§ 27. Український національний рух в умовах російської революції 1905–1907 рр. (Власов)

Зміст

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання:

• 1. Про які події згадує Євген Чикаленко?

Євген Чикаленко згадує всеросійський загальний жовтневий політичний страйк 1905 року, коли страйкували залізничники, поштарі та телеграфісти.

• На підставі чого він характеризує їх як прояв «бурхливого, ураганного життя»?

Він називає ці події «бурхливим, ураганним життям», бо страйк повністю паралізував величезну імперію. Жоден орган зв’язку не працював, уряд не міг передати накази на місця, а провінція втратила зв’язок зі столицею і не знала, чи існує ще царська влада. Залізниця стояла, ширилися тривожні чутки, а переляканий імператор мусив поступитися і погодитися на конституцію.

• 2. Пригадайте, як в історичній науці визначають революцію.

Революція — це докорінний, глибокий переворот у житті суспільства, який веде до повалення застарілого ладу і переходу влади до нових суспільних верств.

• Чи були передумови для революції в Російській імперії на початку ХХ ст.?

Так, у країні назріла глибока криза. Селяни страждали від малоземелля і залишків кріпацтва. Робітники працювали в нелюдських умовах і не мали соціальних прав. Самодержавство забороняло політичні свободи, а неросійські народи потерпали від утисків і зросійщення. Додатково становище загострила ганебна поразка Росії у війні проти Японії.

• 3. Спираючись на відомі вам факти суспільно-політичного життя, обміркуйте, які причини спонукали пролетаріат і селянство до масових протестів.

Робітників спонукали протестувати виснажливий робочий день по 12–14 годин, мізерна заробітна плата, численні штрафи та відсутність охорони праці. Селянство виходило на бунти через гострий голод на землю, високі податки, викупні платежі і сваволю великих поміщиків.

• Висловіть припущення, якими були очікування цих двох найчисленніших груп населення від подій 1905 р.

Робітники сподівалися отримати законодавчо закріплений 8-годинний робочий день, підвищення заробітної плати, створення профспілок і політичні свободи. Селяни чекали на безкоштовний поділ поміщицьких земель, скасування викупних платежів та зменшення тягаря податків.

1. Як революційні події 1905 р. розгорталися в Україні?

• Як революція 1905–1907 рр. позначилася на суспільно-політичному житті імперії?

Революція змусила імператора Миколу II видати Маніфест 17 жовтня 1905 року. Документ проголосив створення законодавчої Державної думи і дарував населенню громадянські свободи слова, друку, зібрань і спілок. В імперії з’явилися легальні політичні партії та розпочався розвиток парламентаризму.

• Чому у вир революційних подій потрапили українські терени?

Українські землі були частиною імперії і мали ті самі гострі проблеми: кризу на селі, важкі умови на промислових заводах і шахтах. До соціальних протестів тут додався національний рух, адже українці прагнули скинути імперські заборони щодо рідної мови, освіти й культури.

• У чому виявилося піднесення національного руху 1905–1907 рр.?

Піднесення виявилося в тому, що національні партії вийшли з підпілля і розгорнули легальну роботу. В українських містах масово створювали осередки «Просвіти». З’явилися перші українські періодичні видання, а в деяких університетах професори почали читати лекції українською мовою. Також у Державній думі українські депутати сформували власні парламентські громади.

• Про які організації, що виникли в Наддніпрянській Україні під час революції, пише діяч українського національного руху Микола Аркас:

«Вони по своїх статутах (уставах) мають ширити самосвідомість серед українського люду, нести освіту в народ по найдальших кутках, де живе він, а для того – видавати і ширити дешеві, корисні для людей книжки, заводити книгозбірні, влаштовувати читання й таке інше. Товариства ці повинні зробити те велике діло для свого народу тепер, що колись випало було на долю церковним братствам. Хоч обставини життя тепер і не ті, але праця їх однаково свята й велика»?

Микола Аркас пише про українські культурно-освітні товариства «Просвіта».

• Порівняйте діяльність цих організацій із подібними їм у Західній Україні другої половини ХІХ ст.

Спільним для «Просвіт» Галичини та Наддніпрянщини було те, що вони засновували бібліотеки, відкривали читальні, видавали дешеві повчальні книги для селян і підносили національну гідність народу. Відмінність полягала в умовах роботи. У Галичині «Просвіта» діяла легально десятиліттями за австрійської конституції. На Наддніпрянщині осередки постали лише під час революції 1905 року і постійно зазнавали утисків, залякувань та закриття з боку російської влади.

• Що мав на увазі М. Аркас, порівнюючи ці організації з церковними братствами кінця XVI–XVII ст.?

М. Аркас підкреслив, що як церковні братства рятували віру, відкривали школи та друкували книги за утисків у Речі Посполитій, так само тепер «Просвіта» захищає рідну мову, несе світло знань і рятує народ від зросійщення в імперських умовах.

Спираючись на уривок із джерела (спогади Є. Чикаленка на с. 203), подискутуйте про обмеженість змін у суспільному житті Російської імперії внаслідок революції 1905–1907 рр.:

• Чому на хвилі революції спостерігалися і лібералізація суспільного життя, і посилення реакціонерства та російського шовінізму?

Царський уряд пішов на поступки вимушено, щоб зупинити всенародний страйк і збити революційну хвилю. Водночас самодержавство прагнуло зберегти абсолютну владу. Тому поліція підтримувала монархічні організації чорносотенців, нацьковувала людей на євреїв та придушувала національні прагнення українців.

• Про що свідчать факти перешкоджання для передплатників українських періодичних видань?

Ці факти показують лицемірство імперської політики. Уряд на папері дарував свободу слова, а на ділі залякував людей і погрожував звільненням урядовцям, вчителям та лікарям за читання українських газет. Влада боялася пробудження національної свідомості селянства.

• Чому мовне питання, тобто надання права українцям вільно користуватися українською мовою в усіх сферах суспільного життя, не могло бути розв’язаним без забезпечення основних демократичних свобод?

Мова не живе окремо від суспільних прав. Без свободи друку неможливо видавати газети й підручники, без свободи спілок не можна відкривати українські школи й товариства, а без свободи слова чиновники переслідують будь-яку українську ініціативу, вважаючи її загрозою для імперії.

• Поділіться припущеннями, як мали діяти українські політичні партії за нових політичних умов.

Партії мали поєднувати легальну роботу з підготовкою до підпілля. Вони мусили йти на вибори, створювати фракції в Думі, домагатися законів про автономію та освіту через парламент. Одночасно слід було активно йти в маси через «Просвіти» та кооперативи, гуртувати селян і робітників навколо національної справи.

Прочитайте біографічну довідку, подану в коментарі до ілюстрації, уривки з джерел і дайте відповіді на запитання:

• 1. Чому сучасники називали М. Грушевського «символом всеукраїнського єднання»?

Сучасники називали його так тому, що він своєю постаттю та працею духовно єднав Галичину і Наддніпрянщину. Професор приїхав зі Львова до Петербурга та Києва, підпорядкував собі розпорошені патріотичні сили, очолив видання «Українського вісника» і став ідейним керівником українських діячів по обидва боки імперського кордону.

• 2. Завдяки яким особистим якостям М. Грушевський став одним з лідерів українського національного руху та організатором української науки?

Він мав надзвичайний організаційний хист, гострий практичний розум, залізну волю, виняткову наукову працездатність та авторитет. Він умів об’єднувати навколо важливої справи різних талановитих людей.

• 3. На які риси характеру М. Грушевського звертали увагу сучасники? Що в його особистості вразило вас?

Сучасники звертали увагу на його фантастичну працьовитість, невтомність, уміння вести дискусії та дивовижне почуття гумору в колі друзів. Мене найбільше вразило те, що він прокидався вдосвіта і через сильну короткозорість писав наукові праці, схилившись на дитячому стільчику, і щодня встигав виконати гігантський обсяг творчої та громадської роботи.

• 4. На підставі відомих вам фактів біографії М. Грушевського укладіть хронологічну таблицю його життя, захопивши період російської революції 1905–1907 рр.

Хронологічна таблиця життя та діяльності Михайла Грушевського

Роки / ДатиПодія
1866 р.Народився в місті Холм (нині територія Польщі).
1886–1890 рр.Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, учень Володимира Антоновича.
1894–1914 рр.Очолював кафедру всесвітньої історії з особливим оглядом на історію Східної Європи (фактично кафедру історії України) у Львівському університеті.
1897–1913 рр.Був головою Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові, перетворив його на українську академію наук.
1898 р.Видав перший том монументальної праці «Історія України-Руси».
1899 р.Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП) у Галичині.
1905–1906 рр.Повернувся з Галичини до Наддніпрянщини під час революції; у Петербурзі брав участь в організації Української парламентської громади в І Державній думі, ініціював створення журналу «Український вісник».
1907 р.Перевів до Києва видання журналу «Літературно-науковий вісник»; став одним із фундаторів Українського наукового товариства (УНТ) у Києві.

2. Якою була діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних думах?

• Сформулюйте на підставі тексту підручника три запитання, що починаються словом «чому», про участь українських партій у виборах до Державних дум та про діяльність українських парламентських громад у них:

  1. Чому партія УСДРП бойкотувала вибори до І Державної думи, а вже до ІІ Державної думи взяла активну участь у виборчій кампанії?
  2. Чому жоден із підготовлених Українською парламентською громадою законопроєктів у І Державній думі так і не був поставлений на обговорення?
  3. Чому українські депутати в ІІ Державній думі вирішили увійти саме до складу фракції трудовиків?

• Внесіть інформацію про розгортання національного руху в Україні в період російської революції 1905–1907 рр. у синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»:

Фрагмент таблиці «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»

ПеріодУкраїнські землі у складі Російської імперії (Наддніпрянщина)
1905–1907 рр. (Політичний етап)• Початок революції та перші робітничі страйки в Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі.
• Червень 1905 р. — повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський».
• Жовтень 1905 р. — участь у всеросійському політичному страйку; видання царського Маніфесту 17 жовтня.
• Фактичне скасування обмежень Емського указу; поява першої української газети «Хлібороб» у Лубнах (1905 р.) та щоденної газети «Громадська думка» («Рада») в Києві (1906 р.).
• Створення осередків товариства «Просвіта» (Одеса, Київ, Катеринослав та ін.).
• Легалізація партій: реорганізація РУП в УСДРП, утворення УДРП.
• 1906 р. — створення Української парламентської громади в І Державній думі на чолі з Іллею Шрагом (44 депутати); друк часопису «Український вісник».
• 1907 р. — Українська трудова громада в ІІ Державній думі (47 депутатів); видання газети «Рідна справа — Думські вісті».
• Створення Українського наукового товариства в Києві (1907 р.).
• 3 червня 1907 р. — Третьочервневий переворот, розпуск ІІ Думи, поразка революції та початок реакції.

Прочитайте уривки з джерел і дайте відповіді на запитання:

• 1. Які законопроєкти ініціювала українська фракція в І та ІІ Державних думах?

Українські депутати підготували законопроєкти про надання Україні територіальної автономії, запровадження рідної мови у школах, судах і церкві. Вони внесли поправки до законопроєкту про народну освіту, де вимагали негайного відкриття курсів української мови, літератури та історії для вчителів, введення української мови в учительських семінаріях та створення українознавчих кафедр у Київському, Харківському й Одеському університетах. Також вони обстоювали справедливе розв’язання земельної справи на користь селян.

• 2. Яке значення для національного руху мала діяльність українських фракцій у Думах?

Діяльність думських фракцій мала величезне значення. Вона на весь світ показала, що українці є окремим народом, який має власні права та культуру. Виступи послів у Думі стали дієвою національною агітацією серед української інтелігенції та селянства, згуртували народ навколо вимог самоврядування і власної школи.

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/gtarxvc9 або кодом, перегляньте відеосюжет про Євгена Чикаленка. Дайте відповіді на запитання:

• Пригадайте з попередніх уроків, у яких подіях він брав участь. Що знаєте про громадсько-політичну та меценатську діяльність цього учасника українського національного руху?

Євген Чикаленко брав участь у роботі Київської громади та Загальної української безпартійної організації (ЗУБО), стояв біля витоків створення Української демократичної партії (УДП) та УДРП. Він уславився винятковим меценатством: на власні кошти видавав єдину щоденну україномовну газету «Громадська думка» (потім «Рада»), допомагав журналу «Київська старовина», фінансував діяльність українських письменників та будівництво Академічного дому для українських студентів у Львові.

• Які нові відомості про життя Євгена Чикаленка ви почерпнули з сюжету?

З сюжету відкриваються подробиці про його господарювання у власному маєтку, про введення передових агрономічних методів (зокрема чорного пару для збереження вологи) та видання практичних брошур «Розмова про сільське хазяйство», якими користувалися тисячі українських селярів. Також висвітлено його знаменитий життєвий принцип: любити Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені.

• Які деталі його біографії найбільше вразили?

Мене вразило те, що він добровільно віддавав майже всі свої статки на українську справу, жив дуже скромно і щодня ризикував бути ув’язненим через свою газету. Він не шукав слави чи посад, а бачив свій обов’язок у збереженні українського друкованого слова.

• Напишіть текст для анонсу цієї документальної стрічки та сформулюйте запитання для її обговорення.

Анонс стрічки:
«Любити Україну до глибини власної кишені: дивовижне життя Євгена Чикаленка. Цей документальний фільм розповідає про великого мецената, чиї кошти підняли на ноги українську пресу, літературу та політику на зламі століть. Дізнайтеся історію хлібороба й діяча, який поклав власні статки на вівтар національного відродження України всупереч імперському тиску!»

Запитання для обговорення:

  1. Чому без матеріальної підтримки таких діячів, як Чикаленко, український національний рух міг загаснути?
  2. Як особистий приклад Чикаленка вплинув на формування нової української інтелігенції?
  3. Що означає формула «любити свій народ ділом, а не словами» у вимірі сучасного українського суспільства?

Узагальніть матеріали параграфа, спираючись на висновок М. Грушевського: «Думське законодавство не дало нічого українському життю». Обговоріть у загальному колі аргументи, що могли слугувати підставою для висновку українського історика – учасника тогочасного політичного життя:

Підставою для такого висновку стали реальні підсумки роботи імперського парламенту:

  • Жоден український законопроєкт про автономію України чи запровадження рідної мови в школах та судах не набув чинності закону.
  • Обидві перші Думи були достроково розігнані самодержавством (перша пропрацювала 72 дні, друга — трохи більше ста днів), тож їхні напрацювання царський уряд просто відкинув.
  • Третьочервневий виборчий закон 1907 року позбавив селян і робітників права голосу, через що в наступних скликаннях української фракції взагалі не існувало.
  • Імперська влада і більшість депутатів-росіян розцінювали будь-які українські ініціативи як небезпечний сепаратизм і категорично відмовлялися їх ухвалювати.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Укладіть перелік понять за змістом параграфа, усно витлумачте їх.

Перелік ключових понять параграфа:

  • Парламентаризм — політична система, де розмежовані законодавча та виконавча влада за провідної ролі виборного парламенту.
  • Маніфест 17 жовтня 1905 р. — царський маніфест про скликання законодавчої Державної думи та надання базових громадянських свобод.
  • Антисемітизм — вороже ставлення до євреїв, переслідування та дискримінація їх за національною та релігійною ознакою.
  • Чорносотенці — прихильники російських шовіністичних організацій («Союз російського народу»), які вели боротьбу проти національних рухів і здійснювали погроми за підтримки влади.
  • «Просвіта» — мережа українських культурно-освітніх товариств, створених для піднесення грамотності, видання книг і розвитку національної самосвідомості.
  • Українська парламентська громада — об’єднання українських депутатів у Державній думі для відстоювання національних інтересів і автономії України.
  • Третьочервневий переворот — указ Миколи II від 3 червня 1907 року про розпуск ІІ Державної думи і зміну виборчого закону без згоди парламенту, що означав завершення революції та наступ реакції.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) діяльність ІІ Державної думи; б) об’єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією в Українську радикально-демократичну партію; в) створення Революційної української партії (РУП).

Відповідність подій рокам:

  • в) створення Революційної української партії (РУП) — 1900 рік;
  • б) об’єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією в Українську радикально-демократичну партію — кінець 1905 року;
  • а) діяльність ІІ Державної думи — січень — 3 червня 1907 року.

Правильна послідовність: в) ➔ б) ➔ а).

3. Наведіть факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905–1907 рр. в Україні відповідно до плану: 1) поява масових українських періодичних видань; 2) діяльність «Просвіт»; 3) активізація діяльності політичних партій.

  1. Поява масових українських періодичних видань:
    У Лубнах на Полтавщині вийшла перша українськомовна газета «Хлібороб» братів Шеметів. У Києві з 1 січня 1906 року почала виходити щоденна газета «Громадська думка» (згодом — «Рада», видавець Є. Чикаленко). Загалом у містах України, а також у Петербурзі та Москві виходило 18 українських газет і журналів. Журнал «Київська старовина» перейшов на українську мову під назвою «Україна».

  2. Діяльність «Просвіт»:
    Товариства «Просвіта» виникли в Катеринославі, Одесі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві, Житомирі, Мелітополі. У їхній роботі брали участь діячі культури: Леся Українка, М. Коцюбинський, Панас Мирний, М. Лисенко, Б. Грінченко, Д. Яворницький. Вони відкривали безкоштовні народні бібліотеки та читальні, видавали науково-популярні книжки, проводили вечори та ставили вистави.

  3. Активізація діяльності політичних партій:
    Національні партії легалізували свою діяльність. Активну агітацію вела РУП: видала 68 відозв тиражем майже 90 тисяч примірників. На базі РУП утворилися УСДРП та «Спілка». Злиттям УДП і УРП постала Українська демократично-радикальна партія (УДРП). Українські діячі створили депутатські фракції в Державних думах (44 депутати в І Думі та 47 у ІІ Думі), де офіційно проголошували вимогу автономії України.

4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/Br8hJFv0 або кодом та виконайте завдання онлайн.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Br8hJFv0.

Light