7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 24. Особливості політичного й соціально-економічного життя населення західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Запишіть на дошці (у зошиті) слова «панщина», «нафта», «кооперація», «еміграція» і зробіть припущення, як вони пов’язані з темою уроку та чи могли бути ознаками цього періоду і чому. Протягом уроку перевіряйте свої припущення.

Усі ці слова відтворюють головні риси життя західноукраїнських земель у другій половині XIX століття. Скасування панщини 1848 року дало селянам особисту свободу, але зберегло їхнє безземелля та бідність. Видобуток нафти на Прикарпатті став провідною сировинною галуззю регіону, де активно працював іноземний капітал. Кооперація допомагала українським селянам гуртуватися для спільного захисту господарських інтересів і захищала від лихварів. Безземелля і злидні змушували тисячі людей виїжджати на заробітки, тому трудова еміграція до США та Канади стала масовим явищем доби.

1. ЯК РОЗВИВАЛАСЯ ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте і запишіть основні характеристики стану промисловості краю.

Промисловий розвиток краю мав такі особливості:

Регіон був аграрно-сировинним придатком імперії та ринком збуту готових фабричних товарів.
Повільно розгортався промисловий переворот, у виробництві довго переважала ручна праця.
Швидко розвивалися тільки сировинні та видобувні галузі, зокрема нафтова, озокеритна, лісопильна та соляна.
Традиційні переробні виробництва (цукрове, текстильне, скляне, паперове) занепадали через конкуренцію з дешевими австрійськими виробами.
Промисловість контролював переважно іноземний капітал, який вивозив сировину без глибокої переробки на місці.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розгляньте фото на с. 158 і визначте, які промислові об’єкти на них зображено. Що змінилось у видобутку нафти? Чи можемо ми стверджувати, що ці зміни призвели до високотехнічного виробництва? Обґрунтуйте ваші висновки.

На першому фото показано видобуток нафти ручним способом на бориславських промислах у 1860-х роках, де сировину діставали з неглибоких колодязів звичайними відрами й коловоротами. На другому фото зображено нафтові вишки в Бориславі 1915 року зі стаціонарними буровими вежами. У видобутку відбувся перехід від примітивної ручної праці до глибинного свердловинного буріння з використанням парових двигунів і механізмів. Однак стверджувати про перехід до загального високотехнічного виробництва не можна. Нафту переважно вивозили як сировину або напівфабрикат для переробки за межами регіону, а переробна хімічна галузь на Прикарпатті розвивалася слабко.

2. Проаналізуйте дані таблиці та зробіть висновки про темпи промислового зростання Галичини.

Дані таблиці свідчать про повільне, але стабільне зростання промислового виробництва у Галичині протягом 1870–1890 років:

Кількість середніх і великих підприємств із числом робітників понад 20 осіб зросла більш ніж у 4 рази (із 64 до 280).
Кількість робітників на цих підприємствах збільшилася майже втричі (із 5,7 тисячі до 15 тисяч осіб).
Загальна потужність парових двигунів зросла в 3,5 раза (з 1,6 до 5,6 тисячі кінських сил).
Це підтверджує поступовий поступ промислового перевороту, хоча абсолютні показники фабричного сектора залишалися незначними порівняно з розвиненими країнами Західної Європи.

3. Які галузі виробництва зображено на поданих далі та в галереї е-додатка до § 24 фото? Прокоментуйте кожну з них. Які особливості промислового розвитку регіону вони ілюструють? Які фактори, окрім промислового перевороту, сприяли розвитку транспорту?

На першому фото зображено солеварню в місті Долина, яка представляє традиційну соляну промисловість Галичини. На другому фото показано склад деревообробного підприємства 1870-х років, що представляє лісозаготівельну та деревообробну галузь краю. Обидва підприємства ілюструють сировинну спрямованість економіки краю: видобуток місцевих природних ресурсів (солі, деревини, нафти) та первинну заготівлю сировини для вивезення до інших регіонів Австро-Угорщини або за кордон. Розвитку транспорту (будівництву залізниць), крім промислового перевороту, сприяли потреба швидкої доставки галицької нафти й лісу до центральних провінцій імперії, відкриття транзитних торговельних шляхів між портами Балтійського і Чорного морів, а також військово-стратегічні наміри австрійського уряду щодо швидкого перекидання військ до кордонів Російської імперії.

2. ЯК ЗМІНИЛОСЯ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСТВА ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ ПАНЩИНИ

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте факти суперечливих наслідків реформи 1848 р. в сільському господарстві.

З одного боку, селяни отримали особисту свободу, громадянські права і право власності на землю. З іншого боку, реформа посилила економічну скруту: поміщики зберегли за собою найкращі землі, ліси й пасовища (сервітути). Селяни втратили майже третину земель, якими користувалися до 1848 року, і платили величезні викупні платежі. Більшість господарств страждала від гострого малоземелля, а майже 80% селян залишилися бідняками.

ДОСЛІДІТЬ

1. Чи була ситуація, описана Іваном Франком, зумовлена реформою 1848 р.?

Так, злиденне становище селян було прямим наслідком умов аграрної реформи 1848 року. Селяни отримали крихітні земельні наділи, які дробилися між дітьми з кожним поколінням. Поміщики відібрали ліси й пасовища, через що за користування ними вимагали від селян важку відробіткову працю або гроші. Селянські господарства не могли прогодувати родини, селяни голодували та не мали грошей на купівлю хліба й одягу.

2. Про які явища свідчить фото? Наскільки вони були поширені?

Фото моторного плуга системи «Венделер і Дорн» початку XX століття свідчить про початок механізації аграрного виробництва та використання моторної сільськогосподарської техніки. Проте такі машини не були поширені в селянських господарствах через їхню високу ціну. Застосовувати передову моторну техніку могли лише заможні поміщики у великих фільварках або поодинокі багаті фермери. Переважна більшість селян Галичини, Буковини й Закарпаття обробляла крихітні наділи застарілими дерев’яними плугами й ручним реманентом.

3. ЯК РОЗВИВАВСЯ КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

ПОМІРКУЙТЕ

Що сприяло, а що заважало розвитку кооперативного руху?

Розвитку кооперативного руху сприяли: прийняття австрійського закону 1873 року про вільне створення заробітково-господарських товариств; активна організаційна праця української інтелігенції (Василь Нагірний та інші діячі); гостра потреба селян у дешевих позиках і захисті від лихварів. Заважали розвитку руху: загальна бідність і неписьменність переважної більшості населення; нестача власного стартового капіталу; протидія з боку місцевих лихварів, перекупників і крамарів, які втрачали монопольні надприбутки.

ДОСЛІДІТЬ

Що ілюструє джерело? Чому, на вашу думку, держава надавала кооперативам податкові пільги та свободу у веденні справ? Чим відрізнялася діяльність «Народної торгівлі» та «Сільського господаря» та що їх об’єднувало? Які переваги мали кооперативи для своїх членів, порівняно з роботою поодинці?

Поштівка з приміщенням на ринку в Монастириськах ілюструє розвиток української торгової інфраструктури та роботу споживчого кооперативного товариства «Народна торгівля» у галицьких містечках. Держава підтримувала кооперацію пільгами, тому що вона розвивала ринкову торгівлю, підвищувала платоспроможність населення, створювала робочі місця та зменшувала соціальну напругу без додаткових державних витрат. «Народна торгівля» зосереджувалася на гуртовій і роздрібній торгівлі споживчими товарами та відкритті крамниць у містах і селах, а «Сільський господар» був аграрним товариством і займався навчанням хліборобів, упровадженням нової техніки, дослідними полями та переробкою агропродукції. Об’єднувала їх мета захистити українських виробників і споживачів від посередників. Порівняно з роботою поодинці член кооперативу міг брати дешеві кредити без лихварських відсотків, гуртом купувати реманент і добрива за зниженими цінами та вигідно збувати власний урожай безпосередньо покупцям.

4. ЧОМУ ВИНИКЛА І ЯК РОЗВИВАЛАСЯ ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Які були причини масової еміграції українського селянства? Знайдіть на карті світу держави, куди вирушали в пошуках кращої долі українські селяни. Як ви гадаєте, чому вони емігрували саме в цих напрямках?

Основними причинами еміграції були гостре аграрне перенаселення краю, безземелля, високі викупні й податкові платежі та відсутність заробітку на промислових підприємствах. Основними напрямками заокеанської еміграції стали США, Канада, Бразилія та Аргентина. Селяни прямували саме туди, тому що уряди цих країн пропонували переселенцям привабливі умови: уряд Канади та США виділяв безкоштовні або дуже дешеві земельні ділянки під ферми (гомстеди), Бразилія певний час оплачувала переїзд і пропонувала роботу на плантаціях, а промисловість США потребувала великої кількості робочих рук для шахт і будівництва.

ДОСЛІДІТЬ

На основі поданих далі та в галереї е-додатка до § 24 ілюстрацій опишіть життя селян-емігрантів.

На світлинах зафіксовано прибуття знедолених галицьких родин на далеку залізничну станцію у Квебеку та їхню виснажливу працю на неосвоєних землях американського континенту. Життя перших українських емігрантів було сповнене важких випробувань. Більшість людей приїжджала без грошей, вони не знали місцевої мови та звичаїв. Чоловіки бралися за найважчу чорну роботу: будували залізниці, працювали в шахтах і на фабриках. Ті, хто отримав гомстеди, змушені були з нуля вирубувати ліси, корчувати чагарники, власноруч орати цілину та будувати землянки для зимівлі. Попри всі труднощі, наполеглива праця давала змогу багатьом українцям стати самостійними фермерами й захистити своїх дітей від голоду.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях? Чому?

У регіоні розвивалися видобуток нафти, озокериту, солеваріння та лісопильне виробництво. Розвивалися саме вони, оскільки край був багатий на сировину, а австрійська імперська політика заохочувала лише викачування природних ресурсів для фабрик Відня та Чехії без побудови переробних підприємств на місці.

2. Як розвивалося сільське господарство після аграрної реформи?

Сільське господарство розвивалося повільно на основі ринкових відносин. У селі панувало гостре малоземелля, а селяни платили великі викупи та втратили право користуватися поміщицькими лісами й пасовищами. Відбувалося швидке майнове розшарування селянства: майже 80% господарств зубожіли й стали бідняцькими.

3. Які кооперативи й коли створювали на українських землях?

У краї засновували такі кооперативні товариства: споживче товариство «Народна торгівля» створив Василь Нагірний у Львові 1883 року; кооперативне страхове товариство «Дністер» відкрили 1892 року; Крайовий кредитовий союз виник 1898 року; аграрне товариство «Сільський господар» постало 1899 року.

4. Яким було життя українських емігрантів?

Життя переселенців було сповнене важкої праці та злиднів. У США українці наймалися чорноробами на заводи, шахти й залізниці за малу платню. У Канаді та Південній Америці вони освоювали дикі простори, витримували суворий клімат, корчували цілину під гомстеди й самостійно будували перше житло.

5. Що обумовлювало низький рівень розвитку промисловості краю?

Низький рівень промисловості зумовлювали колоніальна економічна політика австрійського уряду, спрямування державних пільг виключно на центральні австро-угорські регіони, нестача місцевого інвестиційного капіталу та неспроможність місцевих мануфактур витримати конкуренцію з дешевими товарами австрійських і чеських фабрик.

6. Які наслідки для життя селянства мала реформа 1848 р.?

Реформа принесла селянам особисту свободу, скасувала панщинні повинності й дала право викупити польові наділи у власність. Негативними наслідками стали втрата права користування лісами й пасовищами через сервітути, дроблення селянських наділів, злидні та хронічний голод більшості селянських родин.

7. Якими були роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини?

Західноукраїнські землі відігравали роль сировинного придатка й ринку збуту для готової продукції західних провінцій Австро-Угорської монархії. Регіон постачав на експорт нафту, озокерит, ліс, сіль і зерно та водночас був резервуаром дешевої робочої сили.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Порівняй розвиток промисловості та сільського господарства західноукраїнських земель і Наддніпрянщини: визнач спільні та відмінні риси.

Порівняння соціально-економічного розвитку двох регіонів України:

Критерій	Спільні риси	Західноукраїнські землі (Австро-Угорщина)	Наддніпрянська Україна (Російська імперія)
Промисловість	Обидва регіони перебували у статусі сировинних придатків імперій; висока частка іноземного капіталу; повільний розвиток легкої переробної промисловості.	Розвивалися переважно нафтодобувна, лісопильна та соляна галузі; слабкий розвиток власного машинобудування та металургії.	Сформувалися потужні важкі індустріальні райони: Донбас (вугілля), Кривий Ріг (залізна руда), металургія Придніпров’я та розвинене цукроваріння.
Сільське господарство	Скасування кріпосного права (1848 та 1861 роки); збереження великого поміщицького землеволодіння; малоземелля селян і високі викупні платежі.	Особливо гостра проблема сервітутів (лісів і пасовищ); дуже ранній розвиток успішного кооперативного руху для самозахисту селян.	Селяни перебували у викупній залежності від сільської громади (общини); кооперативний рух розвивався значно повільніше.
Міграційні процеси	Значне аграрне перенаселення села та масовий відтік селянських робочих рук.	Масова трудова еміграція за океан: до США, Канади, Бразилії та Аргентини.	Внутрішньоімперська колонізація: переселення селян на Південь України, до Сибіру, Надволжя та Далекого Сходу (Зелений Клин).

2. Виконай завдання 24.1–24.5 до § 24 в е-додатку.

Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника за вказаними номерами.

РОБОЧИЙ АРКУШ

1. АНАЛІЗ: ЕКОНОМІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЮ ТА ПОРАДИ ІНВЕСТОРАМ

Економічна спеціалізація регіону була сировинною. Австро-Угорська імперія використовувала західноукраїнські землі як постачальника дешевих природних ресурсів і ринок збуту для фабрик центральних провінцій. Через відсутність державної підтримки переробних виробництв тут розвивалися лише видобуток нафти, озокериту, солі та заготівля лісу.

Поради для інвесторів кінця XIX століття:

Вигідно інвестувати у нафтовидобуток Борислава та Дрогобича через стабільний ріст попиту на нафту й гас. Проте слід брати до уваги високу конкуренцію міжнародних монополій і потребу в дорогому буровому обладнанні.
Надійним сектором для внутрішніх капіталовкладень є кооперативні структури й ощадно-кредитні каси. Вони мали широку підтримку громад і розвинену торговельну мережу.

2. ТАБЛИЦЯ-КАЛЕНДАР ГОЛОВНИХ ПОДІЙ

Дата	Подія, її суть	Значення / вплив
1867 р.	Утворення Австро-Угорської дуалістичної монархії	Поділ імперії на австрійську та угорську частини, закріплення адміністративної влади поляків у Галичині та угорців на Закарпатті.
1868 р.	Заснування товариства «Просвіта» у Львові	Початок розгортання масового національного та культурно-освітнього руху українців краю.
1873 р.	Прийняття закону про вільні промислові та господарські кооперативи	Створення правової бази для заснування українських заробітково-господарських товариств.
1883 р.	Заснування Василем Нагірним торговельного підприємства «Народна торгівля»	Зародження української споживчої кооперації та мережі доступних торговельних крамниць.
1890 р.	Початок політики «нової ери» в Галичині	Спроба порозуміння між народовцями та польською владою за підтримки австрійського уряду.

3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

Наведені події засвідчують становлення ринкової економіки, активний розвиток української самоорганізації, зародження кооперативного господарювання та поступове посилення організованого українського національного руху.

Схема причинно-наслідкових зв’язків:

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорщину (1867 рік) спричинило концентрацію пільг і капіталу в центрі монархії, закріпило сировинне становище західноукраїнських земель і сповільнило промисловий переворот.
Невирішеність аграрного питання після реформи 1848 року зумовила малоземелля селян, а брак промислових підприємств у містах спричинив появу надлишкової робочої сили й вимусив людей розпочати масову трудову еміграцію за океан.

4. АНАЛІЗ ФОТО ТА ЛИСТІВОК З ІСТОРІЇ НАФТОВИХ ПРОМИСЛІВ

Тип джерел: Первинні речові та візуальні історичні джерела (автентичні світлини та листівки кінця XIX — початку XX ст.).
Зображення: На світлинах показано перші неглибокі ями-колодязі в Бориславі, дерев’яні ручні коловороти та пізніші високі дерев’яні бурові вежі.
Технології: Видобуток пройшов шлях від примітивного ручного зачерпування ропи відрами до механічного свердління з паровими приводами. Це багаторазово збільшило добування нафти.
Умови праці та екологія: Праця робітників була виснажливою та небезпечною для життя. На промислах траплялися пожежі й отруєння газами. Інтенсивний видобуток забруднював річки та ґрунти нафтовими викидами.

5. АНАЛІЗ ТЕКСТУ ІВАНА ФРАНКА «ЯК ЖИВЕТЬСЯ СЕЛЯНАМ-ХЛІБОРОБАМ»

Соціальні проблеми: Гострий голод, відсутність власного хліба, життя без взуття та нормального одягу, масова бідність у селах Галичини.
Причини: Збереження поміщицьких латифундій, несправедливий розподіл угідь за реформою 1848 року, сервітутні суди та високі державні податки.
Вплив: Твір викриває соціальну несправедливість австрійського ладу й закликає громадськість до практичного захисту та просвіти рідного селянства.

6. АНАЛІЗ ПРИЧИН І НАСЛІДКІВ ТРУДОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ

Надлишкова робоча сила: Селяни не мали достатньо землі для годівлі сім’ї, а слабка місцева промисловість не могла дати їм робочі місця на заводах.
Еміграція як порятунок: Виїзд за океан став єдиною можливістю заробити кошти й отримати вільні земельні ділянки в Канаді та США.
Вплив на край: Еміграція дещо знизила аграрне перенаселення в селах. Проте край втратив сотні тисяч працьовитих молодих людей, хоча грошові перекази заробітчан підтримували родини, які залишилися вдома.

7. ПАСПОРТ КООПЕРАТИВНОГО РУХУ

Причини заснування: Прагнення зупинити зубожіння селян, захистити їх від непомірних відсотків лихварів і навчити сучасних методів господарювання.
Позиція держави: Австрійська влада надавала кооперативам законну основу та певні податкові пільги, оскільки кооперація була мирним шляхом господарського порятунку села.
Значення: Кооперативи постачали доступні промислові товари, надавали позики під низький відсоток, об’єднували кошти для купівлі техніки та виховували економічну солідарність українців.

Робочий зошит

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)

1. Уяви, що ти — картограф-економіст / картографиня-економістка, якому / якій доручили для європейських інвесторів створити карту економічного життя Галичини у другій половині ХІХ ст. На контурній карті західноукраїнських земель:

• Познач та підпиши міста — центри нафтовидобутку, кооперативного руху, залізничні вузли, познач стрілками основні гілки залізниці:

Центри нафтовидобутку й озокериту (Прикарпаття): позначити значками бурової вишки або чорного трикутника міста Борислав і Дрогобич; центри солеваріння (соляний кристал): Долина, Калуш.
Центри зародження кооперативного руху (значок рукостискання або емблема спілки): Львів (осідок крамниці «Народна торгівля», страхової компанії «Дністер», товариства «Сільський господар» та Крайового кредитового союзу), містечко Монастириська.
Головний залізничний вузол: Львів.
Основні залізничні магістралі (лінії зі стрілками напрямку руху): Перемишль — Львів (1861 р.); Львів — Броди; Львів — Волочиськ (вихід до Наддніпрянщини та Одеси); Львів — Чернівці; на Закарпатті — мережа місцевих вузькоколійок у гірських лісових районах.

• Штрихуванням різних кольорів познач регіони з переважанням аграрного та промислово-сировинного секторів, які потрапили до угорської та австрійської частин імперії:

Австрійська частина (Королівство Галичини і Лодомерії та герцогство Буковина): зелене косе штрихування — аграрний сектор (Поділля, Опілля, рівнинна Галичина та Буковина); коричневе або червоне штрихування — промислово-сировинний гірничий район (Передкарпаття та Карпати: нафта, озокерит, лісозаготівля, солевидобуток).
Угорська частина (Закарпаття у складі Угорського королівства): жовте горизонтальне штрихування — аграрний край з переважанням поміщицьких латифундій і лісового промислу.

• Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення:

Чорний трикутник — родовища й центри видобутку нафти та озокериту.
Білий квадрат із крапкою — солеварні промисли.
Синій круг — осередки кооперативних організацій і товариств.
Суцільна чорна лінія з поперечними рисками — головні залізничні магістралі.
Пунктирна лінія — вузькоколійні залізниці лісового господарства.
Зелене штрихування — зони товарного землеробства та поміщицьких маєтків.
Коричневе штрихування — райони видобувної та лісопильної промисловості.
Червона межа — державний кордон з Російською імперією.
Фіолетова межа — внутрішній кордон між австрійською та угорською частинами Австро-Угорщини.

Аналіз. Чому, на твою думку, економічна спеціалізація регіону була переважно сировинною? Як це пов’язано з політикою Австро-Угорщини та інвестиціями?

Економічна спеціалізація західноукраїнських земель була суто сировинною через дискримінаційну політику імперського уряду, який захищав інтереси австрійських та чеських фабрикантів. Відень запровадив систему пільг для центральних провінцій і тримав Галичину як ринок збуту готової продукції та джерело дешевих природних багатств. Австрійські й західні інвестори вкладали кошти виключно у видобуток сировини (нафту, озокерит, ліс, сіль) заради швидкого надприбутку, а не в переробні заводи, що призвело до занепаду місцевих ремесел і фабрик.

Напиши короткий висновок для інвесторів (3–4 речення): чи варто вкладати гроші в нафту Дрогобиччини чи кооперативи, враховуючи імпортну залежність?

Вкладати капітал у нафтові промисли Дрогобиччини та Борислава надзвичайно вигідно через високий світовий попит на енергоносії, перехід на машинне буріння та гарантований експорт сировини за кордон. Натомість розвивати місцеву фабричну переробку споживчих товарів ризиковано, оскільки ринок повністю заповнений дешевим австрійським імпортом. Інвестування в систему української кредитної та споживчої кооперації є надійним кроком для внутрішнього ринку, бо кооперативи мають масову підтримку селянства, користуються податковими пільгами та об’єднують реальних дрібних виробників.

Створи ескіз рекламного плаката кінця ХІХ ст., який презентував би економічний потенціал регіону для іноземних інвесторів:

Структура рекламного плаката:

Центральний заголовок: заклик вкладати гроші в багатий нафтовий та лісовий край Галичини.
Промислові блоки: акцент на видобутку нафти, озокериту, солі та деревини.
Інфраструктурні переваги: розбудована залізниця до Відня й Одеси та велика кількість вільних робочих рук.
Гарантії: захист приватної власності законами монархії та вигідні умови експорту сировини.

2. Заповни таблицю-календар ключових подій економічного та соціального життя західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.:

Дата	Подія, її суть	Значення / вплив
1848 р.	Аграрна реформа в Австрійській імперії: скасування панщини та надання селянам особистої свободи.	Селяни отримали право власності на землю, проте поміщики зберегли сервітути (ліси й пасовища), що викликало малоземелля та зубожіння селян.
1861 р.	Відкриття першої залізничної гілки Перемишль — Львів.	Львів отримав прямий залізничний зв’язок із Віднем, що прискорило торгівлю, але полегшило завезення дешевих фабричних виробів з Австрії.
1867 р.	Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську монархію.	Закріпило нерівноправне становище українців, автономію польської шляхти в Галичині та перетворення краю на сировинний придаток.
1869–1871 рр.	Спорудження залізниць Львів — Броди та Львів — Волочиськ до російського кордону.	З’єднало Галичину з Наддніпрянщиною та Чорним морем (Одесою), створивши перший міжнародний експортний маршрут регіону.
1873 р.	Ухвалення австрійського закону про заробітково-господарські товариства.	Створило законні підстави для заснування українських споживчих, кредитних та аграрних кооперативів.
1883 р.	Заснування Василем Нагірним у Львові першої міської крамниці «Народна торгівля».	Започаткувало український споживчий кооперативний рух, захистило селян і міщан від свавілля посередників та перекупників.
1892 р.	Створення українського страхового товариства «Дністер» у Львові.	Забезпечило страхування майна населення, надало фінансову стабільність і ресурси всьому кооперативному руху Галичини.
1898 р.	Створення Крайового кредитового союзу.	Об’єднало українські кредитні каси для надання дешевих позик селянам і порятунку їх від розорення лихварями.
1899 р.	Заснування товариства «Сільський господар» у місті Олесько.	Перетворилося на головний осередок аграрної просвіти, який навчав селян передових методів землеробства через філії та пресу.
Кінець ХІХ ст.	Розгортання масової трудової еміграції селян до США, Канади та Бразилії (виїхало понад 650 тис. осіб).	Стало порятунком від голоду для безземельних родин, зменшило аграрне перенаселення краю, але вимило сотні тисяч працездатних українців.

Поміркуй, яку загальну тенденцію (або декілька тенденцій) соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель демонструють усі ці події, розглянуті разом:

Усі ці події демонструють три взаємопов’язані тенденції:

Перетворення краю на колоніальний сировинний придаток і внутрішній ринок збуту імперії, що супроводжувалося витісненням місцевого ремесла австрійськими товарами, малоземеллям і зубожінням села.
Самоорганізація українського народу шляхом розбудови національного кооперативного руху, за допомогою якого інтелігенція та селяни рятували край від лихварства, гуртували капітали й вчилися ринкового господарювання.
Масовий відтік трудових ресурсів за океан як вимушена реакція селян на неможливість прогодувати родину на батьківщині через повільний розвиток місцевої фабричної промисловості.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між політикою Австро-Угорщини та соціально-економічною кризою в регіоні, доповнивши та обґрунтувавши таку схему: Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську монархію (1867 р.) → Політика Австро-Угорщини (пільги для австрійських / угорських регіонів, мінімальні інвестиції в українські землі) → _______________________ → Поглиблення економічної залежності, малоземелля селян, неможливість знайти роботу → ___________________________________________________. На основі тексту параграфа поясни кожен етап цього логічного ланцюга.

Заповнена схема ланцюга:

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську монархію (1867 р.) → Політика Австро-Угорщини (пільги для австрійських / угорських регіонів, мінімальні інвестиції в українські землі) → Занепад традиційної переробної промисловості краю через наплив дешевих фабричних товарів та однобічний сировинний видобуток → Поглиблення економічної залежності, малоземелля селян, неможливість знайти роботу → Масова трудова еміграція селян за океан та розвиток української кооперації як засобу економічного самозахисту.

Обґрунтування етапів ланцюга:

Конституційна реформа 1867 року закріпила політичне панування поляків у Галичині та угорців на Закарпатті, позбавивши українців важелів впливу на економічні рішення.
Віденський уряд надавав фінансові субсидії, держзамовлення та пільгові тарифи заводам Австрії й Богемії, залишаючи східні провінції без державної підтримки.
Безмитне ввезення виробів австрійської індустрії знищило галицьке текстильне, цукрове й скляне виробництво, а закордонні інвестори викачували лише первинну нафту, ліс і сіль.
Збереження великих поміщицьких латифундій і втрата прав на пасовища й ліси після 1848 року призвели до того, що 80% селян були бідняками, а слаборозвинені міста не могли дати їм заводських робочих місць.
Селяни рятувалися від голодної смерті двома шляхами: виїздом на гомстеди та заводи Америки або об’єднанням у споживчі, кредитні й торговельні товариства на рідній землі.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)

4. Уважно розглянь фото та листівки, присвячені видобутку нафти в Бориславі в ХІХ – на початку ХХ ст. Спробуй не просто проаналізувати їх, а й відчути атмосферу того часу. Виконай завдання:

«Добування нафти ручним способом на бориславських промислах». Фото 60-х років XIX ст.
«Видобуток нафти у Бориславі». Поштівка кінця ХІХ ст.
«Свердловина під час викиду нафти в Бориславі». Поштівка 1908 р.

До якого типу історичних джерел належать фото та поштівки?

Ці матеріали належать до візуальних (зображувальних) історичних джерел, фотодокументів, а також виступають пам’ятками історії техніки та повсякденного життя.

Це первинні чи вторинні історичні джерела? Чому ти дійшов / дійшла такого висновку?

Це первинні історичні джерела, бо вони були створені сучасниками безпосередньо в момент розгортання подій (у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.) і зафіксували реальний вигляд нафтових промислів без пізніших текстових інтерпретацій чи реконструкцій істориків.

Опиши, що саме зображено на кожній світлині / поштівці, акцентуючи увагу на деталях, які допомагають уявити життя та технології того часу (люди, споруди, обладнання, ландшафт, одяг):

Фото 60-х рр. ХІХ ст. («Добування нафти ручним способом на бориславських промислах»): видно примітивні неглибокі ями-криниці (дучки) з дерев’яними зрубами та ручними коловоротами (корбами); робітники одягнені в простий домотканий селянський одяг і постоли, вони вручну тягають відра з нафтою; земля суцільно вкрита нафтовим мулом і грязюкою, відсутні будь-які огорожі чи механічні двигуни.
Поштівка кінця ХІХ ст. («Видобуток нафти у Бориславі»): ландшафт повністю видозмінений і заставлений сотнями високих дерев’яних пірамідальних веж (копрів), розташованих впритул одна до одної; на задньому плані димлять котельні з паровими машинами, прокладені металеві труби та резервуари; людей майже не видно або вони губляться серед щільної промислової забудови.
Поштівка 1908 р. («Свердловина під час викиду нафти в Бориславі»): зафіксовано велетенський чорний фонтан нафти під величезним тиском, який виривається з жерла свердловини високо в небо над буровою вежею; довкола споруджено земляні вали й резервуари для збору нафти, щоб запобігти пожежі; робітники та інженери в темному спеціальному одязі спостерігають за приборканням стихії на тлі хмар нафтових випарів.

Порівняй технології видобутку нафти на фото та листівці. Чим вони відрізняються?

На світлині 60-х років XIX ст. зафіксовано кустарний ручний видобуток із неглибоких колодязів глибиною до 20–30 метрів, де нафту підіймали звичайними відрами силою людських рук. На поштівках кінця XIX – початку XX ст. показано перехід до машинної індустрії: механізоване глибоке буріння з використанням парових двигунів, металевих обсадних труб, стаціонарних бурових веж і спеціальних насосів, що дозволило діставати нафту з глибини понад 1000 метрів і викликало фонтанування родовищ.

Знайди в підручнику або додаткових джерелах інформацію про те, як ця зміна в технологіях вплинула на обсяги видобутку та економіку регіону?

Впровадження парових машин і глибокого буріння багаторазово збільшило видобуток нафти й перетворило Галичину на рубежі ХІХ–ХХ ст. на одного з лідерів нафтовидобутку у світі (до 5% світового обсягу). Цей технологічний стрибок привів у Борислав великий іноземний капітал (австрійські, німецькі, англійські, французькі акціонерні товариства), прискорив прокладання залізниць і появу металообробних майстерень, проте більшість нафти вивозилася як сировина, а надприбутки йшли за межі українських земель.

Які висновки можна зробити про умови праці робітників і рівень життя мешканців Борислава?

Умови праці були надзвичайно важкими й небезпечними через переважання виснажливої ручної роботи та брак захисного обладнання. Мешканці Борислава жили в бідності, а хаотичне розміщення вишок безпосередньо біля житлових хат створювало примітивні й антисанітарні побутові умови.

Поміркуй, як інтенсивний видобуток нафти міг впливати на екологію регіону?

Видобуток спричиняв сильне забруднення ґрунтів, повітря та річок нафтовими викидами і токсичними відходами. Знищення лісів для встановлення бурових вишок та опалення руйнувало природні ландшафти Прикарпаття.

5. Прочитай у підручнику уривок зі статті Івана Франка «Як живеться селянам-хліборобам» і дай відповіді на запитання:

Які соціальні проблеми селянства описує Франко?

Франко змальовує тотальний голод половини галицьких селян, хронічне безземелля та крайню бідність. Селяни харчувалися лише пісною картоплею і борщем, не бачили чорного хліба, а діти зростали в лахмітті, босі й голі.

Які причини цих проблем? Чи пов’язані вони з наслідками аграрної реформи 1848 р.? Свою відповідь аргументуй.

Так, ці проблеми прямо пов’язані з наслідками селянської реформи 1848 року. Більшість селян отримала значно менше землі, ніж обробляла до того, була змушена сплачувати великі викупні платежі поміщикам та втратила право користуватися лісами й пасовищами.

Які групи селян, на думку Франка, найбільше потерпали? (Зверни увагу на його описи й терміни.)

Найбільше страждали «безземельні мужики» та сільські «бідаки». Вони не мали жодних засобів до існування й потерпали від постійного голоду.

Який характер має цей текст: а) лише опис ситуації; б) елемент соціального протесту; 3) опис і протест одночасно. Обґрунтуй свій вибір (2–3 речення):

Цей текст має характер: 3) опис і протест одночасно. Франко точно передає картини матеріального зубожіння та безвиході селянства. Водночас емоційне засудження такого стану перетворює статтю на відкритий протест проти соціальної несправедливості й поміщицького гніту.

Які емоції та оцінки автора можна відчути в цьому уривку?

У тексті відчуваються глибокий біль, співчуття до рідного народу та обурення його нестерпним становищем. Автор оцінює долю селян-хліборобів як безпросвітне, нещасливе й принизливе виживання.

На твою думку, яку мету переслідував Франко, публікуючи цей текст? (Що він хотів донести до суспільства чи влади?)

Франко прагнув показати суспільству й владі справжню катастрофу в галицькому селі та розвіяти ілюзії про добробут селян після скасування панщини. Він закликав інтелігенцію звернути увагу на потреби народу й підштовхнути його до організованої боротьби за власні економічні права.

6. Прочитай твердження із праці історика Ореста Субтельного про економічний стан західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії:

«Галичина, Буковина й захоплене мадярами Закарпаття лишалися аграрним суспільством із незначним накопиченням капіталу <…> найнижчими заробітками і найвищим відсотком надлишкової робочої сили в імперії».

Використовуючи текст підручника та додаткові джерела, дай відповіді на запитання:

Що означає термін «надлишкова робоча сила» в контексті аграрного суспільства Галичини кінця ХІХ ст.? Хто належав до цієї категорії людей?

Термін означає наявність великої маси працездатних людей, які не могли знайти застосування своїм рукам через відсутність достатньої кількості землі та робочих місць. До цієї категорії належали безземельні селяни, розорені дрібні ремісники та бідняки, чия праця була непотрібною в тогочасному аграрному господарстві.

Чому саме на західноукраїнських землях сформувалася значна надлишкова робоча сила? Назви основні соціально-економічні чинники цього явища.

Основними чинниками були швидкий демографічний приріст, збереження великих поміщицьких володінь і постійне дроблення селянських наділів. Додатково ситуацію ускладнював слабкий розвиток фабрично-заводської промисловості, яка не могла поглинути вільні робочі руки.

Чи можна стверджувати, що трудова еміграція була не лише наслідком, а й своєрідним виходом для цієї надлишкової робочої сили? Підтвердь відповідь прикладами з тексту підручника.

Так, еміграція стала єдиним порятунком від голодної смерті й злиднів для сотень тисяч селян. Понад 650 тисяч осіб виїхали за океан до США, Канади та Бразилії, де вони наймалися робітниками або отримували у власність земельні ділянки — гомстеди для створення нових господарств.

Як, на твою думку, масова трудова еміграція впливала на економічну ситуацію в регіоні та на життя сімей емігрантів, які залишилися вдома?

Еміграція дещо знижувала земельну перенаселеність і забезпечувала приплив коштів, які заробітчани висилали родинам для викупу наділів і сплати боргів. Проте край втрачав наймолодших та найпрацьовитіших людей, а родини розпадалися або десятиліттями жили в розлуці.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)

7. Уяви, що ти живеш у селі наприкінці ХІХ ст. Усе дорожчає, лихварі дають кредити під великі відсотки, а заробітку ледве вистачає на життя. Раптом у громаді починають говорити про створення кооперативу.

На основі тексту параграфа та додаткових джерел склади розгорнутий паспорт тогочасного кооперативного руху. Поясни, чому в другій половині ХІХ ст. кооперативний рух поширився на українських землях Австро-Угорщини:

Паспорт українського кооперативного руху другої половини XIX ст.:

Правова основа: австрійський закон 1873 року про право створення «заробково-господарських стоваришень».
Провідні організації та діячі: «Народна торгівля» (1883 рік, Василь Нагірний), страхова компанія «Дністер» (1892 рік), Крайовий кредитовий союз (1898 рік), товариство «Сільський господар» (1899 рік).
Основні напрями: кредитна, споживча й сільськогосподарська кооперація, взаємне страхування майна.
Головна мета: захистити селян і дрібних ремісників від лихварства, посередників і зубожіння через самоорганізацію.

Рух поширився через важке економічне становище селян після реформи 1848 року: малоземелля, борги лихварям і брак дешевих кредитів змусили українців об’єднувати власні ресурси. Державні закони 1873 року та діяльність інтелігенції дали правову основу й практичний поштовх для появи перших спілок.

Проаналізуй, чому влада надавала кооперативам податкові пільги та свободу у веденні справ:

Влада підтримувала кооперативи, оскільки самоорганізація населення знижувала соціальну напругу й запобігала масовим бунтам зубожілих селян. Кооперативні спілки самі підтримували платоспроможність господарств, тому селяни могли вчасно сплачувати державні податки без залучення бюджетної допомоги.

Знайди спільне між діяльністю товариств «Народна торгівля» та «Сільський господар» (запиши 2–3 пункти):

Обидві організації захищали економічні інтереси українців, усуваючи грабіжницьких посередників і спекулянтів із ринку.
Вони навчали селян вести раціональне ринкове господарство за допомогою курсів, зразкових крамниць і дослідних полів.
Товариства створили розгалужену мережу місцевих філій і гуртків по селах і містечках Галичини.

Оціни значення кооперації для українського населення: які переваги мали кооперативи порівняно з індивідуальною роботою? які проблеми вони допомагали вирішити?

Кооперативи давали змогу гуртом купувати товари за гуртовими цінами, дешевше збувати продукцію та брати позики під помірні відсотки. Вони рятували господарства від руйнівного тиску лихварів, забезпечували доступ до якісного реманенту та формували навички самоврядування і солідарності.

Поміркуй, чи може досвід розвитку кооперативного руху XIX ст. бути корисним сьогодні. Поясни свою думку:

Так, цей досвід дуже корисний для сучасних дрібних фермерів і сімейних господарств. Об’єднання у збутові та кредитні кооперативи дає змогу разом купувати дорогу техніку, зберігати продукцію на спільних складах і продавати врожай великими партіями без цінового диктату посередників.

8. Прочитай у підручнику уривок зі статті газети «Громадський голос» (1896 р.) про життя українських емігрантів у Бразилії та виконай завдання:

Визнач основні проблеми, з якими зіткнулися емігранти:

Емігранти зіткнулися з виснажливим переїздом, важким вологим тропічним кліматом і поширенням смертельних хвороб (жовтої лихоманки). Вони опинилися в ізольованих джунглях без підготовленої інфраструктури, зазнали обману щодо умов праці та потрапили в боргову кабалу від плантаторів за харчі й перевезення.

Уяви себе на їхньому місці. Як би ти вчинив / вчинила, знаючи про такі умови? Чи варто було емігрувати? Поясни свою позицію:

Знаючи про жахливі умови в Бразилії, вирушати туди не варто було, адже ризик загинути від хвороб або опинитися в рабстві перевищував сподівання на достаток. Доцільніше було шукати роботу на місці чи обрати інші напрямки переселення — Канаду або США, де діяли прозоріші закони про наділення фермерів гомстедами.

Поміркуй, що спонукало людей до еміграції: відчай чи прагнення до кращого життя?

Головною рушійною силою був відчай через безземелля, постійне голодування та боргову безвихідь удома. Прагнення до кращого майбутнього для дітей живило надію, тому працьовиті господарі продавали останні пожитки заради омріяного клаптя власної землі за океаном.

9. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Політика Австро-Угорщини сприяла соціально-економічному розвитку західноукраїнських земель». Твоє завдання — виступити в ролі факт-чекера.

Знайди факти в параграфі, які підтверджують цю тезу (аргументи «за»):

Аграрна реформа 1848 року ліквідувала панщину та надала селянам громадянські права й особисту свободу.
Будівництво залізниць (лінії Перемишль — Львів, Львів — Броди, сполучення з Одесою) інтегрувало край у загальноєвропейський товарообіг.
Закон 1873 року дозволив легально засновувати заробково-господарські товариства й розвивати кооперацію.
Відбувався швидкий видобуток нафти, озокериту та солі на Прикарпатті за участі іноземного капіталу.

Знайди факти, які її спростовують (аргументи «проти»):

Імперська система пільг підтримувала промисловість австрійських та угорських центрів, через що традиційні місцеві галузі (цукрова, скляна, текстильна) розорилися.
Західноукраїнські землі перетворилися на сировинний придаток і ринок збуту для західних провінцій.
Селяни залишилися малоземельними, сплачували високі викупні платежі та були позбавлені права вільно користуватися лісами й пасовищами (сервітутами).
Масове зубожіння та брак робочих місць спричинили масштабну хвилю вимушеної трудової еміграції за океан.

Зроби висновок за шкалою факт-чекера: «правда», «частково правда», «маніпуляція» або «неправда». Обґрунтуй свій висновок:

Висновок: маніпуляція.

Окремі модернізаційні кроки Відня (будівництво залізниць, скасування кріпацтва) здійснювалися заради цілісності імперії та вивозу сировини, а не задля добробуту українців. Свідома підтримка конкурентів з Австрії гальмувала місцеву фабричну переробку, закріпивши економічну відсталість краю та бідність населення.