26. Особливості соціально-економічного розвитку

Зміст

Пригадайте особливості економічного розвитку України у другій половині ХІХ ст. Що в економіці України свідчило про її однобічний розвиток?

Економічний розвиток України у другій половині ХІХ століття відзначався швидким промисловим переворотом, розбудовою залізниць і виникненням великих індустріальних районів: Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого та Правобережного цукробурякового.

Про однобічний розвиток економіки свідчили такі факти:

• Переважний розвиток видобутку сировини та її первинної переробки за слабкого розвитку машинобудування й виробництва кінцевих споживчих товарів.
• Повний контроль імперського центру над фінансами, митом і залізничними тарифами.
• Засилля іноземного капіталу у важкій промисловості, через що більшість прибутків вивозилася за кордон.
• Спрямування залізничної мережі на вивезення сировини до чорноморських портів і центральних російських губерній, а не на розвиток внутрішнього українського ринку.

ПОМІРКУЙМО

Подумайте, чому модернізація в Наддніпрянській Україні не давала позитивних результатів.

Головними причинами були:

• Влада стимулювала переважно важку промисловість для військових потреб, ігноруючи аграрний сектор, де працювала більшість українців.
• Зберігалися поміщицьке землеволодіння, селянське малоземелля та викупні платежі, що консервувало бідність на селі.
• Низький рівень освіти та масова неписьменність гальмували появу кваліфікованих робітників.
• Збереження самодержавства та відсутність громадянських свобод не давали розвиватися самостійному середньому класу.
• Українські землі використовувалися як сировинне джерело, а зароблені кошти виводилися до столиці імперії чи за кордон.

Чим модернізаційні процеси в Україні відрізнялися від модернізації у країнах Західної Європи? Яка основна ідея запропонованого мему?

У Західній Європі модернізація відбувалася природним шляхом «знизу» на основі приватної ініціативи, розвитку ринку, парламентаризму та прав людини. В Україні модернізація була наздоганяючою і проводилася державою «згори» переважно у важкій промисловості, тоді як у політиці зберігалося самодержавство. На Заході головною рушійною силою був середній клас, а в Україні — державна бюрократія та іноземні інвестори.

Головна ідея мему полягає в тому, що модернізація не може зводитися лише до будівництва заводів чи залізниць. Без політичних свобод, розвитку освіти, верховенства права та поваги до людини будь-який технічний прогрес залишається однобоким і посилює суспільну напругу.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва Наддніпрянської України?

У структурі промисловості переважали гірнича, гірничозаводська та металургійна (45,9%), а також харчова (36,2%) галузі. Важка промисловість домінувала, оскільки царський уряд перетворив Донбас і Придніпров’я на паливно-металургійну базу імперії для потреб армії та будівництва залізниць. Харчова галузь (насамперед цукрова, борошномельна та спиртова) базувалася на потужному аграрному потенціалі українських чорноземів.

2. Якою, на вашу думку, мала бути оптимальна структура промислового виробництва?

Оптимальна структура мала бути збалансованою й орієнтованою на виробництво кінцевої продукції. Необхідно було суттєво збільшити частку машинобудування, металообробки, текстильної, шкіряної та хімічної галузей, щоб виробляти власні верстати, обладнання і товари повсякденного вжитку, а не лише вивозити сировину.

Проаналізуйте таблицю. Що свідчить про наздоганяючу модель російської модернізації? Як це впливало на українців?

Про наздоганяючий характер модернізації свідчать:

• Запізнілий початок індустріалізації (активна фаза розпочалася лише з 1880-х років).
• Збереження самодержавства та відсутність політичних свобод.
• Провідна роль держави, яка проводила реформи ривками «згори» за рахунок іноземних позик.
• Мілітарна спрямованість економіки на шкоду виробництву товарів для населення.
• Домінування неписьменного сільського населення та низький рівень урбанізації.

Для українців це означало перетворення їхніх земель на вугільно-металургійну базу імперії, звідки вивозилися надприбутки. Більшість населення залишалася малоземельними селянами, а керівні посади в промисловості та прибутки діставалися іноземцям і приїжджим фахівцям.

Як діаграма характеризує розвиток промисловості на західноукраїнських землях? Чи сприяла така структура промисловості, коли переважали дрібні і кустарні підприємства, модернізації промислового виробництва, упровадженню технічних інновацій?

Діаграма показує, що на західноукраїнських землях панували дрібні ремісничі заклади: підприємства з одним працівником становили 63,76%, а з 2–5 робітниками — 33,5%, тоді як великі фабрики складали менше 0,4%.

Така структура абсолютно не сприяла модернізації, адже дрібні ремісники та кустарі не мали коштів на купівлю парових машин, механічних верстатів і впровадження нових технологій, що консервувало загальну технологічну відсталість краю.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Повість «Борислав сміється»

Прочитайте в е-додатку уривок з повісті І. Франка «Борислав сміється» і прокоментуйте інформацію про становище українського робітництва. Який вихід ви запропонували б робітникам для зміни тогочасної ситуації?

Уривок змальовує важке й безправне життя робітників: виснажливу працю по 12–16 годин у нафтових ямах, антисанітарію, постійну небезпеку для життя та мізерну оплату праці.

Дієвим виходом для робітників було об’єднання в професійні спілки, створення кас взаємодопомоги, організація колективних мирних страйків із вимогами 8-годинного робочого дня, підвищення зарплати й техніки безпеки, а також підтримка політичних партій для законодавчого захисту своїх прав.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

1. Поміркуйте, чому промисловість Західної України розвивалася нерівномірно.

Промисловість розвивалася нерівномірно через політику австрійського уряду, який бачив у краї сировинний придаток і ринок збуту для розвинених австрійських і чеських регіонів. Влада підтримувала лише видобуток нафти, солі й заготівлю лісу, стримуючи створення місцевих машинобудівних і переробних фабрик.

2. Які були передумови того, що промисловість контролювалася іноземним капіталом?

Головними передумовами були багатство нафтових родовищ, наявність дешевої робочої сили та брак власних коштів у зубожілого місцевого населення. Іноземні компанії з Австрії, Англії, Франції та Німеччини швидко викупили ділянки за безцінь заради швидких надприбутків.

3. Чому головний центр нафтової галузі Борислав часто називали «галицьким пеклом»?

Борислав називали так через жахливі умови праці та екологічне лихо. Нафтою були залиті земля й вода, повітря отруєне газами, а робітники працювали вручну без вентиляції та засобів безпеки, через що постійно траплялися обвали, пожежі, каліцтва й загибель людей.

4. Дізнайтеся, в якому стані зараз перебувають нафтові родовища в Галичині. Що до цього спричинилося?

Сьогодні родовища Галичини перебувають у стані значного виснаження, а видобуток нафти є мінімальним і здійснюється за допомогою насосів-качалок. До цього призвели хижацька експлуатація свердловин іноземними фірмами на зламі XIX–XX століть задля швидких прибутків і природне вичерпання запасів за понад півтора століття видобутку.

5. Які елементи на фото символізують нафтовий бум у Галичині?

Нафтовий бум на світлині панорами Східниці символізує колосальна кількість дерев’яних бурових веж, які впритул одна до одної вкривають схили пагорбів, а також вирубані ліси та повністю зруйнований природний ландшафт.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ

Поміркуйте, які ризики для учасників ринкової економіки несе монополізація.

Монополізація створює ризик диктату завищених цін і зниження якості продукції через брак конкурентів. Вона веде до розорення й банкрутства дрібного та середнього бізнесу, гальмує впровадження нових технологій і дає змогу олігархічним групам впливати на державні рішення.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Проаналізуйте текст угоди — які вигоди для учасників вона несла.

Угода гарантувала учасникам синдикату чіткий процентний розподіл державних і приватних замовлень на виготовлення залізничних рейок без цінової війни між собою. Це забезпечувало гарантований збут, повне завантаження потужностей і високі прибутки навіть у періоди кризи.

2. Для кого з учасників угода була найбільш вигідною? Що впливало на ці вигоди?

Найбільш вигідною угода була для Новоросійського (29,5%) та Брянського (25%) товариств, які разом отримали понад половину всіх замовлень. На розмір часток впливали виробнича потужність заводів, сучасність їхнього технічного оснащення та зв’язки власників з імперськими урядовцями.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. За картою на форзаці 2 підручника визначте, в яких регіонах на українських землях на початку XX ст. існували промислові монополії. Укажіть райони розміщення іноземного капіталу.

Промислові монополії на початку XX ст. існували в таких регіонах:

• Донецько-Придніпровський район (синдикати «Продамет», «Продаруд», «Продвугілля», «Трубопродаж»).
• Правобережжя та Лівобережжя (цукровий синдикат).
• Східна Галичина в районі Борислава й Дрогобича (нафтовий картель).

Іноземний капітал (французький, бельгійський, німецький, британський) зосереджувався на вугільних шахтах Донбасу, металургійних заводах і залізорудних копальнях Криворіжжя, а в Галичині австрійські, німецькі та англійські фірми контролювали нафтовидобуток і деревообробку.

2. Розгляньте наслідки утворення монополій на схемі нижче. Чи є серед них позитивні? Для кого?

Позитивні наслідки були насамперед для власників монополістичних об’єднань та акціонерів, які здобули гарантований збут, відсутність конкурентів і надприбутки. Для розвитку промисловості позитивом була можливість концентрувати великі кошти для закупівлі новітнього обладнання та модернізації виробництва.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ

1. Як страйк міг спонукати підприємців піти на поступки робітникам?

Зупинка підприємства зривала виконання замовлень, накладала на власника штрафи та завдавала щоденних прямих фінансових збитків. Щоб уникнути втрати ринків і зберегти прибутки, фабриканти були змушені йти на переговори та задовольняти вимоги робітників.

2. Які чинники могли звести страйк робітників нанівець?

Страйк могли зірвати такі чинники:

• Брак грошей і відсутність страйкових кас, через що голод змушував робітників повертатися до роботи.
• Найм фабрикантами штрейкбрехерів із числа безробітних селян.
• Залучення поліції та військ для розгону мітингів і арешту лідерів.
• Оголошення локауту (масового звільнення всіх страйкарів) із занесенням активістів до чорних списків.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За картою на форзаці 2 визначте райони сільськогосподарської спеціалізації на українських землях.

За картою виділяються такі райони аграрної спеціалізації:

• Правобережжя та Лівобережний лісостеп — вирощування цукрових буряків і зернових, виробництво цукру та спирту.
• Степовий Південь — товарне вирощування експортного зерна (пшениця, ячмінь), тонкорунне вівчарство, а на узбережжі та в Криму — виноградарство й садівництво.
• Полісся — льонарство, вирощування картоплі та молочно-м’ясне тваринництво.
• Західноукраїнські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття) — вирощування картоплі й жита, скотарство, а на низинному Закарпатті — садівництво, виноградарство й тютюнництво.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Особливості соціально-економічного розвитку»:

• Можу пояснити поняття «монополія», «страйк», «регіональна спеціалізація».

  • Монополія — це велике об’єднання підприємств, що контролює виробництво і збут товарів для встановлення панування на ринку та одержання надприбутків.
  • Страйк — це організоване колективне припинення роботи з метою примусити роботодавців або владу виконати економічні чи політичні вимоги.
  • Регіональна спеціалізація — це закріплення за окремими регіонами переважаючого розвитку певних галузей господарства відповідно до їхніх природних умов та ресурсів.

• Можу порівняти модернізацію в Україні із моделлю Західної Європи.

  У Західній Європі модернізація відбувалася природно «знизу» на засадах вільного ринку, парламентаризму та зростання прав громадян, спираючись на міцний середній клас. В Україні під владою Російської імперії вона була запізнілою й наздоганяючою: проводилася державою «згори» заради військової сили, зосереджувалася лише на видобутку сировини та супроводжувалася збереженням поміщицького землеволодіння, самодержавства й безправ’я селян.

• Можу визначити причини і наслідки монополізації.

  Причинами монополізації були світова економічна криза 1900–1903 років, висока концентрація виробництва на великих заводах, приплив іноземного капіталу та зацікавленість імперської держави у великих постачальниках металу й палива. Наслідками стали виникнення потужних синдикатів («Продамет», «Продаруд», «Продвугілля»), встановлення монопольно високих цін, витіснення дрібного бізнесу, посилення експлуатації робітників та підйом страйкового руху.

• Можу визначити прогресивні явища та проблеми в розвитку аграрної сфери.

  Прогресивними явищами були товарний характер господарства, чітка регіональна спеціалізація, використання нової техніки в заможних маєтках та стрімкий підйом селянської кооперації. Головними проблемами залишалися збереження великого поміщицького землеволодіння, хронічне малоземелля селян, рутинна ручна праця в бідняцьких господарствах, аграрне перенаселення та масова трудова еміграція селян за океан.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. На думку австрійського історика А. Каппелера, модернізація України послаблювала український рух, оскільки більший доступ до її реалізації мали ті верстви суспільства, серед яких етнічні українці становили меншість. Чи погоджуєтесь ви із цією думкою? Який вплив справила модернізація на українське націєтворення?

З цією думкою можна погодитися частково. З одного боку, промисловість і торгівля перебували в руках росіян, поляків, євреїв та іноземних підприємців, а міста були зросійщеними чи полонізованими, через що українські робітники зазнавали швидкої асиміляції. З іншого боку, модернізація створила передумови для націєтворення: залізниці та внутрішній ринок ліквідували відособленість українських регіонів, зросла грамотність, сформувалася світська інтелігенція, а кооперативний рух дав селянам перший досвід громадянської солідарності та самоорганізації.

3. За допомогою опції пошуку за зображенням (наприклад, «Гугл об’єктив») дізнайтеся, де розташована будівля з написами. Чому їх називають написами-привидами? Яку інформацію про життя українських міст початку ХХ ст. «повідомляють» ці написи?

Такі написи на стінах старих будинків називають «написами-привидами», оскільки вони через десятиліття проступають крізь осипаний тиньк і фарбу, нагадуючи про зниклі крамниці, аптеки чи майстерні. Вони свідчать про багатомовність і багатокультурність тогочасних міст (написи виконувалися українською, польською, їдишем, німецькою або російською мовами), бурхливий розвиток торгівлі, ресторанної справи, ремесел та утвердження нової міської культури модерної доби.