4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 24. Італія (Гісем)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і як відбулося об’єднання Італії?

Об’єднання Італії завершилося в 1871 році, коли місто Рим увійшло до складу держави і стало столицею. Об’єднання відбулося навколо Сардинського королівства (П’ємонту) завдяки війнам проти Австрії, народним повстанням та військовим походам добровольців Джузеппе Гарібальді.

2. Хто такий Дж. Гарібальді? Яку роль він відіграв в об’єднанні Італії?

Джузеппе Гарібальді — народний герой Італії, полководець і революціонер. Він очолив визвольний похід добровольців («експедицію Тисячі») у 1860 році, звільнив Сицилію і Неаполітанське королівство та передав ці південні землі майбутньому єдиному королівству.

1. ІТАЛІЯ ПІСЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ

Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Укажіть ознаки політичного розвитку Італії після об’єднання.

Ознаки політичного розвитку Італії після об’єднання:

Країна стала конституційною монархією з рівними правами громадян.
Законодавчу владу мали король і двопалатний парламент (довічний Сенат і виборна Палата депутатів).
Виборче право було суттєво обмеженим за віком, освітою та статками. Голосували лише 2 % населення (близько 600 тисяч осіб із 27 мільйонів).
Король мав усю виконавчу владу, командував військом і призначав прем’єр-міністра.
У парламенті конкурували консервативні «праві» та ліберальні «ліві».
Наприкінці XIX — на початку XX століття виникли робітничі, республіканські, радикальні партії, а католицька церква активно впливала на політику.

2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Працюємо в парах. Метод «Удвох». Чи можна стверджувати, що стрімкий економічний розвиток Італії мав значні відмінності за регіонами? Чому?

Так, економічний розвиток Італії був украй нерівномірним. Північ швидко розвивала важку й текстильну промисловість, будувала фабрики, залізниці та мала вищий рівень життя. Південь залишався бідним аграрним краєм з напівфеодальними поміщицькими порядками, де селяни страждали від злиднів і масово виїжджали на заробітки.

3. ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ

Працюємо в малих групах. Складіть структурно-логічну схему, що демонструє причини та наслідки трудової еміграції.

Головні причини трудової еміграції полягали в аграрному перенаселенні, злиднях селян Півдня та нестачі робочих місць. Наслідками стали втрата мільйонів працездатних громадян, приплив зароблених коштів в економіку через грошові перекази родинам і збереження внутрішньої соціальної кризи.

Виставка машин у Турині. 1898 р.

Яку мету мали організатори виставки? Як могли поставитися до таких подій промисловці, робітники, прості громадяни? Уявіть, що ви журналіст і готуєте репортаж із цієї виставки. Про що ви напишете?

Метою організаторів була демонстрація успіхів італійської промисловості та новітніх технічних розробок. Промисловці раділи такій виставці, бо знаходили нові ринки збуту й партнерів. Робітники та звичайні громадяни ставилися суперечливо: вони захоплювалися машинами, проте страждали від низьких заробітків та важких умов праці на заводах.

У репортажі я напишу про досягнення п’ємонтських інженерів і водночас зверну увагу читачів на контраст між сучасними верстатами та бідністю робітників, чиїми руками ця техніка створена.

4. ЛІБЕРАЛЬНА «ЕРА ДЖОЛІТТІ»

Працюємо разом. Поміркуйте, чи можливе економічне зростання без соціальної справедливості. Як це проявилося в Італії?

Економічне зростання без соціальної справедливості можливе, проте воно нестійке і викликає великі кризи. В Італії заводи та банки нарощували капітали, але більшість простих людей жили в злиднях. Це спричинило масовий виїзд селян за кордон, загальні страйки, бунти й поширення радикального анархізму, що ледь не призвело до революції.

Джованні Джолітті. Художник Фаусто Вагнетті. 1928 р.

Розробіть сценарій та запишіть коротке відео для TikTokу «1 хвилина з прем’єр-міністром». Від особи Дж. Джолітті розкажіть, як змінилося життя пересічного населення завдяки його реформам.

Сценарій відео:

Кадр 1 (0:00–0:15): «Вітаю! Я прем’єр-міністр Джованні Джолітті. Досить придушувати народ силою. Держава має допомагати кожному італійцю!»
Кадр 2 (0:15–0:35): «Ми провели справжні реформи: розширили право голосу для 25 % громадян, дозволили робітничі профспілки та визнали право на мирний страйк».
Кадр 3 (0:35–0:50): «Ми обмежили тривалість робочого дня, назавжди заборонили нічну працю для жінок і підлітків та викупили залізниці для контролю тарифів».
Кадр 4 (0:50–1:00): «Ми будуємо сучасну Італію не через насильство, а через закон і злагоду в суспільстві!»

5. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Працюємо в малих групах. Визначте та охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Італії.

Основні напрями зовнішньої політики Італії:

Колоніальні завоювання в Африці: захоплення міста Массауа на Червоному морі, утворення Еритреї, встановлення контролю над частиною Сомалі, поразка в Ефіопії в 1896 році та завоювання Лівії у 1911–1912 роках.
Європейські союзи: укладення союзницького договору з Німеччиною та Австро-Угорщиною (Троїстий союз) у противагу Франції.
Іредентизм: прагнення відібрати в Австро-Угорщини Тіроль, Трентіно, Далмацію та Трієст для возз’єднання всіх італійських земель.

Італійські солдати дорогою до Массауа. 80-ті рр. ХІХ ст.

Відтворіть історію цієї фотографії: де вона зроблена, хто на ній зображений, які події відбулися згодом.

Фотографія зроблена в 1880-х роках на узбережжі Червоного моря в Африці. На ній зображені солдати італійської армії під час висадки біля міста Массауа. Згодом Італія закріпилася в цьому краї та заснувала свою першу колонію Еритрею. Проте пізніша спроба завоювати сусідню Ефіопію закінчилася розгромом італійських військ біля міста Адуа в 1896 році.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Зв’язок між прагненням Італії стати великою державою та зубожінням населення:

Прагнення уряду грати роль великої держави змушувало витрачати величезні державні кошти на армію, будівництво військового флоту та колоніальні походи. Тягар цих витрат лягав на плечі звичайних селян і робітників через високі податки, що поглиблювало злидні.

• Причини масової трудової еміграції італійського населення в другій половині XIX ст.:

Основними причинами стали злидні, розорення селянських господарств, демографічний вибух, нестача землі на Півдні та відсутність робочих місць на фабриках і заводах.

• Зміст ліберальних реформ італійського уряду:

Уряд Джованні Джолітті провів націоналізацію залізниць, надав підтримку підприємцям, дозволив робітничі профспілки та страйки, скоротив робочий день, заборонив нічну працю жінок і дітей та надав виборчі права 25 % населення.

• Колоніальні завоювання Італії від кінця XIX ст.:

Італія почала колоніальні захоплення пізніше за інших. Вона створила колонії Еритрею та Італійське Сомалі, зазнала розгрому в Ефіопії в 1896 році, а під час війни з Османською імперією в 1911–1912 роках захопила Лівію та Додеканеські острови.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Асоціації». Правила гри: учитель / учителька наводить імена історичних діячів, терміни й поняття з теми. Учні та учениці мають сказати, із чим або ким вони в них асоціюються та чому.

Дж. Гарібальді — народний вождь, який об’єднав Південь і Північ Італії.
Дж. Джолітті — ліберальний прем’єр-міністр, автор соціальних законів та виборчої реформи.
Іредентизм — прагнення повернути італійські землі Трієста й Трентіно під владу Рима.
Анархізм — радикальний бунт і теракти проти влади, зокрема вбивство короля Умберто I.

2. Яку ціну заплатила Італія за об’єднання? Опишіть наслідки об’єднання Італії.

Італія заплатила за єдність двома війнами проти Австрії, великими витратами на військо та визнанням боргів колишніх роздроблених князівств. Наслідками стали створення єдиної держави, проте країна мала слабку промисловість, бідне неписьменне населення, глибокий розкол між Північчю та Півднем і гостру політичну боротьбу.

3. Як географічні відмінності між Північчю та Півднем Італії впливали на міграційні процеси? Укажіть причини трудової еміграції з Італії.

Північ мала кращі ресурси й зв’язки з європейськими ринками, тому там розвивалися індустріальні міста, які приваблювали частину працівників. Південь залишався посушливим, аграрним і напівфеодальним краєм, тому саме південці масово сідали на пароплави й виїжджали до США та Латинської Америки. Головними причинами виїзду були аграрне перенаселення, брак землі, відсутність роботи та низькі заробітки.

4. Як називають період реформ, що тривав в Італії в 1903—1915 рр.? Які саме реформи були проведені?

Цей період називають «Ліберальною ерою», або «ерою Джолітті». Уряд дозволив профспілки й страйки, зменшив робочий день, заборонив нічні зміни для жінок і дітей, націоналізував мережу залізниць та розширив коло виборців до 25 % населення.

5. Поясніть взаємозв’язок між: 1) індустріалізацією, еміграцією та зростанням протестних настроїв; 2) соціальною нерівністю, політичною напруженістю та радикальними ідеями (анархізмом).

Індустріалізація супроводжувалася руйнуванням традиційних селянських господарств. Фабрики не могли забезпечити роботою всіх переселенців, тому мільйони людей виїжджали з країни, а ті робітники, які залишалися, піднімали страйки та вимагали гідної зарплати.
Величезна прірва між багатими власниками й злиденним народом спричиняла розпач. Неможливість змінити владу через високий виборчий ценз штовхала людей до радикальних ідей і збройного терору анархістів.

6. Що таке іредентизм? Які території хотіла приєднати Італія?

Іредентизм — це суспільно-політичний рух за приєднання до національної держави земель, заселених її народом, але підконтрольних іншим державам. Італія прагнула відібрати в Австро-Угорщини Тіроль, Трентіно, Далмацію, місто Трієст, а також підкорити Албанію.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. Працюємо в малих групах. Складіть у хронологічній послідовності перелік ключових подій історії Італії 1879—1914 рр. Які з них мали найбільший вплив на розвиток країни?

Хронологія подій:

1882 р. — укладення Троїстого союзу з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
1885 р. — захоплення міста Массауа на Червоному морі.
1896 р. — поразка італійської армії під Адуа в Ефіопії.
1900 р. — вбивство короля Умберто I анархістом Гаетано Бреші.
1903—1915 рр. — ліберальна «ера Джолітті».
1911—1912 рр. — війна з Османською імперією та захоплення Лівії й Додеканесу.

Найбільший вплив мала «ера Джолітті», яка модернізувала суспільство й економіку, а також поразка біля Адуа, що викрила слабкість колоніальної армії та зупинила першу хвилю загарбань.

8. Працюємо в малих групах. Створіть інтерактивну карту Італії кінця ХІХ — початку ХХ ст. Позначте на ній основні центри промисловості, осередки страйків, напрямки та регіони трудової еміграції, колоніальні володіння. Додайте короткі коментарі та фотографії. Порівняйте розміри та розташування італійських колоній (Еритрея, Сомалі, Лівія) з колоніями інших європейських держав. Зробіть висновок.

План виконання інтерактивної карти:

Промислові центри та осередки страйків: позначити трикутник Турин — Мілан — Генуя на Півночі країни як головний осередок заводів і робітничих виступів.
Регіони еміграції: виділити Південь (Неаполь, Калабрія) та острів Сицилія зі стрілками виїзду до США, Аргентини, Бразилії, Німеччини та Франції.
Колоніальні володіння: позначити в Африці прибережні території Еритреї, Італійського Сомалі та велику пустельну територію Лівії.

Порівняння: колонії Великої Британії та Франції займали цілі континенти й мали багаті ресурси, тоді як володіння Італії в Африці складалися з пустель і напівпустель.
Висновок: Італія створила скромну колоніальну систему, яка не принесла очікуваних багатств, але вимагала великих воєнних видатків.

9. Складіть схему «Особливості розвитку Італії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.». Висвітліть проблеми, дії уряду та наслідки (зверніть увагу на такі сфери: економіка, суспільство, внутрішня та зовнішня політика). Зробіть висновок.

Висновок: Італія стала аграрно-індустріальною державою, але глибокі регіональні розбіжності та колоніальні амбіції призводили до суспільної нестабільності.

10. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте (визначте спільні й відмінні ознаки): 1) економічний розвиток Німеччини та Італії наприкінці XIX ст.; 2) проблему трудової еміграції в Україні та Італії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

1) Економічний розвиток Німеччини та Італії наприкінці XIX ст.:

Відмінне (Німеччина)	Спільні ознаки	Відмінне (Італія)
Бурхливий підйом важкої, хімічної та електротехнічної індустрії; вихід на перші місця в Європі; значні поклади вугілля й заліза.	Створення потужних монополій; активна фінансова підтримка промисловості урядом; швидке будівництво залізниць.	Брак природних ресурсів; повільний загальний ріст; глибокий занепад Півдня; значне переважання бідного аграрного сектору.

2) Проблема трудової еміграції в Україні та Італії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.:

Відмінне (Україна)	Спільні ознаки	Відмінне (Італія)
Українські землі були поділені між Російською та Австро-Угорською імперіями; масовий виїзд у Канаду та Сибір через відсутність власної держави й національний гніт.	Брак власної землі в селян; аграрне перенаселення сіл; злидні й пошук заробітків за кордоном; масовий виїзд людей до Америки.	Італія мала власну незалежну державу; еміграція посилювалася демографічним вибухом; значні потоки йшли до Аргентини, Бразилії та італійських колоній.

11. Працюємо в парах. Метод «Т-таблиця». Визначте позитивні та негативні наслідки трудової еміграції для розвитку Італії. Висловіть спільну думку, чи можна вважати трудову еміграцію трагедією країни та її народу. Поясніть чому.

Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Грошові перекази заробітчан підтримували їхні родини та збагачували банки країни.	Втрата близько 7,7 млн працездатних і найбільш енергійних громадян.
Знизилася напруженість на ринку праці та рівень голоду на Півдні країни.	Закріпилося відставання сільського господарства через брак робочих рук удома.

Трудову еміграцію можна вважати трагедією народу, тому що мільйони людей залишали рідну домівку не з власної волі, а через злидні, голод і нездатність держави забезпечити їх роботою на батьківщині.

Мітинг безробітних у Римі. Гравюра 1889 р.

Чому саме Рим став місцем такого мітингу? Як економічний розвиток різних регіонів Італії впливав на рівень безробіття? Як проблема безробіття була пов’язана з процесами індустріалізації, міграції, аграрної кризи?

Рим став центром виступу, оскільки був столицею, де перебували король і міністри. Крім того, після 1871 року в Римі тривало масштабне будівництво, яке потім зупинилося через фінансову кризу, і тисячі будівельників залишилися без роботи.
Економічна відсталість Півдня змушувала селян шукати порятунку в містах, проте заводи Півночі не могли найняти всіх безробітних. Це переповнювало міські вулиці людьми без заробітку і штовхало їх на демонстрації або до виїзду за океан.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

12. Уявіть себе італійським емігрантом кінця ХІХ ст. Напишіть лист додому, в якому опишіть причини свого від’їзду та умови життя за кордоном.

Дорогі мамо й тату!

Пишу вам із Нью-Йорка. Я змушений був покинути рідну Сицилію, бо наша родина вже не могла сплачувати податки та оренду за клаптик землі поміщика. Бідність і голод зовсім не залишали надії на краще майбутнє.

Життя в Америці дуже непросте. Працюю по чотирнадцять годин на добу на будівництві мосту, житло тісне й холодне. Проте за цю важку працю платять справжні гроші. Відсилаю вам у листі десять доларів і вірю, що це допоможе підтримати родину та викупити нашу землю.

13. Порівняйте колоніальну політику Італії, Великої Британії та Франції. Питання для аналізу виберіть самостійно. Результат роботи подайте у вигляді таблиці.

Критерій порівняння	Велика Британія	Франція	Італія
Основні володіння	Індія, значна частина Африки, домініони в Канаді та Австралії	Західна й Екваторіальна Африка, Індокитай, Мадагаскар	Еритрея, Сомалі, Лівія
Масштаби імперії	Найбільша колоніальна імперія світу	Величезні території з багатими ресурсами	Невеликі пустельні володіння в Африці
Цілі колонізації	Контроль світових шляхів і викачування ресурсів	Сировина, нові ринки та військовий вплив	Отримання земель для переселення селян (аграрний характер)
Військові успіхи	Успішні завоювання та передовий флот	Постійне розширення кордонів військом	Поразка в Ефіопії (1896 р.), запізніле захоплення Лівії

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Коли завершилося об’єднання Італійського королівства?
після встановлення влади над Римом
Пояснення: У 1871 році Рим увійшов до складу об’єднаного королівства й був проголошений його столицею, що завершило процес об’єднання країни.

2. Які зовнішні обставини сприяли об’єднанню Італії?
поразка Франції у війні з Пруссією
Пояснення: Поразка Наполеона III у франко-прусській війні змусила Францію відкликати свій військовий гарнізон із Рима, що дозволило італійським військам зайняти Папську область.

3. Яка політична система сформувалася в Італії після об’єднання?
парламентська монархія
Пояснення: Нова єдина Італія стала конституційною (парламентською) монархією, де влада короля обмежувалася конституцією та діяльністю двопалатного парламенту.

Перевірте здобуті знання

1. Яке міжнародне утворення мало значний вплив на зовнішню політику Італії наприкінці XIX ст.?
Троїстий союз
Пояснення: У протистоянні із Францією через колонії та європейські інтереси Італія уклала військовий союз із Німеччиною та Австро-Угорщиною.

2. Яка територія залишалася предметом територіальних претензій Італії наприкінці XIX ст.?
Трієст
Пояснення: Місто Трієст разом із Трентіно та Далмацією перебувало під владою Габсбургів, що викликало іредентистські претензії з боку Італії.

3. Яка соціальна проблема була особливо гострою в Італії наприкінці XIX — на початку XX ст.?
масова еміграція
Пояснення: Через безробіття, злидні та аграрне перенаселення країну залишили понад 7,7 млн громадян, які шукали заробітків за океаном і в заможніших державах Європи.

4. Який регіон Італії був економічно найвідсталішим наприкінці XIX — на початку XX ст.?
Південна Італія
Пояснення: Південь країни залишався аграрним регіоном із переважанням напівфеодального поміщицького землеволодіння, бідністю селян та відсутністю розвиненої промисловості.

5. Який політичний діяч був прем’єр-міністром Італії кілька разів на початку XX ст. та ініціював проведення важливих реформ?
Джованні Джолітті
Пояснення: Політика Джованні Джолітті започаткувала так звану Ліберальну еру (1903–1915 рр.), позначену розширенням виборчих прав, визнанням профспілок і соціальним захистом робітників.

6. Яка колоніальна амбіція призвела до невдалої військової кампанії Італії в Африці наприкінці XIX ст.?
захоплення Ефіопії (Абіссинії)
Пояснення: Спроба підкорити Ефіопію зазнала краху в 1896 році через нищівну поразку італійських військ у битві під Адуа.

7. Який король Італії був убитий із помсти за важке життя більшості населення?
Умберто І
Пояснення: У 1900 році король Умберто I був застрелений анархістом Гаетано Бреші, який мстився за придушення народних протестів та розстріли страйкарів.

8. Яка основна причина призвела до значної внутрішньої міграції із сільських районів на промислову Північ Італії на початку XX ст.?
індустріалізація та пошук роботи
Пояснення: Бурхливий підйом фабрик і заводів у промисловому трикутнику Мілан — Турин — Генуя приваблював розорених селян надією знайти робоче місце.

9. Який був основний виклик для національної єдності Італії після її об’єднання, що зберігався і на початку XX ст.?
глибокі регіональні відмінності та соціально-економічний розрив у розвитку регіонів
Пояснення: Прірва між індустріальною європеїзованою Північчю та злиденним аграрним Півднем тривалий час перешкоджала внутрішній інтеграції італійської нації.

10. Яку роль відігравала католицька церква в політичному житті Італії наприкінці XIX — на початку XX ст. після ліквідації Папської держави?
перебувала в конфлікті з державою та закликала католиків не брати участь у виборах
Пояснення: Папа Римський оголосив себе «ватиканським в’язнем» і заборонив вірянам голосувати чи балотуватися на державних виборах на знак протесту проти ліквідації світської влади понтифіка.

11. Який термін використовують для опису політики Італії, спрямованої на приєднання територій, населених італійцями, але підконтрольних іноземним державам?
іредентизм
Пояснення: Іредентизм був ідеологічним рухом за повернення під юрисдикцію Рима прикордонних австрійських земель із корінним італійським населенням.

12. У 1911—1912 рр. Італія вела успішну війну з
Османською імперією
Пояснення: Унаслідок італо-турецької війни Італія здобула свої головні володіння в Північній Африці — Лівію (Триполітанію та Кіренаїку), а також Додеканеські острови.

13. Яку форму протесту часто використовували італійські робітники та селяни для висловлення своїх вимог наприкінці XIX — на початку XX ст.?
загальні страйки й демонстрації
Пояснення: Трудящі захищали свої права через масове припинення роботи та вуличні марші протесту, які згодом були легалізовані реформами Джолітті.

14. Яка форма організації робітників набула значного поширення в Італії на початку XX ст., захищаючи їхні права та інтереси?
профспілки та соціалістичні партії
Пояснення: Професійні спілки та Італійська соціалістична партія організовували робітників для спільної боротьби за скорочення робочого дня й гідну оплату праці.