§ 27. Франція: між монархією та республікою (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Чим було зумовлене повалення монархії у Франції?
Повалення монархії 1792 року спричинили глибока фінансова криза, несправедливий поділ суспільства на стани та небажання короля йти на компроміси. Останньою краплею стали змова Людовіка XVI з іноземними державами та спроба втекти з Парижа під час війни проти монархічної коаліції.
Що дало Наполеону Бонапарту змогу встановити одноосібну владу після революції?
Наполеон скористався слабкістю Директорії, розгулом корупції та народною втомою від безладу. Його військові перемоги й авторитет в армії переконали французьку буржуазію та селян-власників, що тільки сильний правитель захистить їхню власність і встановить твердий порядок.
Як досвід революції вплинув на ставлення французів до монархії?
Революція знищила віру в священне право королів керувати державою на власний розсуд. Французи звикли до ідей рівності та громадянських прав, тому відтепер погоджувалися лише на монархію, обмежену конституцією і парламентом.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Розгляньте гравюру. Складіть запитання до учасників цієї сцени (жертви й нападників). Проведіть паралелі з іншими історичними прикладами політичного терору. Які наслідки для суспільства має політичне насильство?
Опис гравюри: На малюнку зображено трагічну сцену розправи над маршалом Гійомом Брюном у готелі міста Авіньйон 2 серпня 1815 року. Повсталий натовп роялістів, озброєний рушницями, багнетами й шаблями, увірвався до кімнати та загнав беззбройного наполеонівського воєначальника в глухий кут, вчинивши над ним кривавий самосуд без суду і слідства.
• Складіть запитання до учасників цієї сцени (жертви й нападників):
До нападників: «Чому ви чините кривавий самосуд над людиною без суду і слідства?» та «Чи принесе насильство мир і спокій у розколоту Францію?».
До маршала Брюна: «Чи усвідомлювали ви смертельну небезпеку перебування на роялістському півдні Франції після поразки Наполеона?» та «Якими були ваші останні слова перед цим жорстоким нападом?».
• Проведіть паралелі з іншими історичними прикладами політичного терору.
Розправи роялістів у 1815 році нагадують якобінський терор періоду Французької революції, коли політичних опонентів масово відправляли на гільйотину. Подібні хвилі помсти й терору відбувалися також в Англії після повернення Стюартів у 1660 році.
• Які наслідки для суспільства має політичне насильство?
Політичне насильство руйнує закони й правопорядок у державі. Воно сіє ворожнечу, розколює людей на ворожі табори і викликає нові спалахи помсти замість суспільного примирення.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/fsPnU)
За допомогою QR-коду або покликання прочитайте статті «Хартії 1814 р.» й проаналізуйте їхній зміст. Визначте зміни, які відбулися у французькому суспільстві в результаті її схвалення.
Схвалення «Хартії 1814 року» закріпило компроміс між старою аристократією та післяреволюційним суспільством:
- Усі французи здобули рівність перед законом, однаковий доступ до військових і цивільних посад та право на особисту безпеку.
- Католицизм знову визнали державною релігією, але держава зберегла свободу віросповідання для кожного громадянина.
- Французи отримали право друкувати свої думки без попередньої заборони, якщо вони не порушували чинні закони.
- Влада короля залишилася дуже великою: він призначав міністрів, керував армією і тільки сам мав право пропонувати закони.
- Виборчі права отримала мізерна частка населення, оскільки депутатом міг стати лише заможний чоловік від 40 років зі сплатою 1000 франків податку, а виборцем — від 30 років зі сплатою 300 франків.
- Старе дворянство повернуло свої титули, але знать часів імперії Наполеона зберегла надані їй звання.
ПОМІРКУЙМО!
Прочитайте історичну довідку й уявіть, що ви — радник Карла Х. Запропонуйте дві поради, які б ви йому дали, щоб уникнути протестів, стабілізувати ситуацію у Франції та зберегти трон.
- Відмовитися від закону про смертну кару за святотатство і зберегти релігійну терпимість у державі, щоб не дратувати інтелігенцію, науковців і прихильників свободи думки.
- Припинити виплату грошових мільярдних компенсацій дворянам-емігрантам за кошт підняття податків для селян і буржуазії, бо це збагачує жменьку знаті та налаштовує весь народ проти короля.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою схеми проаналізуйте причини липневого повстання 1830 р. Назвіть суспільні стани, які були зацікавлені у новій революції. Які мотиви могли спонукати їх до цього?
Причини Липневого повстання 1830 року:
- Затяжна господарська криза, падіння виробництва та неврожаї спричинили бідність і заворушення серед міщан і селян.
- Карл Х спробував повернути Францію до абсолютної монархії та обмежив конституційні права, що обурило лібералів.
- Королівська влада повністю нехтувала інтересами середнього класу, робітників і дрібних власників.
- Розпуск Національної гвардії позбавив парижан захисту перед свавіллям королівської поліції та армії.
У революції були зацікавлені такі верстви: буржуазія (банкіри, власники фабрик, торгівці), інтелігенція, журналісти, студенти, а також робітники й міські ремісники.
Мотиви:
- Підприємці та банкіри прагнули впливати на державні рішення й захистити ринок від привілеїв знаті.
- Журналісти та вчені боролися за свободу преси й скасування цензури.
- Робітники та ремісники сподівалися подолати бідність, отримати роботу, справедливу платню і виборчі права.
ПОМІРКУЙМО!
Захистом честі особи короля чи порушенням свободи слова можна вважати реакцію влади на ці карикатури?
Реакцію влади слід вважати прямим порушенням свободи слова. Судові переслідування художника, конфіскація тиражів газет, величезні грошові штрафи та відновлення цензури доводять, що королівський режим просто боявся відкритої сатири і намагався залякати журналістів замість того, щоб вирішувати нагальні проблеми в державі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте основні положення «Хартії 1830 р.» (див. с. 151). Визначте, які наслідки цей документ мав для подальшого врегулювання ситуації у Франції. Знайдіть положення, які відображали інтереси різних суспільних станів.
Основні положення «Хартії 1830 року»:
- Джерелом влади проголосили французький народ, а концепцію божественного права монарха ліквідували.
- Оголосили цілковиту свободу преси й совісті та заборонили повертати цензуру.
- Знизили майновий і віковий ценз для участі у виборах.
- Відновили суди присяжних для розгляду кримінальних і політичних справ.
- Розширили права місцевого самоврядування.
Наслідки: «Хартія 1830 року» остаточно закріпила конституційний лад і передала владу верхівці буржуазії. Вона заспокоїла фінансові кола, але залишила робітників і селян без виборчих прав, що згодом породило нові виступи.
Інтереси різних верств:
- Фінансова та промислова буржуазія отримала реальний доступ до парламенту завдяки пом’якшенню виборчого цензу і послабленню впливу земельної аристократії.
- Інтелігенція та преса домоглися скасування цензури та вільного висловлення думок.
- Місцеві громади отримали змогу самостійно вирішувати внутрішні справи через місцеве самоврядування.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «ордонанси», «Хартія».
Ордонанси — це королівські укази у Франції, які мали силу державних законів.
Хартія — це конституційний документ, що встановлював державний устрій Франції та закріплював основні права й обов’язки громадян.
2. Якими були передумови Липневої революції 1830 року у Франції?
Передумовами революції стали прагнення Карла Х відновити абсолютизм, запровадження цензури, закриття Національної гвардії та видача компенсацій дворянам. Ситуацію загострили економічний спад, бідність населення та публікація чотирьох ордонансів, які розпустили обрану Палату депутатів і сильно урізали виборчі права.
3. Які виклики постали перед Луї-Філіппом Орлеанським за період його правління?
Луї-Філіппу довелося стримувати опір одразу кількох сильних політичних рухів: республіканців, бонапартистів і монархістів-легітимістів. Він зіткнувся з потужними робітничими повстаннями в Ліоні, спалахами безробіття, падінням власного авторитету через корупцію серед чиновників та постійними вимогами народу ввести загальне виборче право.
4. Що визначало суспільно-політичні настрої Франції у період Липневої монархії?
Суспільні настрої визначали глибоке розчарування більшості французів у «королі-громадянині» та пануванні банкірів. Робітники протестували проти злиднів і заборони страйків, а підприємці й освічені верстви вимагали чесних парламентських виборів та боролися проти свавілля влади на політичних бенкетах.
II. Обговорюємо у групі
Порівняйте два періоди історії Франції: Реставрацію (1815–1830) та Липневу монархію (1830–1848).
| Ознаки | Реставрація (1815–1830 рр.) | Липнева монархія (1830–1848 рр.) |
|---|---|---|
| Форма правління | Конституційна монархія з величезними повноваженнями короля та збереженням зазіхань на абсолютизм. | Оновлена парламентська конституційна монархія на основі народної волі. |
| Становище громадян | Провідні посади належали старій аристократії та католицькому духовенству. | Політичне панування перейшло до верхівки буржуазії, права старої знаті зменшилися. |
| Свобода слова | Запровадження суворої цензури, закриття опозиційних видань за Карла X. | Офіційне скасування цензури, хоча влада переслідувала карикатуристів і критиків короля через суди. |
| Виборчі права | Дуже жорсткий віковий (30 років) і високий майновий ценз (300 франків прямого податку). | Зниження вікового (до 25 років) та майнового (до 200 франків) цензу, що вдвічі збільшило коло виборців. |
III. Мислимо творчо
Уявіть, що ви розпочинаєте свою кар’єру в газеті «Le National». Ви хочете вплинути на громадську думку: опишіть, як ви оцінюєте зміни після Липневої революції; напишіть свою думку щодо політики Луї-Філіппа Орлеанського; запропонуйте свої ідеї щодо врегулювання політичної напруженості в суспільстві.
Липнева революція прогнала самовпевнених Бурбонів і довела, що нація сильніша за будь-якого монарха. Зміни 1830 року відкрили шлях свободі друку та дали надію на вільну державу. Проте ця перемога дісталася надто дорогою ціною, щоб віддати її плоди кільком банкірам.
Політика короля Луї-Філіппа викликає гірке розчарування. Монарх забув барикади Парижа й перетворився на захисника багатіїв, які наживаються на казенних підрядах. Звичайний робітник, ремісник чи дрібний крамар сьогодні не має права навіть проголосувати за свого представника в парламенті, а влада відповідає на страйки багнетами.
Щоб зупинити нову кризу, уряд має негайно оголосити загальне виборче право для всіх повнолітніх чоловіків без жодних майнових обмежень. Потрібно дозволити вільну роботу професійних спілок і захистити працю робітників на фабриках. Тільки рівність і турбота про кожну людину принесуть Франції справжній мир.