§ 25. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини в 60—80-х рр. XIX ст. (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Як відбувався суспільно-політичний розвиток Галичини в першій половині XIX ст.?

На початку XIX ст. в краї розпочалося українське національне відродження. Його очолили греко-католицькі священники, а згодом важливу роль відіграв гурток «Руська трійця». Під час революції 1848—1849 рр. українці створили свою першу виборну організацію — Головну руську раду.

2. ГР 1. Якими були основні здобутки українського руху в революції 1848—1849 рр.?

Головним соціальним здобутком стало скасування панщини для селян. Українці заснували першу газету рідною мовою «Зоря Галицька» і почали вживати синьо-жовтий прапор. Також вони офіційно висунули вимогу розділити Галичину на окремі українську та польську частини.

3. ГР 1. Укажіть основні особливості українського руху в Російській імперії в 60—90-х рр. XIX ст.

Російський царат жорстоко переслідував український рух через Валуєвський циркуляр та Емський указ. Діячі об’єднувалися в напівлегальні громади та вели культурну роботу. Наприкінці століття молодь перейшла до політичної боротьби та створила перші партії.

1. КОНСТИТУЦІЙНІ РЕФОРМИ 60-Х РР. XIX СТ. В АВСТРІЙСЬКІЙ (АВСТРО-УГОРСЬКІЙ) ІМПЕРІЇ

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Інсерт». Визначте, які зміни у статусі українських земель відбулися завдяки конституційним реформам.

Австрійська імперія стала дуалістичною Австро-Угорською монархією. Землі розділили: Галичина та Буковина потрапили до австрійської Цислейтанії, а Закарпаття опинилося в угорській Транслейтанії. Завдяки конституції жителі стали повноправними громадянами, отримали право обирати послів до парламенту та сеймів. У Галичині всю фактичну владу імперський центр віддав полякам.

ГР 2. Спрогнозуйте, які наслідки це мало для розвитку українського національного руху.

Панування поляків в адміністрації, судах та освіті показало марність сподівань на Відень. Це змусило українців згуртуватися та самостійно захищати свої права. Національний рух створив мережу власних організацій і почав відкриту політичну боротьбу.

2. ГАЛИЦЬКИЙ СЕЙМ

1. ГР 1. Чому виборче законодавство, яке забезпечувало половину місць у Галицькому сеймі послам «від народу», не дало українцям представництво відповідно до їхньої кількості?

Виборчий закон спирався на становий принцип, а не на національність жителів. Більшість українців були селянами, а селянська курія мала великі обмеження в правах. Закон дозволяв українцям претендувати максимум на третину місць (51 мандат зі 150). Через фальсифікації та тиск влади кількість українських депутатів згодом зменшилася до 12 послів.

2. ГР 1. Якою була роль Галицького сейму в становленні політичної культури українського населення?

Сейм став першою школою легальної парламентської боротьби. Українські селяни вчилися захищати свої права через вибори та депутатів. Українські посли з трибуни порушували питання народної освіти, мови й податків, що готувало появу перших українських партій.

3. СТАРОРУСИНИ ТА РУСОФІЛИ

ГР 3. Працюємо разом. Які уроки може винести сучасне українське суспільство з історії русофільства?

Історія москвофільства показує, що зневіра у власних силах та орієнтація на Росію ведуть до втрати національної ідентичності. Російська імперія завжди прагне поглинути Україну та знищити її самобутність. Українці можуть розраховувати лише на власну єдність, армію, мову та міцну державу.

4. НАРОДОВЦІ

ГР 2. Метод «Оберіть позицію». Чи можна стверджувати, що народовці та громадівці — тотожні рухи? Наведіть факти.

Ці рухи не є тотожними, хоча вони мали спільну мету та ідею єдності українського народу від Кавказу до Карпат. Відмінність полягала в умовах діяльності. Громадівці в Російській імперії через репресії діяли таємно як культурні гуртки. Народовці в Галичині працювали відкрито й легально: вони заснували товариство «Просвіта», видавали часописи, відкрили український театр і створили політичну організацію «Народна рада».

5. РОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОГО ЖИТТЯ. «ПРОСВІТА»

ГР 2. Метод «ПРЕС». Підтвердьте або спростуйте твердження, що без «Просвіти» український національний рух у Галичині не мав би успіху.

Я вважаю, що це твердження є повністю правильним.

Оскільки товариство вивело національний рух за межі вузького кола інтелігенції та перетворило його на масову народну силу.

Наприклад, «Просвіта» масово відкривала читальні в селах, видавала книги та підручники народною мовою і розвивала господарські кооперативи.

Отже, саме завдяки «Просвіті» галицьке селянство здобуло освіту, національну свідомість і стало міцною опорою для політичної боротьби за українську державу.

6. ЖІНОЧИЙ РУХ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

ГР 2. Працюємо в парах. Уявіть, що ви маєте можливість взяти інтерв’ю в Наталі Кобринської. Складіть п’ять запитань до неї та спрогнозуйте відповіді.

1. З якою метою ви заснували «Товариство руських жінок» у Станіславі?
   Головною метою було залучити жінок до громадської праці та дати їм належну освіту.

2. Чому альманах «Перший вінок» постав саме у співпраці з Оленою Пчілкою?
   Ми хотіли показати духовну єдність українок Галичини та Наддніпрянщини через спільне друковане слово.

3. Чому жіноцтву конче необхідний доступ до університетів?
   Вища освіта дає жінкам професію, економічну самостійність та авторитет у суспільстві.

4. Як права жінок пов’язані з долею всієї України?
   Тільки вільна й освічена жінка зможе виховати свідомих громадян і допомогти національному визволенню нашого народу.

5. Як ви реагуєте на осуд з боку консервативних діячів?
   Я спокійно йду обраним шляхом, адже прогрес нашого суспільства неможливий без емансипації жіноцтва.

7. ПОЛЬСЬКІ ТА ЄВРЕЙСЬКІ РУХИ

ГР 1. Опишіть взаємодію польського та єврейського рухів з українським.

Між польським та українським рухами тривала гостра боротьба за владу й школи в Галичині. Поляки намагалися зберегти своє панівне становище, а східногалицькі консерватори відкидали будь-які поступки українцям. Спільними були лише окремі вимоги щодо виборчої реформи. Єврейська громада спочатку підтримувала польську владу, але наприкінці століття поширився сіонізм, і євреї дедалі частіше тримали нейтралітет або підтримували українців.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Якою була мета польського руху? Які течії існували в польському русі Галичини? Як вони ставилися до українства? Поясніть основні причини українсько-польського протистояння в Галичині.

Польський рух ставив за мету відновити незалежну Польщу та об’єднати всі польські землі. У ньому існували такі течії: краківські консерватори («стальчики»), східногалицькі консерватори («подоляки») та ліберали. «Стальчики» погоджувалися на поступки українцям, а «подоляки» категорично відкидали будь-який компроміс. Більшість польських діячів не визнавала права українців на самостійність у краї. Причиною протистояння була монополія поляків на владу в Галичині та їхній спротив розвитку української мови й освіти.

2. ГР 1. Опишіть основні напрями діяльності товариства «Просвіта». Наведіть приклади. Якою була роль товариства «Просвіта» в розбудові національного життя?

«Просвіта» займалася книгодрукуванням, відкривала сільські читальні, школи та ремісничі товариства. Першою книгою стала читанка «Зоря», також видавали шкільні підручники й часописи. Товариство підняло рівень письменності народу, розгорнуло кооперативний рух і згуртувало населення навколо української національної ідеї.

3. ГР 1. Поясніть, які ідейні засади було покладено в основу протистояння русофілів і народовців.

Русофіли вважали русинів Галичини частиною «єдиного великоруського народу», користувалися штучним «язичієм» і чекали порятунку від царської Росії. Народовці доводили, що українці є окремою нацією від Кавказу до Карпат. Вони розвивали живу народну мову та дбали про самостійний розвиток української культури.

4. ГР 1. Поясніть різницю між жіночим рухом і фемінізмом.

Фемінізм — це ідеологія рівноправності чоловіків і жінок у суспільному житті та боротьби з дискримінацією. Жіночий рух — це конкретна організована діяльність жіночих товариств. В Україні жіночий рух поєднував питання емансипації із завданнями загальнонаціонального визволення.

5. ГР 1. Чому першочерговим завданням українського жіночого руху була саме організація освіти для жінок?

Більшість жінок на селі не вміли читати та писати, а вища освіта була для них недоступною. Освіта давала жінкам самостійність, фах і заробіток. Без навчання жінки не могли брати участі в громадській діяльності та виховувати нове покоління свідомих українців.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 1. Створіть «хмаринку слів» або денотатний граф, що розкриває зміст понять «народовці», «русофіли», «москвофіли».

Головні поняття мають такий зміст:

• Народовці: окрема українська нація, соборність України «від Кавказу до Карпат», жива народна мова, товариство «Просвіта», газета «Діло», «Народна рада», Юліан Романчук, Володимир Барвінський.
• Русофіли (москвофіли): заперечення самостійності українців, теорія «єдиного великоруського народу», орієнтація на царя, штучне «язичіє», газета «Слово», організація «Руська рада», Адольф Добрянський, Іван Наумович.

7. ГР 2. Працюємо в парах. Створіть ментальну карту «Старорусинський, русофільський і народовський рухи на українських землях у другій половині XIX ст.». Укажіть лідерів, організаційні форми, мету діяльності.

Ментальна карта демонструє поділ українського руху краю на два напрями. Старорусини й москвофіли орієнтувалися на консерватизм та Російську імперію, а народовці розвивали самобутню культуру та обстоювали національну єдність усього українського народу.

8. ГР 2. Метод «Кола Венна». Зіставте діяльність «Просвіти» та громад у Наддніпрянській Україні. Визначте їхні спільні ознаки та ключові відмінності.

Ознака	Товариство «Просвіта» (Галичина)	Громади (Наддніпрянщина)
Юридичний статус	Діяло повністю легально на основі затвердженого урядом статуту	Діяли нелегально або напівлегально через постійні заборони царату
Масштаб роботи	Масова організація з мережею читалень і філій по селах і містах	Закриті гуртки інтелігенції у великих містах
Форми діяльності	Видання масових читанок, заснування бібліотек, шкіл і кооперативів	Дослідження історії та етнографії, недільні школи (до їх закриття)
Спільні риси	Праця заради культурного піднесення народу, поширення національної свідомості, вивчення рідної мови та історії	Праця заради культурного піднесення народу, поширення національної свідомості, вивчення рідної мови та історії
Політичні умови	Австрійська конституція, право на збори й вибори до парламенту	Абсолютизм Російської імперії, Валуєвський циркуляр та Емський указ

9. ГР 2. Створіть структурно-логічну схему, що характеризує процес децентралізації Австро-Угорщини та його вплив на розвиток українського руху.

Схема показує, що реформи дали українцям легальні права для розвитку руху, але угода Відня з польською шляхтою змусила галичан боротися проти національного гноблення.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. ГР 2. Уявіть, що ви є лідером українського національного руху в Галичині того часу. Якими аргументами ви б заперечували ідеї русофілів? Складіть коротку промову.

Шановні краяни! Нам радять чекати порятунку від російського царя та називати себе частиною чужого народу. Але наша мова — це жива співуча мова українського народу від Сяну до Дону, а не штучне мертве «язичіє». Наш народ має власну славетну історію, княжу й козацьку спадщину та європейські прагнення. Царська Росія не несе волі: там забороняють українське слово й тримають людей у неволі. Наше майбутнє — не в покорі чужому імператору, а у власній освіті, розбудові читалень і захисті своїх прав. Єднаймося заради рідного народу, бо лише власна праця зробить нас господарями на своїй землі!

11. ГР 3. Працюємо разом. Як саме «Просвіта» допомогла українцям усвідомити себе єдиним народом?

«Просвіта» видавала підручники та художні твори народною мовою і знайомила галичан із літературою Наддніпрянщини. Мережа сільських читалень об’єднала українських селян у спільний культурний простір. Організація вивчала історію та етнографію рідного краю, що дало людям змогу усвідомити свою приналежність до великого соборного народу.

12. ГР 3. Метод «Освітній проєкт». Уявіть, що ви хочете створити «Просвіту» для сучасних українців. Які напрями діяльності ви оберете, ураховуючи виклики XXI ст.?

Сучасна «Просвіта» має відповідати цифровим вимогам доби:

1. Медіаграмотність: навчання людей розпізнавати фейки ворожої пропаганди.
2. Популяризація знань: створення україномовних освітніх подкастів, інтерактивних курсів та ютуб-каналів про історію.
3. Цифрова грамотність: відкриття навчальних просторів у невеликих селах для опанування сучасних цифрових послуг.
4. Мовні простори: організація безоплатних розмовних клубів для підтримки тих, хто переходить на українську мову.

13. ГР 2. Дослідіть життя та діяльність Олександра Барвінського та Наталі Кобринської.

Діяч / діячка	Сфера праці	Досягнення та внесок у національний рух
Олександр Барвінський	Педагогіка, політика, видавнича справа	Був послом Галицького сейму й австрійського парламенту, очолював «Просвіту», реорганізував Товариство ім. Т. Шевченка в наукове (НТШ), створив українські підручники та сприяв відкриттю українських кафедр у Львівському університеті.
Наталя Кобринська	Література, публіцистика, жіночий рух	Заснувала в Станіславі «Товариство руських жінок» (1884 р.), видала разом з Оленою Пчілкою альманах «Перший вінок» (1887 р.), організувала перше жіноче віче в Стрию та боролася за допуск українок до вищої освіти.

14. (Інша версія підручника) ГР 2. Пропишіть промпт і за допомогою штучного інтелекту створіть комікс із чотирьох-п’яти кадрів, що відображає історію створення та розвитку «Просвіти». Результат роботи перевірте на наявність історичних неточностей.

Промпт для генерації зображення:

Комікс описує реальні історичні етапи:

1. Засідання ініціативної групи на чолі зі Степаном Качалою у Львові 1868 р.
2. Перші загальні збори й обрання першим головою товариства Анатоля Вахнянина.
3. Друк першої читанки для селян «Зоря».
4. Відкриття мережі читалень у галицьких селах та розгортання кооперативного руху.

Фактичних помилок у датах і подіях немає: товариство виникло 1868 року, діяло легально та охопило практично все українське населення краю.