§ 28. Британський парламентаризм (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
• Які обставини визначали соціально-економічний та політичний розвиток Великої Британії кінця XVIII — початку ХІХ ст.?
Соціально-економічний розвиток визначали розгортання промислового перевороту, перехід до фабричного виробництва, швидке зростання міст і періодичні економічні кризи. Політичний розвиток визначався боротьбою між партіями торі та вігів, опором робітників і буржуазії системі «хлібних законів», а також наростанням вимог реформувати застарілу виборчу систему.
• Що зумовлювало міжнародний статус Великої Британії у зазначений час?
Міжнародний статус держави визначали її торговельне й морське лідерство, володіння великими заморськими колоніями, а також статус «володарки морів». Британія очолювала європейські антифранцузькі коаліції у війнах проти Наполеона, здобула вирішальну перемогу при Ватерлоо і закріпила статус найбагатшої та найвпливовішої держави Європи на Віденському конгресі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте подану схему влади Великої Британії. Визначте, які функції виконував кожен із представлених органів влади. Схарактеризуйте, наскільки вони відповідали запитам суспільства.
| Орган влади | Функції | Відповідність запитам суспільства |
|---|---|---|
| Король | Номінальний глава держави, виконував представницьку роль і підписував закони. | Не відповідав запитам населення на реальні зміни, оскільки його влада була суто формальною. |
| Парламент (Палата лордів і Палата громад) | Вищий законодавчий орган: ухвалював закони, затверджував бюджет і контролював уряд. | До реформи 1832 року не відповідав потребам більшості, оскільки промислові міста не мали депутатів через «гнилі містечка». |
| Виконавча влада (Прем’єр-міністр і Кабінет міністрів) | Управління країною, впровадження законів та реалізація внутрішньої й зовнішньої політики. | Відображала інтереси правлячої партії і заможної верхівки, через що робітники та буржуазія вимагали оновлення влади. |
| Судова влада (Вищі, виїзні, мирові суди, суди присяжних) | Здійснення правосуддя, тлумачення законів та захист правопорядку. | Забезпечувала стабільність закону, проте суворо карала страйкарів і захищала власність заможних верств. |
Уважно розгляньте карикатуру Джона Гранта «Агітація», подану на наступній сторінці, прочитайте опис та виконайте завдання:
• 1. Яку проблему виборчої системи висміює карикатура? Обґрунтуйте відповідь прикладами з матеріалу параграфа.
Карикатура висміює корупцію, лицемірство кандидатів і фіктивність виборів у Британії до реформи 1832 року. Через існування «гнилих містечок» та жорсткий майновий ценз кількість виборців була мізерною (близько 220 тисяч осіб на всю країну). Кандидати за будь-яку ціну підлещувалися до невеликої купки заможних виборців, роздавали марні обіцянки або купували голоси, тоді як жителі величезних промислових міст узагалі не мали права голосу.
• 2. Уявіть, що берете участь у виборах у Великій Британії 1830-х років. Що б ви сказали кандидату, який до вас прийшов?
Я б сказав кандидатові, що не вірю порожнім компліментам і подачкам. Я вимагав би від нього чітких дій: голосувати за скасування грабіжницьких «хлібних законів», підтримати ліквідацію «гнилих містечок» і надати виборчі права робітникам та промисловцям, які своєю працею розбудовують міста й приносять багатство країні.
Чим відрізняється політика влади у періоди стабільності та кризи?
У періоди економічного зростання та стабільності уряд іде на поступки населенню і впроваджує ліберальні реформи, наприклад знімає торговельні мита та дозволяє створювати тред-юніони. Під час економічних криз влада вдається до жорстких обмежень і репресій, як це сталося під час ухвалення «актів для затикання рота» або заборони робітничих страйків.
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Дайте визначення понять: «парламент», «парламентська монархія», «віги», «торі», «лендлорди».
- Парламент — виборний колегіальний законодавчий орган держави, який ухвалює закони, регулює суспільні відносини та контролює діяльність виконавчої влади.
- Парламентська монархія — форма правління, за якої влада монарха є номінальною, а вся реальна повнота влади належить парламенту й підзвітному йому уряду.
- Віги — політична партія Великої Британії, яка спиралася на торгово-промислові кола, підтримувала помірковані реформи, розширення виборчих прав та обмеження королівської влади.
- Торі — політична партія Великої Британії, яка захищала традиції, інтереси великої земельної аристократії та сильну владу монарха.
- Лендлорди — великі землевласники у Великій Британії, які володіли великими маєтками і тривалий час контролювали місця в парламенті від сільських округів.
2. Як була організована політична модель управління у Великій Британії в першій половині ХІХ ст.?
Держава функціонувала як парламентська монархія з чіткою двопартійною системою торі та вігів. Монарх мав лише представницьку роль. Законодавчу владу здійснював двопалатний парламент. Палата громад приймала закони, керувала фінансами та вирішувала долю уряду, який очолював лідер партії більшості. Палата лордів була спадковою і затверджувала ухвалені Палатою громад закони. Партія меншості переходила в легальну опозицію.
3. Які зміни й нововведення передбачала парламентська реформа у Великій Британії?
Реформаторський акт 1832 року позбавив депутатських мандатів 56 «гнилих містечок» і передав виборчі місця швидкорослим промисловим містам. Було знижено виборчий ценз: право голосу в містах отримали власники будинків, а в селах — заможні орендарі землі. Це дозволило збільшити кількість виборців із 220 до 670 тисяч осіб.
4. Які наслідки мало ухвалення Реформаторського акта 1832 р.?
Реформа принесла політичний компроміс між земельною аристократією та промисловою буржуазією, яка вперше потрапила до парламенту й здобула реальний вплив на державні рішення. Це відкрило шлях до мирної модернізації без насильства й революцій. Проте кваліфіковані робітники та бідні селяни права голосу не отримали, через що боротьба за реформу тривала далі.
Порівняйте політику двох партій у Великій Британії (інша версія підручника).
| Ознаки для порівняння | Партія торі | Партія вігів |
|---|---|---|
| Соціальна база | Земельна аристократія, англіканське духівництво, лендлорди. | Промисловці, банкіри, торговці, фінансова буржуазія. |
| Головна мета | Збереження традиційного ладу, авторитету монархії та привілеїв знаті. | Проведення назрілих реформ, розвиток вільного ринку та обмеження влади монарха. |
| Економічна політика | Підтримка високих мит і протекціонізму («хлібні закони»). | Захист вільної торгівлі, підтримка підприємництва та конкуренції. |
| Виборче право | Опір розширенню прав і захист старих сільських виборчих округів. | Ініціювання парламентської реформи та ліквідація «гнилих містечок». |
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
У 1834 р. уряд вігів запровадив нову модель соціальної допомоги бідним. Були створені робітничі будинки. Уявіть, що ви берете участь у роботі дорадчої ради громади. Вашим завданням є розробити альтернативний план допомоги бідним, який був би гуманнішим і більш справедливим, проте не обтяжував бюджет Великої Британії. Укладіть програму за планом:
• 1) якими принципами має керуватися держава, надаючи допомогу вразливим групам населення;
Держава повинна поважати людську гідність і не розділяти примусово сім’ї. Допомога має бути адресною: сироти, люди похилого віку та важкохворі мають отримувати пряму грошову чи матеріальну підтримку. Для працездатних громадян держава повинна створювати стимули працювати, а не зачиняти їх у напівтюремних будинках із каторжними умовами.
• 2) які конкретні послуги або програми ви б запровадили замість робітничих будинків.
- Організація оплачуваних робіт за рахунок місцевих бюджетів: благоустрій вулиць, ремонт портів, прокладання доріг і каналізацій.
- Відкриття безкоштовних професійних курсів і навчальних майстерень, де безробітні здобудуть професії ковалів, слюсарів або ткачів для працевлаштування на фабриках.
- Сприяння діяльності добровільних кас mutual aid (взаємодопомоги) і благодійних їдалень безпосередньо за місцем проживання родин.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
В результаті протестів та хвилі незадоволення у Великій Британії уряд 1819 р. запровадив «акти для затикання рота». Уявіть, що ви живете у 1819 р. і дізнаєтеся про нові закони. Оскільки діє заборона відкрито виступати проти них, а ви хочете донести свою думку до інших людей, то запропонуйте власний спосіб висловити протест чи незгоду (алегорична казка, плакат із прихованим змістом, вірш або пісня, зашифрована як «невинна балада» тощо).
Я написав би сатиричну басню під назвою «Рада на пташиному подвір’ї». У ній старий товстий Півень (який символізує землевласника-лендлорда) ухвалює суворе правило: усім курчатам і гусям (робітникам) суворо заборонено збиратися зграями понад п’ять птахів і голосно ґелґотати про дефіцит зерна. Кожному, хто подасть голос, лисиці в мундирах погрожують зашити дзьоб залізною ниткою. Наприкінці байки птахи вирішують мовчки згуртуватися навколо годівниці та забрати зерно собі. Такий текст можна надрукувати під виглядом невинної дитячої казки в дешевих міських брошурах і читати вголос у тавернах, де люди швидко зрозуміють прозорий натяк на «акти для затикання рота».