Сіньхайська революція в Китаї

Зміст

ПОМІРКУЙМО!

Як ви розумієте поняття «напівколонія»? Висловте припущення, чи рівноправними були економічні контакти Китаю з Великою Британією після першої опіумної війни.

Напівколонія — це формально незалежна держава, яка перебуває в економічній і політичній залежності від іноземних держав і значною мірою втратила свій суверенітет.

Економічні контакти Китаю з Великою Британією після Першої опіумної війни не були рівноправними. За Нанкінським мирним договором 1842 року Китай під загрозою сили відкрив свої порти для безмитної британської торгівлі, виплатив велику контрибуцію та передав Британії острів Гонконг.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте історію визвольної боротьби китайців за алгоритмом: 1) причини й рушійні сили визвольної боротьби; 2) головні події боротьби проти колоніального поневолення; 3) роль офіційної влади в подіях визвольної боротьби; 4) результати кожного з етапів боротьби.

1. Причини й рушійні сили: криза та гніт маньчжурської династії Цін, загроза колоніального розчленування країни провідними державами та зубожіння селян. Рушійними силами були селяни, міська біднота, а пізніше — студенти, інтелігенція, робітники та національна буржуазія.
2. Головні події: Тайпінське повстання (1850–1864 рр.), Іхетуанське повстання (1899–1901 рр.) та Сіньхайська революція (1911–1912 рр.).
3. Роль офіційної влади: династія Цін захищала власні привілеї, йшла на поступки іноземним колонізаторам та жорстоко придушувала народні повстання за допомогою європейських інтервентів, поки не була повалена під час революції 1911–1912 років.
4. Результати етапів боротьби: повстання тайпінів та іхетуанів зазнали поразки через військову інтервенцію західних держав; Сіньхайська революція повалила двохсотлітню монархію Цін і встановила республіку, проте країна зберегла статус напівколонії та розкололася на сфери впливу мілітаристів.

Пригадайте визначення поняття «громадянська війна».

Громадянська війна — це збройний конфлікт за державну владу між різними суспільними групами чи політичними силами всередині однієї країни.

Визначте на карикатурі історичних персонажів. З’ясуйте на основі аналізу емоцій героїв головних суперників у міжнародних відносинах.

На карикатурі світові лідери ділять пиріг з написом «Китай»: королева Великої Британії Вікторія, німецький кайзер Вільгельм II, російський цар Микола II, французька Маріанна та японський імператор Муцухіто, а позаду безпорадно протестує представник династії Цін. Головними суперниками показано Велику Британію та Німеччину: войовничий Вільгельм II сперечається з королевою Вікторією, яка вже встромила ніж у китайську територію.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. З якою метою європейці прагнули проникнути до Китаю? Як здійснювалися перші їхні спроби потрапити в цю країну?

Європейці прагнули відкрити китайський ринок для збуту своїх промислових товарів і вивезення цінного шовку, чаю та порцеляни. Оскільки китайці вимагали за свої товари лише срібло, британці почали контрабандою масово завозити до Китаю наркотичний опіум з Індії, що викликало залежність у населення та збагачувало європейських торговців.

2. У чому полягала сутність політики ізоляції цінської династії?

Сутність політики полягала в «закритті» Китаю для іноземців у 1757 році через страх імператорів перед колоніальним загарбанням і втратою влади. Така ізоляція призвела до глибокого технічного, економічного та військового відставання Китаю від європейських держав.

3. Розкажіть про хід Першої та Другої опіумних війн.

Перша опіумна війна (1840–1842 рр.) розпочалася після того, як цінська влада знищила партію британського опіуму в Гуанчжоу; Велика Британія розгромила застарілу китайську армію та нав’язала Нанкінський договір. Друга опіумна війна (1856–1860 рр.) велася Великою Британією та Францією для здобуття нових привілеїв; інтервенти захопили й розграбували Пекін, змусивши Китай повністю відкрити внутрішній ринок і легалізувати торгівлю опіумом.

4. Які були передумови повстання тайпінів?

Головними передумовами були національне гноблення з боку панівної маньчжурської династії Цін, катастрофічне збідніння селян через податки та посилення колоніального тиску західних держав після Першої опіумної війни.

5. Назвіть цілі іхетуанів перед початком повстання. За яких обставин воно розпочалося?

Головною метою іхетуанів («боксерів») було повне вигнання іноземців із Китаю, знищення європейських товарів, залізниць, місіонерів та збереження давніх китайських традицій. Повстання спалахнуло в 1899 році, коли іноземні імперії фактично почали поділ Китаю на сфери впливу, а США проголосили доктрину «відкритих дверей».

6. У чому полягали сутність програми тайпінів та основні принципи побудови їхньої держави?

Тайпіни прагнули створити «Небесну державу великого спокою» на засадах зрівняльного розподілу землі, загальної рівності та братерства. Держава будувалася за суворим воєнізованим принципом: скасовувалася приватна власність, ліквідовувалися стани, вводилася обов’язкова праця, а все майно й продукти здавалися до спільних комор.

7. Розкрийте зміст трьох народних принципів Сунь Ятсена.

Три народні принципи Сунь Ятсена включали:

• Націоналізм — повалення чужоземної маньчжурської династії Цін та відновлення незалежної китайської держави.
• Народовладдя — ліквідація монархії та встановлення демократичної республіки з конституційним ладом.
• Народний добробут — зрівняння прав на землю через поступову націоналізацію та запровадження справедливого земельного податку.

8. Якими були підсумки Сіньхайської революції 1911–1913 рр.?

Революція повалила династію Цін, ліквідувала імператорську владу, що існувала понад дві тисячі років, і проголосила Китайську Республіку. Проте революція залишилася незавершеною: владу захопив генерал Юань Шикай, країна фактично розпалася на володіння місцевих мілітаристів і залишилася напівколонією іноземних держав.

9. Поясніть значення термінів і понять: «тайпіни», «опіумні війни», «іхетуани», «Гоміньдан».

• Тайпіни — учасники масового антифеодального селянського повстання 1850–1864 років у Китаї за створення держави загальної рівності.
• Опіумні війни — колоніальні війни Великої Британії та Франції проти цінського Китаю (1840–1842 і 1856–1860 рр.) з метою насильницького відкриття китайського ринку.
• Іхетуани — учасники антиколоніального повстання 1899–1901 років проти іноземного поневолення та засилля європейців.
• Гоміньдан — китайська національна партія, заснована Сунь Ятсеном у 1912 році для захисту республіки та модернізації країни.

10. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/UDpb9.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на навчальній платформі за вказаним посиланням.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

11. Які були наслідки поразки Китаю в опіумних війнах?

Китай втратив зовнішньополітичну незалежність і перетворився на напівколонію великих держав. Країна була змушена сплатити величезні контрибуції, передати Гонконг Великій Британії, відкрити порти для безмитної торгівлі та надати іноземцям право екстериторіальності й власних судів.

12. Як ви вважаєте, чому спроби здійснення реформ у Китаї в 1898 р. зазнали невдачі? Чому в Китаї не була здійснена модернізація в дусі революції Мейдзі?

«Сто днів реформ» зазнали краху через опір консервативної маньчжурської знаті на чолі з імператрицею Сисі, яка вчинила переворот і стратила лідерів перетворень. На відміну від Японії, де самурайська еліта згуртувалася заради збереження суверенітету, у Китаї імператорський двір боявся, що реформи позбавлять маньчжурів монополії на владу над китайським народом.

13. Як ви думаєте, чому імператорський двір спочатку надавав заступництво іхетуаням, а потім змінив свою позицію?

Імператриця Сисі спочатку таємно підтримала іхетуанів, щоб їхніми руками прогнати європейців і зберегти свою владу. Коли об’єднана армія восьми іноземних держав захопила Пекін і наблизилася до палацу, цінський уряд злякався розгрому та наказав добивати повстанців разом із військами інтервентів.

14. Поясніть, чому Китай викликав особливе зацікавлення у великих колоніальних держав. Що заважало китайцям успішно протистояти іноземним зазіханням на країну?

Китай приваблював колонізаторів гігантським ринком збуту, дешевою працею мільйонів людей та цінною сировиною: чаєм, шовком і корисними копалинами. Успішному опору заважали феодальна відсталість армії, століття самоізоляції та егоїзм маньчжурської верхівки, яка більше боролася з власним народом, ніж із зовнішніми загарбниками.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

15. Порівняйте Сіньхайську революцію в Китаї з європейськими революціями «Весни народів» 1848–1849 рр. Що в них спільного і відмінного?

Спільні риси: боротьба проти віджилого абсолютизму, прагнення прийняти конституцію, утвердити громадянські права, модернізувати економіку та активна участь студентства й національної інтелігенції.

Відмінні риси: Сіньхайська революція мала виразний антиколоніальний характер, була спрямована на повалення панування чужоземної маньчжурської меншості й завершилася ліквідацією монархії та проголошенням республіки. У більшості країн Європи під час «Весни народів» монархічний устрій зберігся, а головна боротьба велася за національне об’єднання або розширення виборчих прав.

16. Підготуйте повідомлення на тему «Основні принципи й особливості державного управління та повсякденного життя китайців у XIX ст.». Зауважте, у чому полягала відмінність китайської цивілізації в XIX ст. від європейської.

Державне управління Китаю в XIX столітті ґрунтувалося на необмеженій владі маньчжурського імператора («Сина Неба») та бюрократичному апараті чиновників-мандаринів, які здобували посади через конфуціанські іспити. Повсякденне життя населення підпорядковувалося конфуціанській моралі: шануванню предків, абсолютній покірності старшим і владі, замкненому родинному побуту та важкій виснажливій праці на землі. У другій половині століття побут селян і городян ще більше погіршився через епідемію опіумокуріння, яку нав’язали європейські колонізатори, та спустошливі повстання.

Головна відмінність китайської цивілізації XIX століття від європейської полягала в її традиціоналізмі та орієнтації на збереження давніх звичаїв замість прогресу. У той час як у Європі вирував промисловий переворот, розвивалися парламентська демократія, приватна ініціатива й передові технології, цінський Китай відмовлявся від новацій, що призвело до його занепаду та перетворення на напівколонію.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Управління базувалося на абсолютній владі імператора й чиновників-мандаринів, а суспільне життя регулювалося нормами конфуціанства та суворої патріархальної ієрархії.
• На відміну від динамічної Європи з її індустріалізацією та наукою, Китай зберігав феодальну замкненість і технологічне відставання.