§ 24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. (Галімов)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Яким було становище українського населення під владою Габсбургів?
Українське населення не мало власної державності та зазнавало соціального й національного тиску. Більшість українців становили селяни. Вони залежали від поміщиків: поляків у Східній Галичині, румунів на Буковині та угорців на Закарпатті.
2. ГР 1. Як вплинули на розвиток українських земель реформи Марії-Терезії та Йосифа II?
Реформи обмежили панщину, покращили правове становище селян і зрівняли греко-католицьку церкву в правах із римо-католицькою. Вони відкрили початкові школи з навчанням рідною мовою, що дало поштовх українському національному відродженню.
3. ГР 2. Що було характерним для розвитку соціально-економічних відносин на українських землях у складі Австро-Угорщини протягом першої половини XIX ст.?
У краї панували феодально-кріпосницькі порядки, а сільське господарство залишалося відсталим. Фабрична промисловість лише починала зароджуватися, тому землі Габсбургів з українським населенням були аграрним краєм і постачальником сировини.
1. НАСЕЛЕННЯ ТА УМОВИ ЖИТТЯ
ГР 2. Створіть інфографіку, що демонструє склад населення українських земель, що належали Австро-Угорщині в другій половині ХІХ ст.
Українці складали більшість жителів краю: у Східній Галичині — 63,5 %, на Буковині — 40,8 %, на Закарпатті — 70,0 %. Поруч із ними жили численні меншини: поляки, румуни, євреї, угорці, німці та словаки.
ГР 2. Використовуючи знання зі всесвітньої історії, поясніть, чим була зумовлена різниця середньої тривалості життя чоловіків і жінок у Галичині та країнах Західної Європи в другій половині ХІХ ст.
Низька тривалість життя в Галичині виникла через постійне недоїдання селян, антисанітарію та відсутність якісної медицини. У країнах Західної Європи промисловий розвиток настав раніше, тому там покращилися умови побуту, гігієна й лікування. Чоловіки в Галичині жили менше за жінок, бо важко працювали на землі та промислах і гинули від хвороб та нещасних випадків.
ГР 2. Визначте та опишіть відмінності національного складу населення Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Поясніть причини цих відмінностей.
Українці переважали в усіх трьох землях: вони складали абсолютну більшість у Галичині (63,5 %) та на Закарпатті (70,0 %), а також відносну більшість на Буковині (40,8 %). Відмінності у складі меншин залежали від історії регіонів. У Галичині другою групою були поляки (22,7 %), бо ці землі довго були під владою Польщі. На Буковині другу групу становили румуни (31,4 %) через спільні кордони з Молдовою та Румунією. На Закарпатті помітну частку складали угорці, німці та словаки (16,0 %), адже цей край підпорядковувався Угорському королівству. У кожному краї від 8 до 14 % населення складали євреї.
2. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГАЛИЧИНИ, БУКОВИНИ Й ЗАКАРПАТТЯ
ГР 1. Працюємо в парах. Охарактеризуйте зв’язок між широким залізничним будівництвом і руйнуванням традиційної системи господарювання на українських землях у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.
У 1861 році відкрили залізницю Львів — Відень, яка з’єднала край із промисловими центрами імперії. Через залізницю пішов потік дешевих фабричних виробів з Австрії та Чехії. Місцеві ремісники й цехи не витримали цієї конкуренції і розорилися. Так залізниця перетворила західноукраїнські землі на ринок збуту товарів і сировинний додаток імперії.
3. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. СТАНОВИЩЕ РОБІТНИЦТВА
1. ГР 1. Які галузі промисловості розвивалися на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини? Поясніть, чому саме вони набули розвитку, зважаючи на природно-географічні особливості цих територій.
У краї розвивалися нафтова, озокеритна, лісопильна, соляна та вугільна галузі. Їхній розвиток спирався на місцеві багатства Прикарпаття та Карпат: поклади нафти в районі Борислава, величезні лісові масиви та родовища солі й бурого вугілля. Іноземні підприємці вкладали гроші саме у видобуток сировини, бо вона давала швидкі прибутки під час вивезення за кордон.
2. ГР 1. Яким було становище робітництва на українських землях у складі Австро-Угорщини?
Становище робітників було важким. Фабрик існувало мало, тому більшість людей працювала в дрібних майстернях або на промислах. Заробітна плата була мізерною, робочий день тривав по 12–14 годин, а правил безпеки ніхто не дотримувався. Наплив розорених селян створював надлишок дешевої робочої сили, тому власники підприємств не дбали про умови праці.
ГР 2. Спираючись на фотографію, складіть розповідь за темою «На вулицях Львова».
На фотографії кінця XIX століття постає Галицька площа у Львові. Широка вулиця вимощена бруківкою, обабіч височіють ошатні багатоповерхові будинки європейського стилю, де працюють крамниці та банки. Дорогою їздять кінні екіпажі, ходять містяни в тогочасному модному одязі, а вздовж хідників стоять ліхтарі. Це свідчить, що Львів був великим культурним та адміністративним центром європейського рівня.
ГР 2. Якими були умови праці на нафтових промислах?
Праця на нафтопромислах у Бориславі була виснажливою та небезпечною. Робітники працювали вручну в болоті й нафтових випарах без захисного одягу. На промислах часто траплялися пожежі, отруєння газами й обвали шахт, а платня залишалася низькою.
ГР 2. Порівняйте показники зайнятості населення в сільському господарстві та промисловості західноукраїнських земель та Нижньої Австрії. Зробіть висновки.
| Регіон | Сільське господарство та споріднені галузі | Промисловість |
|---|---|---|
| Східна Галичина | 74,9 % | 9,7 % |
| Північна Буковина | 75,0 % | 11,1 % |
| Нижня Австрія | 25,0 % | 41,8 % |
У Галичині й на Буковині три чверті людей працювали в селі, а на промисловість припадало лише близько 10 % населення. У Нижній Австрії промисловість займала майже 42 % жителів, а село — тільки 25 %. Це доводить, що західноукраїнські землі залишалися аграрним краєм без розвинутого фабричного виробництва.
4. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСТВА
ГР 1. Складіть перелік понять, які характеризують розвиток сільського господарства західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Поясніть, чим було зумовлене злиденне становище більшості селянства.
Перелік понять: аграрне перенаселення, малоземелля, сервітути, викупні платежі, відробітки, лихварство, розшарування селянства, селяни-підприємці.
Бідність селян настала через брак землі та збереження великих маєтків поміщиків. Селяни мали сплачувати викупні платежі за свободу від панщини протягом 50 років. Вони втратили право на сервітути і потрапили в кабалу до лихварів через високі податки.
ЦІКАВІ ФАКТИ
ГР 2. За додатковими джерелами дослідіть історію створення гасової лампи. Чому вона стала одним із символів Львова?
У 1853 році у львівській аптеці «Під золотою зіркою» фармацевти Ян Зег та Ігнатій Лукасевич винайшли безпечний спосіб перегонки нафти на гас. Бляхар Адам Братковський виготовив для гасу спеціальну лампу, яка давала світло двадцяти свічок. Винахід швидко поширився світом, ним освітили вулиці Львова й провели першу нічну хірургічну операцію. Тому гасова лампа стала символом винахідливості львів’ян і початку світової нафтової доби в Галичині.
ГР 2. Яка група селянських господарств переважала? Чим це можна пояснити?
У краї переважали бідняцькі господарства, частка яких становила 74,4 %. Це сталося через подрібнення селянських наділів між дітьми під час демографічного вибуху, поміщицьке землеволодіння, тривалу сплату викупних платежів та втрату сервітутів.
5. ПОЧАТОК ТРУДОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ
ГР 1. Як і до яких регіонів світу відбувалася еміграція українців?
Еміграція мала дві форми: постійну переселенську та тимчасову заробітчанську. Постійні переселенці виїздили до Канади, США, Бразилії та Аргентини. На сезонні заробітки селяни їздили до Німеччини, Угорщини, Австрії, Румунії, Франції та Бельгії.
ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ
1. ГР 2. У яких умовах жило закарпатське селянство?
Селяни жили в глибоких злиднях і постійно голодували. Вони харчувалися лише вівсяним хлібом та картоплею, не бачили м’яса чи яєць, тому втрачали сили, хворіли і ставали непридатними до військової служби.
2. ГР 2. Чим, на вашу думку, це було спричинене?
Це сталося через гострий брак землі, де більшість господарств мали наділ менше ніж 1 гектар. Селяни потрапили в борги до лихварів, переплачували за продукти та не мали жодної допомоги від держави.
6. «ВЕРХОВИНСЬКА АКЦІЯ»
ГР 1. Чи вдалося досягти мети «Верховинської акції»? Поясніть свою думку.
Мету акції вдалося виконати лише частково. Едмунд Еган завіз продуктивну худобу, заснував молочне господарство та дешеві кредити для захисту від лихварів. Проте проблему малоземелля ці заходи не розв’язали, а після загадкового вбивства Егана в 1901 році акцію згорнули.
7. КООПЕРАТИВНИЙ РУХ
ГР 1. Визначте одним-двома реченнями внесок зображеного діяча в історію України.
Василь Нагірний започаткував кооперативний рух у західноукраїнських землях і заснував у 1883 році споживче товариство «Народна торгівля». Він допоміг селянам захиститися від лихварів і об’єднати сили заради економічного піднесення.
ГР 1. Якою була роль кооперативного руху в господарському розвитку українських земель?
Кооперативи захищали українських селян від грабіжницьких відсотків лихварів і давали доступ до дешевих товарів і кредитів. Вони поширювали знання про нові способи господарювання, продавали техніку та підтримували українське шкільництво й пресу.
8. МІСТА ТА МІСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ
1. ГР 1. Яке місто на західноукраїнських землях було найбільшим?
Найбільшим містом був Львів, населення якого зросло із 70 тисяч у 1857 році до понад 200 тисяч осіб у 1910 році.
2. ГР 1. Чому українці становили незначну частину населення західноукраїнських міст?
Українці історично жили в селах і займалися землеробством. У містах майже не відкривали великих фабрик, тому селяни не мали де влаштуватися на роботу. Торгівлею та ремеслом у містах здавна володіли поляки, євреї та німці, які не пускали туди українців.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Як змінилася кількість населення на українських землях у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.? Що цьому сприяло?
Кількість населення зросла з 2,6 до 3,8 мільйона осіб. Цьому сприяв демографічний вибух, коли зменшилася смертність і зросла народжуваність.
2. ГР 1. Назвіть хронологічні межі першої хвилі масової трудової еміграції українців.
Перша хвиля масової трудової еміграції розпочалася у 80-х роках XIX століття і тривала до початку Першої світової війни в 1914 році.
3. ГР 1. Поясніть причини поширення кооперативів, появи масової трудової еміграції.
Кооперативи виникли через потребу селян захиститися від розорення, безправ’я та свавілля лихварів і торговців-посередників. Еміграція спалахнула через хронічне аграрне перенаселення, малоземелля селянських родин, мізерні заробітки та безробіття.
4. ГР 1. Опишіть основні соціально-економічні зміни та регіональні особливості українських земель у складі Австро-Угорщини, що були зумовлені процесами модернізації.
У другій половині XIX століття скасували панщину та проклали мережу залізниць, проте край перетворився на ринок збуту товарів метрополії. Східна Галичина стала центром видобутку нафти та солі, а Карпати й Буковина — регіоном лісопильної промисловості. Село потерпало від аграрного перенаселення та малоземелля, що спричинило масову еміграцію та водночас дало поштовх кооперативному руху.
5. ГР 1. Опишіть зміни в повсякденному житті сіл і міст.
У містах виросли багатоповерхові будинки, запрацювали банки, крамниці, вуличне газове й електричне освітлення та кінні екіпажі. У селах побут лишався вкрай важким, проте замість свічок з’явилася гасова лампа, селяни купували промислові знаряддя й об’єднувалися в кооперативні спілки.
6. ГР 1. Покажіть на карті атласу українські землі, які входили до складу Австро-Угорщини, напрямки трудової еміграції українців, українські промислові центри.
На історичній карті українські землі під владою Австро-Угорщини займають південний захід нашої території: Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття. Стрілки трудової еміграції ведуть через порти Європи на захід за океан: до Канади, США, Бразилії та Аргентини, а також до країн Центральної Європи. Головними промисловими містами є Борислав і Дрогобич (нафтові промисли), Львів (залізничні майстерні, тютюнова фабрика), Калуш (сіль), Станіслав і Стрий.
7. ГР 2. Працюємо в парах. Створіть перелік ключових слів, що розкривають зміст понять «трудова еміграція», «кооперативний рух», «сервітут». Складіть сенкан до одного з понять.
Ключові слова:
- Трудова еміграція: заокеанські країни, заробітчанство, малоземелля, Канада, Бразилія, переселення.
- Кооперативний рух: самодопомога, «Народна торгівля», «Дністер», кредитні спілки, спільні крамниці, Нагірний.
- Сервітут: спільні угіддя, пасовища, ліси, звичаєве право, судові процеси, поміщики.
Кооператив
Дієвий, народний
Єднає, захищає, рятує
Дає надію бідним хліборобам
Спілка
8. ГР 2. Складіть Т-таблицю «Позитивні та негативні наслідки масової трудової еміграції». Зробіть висновки, які з них переважали й чому.
| Позитивні наслідки | Негативні наслідки |
|---|---|
| Послабився тиск аграрного перенаселення в селах. | Землі втратили сотні тисяч працьовитих і молодих людей. |
| Емігранти надсилали зароблені гроші родинам додому. | Руйнувалися сім’ї, діти лишалися без батьківської опіки. |
| Українці заснували потужні громади в Канаді та США. | Люди терпіли нелюдські умови переїзду й обман агентів. |
| Селяни переймали новий господарський досвід. | Занепадали селянські садиби, де не лишилося робітників. |
Переважали негативні наслідки. Еміграція не вирішила причин кризи, а край зазнав значних демографічних і трудових втрат через нездатність влади створити робочі місця.
9. ГР 2. Метод «Кола Венна». Порівняйте та з’ясуйте спільне й відмінне в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.
| Відмінне (Австро-Угорщина) | Спільні ознаки | Відмінне (Російська імперія) |
|---|---|---|
| Переважання видобувної та нафтової галузей; слабка фабрична переробка. | Скасування кріпосного права (панщини). | Потужний розвиток важкої індустрії (Донбас, Придніпров’я, Кривбас). |
| Масовий виїзд за океан (Канада, Бразилія, США). | Аграрне перенаселення та малоземелля селян. | Переселення селян на Далекий Схід і до Сибіру. |
| Розвиток потужного кооперативного руху («Народна торгівля»). | Прокладання залізниць та залучення іноземного капіталу. | Панування селянської общини з колективною відповідальністю. |
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
10. ГР 3. Які наслідки для західноукраїнських земель мало залізничне будівництво? Чи вирішувала трудова еміграція соціально-економічні проблеми західноукраїнських земель?
Будівництво залізниць сполучило край зі світом і дозволило швидко вивозити нафту та ліс. Проте воно спричинило розорення місцевих ремісників, бо ринок заповнили дешеві фабричні вироби з розвинених провінцій. Трудова еміграція дала селянам порятунок від голоду та зменшила тиск на землю, але не подолала коріння злиднів — поміщицьке землеволодіння та відсталість сільського господарства.
11. ГР 3. Працюємо в парах. Обговоріть і висловіть спільну думку, як ви розумієте гасло кооперативного руху в Галичині «Свій до свого по своє».
Гасло означало економічну взаємодопомогу та солідарність українців. Воно закликало купувати товари у своїх крамницях, позичати гроші у власних кредитних спілках і підтримувати українського виробника. Завдяки цьому українські гроші залишалися в громаді та зміцнювали позиції українців у суспільстві.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
12. ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Створіть віртуальну фотовиставку, мультимедійну презентацію або подкаст за однією з тем: «Зародження кооперативного руху в Галичині», «Перша хвиля трудової еміграції українців» (на вибір).
Віртуальна фотовиставка «Зародження кооперативного руху в Галичині»:
Стенд 1. «Організатор руху»: портрет архітектора й громадського діяча Василя Нагірного.
Стенд 2. «Перша ластівка»: світлина крамниці споживчого товариства «Народна торгівля», заснованого у Львові в 1883 році.
Стенд 3. «На захисті майна»: вигляд будинку страхового товариства «Дністер» (1892 рік), створеного для фінансової підтримки українців.
Стенд 4. «Селяни-господарі»: фотозвіт діяльності товариства «Сільський господар», яке навчало селян агрономії.
13. ГР 2. Складіть віртуальний екскурсійний або туристичний маршрут «Львів (Чернівці, Ужгород) наприкінці ХІХ ст.», «Нафтові промисли Галичини», «Видобуток солі в Галичині та на Закарпатті» (на вибір).
Маршрут «Нафтові промисли Галичини»:
Зупинка 1. Львів, аптека «Під золотою зіркою». Місце винаходу гасової лампи у 1853 році Яном Зегом та Ігнатієм Лукасевичем.
Зупинка 2. Залізнична станція Борислав. Огляд вузлової станції, якою транспортували нафту до Європи.
Зупинка 3. Бориславські нафтопромисли. Демонстрація старовинних нафтових веж («шибів») та огляд виснажливих умов праці робітників-ріпників.
Зупинка 4. Місто Дрогобич. Відвідування історичного нафтопереробного заводу (рафінерії), де виробляли освітлювальний гас і мастила.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Рівень життя населення та розвиток промисловості українських земель у складі Австро-Угорщини:
Рівень життя українського населення був украй низьким через постійне недоїдання селян, брак землі та високі податки. Промисловість розвивалася повільно й однобічно, зосереджуючись на видобутку та первинній переробці нафти, лісу та солі. Більшість прибутків забирали іноземні підприємці, а край слугував сировинним додатком і ринком збуту для західних провінцій.
Трудову еміграцію українців:
Трудова еміграція селянства до Америки та країн Європи стала наслідком аграрного перенаселення, безземелля та зубожіння краю. Вона врятувала сотні тисяч українців від голодної смерті й привела до створення сильної української діаспори за океаном. Проте край втратив найбільш працездатну та активну частину свого народу.
Кооперативний рух як засіб поліпшити становище населення українських земель у складі Австро-Угорщини:
Кооперативний рух став формою економічної самооборони й національної солідарності українців. Кредитні й споживчі спілки послабили тиск лихварів, навчили селян ринковим методам господарювання та накопичили кошти для розвитку національної культури й освіти.