§ 28. Спроби модернізації Османської імперії і Персії (Ірану) та революції в країнах (Гісем)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які території були у складі Османської імперії на початку XIX ст.?

На початку XIX ст. до складу імперії входили Балканський півострів, Мала Азія, Близький Схід (Сирія, Палестина, Месопотамія), частина Аравійського півострова та землі Північної Африки (Єгипет, Триполітанія, Туніс).

2. Хто такі яничари?

Яничари — це регулярна піхота османського війська, яку створили в XIV ст. Її тривалий час формували з юнаків християнського походження, навернених в іслам.

3. Чим був зумовлений початок занепаду Османської імперії?

Занепад зумовили криза військово-ленної системи, економічне відставання від європейських країн, хабарництво серед чиновників та постійні поразки у війнах. Також проти османської влади посилилася національно-визвольна боротьба підкорених народів.

4. Які сфери державного життя намагалися в першу чергу реформувати правителі Османської імперії та Ірану?

Правителі прагнули насамперед оновити армію за європейським зразком, змінити систему управління та реорганізувати збір податків. Також вони відкривали світські школи і створювали нові судові органи.

5. Який період в історії Османської імперії називають Танзиматом?

Танзиматом називають епоху реформ в Османській імперії у 1839–1876 рр. Вони мали осучаснити державу, забезпечити рівність підданих перед законом та врятувати імперію від розпаду.

6. Яка династія правила в Ірані в XIX — на початку XX ст.?

В Ірані в цей час правила Каджарська династія (династія Каджарів).

7. Що спонукало правителів Ірану до реформ?

Правителів Ірану до змін спонукали військові поразки від європейських держав, відсталість господарства та прагнення зберегти самостійність перед загрозою колоніального поділу.

1. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XIX СТ.

Працюємо в парах. Метод «Кластери». Знайдіть факти, які пояснюють, чому Османську імперію цього періоду називали «хворою людиною Європи», та згрупуйте їх за власними ознаками.

Кластер «Османська імперія — “хвора людина Європи”»:

• Економічна залежність і борги: оголошення фінансового банкрутства держави у 1878 р., створення Управління оттоманського державного боргу під контролем Великої Британії та Франції, передача тютюнової монополії французам.
• Політична слабкість та територіальні втрати: поразка у війні з Росією 1877–1878 рр., втрата більшості володінь на Балканах, встановлення британського контролю над Єгиптом та окупація Кіпру.
• Внутрішня криза й деспотія: розпуск парламенту і згортання реформ султаном Абдул-Гамідом II, період реакції «Зулюм», криваві погроми вірменського населення у 1895–1896 рр.
• Іноземне проникнення: контроль іноземних компаній над будівництвом стратегічних залізниць (зокрема Багдадської залізниці Німеччиною), запрошення німецьких офіцерів для управління та реорганізації турецької армії.

Погроми вірменів в Османській імперії. Листівки 1896 р.

Висловіть власну думку, як невиконана обіцянка надати автономію для вірменів у західній і південній частинах Османської імперії вплинула на зростання національного спротиву та радикалізацію вірменського руху.

Відмова надати автономію зруйнувала мирні надії вірменського населення. Султанський уряд почав обмежувати їхні права, сприяв переселенню мусульман на вірменські землі і підбурював сусідні племена курдів до нападів. Через це люди втратили віру в законний захист і взялися за зброю. У відповідь виникли підпільні організації, наприклад партія «Дашнакцутюн», які вдалися до збройної самооборони, повстань і замахів на османських урядовців.

Абдул-Гамід ІІ. Карикатура 1897 р.

Чому художник зобразив Абдул-Гаміда ІІ в обіймах образу смерті та з руками в крові, а його ім’я написав кров’ю?

Карикатура викриває султана як жорстокого правителя і тирана. За його наказом у 1895–1896 рр. османські війська влаштували масові погроми вірменів, де загинули від 100 до 300 тисяч людей. Художник показав правителя з кривавими руками й поряд зі смертю, щоб засудити кривавий деспотичний режим «Зулюм» на весь світ.

2. МОЛОДОТУРЕЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини, результати й наслідки Молодотурецької революції. Зробіть висновок.

Скелет діаграми «Фішбоун»:

• Проблема: Перебіг та значення Молодотурецької революції 1908 р.
• Причини: Економічна відсталість імперії; засилля європейського капіталу; жорстока тиранія султана Абдул-Гаміда II; бажання офіцерів і молоді врятувати державу від повного розпаду та відновити Конституцію 1876 р.
• Результати: Збройний виступ військових частин у Македонії в липні 1908 р.; султан відновив Конституцію; сформовано новий уряд молодотурків; після придушення заколоту 1909 р. Абдул-Гаміда II скинули з трону.
• Наслідки: Влада перейшла до організації «Єднання і прогрес»; реформи мали консервативний характер; молодотурки силою нав’язували пантюркізм; погіршилися відносини з іншими народами; імперія втратила Лівію та європейські землі у війнах.
• Висновок: Революція ліквідувала тиранію султана та відновила парламент, але молодотурки не вирішили національних проблем і втягнули країну в нові війни.

Листівка з гаслом «Хай живе батьківщина, хай живе нація, хай живе свобода» турецькою (османською) та французькою мовами. 1908 р.

Із якою подією в Османській імперії була пов’язана поява цієї листівки? Чому на листівці використали турецьку та французьку мови?

Листівка вийшла з нагоди перемоги Молодотурецької революції 1908 р. та відновлення дії Конституції 1876 р. Османську мову використали для звернення до населення країни. Французьку мову обрали як міжнародну мову тогочасної дипломатії, щоб показати європейським державам прагнення османів до свободи, рівності та модернізації.

3. СПРОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ІРАНУ В XIX СТ.

Працюємо в парах. Метод «Обмін партнерами». Чим розглянутий розвиток Ірану в ХІХ ст. відрізнявся від попереднього періоду?

У попередні століття Іран зберігав замкненість і патріархальні порядки. У XIX ст. країна зіткнулася з військовим тиском великих держав та іноземним проникненням. Прем’єр-міністр Тагі-хан провів перші світські реформи в армії, торгівлі та освіті, відкрив перший ліцей Дар ул-Фунун. Проте реформи швидко згорнули, і наприкінці століття країна перетворилася на напівколонію, яку поділили на сфери впливу Росія та Велика Британія.

Мітинг у Стамбулі на честь відновлення Конституції 1876 р. 1908 р.

Висловіть думку, які мотиви спонукали людей взяти участь у мітингу. Як ця подія відображає прагнення модернізувати Османську імперію на початку ХХ ст.?

Люди вийшли на мітинг через радість від падіння ненависного режиму «Зулюм» та щире бажання свободи. Піддані сподівалися на рівні права для всіх народів, обмеження влади монарха та захист від свавілля чиновників. Ця подія показала прагнення суспільства подолати відсталість і збудувати сучасну правову державу європейського зразка.

4. РЕВОЛЮЦІЯ 1905—1911 РР. В ІРАНІ (ПЕРСІЇ) ТА ЇЇ ПРИДУШЕННЯ

Група федаїнів. Початок ХХ ст.

Припустіть, які ідеї або мотиви спонукали цих людей приєднатися до групи федаїнів.

Цими людьми рухало почуття патріотизму та прагнення захистити революцію зі зброєю в руках. Вони хотіли покінчити з деспотією шаха, вигнати іноземних колонізаторів та забезпечити дію щойно прийнятої Конституції. Федаїни сприймали свою боротьбу як священний обов’язок за справедливість для всього іранського народу.

Працюємо разом. Метод «Акваріум». Укажіть здобутки та історичне значення революції в Ірані.

Здобутки революції:

• Скликання першого виборного парламенту — меджлісу.
• Ухвалення першої Конституції Ірану, яка обмежила владу шаха.
• Проголошення рівності громадян перед законом, свободи слова, друку та недоторканності особи й власності.
• Запровадження принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки.

Історичне значення:
Революція перетворила Іран на конституційну монархію і підірвала всевладдя шахської династії. Вона пробудила національну свідомість народу та започаткувала період «пробудження Азії» — хвилю революційних і визвольних рухів на Сході на початку XX ст.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Позитивні й негативні чинники розвитку країн революційним шляхом:
Позитивним наслідком революцій стало швидке руйнування середньовічного деспотизму, скликання представницьких органів влади та проголошення базових прав і свобод. Негативними проявами були політичний хаос, економічна розруха, загострення міжнаціональних суперечок і привід для збройного втручання іноземних держав.

Нездатність правителів Османської імперії та Ірану подолати відсталість своїх держав:
Правителі боялися втратити абсолютну особисту владу і тому саботували глибинні зміни. Також модернізації чинили сильний опір впливове мусульманське духовенство та консервативні еліти. Крім того, обидві імперії потрапили у фінансову залежність від великих європейських держав, які свідомо гальмували їхній самостійний розвиток.

Найважливіші події в Османській імперії та Ірані наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.:
В Османській імперії основними подіями стали банкрутство 1878 р., режим «Зулюм» султана Абдул-Гаміда II, Молодотурецька революція 1908 р. та поразки у війнах за Балкани й Лівію. В Ірані ключовими етапами були реформи Тагі-хана в XIX ст., поділ країни на сфери впливу між Британією і Росією та перша революція 1905–1911 рр.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Я запитую — ви відповідаєте». Учні та учениці на аркушах складають по три запитання за розглянутим матеріалом, що передбачають коротку відповідь.

1. Яку назву отримав деспотичний період правління османського султана Абдул-Гаміда II? (Відповідь: «Зулюм»).
2. Як називався перший парламент, скликаний під час революції в Ірані? (Відповідь: Меджліс).
3. Яка таємна організація підготувала й очолила Молодотурецьку революцію 1908 р.? (Відповідь: «Єднання і прогрес»).

2. Поясніть, чому великі держави попри занепад Османської імперії не пішли на її розподіл.

Великі європейські держави не розділили імперію через гострі суперечності між собою. Кожна з них боялася, що суперник посилиться і захопить стратегічні протоки Босфор і Дарданелли. Тому держави воліли тримати слабку Османську імперію під спільним економічним контролем.

3. Хто був противником реформ, що передбачали європеїзацію Османської імперії? Чому?

Противниками виступали консервативне мусульманське духовенство, феодальна знать і частина турецького населення. Вони бачили в законах за європейським зразком загрозу ісламським традиціям шаріату та боялися втратити власні панівні привілеї над християнськими підданими.

4. Які особливості відрізняли процес модернізації в Османській імперії від модернізації в Японії за «доби Мейджі»?

В Османській імперії реформи велися поверхово і постійно згорталися через тиск консерваторів та опір султанів, а країна втратила фінансову самостійність. В Японії за доби Мейджі влада діяла рішуче: вона ліквідувала феодальні стани, успішно поєднала західні технології з власними традиціями, створила сучасну промисловість і зберегла повну державну незалежність.

5. Напівколонією яких держав став Іран наприкінці XIX ст.?

Наприкінці XIX ст. Іран став напівколонією Російської імперії та Великої Британії, які розмежували країну на свої сфери впливу.

6. Що спричинило революцію в Ірані? Яку роль у її придушенні відіграли Росія та Велика Британія?

Революцію спричинили деспотичний режим Каджарів, повна розруха в господарстві, голод та свавілля іноземного капіталу. Росія та Британія відіграли пряму каральну роль у її придушенні: вони ввели свої окупаційні війська, вигнали американського фінансового радника Моргана Шустера, розігнали меджліс і змусили уряд підкоритися своєму диктату.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. Працюємо в парах. Визначте ключові події історії Османської імперії та Ірану на початку ХХ ст. Створіть інтерактивну лінію часу з короткими коментарями про ці події.

Лінія часу подій початку XX ст.:

• 1905–1911 рр. — Революція в Ірані. Масові мітинги примусили шаха скликати меджліс та ухвалити першу Конституцію країни.
• Серпень 1907 р. — Угода Великої Британії та Росії. Держави офіційно закріпили поділ Ірану на сфери впливу: російську північну та британську південно-східну.
• Липень 1908 р. — Молодотурецька революція в Османській імперії. Виступ армії під керівництвом «Єднання і прогрес» змусив султана відновити дію Конституції 1876 р.
• 1909 р. — Повстання в Ірані та скинення шаха. Загони федаїнів зайняли Тегеран і усунули з трону Мохаммеда Алі-шаха, який намагався розігнати парламент.
• Грудень 1911 р. — Придушення революції в Ірані. Царські та британські війська вдерлися до країни, розігнали меджліс і ліквідували загони повстанців.
• 1911–1912 рр. — Італо-турецька війна. Османська імперія зазнала поразки і віддала Італії свої володіння в Лівії та острови Додеканес.
• 1912–1913 рр. — Балканські війни. Османська імперія втратила майже всі свої європейські володіння.

8. Працюємо в парах. Складіть ментальну карту, яка розкриває політичне та соціально-економічне становище Османської імперії наприкінці XIX ст. Зробіть висновок, чому реформи з модернізації країни були невдалими.

Короткий конспект ментальної карти:

• Політичне становище: режим султанського свавілля «Зулюм», скасування конституційних обмежень, розпуск парламенту і терор проти опозиції.
• Економічне становище: офіційне банкрутство 1878 р., контроль Великої Британії та Франції над митами й податками, розпродаж монополій і концесій на будівництво залізниць.
• Соціальне становище: релігійна нерівність, переслідування християнських народів, масові вбивства вірменів, поширення ідей пантюркізму.
• Зовнішні фактори: втрата провінцій у війнах, перетворення імперії на ринок збуту і сировинний придаток великих держав.

Висновок: Реформи зазнали краху через консерватизм султанської верхівки, опір релігійних кіл, міжетнічні конфлікти та важку боргову залежність від іноземного капіталу.

9. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте Молодотурецьку революцію та революцію в Ірані. Яка із цих революцій мала більший потенціал для успішної модернізації? Чому?

Відмінне (Молодотурецька революція 1908 р.)	Спільні ознаки	Відмінне (Революція в Ірані 1905–1911 рр.)
• Головною рушійною силою були армійські офіцери та молода інтелігенція. • Створено організовану партію «Єднання і прогрес». • Султана спочатку залишили при владі, а згодом замінили іншим. • Насаджували націоналістичну доктрину пантюркізму.	• Прагнення ліквідувати деспотичний режим монарха. • Скликання парламенту (меджлісу). • Прийняття або відновлення дії ліберальної Конституції. • Прагнення зменшити вплив іноземних держав. • Незавершеність перетворень і збереження консерватизму.	• Рух почався з масових народних демонстрацій у містах («голодні бунти»). • Активна участь радикальних загонів федаїнів та енджуменів. • Країна була прямо розділена на сфери впливу іноземних держав. • Революцію жорстоко придушили збройною інтервенцією Росії та Британії.

Більший потенціал для модернізації мала Молодотурецька революція. Молодотурки спиралися на регулярну боєздатну армію та централізований державний апарат, тому змогли втримати владу до 1918 р. Революція в Ірані не мала такої армійської опори і зазнала поразки через пряму військову інтервенцію європейських імперій.

10. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Поміркуйте, чи дійсно Молодотурецька революція стала «вікном можливостей», яке зрештою було втрачене.

Я вважаю, що Молодотурецька революція справді відкрила вікно можливостей для країни, проте нові лідери його змарнували. Оскільки відновлення Конституції та скликання парламенту згуртували різні народи і дали державі реальний шанс стати правовою монархією європейського зразка. Наприклад, замість обіцяних глибоких реформ молодотурки обмежилися незначними змінами в економіці перед самою Першою світовою війною, почали силоміць насаджувати пантюркізм, допустили нові погроми вірмен і втягнули країну у воєнні поразки. Отже, керівники руху не врахували інтереси підкорених народів і не ліквідували залежність від іноземців, тому шанс врятувати державу було остаточно втрачено.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

11. Метод «Сторітелінг». Напишіть уявний лист від особи вірменського купця до свого родича в Стамбулі про погром 1895 р.

Трабзон, листопад 1895 року.

Дорогий брате Ованесе!

Пишу тобі ці рядки у великому горі та страху. Наше місто охопило пекло. Минулого тижня озброєні юрби разом із солдатами вдерлися в наш квартал. Вони грабували крамниці купців, палили будинки і без жалю вбивали невинних людей. Мій склад із шовком і крамницю в центрі ринку повністю розграбували та спалили дощенту.

Ми з родиною дивом врятувалися і зараз ховаємося в підвалі нашого сусіда. Влада вдає, ніби наводить лад, але поліція відкрито заохочувала нападників і роздавала їм зброю. Султанські чиновники хочуть знищити нас або вигнати з рідної землі. Бережи себе і свою родину в столиці, не виходьте на вулицю без крайньої потреби і моліться за нас.

Твій брат, Саркіс.

12. Працюємо в малих групах. Симуляційна гра. Розіграйте діалог між британським консулом і російським послом у Тегерані в 1907 р. щодо поділу Ірану на сфери впливу.

• Британський консул: Пане посол, революційні заворушення та скликання меджлісу загрожують нашим спільним інтересам на Сході. Нам слід домовитися і поділити зони відповідальності, щоб уникнути тертя між нашими урядами.
• Російський посол: Повністю згоден з вами, колего. Імператорський уряд не потерпить безладу біля кордонів Кавказу. Північні провінції разом зі столицею Тегераном мають відійти до виняткової сфери інтересів Російської імперії.
• Британський консул: Ми поважаємо ваш вибір. Натомість Велика Британія закріплює за собою південний схід і узбережжя Перської затоки, щоб прикрити підступи до нашої перлини — Британської Індії.
• Російський посол: А центральну смугу пустель ми оголосимо нейтральною територією, де обидві держави матимуть рівні торговельні можливості.
• Британський консул: Чудово. Підпишемо цей договір у Петербурзі і змусимо шахський уряд коритися нашим вимогам.

13. Працюємо разом. Метод «Дебати». Обговоріть тему «Правління Абдул-Гаміда ІІ: тиранія чи необхідний крок для збереження імперії?».

Позиція «Тиранія та реакція»:
Абдул-Гамід II розігнав перший парламент, поховав щойно ухвалену Конституцію і встановив кривавий деспотичний режим «Зулюм». Він боровся з вільнодумством за допомогою шпигунства й цензури, а також організував погроми вірменського населення у 1895–1896 рр. Така політика лише загострила ненависть підкорених народів до османської влади і прискорила розпад держави.

Позиція «Необхідний крок для збереження імперії»:
Султан діяв у критичний момент після поразки від Росії 1877–1878 рр., коли імперії загрожував негайний поділ європейськими хижаками. Абдул-Гамід II намагався згуртувати решту країни довкола ісламу та інституту халіфа. Він сприяв будівництву залізниць, залучав німецьких фахівців для переозброєння війська і лавірував між великими державами, завдяки чому зберіг цілісність османського ядра держави ще на три десятиліття.

14. Напишіть есе-прогноз за темою (на вибір): 1) Чи могла Османська імперія трансформуватися у федерацію? 2) Чи міг Іран уникнути поділу на сфери впливу між Росією та Великою Британією?

Тема: Чи міг Іран уникнути поділу на сфери впливу між Росією та Великою Британією?

На межі XIX та XX ст. Іран практично не мав шансів зберегти повну незалежність. Країна опинилася в центрі протистояння двох найпотужніших імперій тодішнього світу — Великої Британії та Росії, які вели гостру дипломатичну боротьбу за вплив у Центральній Азії.

Головною внутрішньою бідою Ірану була економічна відсталість. Каджарська династія трималася за середньовічні феодальні порядки. Спроби прем’єра Тагі-хана провести реформи завершилися його вбивством через заздрість шаха. Державна скарбниця була порожньою, правителі брали великі позики в іноземних банках під заставу власних митниць. Слабкість шахської армії та розруха в господарстві перетворили країну на легку здобич для сильних сусідів.

Коли під час революції 1905–1911 рр. іранський народ спробував навести лад у державі та запросив фінансового радника зі США, Петербург і Лондон негайно застосували збройну силу. Вони ввели війська, розігнали меджліс і змусили уряд здатися. За таких умов Іран без союзників, сучасної армії та розвинутої економіки не міг уникнути колоніального поділу.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Період модернізації в Османській імперії називали
Танзимат. Ця масштабна епоха реформ у 1839–1876 рр. ставила за мету оновлення державного устрою, правової системи й армії для запобігання розпаду імперії.

2. Яка європейська країна з ХVІ ст. мала союзницькі відносини з Османською імперією?
Франція. Союзницькі торговельні й політичні відносини між двома країнами були започатковані ще за правління французького короля Франциска I та султана Сулеймана I Пишного.

3. У якій державі на початку ХХ ст. відбулася революція?
Російська імперія. Перша російська революція 1905–1907 рр. суттєво вплинула на посилення визвольних рухів та революційні виступи в сусідніх східних країнах.

4. Які держави були суперниками Османської імперії в боротьбі за контроль над Балканами на початку ХХ ст. (три правильні відповіді)?
Австро-Угорщина (а також Російська імперія та Італія). Габсбурзька монархія вела відкрите суперництво за балканські землі й у 1908 р. анексувала підпорядковану Османській імперії Боснію і Герцеговину.

Перевірте здобуті знання

1. Що було головним завданням Молодотурецької революції в Османській імперії?
Модернізація і створення сучасної держави. Молодотурки прагнули ліквідувати деспотію, оновити державний апарат за європейським зразком та зберегти єдність імперії.

2. Коли відбулася Молодотурецька революція?
1908 р. Виступ розпочався в липні 1908 року під проводом армійських офіцерів у Македонії.

3. Якою була основна мета Молодотурецької революції?
Відновлення Конституції 1876 р. та скликання парламенту. Повсталі прагнули повернутися до конституційної монархії та обмежити абсолютне свавілля султана.

4. Яка політична партія була основною рушійною силою Молодотурецької революції?
«Єднання і прогрес». Ця політична організація об’єднала офіцерів, студентську молодь та емігрантів навколо ідеї порятунку держави через модернізацію.

5. Які наслідки мала Молодотурецька революція для Османської імперії?
Відновлення конституційного ладу та посилення націоналістичних настроїв. Революція повернула парламент, проте силовий курс на пантюркізм спровокував нові міжнаціональні конфлікти.

6. Яка європейська держава скористалася ослабленням Османської імперії після революції 1908 р. та захопила Боснію і Герцеговину?
Австро-Угорщина. Скориставшись зміною влади в Стамбулі, австрійський уряд у жовтні 1908 р. офіційно анексував Боснію і Герцеговину.

7. Яку роль відіграла армія в Молодотурецькій революції?
Підтримала молодотурків, висунувши ультиматум султану. Боєздатні частини османської армії стали вирішальною силою, що змусила палац капітулювати.

8. Яка ідеологія переважала серед молодотурків на початковому етапі революції?
Османізм. Спочатку лідери руху обстоювали рівноправність усіх народів імперії заради збереження її територіальної цілісності.

9. Який султан був змушений відновити Конституцію 1876 р. внаслідок Молодотурецької революції?
Абдул-Гамід II. Побоюючись втрати влади під час наступу військових частин на Стамбул, султан погодився повернути дію Конституції.

10. Коли розпочалася революція в Ірані?
1905 р. Хвиля протестів спалахнула наприкінці 1905 року через економічний занепад, голод та посилення колоніального тиску великих держав.

11. Якою була основна причина революції в Ірані?
Невдоволення абсолютною владою шаха та іноземним втручанням. Народ вимагав покласти край тиранії Каджарів і засиллю російського та британського капіталу.

12. Який документ був прийнятий у 1906 р. в Ірані під тиском революціонерів?
Конституція. Завдяки тиску вулиці шах скликав перший меджліс, який розробив і ввів у дію Основний закон країни.

13. Які дві великі держави мали значний вплив на Іран під час революції та після неї?
Велика Британія та Російська імперія. Вони фактично контролювали фінанси й території Ірану, а в 1907 р. юридично оформили розподіл зон впливу між собою.

14. Хто був шахом Ірану на початку революції?
Мозаффер ад-Дін Шах Каджар. Саме цей правитель був змушений підписати указ про запровадження конституційного ладу в серпні 1906 р.

15. Чим завершилася революція в Ірані?
Збереженням Конституції, але зі значним іноземним втручанням і послабленням національного суверенітету. Військова інтервенція Росії та Британії розігнала парламент, проте формальні засади конституційної монархії вціліли.

16. Яка спільна ознака характеризує початок революцій в Османській імперії та Ірані?
Обидві були спрямовані проти абсолютної влади монарха та іноземного впливу. Обидва рухи вимагали ліквідації деспотії правителів, захисту суверенітету та запровадження парламентського ладу.

17. Яка з наведених подій була наслідком Молодотурецької революції, але не була прямо пов’язана з революцією в Ірані?
Захоплення Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною. Ця криза виникла через зміну внутрішньополітичної ситуації саме в Османській імперії.

18. Султан Абдул-Гамід II в Османській імперії та шах Мозаффер ад-Дін Шах Каджар в Ірані були змушені піти на поступки революціонерам. Який спільний крок вони зробили?
Відновити або прийняти Конституцію. Обидва монархи під загрозою повалення погодилися на обмеження власного абсолютизму.

19. Яка з революцій завершилася відчутнішим послабленням національного суверенітету через іноземне втручання та поділ країни на сфери впливу?
Іранська революція. Пряме введення царських і британських військ призвело до розгрому революційних сил і фактичного перетворення Ірану на напівколонію.

20. Яка з революцій призвела до швидшого та радикальнішого переходу до світської держави, хоча не одразу, а в наступні десятиліття?
Молодотурецька революція в Османській імперії. Реформи молодотурків започаткували відокремлення світського життя від релігійного контролю, що стало основою для реформ Ататюрка в Турецькій республіці.

21. Яка країна була об’єктом інтересів Британської та Російської імперій, що суттєво вплинуло на перебіг і наслідки революції в ній?
Іран. Країна стала ключовим полем геополітичного протистояння двох імперій, що завершилося їхньою прямою інтервенцією у 1911 р.