§ 28. Австро-Угорщина — «клаптикова імперія» (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Які два головні народи отримали особливий статус і сформували дуалістичну Австро-Угорську імперію в 1867 році?

Особливий статус у 1867 році отримали австрійські німці та угорці.

Який популярний девіз використовували Габсбурги для утримання імперії від розпаду?

Для утримання імперії від розпаду Габсбурги використовували девіз «Поділяй і володарюй».

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «лояльність», «австрославізм»?

• Що означає поняття «лояльність»?
Лояльність — це вірнопідданство, дотримання державних законів і відданість чинній владі та монархії. Вона виключає відкриті революційні виступи проти держави.

• Що означає поняття «австрославізм»?
Австрославізм — це політична концепція слов’янських діячів, насамперед чеських. Вона передбачала мирне реформування Австрійської імперії у федерацію рівноправних народів на чолі з династією Габсбургів.

28.1.1. ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ: ВІД «ПОТРІЙНОГО ЛОЯЛІЗМУ» ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ

1. Чому перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорську посилило протиріччя між іншими народами держави, а не зняло їх повністю?

Угода 1867 року задовольнила лише угорців і надала їм власну державність у межах монархії. Інші народи (чехи, поляки, українці, хорвати) не отримали рівних прав. Вони вимагали такої ж автономії, як і Угорщина, тому міжнаціональні протиріччя спалахнули з новою силою.

2. Оцініть ефективність стратегії «потрійного лоялізму» Голуховського для досягнення польської незалежності:

• Які були її переваги та недоліки?
Стратегія «потрійного лоялізму» стала практичним компромісом свого часу. Вона допомогла вберегти польські сили від розгрому після невдалих повстань і підготувати національні кадри. Проте вона вимагала покори трьом імперіям і не давала повної свободи.

Характеристика	Опис стратегії «потрійного лоялізму»
Переваги	Вберегла польські сили від репресій імперій; забезпечила підготовку власних чиновників, офіцерів, лікарів та вчителів; зберегла й розвинула польську мову та культуру.
Недоліки	Вимагала покори імперським урядам; викликала обурення радикальних патріотів; посилювала національний гніт проти українців у Галичині.

• Як адміністративна, фінансова та кадрова політика Голуховського сприяла зміцненню польської автономії в Галичині?
Агенор Голуховський замінив більшість чиновників-австрійців на поляків. Він призначив поляків старостами, прокурорами, суддями та керівниками поліції. Граф запровадив у діловодстві польську мову поряд із німецькою, а у Львівському університеті замінив німецьку мову польською. На підтримку польських учнів і студентів витрачалося у 20 разів більше коштів, ніж на українців. Завдяки цьому він фактично збудував польську автономію в краї без формального закону.

3. Порівняйте бачення майбутньої Польщі Польської партії соціалістичної та Націонал-демократичної партії. Які наслідки могли мати ці відмінності?

Польська партія соціалістична на чолі з Юзефом Пілсудським прагнула створити федеративну республіку. Вона допускала мирне сусідство з відновленою Україною і хотіла спільно нести світло європейської цивілізації поневоленим народам на сході. Націонал-демократична партія Романа Дмовського виступала за «Велику Польщу» від Балтійського до Чорного моря виключно для поляків. Вони вороже ставилися до українців, євреїв та білорусів і планували їх полонізувати або знищити. Ці розбіжності розкололи польський табір і спричинили гостре протистояння з українським рухом.

4. Проаналізуйте, яким чином ідея відродження Польщі перетворилася з ідеї шляхтичів на національну ідею. Які фактори цьому сприяли?

Польські лідери відійшли від вузьких шляхетських повстань і розпочали систематичну підготовку професійних кадрів у всіх сферах життя. Вони розбудували мережу економічних, культурних і парамілітарних товариств, зокрема «Сокіл» та «Стрілець». До них долучилися сотні тисяч міщан, селян і гімназистів. Освіта та державні посади стали доступними для ширших верств населення, тому справа відродження держави стала загальнонародною ідеєю.

28.1.2. АВСТРОСЛАВІЗМ ТА ІНШІ СЛОВ’ЯНСЬКІ РУХИ (ЧЕХИ, ХОРВАТИ, СЕРБИ)

1. Порівняйте гасло «Свій до свого по своє» з політикою «потрійного лоялізму». В чому їх схожість та відмінність у контексті національних рухів?

Обидва підходи ставили за мету зберегти та зміцнити сили нації без відкритого збройного повстання проти імперії. Вони спиралися на внутрішні ресурси власного народу. Відмінність полягає у засобах боротьби. «Потрійний лоялізм» був політичною лінією покори трьом імперіям заради посад в адміністрації. Гасло «Свій до свого по своє» було економічною тактикою: чехи бойкотували німецькі товари, відкривали власні кредитні спілки, кооперативи та школи.

2. Як політика австрійської влади щодо чехів впливала на радикалізацію молодого покоління чеських діячів?

Австрійський уряд ігнорував вимоги чехів щодо об’єднання їхніх земель у спільну провінцію та надання автономії. Влада штучно об’єднувала чеські округи з німецькими і зменшувала кількість чеських депутатів у парламенті. Дрібні поступки Відня не вирішували головних завдань. Це розчарувало молодих політиків у поміркованому австрославізмі та підштовхнуло їх до боротьби за повну незалежність Чехії.

3. Оцініть, чому сербський рух сприймався владою Австро-Угорщини чи не найбільш вороже порівняно з іншими слов’янськими рухами.

Сербський рух загрожував територіальній цілісності імперії, адже частина сербів орієнтувалася на сусіднє незалежне Сербське князівство. Після війни 1878–1879 років на Балканах зріс вплив Російської імперії, а Відень і Белград одночасно претендували на Боснію і Герцеговину. Через це Габсбурги вбачали у сербському русі смертельну загрозу розпаду своєї держави.

4. Яка ідеологія була впливовою серед хорватів та до чого вона закликала? Зіставте ідеї австрославізму та югославізму.

• Яка ідеологія була впливовою серед хорватів та до чого вона закликала?
Серед хорватів була впливовою ідеологія югославізму, яку пропагували Степан Радич і Франьо Супіло. Вона закликала об’єднати всіх південних слов’ян у спільну сербо-хорватську державу. Її лідери стверджували, що хорвати і серби є єдиним народом, розділеним лише релігією.

• Зіставте ідеї австрославізму та югославізму.

Ознака	Австрославізм	Югославізм
Головна мета	Перетворення Австро-Угорщини на федерацію рівноправних автономій.	Створення спільної держави південних слов’ян (сербів, хорватів, словенців).
Ставлення до Габсбургів	Збереження влади династії Габсбургів і легальна робота в імперії.	Вихід південнослов’янських земель зі складу імперії та єдність із Сербією.
Основні діячі	Франтішек Палацький, Ян Малий.	Степан Радич, Франьо Супіло.

28.2.1. МОСКВОФІЛИ, НАРОДОВЦІ, РАДИКАЛИ. УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ

1. Назвіть течії суспільного руху на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. Які фактори, на вашу думку, сприяли тому, що роль москвофілів поступово зменшувалася, а народовці зуміли створити розгалужену мережу культурних та наукових організацій, що діяли десятиліттями?

На західноукраїнських землях виникли три течії: москвофіли, народовці та радикали.
Вплив москвофілів падав, бо вони орієнтувалися на царат, відмовлялися від рідної мови на користь «язичія» і співпрацювали з польськими поміщиками. До 1914 року їх дискредитували як платних агентів Росії. Народовці здобули довіру людей, бо розвивали живу народну мову, єдналися з діячами Наддніпрянщини та створили мережу читалень «Просвіти», кооперативів і шкіл.

2. Яку газету видавали москвофіли і через яку мережу читалень вони поширювали свої книги? Які товариства створили народовці?

• Яку газету видавали москвофіли і через яку мережу читалень вони поширювали свої книги?
Москвофіли видавали газети «Слово» та «Галичанин», а свою літературу поширювали через мережу читалень «Общества імені Качковського».

• Які товариства створили народовці?
Народовці створили товариство «Руська бесіда» у 1861 році (при ньому у 1864 році відкрили перший український театр), культурно-освітнє товариство «Просвіта» у 1868 році та Літературно-Наукове товариство ім. Т. Шевченка у 1873 році (з 1892 року — Наукове товариство ім. Т. Шевченка, НТШ).

3. Хто підготував програму Русько-української радикальної партії (РУРП)? На які три частини розділилася РУРП у 1899 році?

Програму РУРП підготували Іван Франко та Михайло Павлик. У 1899 році партія розділилася на Українську соціал-демократичну партію (УСДП), Українську націонал-демократичну партію (УНДП) та Українську радикальну партію (УРП).

4. Які приклади депутатської продажності наводяться в тексті? Які механізми, на вашу думку, могли б запобігти такій депутатській продажності в умовах тогочасного політичного життя, і які уроки з цього досвіду є актуальними для сучасності?

• Приклади депутатської продажності в тексті:
Прикладами зради інтересів виборців є депутати Микита Хрунь та Микола Ковбасюк. Хоча їх обрали українські селяни, вони швидко перейшли на бік польських поміщиків та урядовців. Ім’я Микити Хруня стало загальною назвою політичного зрадника й перебіжчика («хруня»), що яскраво показано на карикатурі Корнила Устияновича, де колишній народний обранець плазує перед панами, а на похорон Ковбасюка взагалі не з’явився жоден із тих, кому він вислуговувався.

• Механізми запобігання та уроки для сучасності:
В умовах куріальної системи запобігти підкупу могли б запровадження таємного голосування, реальне право виборців достроково відкликати депутата та публічний контроль за статками політиків. Уроком для сьогодення є розуміння, що виборці мають оцінювати реальні справи, а не гучні обіцянки, пам’ятаючи: політичні «перевертні» не здобувають поваги навіть у тих, кому служать за гроші.

28.2.2. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ АВСТРО-УГОРЩИНИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1. Які основні проблеми турбували українців Австро-Угорщини?

Українців турбували три головні питання: розширення виборчих прав і скасування куріальної системи, заснування українського університету у Львові та підвищення оплати праці селянам-наймитам у поміщицьких маєтках.

2. Як ви вважаєте, чи була боротьба за український університет марною, чи її наслідки, можливо, проявилися пізніше, вплинувши на подальший розвиток українського національного руху?

Боротьба не була марною. Протести студентів, масова «сецесія» та загибель Адама Коцка об’єднали все українське суспільство в Галичині та Буковині. Цей рух виховав нове покоління свідомих лідерів і змусив австрійську владу піти на поступки та підписати сеймову угоду 1914 року про відкриття окремого університету.

3. Чи можна стверджувати, що обмежені можливості участі українців у парламентаризмі та національний гніт були настільки сильними, що навіть значні здобутки були лише тимчасовими, і тільки кардинальні зміни (як світова війна) могли змінити ситуацію докорінно?

Обмеження та національний гніт дійсно заважали українцям, але їхня парламентська праця була корисною школою. У сеймі та парламенті українські політики навчилися легально захищати свій народ, розбудували кооперативи, читальні та партії. Велика війна створила умови для революції, проте практичну основу для відновлення державності українці підготували саме завдяки наполегливій праці попередніх десятиліть.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Яке значення мав «Одвертий лист до галицької української молодежі» Івана Франка для формування української національної свідомості?

Твір Івана Франка закликав молодь подолати вузькі провінційні рамки та відчути себе частиною великого єдиного українського народу по обидва боки кордонів. Лист вимагав відмовитися від голосних пустих фраз на користь щоденної знаннєвої праці заради майбутньої свободи України.

2. Порівняйте позицію Івана Франка і польську концепцію «потрійної лояльності».

Концепція «потрійної лояльності» Голуховського будувалася на покірності чужим імператорам і приховуванні справжніх намірів. Іван Франко виступав проти угодовства. Він закликав до щирого внутрішнього обов’язку перед рідним народом, відкритого патріотизму та невтомної праці задля соборної української держави.

28.3. ГАБСБУРГИ ТА «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ»

1. Як твори Тараса Шевченка та інших наддніпрянських діячів сприяли переходу від ідентифікації народом себе «русинами» до «українцями» в Галичині?

Книги Тараса Шевченка, Лесі Українки та Михайла Драгоманова поширили в Галичині ідею соборності й пам’ять про козацьку добу. Гімн Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» об’єднав людей спільним почуттям гідності. Завдяки цьому галичани усвідомили свою єдність із Великою Україною та змінили стару назву «русини» на національне ім’я «українці».

2. Оцініть, чому австрійська влада, з одного боку, намагалася використати «українське питання» для ослаблення польського руху, а з іншого – була незадоволена зростанням впливу народовців.

Габсбурги підтримували українців лише як противагу польській шляхті, щоб не допустити перетворення Галичини на польську автономну базу. Але успіхи народовців і створення національних партій налякали уряд. Влада побачила намір перетворити Галичину на «український П’ємонт», тому почала підтримувати промосковських діячів та домовлятися з польськими поміщиками.

3. Які причини призвели до того, що проєкт Сполучених Штатів Великої Австрії не був реалізований, попри потенційні переваги для збереження імперії?

Проти реформи рішуче виступила угорська еліта, яка не бажала втрачати владу над підкореними народами в Транслейтанії. Проєктом були незадоволені чехи через втрату промислових центрів та українці, бо Буковину планували приєднати до румунської Трансильванії. Австрійські урядовці боялися втратити контроль над землями, а вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєві у 1914 році остаточно закрило цей план.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Мапа національних рухів». У парах чи групах створіть інтерактивну мапу або схему Австро-Угорської імперії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Позначте на ній основні регіони проживання польського, чеського, хорватського, сербського та українського народів. Укажіть ключові дати та події, пов’язані з національним рухом кожного народу, згаданого в тексті. Коротко опишіть їхні основні цілі (наприклад, автономія, незалежність, федералізація). Зобразіть стрілками взаємодії та впливи між різними національними рухами (наприклад, як гасло «Свій до свого по своє» поширилося серед поляків та українців). Виділіть території, на які претендували різні національні рухи (наприклад, плани Великої Польщі «від моря до моря»).

Основні характеристики національних рухів за текстом параграфа:

Народ	Регіон проживання	Основні цілі	Ключові події та дати
Поляки	Галичина	Відновлення власної держави, контроль над краєм, розбудова кадрів.	1849–1875 рр. — урядування А. Голуховського; кінець ХІХ ст. — утворення ППС та партії «ендеків».
Чехи	Богемія, Моравія	Федералізація держави, розширення автономії Чехії, захист мови.	1848–1849 рр. — концепція австрославізму; розвиток гімнастичного товариства «Сокіл».
Хорвати	Хорватія (Транслейтанія)	Боротьба проти мадяризації, розширення автономії або югославізм.	1868 р. — хорватсько-угорська угода; 1905 р. — Рієцька резолюція.
Серби	Південні провінції імперії, Воєводина	Об’єднання сербських провінцій, захист від тиску, союз із Сербією.	1878–1879 рр. — загострення відносин через Боснію; 1905 р. — Задарська резолюція.
Українці	Східна Галичина, Буковина, Закарпаття	Розширення мовних прав, селянська кооперація, соборна держава.	1868 р. — заснування «Просвіти»; 1890 р. — «нова ера» та створення РУРП; 1899 р. — розкол РУРП.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Позначте на лінії часу період найбільшого впливу москвофілів та дату їхньої дискредитації (до 1914 р.); роки створення народовцями ключових організацій та період їхньої активності (аж до 1939 р.); період «нової ери»; дати створення РУРП та її поділу.

Хронологічна послідовність:

• 1850–1870-ті роки: період найбільшого впливу москвофілів у Галичині, Буковині та Закарпатті.
• 1861 рік: створення народовцями товариства «Руська бесіда» (перший український театр — 1864 рік).
• 1868 рік: заснування товариства «Просвіта» (активно діяло до 1939 року).
• 1873 рік: утворення Літературно-Наукового товариства ім. Т. Шевченка (з 1892 року — Наукове товариство ім. Т. Шевченка, діяло до 1939 року).
• Осінь 1890 року: угода «нової ери» у польсько-українських відносинах.
• Кінець 1890 року: заснування Русько-української радикальної партії (РУРП).
• 1899 рік: поділ РУРП на УСДП, УНДП та УРП.
• До 1914 року: остаточна дискредитація москвофілів як агентів царату.

2. А. Покажіть на карті регіони найбільшого впливу москвофілів, народовців, радикалів. Створіть ментальну мапу «Політичні процеси на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.».

Регіонами впливу москвофілів на початковому етапі були Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття (діяльність товариства імені Качковського). Народовці мали найміцніші позиції у Східній Галичині та на Буковині, де діяла мережа читалень «Просвіти». Радикальний рух розвивався у Східній Галичині серед студентів, селян і робітників.

2. Б. Проаналізуйте, чому «клаптиковій імперії» з кожним роком ставало все важче утримувати різні народи від розпаду, попри девіз «Поділяй і володарюй».

Девіз «поділяй і володарюй» лише на певний час відтермінував кризу. Зіштовхування поляків з українцями чи угорців зі слов’янами розпалювало міжнаціональну ворожнечу. Слов’янські народи виховали власні національні кадри, збудували кооперативи, читальні та гімнастичні товариства. Вони усвідомили свої права й вимагали повної автономії або незалежності, тому старі імперські інтриги перестали діяти.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли …? Що …? Хто …? Де …? Звідки ми можемо дізнатися про …? Чому …? Як …? Який результат …? Запропонуйте свої запитання в класі.

1. Коли Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну Австро-Угорщину?
2. Що передбачала тактика «потрійного лоялізму» Агенора Голуховського?
3. Хто очолював польську Націонал-демократичну партію на початку ХХ століття?
4. Де у 1868 році створили товариство «Просвіта»?
5. Звідки ми можемо дізнатися про заклик Івана Франка до молоді відчути себе українцями без кордонів?
6. Чому політика «нової ери» 1890 року зазнала критики з боку радикалів?
7. Як гасло «Свій до свого по своє» зміцнювало чеські організації та захищало їх від онімечення?
8. Який результат мала боротьба українських студентів за власний університет до 1914 року?

4. «Нова ера» у польсько-українських відносинах мала як переваги, так і недоліки для українського населення. Проаналізуйте, чому, попри певні поступки, вона все ж спричинила критику. Чи була ця угода вигідною для українців у довгостроковій перспективі?

Угода «нової ери» 1890 року дала важливі здобутки: відкрилися три українські гімназії, запрацювали кафедра історії України у Львівському університеті та товариство «Дністер». Проте угода вимагала від українців лояльності та підтримки законів польської шляхти. Це обурило радикалів і селян. У довгостроковій перспективі угода не розв’язала питання поділу Галичини, проте створені культурні осередки зміцнили підґрунтя українського руху.

5. Порівняйте цілі та методи діяльності народовців та радикалів. Які були основні розбіжності між ними, що призвели до розколу РУРП, і які переваги та недоліки мала кожна з цих стратегій?

Народовці ставили за мету національно-культурне відродження, захищали мову, відкривали читальні та шукали компромісів із владою Відня. Радикали з РУРП поєднали національні цілі із соціальними вимогами селян, виступали за соборну Україну та проводили масові страйки. Основною розбіжністю всередині РУРП стали суперечки між соціал-демократами, націонал-демократами та селянськими діячами щодо ролі соціалізму, що призвело до розколу партії у 1899 році.

Критерій	Народовці	Радикали
Головна мета	Культурно-освітній розвиток, захист мови в межах імперії.	Соціальне визволення селян і робітників, соборна незалежна Україна.
Методи	Читальні «Просвіти», кооперативи, легальна робота в сеймі.	Партійні програми, масова агітація, селянські страйки.
Переваги	Створили стабільну мережу освітніх і наукових інституцій.	Залучили селян до боротьби, чітко заявили про самостійну Україну.
Недоліки	Надмірна поступливість перед польською адміністрацією краю.	Внутрішні теоретичні розбіжності між різними крилами партії.

6. Вправа «Дилема Габсбургів». Уявіть, що ви – радник / радниця імператора Франца Йосифа I в 1910 році. Вам доручено розробити нову стратегію для збереження Австро-Угорської імперії з урахуванням зростаючих національних рухів:

• Основні виклики та загрози для імперії:
Поляки створили власну приховану автономію в Галичині та готували військові кадри до незалежності. Чехи бойкотували німецькі товари й вимагали рівного статусу для королівства. Хорвати опиралися мадяризації та зближувалися з Белградом. Серби прагнули виходу зі складу держави та союзу із Сербією і Росією. Українці вели боротьбу проти польського гніту за власний університет, поділ Галичини та соборність України.

• Вплив політики «Поділяй і володарюй»:
Цей курс уже не рятував державу. Він нацьковував народи один на одного, поглиблював конфлікти та штовхав поневолені нації на пошук союзників за кордоном.

• Три конкретні заходи для стабілізації ситуації:

1. Перетворити дуалістичну імперію на федерацію рівноправних національних країв із власними парламентами.
2. Провести поділ Галичини на українську східну та польську західну частини.
3. Забезпечити рівноправність мов у школах і місцевому діловодстві без куріальних обмежень.

• Прогноз наслідків:
У короткостроковій перспективі реформи знімуть напругу серед слов’янських народів і припинять вуличні сутички. У довгостроковій перспективі монархія перетвориться на міцну федерацію вільних націй зі спільною армією та економікою.

• Порівняння із проєктом Франца Фердинанда та Ауреля Поповича:
Спільна риса: ліквідація дуалізму й поділ держави за національними межами замість історичних кордонів. Відмінність: запропонована стратегія надає народам повне самоврядування і мовні гарантії, тоді як проєкт Поповича зберігав жорстку фінансову залежність усіх штатів від австрійського імператора.