§ 28. Економічне становище західноукраїнських земель (Хлібовська)
Згадайте, хто створив культурно-освітнє товариство «Просвіта».
Товариство «Просвіта» заснували у Львові в 1868 році народовці. Серед його засновників були Анатоль Вахнянин, Степан Качала, Юліан Лаврівський та інші представники української інтелігенції.
Як ви розумієте значення поняття «кооперація»?
Кооперація — це добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності, де кожен учасник робить свій внесок і отримує взаємну підтримку у збуті товарів, закупівлях чи кредитуванні.
Чи пам’ятаєте ви, що промислове виробництво в Західній Україні в ХІХ столітті перебувало на ремісничо-мануфактурній стадії розвитку? Що вам про це відомо?
У регіоні переважали дрібні кустарні майстерні та мануфактури з ручною працею. Влада Австро-Угорщини розглядала ці землі як джерело дешевої сировини і ринок для своїх готових товарів, тому велику фабричну індустрію майже не розвивали.
Упродовж уроку визначте позитивні тенденції в розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі західноукраїнських земель на початку XX століття.
| Галузь | Позитивні тенденції розвитку |
|---|---|
| Сільське господарство | Масовий розвиток українських кооперативів (кредитних, споживчих), діяльність товариства «Сільський господар», застосування машин і добрив у великих маєтках. |
| Промисловість | Глибоке свердловинне буріння в нафтовидобутку Борислава й Дрогобича, відкриття лісохімічних заводів у Сваляві та Вигоді, спорудження електростанцій і розбудова залізниць. |
| Торгівля | Поширення контрактної торгівлі з підписанням письмових угод, відкриття великих стаціонарних магазинів у містах, зростання обсягів експорту нафти й лісу. |
1. Розгляньте поштівку, яку історичну інформацію можемо отримати з ілюстрації?
Поштівка 1906–1907 років зображує величний будинок українського страхового товариства «Дністер» у Львові. Це свідчить про фінансову міць українського руху, успіх національних підприємств і розвиток самобутньої архітектури міста.
ДОСЛІДІТЬ
2. В якому стилі побудована споруда?
Споруда побудована у стилі українського модерну (гуцульської сецесії).
3. Що розташовувалося в будівлі?
У будівлі працювали страхове товариство «Дністер», однойменний кооперативний банк, гімнастичне товариство «Сокіл-Батько», а також діяли учнівська бурса і театральна зала.
4. Як товариство «Дністер» сприяло формуванню національної свідомості?
Товариство «Дністер» надавало прибутки на українські школи, гімназії, читальні та молодіжні осередки. Воно об’єднувало тисячі українців навколо спільної справи і доводило здатність нашого народу самостійно вести велике господарство.
1. СТАНОВИЩЕ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
1. Охарактеризуйте стан сільського господарства Західної України.
Сільське господарство залишалося головною галуззю економіки, де проживало майже 75% населення. Селяни найбільше страждали від малоземелля та безземелля, а кращі угіддя належали польським, румунським та угорським поміщикам. У великих маєтках впроваджували сучасні агротехнічні прийоми, тоді як бідні селянські двори повільно пристосовувалися до умов ринку.
2. Назвіть новостворені кооперативні об’єднання.
До кооперативних об’єднань належали Крайовий кредитовий союз, Український крайовий ревізійний союз у Львові, товариство «Сільський господар», страхове товариство «Дністер» та буковинська «Селянська каса».
3. Куди і чому емігрували українці Австро-Угорської імперії?
Українці емігрували через гостре безземелля, злидні та відсутність вільної землі на батьківщині. Постійна еміграція прямувала за океан — до США, Канади та країн Південної Америки (Бразилії, Аргентини). Сезонні заробітчани їздили до Німеччини, Великої Британії, Данії, Швеції, Франції та інших держав Європи.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Проведіть історичну розвідку.
На зламі XIX–XX століть злидні та безземелля змусили селян шукати порятунку за океаном. Українці виїжджали до Канади і США, де освоювали незаймані цілинні землі та важко працювали на будівництві трансконтинентальних залізниць.
2. З’ясуйте, з якими ризиками зустрічались емігранти, які можливості вони отримували, хто протягував їм руку допомоги, а хто кепкував з них.
Емігранти ризикували втратити здоров’я на важких роботах, стикалися з мовним бар’єром, ошуканством і хворобами. Натомість вони отримували шанс одержати безкоштовний чи дешевий земельний наділ і самостійно вести господарство. Руку допомоги їм протягували українські священники, земляки, товариства «Просвіта» та перші національні газети. Водночас місцеві жителі часом кепкували з переселенців через бідний селянський вигляд і незрозумілу мову.
3. Зробіть висновок, чи актуальна тема еміграції сьогодні для українців? Чому?
Тема еміграції сьогодні дуже актуальна для України. Війна змусила мільйони людей шукати прихистку за кордоном, де українці також намагаються зберегти свою культуру, відкривають рідні школи та допомагають батьківщині.
2. ПРОМИСЛОВІСТЬ
1. Що позитивно вплинуло на економіку краю на початку XX століття?
На економіку краю позитивно вплинула розбудова залізниць, прокладання мостів і доріг із твердим покриттям. Важливе значення мало спорудження міських електростанцій, особливо великої електростанції у Львові, а також технічне оновлення нафтової промисловості.
2. Назвіть провідні галузі промисловості в Західній Україні.
Провідними галузями були нафтодобувна та деревообробна. Також розвивалися лісохімічна промисловість, солеваріння, цукрова галузь, килимарство, взуттєве й швейне виробництво.
3. Які іноземні акціонерні товариства були створені в Західній Україні на початку XX століття?
У регіоні діяли канадсько-німецьке «Галицько-Карпатське товариство», австро-англійська «Східниця», англійська «Галичина», австро-американський деревообробний синдикат «Мундус» та угорське хімічне об’єднання «Сольва».
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Назвіть промислові центри на західноукраїнських землях.
За картою промисловими центрами були Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий, Станіслав, Калуш, Коломія, Тернопіль, Броди, Чернівці, Ужгород, Мукачеве, Свалява.
2. Визначте регіони, де видобували корисні копалини і які саме.
Нафту й озокерит видобували в Передкарпатті навколо Борислава, Дрогобича та Східниці. Кам’яну й калійну сіль видобували в Галичині біля Калуша й Долини, а також на Закарпатті у Солотвині.
3. До яких екологічних наслідків призвів видобуток корисних копалин у наш час?
Видобуток призвів до просідання ґрунтів і небезпечних провалів над старими шахтами, висихання джерел, забруднення підземних вод нафтою і хімічними соляними розсолами.
4. З’ясуйте де були центри кооперативного руху.
За картою найбільшими центрами кооперативного руху були позначені міста Львів (де діяли центральні союзи та товариство «Дністер») та Чернівці (де діяла «Селянська каса»).
5. Спрогнозуйте, як би ви вкладали гроші на початку ХХ століття, маючи вибір: в кооперацію, промисловість чи торгівлю? Чому?
Я обрав би вкладення в кооперацію та нафтову промисловість. Нафтовидобуток Борислава давав швидкий і великий прибуток через попит на пальне у світі. А внесок у споживчі й кредитні кооперативи захищав українських селян від лихварів і зміцнював національну економіку.
3. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ
1. Які форми торгівлі розвивалися на початку XX століття?
Розвивалися ярмаркова торгівля, традиційні базарні торжки, стаціонарна торгівля через постійні магазини та нова контрактова торгівля на основі письмових угод.
2. Назвіть західноукраїнські міста, що стали центрами стаціонарної торгівлі?
У Галичині центрами стаціонарної торгівлі були Львів і Броди, на Буковині — Чернівці, а на Закарпатті — Ужгород і Мукачеве.
3. Що експортували, а що імпортували до західноукраїнських земель?
З краю експортували сировину: нафту, нафтопродукти, ліс, пиломатеріали, озокерит, сіль і худобу. Імпортували промислові машини, верстати, хімікати, мінеральні добрива, цемент, а також одяг, тканини, взуття, посуд, меблі, папір, цукор та тютюн.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Роздивіться уважно світлини.
На першій світлині показано центральну площу міста Броди 1904 року, а на другій — прикордонний пункт і шлагбаум на межі Австро-Угорщини та Російської імперії біля Бродів.
2. Опишіть 2 – 3 реченнями відображене на них.
Світлини показують життя австрійського прикордонного міста. На площі видно багатоповерхові будинки, магазини й жвавий рух міщан. На другій світлині зафіксовано митний кордон, де вартові контролювали проїзд людей і перевезення товарів.
3. Як, події, зафіксовані на світлинах, пов’язані між собою?
Броди стояли прямо на кордоні двох імперій, тому місто стало головним митним і торговельним вузлом краю. Саме активна прикордонна торгівля наповнювала міський бюджет і дозволила збудувати красиві квартали та магазини на центральній площі.
4. Дізнайтеся, яким місто Броди, було на початку ХХ, а яким воно є сьогодні.
На початку XX століття Броди були відомим європейським центром транзитної торгівлі та важливим залізничним пунктом на кордоні з Росією. Сьогодні Броди — це спокійне історичне місто у Золочівському районі Львівської області, де збереглися старовинні будівлі та пам’ятки культури.
5. Зробіть висновки.
Прикордонне розташування та залізниця на початку XX століття зробили Броди одним із найбагатших осередків торгівлі в Галичині.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поясніть значення плакату, зображеного на лінії часу. Назвіть в які галузі західноукраїнської промисловості проникав іноземний капітал на початку ХХ століття.
На початку XX століття посилився наплив іноземного капіталу в промисловість Західної України. Плакат на лінії часу був рекламою еміграційного бюро у Львові, яке закликало селян виїжджати до Америки та Канади. Він свідчить про масовий виїзд українців за океан через злидні. Іноземний капітал на початку століття проникав у нафтодобувну, деревообробну та хімічну промисловість краю.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Назвіть схему та доповніть її. Використовуючи схему, створіть інфографіку (за допомогою онлайн сервісів): «Економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX століття».
Схема має назву: «Економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX століття».
Заповнена таблиця за пропущеними елементами схеми:
| Галузь | Пропущені складові схеми |
|---|---|
| Сільське господарство | Кооперація (+): Крайовий кредитовий союз, Український крайовий ревізійний союз, товариство «Сільський господар», страхове товариство «Дністер», «Селянська каса». Еміграція (-): масовий виїзд за океан (США, Канада, Бразилія). |
| Торгівля | Види: контрактова, стаціонарна, ярмарки, торжки. Експорт (↑): нафта, ліс, сіль, озокерит. Імпорт (↓): машини, обладнання, тканини, цемент. |
| Промисловість | Інвестиції: залучення іноземного капіталу. Провідні галузі: нафтовидобувна, деревообробна, лісохімічна. |
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Nr8aCcuj або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Nr8aCcuj.