§ 29. Національно-культурний рух у західноукраїнських землях (Хлібовська)
ЗГАДАЙТЕ
Які громадські організації в Галичині формували національну свідомість?
Національну свідомість у Галичині формували товариство «Просвіта», Наукове товариство імені Шевченка та товариство «Рідна школа». Важливу роль також відігравали молодіжні спортивно-патріотичні організації «Сокіл», «Січ» і «Пласт».
Як ви розумієте значення поняття «національне спрямування»?
«Національне спрямування» — це діяльність людей або організацій задля інтересів свого народу. Вона має на меті розвиток рідної мови, культури, збереження традицій та усвідомлення власної єдності.
Чи пам’ятаєте ви, що греко-католицькі священники відігравали провідну роль у національному русі Західної України? Що вам про це відомо?
Так, священники тривалий час були головною освіченою верствою краю. Вони відкривали парафіяльні школи, створювали перші читальні та очолювали громадські ініціативи. На початку XX століття цей рух підтримав митрополит Андрей Шептицький, який став визначним меценатом української культури й освіти.
Упродовж уроку визначте основні напрямки розвитку українського руху в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Свої відповіді оформіть у вигляді опорної схеми.
Основні напрямки розвитку руху:
- Галичина — найпотужніший центр руху зі світською інтелігенцією, розгалуженою мережею «Просвіти», молодіжними товариствами та підтримкою церкви.
- Буковина — масовий рух під проводом народовців, захист рідної мови від румунізації й онімечення, діяльність товариства «Союз січей».
- Закарпаття — стримування руху через політику мадяризації та відсутність українських шкіл і преси.
1. СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
1. Які молодіжні організації було створено на Галичині? Яка їх була мета?
На Галичині створили такі організації:
- «Сокіл» (1894 рік) — розвивав гімнастику, протипожежну безпеку, туризм, фехтування та велоспорт.
- «Січ» (1900 рік) — здійснювала фізичне й патріотичне виховання на прикладі запорозького козацтва.
- «Пласт» (1911 рік) — проводив військово-спортивну підготовку молоді.
Головна мета цих товариств полягала в гармонійному інтелектуальному й фізичному вихованні та підготовці молоді до захисту Вітчизни.
2. Хто очолив молодіжний спортивний рух на Буковині?
Молодіжний спортивний рух на Буковині очолив громадський і освітянський діяч Єротей Пігуляк. У 1905 році він став першим отаманом організації «Союз січей».
3. Визначте головну ідею та мету молодіжних організацій.
В основі їхньої діяльності лежала ідея гармонійного — інтелектуального та фізичного — розвитку людини. Їхньою метою було патріотичне виховання, військово-спортивна підготовка й залучення молоді до культурного життя.
PRO ІСТОРІЮ
1. Чи можна Івана Боберського назвати амбасадором фізкультури і спорту в Західній Україні. Відповідь обгрунтуйте.
Так, Івана Боберського цілком справедливо називають амбасадором фізкультури і спорту. Він постійно популяризував спорт, створив першу футбольну команду, написав перші українські підручники з гімнастики та очолював товариство «Сокіл-батько».
2. Якими здібностями володів Іван Боберський? В чому це проявлялося?
Іван Боберський мав організаторські, педагогічні та мовознавчі здібності. Він успішно керував спортивним рухом краю, навчав молодь і запровадив власні українські спортивні назви: «відбиванка», «копаний м’яч», «кошиківка» та «гаківка».
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. Проаналізуйте, про яку мету товариства можна дізнатися зі слів маршу.
Слова маршу закликають до гармонії здорового тіла й духу, загартування сили й волі. Головною метою сокільського руху була спільна боротьба за волю України на зразок запорозьких козаків.
2. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В ГАЛИЧИНІ
1. Яка соціальна верства зайняли провідну роль у національному русі?
Провідну роль у національному русі відігравала українська інтелігенція. Вона прагнула надати рухові світського характеру й активно просвіщала народ.
2. Назвіть напрямки діяльності культурно-освітніх організацій.
Культурно-освітні організації відкривали читальні та друкарні, видавали книги про історію України, ставили українські вистави та впорядковували школи. Товариство «Рідна школа» також друкувало педагогічні журнали й створювало приватні гімназії та інститути для дівчат.
3. В яких напрямках здійснювалася меценатська діяльність митрополита Андрея Шептицького?
Митрополит фінансово підтримував українських письменників, художників, кооперативи та господарські організації. Він допомагав товариствам «Просвіта» й «Рідна школа», а для організації «Пласт» виділив власні землі під табори.
PRO ІСТОРІЮ
1. Використовуючи матеріал рубрики, доведіть активну громадянську позицію Софії Окуневської у професійній справі та жіночому русі.
Софія Окуневська подолала тогочасні обмеження і першою серед жінок імперії здобула ступінь доктора медицини. Вона лікувала людей у Львові, публікувала фахові статті в журналі «Здоров’я» та друкувала власні художні твори у феміністичному альманасі «Перший вінок».
3. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РУХ У БУКОВИНІ І ЗАКАРПАТТІ
1. У чому проявлялась ідеологічна зрілість українського руху на Буковині?
Ідеологічна зрілість буковинського руху проявлялася в його масовості під керівництвом народовців. Українці краю створили мережу читалень і товариств («Українська школа», «Жіноча громада»), активно протидіяли румунізації й онімеченню та доводили історичне право на рідну землю.
2. Як розвивався національний рух на Закарпатті?
Рух на Закарпатті залишався слабким через ізольованість краю від Галичини та наступ угорської влади. Уряд проводив мадяризацію й закривав парафіяльні школи. На початку XX століття в краї не залишилося жодної української школи, а українська преса майже не виходила.
3. Які відбулись зміни в національно-культурному русі на початку ХХ століття?
Рух став масовим і перейшов під керівництво світської інтелігенції. Його центрами стали культурні й господарські організації, насамперед «Просвіта» та молодіжні організації («Сокіл», «Січ», «Пласт»). Найдинамічніше всі процеси відбувалися в Галичині.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Про які риси характеру чернівецької пані свідчить цей опис?
Опис свідчить про витончений естетичний смак, сміливість, почуття стилю й упевненість у собі. Чернівецька панянка вміла гармонійно підбирати дорогий одяг, стежила за європейською модою і відкрито демонструвала власну незалежність.
2. Дізнайтеся як жінки Чернівців реалізовували свої таланти?
Жінки Чернівців реалізовували свої таланти в літературі, мистецтві, освіті та громадській праці. Яскравим прикладом є письменниця Ольга Кобилянська. Жінки також заснували товариство «Жіноча громада», відкривали ремісничі школи, кравецькі майстерні й дитячі притулки.
3. Чи притаманні сучасним українкам риси характеру чернівецьких панянок?
Так, сучасним українкам притаманні бездоганне почуття стилю, прагнення до краси та внутрішня впевненість. Вони так само поєднують елегантність із рішучістю та активною участю в суспільному житті.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Об’єднайтеся в пари. Розгляньте ілюстрації та визначте чим займалися члени товариства «Січ». Дослідіть чи діяли філії товариства «Січ» на Буковині й Закарпатті?
Члени товариства «Січ» займалися пожежно-рятувальною справою, спортивними тренуваннями та патріотичним вихованням. На малюнку з календаря видно, як січовики організовано гасять вогонь за допомогою спеціального обладнання.
Філії «Січей» активно діяли на Буковині, де 1905 року виник «Союз січей» під проводом Єротея Пігуляка. Натомість на Закарпатті через тиск угорської влади та політику мадяризації осередки «Січей» у цей час розгорнути не вдалося.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Висловіть судження як спортивно-громадські та молодіжні організації впливали на формування національної свідомості української молоді Західної України. Дізнайтеся чи діють подібні організації в незалежній Україні.
Головні дати:
- 1900 рік — створення спортивно-громадської організації «Січ»;
- 1905 рік — створення організації «Союз січей» на Буковині;
- 1911 рік — заснування скаутського товариства «Пласт»;
- 1912 рік — утворення товариства «Січові стрільці».
Спортивно-громадські організації загартовували тіло молоді, привчали до дисципліни й формували патріотизм на традиціях козацтва. Завдяки спільним здвигам, поїздкам і навчанню молодь усвідомлювала себе єдиним українським народом і готувалася захищати рідну землю.
У незалежній Україні успішно діє скаутська організація «Пласт», молодіжний рух «Сокіл», а також численні козацькі й військово-патріотичні дитячо-юнацькі об’єднання.
У той час, коли… на теренах України було створено спортивно-громадську організацію «Січ», …
Тоді… у світі 1900 року в Лондоні представники Фабіанського товариства, тред-юніонів і Незалежної робітничої партії створили Комітет робітничого представництва, на основі якого в 1906 році виникла британська Лейбористська партія.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Об’єднайтеся в групи. Виготовіть інтерактивну карту «Молодіжно-спортивні товариства Західної України».
Для створення інтерактивної карти (наприклад, на сервісах Google My Maps або Padlet) варто нанести такі осередки:
- Галичина: Львів (товариства «Сокіл», «Пласт», «Сокіл-батько»), село Завалля (перша організація «Січ» Кирила Трильовського, 1900 рік), Перемишль, Коломия.
- Буковина: Чернівці та навколишні містечка (осередки «Союзу січей» Єротея Пігуляка, гімнастичні пожежні команди).
- Закарпаття: позначити кордон та відобразити стримування розвитку українських організацій через мадяризацію.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Nr8aVidA або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за покликанням https://cutt.ly/Nr8aVidA.