§ 27. Соціально-економічний розвиток українських земель (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Якими були особливості розвитку промисловості на українських землях у другій половині XIX ст.?

У цей час завершився промисловий переворот і відбувся перехід до машинного виробництва. В Україні виникли великі промислові райони: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний та Нікопольський марганцевий. Виробництво швидко зосереджувалося на гігантських підприємствах, а у важку промисловість активно заходив іноземний капітал.

2. ГР 1. Як розвивалося сільське господарство в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях у цей період?

Сільське господарство розвивалося капіталістичним шляхом, поступово перетворюючись на товарне виробництво. У Наддніпрянщині сформувалася чітка спеціалізація: Південь став районом торговельного зернового господарства, а Правобережжя та Лівобережжя — центром цукробурякового виробництва. На західноукраїнських землях розвиток відбувався повільніше через збереження значних поміщицьких латифундій та гостру проблему малоземелля селян, що змушувало їх переходити до інтенсивних методів господарювання або тваринництва.

3. ГР 1. Чим була зумовлена і як відбувалася трудова еміграція українців?

Головними причинами еміграції були аграрне перенаселення, селянське малоземелля, високі податки та нестача роботи в містах. Селяни із західноукраїнських земель виїжджали за океан до США, Канади, Бразилії та Аргентини. Селяни з Наддніпрянщини переселялися на східні території Російської імперії: у Поволжя, Казахстан, Середню Азію та на Далекий Схід.

1. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

ГР 2. Метод «Кола Венна». Визначте спільні й відмінні риси промислового розвитку українських земель, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Відмінне (Наддніпрянська Україна / Російська імперія)	Спільні ознаки	Відмінне (Західноукраїнські землі / Австро-Угорщина)
1. Бурхливий розвиток важкої промисловості: металургії, кам’яновугільної, залізорудної галузей та машинобудування. 2. Формування потужних промислових центрів загальноімперського значення (Донбас, Придніпров’я, Харків). 3. Панування монополій у формі синдикатів («Продамет», «Продвугілля»).	1. Відсутність власного цілісного економічного комплексу через підпорядкування інтересам імперій. 2. Економіка мала переважно сировинний характер. 3. Вирішальна роль іноземного капіталу в провідних галузях. 4. Висока концентрація виробництва на великих підприємствах. 5. Нерівномірний розвиток окремих регіонів.	1. Переважання видобувних і сировинних галузей: нафтової, озокеритної, лісопильної та солевидобувної. 2. Слабкий розвиток переробної та металообробної промисловості. 3. Збереження значної частки кустарних промислів і ремесел. 4. Повний контроль іноземних фірм над нафтовими промислами Дрогобича й Борислава.

За допомогою додаткових джерел визначте, як змінився природний ландшафт українських земель у результаті промислової модернізації; яким було ставлення імперій до природних ресурсів; які нові проблеми постали у промислових центрах. Зробіть висновок, чи можна говорити про зародження глобальних екологічних проблем.

Промислова модернізація докорінно змінила природний ландшафт України. У степовій зоні з’явилися глибокі шахти, рудні кар’єри, коксові печі та терикони, а в Карпатах вирубували ліси під потреби деревообробки та промисловості. Обидві імперії ставилися до природних ресурсів хижацьки. Вони викачували сировину і зовсім не дбали про очищення відходів або відновлення природи.

У великих промислових містах люди дихали їдким димом заводів і вугільним пилом. Відходи виробництва скидали прямо в річки, тому водойми зазнавали сильного забруднення. Житлові райони робітників потопали в багнюці та не мали елементарної каналізації. Це призводило до частих спалахів хвороб. Такі зміни свідчать про справжній початок глобальних екологічних проблем, адже втручання заводів і шахт у природу набуло масового масштабу і завдало непоправної шкоди довкіллю.

2. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ГР 2. Працюємо разом. Метод «Два — чотири — усі разом». Що гальмувало розвиток сільського господарства на українських землях у складі обох імперій?

Розвиток сільського господарства гальмували такі чинники:

1. Збереження великого поміщицького землеволодіння, яке охоплювало від 40 до 60 % земель.
2. Гостре селянське малоземелля через постійне дроблення наділів між нащадками.
3. Аграрне перенаселення, викликане демографічним вибухом другої половини XIX ст.
4. Бідність селян, адже близько 80 % господарств були незаможними й не мали коштів на купівлю техніки та добрив.
5. Часті неврожаї та робота господарств переважно на власне виживання, а не на продаж.

ВИПУСК ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ ПОРІВНЯНО ІЗ ЗАГАЛЬНОІМПЕРСЬКИМ У 1913 Р.

1. ГР 1. Яких видів продукції в Наддніпрянській Україні виготовляли понад половину від загальноімперського виробництва?

Понад половину загальноімперського обсягу виробництва становили: вугілля (78 %), цукор-пісок (78–85 %), цукор-рафінад (73–75 %), залізна руда (72 %), чавун (69 %), прокат (58 %), сталь (57 %) та сільськогосподарські машини (50 %).

2. ГР 2. Чи можна на підставі наведеної інформації зробити висновок про те, що промисловість Наддніпрянщини у складі загальноімперської мала характер сировинного придатка, а не виробника готової продукції? Обґрунтуйте свою думку.

Так, такий висновок цілком правильний. Найвищі частки припадали на видобуток корисних копалин (вугілля — 78 %, залізна руда — 72 %) та первинну переробку металу (чавун — 69 %, сталь — 57 %). Натомість частка складної готової продукції була помітно меншою: транспортне машинобудування давало 40 %, а загальна продукція машинобудування і металообробки становила лише 20 %. Імперія викачувала з українських земель сировину і напівфабрикати для своїх центральних заводів.

3. ГР 2. Охарактеризуйте ставлення російського уряду до промислового потенціалу українських земель.

Російський уряд ставився до українських земель як до власної паливно-сировинної бази. Влада підтримувала видобуток вугілля, руди та виплавку металу, але гальмувала створення закінченого циклу виробництва готової складної техніки в Україні. Імперія захищала інтереси промислових центрів метрополії та не допускала економічної самостійності українських регіонів.

4. ГР 2. Яку вигоду отримувала Російська імперія, використовуючи у своїх інтересах українську сировину?

Російська імперія отримувала дешевий метал і вугілля для військових потреб та будівництва мережі залізниць. Експорт українського зерна й цукру приносив державі величезні валютні прибутки. Завдяки українським ресурсам імперія розвивала власні центральні промислові райони без значних витрат на імпорт сировини з-за кордону.

ГР 2. Напишіть есе «Реклама початку ХХ ст.: мистецтво переконання».

На початку XX ст. реклама стала важливим двигуном торгівлі та суспільного життя. Вона з’являлася в газетах, журналах, на плакатах і вітринах магазинів. Рекламодавці вміло знаходили шлях до серця кожного покупця. Вони використовували виразні гасла, красиві малюнки та яскраві кольори. Наприклад, реклама еміграції до Канади обіцяла безкоштовні 160 акрів родючої землі, чим приваблювала тисячі знедолених селянських родин.

Українські кооперативи також майстерно застосовували рекламу для підтримки національного виробника. Відомий «Маслосоюз» створив власний впізнаваний торговий знак і закликав купувати лише свіжі домашні продукти без шкідливих домішок. Така реклама викликала довіру та виховувала почуття єдності серед українців. Творці тогочасних оголошень добре розуміли людські бажання й потреби, тому їхня реклама була справжнім мистецтвом переконання.

3. КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

ГР 3. Працюємо в малих групах. Обговоріть і висловіть спільну думку про зв’язок між кооперативним та українським національним рухом.

Кооперативний рух і українське національне відродження були тісно пов’язані між собою. Кооперативи захищали українських селян від зубожіння, лихварів і перекупників. Вони давали людям дешеві кредити та допомагали вигідно збувати врожай. Це створило надійну економічну основу для українського суспільства.

Організаторами кооперативів виступали українські інтелігенти й патріоти. Спільна праця вчила селян самоорганізації, солідарності та відповідальності за власну громаду. На базі кооперативних спілок відкривали читальні «Просвіти», поширювали українські книжки й часописи. Так економічне зміцнення українців стало фундаментом для зростання їхньої національної свідомості.

4. ЗМІНИ В СТАНОВИЩІ НАСЕЛЕННЯ

ГР 2. Метод «Тонкі й товсті запитання». Поставте до тексту систему запитань.

Тонкі запитання (фактичні: хто, що, коли)	Товсті запитання (аналітичні: чому, як, поясніть)
1. Які поміщицькі родини зберегли провідні позиції на Правобережжі завдяки переходу до ринкового господарства?	1. Чому на початку XX ст. позиції більшості поміщиків-землевласників у суспільстві послабилися?
2. Скільки робітників налічувала промисловість українських земель у складі Російської імперії в 1910 році?	2. Як швидка індустріалізація змінила соціальну структуру українського суспільства?
3. Які міста Наддніпрянщини перетворилися на найбільші центри зосередження промислових робітників?	3. Чим пояснюється багатонаціональний склад великої буржуазії на українських землях?
4. Скільки годин офіційно становив робочий день для промислових робітників на початку XX ст.?	4. Чому поліпшення умов праці та зростання заробітної плати торкнулися лише невеликої частки робітників?

5. УКРАЇНСЬКІ ПРОМИСЛОВЦІ-МЕЦЕНАТИ

ГР 3. Працюємо в малих групах. Що спонукало промисловців ставати меценатами? Яку роль вони відіграли у збереженні духовної спадщини українського народу?

Промисловців спонукали до меценатства патріотичні почуття, релігійні традиції доброчинності та усвідомлення обов’язку перед рідним краєм. Багаті підприємці прагнули залишити добру пам’ять про свій рід і підтримати розвиток освіти та культури свого народу в умовах імперських утисків.

Меценати врятували та зберегли унікальну духовну спадщину України. Вони скуповували твори світового та українського мистецтва, старожитності козацької доби та фінансували археологічні розкопки. На власні кошти вони засновували музеї, бібліотеки, картинні галереї, гімназії та технічні інститути. Також вони матеріально підтримували українських художників, письменників і науковців та видавали українські газети й книги.

ГР 3. За додатковими джерелами підготуйте розповідь про родину Симиренків.

Родина Симиренків — це славетний український рід цукрозаводчиків, інженерів-винахідників, учених-садівників і видатних доброчинців.

Засновником династії став Федір Симиренко. Він викупив себе з кріпацтва і разом із братами Яхненками заснував потужну торговельно-промислову фірму. Його син Платон Симиренко спорудив один із найкращих цукрових заводів у Європі та власним коштом профінансував видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1860 року.

Молодший син Федора — Василь Симиренко — віддавав десяту частину всіх своїх щорічних прибутків на розвиток української культури. Він утримував українські видання «Киевская старина», «Рада», підтримував Наукове товариство імені Шевченка у Львові та матеріально допомагав Михайлу Грушевському і Михайлу Коцюбинському.

Син Платона — Левко Симиренко — заснував у Млієві всесвітньо відомий розсадник плодових дерев, вивів знаменитий сорт яблук «Ренет Платона Симиренка» та створив фундаментальні праці з плодівництва. Родина Симиренків показала зразок поєднання підприємницького успіху з безкорисливим патріотичним служінням Україні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Назвіть ключові слова, що розкривають поняття «монополія». Наведіть приклади монополістичних об’єднань на українських землях у складі Російської імперії.

Ключові слова для поняття «монополія»: об’єднання підприємців, контроль над виробництвом, регулювання цін, поділ ринків збуту, відсутність конкуренції, синдикат, надприбутки.

Прикладами монополістичних об’єднань на українських землях були синдикати «Продамет» (продаж виробів металургійних заводів), «Продвугілля» (торгівля донецьким вугіллям), «Продаруд» (збут залізної руди), «Трубопродаж» та «Дріт».

2. ГР 1. Які верстви населення зазнали найбільших змін у суспільстві на початку ХХ ст.? Чому?

Найбільших змін зазнали буржуазія, промислові робітники та поміщики-землевласники. Буржуазія збільшила свої капітали й посилила вплив на економічне життя міст. Чисельність найманих робітників стрімко зросла через будівництво гігантських заводів і приплив селян на заробітки. Натомість позиції традиційних поміщиків помітно послабилися, бо більшість із них не вміла господарювати в умовах ринку і банкрутувала.

3. ГР 1. Поясніть, чим була зумовлена нерівномірність промислового розвитку України на початку ХХ ст.

Нерівномірність була зумовлена поділом України між двома різними імперіями, природними багатствами регіонів та напрямками іноземних інвестицій. Іноземний і державний капітал вкладали насамперед у багаті на руду та вугілля Південь і Донбас, а в Галичині — у нафтовий Борислав. Інші українські території (Волинь, Поділля, Полісся) не мали великих покладів стратегічної сировини, тому залишалися типово аграрними краями.

4. ГР 3. Яку роль у розвитку українського економічного життя відігравав кооперативний рух?

Кооперативний рух захистив українських дрібних виробників від банкрутства та визиску перекупників. Кооперативи надавали селянам доступні позики, купували насіння, добрива і складну сільськогосподарську техніку, а також вигідно збували зерно й масло. Це навчило селян працювати в умовах ринку і згуртувало громади для захисту спільних інтересів.

5. ГР 1, 3. Назвіть відомі родини підприємців-меценатів кінця ХІХ — початку ХХ ст. Чим вони уславилися?

Відомими меценатами були родини Терещенків, Симиренків, Ханенків, Харитоненків, Бродських, Тарновських та Алчевських. Терещенки будували лікарні, училища, церкви та передали колекцію картин майбутнім київським музеям. Ханенки зібрали унікальні світові шедеври та заснували відомий музей мистецтв у Києві. Симиренки утримували українські видання й фінансували «Кобзар» Тараса Шевченка. Христина Алчевська все життя віддала відкриттю недільних шкіл і народній освіті.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 1. Покажіть на карті атласу та назвіть райони спеціалізації сільського господарства на українських землях на початку ХХ ст., найбільші промислові центри.

На карті основними районами сільськогосподарської спеціалізації були:

• Південна Україна (степові райони від річки Дністер до узбережжя Азовського моря) — товарне зернове господарство;
• Правобережжя (басейни Дніпра, Південного Бугу) та Лівобережжя — товарне цукробурякове виробництво;
• Лівобережжя і Слобожанщина (Полтавщина, Харківщина) — вирощування тютюну поряд із буряками;
• Східна Галичина (Карпати й Прикарпаття) — тваринництво та експорт худоби;
• Закарпаття (південні схили Карпат) — виноградарство й садівництво.

Найбільшими промисловими центрами були Донецько-Криворізький вугільно-металургійний басейн (Юзівка, Катеринослав, Маріуполь, Кривий Ріг), центри машинобудування і суднобудування (Харків, Одеса, Миколаїв, Київ), а в Західній Україні — нафтовий центр Дрогобич і Борислав та місто Львів.

7. ГР 2. Створіть сенкан, що розкриває сутність кооперативного руху на початку ХХ ст.

Кооператив.
Добровільний, масовий.
Об’єднує, допомагає, захищає.
Рятує селян від злиднів.
Взаємодопомога.

8. ГР 1. Визначте наслідки економічної кризи 1900—1903 рр. для економіки України. Наведіть факти, які це підтверджують.

Економічна криза призвела до таких наслідків:

1. Масове закриття та банкрутство дрібних фабрик і шахт, які не витримали падіння цін.
2. Стрімке зростання концентрації виробництва. Наприклад, на великих підприємствах Наддніпрянщини працювало понад 44 % усіх промислових робітників краю.
3. Поява потужних монополістичних синдикатів: «Продамет» у металургії, «Трубопродаж», «Продвугілля» у кам’яновугільній галузі та «Продаруд».
4. Посилення залежності промисловості від іноземного банківського капіталу: іноземці контролювали 90 % металургії та 63 % видобутку вугілля.

9. ГР 2. Створіть структурно-логічну схему, що характеризує основні соціально-економічні зміни на тогочасних українських землях.

Наведена схема показує глибокі перетворення в українській економіці: перехід індустрії до монополістичної стадії, збереження гострих проблем у селі, зростання робітничого класу та розгортання самоорганізації через кооперативи й меценатство.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. ГР 2. Метод «Кола Венна». Визначте спільні й відмінні риси розвитку промисловості та сільського господарства на українських землях після реформ та на початку ХХ ст.

Відмінне (після реформ 1860–1870-х рр.)	Спільні ознаки	Відмінне (на початку ХХ ст.)
1. Вільна конкуренція між багатьма дрібними заводами й фабриками. 2. Промисловий переворот тільки розгортався. 3. Селяни відбували викупні платежі, а поміщицькі маєтки переходили на вільнонайману працю. 4. Відсутність широкої мережі українських кооперативів.	1. Збереження великих поміщицьких землеволодінь. 2. Гостре селянське малоземелля та аграрне перенаселення. 3. Панівне становище іноземного капіталу в ключових галузях. 4. Переважно сировинна орієнтація господарства імперій. 5. Чітка районна спеціалізація регіонів.	1. Висока концентрація виробництва та панування монополій (синдикатів). 2. Завершення промислового перевороту й швидка індустріалізація міст. 3. Масовий розвиток кооперативного руху в Галичині та Наддніпрянщині. 4. Широка трудова еміграція за океан та на Далекий Схід.

11. ГР 1. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Визначте причини розквіту меценатства наприкінці XIX — на початку XX ст.

Причинами розквіту меценатства стали:

1. Накопичення великих капіталів у руках українських підприємців-цукрозаводчиків і промисловців.
2. Зростання національної свідомості серед частини української буржуазії.
3. Прагнення зберегти пам’ятки рідної історії, книги та мистецтво в умовах імперських заборон українського слова.
4. Християнські традиції доброчинності та допомоги нужденним, дітям і літнім людям.
5. Бажання підприємців підняти престиж своїх родин і розбудувати рідні міста новими лікарнями, театрами та навчальними закладами.

12. ГР 2. Метод «Освітній проєкт». Дослідіть тему «Відомі меценатські родини: роль у збереженні духовної спадщини українського народу». Результати роботи подайте у вигляді мультимедійної презентації або постера.

Меценатська родина	Галузь діяльності	Головний внесок у збереження спадщини
Ханенки (Богдан і Варвара)	Колекціонування шедеврів світового й українського мистецтва	Зібрали визначну мистецьку збірку європейського і східного живопису, заснували музей у Києві та передали праці з історії старожитностей.
Терещенки (Микола, Федір, Іван)	Цукрова промисловість, фінанси	Фінансували будівництво лікарень, дитячих притулків, гімназій у Києві; зібрали багату колекцію живопису, що стала основою сучасних столичних галерей.
Симиренки (Платон, Василь)	Цукроваріння, садівництво	Василь Симиренко 40 років віддавав 10 % прибутків на українську культуру, газету «Рада», Наукове товариство ім. Шевченка; Платон профінансував видання «Кобзаря» 1860 року.
Тарновські (Василь-молодший)	Поміщицьке землеволодіння	Зібрав у маєтку Качанівка скарбницю українських козацьких старожитностей і шевченкіани, яка стала базою для Чернігівського історичного музею.
Алчевські (Олексій і Христина)	Гірнича справа, банківська діяльність	Христина Алчевська заснувала безкоштовну Харківську жіночу недільну школу, видавала книги для народного читання та встановила перший пам’ятник Т. Шевченку в Харкові.
Бродські (Лазар і Лев)	Цукрова промисловість	Фінансували будівництво Київського політехнічного інституту, бактериологічного інституту, лікарень, шкіл та синагоги в Києві.

13. ГР 3. Працюємо в парах. Обговоріть, які проблеми гальмували соціально-економічний розвиток українських земель на початку XX ст. і як їх можна було вирішити.

Соціально-економічний розвиток українських земель найбільше гальмували такі проблеми: колоніальний статус краю у складі двох імперій, сировинний характер економіки, відтік прибутків до іноземних банків, а також селянське малоземелля й злидні.

Вирішити ці проблеми можна було проведенням рішучої земельної реформи: вилучити надлишки поміщицьких латифундій і передати землю селянам у приватну власність на пільгових умовах. Також потрібно було захищати власний ринок, сприяти будівництву переробних і машинобудівних заводів, розвивати українські банки та підтримувати кооперативний рух. Найголовнішою умовою для нормального розвитку було відновлення власної державності, яка спрямовувала б прибутки на добробут власного народу.