§ 27. Японія і Китай наприкінці XIX — на початку XX ст. (Гісем)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і за яких умов Японія була змушена «відкрити» країну?

Японія була змушена «відкрити» країну у 1854 році під тиском військової сили США. Американська ескадра під командуванням комодора Меттью Перрі прибула до берегів Японії і під загрозою зброї змусила сьогунат підписати договір про відкриття портів для торгівлі та встановлення дипломатичних відносин.

2. Завдяки чому Японія увійшла до групи великих держав?

Японія увійшла до групи великих держав завдяки радикальним реформам «доби Мейдзі». Країна модернізувала промисловість, армію та флот за європейськими зразками. Також цьому сприяли переможні війни проти Китаю у 1894–1895 роках і Росії у 1904–1905 роках.

3. Між якими країнами, коли та чому відбулися «опіумні» війни?

«Опіумні» війни відбулися між Великою Британією (у Другій війні разом із Францією) та Цінським Китаєм у 1839–1842 та 1856–1860 роках. Причиною стало прагнення європейських держав силою відкрити китайський ринок для своїх товарів і легалізувати збут опіуму. Китайський уряд намагався заборонити торгівлю наркотиками, бо вона руйнувала здоров’я людей і вимивала срібло з країни.

4. Чому спалахнуло повстання тайпінів і які результати воно мало?

Повстання тайпінів спалахнуло через глибоку кризу імперії Цін після поразки в Першій «опіумній» війні, зростання податків, безземелля селян і свавілля чиновників. Повстанці прагнули створити державу загальної рівності. У 1864 році урядові війська за підтримки Великої Британії та Франції придушили повстання. Загинули десятки мільйонів людей, а Китай ще більше підпав під вплив іноземних держав.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ. МЕТОД «СИНТЕЗ ДУМОК»

Яку роль у розвитку Японії відіграли війни з Китаєм і Росією?

Війни з Китаєм та Росією перетворили Японію на сильну колоніальну імперію. Вона здобула острів Тайвань, Ляодунський півострів, південну частину Сахаліну і встановила контроль над Кореєю. Величезні китайські контрибуції уряд вклав у розвиток власної важкої промисловості, будівництво флоту та модернізацію армії. Ці перемоги остаточно скасували нерівноправні договори із західними державами.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. Яку роль, на думку керівника «Міцуї», відіграє військова міць у досягненні економічних цілей держави?

На думку керівника «Міцуї», армія та флот є головною силою держави. Будь-яка торговельна експансія не має майбутнього без надійного військового захисту. Лише за підтримки збройних сил японський бізнес може впевнено діяти на зовнішніх ринках.

2. Які ризики для Японії могли виникнути в результаті політики, заснованої на військовій силі?

Така політика створювала ризик великого фінансового виснаження народу через постійні військові витрати. Також країна могла зіткнутися з коаліцією інших великих імперій і зазнати нищівної поразки у майбутній великій війні.

ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ. МЕТОД «ПРЕС»

Висловіть власну думку, чи виправданими були наміри Японії щодо територіальної експансії.

Я вважаю, що наміри Японії щодо територіальної експансії були несправедливими. Оскільки вони ґрунтувалися на збройному насильстві, загарбанні чужих земель і порушенні суверенітету Кореї та Китаю. Наприклад, японська влада силою приєднала острів Тайвань та перетворила Корею на свою безправну колонію. Отже, прагнення здобути сировину і статус імперії не виправдовує воєн та колоніального гноблення інших народів.

ЯПОНСЬКІ СОЛДАТИ — УЧАСНИКИ ЯПОНСЬКО-КИТАЙСЬКОЇ ВІЙНИ. 1895 Р.

Висловіть думку, із якою метою було зроблено цю фотографію. Чи могли її використовувати для пропаганди в Японії? Як такі фотографії впливали на сприйняття війни?

Цю фотографію зробили для фіксації військових подій та демонстрації нової японської армії європейського зразка. Її використовували в японській пропаганді, щоб показати дисципліну, хоробрість бійців та виправдати великі воєнні витрати з бюджету. Такі знімки створювали в суспільстві героїчний образ війни і приховували її справжні страждання та жорстокість.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «УЯВНИЙ МІКРОФОН»

Визначте причини та результати російсько-японської війни 1904—1905 рр.

Причиною війни стала гостра боротьба між Російською та Японською імперіями за панування в Північно-Східному Китаї (Маньчжурії) та на Корейському півострові.

Результатом війни стала перемога Японії та підписання Портсмутського миру 1905 року. Росія визнала Корею сферою японських інтересів, передала Японії право оренди Ляодунського півострова з Порт-Артуром, частину Південно-Маньчжурської залізниці та південну половину острова Сахалін. Японія стала однією з провідних світових держав.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Обговоріть, який чинник був вирішальним у перемозі Японії.

Вирішальним чинником стала успішна модернізація японської держави. Країна створила потужний флот за англійським зразком і дисципліновану армію за прусською моделлю. Важливу роль також відіграли раптовість нападу, високий бойовий дух японців, географічна близькість театру дій та дипломатична й фінансова підтримка Великої Британії та США. Натомість Росія була виснажена внутрішньою кризою та віддаленістю фронту.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ. МЕТОД «КОЛО ІДЕЙ»

Свідченням чого було повстання іхетуанів?

Повстання іхетуанів було свідченням крайнього обурення китайського народу через колоніальне загарбання їхньої країни іноземними державами. Воно показало небажання китайців терпіти втрату незалежності, засилля місіонерів і руйнування своїх традицій. Водночас виступ засвідчив глибоку кризу маньчжурської династії Цін, яка не могла самостійно керувати країною і захистити кордони.

КАРИКАТУРА «ПОДІЛ КИТАЮ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ДЕРЖАВАМИ ТА ЯПОНІЄЮ»

Визначте за образами, зображеними на карикатурі, які держави ділять «китайський пиріг». Опишіть, чим саме були ці «частини пирога», які отримала кожна держава.

На карикатурі зображені правителі та символи провідних країн: королева Великої Британії Вікторія, кайзер Німеччини Вільгельм II, російський цар Микола II, французька Маріанна та японський самурай.

Ці держави розділили між собою китайські землі та сфери впливу:

  1. Велика Британія взяла під контроль багатий басейн річки Янцзи і територію навколо Гонконгу, а також орендувала базу Вейхай.
  2. Німеччина захопила Шаньдунський півострів і перетворила порт Циндао на власну військову базу.
  3. Росія отримала право побудувати залізницю через Маньчжурію, взяла в оренду Порт-Артур і поширила вплив на Монголію.
  4. Франція закріпила сферу впливу на півдні Китаю біля кордонів Індокитаю і орендувала затоку Гуанчжоувань.
  5. Японія після війни 1894–1895 років приєднала острів Тайвань і підкорила своєму впливу Корею.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «ПРЕС»

Як ви вважаєте, чи була Сіньхайська революція в Китаї успішною?

Я вважаю, що Сіньхайська революція була успішною лише частково. Оскільки вона досягла головного внутрішнього завдання, але не розв’язала проблеми колоніальної залежності. Наприклад, китайський народ повалив маньчжурську монархію Цін і проголосив республіку, проте невдовзі владу захопив диктатор Юань Шикай, а іноземні держави зберегли всі свої привілеї. Отже, революція знищила імперію, але не зробила Китай сильним і повністю незалежним.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте його положення, які свідчать про вплив на нього західних політичних ідей. Висловіть власну аргументовану думку, як принцип «усі громадяни мають бути рівними» міг змінити традиційне китайське суспільство.

Про вплив західних ідей свідчать такі пункти програми «Об’єднаного союзу»:

  • створення республіканського ладу замість імперії;
  • рівність усіх громадян перед законом;
  • вибори президента всіма громадянами держави;
  • утворення парламенту як представницького органу народу;
  • прийняття обов’язкової Конституції Китайської республіки.

Принцип рівності громадян ламав старий конфуціанський порядок. Раніше китайське суспільство трималося на суворій ієрархії, поклонінні імператору та привілеях знаті. Запровадження рівності скасовувало феодальні стани, давало звичайним людям політичні права і закладало основу для вільного розвитку та освіти.

ІЛЮСТРАЦІЇ ПІДРУЧНИКА

Порівняйте фотографії. Які відмінності в настрої, зовнішньому вигляді учасників ви помітили? Що ці фотографії можуть розповісти про зміну характеру влади в Китаї протягом 1911—1912 рр.?

На світлині військового уряду 1911 року діячі одягнені в сучасні мундири західного зразка. Вони виглядають зосередженими та сповненими революційного завзяття. На фотографії Юаня Шикая 1912 року помітна пишність генеральського мундира та офіційність традиційного правителя. Ці зображення показують, що народна демократична революція швидко поступилася місцем режиму особистої військової диктатури генерала.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

1. Шляхи й засоби перетворення Японії на початку XX ст. на провідну державу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Японія досягла лідерства завдяки швидкій модернізації економіки, реформам «доби Мейдзі» та запозиченню передового європейського військового досвіду. Головним засобом стала мілітаризація країни під гаслом «Багата країна — сильна армія», підкріплена створенням флоту англійського зразка, регулярної армії за прусською моделлю та розв’язанням загарбницьких воєн проти Китаю і Росії.

2. Причини втрати Китаєм суверенітету під тиском європейських колонізаторів.
Китай утратив незалежність через консервативну політику самоізоляції маньчжурської династії Цін, економічну та військову відсталість від європейських держав. Поразки в «опіумних» війнах, корупція влади, постійні внутрішні повстання і нав’язування іноземцями нерівноправних договорів розділили країну на сфери впливу та перетворили її на напівколонію.

3. Повстання іхетуанів і причини його поразки.
Повстання іхетуанів 1899–1901 років було стихійним народним опором проти іноземного засилля та підкорення Китаю. Воно зазнало поразки через військово-технічну відсталість повстанців, які билися холодною зброєю проти сучасних гармат, спільну каральну операцію коаліції восьми провідних держав та пряму зраду імператриці Цисі, яка перейшла на бік інтервентів.

4. Повалення влади китайського імператора внаслідок Сіньхайської революції.
Маньчжурську династію Цін скинули внаслідок Сіньхайської революції 1911–1912 років, що почалася з солдатського повстання в Учані. Революційні сили на чолі із Сунь Ятсеном проголосили республіку, а генерал Юань Шикай змусив матір малолітнього імператора Пу І підписати зречення престолу в лютому 1912 року, чим остаточно завершив кількатисячолітню історію китайської монархії.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Ланцюжок». Правила гри. Учитель / учителька роздає картки, де вказані історичні події з теми. Учні та учениці мають скласти їх у хронологічній послідовності. Перемагає той, хто швидше за всіх правильно виконає завдання.

Правильна хронологічна послідовність подій:

  1. Японсько-китайська війна (1894–1895 рр.)
  2. Повстання іхетуанів у Китаї (1899–1901 рр.)
  3. Укладення союзу між Японією та Великою Британією (1902 р.)
  4. Російсько-японська війна (1904–1905 рр.)
  5. Оголошення Кореї колонією Японії (1910 р.)
  6. Сіньхайська революція в Китаї (1911–1912 рр.)

2. Наведіть факти, які підтверджують тезу, що зовнішня політика Японії була спрямована на територіальну експансію.

Територіальні загарбання Японії підтверджують такі події:

  • захоплення островів Рюкю в 1870-х роках;
  • нав’язування Кореї нерівноправного договору у 1876 році;
  • війна з Китаєм 1894–1895 років і відторгнення острова Тайвань та островів Пенху;
  • війна проти Росії 1904–1905 років і захоплення Порт-Артура та Південного Сахаліну;
  • остаточне перетворення Кореї на свою колонію в 1910 році.

3. Які війни продемонстрували зростання військової потужності Японії?

Зростання сили Японії показали дві війни:

  • японсько-китайська війна 1894–1895 років, у якій нова армія Японії легко подолала величезний Китай;
  • російсько-японська війна 1904–1905 років, де Японія розбила сухопутні війська Росії та потопила її імператорський флот під Цусімою.

4. Поясніть, чи можна розглядати Китай як напівколонію провідних країн світу. Які країни взяли участь у розподілі Китаю на сфери впливу?

Китай був напівколонією, тому що формально зберігав імператора та уряд, але повністю втратив контроль над економікою і територією. Іноземні держави контролювали китайські митниці, флот, порти, залізниці та вільну торгівлю.

У поділі Китаю взяли участь Велика Британія, Франція, Російська імперія, Німеччина і Японія. Також США нав’язали політику «відкритих дверей» для вільного доступу своїх товарів.

5. Проти кого було спрямоване повстання іхетуанів і чому воно зазнало поразки?

Повстання іхетуанів було спрямоване проти іноземців, європейських колонізаторів та християнських місіонерів, які господарювали в Китаї.

Повстання зазнало поразки через такі причини:

  1. Повстанці мали слабке озброєння і вірили в магічні амулети проти куль.
  2. Вісім іноземних держав створили спільну потужну армію та захопили Пекін.
  3. Імператриця Цисі зрадила іхетуанів і кинула урядові війська на їх знищення.

6. Поясніть своїми словами «три народні принципи» Сунь Ятсена. Чим вони відрізнялися від традиційного устрою імперського Китаю?

«Три народні принципи» містили такі положення:

  • націоналізм: вигнання маньчжурів та відновлення влади китайського народу;
  • народовладдя: скасування монархії, введення республіки та виборів;
  • народний добробут: передача прав на землю селянам і введення справедливого податку.

В імперському Китаї влада імператора була абсолютною і священною, суспільство корилося конфуціанській традиції, а селяни не мали прав на землю і терпіли утиски знаті. Принципи Сунь Ятсена пропонували європейську демократію і рівність.

7. У результаті яких подій було повалено маньчжурську династію Цін у Китаї? Хто став першим президентом Китайської республіки?

Династію Цін повалили під час Сіньхайської революції, яка почалася з повстання в Учані в жовтні 1911 року. Революційні провінції відокремилися від Пекіна, а війська увійшли до Нанкіна. У лютому 1912 року останній імператор Пу І зрікся престолу. Першим тимчасовим президентом Китайської республіки став Сунь Ятсен.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

8. Працюємо в малих групах. Простежте за картою атласу напрямки японської експансії. Обговоріть і поясніть, де стикалися інтереси Японії та інших держав. Які територіальні придбання здійснила Японія в 1895—1910 рр.?

Японська експансія розгорталася на захід і північний захід — у напрямку Кореї, Маньчжурії та східних китайських островів.

Інтереси Японії стикалися:

  • з Китаєм — за вплив на Корейський півострів і басейн Жовтого моря;
  • з Росією — за Маньчжурію, Порт-Артур та південну частину острова Сахалін;
  • із західними державами — за право колоніальної торгівлі в китайських портах.

Територіальні здобутки Японії в 1895–1910 роках:

  • острів Тайвань та острови Пенху за договором 1895 року;
  • Ляодунський півострів із Порт-Артуром та Південний Сахалін у 1905 році;
  • уся територія Кореї, яку Японія анексувала в 1910 році.

9. Працюємо в парах. Визначте ключові події історії Японії, Китаю, Російської та Австро-Угорської імперій, США, Великої Британії та Німеччини. Створіть синхроністичну таблицю (діаграму Ганта). Зробіть висновок.

Діаграма Ганта: синхронізація ключових процесів провідних держав світу (1889–1912 рр.):

Діаграма Ганта: Синхронізація ключових подій провідних держав світу (1889–1912 рр.) 1889–1890 рр. 1894–1895 рр. 1898–1901 рр. 1904–1905 рр. 1908–1910 рр. 1911–1912 рр. Японія Конституція Мейдзі Війна з Китаєм Інтервенція в Пекін Перемога над Росією Анексія Кореї (1910) Світова експансія Китай (Цін) Поразка від Японії Іхетуані; «100 днів» Смерть Цисі (1908) Сіньхайська револ. Російська імперія Будівництво КСЗ Цусіма, революція Аграрна реформа Зближення з Антантою Австро-Угорщина Участь у коаліції Боснійська криза Криза на Балканах США Закон Шермана Війна з Іспанією Портсмутський мир Вибори В. Вільсона Велика Британія Англо-бурська війна Угода з Францією Угода з Росією (1907) Акт про парламент Німеччина Відставка Бісмарка Захоплення Циндао Криза в Марокко Гонка озброєнь Легенда: Японія Китай Росія Австро-Угорщина США Велика Британія Німеччина

Синхроністична таблиця ключових історичних подій (кінець XIX — початок XX ст.):

ПеріодЯпоніяКитайРосійська імперіяАвстро-УгорщинаСШАВелика БританіяНімеччина
1889–1890Ухвалення Конституції Мейдзі (1889 р.); скликання парламентуПоглиблення економічного закабалення європейськими державамиПочаток розробки проєкту Транссибірської залізниціУчасть у Троїстому союзі; боротьба за вплив на БалканахАнтимонопольний закон Шермана (1890 р.)Політика «блискучої ізоляції»; розширення імперіїВідставка О. фон Бісмарка (1890 р.); курс на «світову політику»
1894–1895Перемога в японсько-китайській війні; захоплення ТайванюНищівна поразка від Японії; Симоносекський договірПочаток правління Миколи II; втручання в перегляд миру в АзіїЗростання міжнаціональних суперечностей в імперіїЕкономічна криза; підготовка до зовнішньої експансіїЗахоплення нових володінь в АфриціБудівництво Кільського каналу; розбудова флоту
1898–1901Участь у придушенні повстання в Китаї (1900–1901 рр.)«Сто днів реформ» (1898 р.); Повстання іхетуанівБудівництво КСЗ; окупація Маньчжурії (1900 р.)Участь у міжнародній коаліції 8 держав проти іхетуанівВійна з Іспанією (1898 р.); доктрина «відкритих дверей» (1899 р.)Англо-бурська війна (1899–1902 рр.); коаліція проти іхетуанівЗахоплення бази Циндао (1898 р.); керівництво інтервенцією в Китай
1904–1905Тріумф у війні проти Росії; Портсмутський мирБоротьба Сунь Ятсена; створення «Тунменхою» (1905 р.)Катастрофа біля Цусіми; спалах Першої революції (1905 р.)Поглиблення кризи дуалістичної монархії«Справедливий курс» Т. Рузвельта; посередництво в миріСтворення Антанти (угода з Францією 1904 р.)Перша Марокканська криза (1905 р.); морські перегони
1908–1910Офіційна анексія Кореї (1910 р.); колоніальне пануванняСмерть імператриці Цисі (1908 р.); регентство та кризаАграрна реформа П. Столипіна; скликання Державних думБоснійська криза (1908 р., анексія Боснії та Герцеговини)Політика «дипломатії долара» президента ТафтаПідписання союзу з Росією (1907 р.); реформи Ллойда ДжорджаЗакон про флот; підготовка до великої війни в Європі
1911–1912Зміцнення контролю над Південною МаньчжурієюСіньхайська революція; повалення Цін, республіка (1912 р.)Загострення суспільної кризи (Ленський розстріл 1912 р.)Загострення ситуації внаслідок Балканських воєнОбрання В. Вільсона; програма «нової демократії»Парламентський акт (1911 р., обмеження влади лордів)Друга Марокканська криза («стрибок Пантери», 1911 р.)

Висновок:
На рубежі XIX—XX століть відбулася фундаментальна зміна світового балансу сил:

  1. Зліт Азії (Японія проти Китаю): Японія завдяки швидкій модернізації доби Мейдзі перетворилася з напівколоніальної феодальної країни на могутню мілітаристську імперію світового рівня, розгромивши спочатку Китай, а потім Росію. Китай же, навпаки, став жертвою колективної інтервенції провідних держав, був розчленований на «сфери впливу», що врешті-решт спричинило народний вибух — Сіньхайську революцію 1911–1912 рр. та повалення маньчжурської монархії.
  2. Крах старого імперського балансу: Російська та Австро-Угорська імперії через внутрішню соціальну відсталість і міжетнічні суперечності опинилися в стані системної кризи (революція 1905 р. в Росії, Боснійська криза в Австрії).
  3. Глобальний переділ світу: Молоді хижі імперіалістичні держави (США та Німеччина), спираючись на потужну промисловість, розпочали активну боротьбу за переділ колоній і ринків (іспансько-американська війна, марокканські кризи), що розкололо світ на два ворожі союзи — Антанту і Троїстий союз — та неухильно вело людство до Першої світової війни.

10. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть систему запитань до теми «Російсько-японська війна».

  • Назви: Назви роки російсько-японської війни та місце вирішальної морської битви.
  • Чому: Чому Японія наважилася першою напасти на російську ескадру в Порт-Артурі?
  • Поясни: Поясни умови Портсмутського мирного договору для обох сторін.
  • Запропонуй: Запропонуй мирні кроки, які могли б зупинити цей конфлікт у 1904 році.
  • Придумай: Придумай, як змінилася б ситуація в Азії в разі перемоги царської Росії.
  • Поділись: Поділись думкою, як ця поразка вплинула на революційні виступи всередині Росії.

11. Метод «Фішбоун». Складіть структурно-логічну схему, що демонструє причинно-наслідковий зв’язок «відкриття» Китаю та розподілу його на зони впливу великих держав.

Причинно-наслідкова схема за методом «Фішбоун» («Скелет риби»):

ГОЛОВА: ПРОБЛЕМА «Відкриття» Китаю та поділ на сфери впливу: чому імперія Цін стала напівколонією Заходу? ПРИЧИНА 1: Відсталість Військово-технічна відсталість армії Цін та корупція верхівки ПРИЧИНА 2: Ізоляція Політика «закритих дверей», консерватизм правителів та феодальний устрій ПРИЧИНА 3: Експансія Потреба великих держав у ринках сировини, збуту та капіталовкладень ФАКТ 1: Воєнні поразки Програш в «опіумних» війнах та війні з Японією (1840–1842, 1894–1895) ФАКТ 2: Кабальні договори Відкриття портів торгівлі, втрата митного суверенітету, концесії та контрибуції ФАКТ 3: Зони впливу Оренда баз імперіями (Порт-Артур, Циндао), контроль над залізницями ХВІСТ: ВИСНОВОК Втрата суверенітету Перетворення Китаю на безправну напівколонію Каталізатор революції 1911

12. Складіть порівняльну таблицю реформ «доби Мейдзі» та реформ, які проводила імператриця Цисі. Зробіть висновок.

КритерійРеформи «доби Мейдзі» в ЯпоніїРеформи імператриці Цисі в Китаї
Причини проведенняЗагроза колонізації країнами Заходу, криза самурайського ладуПоразка у війнах, інтервенція держав, страх перед новою революцією
Державне управлінняЛіквідація феодальних уділів, введення Конституції 1889 р. і парламентуСпроба зберегти абсолютну владу імператора, формальні обіцянки конституції
Армія і флотЗагальна військова повинність, флот за англійським і армія за німецьким зразкомЧасткове створення «Нової армії» за допомогою іноземних радників
ЕкономікаЄдина валюта (єна), швидкий розвиток важкої індустрії та банківПовільний розвиток фабрик, руйнівні борги через сплату контрибуцій
Суспільство і культураЗагальна шкільна освіта, навчання молоді за кордоном, рівність станівСкасування давніх чиновницьких іспитів, заборона рабства й тортур
ПідсумокЯпонія перетворилася на провідну індустріальну державу світуРеформи запізнилися й закінчилися падінням монархії та революцією

Висновок: Реформи «доби Мейдзі» були швидкими, послідовними та змінили все японське суспільство, що дозволило Японії стати сильною світовою державою. Натомість реформи Цисі були запізнілими, неповними та викликали опір серед самих правителів, тому вони не змогли врятувати імперію від краху.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

13. Працюємо разом. Чому всі спроби реформ у Китаї зазнали невдачі? Чому Китай був поділений на зони впливу великих держав, а не став колонією однієї з них, як це сталося з Індією?

Реформи в Китаї провалилися через спротив правлячої верхівки маньчжурів, яка боялася втратити владу. Китайські чиновники трималися за конфуціанські традиції та відкидали європейські зміни. Також країні не вистачало грошей через виплату величезних контрибуцій державам-переможницям.

Китай не став колонією однієї країни через свою велетенську територію і сотні мільйонів жителів. Жодна держава не мала сил контролювати таку країну самостійно. Між великими імперіями точилася гостра боротьба за першість, тому спроба однієї з них захопити весь Китай призвела б до світової війни. Західні імперії воліли тримати слабкий цінський уряд, через який вони збирали податки, і так уникали зайвих витрат на власне управління.

14. Дослідіть життєвий шлях історичної особи (Цисі, Сунь Ятсена або Юань Шикая). Напишіть автобіографію однієї з них.

Автобіографія Сунь Ятсена:

Я народився 1866 року в бідній селянській родині в провінції Гуандун. У дитинстві я поїхав до брата на Гаваї, де закінчив школу і познайомився із західним світом. У 1892 році я здобув диплом лікаря в Гонконзі. Я швидко зрозумів, що допомога хворим не врятує мою батьківщину. Китай страждав під гнітом маньчжурської династії Цін та іноземних загарбників.

Я вирішив присвятити життя боротьбі. У 1894 році я створив першу таємну організацію, а згодом об’єднав революційні сили в «Об’єднаний союз». Я сформулював «три народні принципи»: націоналізм, народовладдя та народний добробут. Я подорожував світом, збирав кошти серед китайської діаспори та організовував збройні повстання.

Восени 1911 року спалахнуло успішне Учанське повстання. Я повернувся до Китаю. 29 грудня 1911 року представники провінцій у Нанкіні обрали мене першим тимчасовим президентом Китайської республіки. Щоб уникнути розколу країни та змусити імператора зректися престолу, я погодився передати владу генералу Юань Шикаю. Коли ж він зрадив республіку і захотів стати новим монархом, я створив партію Гоміндан і продовжив боротьбу за вільний Китай.

15. Працюємо в малих групах. Метод «Найкращий варіант». Обговоріть і визначте, чому Сіньхайська революція не звільнила Китай від зовнішньої залежності.

Сіньхайська революція повалила тільки імператорський трон, але не змогла вигнати іноземні війська. Країна залишилася бідною та роздробленою. Нова республіканська влада потребувала грошей і міжнародного визнання, тому визнала всі старі кабальні угоди та борги перед іноземцями. Генерали та воєначальники почали міжусобну війну за провінції, і ця слабкість дозволила великим державам надалі експлуатувати Китай.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

  • 1894—1895 рр. — японсько-китайська війна, за підсумками якої Китай визнав незалежність Кореї та віддав Японії острів Тайвань і острови Пенху.
  • 1899 р. — початок повстання іхетуанів у Китаї проти іноземного поневолення.
  • 1902 р. — підписання військово-політичного союзу між Японією та Великою Британією, спрямованого проти Російської імперії.
  • 1904—1905 рр. — російсько-японська війна, що завершилася перемогою Японії та виходом її на рівень провідних держав світу.
  • 1910 р. — офіційне оголошення Кореї колонією Японської імперії.
  • 1911 р. — Сіньхайська революція в Китаї, повалення маньчжурської монархії династії Цін та проголошення республіки.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Кораблі якої країни першими в середині ХІХ ст. дістали право заходити в японські порти?

США. У 1854 р. американська військова ескадра комодора М. Перрі змусила японський сьогунат підписати договір у Канаґаві, який започаткував «відкриття» Японії.

2. У ХІХ ст. у Китаї правила маньчжурська династія

Цін. Маньчжурська династія Цін правила Китаєм із 1644 по 1912 р., коли була повалена в результаті Сіньхайської революції.

3. У результаті «опіумних» війн середини ХІХ ст. відбулося насильницьке «відкриття» європейськими колонізаторами

Китаю. Західні імперії змусили імперію Цін підписати нерівноправні договори, відкривши доступ до морських портів та внутрішніх ринків країни.

4. Зразком для першої Конституції Японії 1889 р. стала Конституція

Пруссії. Японські реформатори обрали прусську конституційну модель, оскільки вона зберігала величезні повноваження монарха (імператора) та обмежувала вплив парламенту.

5. Чому 1868 р. був важливим в історії Японії?

було започатковано період реформ Мейджі. У 1868 р. внаслідок громадянської війни було ліквідовано владу сьогунату Токугава, відновлено владу імператора Муцухіто та розпочато масштабну модернізацію країни.

6. Який період в історії Японії характеризується швидкою модернізацією, індустріалізацією та вестернізацією наприкінці ХІХ ст.?

«доба Мейджі». Епоха «освіченого правління» (Мейджі) охоплює 1868–1912 рр., коли Японія в рекордні строки перетворилася на передову індустріальну державу.

7. Яка подія сприяла «відкриттю» Японії для зовнішнього світу в середині ХІХ ст.?

прибуття ескадри комодора М. Перрі. Демонстрація військової могутності США через так звану «дипломатію канонерок» Меттью Перрі змусила Японію вийти з двохсотлітньої політики ізоляції (сакоку).

Перевірте здобуті знання

1. Яка країна стала колонією Японії на початку ХХ ст.?

Корея. У 1905 р. Японія встановила протекторат над Кореєю, а в 1910 р. остаточно анексувала її, перетворивши на колонію.

2. Зародження національно-демократичного руху в Китаї наприкінці ХІХ ст. було пов’язане з ім’ям

Сунь Ятсена. Видатний мислитель і революціонер заснував перші підпільні організації, сформулював «три народні принципи» та очолив боротьбу за республіканський лад.

3. Протести проти проникнення до Китаю іноземців, ключовою подією яких стало «боксерське повстання» 1899—1900 рр., відомі під назвою

повстання іхетуанів. Організатором опору виступило таємне товариство «Іхетуань» («Кулак в ім’я миру та справедливості»), члени якого практикували традиційне бойове мистецтво.

4. Події якої війни відображено на картосхемі?

російсько-японської. На карті позначено театр бойових дій 1904–1905 рр. у Маньчжурії, облогу Порт-Артура, висадку в Чемульпо та район Цусімської битви.

5. Яке повстання в Китаї на початку ХХ ст. було спрямоване проти іноземного впливу та християнства?

іхетуанів. Рух «боксерів» мав виразний антияпонський та антиєвропейський характер і супроводжувався знищенням місіонерів та китайців-християн.

6. Яка династія правила Китаєм наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. і була повалена в результаті Сіньхайської революції?

Цін. Маньчжурське правління завершилося зреченням малолітнього імператора Пу І на початку 1912 р. під час Сіньхайської революції.

7. Хто був першим тимчасовим президентом Китайської республіки після Сіньхайської революції?

Сунь Ятсен. Наприкінці 1911 р. представники революційних провінцій одностайно обрали його тимчасовим президентом у Нанкіні.

8. Яка політика європейських держав і США щодо Китаю наприкінці ХІХ ст. передбачала рівні можливості для торгівлі та інвестицій для всіх країн?

«відкритих дверей». Доктрина, проголошена держсекретарем США Джоном Хеєм у 1899 р., вимагала рівного доступу всіх імперій до ринків і портів Китаю без створення замкнених монопольних сфер.

9. Який напрям зовнішньої політики Японії ілюструє зображення?

створення колоніальної імперії. Мілітаризація та активні бойові дії японської армії на рубежі століть були підпорядковані захопленню колоній в Азії.

10. Хто проголосив «три народні принципи» змін у Китаї?

Сунь Ятсен. Він визначив програму відродження Китаю на основі націоналізму (повалення маньчжурів), народовладдя (республіка) та народного добробуту (земельна реформа).

11. Перемога у війні з якою державою сприяла модернізації Японії?

Китай. Перемога в 1895 р. принесла Японії величезну грошову контрибуцію від Китаю, яку уряд спрямував на розвиток важкої промисловості, флоту та армії.

12. Яку територію Росія в 1912 р. відторгла від Китаю?

Зовнішня Монголія. Після розпаду імперії Цін Зовнішня Монголія за підтримки Російської імперії проголосила незалежність та опинилася під фактичним російським протекторатом.

Light