§ 26. Політизація національного руху на українських теренах у складі Російської імперії (Власов)

Зміст

ВСТУПНЕ ЗАВДАННЯ ДО ПАРАГРАФА

Роздивіться світлину, прочитайте уривки зі спогадів і дайте відповіді на запитання:

• 1. Якій події присвячені джерела?

Джерела присвячені урочистостям з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві влітку 1903 року.

• 2. Про які зміни в суспільно-політичному житті України на початку ХХ ст. вони свідчать?

Вони свідчать про перехід національного руху від культурництва до відкритої політичної боротьби. Українці почали об’єднуватися в партії та відкрито протестувати проти імперських обмежень мови. Захід також показав швидке зростання національної свідомості серед міських і сільських верств населення.

• 3. Наскільки вагомим для розвитку національного руху було спільне святкування українськими діячами із Наддніпрянщини та західноукраїнських земель відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві?

Це святкування мало величезне значення. Воно об’єднало діячів Наддніпрянщини, Галичини й Буковини всупереч кордонам двох імперій. Захід став відкритою всеукраїнською маніфестацією єдності та спричинив великий підйом інтересу до української книги і преси.

• 4. У чому західноукраїнські діячі вели перед у національному рухові порівняно зі східноукраїнськими?

Західноукраїнські діячі мали легальний досвід політичної боротьби. Вони діяли через власні політичні партії, засідали в австрійському парламенті та галицькому сеймі, тому вільно й відкрито виголошували промови українською мовою.

• 5. Які завдання для впотужнення українського руху актуалізували урочистості, про які довідалися?

Урочистості показали потребу скасувати всі урядові заборони на рідну мову. Вони висунули завдання розвивати власну пресу, запровадити навчання українською мовою в школах і гуртувати організації з різних регіонів у єдину політичну силу.

1. У чому виявлялося пожвавлення національного руху в Україні на початку ХХ ст.?

Пожвавлення виявлялося у створенні перших політичних партій Наддніпрянщини, поширенні програмних вимог автономії та самостійності України. Партійні осередки вели пропаганду серед селян і робітників, брали участь у селянських виступах. Також проводилися загальноукраїнські культурні з’їзди та зростав попит на українські книжки.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

• Пригадайте, коли й за яких обставин виникли перші політичні партії на західноукраїнських землях.

Перші партії з’явилися наприкінці XIX століття в Галичині. У 1890 році постала Русько-українська радикальна партія (РУРП), а в 1899 році — Українська національно-демократична партія (УНДП) та Українська соціал-демократична партія (УСДП). Вони виникли в умовах конституційного ладу Австро-Угорщини для захисту прав українців.

• Яка організація на українських землях у складі Російської імперії започаткувала процес політизації національного руху?

Процес започаткувала Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО), створена 1897 року з ініціативи В. Антоновича та О. Кониського.

• Як виникла перша політична партія на Наддніпрянщині?

Першу партію створили в Харкові 1900 року студенти Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Лев Мацієвич і Михайло Русов. Вона отримала назву Революційна українська партія (РУП).

• Які партії постали на її основі?

На основі розколів і реорганізації РУП виникли Українська народна партія (УНП, 1902 рік), Український соціал-демократичний союз («Спілка», 1904 рік) та Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, 1905 рік).

• Які національні ліберально-демократичні партії виникли на українських землях у складі Російської імперії на початку ХХ ст.?

Виникли Українська демократична партія (УДП) у 1904 році та Українська радикальна партія (УРП) у 1905 році, які наприкінці 1905 року об’єдналися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП).

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ

Прочитайте уривки з джерел і дайте відповіді на запитання:

1. На підставі яких положень (текст 1) УНП визначають як першу націоналістичну українську партію?

УНП визначають як націоналістичну партію, бо вона прямо проголосила боротьбу за повну державну незалежність. Її головними заповідями були: «Одна, єдина, неподільна, самостійна, вільна, демократична Україна — Республіка робочих людей» та «Україна для українців». Програма також вимагала всюди вживати тільки українську мову та боронити національну спільноту від асиміляції.

2. У яких положеннях тексту 2 наголошується на конституційних формах боротьби, а в яких – висувалися гасла демократичної республіки? Які положення програми УСДРП відрізняються від гасел УНП?

• У яких положеннях наголошується на конституційних формах боротьби?

На конституційних формах боротьби наголошується у вимогах ліквідувати політичний абсолютизм, запровадити парламентарний лад і залучити народ до державних справ. Також сюди належить вимога крайового сейму, який ухвалюватиме місцеві закони та органічний статут автономії, і гарантії громадянських свобод (слова, друку, зборів).

• У яких висувалися гасла демократичної республіки?

Гасло демократичної республіки проголошено в першому пункті програми РУП, де зазначено, що вища державна влада має належати виборному Законодавчому зібранню народних представників.

• Які положення програми УСДРП відрізняються від гасел УНП?

УСДРП вимагала автономії України у складі федеративної республіки Росії, тоді як УНП прагнула цілковитої державної самостійності. Також УСДРП спиралася на класові марксистські вимоги: 8-годинний робочий день, пенсії, захист пролетаріату і рівність усіх націй без гасла «Україна для українців».

3. Програмних засад якої партії стосується текст 3?

Текст 3 відображає програмні засади Української демократичної партії (УДП).

• Визначте критерії для порівняння програмних засад УДП і УСДРП.

Критеріями порівняння є: політична мета (парламентська монархія чи республіка, межі автономії), соціально-економічні заходи (викуп землі чи її конфіскація), соціальна база (усі верстви чи промисловий пролетаріат і бідне селянство) та форми політичної боротьби.

• Укажіть спільні ідеї.

Обидві партії вимагали повалення царського абсолютизму, запровадження народовладдя, свобод слова, друку й зібрань, а також надання Україні широкої національно-територіальної автономії з власним законодавчим сеймом.

• Що відрізняло партії?

УДП стояла на ліберальних позиціях і виступала за мирні парламентські реформи та викуп поміщицьких земель. УСДРП спиралася на соціал-демократичне вчення, відстоювала інтереси найманих робітників, вимагала 8-годинного робочого дня і передачі поміщицьких земель тим, хто їх обробляє.

4. Спираючись на текст параграфа та опрацьовані уривки з партійних документів, заповніть таблицю:

Українські політичні партії Наддніпрянщини на початку ХХ ст.

Назва партії	Рік створення	Лідери	Програмні засади
РУП (Революційна українська партія)	1900	Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов	Спершу самостійність України (брошура «Самостійна Україна»), згодом автономія у складі федеративної Росії, демократична республіка, захист інтересів селян
УНП (Українська народна партія)	1902	М. Міхновський	Ідеологія націоналізму, повна державна незалежність, гасла «Самостійна Україна» та «Україна для українців»
«Спілка» (Український соціал-демократичний союз)	1904	М. Меленевський, О. Скоропис-Йолтуховський	Соціал-демократичні перетворення, відмова від окремих національних вимог, входження до складу російської РСДРП
УДП (Українська демократична партія)	1904	О. Лотоцький, Є. Тимченко, Є. Чикаленко	Лібералізм, повалення абсолютизму, парламентаризм, автономія України, викуп поміщицьких земель сеймом для селян
УРП (Українська радикальна партія)	1905	Б. Грінченко, С. Єфремов	Демократичні свободи, автономія України, безоплатна передача поміщицької землі у власність селян
УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)	1905	М. Порш, С. Петлюра, В. Винниченко	Повалення царизму, демократична республіка, національно-територіальна автономія, 8-годинний робочий день, захист робітників
УДРП (Українська демократично-радикальна партія)	1905	Є. Чикаленко, Б. Грінченко, С. Єфремов, О. Лотоцький	Об’єднання УДП та УРП, автономія України у складі республіки Росії, громадянські права, викуп земель крайовим сеймом

ДІЯЛЬНІСТЬ ЗУБО

Прочитайте замітку. Що довідалися про діяльність ЗУБО? Що в заходах організації споріднювало її з громадівським рухом, а що відрізняло?

• Що довідалися про діяльність ЗУБО?

ЗУБО (Загальна українська безпартійна організація) постала 1897 року для об’єднання громад із 20 міст. Вона опікувалася виданням українських книжок, організувала свято відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві 1903 року та ювілеї М. Лисенка й І. Нечуя-Левицького. Організація домагалася легалізації рідної мови в суспільстві й школах.

• Що в заходах організації споріднювало її з громадівським рухом, а що відрізняло?

Споріднювала культурницька робота: друк книг, ушанування видатних українських митців та поширення освіти. Відрізняло те, що ЗУБО об’єднала розпорошені гуртки в єдину всеукраїнську мережу та перетворила культурні акції на відкриті політичні маніфестації національного спротиву.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОСЮЖЕТ

Перейшовши за посиланням або кодом, перегляньте відеосюжет про історію і сьогодення пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві та дайте відповіді на запитання:

• Коли було знято сюжет? Як це визначили?

Сюжет знято наприкінці серпня 2018 року. Це визначено за словами кореспондентки про 115-річчя від дня відкриття монумента (1903 + 115 = 2018) та офіційною датою публікації відео.

• Що довідалися із відео про монумент як мистецьку пам’ятку?

Пам’ятник складається з гранітного постаменту та бронзового погруддя письменника, увінчаного лавровим вінком. Його прикрашають три горельєфи роботи Леоніда Позена зі сценами з творів «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник». Гроші на виготовлення збирали по всій Україні, а скульптор і архітектор працювали безоплатно

• Які деталі в сюжеті допомогли вам краще уявити атмосферу урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника?

Атмосферу передають архівні світлини натовпу в українському національному вбранні та розповідь про людей, які через брак місця сиділи на дахах будинків. Також колориту додає збережене меню святкового обіду з традиційними стравами (шпундри, борщ, перепілки), яке особисто розробляв Панас Мирний

• Що нового довідалися про захід та його значення в тогочасному суспільно-політичному житті?

Відкриття пам’ятника перетворилося на першу спільну маніфестацію інтелігенції Наддніпрянщини та Галичини, на яку з’їхалося понад 80 відомих діячів культури. Коли влада заборонила виступати українською мовою, присутні на знак протесту масово покинули залу, зірвавши офіційне засідання

• На підставі інформації з відео та тексту підручника напишіть запрошення для гостей Полтави з пропозицією оглянути пам’ятник.

Шановні друзі! Запрошуємо вас відвідати Полтаву та побачити перший в історії пам’ятник класику нової української літератури Івану Котляревському на однойменному бульварі. Ви зможете оглянути бронзове погруддя та яскраві барельєфи з героями «Енеїди» й «Наталки Полтавки». Саме на цьому місці в серпні 1903 року зібралися найкращі діячі нашої культури, відстояли право говорити рідною мовою і розпочали новий етап національного відродження України!

• Довідайтеся з краєзнавчих джерел про пам’ятні місця у вашому рідному місті (селі), пов’язані з подіями національного відродження початку ХХ ст. Поділіться інформацією в загальному колі.

У кожному куточку України є такі пам’ятні місця. Наприклад, у Києві з національним відродженням початку XX століття пов’язана будівля міського театру, де проходили ювілеї Миколи Лисенка та де діяли українські театральні гурти. У багатьох містах і селах збереглися будинки товариства «Просвіта», друкарні та меморіальні дошки на честь засновників перших українських партій.

ПОМІРКУЙТЕ ТА ОБГОВОРІТЬ

Прочитайте біографічну довідку, подану в коментарі до ілюстрації, та уривки з джерел:

• Подискутуйте, чому політична сила, очільником якої був М. Міхновський, та і він сам зазнали жорсткої критики з боку політичних опонентів.

Критика лунала через радикальні погляди Миколи Міхновського. Більшість тогочасних діячів стояли на поміркованих федералістських позиціях і вважали вимогу повної державної незалежності передчасною або шкідливою. Багатьом лібералам і соціалістам гасло «Україна для українців» здавалося занадто різким та націоналістичним. Крім того, опонентів дратував безкомпромісний характер самого діяча.

• У чому, на вашу думку, непересічність особистості М. Міхновського?

Непересічність Міхновського полягає в тому, що він значно випередив свій час. Він першим на Наддніпрянщині відкрито підняв стяг державної самостійності України та написав маніфест самостійництва «Самостійна Україна». Він вивів український рух із рамок етнографії та культурництва в русло рішучої політичної боротьби.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКИХ ПАРТІЙ

2. Які загальноросійські партії діяли в Україні?

В Україні активно діяли Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), поділена на фракції більшовиків і меншовиків, партія соціалістів-революціонерів (есери), а також єврейська соціал-демократична організація Бунд.

• Чому осередки РСДРП діяли в Україні здебільшого у промислових центрах?

РСДРП спиралася на робітничий клас, який був сконцентрований у великих промислових містах Донбасу, Придніпров’я, Харкова та Києва. Ці робітники здебільшого були зрусифікованими або прибули з корінних російських губерній, тому активно відгукувалися на загальноросійські класові гасла.

• Як характеризує російський політичний рух той факт, що опозиційні до самодержавства партії ігнорували українське національне питання?

Це свідчить про імперський світогляд російських діячів. Навіть виступаючи проти царського самодержавства, вони трималися за концепцію єдиної неподільної Росії та вважали національне визволення українців зайвим або другорядним.

УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Узагальніть матеріали параграфа висновком про те, яка політична сила початку ХХ ст., на вашу думку, найбільше посприяла поширенню української національної ідеї в тогочасному суспільстві. Поділіться міркуваннями про те, чому прийняття цієї ідеї широкими масами було найважливішою передумовою успіху в боротьбі за створення національної держави. У своїх роздумах спирайтеся на визначення націоналізму, запропоноване українським істориком: «Під націоналізмом… я розумію ідеологію та політичний рух, головним організаційним принципом якого є вимога тотожності етнічних і політичних кордонів» (Грицак Я. «Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856–1886)»).

Найбільший поштовх поширенню національної ідеї надала Революційна українська партія (РУП). Вона створила широку мережу гуртків у багатьох містах і почала активну агітацію серед селян і робітників. Саме з надр РУП вийшли лідери як самостійницького, так і соціал-демократичного крила.

Без масової підтримки досягти мети націоналізму — збігу етнічних і державних кордонів — було неможливо. Якщо ідею незалежності підтримує лише вузьке коло інтелігенції, рух легко придушити поліцейськими заходами. Лише тоді, коли селяни та робітники усвідомлюють себе єдиною нацією і прагнуть жити у власній державі, національний рух набуває сили для подолання імперії.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Витлумачте абревіатури: ЗУБО, РУП, УСДРП, УДП, УРП, УДРП.

• ЗУБО — Загальна українська безпартійна організація.
• РУП — Революційна українська партія.
• УСДРП — Українська соціал-демократична робітнича партія.
• УДП — Українська демократична партія.
• УРП — Українська радикальна партія.
• УДРП — Українська демократично-радикальна партія.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) об’єднання УДП з УРП в УДРП; б) створення у Львові УНДП; в) перейменування РУП в УСДРП.

1. б) створення у Львові УНДП (грудень 1899 р.)
2. в) перейменування РУП в УСДРП (грудень 1905 р.)
3. а) об’єднання УДП з УРП в УДРП (наприкінці 1905 р.)

3. Хто з українських діячів був організатором та лідером перших політичних партій на українських землях у складі Російської імперії? Стисло схарактеризуйте кожного.

• Дмитро Антонович (разом із Б. Камінським, Л. Мацієвичем, М. Русовим) — засновник і перший очільник РУП (1900 р.), який керував переходом партії до соціал-демократичних ідей.
• Микола Міхновський — харківський адвокат, ідеолог самостійності України, автор маніфесту «Самостійна Україна» та засновник першої націоналістичної партії — УНП (1902 р.).
• Мар’ян Меленевський та Олександр Скоропис-Йолтуховський — лідери соціал-демократичної «Спілки» (1904 р.), яка відкололася від РУП та увійшла до складу РСДРП.
• Євген Чикаленко, Олександр Лотоцький, Євген Тимченко — фундатори Української демократичної партії (1904 р.), меценати й діячі ліберально-демократичного напряму.
• Борис Грінченко та Сергій Єфремов — провідні письменники та публіцисти, організатори Української радикальної партії (1905 р.), згодом лідери об’єднаної УДРП.
• Микола Порш, Симон Петлюра, Володимир Винниченко — провідники оновленої УСДРП (грудень 1905 р.), які боролися за автономію України та соціальні права робітників.