4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 26. Російська імперія та Австро-Угорщина наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. (Гісем)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які війни вела Росія в другій половині XIX ст.?

У другій половині XIX ст. Російська імперія брала участь у таких воєнних кампаніях:

Кримська (Східна) війна (1853–1856 рр.) проти коаліції Османської імперії, Великої Британії, Франції та Сардинського королівства.
Кавказька війна (завершилася в 1864 р.) за підкорення народів Північного Кавказу.
Воєнні походи для завоювання Середньої Азії (1860–1880-ті рр.) проти Кокандського і Хівинського ханств та Бухарського емірату.
Російсько-турецька війна (1877–1878 рр.) на Балканах та Закавказзі.

2. Чому було вбито російського імператора Олександра II?

Імператора Олександра II вбили 1 березня 1881 року народовольці. Члени організації «Народна воля» обрали індивідуальний терор головним засобом боротьби і сподівалися, що загибель царя підніме всенародне повстання для повалення самодержавства. Також революціонери вважали реформи 1860–1870-х років половинчастими, бо вони залишили селян малоземельними, а політичний устрій держави — абсолютною монархією.

3. Чи могла бути стабільною Австро-Угорщина, якщо німці й угорці становили менш ніж половину населення?

Ні, держава не могла бути стабільною. Панівні австрійці та угорці разом складали лише 42,6% населення. Решту 57,4% становили слов’янські народи, румуни та італійці, які зазнавали утисків. Зростання національної свідомості цих народів породжувало постійні конфлікти, рухи за автономію чи відокремлення, що розхитувало державу зсередини.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Створіть інфографіку, яка демонструє розвиток економіки Російської імперії в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.

Головні риси економіки: пізній промисловий переворот поєднався зі швидким монопольним зростанням важкої індустрії за підтримки держави та іноземних банків, проте село залишалося бідним і напівфеодальним.

Порівняйте частку виробництва Російської імперії з показниками Великої Британії, США, Німеччини. Зробіть висновок, чи можна вважати Російську імперію середньорозвиненою країною. Доведіть свою думку конкретними цифрами.

У 1913 році частки провідних країн у світовому промисловому виробництві становили:

Російська імперія — 8,2%
США — 35,8%
Німеччина — 15,7%
Велика Британія — 14,0%

Частка США перевищувала показник Росії в 4,4 раза, Німеччини — майже вдвічі, Великої Британії — в 1,7 раза.

Російську імперію справедливо вважати середньорозвиненою країною («другий ешелон» модернізації). З одного боку, вона входила до першої п’ятірки за валовим виробництвом і швидко розбудовувала металургію та залізниці. З іншого боку, за виробництвом продукції на одну особу та технологічним рівнем вона суттєво відставала від передових держав. Значну частину ринку становили кустарні промисли, а в сільському господарстві зберігалися феодальні пережитки.

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ НА МЕЖІ ХІХ—ХХ СТ.

Як були взаємопов’язані зазначені процеси? Складіть логічні ланцюжки, що демонструють цей взаємозв’язок.

Швидка індустріалізація -> зосередження пролетаріату на великих заводах -> тяжке та безправне становище робітників -> масові політичні страйки й поширення революційних ідей.
Непорушне самодержавство -> заборона політичних свобод і опозиційних партій -> наростання народного гніву -> революційний вибух 1905–1907 років.
Політика примусового зросійщення -> обмеження прав підкорених народів -> піднесення національної свідомості -> виникнення визвольних рухів в Україні, Польщі та Фінляндії.
Імперська експансія на Далекому Сході -> протистояння з Японією -> воєнна поразка 1904–1905 років -> підрив авторитету царя і початок революції.
Зростання міст і письменності -> поява освіченої інтелігенції -> поширення європейських ідей свободи -> активізація критики царського ладу.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Метод «Мозковий штурм». Чим робітничий рух у Російській імперії відрізнявся від загальноєвропейського?

У Росії робітничий рух швидко став політичним і радикальним, бо мирні та легальні засоби боротьби були заборонені самодержавством.
Основними формами виступів були не лише економічні страйки, а й загальні політичні страйки та збройні барикадні бої.
Робітничим рухом керували підпільні революційні партії, тоді як у Західній Європі провідну роль відігравали легальні профспілки та парламентські соціал-демократичні партії.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У чому полягала принципова різниця в поглядах більшовиків і меншовиків щодо можливості здійснення соціалістичної революції?

Більшовики на чолі з В. Леніним стверджували, що соціалістичну революцію в Росії можна здійснити негайно. Рушійною силою вони вважали робітників у союзі з бідним селянством, а владу планували здобути шляхом збройного повстання під керівництвом партії професійних революціонерів.

Меншовики на чолі з Ю. Мартовим доводили несвоєчасність соціалістичної революції. Вони вважали, що Росія спочатку має пройти тривалий шлях розвитку капіталізму. Головною силою вони бачили буржуазію, а робітникам радили боротися за реформи парламентськими й мирними методами.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Метод «Квітка лотоса». Складіть таблицю «Революція 1905—1907 рр. у Російській імперії». Складовими частинами центральної теми визначте причини, привід, хронологію подій, засоби боротьби, результати, наслідки.

Складова частина теми	Зміст
Причини	Збереження самодержавства і відсутність громадянських свобод; невирішене аграрне питання і селянське малоземелля; тяжке становище та безправ’я робітників; національний гніт і русифікація; поразка у війні з Японією.
Привід	«Кривава неділя» 9 січня 1905 р. в Санкт-Петербурзі — розстріл царськими військами мирної ходи робітників, які несли петицію до царя.
Хронологія подій	• 9 січня 1905 р. — «Кривава неділя», початок революції. • Червень 1905 р. — повстання на панцернику «Потьомкін». • Жовтень 1905 р. — загальний політичний страйк. • 17 жовтня 1905 р. — Маніфест Миколи II про громадянські свободи. • Грудень 1905 р. — збройне повстання в Москві та інших містах. • Квітень — липень 1906 р. — діяльність I Державної думи. • Лютий — червень 1907 р. — діяльність II Державної думи. • 3 червня 1907 р. — Третьочервневий переворот, розпуск II Думи і кінець революції.
Засоби боротьби	Масові мітинги, демонстрації, економічні та політичні страйки, збройні барикадні бої, військові повстання на флоті й в армії, утворення рад робітничих депутатів.
Результати	Створення виборного парламенту (Державної думи); проголошення частини громадянських прав і свобод; скасування викупних платежів для селян; легалізація профспілок і політичних партій.
Наслідки	Утвердження режиму Третьочервневої монархії; розгортання аграрної реформи П. Столипіна; суспільство здобуло перший досвід політичної боротьби, проте ключові протиріччя не зникли.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Метод «Дебати». П. Столипін був символом авторитарної модернізації чи демократичних перетворень?

Петро Столипін був символом саме авторитарної модернізації.

Він проводив глибокі ринкові реформи в економіці, руйнував селянську общину і впроваджував приватну власність на землю. Проте ці зміни впроваджувалися суто згори авторитарними методами. Прем’єр спирався на військово-польові суди, масові страти й поліцейський терор. Уряд розігнав II Державну думу, змінив виборчий закон на користь дворян і зберіг необмежену владу царя. Демократичні свободи придушувалися заради сильної державної влади.

РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ

1. Які труднощі могли очікувати на людей після прибуття на нові землі? Чому уряд стимулював переселення саме до малозаселених регіонів Російської імперії?

На нових землях людей зустрічали суворий клімат Сибіру чи Далекого Сходу, брак житла, доріг та медичної допомоги. Переселенці мусили з нуля вирубувати ліси та розорювати цілину.

Уряд направляв людей у ці краї, щоб розвантажити перенаселені села в європейській частині імперії і зменшити бунти селян. Водночас влада прагнула освоїти сировинні багатства східних земель та закріпити кордони біля Китаю і Японії.

2. Які елементи реформи П. Столипіна (крім переселення) ви б пов’язали із цією фотографією? Як вони доповнюють одне одного?

З фотографією пов’язані руйнування селянської общини, закріплення наділів у приватну власність у вигляді відрубів і хуторів, а також позики Селянського поземельного банку.

Ці кроки взаємодоповнювали один одного: переселення забирало зайві робочі руки з густонаселених сіл, а банк допомагав самостійним селянам купити реманент і стати заможними господарями.

3. Висловіть думку, яким було життя цих людей до, під час і після переїзду.

До переїзду ці селяни страждали від бідності, малоземелля і постійного контролю з боку общини.

Під час подорожі вони пережили важку кількатижневу дорогу у тісних потягах і на пароплавах, терпіли нестачу харчів та хвороби.

Після переїзду більшість чекала виснажлива праця на неосвоєних землях. Частина переселенців зуміла заснувати міцні господарства, проте близько пів мільйона людей не витримали злиднів і повернулися назад без грошей.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Метод «Мозковий штурм». Чому попри активну переселенську політику та економічну підтримку селянства реформа не дала очікуваного результату в усій імперії?

Більшість селян трималися за общину через звичку та страх втратити взаємодопомогу в скрутний час.
Реформа не чіпала поміщицьке землеволодіння, тому проблема селянського малоземелля залишилася гострою.
Держава надала недостатньо коштів і техніки для облаштування переселенців у Сибіру.
Консервативні поміщики та праві сили опиралися розпаду старого ладу, а ліві сили закликали до революції.
Убивство П. Столипіна та початок Першої світової війни зупинили реформу.

РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ

Яку стратегічну роль відігравала Транссибірська залізниця?

Транссибірська залізниця зв’язала віддалені окраїни Сибіру й Далекого Сходу з європейським центром імперії. У воєнному плані вона забезпечила швидке перевезення солдатів і боєприпасів під час війн на Далекому Сході. В економічному плані магістраль прискорила переселення селян, допомогла освоювати ресурси регіону та вивозити сибірське зерно й сировину.

ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ

Метод «ПРЕС». У який регіон передусім була спрямована колоніальна експансія Росії в другій половині XIX — на початку XX ст.?

Я вважаю, що колоніальна експансія Росії в цей час була спрямована передусім на Далекий Схід і в Середню Азію.

Оскільки саме там імперія захоплювала нові ринки збуту, сировину та прагнула отримати вихід до незамерзаючих морських портів на Тихому океані.

Наприклад, Росія збудувала Китайсько-Східну залізницю, взяла в оренду Порт-Артур, приєднала землі Середньої Азії до кордонів Афганістану та вступила у війну з Японією.

Отже, східний та південний напрямки стали головними аренами територіального розширення Російської імперії.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД АВСТРО-УГОРЩИНИ

1. Із якими сучасними державами пов’язані позначені народи?

Австрійці пов’язані з Австрією; угорці — з Угорщиною; чехи та словаки — з Чехією та Словаччиною; серби й хорвати — із Сербією, Хорватією, Боснією і Герцеговиною; поляки — з Польщею; українці — з Україною; румуни — з Румунією; словенці — зі Словенією.

2. Як етнічний склад населення імперії впливав на її політичну стабільність?

Строкатий склад населення робив імперію вкрай нестабільною. Панівні німці та угорці складали меншість, а решта народів зазнавали дискримінації. Їхня боротьба за власні права та автономію призводила до урядових криз, блокування роботи парламенту й загрожувала розпадом держави.

3. Які труднощі виникали в управлінні державою з таким строкатим національним складом?

Головними труднощами були мовні суперечки в армії, судах, школах та органах влади. Уряду доводилося постійно лавірувати між інтересами різних національних партій, що гальмувало ухвалення законів і роботу спільного парламенту.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Метод «Коло ідей». Які зміни відбулися в розвитку Австро-Угорщини на початку ХХ ст.?

Швидкий розвиток промисловості в окремих регіонах (Чехія, Австрія) та піднесення нафтовидобутку в Галичині.
Запровадження у 1907 році загального виборчого права для чоловіків в австрійській частині держави.
Посилення боротьби слов’янських народів за рівноправність мов і створення шкіл.
Поява планів перетворення імперії на триєдину австро-угорсько-слов’янську монархію.
Перехід до жорстких заходів і розпуск парламенту Хорватії та Австрії перед початком Першої світової війни.

Якою була частка Австро-Угорщини у світовому промисловому виробництві в різні періоди? Чи значно вона змінювалася? Зробіть висновки про розвиток промисловості Австро-Угорщини порівняно з іншими країнами.

У 1880 році частка Австро-Угорщини складала 4,4%, у 1900 році — 4,7%, а в 1913 році — знову 4,4%.

Ця частка майже не змінювалася протягом 33 років. Це свідчить, що промисловість держави розвивалася рівномірно, але без різких стрибків. Австро-Угорщина впевнено тримала свої позиції у світі, проте суттєво відставала від індустріальних гігантів — США, Німеччини та Великої Британії.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. Висловіть думку, чому боротьба за національну мову була першим засобом поширення ідей національних рухів.

Мова є основою самоусвідомлення будь-якого народу. Захищаючи рідну мову в школах, пресі та офіційних установах, культурні діячі об’єднували людей і вчили їх відстоювати свої громадянські та політичні права.

2. Яку роль мова відіграє у становленні національної ідентичності людини?

Мова формує спільні культурні традиції, передає історичну пам’ять народу і допомагає людині чітко усвідомити свою приналежність до рідної нації.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості розвитку Росії та Австро-Угорщини наприкінці XIX — на початку ХХ ст.

Обидві держави були великими багатонаціональними імперіями з гострими соціальними та національними протиріччями. Швидка індустріалізація окремих районів супроводжувалася відсталістю села, де переважала праця малоземельних селян. Влада в обох імперіях стримувала демократичні процеси, що викликало хвилю визвольних рухів поневолених народів.

причини, результати та наслідки революції 1905—1907 рр. у Російській імперії

Причинами революції стали збереження абсолютизму, важке безправне життя робітників, малоземелля селян, русифікація та ганебна поразка у війні з Японією. Революція змусила царя дарувати громадянські свободи, скликати Державну думу та розпочати земельну реформу. Наслідком стало встановлення Третьочервневої монархії: визвольний рух було придушено силами реакції, а невирішені протиріччя підготували ґрунт для нового революційного спалаху 1917 року.

загарбницькі прагнення Росії та Австро-Угорщини, зіткнення їхніх інтересів на Балканах

Обидві імперії вели запеклу боротьбу за вплив на Балканському півострові, де занепадала влада Османської імперії. Росія прагнула закріпитися в регіоні через союз із Сербією і Чорногорією та мріяла захопити чорноморські протоки Босфор і Дарданелли. Австро-Угорщина прагнула розширити свої землі на південь, що проявилося в анексії Боснії і Герцеговини у 1908 році, та намагалася підкорити Сербію. Це зіткнення інтересів перетворило Балкани на небезпечний осередок майбутньої світової війни.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Історія з географією». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно виписати історико-географічні назви, які зустрічаються в параграфі, та згрупувати їх за певними ознаками. Далі команди відповідають на запитання вчителя (вчительки), що пов’язані із цими назвами.

Група географічних назв	Назви з тексту параграфа	Історичний зміст та події
Центри промислового розвитку Російської імперії	Україна (Донбас, Південь), Санкт-Петербург, Москва, Польща, Балтія, Урал, Баку	Райони швидкого завершення промислового перевороту, видобутку нафти, вугілля та залізничного будівництва.
Міста революційних виступів 1905–1907 рр.	Санкт-Петербург, Одеса, Москва, Катеринослав (Дніпро), Харків, Новоросійськ	Осередки робітничих страйків, «кривавої неділі», збройних повстань та єврейських погромів.
Території переселення за реформою Столипіна	Сибір, Урал, Приморська область	Землі за Уралом, куди уряд стимулював переселення безземельних селян.
Напрямки колоніальної експансії Росії	Китай, Маньчжурія, Корея, Порт-Артур, Ляодунський півострів, Сахалін, Середня Азія, Афганістан, Іран	Східні регіони експансії, театри боїв російсько-японської війни та будівництва Транссибірської залізниці.
Землі та міста Австро-Угорщини	Відень, Прага, Чехія, Австрія, Галичина, Боснія і Герцеговина	Осередки розвитку важкої промисловості, нафтовидобутку, виступів за виборчі права та анексії 1908 р.
Держави Балканського регіону	Сербія, Болгарія, Румунія, Чорногорія, Османська імперія (Стамбул)	Арена гострого дипломатичного суперництва між Російською імперією та Австро-Угорщиною.

2. Укажіть особливості економічного розвитку Росії другої половини XIX — початку XX ст.

Пізній фініш промислового перевороту: завершився тільки в 1890-х роках і проходив одночасно з монополізацією.
Висока частка концентрації заводів: на 5% підприємств працювало понад половину робітників.
Провідна участь держави: уряд сам будував і фінансував залізниці та важку металургію.
Нерівномірний розвиток: Донбас, Придніпров’я, Петербург і Польща розвивалися стрімко, а Урал відставав.
Панування монополій: виникнення синдикатів «Продамет», «Продвагон», «Продпаровоз».
Велика залежність від іноземних грошей: європейські банки тримали значну частку капіталу в нафті та металургії.
Збереження відсталого кустарного сектору та зубожілого селянства.

3. Із якими подіями пов’язані поняття «відруб» і «хутір»? Як зміни в землеволодінні впливали на соціальну структуру сіл?

Поняття «відруб» і «хутір» пов’язані з аграрною реформою Петра Столипіна, яка стартувала в 1906 році. Відруб — це зведена в одне ціле ділянка землі, яку селянин отримував із громадських володінь у приватну власність, але залишав хату в селі. Хутір — це ділянка землі у приватній власності, куди селянин повністю переносив свою садибу й господарство з села.

Ці зміни зруйнували селянську общину і прискорили розшарування села. Утворився прошарок заможних господарів-фермерів, які скуповували наділи. Бідні селяни продавали землю, перетворювалися на сільських батраків або виїжджали до міст і в Сибір.

4. Чому режим Третьочервневої монархії в Росії порівнюють із правлінням Наполеона III у Франції?

Обидва режими використовували політику бонапартизму — лавірування верховної влади між різними суспільними класами.

Уряд Столипіна не мав стабільної підтримки, тому маневрував у Державній думі між великими дворянами-поміщиками та буржуазією, користуючись їхніми сварками. Обидва правителі спиралися на армію, поліцію та чиновників, суворо придушували революціонерів, проте одночасно здійснювали економічні реформи на користь власників і намагалися спиратися на заможних селян.

5. Яка держава за формою правління була дуалістичною монархією? Опишіть систему влади в ній.

Дуалістичною монархією була Австро-Угорщина. Імперія складалася з двох частин: Австрії та Угорщини. Кожна з них мала свій окремий парламент, уряд, міністерства та закони.

Об’єднував державу спільний монарх — австрійський імператор, який одночасно був королем Угорщини. Спільними для обох частин були лише три міністерства: закордонних справ, військове та фінансів, а також єдина армія і митна система.

6. Поясніть, чому Австро-Угорщина як велика держава не мала заморських колоніальних володінь.

Австро-Угорщина була сухопутною країною з обмеженим виходом до світового океану лише через вузьке Адріатичне море. У неї не було потужного океанського флоту.

Крім того, влада витрачала всі сили та фінанси на приборкання внутрішніх міжнаціональних конфліктів усередині імперії. Головні загарбницькі плани Австро-Угорщини були спрямовані не за океан, а на сусідні балканські землі.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. Установіть взаємозв’язок між поняттями «пролетаріат», «партія нового типу», «революція», «соціалізм». У чому полягала головна ідеологічна різниця між більшовиками й меншовиками?

Зв’язок понять: промисловий пролетаріат виступав ударною силою класової боротьби, а для керування його діями створили законспіровану й дисципліновану партію нового типу, яка готувала збройну революцію для знищення капіталізму та побудови соціалізму.

Ідеологічна різниця полягала у швидкості та методах революції. Більшовики на чолі з Леніним прагнули негайного збройного перевороту через союз робітників і селян без тривалого капіталістичного розвитку. Меншовики на чолі з Мартовим вважали переворот передчасним і виступали за союз із буржуазією та мирну парламентську боротьбу в межах закону.

8. Працюємо в парах. Обговоріть і висловіть спільну думку, якими були основні підсумки революції 1905—1907 рр. у Російській імперії.

Революція примусила царизм піти на поступки: створити виборну Державну думу, дозволити діяльність партій і профспілок та проголосити громадянські свободи. Селянам скасували викупні платежі й відкрили шлях до приватної власності на землю через Столипінську реформу.

Хоча влада за допомогою зброї зупинила революцію і розпустила парламент, повстання зруйнувало сліпу віру народу в царя і дало суспільству перший реальний досвід відкритої політичної боротьби.

9. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Складіть структурно-логічну схему, що демонструє причини та наслідки поразки Російської імперії у війні з Японією. Охарактеризуйте цю війну одним реченням.

Причинно-наслідкова схема за методом «Фішбоун» («Скелет риби»):

Метод «Фішбоун» («Скелет риби»):

Проблема (голова): Російсько-японська війна (1904–1905 рр.): чому колосальна за ресурсами Російська імперія зазнала поразки від Японії та які це мало наслідки?
Причини (верхні кісточки):

Військово-технічна відсталість: застарілі броненосці, слабка морська артилерія, відсутність нічних прицілів і далекого радіозв’язку; зверхня недооцінка супротивника царською верхівкою («шапкозакидальництво»).
Помилки командування: нерішучість і пасивність головнокомандувача генерала А. Куропаткіна, розкол у штабі та ганебна дострокова капітуляція коменданта фортеці Порт-Артур генерала А. Стесселя.
Віддаленість театру воєнних дій: відстань у 8 тисяч кілометрів від центру імперії, одноколійна Транссибірська магістраль із недобудованою ділянкою навколо Байкалу, що унеможливлювало швидке перекидання військ, набоїв і продовольства.
Факти й докази (нижні кісточки):
Падіння Порт-Артура та битва під Мукденом (1904–1905 рр.): капітуляція головної військово-морської бази (грудень 1904 р.) і поразка російської сухопутної армії в Мукденській битві (лютий 1905 р., втрачено 90 тис. вояків).
Цусімська катастрофа (травень 1905 р.): повний розгром 2-ї Тихоокеанської ескадри адмірала З. Рожественського після виснажливого походу навколо Африки (потоплено й захоплено 19 кораблів).
Портсмутський мирний договір (серпень 1905 р.): передача Японії оренди Ляодунського півострова з Порт-Артуром, південної гілки залізниці, південної частини острова Сахалін та визнання Кореї зоною японського впливу.

Висновок (хвіст): Поразка у війні розвіяла міф про військову міць царату, показала нездатність самодержавства захищати інтереси держави, стала безпосереднім поштовхом до спалаху Першої російської революції 1905–1907 рр. та вивела модернізовану Японію до рангу великих світових держав.

Характеристика війни одним реченням:
Російсько-японська війна стала загарбницьким конфліктом за переділ сфер впливу у Східній Азії, у якому модернізована й дисциплінована Японія вщент розбила архаїчну самодержавну Російську імперію, оголивши її внутрішню кризу.

10. Працюємо в парах. Метод «SWOT-аналіз». Визначте слабкі й сильні сторони аграрної реформи П. Столипіна, можливості та загрози, які вона становила. Зробіть висновок, чи можна вважати реформу прогресивною для свого часу. Поясніть чому.

Критерій аналізу	Характеристика реформи П. Столипіна
S (Сильні сторони)	Ліквідація кругової поруки общини; перехід землі у приватну власність селян; утворення окремих хуторів та відрубів; кредитна допомога Селянського банку.
W (Слабкі сторони)	Збереження недоторканності поміщицьких земель; слабка технічна допомога переселенцям; примус влади під час виходу з общини.
O (Можливості)	Формування міцного прошарку самостійних фермерів; освоєння родючих земель Сибіру; вивільнення зайвих селян для праці на промислових заводах.
T (Загрози)	Швидке розорення селянської бідноти; повернення сотень тисяч знедолених переселенців без землі та грошей; посилення бунтарських настроїв на селі.

Реформу можна вважати прогресивною, адже вона знищувала залишки феодалізму і давала поштовх розвитку приватного підприємництва в сільському господарстві.

11. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Проаналізуйте та висловіть аргументовану думку, які причини були вирішальними у внутрішній нестабільності Австро-Угорської імперії: міжетнічні конфлікти чи соціально-економічні проблеми.

Я вважаю, що головною причиною нестабільності Австро-Угорщини були саме міжетнічні конфлікти.

Оскільки в цій державі німці та угорці тримали всю владу, а слов’янські народи та румуни почувалися утиснутими й позбавленими рівних прав.

Наприклад, постійні сутички за чеську чи українську мову в школах і судах та розпуск хорватського й австрійського парламентів паралізували життя країни.

Отже, міжнаціональне протистояння було найнебезпечнішим чинником, який урешті й розколов імперію під час світової війни.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

12. Працюємо в малих групах. Симуляційна гра «Політичні газети: різний погляд на події». Створіть шпальту з новинами, гаслами, дописами газет, які вийшли після підписання Маніфесту 17 жовтня 1905 р. та висвітлювали події з погляду: 1) уряду; 2) монархістів; 3) більшовиків.

1. Урядовий вісник

Гасло: «Порядок, єдність та закон!»
Заголовок: «Царський Маніфест несе мир і злагоду державі!»
Текст: «Його Величність дарував народу непорушні основи громадянських свобод та скликає виборну Державну думу. Закликаємо всіх вірних підданих припинити страйки й стати до мирної праці».

2. Монархічний листок «Русское знамя»

Гасло: «За віру, царя і вітчизну!»
Заголовок: «Зрада самодержавства! Вороги прагнуть знищити імперію!»
Текст: «Бунтівники й ліберали вирвали в государя поступки. Самодержавна влада дана Богом, і ніяка Дума не сміє її обмежувати. Усі на захист трону проти заколотників!»

3. Більшовицька газета «Вперед»

Гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»
Заголовок: «Царський папірець — обман народу! Готуймо збройне повстання!»
Текст: «Цар поступився через страх перед загальним страйком робітників. Нам не потрібні подачки кривавого ката. Наша мета — повне знищення монархії та створення республіки робітників!»

13. Працюємо разом. Що вказує на те, що Російська імперія була середньорозвиненою державою? Чому Російська імперія, маючи значні ресурси та численне населення, не змогла модернізуватися так само ефективно, як європейські держави?

На середній рівень розвитку вказує те, що частка Росії у світовій індустрії складала лише близько 8%, а більшість товарів виготовляли селяни та кустарі вдома. Промисловість сильно залежала від позик іноземних банків, а більшість населення була неписьменною.

Ефективно модернізуватися заважали абсолютне самодержавство, відсутність громадянських свобод та напівкріпосницькі пережитки на селі. Величезні кошти держава витрачала на військо, бюрократію та завоювання чужих земель, а не на розвиток освіти, доріг і техніки.

14. Метод «Барометр». Оберіть позицію щодо питання: чи могла Російська імперія уникнути революції. Наведіть аргумент на її підтвердження.

Російська імперія могла уникнути революції, якби царська влада добровільно та вчасно провела системні реформи зверху. Якби селяни отримали достатньо землі без грабіжницьких платежів, а народ здобув конституційні права і справжній парламент ще в кінці XIX століття, напруга зникла б і країна пішла б шляхом спокійного європейського розвитку.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Із якими країнами воювала Росія під час Кримської війни?
Велика Британія, Османська імперія, Франція, Сардинське королівство.
Пояснення: Під час Кримської (Східної) війни 1853–1856 рр. Російській імперії протистояла потужна коаліція європейських держав і Османської імперії.

2. Селян, які під час реформи 1861 р. в Російській імперії були звільнені з кріпацтва, але продовжували виконувати панщину і сплачувати оброк, називали
тимчасовозобов’язаними.
Пояснення: До укладення викупної угоди з поміщиком селяни перебували у статусі тимчасовозобов’язаних і несли традиційні повинності.

3. Якого імператора Росії було вбито внаслідок терористичного акту, організованого народовольцями?
Олександра ІІ.
Пояснення: 1 березня 1881 р. імператор Олександр II загинув унаслідок вибуху бомби, підготовленого підпільною організацією «Народна воля».

4. На картині невідомого художника відображено
замах на царя Олександра ІІ народниками.
Пояснення: Сюжет картини відтворює напад революціонерів-терористів на царський екіпаж на набережній Катерининського каналу в Санкт-Петербурзі.

5. У якому році Австрійська імперія була перетворена на Австро-Угорщину?
1867 р.
Пояснення: Внаслідок австро-угорського компромісу 1867 р. держава стала дуалістичною конституційною монархією.

6. Що примусило російського царя Олександра ІІ розпочати здійснення ліберальних реформ у 60—70-х рр. ХІХ ст.?
поразка Росії в Кримській війні.
Пояснення: Поразка викрила економічну, соціальну та технічну відсталість феодально-кріпосницької імперії та підірвала її військовий престиж.

7. Укажіть, про кого йдеться в уривку із джерела.
Олександр ІІІ.
Пояснення: В уривку охарактеризовано внутрішній курс Олександра III, за правління якого відбулося згортання реформ («доба контрреформ») та посилення цензури й поліцейського нагляду.

8. Завершення промислового перевороту в Росії означало
перехід до фабричного виробництва в провідних галузях промисловості.
Пояснення: Промисловий переворот вважається завершеним, коли машинне виробництво повністю витісняє ручну мануфактурну працю в базових галузях господарства.

9. Якою була особливість промислового розвитку Росії після проведення реформ?
широке залучення в економіку іноземного капіталу.
Пояснення: Через брак власних вільних фінансів модернізація важкої індустрії здійснювалася за рахунок масивних французьких, бельгійських, німецьких та британських інвестицій.

10. Чому в Російській імперії в другій половині ХІХ ст. не діяли політичні партії?
існувала жорстка заборона влади.
Пояснення: Закони самодержавної імперії категорично забороняли діяльність будь-яких політичних об’єднань, через що революційні сили діяли у глибокому підпіллі.

11. Наприкінці XIX ст. Росія була державою, що мала
земські органи місцевого самоврядування.
Пояснення: За земською реформою 1864 р. у більшості губерній діяли виборні органи місцевого самоврядування (земства), які опікувалися господарством, медициною та освітою.

12. У ХІХ — на початку ХХ ст. розвиток машинної індустрії пройшов такі стадії розвитку: промисловий переворот, індустріалізація, монополізація. Реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. сприяли
завершенню промислового перевороту та початку індустріалізації.
Пояснення: Скасування кріпацтва забезпечило ринок найманої праці, що дозволило завершити промисловий переворот у 1890-х рр. і розпочати широкомасштабну індустріалізацію.

Перевірте здобуті знання

1. У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. зростання балканського націоналізму вплинуло насамперед на імперії (три правильні відповіді)
Російську, Австро-Угорську, Османську.
Пояснення: Боротьба південнослов’янських народів безпосередньо зіштовхувала геополітичні амбіції Османської (яка втрачала території), Австро-Угорської та Російської імперій.

2. Яку подію в Російській імперії назвали «кривава неділя»?
розстріл царськими військами мирної демонстрації 9 січня 1905 р.
Пояснення: Розстріл мирної процесії робітників, що йшли з петицією до Зимового палацу, знищив віру в монарха та став безпосереднім поштовхом до Першої російської революції.

3. Масова міграція населення Російської імперії на початку ХХ ст. була зумовлена
проведенням реформ П. Столипіна.
Пояснення: Аграрна реформа Столипіна стимулювала переселення селян із густонаселених європейських губерній до Сибіру, Казахстану й Далекого Сходу для подолання малоземелля.

4. Яка подія відбулася в 1907 р.?
в Австро-Угорщині запровадили загальне виборче право.
Пояснення: У 1907 р. під тиском робітничих страйків і національних виступів в австрійській частині імперії було впроваджено загальне виборче право для чоловіків від 24 років.

5. Яка форма правління була в Австро-Угорщині на початку ХХ ст.?
дуалістична монархія.
Пояснення: Держава була союзом двох рівноправних королівств (Австрії та Угорщини) під владою єдиного монарха.

6. Яка династія правила Австро-Угорщиною на початку ХХ ст.?
Габсбургів.
Пояснення: Австро-Угорською імперією правила династія Габсбургів-Лотаринзьких.

7. Який імператор правив Австро-Угорщиною в 1848—1916 рр.?
Франц Йосиф I.
Пояснення: Франц Йосиф I посідав престол майже сім десятиліть і став уособленням цілої епохи в історії Центральної Європи.

8. Яка проблема була однією з найгостріших в Австро-Угорській імперії на початку ХХ ст.?
прагнення численних слов’янських народів автономії або незалежності.
Пояснення: Слов’янські етноси (чехи, поляки, українці, серби, хорвати) становили більшість населення, проте перебували в підпорядкованому становищі щодо австрійців та угорців.

9. Яка подія 1908 р., пов’язана з Австро-Угорщиною, спричинила міжнародну кризу та загострила відносини на Балканах?
загарбання Боснії та Герцеговини.
Пояснення: Анексія Австро-Угорщиною раніше окупованої Боснії і Герцеговини спричинила небезпечну «Боснійську кризу», яка ледь не переросла у велику війну.

10. Яка із цих територій НЕ входила до складу Австро-Угорщини на початку ХХ ст.?
Македонія.
Пояснення: Македонія на початку XX ст. належала Османській імперії, тоді як інші зазначені землі входили до складу володінь Габсбургів.

11. Порівняйте національні проблеми Австро-Угорщини та Російської імперії на початку ХХ ст. Яка спільна ознака була найгострішою для обох імперій?
визвольні рухи численних національних меншин, що прагнули автономії або незалежності.
Пояснення: Обидві держави були поліетнічними імперіями, де поневолені народи вели запеклу боротьбу за самовизначення, права рідної мови та державність.

12. Який монарх правив Російською імперією на початку ХХ ст. і був останнім російським імператором?
Микола II.
Пояснення: Микола II правив із 1894 по 1917 рік і зрікся престолу в ході Лютневої революції.

13. Яка з імперій на початку ХХ ст. зіткнулася з гострою проблемою аграрного питання та необхідністю проведення земельних реформ?
Російська імперія.
Пояснення: Гостре малоземелля селян і засилля поміщицьких латифундій призвели до регулярних селянських повстань та викликали Столипінську реформу.

14. Яка з імперій мала розвиненішу промисловість та інфраструктуру на початку ХХ ст., незважаючи на значні регіональні відмінності?
Австро-Угорщина.
Пояснення: Завдяки потужним промисловим районам Австрії та Чехії Австро-Угорщина мала вищі душові показники розвитку промисловості та густішу залізничну мережу, ніж Росія.

15. Які завдання мала вирішити реформа П. Столипіна (три правильні відповіді)?
зміцнити соціальну опору самодержавства в селах; розв’язати проблему аграрного перенаселення; ліквідувати заборгованість за викупними платежами 1861 р.
Пояснення: Реформа мала створити клас заможних фермерів як опору влади, розвантажити перенаселені регіони через переселення в Сибір і зняти соціальну напругу через скасування викупних платежів.

16. У Російській імперії на початку XX ст. іноземні інвестиції були спрямовані переважно в
важку промисловість.
Пояснення: Західні капітали концентрувалися у видобутку нафти, вугілля, металургії та транспортному машинобудуванні.

17. Під час проведення аграрної реформи П. Столипіна селяни
виходили з громади й закріплювали землю в приватну власність.
Пояснення: Головним стрижнем реформи було руйнування сільської общини та закріплення надільної землі в особисту приватну власність селянина.

18. Під час проведення аграрної реформи П. Столипіна уряд Російської імперії
заохочував зростання хуторів і відрубів.
Пояснення: Влада заохочувала об’єднання розрізнених селянських смуг в один компактний масив (відруб) або виселення на окрему хутірську садибу.

19. Поява українських парламентських громад у Державній думі Російської імперії була пов’язана з
подіями революції 1905—1907 рр.
Пояснення: Лише внаслідок революційних заворушень царизм пішов на скликання Думи, куди були обрані представники українського національного руху.

20. Поява в Російській імперії документів, подібних до зображеного, свідчила про
здійснення аграрної реформи П. Столипіна.
Пояснення: Акти на право приватної власності на відруби чи хутори були офіційним результатом втілення Столипінської земельної реформи.

21. Характерна ознака розвитку сільського господарства Російської імперії на початку ХХ ст. — це
постійне селянське малоземелля.
Пояснення: Зростання сільського населення за збереження величезних поміщицьких володінь спричиняло хронічний брак землі в селянських родинах.

22. Яка картина відображає зрушення в розвитку сільського господарства Російської імперії на початку ХХ ст.?
Зображення виходу селян на хутори або використання нових машин заможними господарями.
Пояснення: Сюжет демонструє результати Столипінської реформи: виникнення відокремлених міцних приватних господарств фермерського типу.

23. Економічна криза, що охопила Російську імперію в 1900—1903 рр., спричинила
концентрацію промислового виробництва.
Пояснення: Розорення дрібних фабрик стимулювало створення великих монополістичних об’єднань і синдикатів («Продамет», «Продпаровоз»).

24. Укажіть державного діяча, уривок із виступу якого в Державній думі Росії наведено.
П. Столипін.
Пояснення: Цитати про необхідність спокою та рішучих реформ («Вам потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія!») належали прем’єр-міністру П. Столипіну.

25. Про кого йдеться в газетній статті 1911 р.?
П. Столипін.
Пояснення: У вересні 1911 р. у Київському міському оперному театрі терористом Богровим було смертельно поранено главу уряду Петра Столипіна.

26. Яка країна на початку ХХ ст. визнала такими зовнішньополітичні пріоритети?
Російська імперія.
Пояснення: Пріоритети захоплення впливу в Маньчжурії, Китаї, Північному Ірані та боротьба за чорноморські протоки належали зовнішньополітичній доктрині царизму.

27. Який регіон Австро-Угорщини був найбільш промислово розвинений?
Чехія.
Пояснення: Чеські землі забезпечували левову частку продукції важкого машинобудування (концерн «Шкода»), гірництва та текстилю всієї імперії.

28. Карикатура відображає
виборчу систему Росії до Державної думи.
Пояснення: Куріальна система за виборчим законом 1907 р. надавала один голос поміщика вазі голосів сотень робітників чи селян.

29. Укажіть назви українських історико-географічних регіонів, які на початку ХХ ст. входили до складу Австро-Угорської імперії (три правильні відповіді).
Закарпаття, Буковина, Східна Галичина.
Пояснення: Ці західноукраїнські землі входили до складу монархії Габсбургів (Східна Галичина й Буковина — в австрійській частині, Закарпаття — в угорській).