§ 26. Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст. (Галімов)

Зміст

1. РАДИКАЛЬНА ТЕЧІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ РУСІ ГАЛИЧИНИ

ГР 2. Працюємо в парах. Складіть хронологію подій, що призвели до створення Русько-української радикальної партії, починаючи з розвитку політичних рухів у Європі.

1. Поширення в Європі нових політичних ідей, зокрема соціалізму.
2. Вплив ідей Михайла Драгоманова на західноукраїнську студентську молодь.
3. Підтримка ідей Драгоманова членами віденського студентського клубу «Січ».
4. Початок видання журналу «Друг» Михайлом Павликом та Іваном Франком живою українською мовою замість «язичія» (1876 р.).
5. Судовий процес проти Івана Франка та його соратників (1877–1878 рр.), який пришвидшив вихід радикалів на політичну арену.
6. Створення першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (жовтень 1890 р.).

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Які течії переважали в українському русі Галичини в 60–70-х рр. XIX ст.?

В українському русі Галичини в 60–70-х рр. XIX ст. переважали дві основні течії: старорусини, які пізніше перейшли на москвофільські позиції, та народовці (українофіли).

2. ГР 1. Чому виник розкол в українському русі?

Розкол виник через різні погляди на національну ідентичність українців і шляхи культурного розвитку краю. Старорусини трималися за консервативні традиції, орієнтувалися на Росію та використовували штучне «язичіє». Народовці виступали за єдність українського народу по обидва боки кордону та розвивали живу народну мову.

2. «НОВА ЕРА» В УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИНАХ І ЇЇ НАСЛІДКИ

ГР 2. Створіть сенкан, який розкриває зміст політики «нової ери».

Нова ера
Компромісна, нетривала
Зближує, реформує, розчаровує
Спроба примирення двох народів
Компроміс

3. УТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

ГР 1. Сформулюйте загальний висновок про український політичний рух на початку XX ст., використовуючи поняття «політичні партії», «незалежність України», «програми».

На зламі XIX–XX століть український національний рух перейшов від культурництва до політичної боротьби. У цей час виникли перші українські політичні партії, які об’єднали активну молодь та інтелігенцію. Провідні партії внесли у свої програми вимоги крайової автономії, а згодом визначили головною метою повну державну незалежність України та соборність усіх її земель.

ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ

ГР 2. Обговоріть і визначте, чим була зумовлена поява в програмах провідних партій Галичини пункту про незалежність України.

Появу пункту про незалежність зумовило розчарування діячів у постійних поступках австрійській владі та польській адміністрації. Важливу роль відіграла книга Юліана Бачинського «Україна irredenta» 1895 року, де автор довів неминучість самостійної держави. Молоді радикали підхопили ці ідеї і переконали партії включити вимогу політичної самостійності до своїх програм.

4. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НА БУКОВИНІ

ГР 1. Яка течія українського руху стала панівною на Буковині наприкінці XIX ст.?

Наприкінці XIX ст. панівною на Буковині стала народовська течія. Її представники очолили товариства «Руська бесіда» і «Руська рада», заснували «Руський народний дім» та видавали впливову газету «Буковина».

5. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НА ЗАКАРПАТТІ

ГР 2. Наведіть історичні факти, які пояснюють, чому український національний рух на Закарпатті не набув значного розвитку.

Після австро-угорської угоди 1867 року влада скасувала більшість прав, здобутих русинами в роки революції 1848–1849 років. У 1868 році угорський парламент ухвалив закон про рівноправність національностей, який оголосив усіх жителів краю частиною «єдиної мадярської нації». Угорська влада тиснула на греко-католицьку церкву, майже повністю знищила українське шкільництво та змусила припинити діяльність Товариства Святого Василя Великого в 1902 році.

ГР 2. Метод «Найкращий варіант». Чому Галичину порівнюють із П’ємонтом? Які історичні функції П’ємонту виконувала Галичина?

Галичину порівнюють із П’ємонтом за аналогією з італійським королівством, яке стало осередком об’єднання всієї Італії. В умовах австрійської конституції Галичина стала безпечним прихистком для української культури. Вона виконувала роль духовного і політичного центру, звідки ідеї свободи та соборності поширювалися на підросійську Наддніпрянщину.

6. НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ Т. ШЕВЧЕНКА. РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

ГР 1. Чому керівники Наукового товариства імені Т. Шевченка віддавали перевагу суспільним дисциплінам (історія, мовознавство, етнографія)?

Керівники НТШ віддавали перевагу суспільним наукам, бо вони формували наукову основу української національної ідентичності. Дослідження рідної мови, історії та фольклору доводили самобутність українців і спростовували імперські міфи про відсутність у нашого народу власної культури й державотворчих традицій.

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Коли та які українські партії були створені наприкінці XIX ст.? Коли в програмах українських партій Галичини з’явилося положення про необхідність боротьби за незалежну соборну Україну?

У жовтні 1890 року постала Русько-українська радикальна партія (РУРП). У вересні 1899 року утворилася Українська соціал-демократична партія (УСДП), а в грудні 1899 року — Українська національно-демократична партія (УНДП). Положення про самостійність України вперше увійшло до програми РУРП у 1895 році завдяки праці Бачинського, а УНДП у 1899 році проголосила соборність і незалежність своєю програмою-максимум.

2. ГР 1. Опишіть напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині та Наукового товариства імені Т. Шевченка.

Політичні партії Галичини вели виборчу агітацію, захищали інтереси селян і робітників, видавали газети та боролися за автономію й державну незалежність. НТШ зосередилося на академічній праці. Воно об’єднало вчених, створило фахові наукові секції, видавало сотні томів досліджень і фактично виконувало роль всеукраїнської Академії наук.

3. ГР 1. Як складалися відносини між греко-католицькою церквою та різними течіями українського руху?

Старорусини та помірковані народовці тісно спиралися на церкву й вважали її оплотом русинства, а «новокурсники» створили за підтримки вищого духовенства Християнсько-суспільну партію. Натомість радикали виступали проти консервативного впливу священників на політику, що спричиняло гострі суперечки всередині українського табору.

4. ГР 1. Поясніть зміст політики «нової ери», процесу перетворення Галичини на «Український П’ємонт».

Політика «нової ери» 1890 року була спробою порозуміння між лідерами народовців і польською владою за згодою австрійського уряду заради культурних поступок українцям в обмін на лояльність Габсбургам. Перетворення краю на «Український П’ємонт» полягало у творенні на галицьких землях розвиненої мережі преси, партій і наукових закладів, які вели за собою всю розчленовану Україну.

5. ГР 1. Чим різнився український рух у Галичині, на Буковині та Закарпатті?

У Галичині рух мав високий рівень організації, власні партії та сильний вплив на крайову політику. На Буковині рух розвивався схоже, але розпочався пізніше і спирався на здобутки викладачів Чернівецького університету. На Закарпатті рух залишався слабким через жорстку мадяризацію, тому зводився переважно до боротьби за збереження рідної мови та церкви.

6. ГР 1. Назвіть основні досягнення розвитку науки на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

Головним осередком науки стало Наукове товариство імені Т. Шевченка на чолі з Михайлом Грушевським, яке видало понад тисячу томів досліджень, зокрема перші томи фундаментальної «Історії України-Руси». Вчений Іван Пулюй відкрив катодне проміння та сконструював трубку для X-променів. Іван Горбачевський уперше синтезував сечову кислоту, Михайло Зубрицький збагатив математичну теорію, а Степан Рудницький і Володимир Кубійович заклали наукові основи української географії.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. ГР 2. Метод «Фішбоун». Складіть структурно-логічну схему, що демонструє причини та наслідки виникнення радикального руху.

• Проблема (голова): поява та оформлення радикальної течії в українському визвольному русі Галичини в 1870-х роках.
• Причини (верхні кісточки): захоплення студентської молоді новітніми європейськими ідеями соціалізму та демократії, поради й листування Михайла Драгоманова, а також розчарування у бездіяльності москвофілів і схильності народовців до компромісів із владою.
• Факти й докази (нижні кісточки): видання модерного часопису «Друг» живою народною мовою, судовий процес проти Івана Франка 1877–1878 рр., створення першої української політичної партії РУРП у 1890 р. та включення до програми вимоги політичної незалежності України.
• Висновок (хвіст): діяльність радикалів остаточно перевела український національний рух із культурницького на політичний шлях і проголосила створення самостійної соборної України його головною метою.

8. ГР 1. Розкрийте поняття «Україна irredenta» з книги Ю. Бачинського з огляду на створення РУРП та ідею самостійності України.

Поняття «Україна irredenta» перекладається як «Україна уярмлена». Юліан Бачинський опублікував однойменну працю 1895 року і вперше науково довів неминучість утворення самостійної соборної України. Його праця вплинула на молодих радикалів, тому того ж року з’їзд РУРП офіційно додав вимогу політичної незалежності до своєї партійної програми.

9. ГР 2. Розробіть проєкт обкладинки для журналу «Друг» (1876 р.), що відображає основні ідеї радикальної течії.

Проєкт обкладинки:

1. Заголовок: великий чіткий напис «ДРУГ» угорі сторінки живою українською мовою без церковнослов’янських літер.
2. Підзаголовок: «Часопис науковий і літературний української молоді».
3. Центральний образ: відкрита книга на тлі сонця, що сходить, та розірвані ланцюги над полем праці. Це символізує визволення селян через освіту та науку.
4. Символічні деталі: селянський плуг і перо письменника, які уособлюють єдність інтелігенції з трудовим народом.
5. Девіз унизу сторінки: «Світло науки — для рідного народу!».

10. ГР 2. Створіть тези статті до науково-популярного журналу на тему «Іван Франко: від учасника студентського клубу до лідера першої політичної партії».

• Студентські роки в клубі «Січ»: перші кроки Франка у громадському житті Відня та Львова, захоплення передовими науковими ідеями.
• Листування з Михайлом Драгомановим: перехід молодого автора до послідовного соціалістичного радикалізму.
• Журнал «Друг» і відмова від «язичія»: Франко з Павликом зробили народну мову головною зброєю суспільного поступу.
• Ув’язнення та загартування: судовий процес 1877–1878 років зробив поета визнаним політичним борцем.
• Творець та ідеолог РУРП: Франко очолив першу українську партію та повів народ до політичного усвідомлення своїх прав.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

11. ГР 3. Працюємо в малих групах. Уявіть, що ви — австрійські чиновники. Яку найбільшу загрозу для імперії ви б побачили в програмах українських партій? Обґрунтуйте свою думку.

Найбільшу загрозу для Австро-Угорщини становить пункт про самостійність і соборність України. Така вимога прямо зазіхає на територіальну цілісність держави, бо передбачає відокремлення Галичини й Буковини та їх об’єднання з Наддніпрянщиною. Також небезпечними є соціалістичні гасла радикалів, адже вони закликають робітників і селян до зміни суспільного ладу.

12. ГР 3. Працюємо в парах. Що означає вислів «Український П’ємонт»? Чи вдалося українському руху перетворити на нього Галичину?

Вислів «Український П’ємонт» означає край, який стає лідером визвольної боротьби та збирає навколо себе землі розірваної нації. Галичина дійсно виконала цю роль. Тут утворилися перші партії, видавалася вільна преса, діяли «Просвіта» та Наукове товариство імені Шевченка, чиї досягнення живили весь український народ.

13. ГР 2. Українські діячі називали Закарпаття «пораненим братом». Як ви вважаєте, чому? Напишіть есе, у якому викладіть свої міркування.

Закарпаття називали «пораненим братом», тому що цей регіон зазнавав найсильнішого національного та соціального тиску. Після утворення Австро-Угорщини край опинився під повною владою уряду в Будапешті. Угорська влада взяла курс на асиміляцію та ухвалила закон про визнання лише «єдиної мадярської нації». До початку XX століття в краї майже не залишилося українських шкіл, а діяльність просвітницьких організацій придушували.

Через відсутність міцної світської інтелігенції місцеві русини не мали сил чинити такий організований опір, як у Галичині. Селяни жили в злиднях, виїжджали на заробітки або поступово втрачали рідну мову. Діячі з інших регіонів бачили ці страждання і сприймали долю Закарпаття як відкриту незагойну рану на тілі України.

14. ГР 2. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Поясніть, чому перетворення Галичини на «Український П’ємонт» було важливим завданням для українського національного руху.

Це було життєво важливо через страшні заборони українського слова в Російській імперії після Валуєвського циркуляра та Емського указу. В австрійській Галичині діяли закони, які дозволяли відкривати товариства, видавати книги рідною мовою та обирати послів до сейму. Галичина стала надійною фортецею, яка врятувала весь український рух від згасання та виховала політичних діячів для майбутньої єдиної держави.

15. (Інша версія підручника) Охарактеризуйте процес децентралізації Австро-Угорщини та його вплив на розвиток українського руху.

Перетворення імперії на дуалістичну монархію 1867 року передало владу на місцях угорцям у Закарпатті та полякам у Галичині. Це посилило тиск на українців і змусило інтелігенцію відкинути марні надії на захист імператора. Західноукраїнські діячі зрозуміли, що лише власна згуртованість і створення боєздатних партій допоможуть вибороти права для свого народу.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Появу першої української політичної партії:
Заснування РУРП 1890 року перевело український визвольний рух на якісно новий політичний рівень. Партія створила чітку програму, почала захищати інтереси працюючого народу та залучила молодь до активного державного життя.

Включення до програм усіх провідних українських партій Галичини положення про незалежну соборну Україну:
Цей крок об’єднав українські політичні сили навколо спільної мети. Вимога самостійності стала чільним орієнтиром для діячів і перетворила боротьбу за права на боротьбу за власну державу.

Поширення українського національного руху на Буковині та Закарпатті:
На Буковині рух набрав сили після відкриття Чернівецького університету та перемоги народовців. На Закарпатті процес гальмувала мадяризація, проте діячі зуміли вберегти самобутність народу за допомогою церкви та культурних оселедців.

Творення «Українського П’ємонту» в Галичині:
Завдяки конституційним правам Австро-Угорщини Галичина стала серцем загальноукраїнського відродження. Вона поєднала інтелектуальні сили Наддніпрянщини з практичним політичним досвідом галичан.

Розвиток національної культури на західноукраїнських землях:
Праця НТШ, творчість Франка, Стефаника, Кобилянської, музика Вербицького та твори митців вивели українську культуру на загальноєвропейський рівень і довели незламність національного духу.