§ 29. Міжнародні відносини наприкінці XIX — на початку XX ст. Колоніальний поділ Африки (Гісем)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. У чому полягала сутність Віденської системи міжнародних відносин? Коли вона була створена?

Сутність Віденської системи полягала у збереженні рівноваги сил між великими державами та недопущенні гегемонії однієї країни в Європі. Вона закріплювала непорушність кордонів і владу законних монархічних династій. Цю систему створили в 1814–1815 роках на Віденському конгресі після розгрому наполеонівської Франції.

2. Коли завершилося об’єднання Німеччини та Італії в національні держави?

Об’єднання Німеччини завершилося в січні 1871 року проголошенням Німецької імперії у Версалі. Об’єднання Італії остаточно завершилося в 1870–1871 роках після зайняття Рима та проголошення його столицею королівства.

3. Що таке гонка озброєнь?

Гонка озброєнь — це прискорене нарощування державами військової могутності, запасів зброї та чисельності армії. Вона супроводжується гострим військово-технічним суперництвом між ворожими країнами за перевагу у світі.

1. СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ У ЄВРОПІ В 70-Х РР. XIX СТ.

Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Які суперечності мали провідні держави Європи в 70-х рр. ХІХ ст.? Як це вплинуло на відносини між ними?

Головною суперечністю стало суперництво між Німеччиною та Францією через прагнення німців закріпити перемогу 1871 року, а французів — повернути Ельзас і Лотарингію. Також зіткнулися інтереси Австро-Угорщини та Росії на Балканах після ослаблення Османської імперії. Велика Британія протидіяла зростанню впливу Росії в Азії та на Балканах. Ці суперечності зруйнували Союз трьох імператорів і підштовхнули держави до створення постійних військових блоків.

2. УТВОРЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ СОЮЗІВ

Працюємо в малих групах. Метод «Акваріум». Чому наприкінці XIX — на початку XX ст. сформувалися військово-політичні союзи європейських держав?

Держави об’єднувалися у блоки через загострення боротьби за колонії, ринки збуту та сировину. Поява сильної Німецької імперії зруйнувала колишній баланс сил. Жодна країна не могла захистити свої інтереси самостійно, тому держави шукали союзників для спільної безпеки й майбутнього переділу світу.

Чому став можливим союз між республіканською Францією та абсолютистською Російською імперією?

Цей союз став можливим через спільну німецьку загрозу. Обидві країни прагнули уникнути небезпеки війни наодинці з Троїстим союзом. Франція потребувала сильної сухопутної армії Росії, а Росія отримала великі французькі кредити для будівництва залізниць та оновлення власної армії.

Намалюйте графіки зростання кількості населення в країнах. Порівняйте їх. Які висновки можна зробити? Як відображені дані впливали на зовнішню політику держав?

Найшвидше зростало населення Німеччини — з 44,6 до 64,6 млн осіб. Велика Британія мала помірне зростання — з 35 до 44,9 млн осіб. У Франції спостерігався демографічний застій — кількість жителів зросла лише з 37,4 до 39,5 млн осіб.

Демографічна перевага дала Німеччині величезний призовний ресурс і підштовхнула її керівництво до боротьби за світове панування. Франція через низьку народжуваність не могла самостійно виставити рівну армію, тому вона шукала надійних союзників в особі Росії та Британії.

Працюємо в малих групах. Метод «Т-таблиця». За додатковими джерелами визначте сильні й слабкі сторони кожного союзу.

Союз	Сильні сторони	Слабкі сторони
Троїстий союз	• Компактна територія в центрі Європи та зручна залізнична мережа. • Найкраща німецька сухопутна армія та розвинена військова індустрія.	• Загроза одночасної війни на двох фронтах. • Внутрішня нестійкість Австро-Угорщини. • Ненадійність Італії як союзника.
Антанта	• Величезні людські ресурси та запаси сировини. • Панування британського флоту на морських шляхах. • Великий фінансовий капітал Франції та Британії.	• Географічна відірваність Росії від західних партнерів. • Економічне відставання російської промисловості. • Колоніальні суперечності між учасниками в минулому.

1. Якою жіночою фігурою зображена кожна з країн? Що про це свідчить?

Росію зображено в центрі у вигляді величної жінки в традиційному давньоруському одязі з короною та православним хрестом у руці. Францію ліворуч уособлює образ Маріанни з фригійським ковпаком свободи та триколірним прапором. Британію праворуч символізує войовниця Британія у шоломі зі списом і щитом, на якому зображено прапор Сполученого Королівства.

2. Що зображено позаду жіночих фігур? Як це пояснює мету створення військово-політичного союзу?

Позаду фігур видно сонячне сяйво, а на морському горизонті — військові. Сонце символізує світле й мирне майбутнє союзу. Військові свідчать про готовність блоку захищати свої володіння силою зброї. Метою створення союзу був захист спільних інтересів і військове стримування блоку супротивників.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛАМИ (Е-ДОДАТОК)

Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією (20 травня 1882 р.)

1. Якими були умови союзного договору?

Договір зобов’язував сторони підтримувати мир і дружбу, не вступати у ворожі союзи одна проти одної та проводити політичні й економічні консультації. У разі неспровокованого нападу Франції на Італію, Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися надати їй повну військову допомогу (таке ж зобов’язання брала на себе Італія в разі нападу Франції на Німеччину). Якщо одна або дві держави зазнавали нападу двох чи більше великих держав, діяв casus foederis — усі союзники мали одночасно вступити у війну. У разі конфлікту з однією сторонньою державою партнери гарантували доброзичливий нейтралітет або спільну участь за домовленістю. Учасники зобов’язувалися не укладати сепаратного миру та тримати договір у суворій таємниці.

2. Чи справді він мав «охоронну та оборонну природу», як про це йшлося?

Формально в тексті проголошувався захист монархічного ладу та оборонний характер дій на випадок неспровокованого нападу. Проте на практиці договір закріплював гегемонію Німеччини в континентальній Європі, дипломатично ізолював Францію та сприяв експансії Австро-Угорщини на Балканах, що загострило міжнародні суперечності та підштовхнуло світ до блокового розколу.

Із проєкту воєнної конвенції між Росією та Францією (серпень 1892 р.)

1. Проти кого була спрямована воєнна конвенція?

Конвенція була прямо спрямована проти держав Троїстого союзу — передусім Німеччини, а також Австро-Угорщини та Італії, якщо вони діятимуть за військової підтримки Німеччини.

2. Що вона вам більше нагадує — угоду чи план конкретних дій? Поясніть чому.

Цей документ більше нагадує практичний оперативний план військових дій. У ньому розписано точну чисельність армій, які держави зобов’язувалися виставити проти Німеччини (Франція — 1,3 млн вояків, Росія — від 700 до 800 тис. вояків), закріплено вимогу негайної й одночасної мобілізації без попередніх узгоджень у разі мобілізації сил супротивника, передбачено постійний зв’язок між генеральними штабами та поставлено мету змусити Німеччину битися одразу на два фронти — на заході та на сході.

3. Як ці договори вплинули на баланс сил у Європі наприкінці XIX — на початку XX ст.?

Підписання конвенції завершило оформлення протилежного військово-політичного союзу Франції та Росії. Це поклало край монопольному домінуванню Німеччини в Європі, створило біполярну систему протистояння двох потужних коаліцій і призвело до безперервної гонки озброєнь, де будь-яка локальна криза загрожувала перерости у загальноєвропейську війну.

З англійського журналу «Saturday review» (1897 р.)

Який конфлікт був визначальним у міжнародних відносинах наприкінці XIX ст.?

Визначальним став англо-німецький конфлікт — запекле економічне, торговельне та військово-морське суперництво між Великою Британією та Німеччиною за ринки збуту, сировину і світове лідерство.

3. ГОНКА ОЗБРОЄНЬ

Працюємо в парах. Визначте ключові слова та створіть сенкан до поняття «гонка озброєнь». Висловіть припущення, як гонка озброєнь впливала на розвиток економіки країн.

Ключові слова: зброя, мілітаризація, витрати, армія, суперництво, флот.

Сенкан:
Гонка озброєнь.
Руйнівна, виснажлива.
Нарощує, лякає, спустошує.
Вона наближає початок світової війни.
Мілітаризм.

Гонка озброєнь виснажувала державні фінанси та забирала кошти у шкіл і лікарень. Одночасно вона давала великі замовлення металургійним, хімічним і машинобудівним заводам та стимулювала технічні винаходи.

Чому поява таких бойових кораблів спричинила зростання напруженості в міжнародних відносинах і прискорила гонку озброєнь?

Поява «Дредноута» зрівняла шанси всіх флотів, бо цей корабель перевершував усі старі панцерники за вогневою міццю і швидкістю. Британія втратила свою колишню перевагу в кількості кораблів. Провідні морські держави розпочали нове змагання з будівництва суден цього класу.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. На які відмінності становища українців в Австро-Угорщині та Росії вказує депутат?

Депутат зазначив, що доля українців Галичини в Австро-Угорщині була кращою, ніж під владою самодержавної Росії. Австрійська влада давала можливість для розвитку національного руху, тоді як Росія забороняла будь-які згадки про українців і прагнула стерти пам’ять про цей народ.

2. На якій ролі українського питання в європейській політиці він наголошує?

Депутат підкреслив, що українське питання стало однією з головних причин світової війни. Росія боялася пробудження національного духу в Галичині та вела лицемірну агітацію за її захоплення, що призвело до прямого конфлікту з Австро-Угорщиною.

УКРАЇНА І СВІТ

Висловіть думку, у чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні.

Трагедія полягала у відсутності власної незалежної держави. Український народ опинився розділеним між двома ворожими імперіями — Російською та Австро-Угорською. Українці мусили воювати в чужих арміях і вбивати один одного за чужі імперські інтереси, а самі українські землі стали полем руйнівних боїв.

4. НАРОДИ АФРИКИ ПІД ВЛАДОЮ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КОЛОНІЗАТОРІВ

Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Які особливості мала колонізація Африки в окремих її частинах?

У Північній Африці колонізація розпочалася раніше й торкнулася розвинених арабських держав зі старими традиціями державності та ісламської культури.

У Тропічній Африці європейці тривалий час трималися лише узбережжя через хвороби й вели работоргівлю, а швидке захоплення внутрішніх земель розгорнули лише наприкінці XIX століття.

У Південній Африці колонізація супроводжувалася зіткненням британців із нащадками голландських переселенців (бурами) за багаті родовища золота й алмазів.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. Чим можна пояснити жорстоке поводження колонізаторів із місцевим населенням?

Європейці вважали корінні народи нижчими за розвитком і виправдовували насильство расистськими теоріями. Головною метою загарбників було збагачення, тому вони силою придушували опір для збереження повної покори та безкоштовної праці.

2. Про яке повстання йдеться? Чому воно зазнало поразки?

Йдеться про повстання махдистів у Судані під проводом Мухаммада Ахмада. Повстання зазнало поразки в битві під Омдурманом у 1898 році через військово-технічну перевагу англійців, які застосували новітні кулемети проти традиційної зброї суданців.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

У чому полягав Фашодський інцидент? Чому Франція та Велика Британія були готові вести війну через віддалене поселення в Африці?

Конфлікт стався 1898 року через поселення Фашода на Верхньому Нілі, яке зайняв французький загін. У цій точці перетнулися два плани: британський проект суцільних володінь від Каїра до Кейптауна та французький проект володінь від Атлантичного до Індійського океану. Володіння Фашодою давало контроль над річкою Ніл і захищало престиж імперій, тому держави ледь не почали війну.

Працюємо в парах. 1. Чому Велика Британія зображена у вигляді вовка, а Франція — у вигляді Червоної Шапочки?

Британію зобразили підступним і сильним хижаком-вовком, бо вона висунула ультиматум і погрожувала силою своєї великої армії. Францію показали беззахисною Червоною Шапочкою з кошиком «Фашода», щоб викликати співчуття та підкреслити слабкість її невеликого загону в цьому конфлікті.

Працюємо в парах. 2. Яку позицію щодо конфлікту посідає автор карикатури — нейтральну, пробританську, профранцузьку, сатиричну?

Автор займає профранцузьку сатиричну позицію. Він показує Велику Британію жадібним агресором, а Францію представляє невинною жертвою тиску.

Працюємо в парах. 3. Як Фашодський інцидент демонструє суперництво в колоніальній політиці?

Інцидент показав боротьбу держав за повний контроль над цілими частинами світу. Обидві імперії будували плани на суцільні трансафриканські володіння і заради дрібного форпосту на Нілі були готові розпочати війну в Європі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Чиста дошка». Правила гри. На дошці записані запитання за змістом вивченого параграфа. Відповіді на них учні та учениці мають знайти під час уроку. Після правильної відповіді на певне запитання вчитель / вчителька стирає його з дошки. Гра завершується, коли дошка залишається чистою. Можна організувати змагання команд. Зразок запитань: 1) Протистояння між якими державами визначало зміст міжнародних відносин у Європі в 70-ті рр. XIX ст.? 2) Коли виник Союз трьох імператорів? Які держави його утворили? 3) Коли було утворено Троїстий союз? Які держави до нього увійшли? 4) Який союз виник на противагу Троїстому союзу?

1. Зміст європейської політики визначало протистояння між Німецькою імперією та Францією.

2. Союз трьох імператорів виник у жовтні 1873 року. Його утворили Німеччина, Австро-Угорщина та Росія.

3. Троїстий союз сформувався у 1882 році. До нього увійшли Німеччина, Австро-Угорщина та Італія.

4. На противагу Троїстому союзу виник блок Антанта.

2. Які події призвели до перерозподілу сил у європейській політиці в останній третині XIX ст.?

До перерозподілу сил призвели такі події:

• об’єднання Німеччини та поява могутньої Німецької імперії;
• поразка Франції у франко-прусській війні 1870–1871 років і втрата нею Ельзасу та Лотарингії;
• створення військових блоків — Троїстого союзу 1882 року та франко-російського союзу 1891–1894 років;
• ослаблення Османської імперії та зростання боротьби між Росією й Австро-Угорщиною за Балкани;
• швидкий підйом німецької промисловості й початок її змагання з Великою Британією.

3. Що спричинило гонку озброєнь? Чи можна стверджувати, що гонка озброєнь стала руйнівною для держав, що брали в ній участь? Чому?

Гонку озброєнь викликало створення ворожих союзів, боротьба за колонії та швидкий технічний прогрес у металургії і хімії.

Ця гонка справді стала руйнівною. Вона виснажувала державні скарбниці, збільшувала податки для населення і підпорядковувала фабрики воєнним потребам. Вона створила страх серед народів і неминуче привела до Першої світової війни.

4. Що зумовило появу військово-політичних союзів?

Появу союзів викликало загострення боротьби за переділ світу між сильними країнами. Німеччина прагнула закріпити своє лідерство на континенті, Франція прагнула реваншу, а Австро-Угорщина і Росія боролися за Балкани. Жодна держава не могла вистояти наодинці, тому вони об’єднувалися для спільної оборони й нападу.

5. Ким, коли та з якою метою був створений Союз трьох імператорів?

Союз уклали імператори Німеччини, Австро-Угорщини та Росії в жовтні 1873 року з ініціативи канцлера О. фон Бісмарка. Метою союзу було ізолювати переможену Францію, узгодити інтереси Відня й Петербурга на Балканах і зберегти монархічний лад у Європі.

6. Коли та з якою метою була створена Антанта? Які країни до неї належали?

Антанту сформували в 1904–1907 роках Велика Британія, Франція та Росія. Її створили для спільної протидії експансії Німеччини та її союзників, а також для мирного розподілу сфер впливу між цими державами в Азії та Африці.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. Порівняйте сучасну політичну карту світу та карту колоніального поділу Африки наприкінці ХІХ ст. Які кордони, на вашу думку, є прямим наслідком колоніального поділу?

Прямим наслідком є прямі штучні кордони у пустельних районах Північної та Західної Африки між Алжиром, Малі, Мавританією, Нігером, Лівією, Чадом, Суданом та Єгиптом. Європейські держави ділили континент за географічними паралелями й меридіанами на карті, тому ці лінії розрізали історичні землі окремих народів і племен.

8. Працюємо в малих групах. Створіть інтерактивну лінію часу, на якій позначте події та процеси останньої третини XIX — початку XX ст., що вказували на наближення світової війни. Додайте короткі коментарі з поясненнями.

Рік	Подія	Значення для наближення війни
1879 р.	Австро-німецький союз	Початок формування військового блоку в центрі Європи проти Росії та Франції.
1882 р.	Утворення Троїстого союзу	Приєднання Італії остаточно створило ворожий блок Центральних держав.
1891–1894 рр.	Франко-російський союз	Оформлення союзу у відповідь, Німеччина отримала перспективу війни на два фронти.
1898 р.	Фашодський інцидент	Загострення боротьби за поділ Африки, ледь не викликало війну Британії та Франції.
1898 р.	Перший морський закон Німеччини	Початок відкритого виклику британському пануванню на морі та морської гонки.
1904 р.	Створення Антанти (угода Британії та Франції)	Поділ сфер впливу в Африці та об’єднання зусиль проти німецького тиску.
1905–1906, 1911 рр.	Марокканські кризи	Спроби Німеччини посунути французів у Північній Африці поставили Європу на поріг війни.
1907 р.	Англо-російська угода	Остаточний розподіл сфер в Азії та повне формування блоку Антанти.
1908 р.	Боснійська криза	Загарбання Боснії Австро-Угорщиною різко загострило ворожнечу із Сербією та Росією.
1912–1913 рр.	Балканські війни	Балкани перетворилися на «пороховий льох Європи», готовий вибухнути від будь-якої іскри.

9. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Складіть структурно-логічну схему, яка демонструє причинно-наслідкові зв’язки утворення військово-політичних союзів (Троїстий союз і Антанта), колоніальної політики для метрополій і країн Африки.

Причинно-наслідкова схема за методом «Фішбоун» («Скелет риби»):

Метод «Фішбоун» («Скелет риби»):

• Проблема: Утворення військово-політичних союзів (Троїстого союзу й Антанти) та колоніальний поділ Африки: як імперіалістичне суперництво за переділ світу призвело до глобального військового розколу? - голова
• Причини: [основні передумови] - верхні кісточки

1. Економічна експансія та пошук ринків: монополізація виробництва в метрополіях викликала гостру потребу в дешевих сировинних ресурсах (каучук, нафта, мідь, бавовна, золото) і гарантованих ринках збуту промислових товарів.
2. Нерівномірність капіталістичного розвитку та прагнення до переділу колоній: молода й потужна Німецька імперія, яка перегнала Британію за темпами індустріалізації, вимагала «свого місця під сонцем»; водночас між Німеччиною та Францією існувало гостре реваншистське протистояння через Ельзас і Лотарингію.
3. Мілітаризм і гонка озброєнь: швидке збільшення чисельності сухопутних армій і розгортання кайзерівською Німеччиною будівництва великого океанського флоту, що загрожувало багатовіковому морському пануванню Великої Британії.

• Факти й докази: [конкретні події, дати, наслідки] - нижні кісточки

1. Оформлення військово-політичних блоків (1882–1907 рр.): створення Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, 1882 р.) та у відповідь — блоку Антанти (франко-російський союз 1891–1893 рр., англо-французька угода 1904 р., англо-російська конвенція 1907 р.).
2. Колоніальна «бійка за Африку» (1884–1914 рр.): рішення Берлінської конференції (1884–1885 рр.) про «ефективну окупацію», внаслідок яких понад 90% території Африки було загарбано європейськими метрополіями; низка гострих сутичок (Фашодська криза 1898 р., Англо-бурська війна 1899–1902 рр., Танжерська 1905 р. та Агадірська 1911 р. марокканські кризи).
3. Наслідки колоніальної політики:

• Для метрополій: накопичення колосальних надприбутків, швидкий розвиток важкої індустрії та військово-промислового комплексу, шовіністичне засліплення суспільства.
• Для народів Африки: втрата державності й свободи, штучне розчленування етносів кордонами, нещадний грабунок надр, рабська експлуатація населення та відвертий геноцид (винищення племен гереро і нама німецькими військами в Південно-Західній Африці в 1904–1907 рр., кривавий режим у Конго).
• Висновок: [підсумок] - хвіст
  Колоніальна експансія в Африці та оформлення військових блоків у Європі стали взаємопов’язаними процесами єдиної кризи. Прагнення до нового переділу світу ліквідувало політику «блискучої ізоляції» та згуртувало держави у два ворожі союзи — Троїстий союз та Антанту. Локальні колоніальні кризи перетворилися на репетиції загальноєвропейської бійні, а взаємні блокові зобов’язання зробили спалах Першої світової війни невідворотним.

10. Працюємо в парах. Визначте ключові слова, що пояснюють зміст поняття «військово-політичний союз». Зашифруйте його в «хмаринці слів» або кросенсі.

Ключові слова: договір, коаліція, оборона, взаємодопомога, блок, армія, інтереси, держави, безпека, суперництво.

Складемо кросенс із 9 асоціативних елементів:

1. Державні прапори (незалежні країни).
2. Рукостискання дипломатів (укладення союзу).
3. Міжнародний договір (підписання офіційного пакту).
4. Щит і меч (оборона та спільні збройні сили).
5. Військово-політичний союз (центральне поняття).
6. Гармата та броненосець (спільне переозброєння).
7. Карта блоків (розкол на коаліції: Антанта і Троїстий союз).
8. Стрілки протистояння (дипломатичні кризи).
9. Поле битви (загроза великої війни).

11. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Укажіть спільні й відмінні ознаки колоніальної політики країн Європи в Африці наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Колоніальна політика Великої Британії та Франції	Спільні риси колонізаторів	Колоніальна політика Німеччини та Італії
• Захопили найбільші й найбагатші володіння. • Британія часто спиралася на місцеву верхівку. • Франція насаджувала свою мову та закони.	• Нещадна експлуатація корінних народів і ресурсів. • Штучне встановлення кордонів без огляду на етноси. • Жорстоке придушення народних повстань. • Будівництво доріг лише заради вивезення сировини.	• Отримали менші та бідніші колонії через запізнілий старт. • Діяли з крайньою жорстокістю і терором. • Здійснили відвертий геноцид племен гереро і нама.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

12. Працюємо в малих групах. Визначте основні суперечності між провідними країнами світу наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Напишіть промпт (запит) і за допомогою сервісів штучного інтелекту створіть комікс. Перевірте результат щодо можливих історичних помилок.

Основні суперечності між провідними державами:

1. Англо-німецькі: гостра боротьба за ринки збуту й колонії та морська гонка озброєнь (будівництво дредноутів).
2. Франко-німецькі: реваншистські прагнення Франції повернути Ельзас і Лотарингію та конфлікти в Африці (Марокканські кризи).
3. Російсько-австрійські: суперництво за сфери впливу на Балканському півострові після занепаду Османської імперії.

Промпт (запит) для штучного інтелекту:
«Створи 4-панельний сатиричний історичний комікс про передумови Першої світової війни в стилі європейської карикатури початку XX ст.:
Панель 1: Британець Джон Буль і німецький кайзер Вільгельм II у морських мундирах міряються довжиною гармат на лінкорах-дредноутах у морі.
Панель 2: Французька Маріанна дивиться через прикордонний стовп на німецького солдата, вказуючи на карту з Ельзасом і Лотарингією.
Панель 3: Російський цар Микола II та австрійський імператор Франц Йосиф I тягнуть у різні боки карту Балкан.
Панель 4: Усі лідери сидять довкола порохової бочки з написом “Балкани”, до якої догорає ґніт.
Кольори: вінтажна літографія, чіткі лінії, без сучасних предметів.»

Перевірка результату на наявність історичних помилок (коротко):

• Морське суперництво (Панель 1): Історично точно передано гонку флотів між Британією та Німеччиною; персонажі (Джон Буль і кайзер Вільгельм II) зображені в характерних морських мундирах доби.
• Французький реваншизм (Панель 2): Вірно показано прагнення Франції повернути Ельзас і Лотарингію; алегоричний образ Маріанни відповідає карикатурам рубежу XIX–XX ст.
• Балканський вузол (Панель 3): Правдиво відображено суперництво Миколи II та Франца Йосифа I за вплив на Балканському півострові.
• «Пороховий льох» (Панель 4): Метафора порохової бочки з палаючим ґнотом точно передає напруженість у Європі, де будь-яка іскра вела до вибуху світової війни.
• Помилки ШІ: Написи та діалоги згенеровано англійською мовою (замість національних мов країн), а контури кордонів на карті Балкан є умовними.

13. Працюємо разом. Обговоріть, чому колоніальне питання на початку ХХ ст. дедалі більше загрожувало миру у світі, а Європа після тривалого мирного розвитку опинилася на межі світової війни.

До початку XX століття весь світ виявився вже поділеним між старими імперіями — Великою Британією та Францією. Нові сильні держави, насамперед Німеччина, стрімко наростили промисловість і зажадали своєї частки багатств. Отримати нові колонії було можливо лише через війну та силовий переділ кордонів. Колоніальні конфлікти переросли в дипломатичні кризи, держави розгорнули гонку озброєнь і зв’язали себе блоковими угодами, що неминуче втягнуло весь континент у війну.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Вислів, що у Великої Британії немає постійних союзників, а є лише постійні інтереси, відображає зміст політики

«блискучої ізоляції»
Цей зовнішньополітичний курс Великої Британії полягав у відмові від укладення довгострокових військових союзів у Європі та збереженні свободи дій для захисту власних імперських інтересів.

2. Кому належать ці слова?

Вільгельм І І
Кайзер Вільгельм II проводив агресивну «світову політику», вимагаючи для Німеччини «місця під сонцем» та колоніального переділу світу.

3. Геополітичні прагнення якої країни наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. відображені в карикатурі?

Німеччини
Німецька імперія прагнула розширити свої володіння за рахунок територіального та колоніального перерозподілу володінь інших держав.

4. Яка подія сприяла визволенню країн Балканського півострова від османського панування?

російсько-турецька війна 1877—1878 рр.
Перемога в цій війні привела до визнання незалежності Румунії, Сербії, Чорногорії та відновлення болгарської державності.

5. На картосхемі цифрами 3, 4, 5 позначено держави, які утворювали

Троїстий союз
Німецька імперія, Австро-Угорщина та Королівство Італія утворили блок Центральних держав у 1882 році.

Перевірте здобуті знання

1. Однією з найважливіших причин колонізації Африки європейськими країнами, що активно розпочалася після 1880 р., була потреба

у нових ринках збуту, дешевій сировині, стратегічних перевагах
Розвиток фабричного виробництва та монополій у Європі вимагав безперебійного постачання мінеральних і сільськогосподарських ресурсів та нових територій для вигідного вкладення капіталу.

2. Про яку війну йдеться в уривку із джерела?

англо-бурська
У ході англо-бурської війни 1899–1902 рр. британські війська воювали проти бурських республік і вперше масово застосували концентраційні табори для цивільного населення.

3. Наведена карикатура відображала колоніальні прагнення

Німеччини
Кайзерівська Німеччина активно втручалася у справи Африки та Китаю, намагаючись посунути старі колоніальні імперії.

4. Що стало передумовою зближення Росії та Франції у 80-ті рр. XIX ст.?

утворення Троїстого союзу
Оформлення австро-німецько-італійського блоку в 1882 р. змусило Францію та Росію шукати противагу для захисту своїх територій від можливої агресії.

5. Який регіон Європи наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. називали «пороховим льохом»?

Балканський півострів
Через спільне переплетіння національно-визвольних рухів балканських народів та гострого суперництва великих імперій цей регіон був найвибухонебезпечнішим осередком Європи.

6. Після укладення якого військово-політичного союзу було покладено край суперництву Великої Британії та Франції на початку XX ст.?

Антанта
Підписання англо-французької угоди 1904 року («Сердечної угоди») врегулювало всі давні колоніальні суперечки в Африці (зокрема щодо Єгипту та Марокко).

7. Зображені карикатури слід використовувати, характеризуючи

колоніальну політику провідних держав світу наприкінці XIX — на початку XX ст.
Карикатури наочно висміювали загарбницький характер політики великих держав щодо поділу колоній в Азії та Африці.

8. Який військово-політичний союз утворили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія в останній третині XIX ст.?

Троїстий союз
Військовий альянс трьох монархій було юридично оформлено таємним договором у Відні в травні 1882 року.

9. Карикатура відображала колоніальні прагнення

Великої Британії
Британська імперія втілювала масштабні плани створення суцільної смуги колоніальних володінь через увесь африканський материк («від Кейптауна до Каїра»).

10. Унаслідок англо-бурської війни 1899—1902 рр. було утворено

об’єднану колонію в Південній Африці під зверхністю Великої Британії
Після завоювання Трансваалю та Оранжевої республіки Велика Британія створила в 1910 році самоврядний домініон — Південно-Африканський Союз.