§ 27. Виникнення незалежних держав на Балканах (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

• Що таке панславізм?

Панславізм — це ідеологія та суспільно-політичний рух, що базується на ідеї етнічної, культурної та мовної спільності слов’янських народів і необхідності їхнього політичного єднання під верховенством Росії.

• Як і коли народи Балканського півострова опинилися під владою Османської імперії?

Народи Балканського півострова потрапили під владу Османської імперії внаслідок завойовницьких походів турків-османів у XIV–XV століттях. Головними подіями цього завоювання стали битва на Косовому полі 1389 року та взяття Константинополя в 1453 році.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

• Поняття «автономія», «дискримінація»?

Автономія — це право території чи певної спільноти на самоврядування в межах єдиної держави.

Дискримінація — це обмеження або позбавлення прав людей за національною, релігійною, статевою чи соціальною ознакою.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…

• На Балканському півострові сходилися геополітичні інтереси Австро-Угорщини, Німеччини, Великої Британії, Росії?

Так, Балканський півострів мав виняткове стратегічне значення на стику Європи та Азії і контролював вихід до чорноморських проток Босфор і Дарданелли. Провідні європейські імперії намагалися зміцнити свій вплив у регіоні та не допустити там переваги своїх суперників.

27.1. «СХІДНЕ ПИТАННЯ» І «ГРЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ»

1. Чому Османську імперію називали «хворою людиною Європи» у XIX столітті? Назвіть причини її занепаду.

Османську імперію називали «хворою людиною Європи» через її глибокий занепад і нездатність контролювати внутрішні процеси та протистояти тиску сусідніх держав. Причинами занепаду були економічне відставання від європейських країн, повсюдна корупція, військові поразки, внутрішні заколоти та сваволя чиновників і яничарів, які продавали право збору податків на аукціонах і вдавалися до насильства.

2. Які народи Балканського регіону зазнавали дискримінації під османським пануванням?

Під османським пануванням національної, релігійної та соціальної дискримінації зазнавали серби, греки, болгари, чорногорці, румуни та албанці.

3. Визначте, які інтереси великих держав зіштовхнулися на Балканах.

У межах «Східного питання» перетнулися суперечливі цілі провідних держав:

• Російська імперія прагнула розширити свій вплив. Вона оголосила себе захисницею православних народів і хотіла реалізувати «грецький проєкт» — відновити Візантійську імперію під егідою династії Романових.
• Австрійська імперія намагалася стримувати Росію. Вона боялася спалаху національних рухів серед власних слов’янських підданих і прагнула закріпитися на Балканах сама.
• Франція підтримувала збереження цілісності Османської імперії як противагу Росії та Австрії, а також сприяла проведенню реформ Танзімату.
• Велика Британія прагнула зберегти баланс сил і не бажала бачити жодну з держав домінуючою силою в регіоні.
• Італія розраховувала скористатися слабкістю турків і закріпитися в Середземномор’ї, насамперед в Албанії.
• Німеччина зміцнювала власні позиції й підігрівала протистояння між Петербургом та Віднем.

27.2. ЧОРНОГОРІЯ, СЕРБІЯ, ГРЕЦІЯ

1. Порівняйте шлях до незалежності, який пройшли Чорногорія і Греція. Підтримкою яких країн вони користувалися?

Чорногорія тривалий час зберігала фактичну самостійність як теократична держава на чолі з православними митрополитами родини Негошів. Завдяки важкодоступним горам та дипломатичній підтримці Росії й Австрії вона в 1852 році проголосила себе князівством.

Греція пройшла шлях запеклої кровопролитної війни за незалежність у 1821–1830 роках. Організатором боротьби було таємне товариство «Філікі етерія». Греки подолали масові репресії османів і здобули свободу завдяки допомозі європейських добровольців і безпосередньому втручанню флотів Росії, Великої Британії та Франції, які знищили турецько-єгипетський флот у Наваринській битві 1827 року.

2. Які два договори закріпили незалежність Греції?

Незалежність Греції закріпили Адріанопольський мирний договір 1829 року та Лондонський договір (протокол) 1830 року.

3. Яку територію анексувала Австро-Угорщина в 1908 році, що посилило напругу із Сербією і стало однією з причин Першої світової війни?

У 1908 році Австро-Угорщина анексувала Боснію і Герцеговину.

27.3. БОЛГАРІЯ, РУМУНІЯ, АЛБАНІЯ

1. Яке повстання, що було жорстоко придушене, шокувало Європу і спонукало Росію до війни з Османською імперією?

Європу шокували події під час придушення повстань 1875–1876 років у Болгарії, зокрема Квітневого повстання 1876 року та жахлива Батакська різанина. Ця жорстокість спонукала Росію оголосити війну Османській імперії у 1877–1878 роках.

2. Визначте, які фактори ускладнювали Болгарське національне відродження.

Болгарське національне відродження ускладнювали два чинники: жорстокий багатовіковий османський гніт та активна еллінізація (грецизація), яку проводило грецьке вище православне духовенство — фанаріоти.

3. Чим вирізняється спосіб, яким отримала незалежність Румунія?

Румунія здобула незалежність мирним шляхом через внутрішні реформи та дипломатичні домовленості, а не через великі кровопролитні збройні повстання, як Сербія чи Греція. Князівства Волощина і Молдова спочатку розширили автономію, у 1859 році об’єдналися під владою спільного господаря Александру Кузи, а остаточне міжнародне визнання незалежності отримали за Берлінським трактатом 1878 року.

27.4. «РУСОФІЛЬСТВО»: ОЧІКУВАННЯ І РЕАЛІЇ

1. Які три основні фактори сприяли формуванню незалежних держав на Балканах?

Формуванню незалежних балканських держав сприяли такі три головні фактори:

1. Занепад і глибока системна криза Османської імперії.
2. Піднесення національної свідомості балканських народів під впливом ідей Просвітництва та європейських революцій.
3. Військова, дипломатична та фінансова підтримка великих європейських держав під час загострення «Східного питання».

2. Які три слов’янські народи Балканського півострова, що перебували під османським пануванням, були сприйнятливими до ідей панславізму, що поширювала Російська імперія?

До ідей панславізму були сприйнятливими три православні слов’янські народи Балкан: серби, болгари та чорногорці.

3. Чому серед балканських народів зростало розчарування щодо політики Російської імперії?

Розчарування виникало тому, що Російська імперія керувалася власними геополітичними розрахунками, а не інтересами місцевого населення. Вона прагнула встановити власний диктат над молодими державами, втручалася в їхні внутрішні справи та часто нехтувала їхніми територіальними інтересами на міжнародних переговорах.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Аналіз національних рухів». Оберіть одну з балканських держав та один український рух в одній із двох імперій. Для кожного обраного випадку коротко охарактеризуйте: головні перешкоди; чинники, що сприяли національному відродженню; роль зовнішньої підтримки; результати. Обговоріть висновки.

Критерій порівняння	Сербський національний рух (Османська імперія)	Український національний рух (Австрійська імперія)
Головні перешкоди	Османське ярмо, свавілля яничарів, збір податків на аукціонах, жорстокі воєнні репресії.	Політика Габсбургів «поділяй і володарюй», домінування польської шляхти в Галичині, обмеження прав української мови.
Чинники, що сприяли відродженню	Збереження православної віри, історична пам’ять про середньовічну державу, вплив ідей Просвітництва.	Діяльність греко-католицьких священиків, культурна праця «Руської трійці», поширення романтизму й освіти.
Роль зовнішньої підтримки	Постійна військова та фінансова допомога Російської імперії у війнах проти турків.	Зовнішньої підтримки не було; рух спирався на легальні парламентські інструменти в межах законів Австрії.
Результати	Здобуття автономії в 1817 році, виведення османських гарнізонів у 1867 році та повна незалежність у 1878 році.	Розбудова мережі «Просвіт», заснування українських кафедр і партій, формування свідомої політичної нації.

Сербський рух розвивався в умовах прямої військової конфронтації з османами і здобув власну суверенну державу завдяки повстанням та збройній підтримці Росії. Український рух в Австрійській імперії мусив діяти мирними культурно-просвітницькими та парламентськими методами, закладаючи інтелектуальну основу для майбутнього державотворення.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

I

1. Обчисліть, скільки років витратили деякі з балканських держав на отримання незалежності – від перших повстань до офіційного міжнародного визнання.

• Сербія: від початку Першого сербського повстання 1804 року до міжнародного визнання незалежності на Берлінському конгресі 1878 року минуло 74 роки (1878 – 1804 = 74).
• Греція: від початку національно-визвольної війни 1821 року до закріплення незалежності Лондонським договором 1830 року минуло 9 років (1830 – 1821 = 9).
• Болгарія: від Квітневого повстання 1876 року до здобуття широкої автономії за Берлінським трактатом 1878 року минуло 2 роки (1878 – 1876 = 2), а до проголошення повної незалежності в 1908 році — 32 роки (1908 – 1876 = 32).

2. Покажіть на карті Балканський півострів. Назвіть народи, які зуміли звільнитися з-під влади Османської імперії.

Балканський півострів розташований на південному сході Європи. Його узбережжя омивають води Адріатичного, Іонічного, Егейського, Мармурового та Чорного морів. Північну межу півострова утворюють річки Дунай і Сава.

З-під влади Османської імперії звільнилися такі народи: греки, серби, чорногорці, румуни, болгари та албанці.

II

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

1. Коли відбулася вирішальна Наваринська морська битва?
2. Що являв собою «грецький проєкт» імператриці Катерини II?
3. Хто очолив Перше сербське повстання у 1804 році?
4. Де саме таємне товариство «Філікі етерія» підняло грецьке повстання 1821 року?
5. Звідки ми можемо дізнатися про масштаби репресій османів проти болгарського населення?
6. Чому Османську імперію у XIX столітті називали «хворою людиною Європи»?
7. Як румунським князівствам вдалося здобути незалежність без великої війни?
8. Який результат мало підписання Берлінського трактату 1878 року для Сербії, Чорногорії та Румунії?

4. Поясніть, які основні ідеї використовувала Російська імперія для виправдання свого впливу на Балканах.

Російська імперія спиралася на три ключові ідеї:

1. Панславізм — твердження про кровну, мовну та культурну єдність усіх слов’янських народів і право Росії опікуватися їхньою долею.
2. Захист православ’я — декларація обов’язку захищати православних християн від релігійних утисків з боку влади Османської імперії.
3. «Грецький проєкт» — політичний задум відродження Візантійської імперії зі столицею в Константинополі під управлінням династії Романових.

5. Порівняйте шлях до незалежності балканських народів.

Шлях балканських народів до свободи мав спільні риси та суттєві відмінності:

• Спільне полягало в тому, що всі вони прагнули скинути османське панування, страждали від дискримінації і потребували підтримки великих держав.
• Чорногорія спиралася на своє гірське географічне розташування та традиції теократичного правління митрополитів, проголосивши світське князівство у 1852 році.
• Сербія здобувала свободу через затяжні народні повстання 1804 та 1815 років, крок за кроком виборюючи автономію та виведення турецьких військ.
• Греція вела жорстоку війну у 1821–1830 роках і перемогла завдяки солідарності європейської громадськості та розгрому османського флоту союзниками.
• Болгарія пережила жорстоке придушення Квітневого повстання, а її держава відродилася завдяки російсько-турецькій війні 1877–1878 років.
• Румунія обрала мирний шлях поступових реформ і дипломатії, об’єднавши князівства Волощину та Молдову у 1859 році.
• Албанія розпочала національне піднесення пізніше за всіх і проголосила суверенітет лише в 1912 році, спираючись на дипломатичний захист Австро-Угорщини та Італії.

III

6. Вправа «Східне питання». Проаналізуйте, як «Східне питання» стало ареною боротьби інтересів провідних європейських держав. Створіть таблицю, в якій відобразіть конкретні геополітичні цілі та інтереси щодо Османської імперії та Балкан таких країн: Росії, Австрії, Франції, Великобританії, Італії, Німеччини. Вкажіть, які ідеї використовували ці держави для виправдання своїх дій. Поясніть, чому саме на Балканах загострилося «Східне питання» і чому новий порядок залишався нестабільним навіть після здобуття балканськими державами незалежності.

Країна	Геополітичні цілі та інтереси	Ідеї для виправдання своїх дій
Росія	Контроль над протоками Босфор і Дарданелли, панування на Балканах, витіснення османів з Європи.	Панславізм, захист православних народів, «грецький проєкт» відновлення Візантії.
Австрія	Стримування Росії, розширення володінь на південь (Боснія і Герцеговина), запобігання сепаратизму власних слов’ян.	Збереження порядку, захист монархічної стабільності та стримування революційних рухів.
Франція	Захист торговельних позицій у Середземномор’ї, стримування надмірного посилення Росії та Австрії.	Підтримка реформ Танзімату для осучаснення Османської імперії, захист католиків.
Велика Британія	Збереження статус-кво, недопущення виходу Росії до Середземного моря та захист морських шляхів до Індії.	Підтримання європейського «балансу сил» і збереження цілісності Османської держави.
Італія	Зміцнення впливу в Адріатичному та Середземному морях, встановлення протекторату над Албанією.	Захист власних національних інтересів у сусідньому басейні Адріатики.
Німеччина	Посилення економічного проникнення, зміцнення міжнародних позицій новоствореної імперії.	Виконання ролі «чесного маклера» між Австро-Угорщиною та Росією для уникнення конфлікту.

«Східне питання» загострилося саме на Балканах через слабкість Османської імперії («хворої людини Європи») та надзвичайно важливе розташування регіону на перехресті торговельних шляхів між Європою та Азією. Османи більше не могли втримувати підкорені народи силою, чим і скористалися великі європейські держави для розширення власних сфер впливу.

Новий порядок залишався вкрай нестабільним з таких причин:

1. Кордони новостворених держав великі держави визначали на мирних конгресах виходячи з власних інтересів, тому кордони часто не збігалися з етнічними межами проживання народів.
2. Між молодими балканськими державами спалахнули гострі територіальні суперечки за спадщину Османської імперії (зокрема за Македонію та Фракію).
3. Провідні імперії продовжили використовувати балканські конфлікти у своїх інтересах, через що Балкани перетворилися на «пороховий льох Європи».