§ 25. Події російської революції 1905–1907 років в українських землях (Хлібовська)

Зміст

Згадайте, які українські політичні партії діяли в 1905 році.

У 1905 році на українських землях діяли такі політичні партії: Революційна українська партія (РУП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Українська демократична партія (УДП) та Українська радикальна партія (УРП), які згодом об’єдналися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП).

Як ви розумієте значення поняття: «Просвіта»?

«Просвіта» — це громадська організація, метою якої є культурне та національне піднесення українського народу через освіту, видання книжок рідною мовою, створення бібліотек, проведення лекцій та мистецьких заходів.

Чи пам’ятаєте ви, що перші просвіти виникли в Галичині? Що вам про це відомо?

Перше товариство «Просвіта» було засноване у 1868 році у Львові. Його діяльність була спрямована на подолання неписьменності селян, розвиток української кооперації та захист національних прав українців в умовах Австро-Угорської імперії.

Упродовж уроку з’ясуйте, який вплив мали революційні події 1905–1907 років на активізацію українського національного руху.

Революційні події призвели до фактичного скасування Емського указу та Валуєвського циркуляра, що дозволило легалізувати українську мову в пресі та літературі. Наслідком стало видання перших україномовних газет (зокрема «Хлібороб» та «Рада»), відкриття осередків товариства «Просвіта» в Наддніпрянщині та формування українських фракцій у Державній Думі, які вимагали автономії України.

1. ПРИЧИНИ ТА ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ

1. Назвіть причини й привід революції 1905–1907 років.

Основними причинами революції були: погіршення економічного становища внаслідок кризи 1900–1903 років, відсутність демократичних прав і свобод, жорстка політика самодержавства в національному питанні та поразка Російської імперії у війні з Японією. Приводом до революції стали події «Кривавої неділі» 9 січня 1905 року, коли в Санкт-Петербурзі війська розстріляли мирну ходу робітників.

2. Які події стали відповіддю на «Криваву неділю»?

Відповіддю на «Криваву неділю» стали масові виступи та страйки по всій імперії. До українських земель події дійшли 12 січня. У Катеринославі, Києві, Одесі й Миколаєві розпочалися демонстрації та відкритий опір владі. Робітники створили перші ради депутатів і профспілки. Також спалахнули заворушення в армії та на флоті, найвідомішим з яких стало повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський» у червні 1905 року.

2. (Інша версія підручника) Розкрийте причини і результати повстання моряків на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін Таврічеський».

Причинами повстання стали жорстокий імперський лад, поразки у війні з Японією та нестерпні умови служби матросів на флоті. Повстання очолили українці Григорій Вакуленчук та Опанас Матюшенко. Екіпаж повстав і привів корабель до Одеси, а згодом поповнив запаси у Феодосії. Через брак вугілля команда здалася владі Румунії в місті Констанца. Частина моряків оселилася в Румунії, а більшість тих, хто згодом повернувся до Російської імперії, влада репресувала.

3. Що проголошував Маніфест 17 жовтня 1905 року?

Маніфест проголошував надання підданим основних громадянських прав, таких як свобода совісті, слова, зібрань та об’єднань. Також документ передбачав запровадження виборчого права для чоловіків та скликання законодавчого органу — Державної Думи.

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. Попрацюйте в парах. Ознайомтеся з основними положеннями Маніфесту імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року.

Основними положеннями Маніфесту були дарування населенню основ громадянської свободи на засадах недоторканності особи, свободи совісті, слова, зібрань і союзів. Документ також передбачав залучення до виборів у Державну Думу верств населення, які раніше були позбавлені виборчих прав, та встановлення правила, за яким жоден закон не міг набрати сили без схвалення Державною Думою.

2. Які громадянські свободи отримували піддані? Як вони могли їх зреалізувати у повсякденному житті?

Піддані отримували свободу слова, совісті, зібрань, союзів та недоторканність особи. У повсякденному житті це дозволяло громадянам вільно створювати політичні партії та громадські організації (наприклад, «Просвіти»), видавати газети й журнали рідною мовою, організовувати мітинги та відкрито обговорювати суспільно-політичні питання.

3. Про створення якого органу державної влади йшлося в Маніфесті? Назвіть його повноваження.

У Маніфесті йшлося про створення Державної Думи. До її повноважень належало законодавче затвердження правових актів, оскільки жоден закон не міг набути чинності без її згоди, а також здійснення контролю за діями виконавчої влади (уряду).

КАРТИНА ІВАНА ШУЛЬГИ «СОРОЧИНСЬКА ТРАГЕДІЯ»

1. Розгляньте картину. Опишіть, побачене.

На картині зображено сцену придушення селянського виступу каральним загоном жандармів. Озброєні вершники та солдати змушують велику групу селян, серед яких є жінки та літні люди, тривалий час стояти на колінах у снігу на сільській площі. Картина передає атмосферу насильства, приниження людської гідності та жорстокості імперської влади під час розправи над учасниками протесту.

2. З’ясуйте, чому селяни Великих Сорочинців піднялися на повстання.

У грудні 1905 року селяни Великих Сорочинців піднялися на протест проти свавілля влади та безземелля. Вони на кілька днів захопили владу в селі, обрали власний селянський комітет і встановили свій порядок. Селяни прагнули захистити свої права та самостійно розпоряджатися землею і місцевим життям.

3. Поміркуйте, як дії жандармів суперечили Маніфесту 17 жовтня 1905 року?

Маніфест 17 жовтня гарантував усім підданим недоторканність особи, свободу слова, зібрань та об’єднань. Жандарми грубо порушили ці норми. Вони застосували зброю проти селян, вчинили масові катування, арешти й принизили людей без суду і слідства.

2. РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РУХУ В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ

1. Які події відбулися в Україні наприкінці 1905 року?

Наприкінці 1905 року в Україні відбулися масштабні збройні виступи: повстання моряків на суднах у Севастополі під керівництвом лейтенанта Петра Шмідта, виступ військових саперів у Києві під орудою Бориса Жаданівського та селянське повстання у Великих Сорочинцях на Полтавщині. У цей же період розпочалося активне видання перших україномовних газет, зокрема газети «Хлібороб» у Лубнах.

2. Що сприяло піднесенню національно-культурного руху в Україні?

Піднесенню руху сприяло прийняття Маніфесту 17 жовтня 1905 року, який фактично скасував дію Валуєвського циркуляра та Емського указу, що раніше обмежували українське друковане слово. Завдяки цьому стало можливим відкриття філій товариства «Просвіта», створення українських наукових товариств, поява україномовної преси («Громадська думка», «Рада», «Україна») та запровадження викладання українською мовою в окремих вищих навчальних закладах.

3. Які зміни в культурно-освітньому житті відбулися в 1905 році?

У 1905 році після оприлюднення Маніфесту 17 жовтня було фактично скасовано дію Валуєвського циркуляра та Емського указу, що дозволило друкувати літературу та пресу українською мовою. У місті Лубни вийшла перша україномовна газета «Хлібороб», а згодом у Києві почала видаватися перша щоденна газета «Громадська думка».

PRO ІСТОРІЮ

1. Визначте основні напрямки діяльності членів Київської «Просвіти»?

Члени Київської «Просвіти» організовували для населення лекції з історії та української літератури, проводили концерти, літературно-музичні вечори, театральні вистави та створювали бібліотеки. Товариство також займалося видавничою справою, збором коштів на пам’ятник Тарасу Шевченку та ініціювало звернення щодо створення університетських кафедр із викладанням українською мовою.

2. Поміркуйте, яку мету ставили перед собою просвітяни?

Просвітяни прагнули пробудити національну гідність народу та подолати неписьменність селян і робітників. Їхньою головною метою було повернення української мови до шкіл, гімназій та університетів, а також поширення правдивих знань про рідну культуру й минуле України.

3. УКРАЇНСЬКІ ПАРЛАМЕНТСЬКІ ГРОМАДИ У ДЕРЖАВНИХ ДУМАХ

1. Визначте зміст діяльності українських депутатів І та ІІ Державних Дум.

У І Державній Думі українські депутати утворили Українську парламентську громаду на чолі з Іллею Шрагом. Вони домагалися політичної автономії України та видавали часопис «Український вісник». У ІІ Державній Думі діяла Українська думська громада, яка випускала журнал «Рідна справа — Думські вісті». Вона вимагала автономії України, впровадження рідної мови в систему освіти, суди та державні установи, а також заснування українознавчих кафедр в університетах.

2. Яка подія відбулася 3 червня 1907 року? Назвіть її наслідки.

3 червня 1907 року імператор Микола ІІ розпустив ІІ Державну Думу і видав новий виборчий закон без її згоди. Ця подія була державним переворотом. Вона призвела до поразки революції 1905–1907 років, поновлення абсолютного самодержавства та суттєвого урізання виборчих прав широких верств населення.

3. Чи порушували «українське питання» у ІІІ та ІV Державних Думах?

Так, попри відсутність окремих українських фракцій, це питання порушували окремі депутати. У ІІІ Думі обговорювали запровадження української мови в початковій школі та судах, хоча закон про освіту українців повністю проігнорував. У IV Думі депутати гостро виступали проти урядової заборони святкувати 100-річчя Тараса Шевченка. Проте жодну вимогу влада так і не задовольнила.

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. Згадайте приклади з всесвітньої історії, що відповідають описаному в цитаті розвитку подій.

Прикладом є події на Балканах під час занепаду Османської імперії у XIX столітті. Тоді боротьба південнослов’янських народів спричинила збройне втручання великих європейських держав. Інший приклад — поділи Речі Посполитої у XVIII столітті, коли криза державності завершилася загарбанням польських і сусідніх земель Росією, Австрією та Пруссією.

2. Яку позицію демонстрували депутати? Чому?

Депутати відстоювали ідею національно-територіальної автономії України у складі реформованої Росії і вважали повне відокремлення передчасним. Вони боялися, що раптовий вихід України змінить баланс сил у Європі, викличе війну сусідніх імперій та завершиться новим загарбанням українських земель.

У ТОЙ ЧАС, КОЛИ…

У той час, коли… на теренах України в Наддніпрянщині було створено першу українську політичну партію, … Тоді… у світі в Чехії (Австро-Угорська імперія) майбутній президент Чехословаччини Томаш Масарик заснував Чеську народну партію, яка боролася за здобуття незалежності Чехії і не визнавала панслов’янської теорії.

У той час, коли на теренах України в Наддніпрянщині було створено першу українську політичну партію — Революційну українську партію (РУП, 1900 рік), тоді у світі в Чехії Томаш Масарик заснував Чеську народну партію, яка боролася за незалежність своєї країни.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Поміркуйте, чому імперська влада злякалась активізації українського руху під час революції?

Імперська влада боялася втратити контроль над найбагатшим і стратегічно важливим регіоном імперії. Вимоги автономії та впровадження рідної мови заперечували міф про «єдиний триєдиний російський народ». Влада розуміла, що культурне відродження українців згодом переросте у відкриту боротьбу за створення окремої незалежної держави.

Чи були вирішені завдання революції?

Завдання революції не були вирішені. Самодержавство встояло, а переворот 3 червня 1907 року скасував більшість здобутих народом свобод. Селяни так і не отримали поміщицької землі в достатній кількості. Національні вимоги українців влада повністю проігнорувала, а згодом знову розпочала тиск на українську культуру та пресу.

Змоделюйте розвиток подій: до чого приведе заморожування основних причин революції?

Заморожування проблем лише поглибило кризу в суспільстві. Невдоволення селян, робітників та поневолених народів накопичувалося далі. Такий стан неминуче вів до нового, значно сильнішого революційного вибуху в майбутньому за першої ж серйозної кризи чи великої війни.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Об’єднайтеся в трійки та підготуйте історичну довідку на тему: «Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах» за алгоритмом: період діяльності, громадське утворення, часопис, політична платформа, вимоги.

Історична довідка про парламентські громади:

Критерій	І Державна Дума	ІІ Державна Дума
Період діяльності	Квітень — липень 1906 року	Лютий — червень 1907 року
Громадське утворення	Українська парламентська громада (голова — Ілля Шраг, 45 депутатів)	Українська думська громада (47 депутатів)
Часопис	«Український вісник» (редактор Максим Славинський)	«Рідна справа. — Думські вісті»
Політична платформа	Національно-територіальна автономія України	Політична автономія України у складі оновленої держави
Вимоги	Автономія України, запровадження рідної мови в початковій школі, судах та адміністрації	Автономія України, запровадження української мови в школах та державному управлінні, відкриття кафедр української мови, літератури та історії в університетах

Доповніть схему та, використовуючи її інформацію, підготуйте розповідь на тему: «Вплив революції 1905–1907 років на життя українців».

Доповнення схеми:

1. Відкрито філії товариства «Просвіта» в Одесі, Києві, Катеринославі, Миколаєві та інших містах.
2. Легалізовано діяльність українських політичних партій (зокрема УСДРП та УДРП).
3. Почали видавати україномовну періодику: газети «Хлібороб», «Громадська думка», «Рада» та журнал «Україна».
4. Створено українську громаду в Державній Думі Російської імперії.

Розповідь «Вплив революції 1905–1907 років на життя українців»:

Революція 1905–1907 років дала потужний поштовх українському відродженню в Російській імперії. Царський Маніфест 17 жовтня скасував заборони Валуєвського циркуляра й Емського указу. Українці отримали змогу вільно видавати власну пресу рідною мовою. У Лубнах з’явилася перша газета «Хлібороб», а в Києві щоденно виходила «Рада».

У містах Наддніпрянщини відкрилися осередки товариства «Просвіта», які вели просвітницьку роботу серед людей. В окремих школах та університетах викладачі вперше почали читати лекції українською мовою. Важливим кроком стала робота українських депутатів у Державних Думах, де вони відкрито вимагали національної автономії, освіти рідною мовою та справедливого розподілу землі.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/or8aBWO2 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/or8aBWO2.