1 серпня 2026 р. Модерна доба

25. Утворення перших українських політичних партій

Пригадайте, що таке політична партія. У яких країнах виникли перші політичні партії? Про які тенденції політичного розвитку свідчить поява політичних партій? Опрацюйте навчальні матеріали параграфа та проаналізуйте ідейні засади перших політичних партій на західноукраїнських землях. Визначте, що спільного і відмінного в ідеях українських політичних партій. Яка з партій, на вашу думку, найповніше відображала інтереси українців?

Політична партія — це добровільне об’єднання громадян зі спільними поглядами, створене для здобуття або здійснення державної влади через вибори та втілення своєї програми. Перші політичні партії сформувалися у Великій Британії (торі та віги) та США (федералісти й демократи-республіканці).

Поява партій свідчила про модернізацію політичної системи, розширення виборчих прав громадян, усвідомлення різними верствами своїх інтересів і перехід від вузьких гуртків до відкритої парламентської боротьби.

Спільним для українських партій Галичини кінця XIX ст. було прагнення поліпшити життя народу, розвивати національну культуру й освіту, запровадити загальне виборче право та вибороти автономію, а згодом — повну державну незалежність України. Відмінності полягали в ідеологічних основах: РУРП орієнтувалася на соціалізм і захист селянства; УСДП сповідувала марксизм і захищала найманих робітників; УНДП поєднувала національні та ліберально-демократичні цінності заради єдності всієї нації; КРНС стояв на консервативних християнських засадах; москвофільська РНП прагнула єдності з Росією.

Найповніше інтереси більшості українців відображала Українська національно-демократична партія (УНДП), оскільки вона об’єднала навколо ідеї національної соборності всі верстви населення — селян, світську інтелігенцію та духовенство.

1. РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ

Поміркуйте, чому українське робітництво часто не наважувалось відкрито боротися за свої права.

Українські робітники здебільшого були вчорашніми розореними селянами з низьким рівнем освіти та правової свідомості. Через страх утратити заробіток, цілковиту залежність від наймача, відсутність міцних профспілок і загрозу покарання з боку поліції вони рідко наважувалися на відкритий протест.

МОДЕРНЕ УКРАЇНСТВО І ТРАДИЦІЇ

1. Чому соціалістична ідеологія приваблювала молодь?

Молодь захоплювалася ідеями соціальної справедливості, рівності та знищення бідності. В умовах безземелля селян і важкої праці робітників у Галичині соціалізм здавався передовою європейською теорією, здатною швидко змінити суспільство на краще.

2. Чому саме погляди М. Драгоманова лягли в основу ідеології радикалів?

Михайло Драгоманов був прямим учителем і натхненником лідерів галицької молоді — Івана Франка та Михайла Павлика. Його вчення поєднувало соціальні вимоги захисту простого люду з боротьбою за національні права та практичною просвітницькою працею серед селянства.

3. На які особливості громадської активності українців вказував І. Франко? Чи актуальні його слова у наш час?

Іван Франко вказував на пасивність робітництва, його невміння цінувати власні права та страх відкрито заявити про законні інтереси. Ці слова актуальні й сьогодні, адже розвиток демократичної правової держави неможливий без високої громадянської активності кожного громадянина.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Ознайомтеся зі змістом програми РУРП. Які з цих програмних положень втілені в сучасному законодавстві України? Які, на вашу думку, є застарілими? Чому?

У сучасному законодавстві України втілені такі положення програми РУРП: загальне, рівне й пряме виборче право при таємному голосуванні для жінок і чоловіків; основні громадянські свободи (слова, друку, совісті, мирних зібрань); обов’язкова безоплатна середня освіта; прогресивне оподаткування доходів; право на охорону праці та розвинене місцеве самоврядування.

Застарілими є вимоги щодо запровадження колективної власності на засоби виробництва, оскільки сучасна економіка базується на приватній власності та ринкових відносинах. Також застарілими є пункти про автономію в межах Австро-Угорщини та скасування давніх державних монополій на сіль чи лотереї.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Яке значення брошури «Україна irredenta»?

Праця Юліана Бачинського «Україна irredenta» («Україна уярмлена», 1895 р.) уперше переконливо довела політичну та економічну необхідність здобуття повної державної незалежності України. Вона змінила орієнтири українського руху з автономізму на самостійництво.

2. Чому, на вашу думку, саме галицькі соціалісти першими пристали на ідею незалежності України?

Галицькі марксисти дійшли висновку, що соціалізм неможливий без потужного робітничого класу, а той не виникне без розвитку власної економіки та промисловості, для чого потрібна своя національна держава. Крім того, австрійська конституція гарантувала свободу слова, що давало змогу відкрито обговорювати ідею незалежності, на відміну від Російської імперії.

2. РОЗВИТОК БАГАТОПАРТІЙНОСТІ

За текстом параграфа з’ясуйте, як змінювалася палітра політичних партій західноукраїнських земель протягом 1890-х років. Довкола яких питань точилися дискусії в середовищі політично активних громадських діячів? Яка з партій, на вашу думку, могла отримати найбільшу підтримку серед населення українських регіонів? Чому?

Упродовж 1890-х років політичне життя Галичини змінилося від існування однієї радикальної організації (РУРП, 1890 р.) до появи цілого спектра політичних сил: націонал-демократів (УНДП, 1899 р.), соціал-демократів (УСДП, 1899 р.), християнських суспільників (КРНС, 1896 р.) та москвофілів (РНП, 1900 р.). Головні дискусії точилися навколо автономії чи повної незалежності України, марксизму чи загальнонаціональної єдності, ролі церкви та ставлення до Російської імперії. Найбільшу підтримку здобула УНДП, тому що вона поєднала боротьбу за незалежну соборну державу з практичним захистом інтересів селянської більшості краю.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Ознайомтеся в е-додатку з інформацією про діяльність І. Франка та визначте, яка трансформація його поглядів відображена в уривку з листа.

В уривку відображено перехід Івана Франка від раннього соціалістичного радикалізму до послідовного націонал-демократизму. Він наголосив, що його національне почуття є важливішим за партійну доктрину («відчуваю себе насамперед русином, а потім радикалом»), тому вийшов із РУРП і долучився до заснування Української національно-демократичної партії.

1. Чому УСДП була малочисельною?

УСДП орієнтувалася винятково на найманих робітників фабрик і заводів, однак Галичина залишалася відсталим аграрним краєм, де частка українських промислових робітників була дуже малою. Переважна більшість селян не підтримувала марксистських закликів до ліквідації приватної власності на землю.

2. Чому польські соціал-демократи вважали всіх робітників Галичини поляками?

Польські політичні діячі розглядали всю Галичину як історично польський край і прагнули одноосібно очолювати робітничий рух. Вони заперечували національну окремішність українських робітників, намагаючись асимілювати їх у межах польських організацій.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Чому РНП втрачала популярність?

Руська народна партія втрачала вплив через швидке зростання національної свідомості галицьких українців, які не бажали підпорядкування Російській імперії. Москвофільські ідеї програвали на тлі успіхів українських партій, а відкрите фінансування РНП із царської скарбниці дискредитувало її в очах суспільства та викликало підозру австрійської влади.

2. Які російські історичні міфи прослідковуються у програмі РНП? Якими поняттями маніпулювали москвофіли?

У програмі РНП простежується імперський міф про «один неподільний руський народ» від Карпат до Камчатки та спільну російську культуру. Москвофіли маніпулювали давньою назвою галичан «русини» («руський народ»), підміняючи її терміном «росіяни», а також використовували колоніальні поняття «малоросійське плем’я» та «общерусский язык».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Прокоментуйте за схемою історію створення перших політичних партій на українських землях.

У другій половині XIX ст. в Галичині діяли три головні течії: народовці, радикали та москвофіли. До кінця століття вони дали початок партіям трьох ідеологічних напрямів:

Соціал-демократичний напрям: на базі руху радикалів у 1890 р. виникла перша українська партія РУРП, а восени 1899 р. її марксистське крило утворило самостійну партію УСДП.
Ліберальний напрям: об’єднання поміркованих радикалів і патріотичних народовців за підтримки М. Грушевського привело до заснування у 1899 р. найвпливовішої Української національно-демократичної партії (УНДП).
Консервативний напрям: консервативні народовці заснували релігійний Католицький русько-народний союз (1896 р.), а москвофіли створили проросійську Руську народну партію (1900 р.).

Схема наочно демонструє еволюцію суспільно-політичних течій у сучасні політичні партії з трьома чіткими ідеологіями: ліберальною (УНДП), соціал-демократичною (РУРП, УСДП) та консервативною (КРНС, РНП).

3. УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В КРАЙОВИХ СЕЙМАХ ТА АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ У ВІДНІ

Проаналізуйте інфографіку та дайте відповіді на запитання.

1. За яким принципом відбувався поділ виборців на курії до 1896 р.?

Поділ виборців здійснювався за соціально-майновим і становим принципом. Населення ділилося на чотири курії: великих землевласників, торгово-промислових палат, заможних міських платників податків і сільських громад.

2. Чи демократичною, на вашу думку, була така виборча система?

Ця виборча система була недемократичною через нерівне представництво: голос одного поміщика мав таку саму вагу, як голоси сотень і тисяч селян. Більшість людей усувалася від виборів високим майновим цензом, а жінки взагалі не мали виборчих прав.

3. Яка інформація свідчить про поступову демократизацію виборчої системи в Австро-Угорщині?

Про демократизацію свідчить реформа 1896 року, яка додала п’яту — загальну курію (72 мандати в парламенті), завдяки чому право голосу отримали всі чоловіки віком від 24 років незалежно від сплати податків.

Розгляньте таблиці. Як вони відображають зміни політичних вподобань українських виборців протягом другої половини ХІХ ст.?

Статистичні таблиці засвідчують суттєві зміни в українському русі Галичини:

За ідеологічними вподобаннями: у 1870-х роках у Галицькому сеймі переважали москвофіли (35 послів у 1870–1876 рр.), але до кінця століття їхній вплив зійшов нанівець (0 послів у 1895–1901 рр.). Натомість зміцнилися народовці (11 послів), з’явилися радикали та християнські суспільники (КРНС здобув 13 місць у 1895–1901 рр.), що вказує на остаточну перемогу української національної ідеї.
За соціальним станом: у 1860-х роках серед депутатів домінували священники та селяни (по 22 посли у 1861–1866 рр.), тоді як до кінця століття їхнє представництво скоротилося до трьох осіб від кожної групи. Депутатські мандати перейшли до світської інтелігенції — адвокатів, суддів, урядників і вчителів, що свідчило про професіоналізацію української політики.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Утворення перших українських політичних партій».

Можу визначити причини формування перших політичних партій в Західній Україні:

Перехід національного руху від просвітницької діяльності до відкритої боротьби за місця в сеймах і парламенті;
Розчарування молодої інтелігенції пасивністю старшого покоління народовців і поступками «нової ери»;
Вплив соціалістичних та федералістських ідей М. Драгоманова;
Потреба організованого захисту земельних і соціальних прав галицького селянства.

Можу назвати перші політичні партії та їхніх лідерів:

Русько-Українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.) — Іван Франко, Михайло Павлик, Северин Данилович, В’ячеслав Будзиновський;
Українська національно-демократична партія (УНДП, 1899 р.) — Михайло Грушевський, Юліан Романчук, Іван Франко, Кость Левицький;
Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) — Микола Ганкевич, Семен Вітик, Юліан Бачинський;
Католицький русько-народний союз (1896 р.) — Олександр Барвінський;
Руська народна партія (1900 р.) — Осип Мончаловський.

Можу пояснити відмінності між цілями перших політичних партій:

РУРП поєднувала соціалізм і захист прав селян із вимогою крайової автономії, а з 1895 року — повної державної незалежності;
УНДП відкидала класову боротьбу, консолідувала всі верстви населення заради соборної самостійної України та проведення поміркованих реформ;
УСДП спиралася на марксизм і захист фабричних робітників, поєднуючи це з вимогою незалежної республіки;
КРНС будував програму на консервативних засадах греко-католицької релігійної спільності;
РНП проповідувала москвофільство та повне злиття з Росією.

Можу дати оцінку рівню громадянської відповідальності населення західноукраїнських земель:
Через бідність і неосвіченість частина населення піддавалася тиску чиновників та продавала свої голоси на виборах («хрунівство»). Разом із тим, завдяки діяльності «Просвіти», поширенню партійної преси та виборчим кампаніям громадянська активність селян і робітників наприкінці століття стрімко зростала.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чому в РУРП виникали суперечності щодо питання автономії та незалежності? Як це вплинуло на її програму?

Суперечності виникли між старшими засновниками партії, які під впливом Драгоманова орієнтувалися на автономію у складі федерації, та молоддю, яка прагнула повної власної держави. Видання брошури Бачинського «Україна irredenta» переконало більшість радикалів, тому на з’їзді 1895 року до програми РУРП внесли вимогу боротьби за повну державну самостійність українського народу.

3. Чим відрізнялися програми УНДП та УСДП? Чому УНДП швидко стала найвпливовішою партією серед західноукраїнців?

УНДП стояла на позиціях національної єдності, захищала приватну власність та об’єднувала селян, інтелігенцію й духовенство заради соборної України. УСДП опиралася на класову теорію марксизму та захищала тільки фабричний пролетаріат. УНДП стала найпопулярнішою, тому що її програма відповідала інтересам галицького селянства, яке складало переважну більшість українського населення.

4. Чому деякі українці долучалися до москвофільських або польських політичних об’єднань? Що свідчить про складність національної ідентичності в тогочасній Галичині?

До москвофілів схилялися через образу на австрійську владу за поступки полякам, щедру фінансову підтримку з Петербурга та збереження старих уявлень про релігійну спорідненість із Руссю. До польських кіл ішли заради службової кар’єри, збереження посад або внаслідок мовної асиміляції. Це свідчить про незавершений процес формування модерної нації, коли значна частина людей визначала себе за конфесією, регіоном чи вигодою, а не за національною приналежністю.

5. Прокоментуйте вислів Ярослава Грицака: «Драгоманов вкинув у галицько-русинський рух сильний український вірус, а Франко своїм талантом і своїми творами довів його до масштабів цілої епідемії».

Михайло Драгоманов дав галицькому руху сучасні європейські соціалістичні ідеї та вивів його за рамки вузької провінційності, пов’язавши Галичину з Наддніпрянщиною. Іван Франко завдяки своїм книгам, статтям, промовам і щоденній роботі з селянами перетворив ці ідеї інтелектуалів на масовий національний рух усього народу.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Напишіть історичний репортаж від імені молодого учасника з’їзду РУРП 1890 р. у Львові. У тексті опишіть атмосферу, учасників, головні ідеї, які вас надихнули.

У жовтні 1890 року у Львові панувала неймовірна атмосфера піднесення. До зали зійшлася університетська молодь, небайдужі селяни та молоді вчителі й письменники. Усі погляди були звернені до Івана Франка та Михайла Павлика, які впевнено заявили, що час бездіяльності та покірності назавжди минув.

Ми зібралися створити першу українську партію трудящих — Русько-Українську радикальну партію. Мене надихнули чіткі й сміливі гасла: повернути землю селянам, забезпечити захист робітникам, відкрити безоплатні школи рідною мовою та дати кожному право голосу на виборах. Ми виходили зі з’їзду з вірою, що нарешті розбудимо свій народ до свідомого життя.

7. Уявіть, що ви є членом однієї з перших українських політичних партій. Розробіть листівку або невеликий маніфест, що закликає населення до підтримки вашої партії, використовуючи ідеї та риторику кінця ХІХ ст.

Брати-селяни та всі трудящі люди Галичини!

Годі терпіти злидні, сваволю чиновників та поміщицькі утиски! Русько-Українська радикальна партія закликає кожного, хто живе чесною працею, стати разом на захист своєї гідності!

Ми вимагаємо:

Захистити селянську працю: скасувати обтяжливі ґрунтові податки та заборонити забирати останню ниву за борги!
Запровадити рівне й чесне виборче право, щоб голос господаря важив стільки ж, як і голос багатія!
Відкрити безкоштовні українські школи в кожному селі та місті!
Надати повне самоврядування нашим сільським громадам і свободу слова для кожного!

Не продавайте свої голоси на виборах за панську горілку! Єднайтеся в радикальні осередки, читайте наші газети, бо тільки знанням, єдністю та боротьбою ми здобудемо землю і кращу долю!