§ 25. Суспільно-політичне життя у 60–80-х роках XIX ст. на західноукраїнських землях (Пометун)
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Уявіть: ви живете на Галичині в другій половині XIX ст. Довкола активно обговорюють питання майбутнього українського народу. Проаналізуйте подані далі висловлювання, що відображають думки тогочасних українців та українок і дайте відповіді на такі запитання: у чому різниця в позиціях? чому одні українці й українки прагнули об’єднання з Росією, а інші — відстоювали ідею окремої української ідентичності? як би ви зараз, не знаючи подробиць, одним реченням відповіли на запитання: «Чи можлива спільна українська держава для різних українських земель?»?
Різниця в позиціях полягає у виборі шляху розвитку. Москвофіли вважали русинів частиною російського народу і відкидали власну самобутність. Народовці відстоювали самостійність української нації та виступали за єдність усіх українців по обидва боки кордону.
Одні прагнули єдності з Росією через розчарування політикою Відня, який віддав владу в Галичині полякам. Вони сподівалися знайти у Санкт-Петербурзі захист від полонізації. Інші відстоювали окрему українську ідентичність. Вони спиралися на живу народну мову, традиції та усвідомлювали, що царський уряд жорстоко утискає українців у Російській імперії.
Спільна соборна українська держава є цілком можливою і необхідною, тому що українці по обидва боки Дніпра й Карпат є одним народом зі спільною історією та культурою.
1. Кого й чому називають москвофілами
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте причини появи в українському русі двох течій та схарактеризуйте діяльність москвофілів.
Причинами появи двох течій стали поразка революції 1848–1849 років в Австрійській імперії та невирішеність національного питання. Австрійська влада пішла на союз із польською шляхтою і фактично перетворила Галичину на польську автономію. Частина української інтелігенції зневірилася в імперському уряді та почала шукати порятунку в Росії. Інша частина вирішила розбудовувати власну національну силу на народній основі.
Діяльність москвофілів ґрунтувалася на запереченні самостійності українського народу та мови. Вони пропагували теорію про єдиний російський народ «від Карпат до Камчатки». У своїх виданнях вони вживали штучну мішану мову — язичіє. У 1870 році вони створили політичну організацію «Руська рада». Рух отримував щедрі гроші з Санкт-Петербурга, оскільки Росія використовувала його для посилення свого впливу на західноукраїнських землях. Осередки москвофілів діяли також на Закарпатті (Товариство святого Василія Великого) та на Буковині («Руська бесіда», учнівське товариство «Согласіє»).
2. Яку роль відіграли у формуванні національної української самосвідомості народовці
ПОМІРКУЙТЕ
Чим різнилися погляди народовців і москвофілів? Яку діяльність вони провадили?
Москвофіли вважали русинів частиною російського народу, виступали за союз із Росією та пропагували російську культуру й православ’я. Вони писали язичієм і заснували політичну організацію «Руська рада».
Народовці (українофіли) вважали українців окремою самостійною нацією. Їхнім ідеалом була єдина соборна Україна, що охоплює землі по обидва боки кордону. Вони розвивали літературу на основі живої народної мови. Народовці видавали журнали й газети («Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина»), заснували культурні осередки «Руська бесіда» та «Просвіта», створили Літературне товариство імені Тараса Шевченка, започаткували вічевий рух, а в 1885 році сформували власну політичну організацію «Народна рада».
ДОСЛІДІТЬ
З якими змінами у діяльності народовців пов’язані ілюстрації?
Подані ілюстрації пов’язані з переходом народовців від культурницької роботи до активної політичної діяльності. Поштовхом до цього стала поразка українців на виборах до Галицького сейму 1879 року. Засновник газети «Діло» Володимир Барвінський організував вихід першого щоденного політичного часопису для інтелігенції, а також започаткував вічевий рух у Галичині для відкритого обговорення політичних прав українців.
3. Яку діяльність провадили культурно-освітнє товариство «Просвіта» та Товариство імені Т. Шевченка
ПОМІРКУЙТЕ
Порівняйте діяльність «Просвіти» з діяльністю громад Наддніпрянщини. Запишіть їхні спільні та відмінні риси. Визначте роль Товариства імені Т. Шевченка в розвитку українського національного руху.
Порівняння товариства «Просвіта» та громад Наддніпрянщини:
| Критерій порівняння | Спільні ознаки | Відмінні ознаки |
|---|---|---|
| Товариство «Просвіта» (Галичина) | Обидва рухи поширювали освіту, видавали літературу рідною мовою, збирали фольклор і формували національну свідомість народу. | Діяло легально в межах законів Австро-Угорщини. Отримувало державну підтримку. Створило широку мережу масових читалень для селян по всіх селах. |
| Громади (Наддніпрянщина) | Об’єднували передову інтелігенцію заради національно-культурного відродження України. | Діяли напівлегально або нелегально через заборони російського самодержавства (Валуєвський циркуляр, Емський указ). Працювали переважно у великих містах серед інтелігенції. |
Товариство імені Тараса Шевченка відіграло вирішальну роль у національному русі. Воно об’єднало зусилля вчених Західної та Наддніпрянської України й перетворилося на першу справжню українську академію наук. Товариство видавало власні фахові наукові праці, розробляло єдину наукову термінологію та формувало ідею соборності українських земель.
ДОСЛІДІТЬ
На основі інформації із джерела опишіть напрями, основні риси та масштаб діяльності НТШ.
Згідно зі Статутом діяльність НТШ охоплювала фундаментальні досліди в трьох основних напрямах: філологічно-етнографічному, історико-філософсько-правничому та математично-природничо-лікарському. Товариство організовувало наукові читання, бесіди, з’їзди вчених, наукові експедиції, видавало фахові часописи («Записки НТШ»), надавало стипендії та премії дослідникам, утримувало власні бібліотеку, музей, друкарню та книгарню. Головні риси діяльності — академічний характер і творення загальноукраїнського наукового простору для обґрунтування соборності України.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Хто такі москвофіли та народовці?
Москвофіли — це суспільно-політична течія в Західній Україні другої половини XIX століття, представники якої не визнавали окремішності українського народу і прагнули об’єднання з Росією.
Народовці (українофіли) — це національна течія світської інтелігенції, яка обстоювала самобутність українського народу, розвивала мову й культуру на народній основі та прагнула єдності всіх українських земель.
2. У чому полягала діяльність народовців?
Діяльність народовців полягала у створенні культурних товариств («Руська бесіда», «Просвіта»), видавництві книг і періодики («Правда», «Діло», «Батьківщина»), відкритті читалень і заснуванні українського театру. Згодом вони започаткували вічевий рух і створили політичне товариство «Народна рада» для захисту національних прав.
3. Схарактеризуй діяльність товариства «Просвіта».
«Просвіта» відкривала в містах і селах читальні, видавала книги та підручники народною українською мовою, засновувала музеї та осередки народної творчості. Товариство проводило лекції, освітні курси та ювілейні вечори на честь діячів культури.
4. Коли і як було створено НТШ?
У 1873 році у Львові діячі Галичини та Наддніпрянщини заснували Літературне товариство імені Тараса Шевченка. У 1892 році з ініціативи Олександра Кониського товариство ухвалило новий статут і перетворилося на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) з трьома відділами.
5. Якби ти жив / жила в тогочасному суспільстві, то прибічником / прибічницею якого руху був би / була б? Чому? А що ти хотів би / хотіла б внести нового до діяльності своєї течії?
Я був би прибічником народовців, тому що вони захищали рідну мову, поважали свій народ і відстоювали ідею єдиної соборної України. До діяльності течії я додав би створення мережі спортивних та ремісничих молодіжних товариств, щоб залучати до руху більше сільської та міської молоді.
6. Яку роль відігравало товариство «Просвіта» в розгортанні національного руху на західноукраїнських землях?
«Просвіта» вивела національний рух на масовий рівень. Вона навчила грамоти тисячі селян, пробудила їхню громадянську свідомість і захистила людей від чужомовного впливу через сільські читальні.
7. Яке значення мала діяльність НТШ?
НТШ фактично стало першою всеукраїнською академією наук. Воно згуртувало видатних учених, створило власну концепцію української історії під керівництвом Михайла Грушевського та довело науковому світу самостійність української нації.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. У 1993 р. вулицю Дарвіна у Львові (колишню Кармелітську) перейменували на вулицю Просвіти. У 1994 р. з нагоди 125-річчя діяльності товариства неподалік від цієї вулиці відкрили пам’ятник «Просвіті». Як ти гадаєш, про що свідчать ці факти?
Ці факти свідчать про глибоку повагу нащадків до товариства «Просвіта» та визнання його вирішального внеску в збереження української мови, освіти й культури за часів іноземного панування.
2. Виконай завдання 25.3–25.6 до § 25 в е-додатку.
Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.
Робочий зошит
ГЗР 1
1. Уяви, що ти — картограф-політолог / картографиня-політологиня, який / яка для молодого покоління української інтелігенції Наддніпрянщини створює карту національного руху на західноукраїнських землях у 60–80-ті роки ХІХ ст., щоб показати, де і як розгортається національне відродження. На контурній карті західноукраїнських земель:
• Познач та підпиши міста — осередки діяльності народовців та головні центри москвофільства:
- Міста Галичини: Львів (головний спільний центр обох течій; осередок «Просвіти», НТШ, редакцій «Правда», «Діло», москвофільської «Руської ради» та газети «Слово»), Коломия, Самбір, Стрий, Тернопіль, Станіславів.
- Міста Буковини: Чернівці (осередок газети «Буковина», університету з кафедрою української філології, товариств «Руська бесіда» та «Согласіє»).
- Міста Закарпаття: Ужгород (центр Товариства Святого Василія Великого та москвофільської газети «Світ»).
• Познач символами або кольором основні осередки поширення україномовної літератури («Просвіта», НТШ) та москвофільського друку («Слово»):
- Львів — осередок «Просвіти», видань НТШ та часопису «Правда» (народовці), а також редакції «Слово» (москвофіли).
- Чернівці — осереддя часопису «Буковина» та видань «Руської бесіди».
- Ужгород — видання газети «Світ» та діяльність Товариства Святого Василія Великого.
• Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення:
- Синій круг — центри народовського (українофільського) руху.
- Червоний квадрат — осередки москвофільства.
- Зелена книга — центри друку та поширення україномовної літератури («Просвіта», «Діло», видання НТШ).
- Жовтий сувій — центри видання москвофільської преси («Слово», «Світ», література язичієм).
Аналіз
Чому Львів став головним центром українського друку та національного руху на Галичині? Як на це вплинули політичні умови в Австрійській та Російській імперіях?
Львів був адміністративним, освітнім та культурним центром краю, де діяли університет, українські гімназії, численні видавництва й редакції часописів. В Австро-Угорщині конституційні реформи 1860-х років забезпечили легальні можливості для створення товариств і вільного друку, тоді як у Російській імперії діяли Валуєвський циркуляр та Емський указ, які повністю забороняли україномовні видання. Через це українські діячі Наддніпрянщини перенесли свій видавничий рух до Львова, перетворивши місто на всеукраїнський центр друкованого слова.
2. Склади та запиши в таблицю хронологічний календар ключових подій українського національного відродження на Галичині (60‒80-ті роки XIX ст.). Для кожної події зазнач рік, коротко опиши суть і значення для національного руху.
| Дата | Подія, її суть | Значення для національного руху |
|---|---|---|
| 1861 р. | Заснування у Львові першої москвофільської газети «Слово» | Початок публічного організаційного оформлення москвофільського руху та пропаганди теорії єдності з російським народом. |
| 1868 р. | Створення у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта» | Розпочато легальну культурно-освітню роботу серед широких верств селянства, заснування читалень та видання доступних книжок. |
| 1870 р. | Заснування москвофілами політичної організації «Руська рада» | Організаційне об’єднання москвофілів для участі у виборах та захисту консервативних проросійських позицій. |
| 1873 р. | Заснування у Львові Товариства імені Т. Шевченка | Об’єднання інтелігенції Наддніпрянщини та Галичини для розвитку української мови й літератури без цензурних заборон Росії. |
| 1880 р. | Заснування щоденної народовської газети «Діло» та проведення першого українського народного віча у Львові | Започатковано масовий вічевий рух і створено провідний орган політичної преси галицьких народовців. |
| 1885 р. | Заснування товариства «Народна рада» у Львові та вихід першої української газети «Буковина» в Чернівцях | Народовці оформили власну політичну організацію для керівництва рухом та поширили вплив на українців Буковини. |
Ти вже заповнив / заповнила таблицю ключовими подіями. Тепер поглянь на ці події не ізольовано, а як на ланки одного процесу і дай відповіді на запитання.
Яку тенденцію можна простежити в розвитку українського руху на західноукраїнських землях протягом 60–80-х років ХІХ ст.? (Що змінювалося: ідеї, форми діяльності, роль інтелігенції, коло учасників.)
Відбувся перехід від суто культурницької та просвітницької праці до чіткої політичної боротьби й формування соборницьких ідей. Якщо в 1860-х роках рух складався з невеликих гуртків інтелігенції та духовенства, то у 1880-х роках він став масовим завдяки залученню селянства через мережу читалень «Просвіти» та проведення народних віч. Зросла провідна роль світської інтелігенції, а в пресі утвердилася вимога національної єдності всіх українських земель по обидва боки кордону.
Які події, на твою думку, стали переломними в розвитку національного руху на західноукраїнських землях цього періоду? (Поясни, чому саме вони мали вирішальне значення.)
Переломними подіями стали створення товариства «Просвіта» (1868 р.), Товариства імені Т. Шевченка (1873 р.) та перше українське народне віче (1880 р.). «Просвіта» вивела рух за межі вузьких кабінетів у народні маси, Товариство Шевченка заклало основу соборної української науки, а віче 1880 року перетворило українців Галичини на самостійний політичний чинник краю.
3. На основі тексту параграфа поясни причинно-наслідковий зв’язок кожного етапу логічного ланцюга у формуванні національного руху на Галичині:
Посилення польського впливу на Галичині після 1848 р. ➝ Розчарування української інтелігенції в австрійській владі ➝ Пошук альтернативних шляхів національного розвитку ➝ Розкол українського руху: москвофіли й народовці ➝ Ідейна боротьба та її наслідки.
- Посилення польського впливу: Після революції 1848–1849 рр. Відень пішов на союз із польською елітою, перетворивши Галичину на її фактичну автономію, що посилило полонізацію освіти та влади.
- Розчарування в австрійській владі: Українські діячі усвідомили, що імперський уряд не задовольнить їхніх вимог про поділ Галичини на українську й польську частини та не захистить їхні права.
- Пошук альтернативних шляхів: Неможливість досягти поступок від Відня змусила шукати зовнішніх союзників або нові внутрішні орієнтири для збереження ідентичності.
- Розкол руху: Старше духовенство та консерватори звернули погляди до Російської імперії (москвофіли), а молода світська інтелігенція під впливом Т. Шевченка обрала шлях самостійного розвитку (народовці).
- Ідейна боротьба та її наслідки: Конкуренція за школи, пресу й читальні завершилася перемогою народовців, які створили мережу масових інституцій («Просвіта», НТШ) та заклали основи ідеї соборності України.
ГЗР 2
4. Використовуючи текст параграфа, заповни таблицю, порівнявши дві головні течії українського руху на Галичині.
| Критерій | Москвофіли (русофіли) | Народовці (українофіли) |
|---|---|---|
| Основна ідея / основні ідеї | Заперечення існування окремого українського народу, теорія «єдиного руського народу від Карпат до Камчатки», порятунок від полонізації через єдність із Росією. | Визнання українців окремою самостійною нацією, єдність українських земель по обидва боки Збруча, захист національних прав у межах Австро-Угорщини. |
| Ставлення до мови | Відкидання живої народної мови, використання штучної мовної суміші — «язичія», визнання російської мови літературним стандартом. | Розвиток літератури та освіти на основі живої народної мови без чужомовних домішок, запровадження фонетичного правопису. |
| Політичний орієнтир | Російська імперія, підтримка царського уряду та Санкт-Петербурга. | Власні сили українського народу, соборна Україна за лояльності до австрійської конституційної влади. |
| Головні організації / друковані видання | «Руська рада», Товариство Святого Василія Великого, товариство «Согласіє»; газети «Слово», «Світ». | «Просвіта», Товариство імені Т. Шевченка, «Народна рада», «Руська бесіда»; газети «Діло», «Батьківщина», часописи «Правда», «Вечерниці». |
| Соціальна база | Старше греко-католицьке духовенство, консервативні чиновники, москвофільська шляхта Галичини й Закарпаття. | Молода світська інтелігенція: вчителі, студенти, юристи, письменники, свідоме селянство. |
Переглянь в е-додатку відео 25.1. Порівняй інформацію історика Ярослава Грицака щодо діяльності москвофілів (він їх називає русофілами) та народовців з інформацією з підручника і дай розгорнуті відповіді на запитання.
Як історик характеризує москвофільство (русофільство)? На які два ключові аспекти їхньої ідеології (крім орієнтації на Росію) він звертає увагу?
Історик визначає русофільство як культурну течію, що прагнула законсервувати минуле та шукала великої противаги польському впливу на Галичині.
Історик характеризує галицьке русофільство як консервативну реакцію на модернізацію та польський тиск. Двома ключовими аспектами їхньої ідеології виступають прагнення зберегти традиційну високу культуру через опертя на старе церковнослов’янське письмо (язичіє) та захист консервативної обрядової традиції греко-католицької церкви від полонізації й латинізації.
Чи збігається оцінка історика з оцінками, поданими в підручнику? Поясни свою думку.
Так, оцінка історика повністю збігається з матеріалом підручника. Обидва джерела вказують, що москвофільство виникло через зневіру галицької інтелігенції у власних силах та спробу знайти сильного союзника проти полонізації в особі Російської імперії. І в підручнику, і у відео наголошується на ретроградності цієї течії, її штучній мові («язичії») та намаганні законсервувати старі патріархальні порядки.
Чому, за словами історика, москвофіли (русофіли) не вибрали орієнтиром Петербург?
Галицькі русофіли вважали Петербург космополітичною, надто європеїзованою і «німецькою» столицею, яка уособлювала чужий бюрократичний апарат. Натомість Москва сприймалася ними як справжній духовний осередок старої патріархальної Русі та традиційного православного благочестя.
Що, на думку історика, стало головною умовою перемоги народовців у боротьбі за українську ідентичність на Галичині?
Головною умовою стала поява потужного культурного продукту (передусім книжок рідною мовою) та постаті Тараса Шевченка як національного поета-пророка. Шевченко постраждав за свої переконання і став мучеником, що перетворило його творчість на беззаперечний моральний авторитет для цілого покоління галичан.
Як ти розумієш слова історика, що ідеї без «продукції» (культурного виробництва) та «інституцій» (організаційних структур) не можуть утвердитися й поширитися в суспільстві?
Самі по собі ідеї залишаються абстрактними та мінливими, немов хмари на небі, доки не втіляться в матеріальні речі. Масова свідомість потребує книжок, газет, шкіл, читалень і товариств на кшталт «Просвіти», які закріплюють національну самосвідомість у щоденному житті людей.
5. Уважно прочитай у підручнику уривок із газети «Діло» (1885 р.), у якому описано один із вечорів, організованих товариством «Просвіта». Дай відповіді на запитання.
Уяви, що ти був / була в залі цього вечора. Які форми діяльності «Просвіти» ти побачив / побачила?
Проведення публічних науково-популярних лекцій з історії, організацію урочистих концертів, виступи хорових колективів із національним репертуаром та меморіальні заходи на вшанування пам’яті видатних українських мислителів і діячів.
Опиши атмосферу вечора. Використай слова та фрази з тексту. (Підкресли ті, що найкраще передають настрій заходу.)
У залі панувало піднесення, коли зібралася численна інтелігентна громада для вшанування пам’яті Миколи Костомарова. Найкраще настрій передають вирази: глибока пошана, щире національне зворушення та поважна мовчанка під час співу хору.
Як ти вважаєш, яку символічну роль мав виступ хору в народних строях із піснею «Боже великий, єдиний, Русь-Україну храни!»? (Про що він свідчив? Що він пробуджував у слухачів і слухачок?)
Виступ хору символізував духовну неподільність українського народу та зв’язок традиційної народної культури з високими духовними прагненнями інтелігенції. Він свідчив про усвідомлення власної окремішності та пробуджував у присутніх гордість за свій народ, патріотизм і прагнення національної свободи.
Поміркуй: чому лекція була присвячена саме Миколі Костомарову — історику й мислителю з Наддніпрянщини? (Як це могло вплинути на єдність українців на Галичині?)
Микола Костомаров обґрунтував самостійність українського народу та був ідейним провідником Кирило-Мефодіївського товариства. Вшанування діяча з підросійської України в австрійському Львові зміцнювало почуття соборності й доводило галичанам, що вони єдині зі своїми наддніпрянськими братами.
Уяви, що ти журналіст / журналістка газети «Діло». Напиши коротке повідомлення (3–5 речень) про цей вечір під заголовком «Вечір, що пробудив серця» (або придумай власний заголовок).
Вечір, що пробудив серця
У залі товариства «Просвіта» відбулося урочисте зібрання на пошану незабутнього Миколи Костомарова. Присутні із захопленням вислухали змістовну доповідь про неоціненні заслуги вченого перед українською нацією. Справжнім апогеєм вечора став виступ хору в барвистих народних строях, який виконав молитву за долю рідного краю. Ця подія вкотре показала непохитну вірність галичан спільній всеукраїнській справі.
6. Проведи дослідницький аналіз діяльності Наукового товариства імені Т. Шевченка (НТШ) та заповни аналітичну картку. (Використай матеріал підручника, уривки зі статуту НТШ та висловлювання Михайла Грушевського.)
Факт / Подія: Опиши, як і чому відбулося перетворення Літературного товариства імені Т. Шевченка на Наукове товариство імені Т. Шевченка.
Літературне товариство було засноване в 1873 році у Львові як культурно-видавничий осередок. У 1892 році з ініціативи Олександра Кониського та за підтримки інтелігенції з Наддніпрянщини було ухвалено новий статут. Товариство реорганізували в повноцінну наукову інституцію, щоб об’єднати фахових учених і створити україномовну наукову базу в умовах царських заборон у Росії.
Хронологія: Коли це відбулося?
- Рік реорганізації: 1892 р.
- Період головування Михайла Грушевського: 1897–1913 рр.
Які події припадають на цей «золотий час» діяльності НТШ?
Формування концепції національної історії України, видання багатотомної праці Михайла Грушевського «Історія України-Руси», вихід понад сотні томів «Записок НТШ», розбудова академічної бібліотеки, музею й друкарні, а також залучення до співпраці провідних учених з усіх українських земель.
Причина / Передумова: Чому виникла потреба в реорганізації? (Подумай: чому для українського руху було принципово важливо мати власну академічну установу, а не лише культурно-освітні товариства (як «Просвіта»)? )
Національний рух потребував наукового спростування імперських міфів про відсутність української історії та мови. Культурно-освітні товариства навчали грамоти селян, а академічна установа створювала високу науку українською мовою, формувала національну інтелектуальну еліту та виконувала функції неофіційної національної Академії наук.
Зміст / Процес: Як саме працювало НТШ?
Якою була мета Товариства?
Метою НТШ був розвиток науки й мистецтва українською мовою, дослідження минулого й сучасного українських земель, а також збирання пам’яток старовини України-Руси.
Які напрями роботи вела установа? (Зазнач відділи, ініціативи, форми наукового життя.)
Діяли три секції: філологічна, історико-філософська та математично-природничо-медична. Товариство влаштовувало наукові з’їзди й експедиції, організовувало публічні лекції, видавало наукову літературу, утримувало власні музей, бібліотеку, книгарню та друкарню.
Яке видання стало головним науковим органом української науки? (Назви його і стисло схарактеризуй.)
Головним виданням стали «Записки Наукового товариства імені Шевченка». Це був перший фундаментальний українськомовний академічний часопис, у якому друкувалися дослідження з історії, філології, права та природничих наук авторства найкращих учених Наддніпрянщини й Галичини.
Наслідок / Значення: Яке місце посідало НТШ у розвитку української науки й національної ідеї? У чому полягала його роль для ідеї соборності України?
НТШ стало прототипом української Академії наук і найвищим інтелектуальним центром нації. Воно створило академічну базу для обґрунтування окремішності українського народу, виховало плеяду фахових науковців і сформувало наукову концепцію історії та культури соборної України.
Як воно вплинуло на єднання українських земель і розвиток науки?
Товариство створило спільний науковий і культурний простір понад імперськими кордонами. Воно об’єднало інтелектуальні сили Наддніпрянщини та Західної України, видавало праці вчених обох імперій, розробляло єдину українську наукову термінологію та стандарти мови, інтегруючи вітчизняну науку у світовий академічний простір.
Уяви, що ти — учасник / учасниця НТШ у 1900 р. Склади коротке гасло або девіз для обкладинки журналу «Записки НТШ», яке / який передавав би дух цього товариства.
«Наукою та працею — до єдності й самостійності соборної України!»
ГЗР 3
7. Проаналізуй вплив Емського указу 1876 р. на національний рух на західноукраїнських землях, послідовно відповівши на запитання.
Як Емський указ вплинув на розвиток українського руху на Наддніпрянщині?
Емський указ завдав нищівного удару по легальній діяльності українського руху в Російській імперії. Було заборонено видання оригінальних творів і перекладів українською мовою, завіз україномовних книг з-за кордону, театральні вистави, концерти з піснями та викладання рідною мовою в школах. Це змусило діячів Наддніпрянщини діяти підпільно або шукати можливості реалізації своїх ідей за кордоном.
Як ці обмеження посилили роль Галичини як «друкарні» українського руху?
Через цензурні заборони в Росії Галичина, де конституція Австро-Угорщини гарантувала свободу друку й слова, стала рятівним центром вільного українського слова. Всі рукописи, художні твори, наукові розвідки та періодика наддніпрянських авторів почали друкуватися у друкарнях Львова та розповсюджуватися по всій Україні, перетворивши край на так званий «український П’ємонт».
Наведи приклади взаємозв’язків між Галичиною та Наддніпрянщиною в цей період (видавнича діяльність, обмін людьми та ідеями, співпраця діячів тощо).
- За фінансової підтримки меценатів і діячів Наддніпрянщини (Єлизавети Милорадович, Михайла Жученка, київської громади) у Львові створено Товариство ім. Т. Шевченка та власну друкарню.
- У львівських виданнях («Правда», «Діло», «Зоря», «Записки НТШ») публікувалися твори Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького, Олександра Кониського, Михайла Драгоманова, Володимира Антоновича.
- У 1894 році київський історик Михайло Грушевський переїхав до Львова й очолив кафедру всесвітньої історії Львівського університету та Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Зроби висновок: Як Емський указ парадоксально сприяв зміцненню зв’язків між українцями по обидва боки імперського кордону?
Емський указ мав на меті знищити український рух, але натомість змусив діячів двох імперій об’єднати ресурси та зусилля. Він переніс інтелектуальний центр тяжіння до Галичини, налагодив постійний взаємообмін між наддніпрянцями та галичанами й перетворив регіональні рухи на єдиний всеукраїнський соборницький процес.
8. Уяви, що ти — один / одна з діячів / діячок «Просвіти» або Наукового товариства імені Т. Шевченка в 60‒80-х роках ХІХ ст. і вирішив / вирішила написати уявного листа до української молоді ХХІ ст.
У листі:
• розкажи про свої ідеали, прагнення та те, за що ти борешся;
• опиши труднощі, з якими стикаєшся у своїй діяльності;
• коротко поясни, як ідея соборності проявлялася у 80-х роках ХІХ ст. і в чому її актуальність для майбутніх поколінь українців;
• поділися власним баченням що, на твою думку, є найважливішим для збереження й розвитку нації.
(Можеш вибрати реальну історичну особу або вигадати образ діяча / діячки того часу).
Дорогі нащадки вільної України XXI століття!
Пишу до вас із кінця XIX століття, коли наша земля розірвана між двома великими імперіями. Наш найвищий ідеал — побачити наш народ освіченим, свідомим своєї гідності та об’єднаним у єдиній соборній державі. Ми боремося словом, книгою, читальнею і науковою працею, доводячи, що ми — самостійна нація, а не чиясь окраїна.
Наш шлях сповнений труднощів: уряд у Відні заграє з польською шляхтою, царський режим у Петербурзі забороняє рідне слово, а серед наших співвітчизників є ті, хто зневірився і шукає порятунку в чужому москвофільстві. Проте нас не зупинити. У 1880-х роках ми відкрили очі на те, що соборність — це не абстракція: по обидва боки Дніпра та Карпат б’ється одне українське серце. І якщо ми вистоїмо в цій культурній та інтелектуальній битві, майбутнє належатиме нам.
Найважливішим для збереження й розвитку нації завжди залишаються три речі: глибоке знання власної історії, вірність рідній мові та щоденна праця заради розбудови спільних інституцій. Бережіть соборну Україну так, як ми її омріяли й виплекали для вас!
З вірою в нашу перемогу, член Товариства «Просвіта» та НТШ, 1885 рік.
9. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Український національний рух довів: культурна спільність сильніша за імперські кордони». Для аргументації скористайся методом PRES, заповнивши поля нижче.
Позиція (Position): Я вважаю, що…
Теза є цілком справедливою: український національний рух другої половини XIX століття переконливо довів, що спільна культурна та національна ідентичність сильніша за будь-які імперські кордони й політичні заборони.
Обґрунтування (Reason): Тому що…
Незважаючи на те, що українські землі перебували у складі двох ворогуючих імперій (Російської та Австро-Угорської), інтелігенція та народ обох частин відчували себе єдиним етносом, послуговувалися однією мовою, шанували спільних героїв (зокрема Тараса Шевченка) і взаємно доповнювали можливості розвитку нації.
Приклад (Example): Наприклад, …
Коли Емський указ 1876 р. у Російській імперії заборонив українське друковане слово, наддніпрянські меценати та діячі спрямували кошти у Львів. Там було засновано Товариство ім. Т. Шевченка, почали вільно друкуватися твори наддніпрянських письменників, а журнал «Правда» та газета «Діло» відкрито проголошували формулу: «Одна-єдина українська нація — по обидва боки Дніпра та Карпат».
Висновок (Summary): Отже, можна зробити висновок, що…
Спільність мови, традицій, літератури та наукового простору виявилася міцнішою за штучно встановлені кордони, заклавши непорушний духовний фундамент для майбутньої державної соборності України.