Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Зміст

1. Порівняйте розміри колоніальних володінь провідних держав. 2. Висловте припущення щодо головних суперників Німеччини в її боротьбі за переділ світу.

1. Велика Британія була беззаперечним лідером за колоніальними володіннями (33,5 млн км² і 393,5 млн осіб), друге місце посідала Франція (10,6 млн км² і 55,5 млн осіб). Німеччина значно відставала від них, володіючи лише 2,9 млн км² із населенням 12,3 млн осіб, а найменші показники серед цих держав мали США (0,3 млн км² і 9,7 млн осіб).

2. Головними суперниками Німеччини за переділ світу були Велика Британія та Франція, оскільки саме вони володіли найбільшими колоніальними імперіями й контролювали основні ринки збуту та морські торговельні шляхи.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Чи згодні ви з тезою конвенції про те, що Франція та Росія були «натхненні» прагненням до збереження миру? Чи був франко-російський союз агресивним?

Теза про збереження миру була стандартною дипломатичною формулою, адже обидві імперії насамперед прагнули захистити власні геополітичні інтереси. Франко-російський союз виник як оборонна відповідь на створення Троїстого союзу, проте він не був винятково мирним, оскільки закріпив розкол Європи на два ворожі блоки та передбачав спільні воєнні дії, що наближало майбутній світовий конфлікт.

1. Покажіть на карті регіони, де відбулися названі в таблиці сутички. 2. Визначте, які країни сперечатимуться за домінування в Африці; на Балканському півострові.

1. На карті слід знайти такі регіони: Північну та Центральну Африку (Марокко, Лівію, басейн річки Конго), острови Додеканес і Родос у Середземному морі, а також Балканський півострів (Боснію і Герцеговину, Сербію, Болгарію, Грецію, Чорногорію та європейські володіння Османської імперії).

2. За панування в Африці змагалися Велика Британія, Франція, Німеччина та Італія. На Балканському півострові за вплив сперечалися Російська й Австро-Угорська імперії, а також молоді незалежні балканські держави проти Османської імперії.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

За легендою, Отто фон Бісмарк колись висловився: «Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священники». Як ви розумієте ці слова? Чи є актуальними вони сьогодні?

Цей вислів означає, що успіх держави у війні визначається патріотизмом, моральним духом, грамотністю та дисципліною громадян, які виховуються зі шкільного віку родиною, вчителями й церквою. Ці слова є цілком актуальними й сьогодні, адже якісна освіта, національна єдність і громадянська свідомість є головною основою обороноздатності будь-якої країни.

Яка ідея цього сатиричного малюнку? Як ви вважаєте, чи були подібні сюжети у французьких виданнях? На що налаштовували читачів подібні малюнки?

Малюнок висміює французького солдата, показуючи його безпорадним перед міццю німецького воїна, щоб сформувати образ слабкого ворога. У французьких журналах друкували аналогічні карикатури, де німців зображували агресивними або вайлуватими варварами. Подібні матеріали розпалювали шовінізм, принижували противника й переконували суспільство в неминучості та легкій перемозі в майбутній війні.

Покажіть на карті територіальні зазіхання сусідніх держав щодо українських земель.

Територіальні претензії сусідніх держав щодо українських земель були такими:

• Російська імперія прагнула захопити західноукраїнські землі Австро-Угорщини: Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття.
• Австро-Угорщина планувала розширити свої кордони за рахунок підросійських Волині та Поділля.
• Німецька імперія хотіла відірвати від Росії більшу частину України (Правобережжя, Лівобережжя, Донбас, Південь і Крим), розглядаючи їх як аграрно-сировинну базу та плацдарм для експансії на схід.
• Румунія прагнула закріпити за собою Бессарабію та захопити українську частину Буковини.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

На основі аналізу планів ворогуючих сторін щодо українських земель (за картою) та історичного документа визначте, у чому полягала трагедія українців у Першій світовій війні.

Трагедія полягала в тому, що українці не мали власної держави і були розділені між двома ворогуючими імперіями — Російською та Австро-Угорською. Українці були змушені воювати у ворожих арміях і вбивати один одного за чужі імперські амбіції, тоді як їхня рідна земля перетворювалася на арену бойових дій і руйнувань.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Чим можна пояснити посилення британсько-німецьких і франко-німецьких суперечностей?

Британсько-німецькі суперечності спалахнули через бурхливе зростання німецької економіки, вимоги Берліна переділити колонії, будівництво Багдадської залізниці та гонку морських озброєнь, яка загрожувала флоту Великої Британії. Франко-німецькі суперечності були спричинені прагненням Франції взяти реванш за поразку 1870–1871 рр., повернути Ельзас і Лотарингію, а також боротьбою обох держав за колонії в Африці.

2. Чому в 90-ті роки XIX ст. почалося зближення Франції та Росії?

Зближення зумовило виникнення Троїстого союзу та загострення суперництва між Росією й Австро-Угорщиною на Балканах. Обидві держави опинилися перед загрозою дипломатичної ізоляції та прагнули створити міцний противаговий союз проти дедалі сильнішої Німеччини.

3. Які міжнародні наслідки мало створення військово-політичних блоків?

Утворення Троїстого союзу та Антанти розкололо Європу на два ворожі табори й зруйнувало колишню систему дипломатичного балансу. Це спричинило гонку озброєнь, серію локальних воєнних криз і призвело до неминучості Першої світової війни.

4. Назвіть країни, які увійшли до Троїстого союзу та Антанти.

До Троїстого союзу входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. До складу Антанти увійшли Велика Британія, Франція та Росія.

5. Визначте за картою, країни якого з військово-політичних блоків мали більшу територію. Чи могло це бути визначальним у війні?

Країни Антанти разом зі своїми колоніями мали значно більшу територію, що гарантувало їм величезні запаси сировини та людських ресурсів. Проте територіальний простір не був вирішальним сам по собі, адже Німеччина компенсувала меншу територію потужнішою промисловістю, якісною військовою технікою, дисципліною армії та розгалуженою мережею залізниць.

6. Назвіть основні міжнародні конфлікти, що відбувалися на початку ХХ ст.

До ключових міжнародних конфліктів початку ХХ ст. належать:

• Перша марокканська криза (1905–1906 рр.);
• Боснійська криза (1908–1909 рр.);
• Друга марокканська криза (1911 р.);
• Італійсько-турецька (Триполітанська) війна (1911–1912 рр.);
• Перша Балканська війна (1912–1913 рр.);
• Друга Балканська війна (1913 р.).

7. Схарактеризуйте геополітичні плани щодо України Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій.

Російська імперія прагнула захопити Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття, щоб завершити «збирання руських земель» і ліквідувати осередки українського визвольного руху. Австро-Угорщина планувала відібрати в Росії Волинь і Поділля та зміцнити панування на сході. Німецька імперія розраховувала відірвати від Росії всю підросійську Україну, щоб перетворити її родючі землі й промислові райони на свою сировинну базу.

8. Поясніть значення термінів і понять: «гонка озброєнь», «шовінізм».

• Гонка озброєнь — прискорене нарощування державою військової сили, виготовлення зброї та розробка нової техніки в суперництві з іншими країнами.
• Шовінізм — крайня форма націоналізму, що пропагує національну винятковість, зверхність однієї нації над іншими та розпалює міжнародну ворожнечу.

9. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/3MUBR.

Завдання виконується індивідуально в інтерактивному режимі за вказаним посиланням.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

10. Виступаючи в Райхстазі 11 грудня 1899 р., канцлер Німеччини Б. Бюлов сказав: «Ми не потерпимо, щоб будь-яка іноземна держава, або будь-який чужоземний Юпітер сказав нам: “Що робити? Світ вже поділений!”. Ми не хочемо нікому заважати, але ми і не дозволимо нікому стати на нашому шляху. Ми пасивно не стоятимемо осторонь, тоді як інші ділять світ». Які тенденції в зовнішній політиці його країни відобразила промова канцлера Німеччини?

Промова канцлера фон Бюлова засвідчила перехід Німецької імперії від європейської політики Бісмарка до глобальної «світової політики» (Weltpolitik). Німеччина відкрито заявила про свої претензії на переділ уже поділеного колоніального світу, вимагаючи рівного з Британією та Францією статусу провідної держави («місця під сонцем»).

11. Відомий німецький військовий історик Карл фон Клаузевіц вважав, що війна є продовженням внутрішньої політики держави. Чи згодні ви з такою думкою? Які факти з історії провідних європейських держав в останній третині ХІХ ст. підтверджують (або спростовують) цю думку?

Думка Клаузевіца є абсолютно справедливою. Швидкий розвиток німецької важкої індустрії та тиск промисловців змушували уряд шукати нові ринки збуту й сировину через зовнішню експансію. Водночас у Франції внутрішня політика Третьої республіки та шкільна освіта десятиліттями виховували в суспільстві ідею реваншу за поразку 1870–1871 рр. і повернення Ельзасу з Лотарингією.

12. Як ви вважаєте, які події та процеси, що відбувалися на міжнародній арені в останній третині ХІХ ст., вказували на наближення Першої світової війни?

На неминучість війни вказували утворення двох ворожих військових блоків (Троїстого союзу та франко-російського альянсу), розгортання англо-німецької гонки морських озброєнь, колоніальне суперництво в Африці й Азії, а також загострення боротьби за контроль над Балканами.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

13. Уявіть, що вам як депутатам парламентів Німеччини й Великої Британії, що повністю підтримують зовнішньополітичний курс своїх держав, у 1900 р. довелося б виступити в парламентах цих країн з питань зовнішньої політики. Складіть тексти таких промов.

Промова депутата Райхстагу Німеччини:
«Шановні панове депутати! Німецька нація досягла небачених успіхів у промисловості та науці й більше не може миритися з колоніальною монополією старих імперій. Часи, коли німці поступалися простором іншим, минули: ми вимагаємо нашого законного “місця під сонцем”. Закликаю підтримати будівництво сучасного військово-морського флоту та розширення нашої присутності на Близькому Сході через будівництво Багдадської залізниці, щоб надійно захистити німецькі торговельні інтереси по всьому світу!»

Промова депутата Парламенту Великої Британії:
«Високоповажні лорди та панове! Британська імперія століттями гарантувала безпеку морських торговельних шляхів. Проте сьогодні амбіції Кайзера загрожують нашому флоту та сполученню з Індією. Ми не маємо права залишатися в “блискучій ізоляції”, коли на континенті зростає така військова загроза. Наш обов’язок — зберегти принцип панування на морі, нарощувати потужність Королівського флоту та будувати союзи з європейськими державами для стримування німецьких зазіхань».

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Німецький депутат закликає до переділу колоній, будівництва потужного флоту та здобуття Німеччиною «місця під сонцем».
• Британський депутат наполягає на відмові від «блискучої ізоляції», збереженні переваги на морі та стримуванні німецької експансії через пошук союзників.