Модерна доба

28. Український національний рух в умовах революції 1905–1907 рр.

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте основні проблеми розвитку Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX ст. Які обставини загострювали політичну ситуацію в Україні сильніше, ніж в інших регіонах обох імперій?

Основними проблемами імперій були збереження абсолютизму або напівабсолютизму, гостре малоземелля селян, соціальне безправ’я робітників та гноблення поневолених народів. В Україні ситуацію сильніше загострювали бездержавний статус, жорстка русифікація на Наддніпрянщині, збереження поміщицького землеволодіння та визискування українських ресурсів імперським центром, де соціальний гніт тісно переплітався з національним.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Опрацюйте навчальний текст і визначте причини російської революції 1905–1907 рр. На основі цієї інформації сформулюйте цілі українців.

Причинами революції були:

  • Збереження самодержавства, відсутність конституції та елементарних політичних свобод.
  • Нерозв’язане аграрне питання, селянське малоземелля та поміщицьке землеволодіння.
  • Тяжкі умови праці, відсутність соціального захисту робітників.
  • Поразка Росії у війні з Японією 1904–1905 років, що посилила кризу влади.
  • Політичне й культурне гноблення неросійських народів імперії.

Цілі українців у революції полягали у здобутті національно-територіальної автономії України, скасуванні мовних заборон (зокрема Емського указу), запровадженні української мови в школах, судах і державних установах, а також у передачі землі селянам.

2. Визначте подію, яка стала приводом до розгортання революційної боротьби.

Приводом стали події «Кривавої неділі» 9 січня 1905 року в Санкт-Петербурзі, коли імперські війська розстріляли мирну робітничу ходу, яка йшла до царя з петицією про поліпшення умов життя.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Які основні вимоги селян? Про що свідчить відсутність в документі національних вимог?

Селяни Сумського повіту вимагали скликання Установчих зборів на основі загального й рівного виборчого права, звільнення політичних в’язнів, надання громадянських свобод (слова, друку, зборів) та справедливого вирішення земельного питання.

Відсутність національних вимог свідчить про те, що на початку революції більшість селян ще не мала високої національної самосвідомості й переймалася насамперед своїми нагальними соціально-економічними потребами — землею, податками та припиненням війни.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою карти визначте форми революційної боротьби в 1905–1907 рр. Назвіть центри виступів проти самодержавства.

Формами революційної боротьби були загальні політичні страйки робітників, селянські виступи з підпалами поміщицьких маєтків, військові повстання в армії та на флоті, а також збройні сутички робітничих дружин із поліцією.

Головними центрами виступів стали:

  • Південь і Чорноморський флот: Одеса, Севастополь та Миколаїв (повстання на броненосці «Потьомкін» і крейсері «Очаків»).
  • Правобережжя та Київщина: Київ (повстання саперів під проводом Бориса Жаданівського).
  • Лівобережжя та Донбас: Харків, Катеринослав, Олександрівськ, Горлівка, Луганськ та Юзівка.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Визначте головні ідеї документа: які зміни в суспільно-політичному устрої він започаткував. Чи можна назвати ці зміни революційними?

Маніфест 17 жовтня 1905 року проголосив громадянські права і свободи (недоторканість особи, свободу слова, совісті, зборів і союзів), розширив виборчі права та заснував законодавчу Державну думу, без схвалення якої закони не могли набувати чинності.

Ці зміни започаткували обмеження влади монарха та перехід до парламентської монархії. Для самодержавної імперії вони дійсно були революційними, оскільки суспільство вперше отримало легальні права та представницький орган влади.

2. Розгляньте Маніфест з позиції основних груп суспільства Російської імперії: кого він задовольнив, а чиї питання не вирішував. Чи міг з Маніфесту скористатися український національний рух?

Маніфест цілком задовольнив лібералів і буржуазію, які перейшли до легальної парламентської роботи. Водночас він не вирішив селянського питання про землю та робітничого про 8-годинний робочий день, тому ліві радикали продовжили боротьбу.

Український рух зміг скористатися Маніфестом: фактично втратив силу Емський указ, з’явилася перша україномовна преса, розгорнули роботу товариства «Просвіта», а українські діячі взяли участь у виборах до парламенту.

3. Спрогнозуйте вплив Маніфесту на настрої революційних сил та розвиток революційних подій.

Маніфест розколов протестний рух. Ліберальні сили відійшли від революційної боротьби й утворили легальні партії, тоді як радикальні революціонери взяли курс на збройні повстання наприкінці 1905 року. Водночас активізувалися монархічні чорносотенні організації, які влаштовували погроми за підтримки поліції.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Опрацюйте матеріали рубрики «Думки істориків» — з’ясуйте, що заважало консолідації та результативності українського руху в умовах революції 1905–1907 рр. Визначте, що вирізняло український рух серед інших національних рухів народів Російської імперії.

Консолідації українського руху заважали організаційна слабкість і розпорошеність сил, русифікація великих міст та переважання соціальних гасел над національними серед простого люду.

Головною відмінністю українського руху від польського чи єврейського було те, що українцям доводилося доводити саму доцільність існування окремої української політики, оскільки навіть російські ліберали стояли на позиціях єдиної неподільної Росії та заперечували національні права українців.

Уявіть себе діячем / діячкою українського руху в умовах революції 1905–1907 рр. Запропонуйте перелік заходів, які варто вжити для розгортання українського руху до загальноукраїнських масштабів.

  • Відкривати осередки товариства «Просвіта» та хати-читальні в кожному повіті й селі.
  • Налагодити масовий випуск дешевих україномовних газет, брошур і книжок для селян та робітників.
  • Поєднувати вимогу автономії України з роздачею поміщицької землі селянам та покращенням умов праці.
  • Створити окрему українську фракцію в Державній думі для захисту інтересів народу на парламентському рівні.
  • Добиватися відкриття україномовних шкіл і кафедр українознавства в університетах.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Проаналізуйте основні програмні положення УДРП. Дайте їм власну оцінку.

УДРП вимагала реорганізації Російської держави у федерацію, надання Україні широкої національно-територіальної автономії з власним парламентом — Українською Виборною Народною Радою (Соймом), запровадження української мови в школах, судах і держустановах із гарантією прав для національних меншин.

Програма була зваженою, послідовною та демократичною. Вона пропонувала мирний конституційний шлях розбудови української автономії в межах федеративної республіки.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

1. Чому, на вашу думку, було важливо засновувати українські періодичні видання?

Преса дозволяла прорвати тривалу цензурну блокаду, ширити правдиву інформацію рідною мовою, підвищувати національну свідомість народу та гуртувати людей навколо спільних вимог.

2. На основі інформації про долю газети визначте, чи можливим було вирішення питання національних прав українського народу в Російській імперії.

Швидка судова заборона газети «Хлібороб» уже після п’ятого номера довела, що повноцінне розв’язання українського питання в межах самодержавної імперії було неможливим, оскільки влада за першої нагоди скасовувала будь-які поступки.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Чому діяльність Трудової громади негативно сприймалася в урядових колах Російської імперії?

Царський уряд сприймав вимоги автономії України, перерозподілу поміщицьких земель та запровадження рідної мови в усіх сферах як загрозу територіальній цілісності держави та прояв сепаратизму.

2. Чи була в тогочасній Україні політична сила, яка б вимагала державної незалежності України?

Такою силою була створена 1902 року Українська народна партія (УНП) на чолі з Миколою Міхновським, яка відкрито вимагала створення самостійної та незалежної Української держави.

Чому, на вашу думку, Маніфест 17 жовтня не став радикальним засобом для розв’язання наявних в імперії проблем? За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, хто є головними героями карикатури. За допомогою яких образів автор карикатури зображує царизм та події революції? Карикатура «Царизм топить у крові революцію» (з французького журналу 1908 р.)

Маніфест не вирішив головних кризових питань імперії — земельного та національного, а царська влада розглядала його лише як тимчасову тактичну поступку для збиття хвилі протестів.

Головними персонажами французької карикатури є російський цар Микола II, який уособлює самодержавство, та алегорична постать Свободи і Революції, яку царські сили намагаються втопити.

Царизм зображено як кривавого ката й деспота, що розправляється з власним народом. Події революції передано через ріки пролитої крові, що символізують каральні експедиції, воєнно-польові суди та столипінську реакцію, яка втопила народні надії на свободу.

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Український національний рух в умовах революції 1905–1907 рр.».

Можу визначити причини революції 1905–1907 рр. з позиції українців:
Українці прагнули ліквідації царського абсолютизму, скасування мовних заборон, здобуття автономії для України та отримання поміщицької землі для селян.

Можу назвати факти революційної боротьби на українських землях:

  • Повстання на броненосці «Потьомкін» на Чорному морі (червень 1905 р.).
  • Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року, який охопив українські міста.
  • Збройне повстання київських саперів на чолі з Борисом Жаданівським (листопад 1905 р.).
  • Повстання моряків на крейсері «Очаків» у Севастополі (листопад 1905 р.).
  • Робітничі збройні виступи в Катеринославі, Горлівці та Харкові (грудень 1905 р.).

Можу пояснити, як події революції вплинули на український рух:
Революція скасувала обмеження Емського указу, дала поштовх виходу перших українських газет («Хлібороб», «Громадська думка», «Рада»), створенню осередків товариства «Просвіта», формуванню політичних партій та роботі українських громад у Державних думах.

Можу назвати цілі українського руху в умовах революції:
Здобуття національно-територіальної автономії, відкриття україномовних шкіл і вишів, вільний розвиток культури та справедливе вирішення аграрного питання.

2. Установіть хронологічну послідовність подій революції 1905–1907 рр. в Наддніпрянській Україні. Запропонуйте власний варіант вправи.

Хронологічна послідовність:

  1. Маніфест 17 жовтня (17 жовтня 1905 р.).
  2. Заснування першого осередку «Просвіта» в Одесі (30 жовтня 1905 р.).
  3. Заснування газети «Хлібороб» (листопад 1905 р.).
  4. Діяльність української громади в І Державній думі (квітень — липень 1906 р.).

Власний варіант вправи:
Розташуйте в хронологічній послідовності виступи періоду революції:

  1. Повстання на панцернику «Потьомкін» (червень 1905 р.).
  2. Повстання київських саперів під проводом Б. Жаданівського (листопад 1905 р.).
  3. Повстання моряків на крейсері «Очаків» у Севастополі (листопад 1905 р.).
  4. Третьочервневий переворот і завершення революції (червень 1907 р.).

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Обговоріть у класі обставини проголошення Маніфесту 17 жовтня. Як ви вважаєте, це був вимушений крок Миколи ІІ чи прояв політичної волі до подальшої модернізації держави? Наведіть аргументи на користь своєї позиції, користуючись текстом параграфа.

Проголошення Маніфесту було вимушеним кроком царя, викликаним страхом перед всенародним повстанням. Про це свідчать такі факти:

  • Маніфест з’явився лише в розпал Загального політичного страйку в жовтні 1905 року, коли параліч транспорту й промисловості загрожував падінням влади.
  • Микола II не прагнув добровільної демократизації, а хотів лише розколоти сили опозиції та виграти час для придушення повстань.
  • Щойно протестний рух пішов на спад, влада закрила більшість українських газет, почала утиски «Просвіт» та розпустила перші дві Державні думи, здійснивши Третьочервневий переворот 1907 року.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Уявіть, що Національний банк України оголосив конкурс макетів пам’ятних монет «Український рух у роки революції 1905–1907 рр.». Поміркуйте, які сюжети ви використали б для таких монет. Розробіть дизайн пам’ятної монети на означену тему.

Концепція пам’ятної монети: «Українське національне відродження: 1905–1907 рр.»:

  • Аверс: На тлі друкарського верстата розташовано Державний Герб України, номінал 5 гривень і рік випуску. У центральній частині — розгорнутий перший номер лубенської газети «Хлібороб» та запалена свіча, що символізує просвітництво.
  • Реверс: У центрі зображено лідера Української думської громади Іллю Шрага за парламентською трибуною та логотип товариства «Просвіта». По колу викарбувано напис: «УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ 1905–1907 РР.», а в нижній частині — сплетені колоски пшениці як символ вимог селянства.
Light