§ 27. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 роках (Хлібовська)
Згадайте коли відбулася перша революція в Російській імперії.
Перша революція в Російській імперії відбулася впродовж 1905–1907 років.
Як ви розумієте значення поняття «третьочервневий переворот»?
Третьочервневий переворот — це розпуск імператором Миколою II Другої Державної думи 3 червня 1907 року і зміна виборчого закону без згоди парламенту. Ця подія ознаменувала поразку революції та початок періоду жорсткої урядової реакції.
Чи пам’ятаєте ви, що кооперативний рух зародився в Західній Україні? Що вам про це відомо?
Кооперативний рух у Західній Україні виник в останній чверті XIX століття. Його засновником став архітектор Василь Нагірний, який у 1883 році створив у Львові перше споживче товариство «Народна торгівля». Кооперативи захищали українських селян і містян від зубожіння та сприяли національній єдності.
Упродовж уроку з’ясуйте, як імперська політика в 1907–1914 роках вплинула на політичну й культурно-освітню діяльність українського населення?
Імперська політика суттєво обмежила діяльність українців. Влада заборонила публічне використання української мови, закрила більшість осередків «Просвіти» і не дозволила легальну роботу українських партій. Через це провідні діячі об’єдналися в нелегальне Товариство українських поступовців (ТУП) та спрямували свої зусилля на розвиток кооперативного руху.
1. ПОЛІТИКА ІМПЕРСЬКОГО УРЯДУ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 1907—1914 РОКАХ
1. Визначити фактори посилення урядової реакції.
Головним фактором посилення реакції стала поразка революційних сил після третьочервневого перевороту 1907 року. Імперський уряд прагнув створити таку систему, яка б назавжди унеможливила будь-які нові форми суспільного протесту.
2. Назвіть заходи імперського уряду, які свідчили про зростання національних утисків?
До заходів уряду належали тривалий воєнний стан і заборона декламувати вірші та співати пісні українською мовою. Влада заборонила вживати в публікаціях слова «Україна» і «український народ», закривала українські культурно-освітні товариства та «Просвіти». У 1910 році циркуляр Петра Столипіна заборонив утворювати організації усім «інородцям», а в 1914 році влада не дозволила відзначити 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
3. Поясніть значення терміну «великодержавний шовінізм»? Які організації дотримувались подібних поглядів? Чому?
Великодержавний шовінізм — це проповідування винятковості панівної російської нації та її зверхності над іншими народами імперії. Подібних поглядів дотримувалися «Клуб російських націоналістів міста Києва», створений за підтримки Столипіна, а також чорносотенні організації «Союз русского народу» і «Союз Михаїла Архангела». Вони прагнули довести, що українці є частиною російського народу, щоб зберегти неподільність імперії та абсолютну владу царя.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. Визначте, чому московська людність вороже була налаштована до відродження української нації?
Московська людність вважала відродження української нації загрозою для держави. Чорносотенці відстоювали гасло «один цар, одна віра і один народ». Ліберали виступали за «єдину неділиму Росію» і боялися розпаду імперії, а крайні ліві виступали проти національного відродження заради класової єдності робітників.
2. Поміркуйте, як сьогодні московити ставляться до Української держави?
Сьогодні керівництво та більшість населення Росії ставляться до Української держави агресивно й вороже. Вони заперечують право українців на власну історію, мову та державу і намагаються знищити суверенітет України у загарбницькій війні.
3. Назвіть історичні передумови світогляду російського народу.
Світогляд формувався століттями під впливом деспотичного самодержавства, культу неподільної імперії та постійних загарбницьких воєн. Панівна ідеологія пригнічувала права окремої людини і виховувала зверхнє ставлення до підкорених народів.
2. СПРАВА БЕЙЛІСА
1. Чи була справа Менахема Менделя Бейліса проявом ксенофобії?
Справа Бейліса була прямим проявом ксенофобії, оскільки ґрунтувалася на релігійній і національній ворожості. Влада безпідставно звинуватила єврея у вбивстві хлопчика задля релігійного ритуалу, щоб розпалити антисемітизм.
2. Хто й чому виступив на захист Менахема Бейліса?
На захист Бейліса виступила демократична українська громадськість, зокрема історик Михайло Грушевський, публіцист Сергій Єфремов та освітянка Софія Русова. За кордоном процес засудили письменник Анатоль Франс та інтелектуали Британії, Чехії і Німеччини. Вони виступили на захист, бо судове звинувачення було відверто сфальшованим владою.
3. Які були наслідки сфальшованої справи?
Колегія присяжних виправдала Бейліса, після чого він з родиною назавжди виїхав спочатку до Палестини, а згодом до США. Проте владна антисемітська агітація і брехливі чутки про вбивство продовжували розпалювати ворожнечу та викликали хвилю єврейських погромів.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Визначте, чи чисельною була родина Менахема Менделя Бейліса?
Родина Менахема Менделя Бейліса була чисельною, що відповідало тодішнім родинним звичаям.
2. Скільки в родині було дітей?
На світлині після завершення суду видно, що в родині Бейлісів було п’ятеро дітей.
3. З’ясуйте, як в родині ставилися до членів сім’ї?
У родині панували взаємна підтримка, турбота та вірність. Батьки дбали про дітей, і навіть після судового процесу та небезпеки родина трималася разом і спільно виїхала в еміграцію.
4. Дізнайтеся, використовуючи додаткові джерела, які традиції існували в єврейських родинах?
У єврейських сім’ях щотижня святкували Шабат з особливою вечерею та благословенням батьків. Велику увагу приділяли навчанню дітей грамоти і релігійних заповідей. Також родина дотримувалася правил кошерного харчування, поважала авторитет старших і гуртувалася навколо допомоги своїй громаді.
3. ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ І НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У 1907—1914 РОКАХ
1. Які форми діяльності були притаманні українському руху післяреволюційного періоду?
Українці читали публічні лекції, засновували бібліотеки та клуби, проводили тематичні свята і ювілеї відомих діячів. Політичні партії перейшли у підпілля або працювали через вибори до Державної думи. Значна частина інтелігенції також зосередилася на розвитку сільського кооперативного руху.
2. Коли було створено Товариство українських поступовців? З якою метою?
Товариство українських поступовців (ТУП) утворили в 1908 році. Його метою було об’єднати всі українські політичні й національні сили для законного вирішення «українського питання», здобуття автономії України та впровадження рідної мови в освіту.
3. Хто був організатором кооперативного руху в Наддніпрянщині?
Організатором кооперативного руху стала сільська інтелігенція, а одним із найвідоміших його керівників був учений і діяч ТУП Василь Доманицький.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. Які вимоги ставили члени Товариства українських поступовців до депутатів IV Державної Думи?
Члени ТУП вимагали негайно запровадити навчання українською мовою в школах і надати Україні широку автономію для захисту вільного національного життя.
2. Поміркуйте, яку форму правління в Російській імперії пропонували тупівці? Яку мету вони переслідували?
Тупівці пропонували перетворити імперію на Федеративну демократичну республіку як союз автономних народів. Їхньою метою було покласти край імперському гніту та гарантувати українському народу право на вільний національний і культурний розвиток.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. З’ясуйте, чому було повалено пам’ятник Столипіну в Києві 1917 року?
Дати та події для запам’ятовування:
- 1908 рік — утворення Товариства українських поступовців (ТУП);
- 1910 рік — циркуляр Петра Столипіна про заборону товариств «інородців»;
- 1911–1913 роки — справа Менделя Бейліса.
Пам’ятник прем’єр-міністру Петру Столипіну в Києві було повалено в березні 1917 року під час масових революційних мітингів. Столипін уособлював жорстоку реакцію, суди, русифікацію та переслідування української культури, тому знесення його монумента стало символом падіння царизму.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Об’єднайтеся в групи. Проведіть дослідження: «Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 роках». Підготуйте презентацію та організуйте дискусія «Український національний рух: перспективи в умовах кризи імперії».
Матеріали для дослідження та презентації:
- Умови реакції: після перевороту 1907 року влада ліквідувала автономію університетів, закрила майже всі відділення «Просвіти» і заборонила шевченківські дні 1914 року.
- Роль ТУП: нелегальна позапартійна організація на чолі з Михайлом Грушевським координувала опір, домагалася автономії та використовувала трибуну Державної думи.
- Економічне гуртування: інтелігенція перейшла до розбудови кооперативів, яких на 1914 рік налічувалося понад 3 тисячі, що забезпечило зміцнення українського села.
- Теза для підсумкової дискусії: реакція не змогла зупинити український рух; він зберіг ключові кадри, поєднав економічні вимоги з культурними та підготував ґрунт до революційних подій 1917 року.
