Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів
На основі тексту параграфа укладіть аналітичну таблицю / схему / інфографіку «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель: прогресивні явища та суперечності». Запропонуйте власний план для аналізу історичного матеріалу.
План аналізу теми:
- Наслідки аграрної реформи 1848 року для селянських і поміщицьких господарств.
- Проблема сервітутів та демографічний вибух як передумови аграрного перенаселення.
- Масова трудова міграція: причини, напрямки та наслідки.
- Зародження й розквіт українського кооперативного руху (роль Василя Нагірного).
- Стан промисловості та інфраструктури: становище краю як сировинного придатку.
Аналітична таблиця: Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель
| Сфера розвитку | Прогресивні явища | Суперечності та негативні тенденції |
|---|---|---|
| Аграрні відносини | Ліквідація панщини й особистої залежності селян; поступова модернізація поміщицьких маєтків; перехід до товарного тваринництва. | Малоземелля та безземелля селян (понад половина земель лишилася в поміщиків); обтяжливі викупні платежі; гостра проблема сервітутів. |
| Демографія і міграція | Зростання мобільності населення; надходження коштів від заробітчан; заснування українських поселень у Канаді, США та Бразилії. | Аграрне перенаселення через демографічний вибух; масовий відтік молодої та працездатної робочої сили за океан; зубожіння селян. |
| Кооперативний рух | Створення мережі взаємодопомоги («Народна торгівля», «Дністер», «Сільський господар»); поширення агрознань і доступних кредитів. | Брак стартового капіталу в українців; опір лихварів і монопольних торговців; повільне охоплення гірських регіонів. |
| Промисловість і транспорт | Будівництво розгалуженої залізничної мережі (понад 2,7 тис. км); піднесення нафтовидобутку (Борислав), озокеритної, лісової та соляної галузей. | Економіка краю перетворена на сировинний придаток імперії; переважання іноземного капіталу; занепад традиційних місцевих промислів. |
1. СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА В АВСТРО-УГОРЩИНІ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Пригадайте, за яких обставин на західноукраїнських землях було ліквідовано панщину.
Панщину на західноукраїнських землях було ліквідовано під час революції «Весна народів» 1848 року. Щоб зупинити селянські заворушення та не допустити об’єднання селян із польським визвольним рухом, австрійська влада діяла на випередження. Цісар Фердинанд I маніфестом від 17 квітня 1848 року скасував панщину в Галичині. У серпні-вересні 1848 року реформу поширили на Буковину, а в березні 1853 року уряд остаточно врегулював селянське питання на Закарпатті.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Про які явища в економіці західноукраїнських земель свідчить діаграма?
Діаграма фіксує скорочення селянських наділів і концентрацію землі в руках поміщиків після 1848 року:
- У Східній Галичині селянські землі скоротилися з 48,8% до 41,9%, а поміщицькі зросли з 51,2% до 58,1%.
- У Північній Буковині частка селянських земель упала з 46% до 30%, тоді як поміщики заволоділи 70% угідь.
- На Закарпатті селянське землекористування впало з 44,4% до 10%, а поміщики сконцентрували 90% земель.
Це свідчить про масове знеземелення селян, збереження поміщицького монополізму та формування гострого аграрного перенаселення.
2. Чому селяни боролися за вільне використання лісів і пасовиськ через звернення до урядовців та суди?
За умовами реформи ліси й пасовиська (сервітути) визнали власністю поміщиків. Селяни не могли вести господарство без випасу худоби та заготівлі дров, а землевласники вимагали за це високу плату чи відробітки. Оскільки місцеві комісії підтримували поміщиків, громади оскаржували їхні рішення в судах та відправляли делегації зі скаргами безпосередньо до Відня.
Прокоментуйте схему: поясніть вибір українцями напрямків міграції. Поміркуйте, якими рисами характеру мали володіти люди, які наважувались на міграцію. Дайте оцінку явища міграції українців з позиції інтересів розвитку краю.
Сезонну та внутрішню міграцію (до міст Австрії, на заводи Чехії чи на жнива до Бессарабії) обирали, щоб швидко заробити гроші на сплату податків чи боргів і зберегти господарство вдома. Заокеанську міграцію (до Канади, США, Бразилії) обирали безземельні селяни заради отримання власних земельних наділів (гомстедів) для постійного проживання всією родиною.
Люди, які вирушали за океан, мали бути рішучими, працьовитими, фізично витривалими та готовими до важких випробувань заради майбутнього своїх дітей.
З точки зору розвитку краю еміграція зменшувала соціальну напругу через перенаселення, а заробітчани надсилали гроші родинам. Разом із тим Галичина втрачала найбільш активних і працездатних людей, що консервувало її економічну відсталість.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Визначте, якими причинами пояснювали міграцію українців Східної Галичини. На основі тексту документа схарактеризуйте становище українських переселенців на нових землях.
Головними причинами виїзду були хронічна бідність («нужда галицька»), безземелля та прагнення вирватися з поміщицької й податкової кабали.
Становище переселенців у Бразилії виявилося надзвичайно важким через оманливі обіцянки агентів. Людей розселяли на скелястих і непридатних для хліборобства землях біля Курітіби в штаті Парана. Частина українців потрапляла в боргову залежність до власників кавових плантацій, терпіла знущання та побої від наглядачів і не мала жодного правового захисту.
2. Розгляньте фото. Які факти про цих людей ви можете назвати? Поміркуйте, які емоції переживали мігранти.
На світлині 1910 року показано галицькі селянські родини на залізничній станції в канадській провінції Квебек. Поряд із дорослими є маленькі діти. Люди одягнені в простий сільський домотканий одяг, а всі їхні пожитки складені у звичайні мішки й клунки, що свідчить про їхнє незаможне становище.
Переселенці відчували тугу за рідним краєм, страх перед невідомим життям у чужій країні без знання мови, але водночас сподівалися здобути землю та забезпечити майбутнє своїм дітям.
2. КООПЕРАТИВНИЙ РУХ
Пригадайте з історії Наддніпрянської України значення поняття «кооперація». Хто з історичних діячів Наддніпрянщини був «артільним батьком»? Що спонукало селян до кооперації? Які переваги давала селянству кооперація?
Кооперація — це добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності заради взаємодопомоги та захисту своїх економічних прав.
«Артільним батьком» у Наддніпрянщині називали Миколу Левитського, який засновував перші хліборобські артілі на Херсонщині.
До об’єднання селян спонукали нестача землі, злидні, дорожнеча реманенту, низькі закупівельні ціни перекупників і високі відсотки лихварів.
Кооперація давала змогу брати дешеві кредити, гуртом купувати реманент і насіння за зниженими цінами, вигідно збувати врожай без посередників і застосовувати кращі методи господарювання.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
1. Чим вирізнялося просвітництво В. Нагірного?
Діяльність Василя Нагірного мала практичний економічний характер. Він навчав селян і міщан заробляти самостійно: склав «Порадник для крамниць» із правилами ведення власної справи, публікував практичні поради в пресі, засновував ремісничі бурси, споживчі та робітничі товариства.
2. Чому В. Нагірного називали «батьком галицької кооперації»?
Він заснував перший український споживчий кооператив «Народна торгівля» (1883 р.) і започаткував такі організації, як «Дністер», «Зоря» та «Народна Гостиниця», створивши фундамент для всього кооперативного руху в Галичині.
3. Як ви думаєте, що надихало Василя Нагірного на таку активність?
Його надихало бажання захистити селян від зубожіння та лихварства, а також швейцарський досвід, де він навчався і побачив, як кооперація забезпечує заможність простих людей.
Дізнайтеся за допомогою е-додатку про мистецьку спадщину В. Нагірного. З’ясуйте, що впливало на творчі пошуки його як архітектора.
Василь Нагірний спроєктував понад 200 мурованих храмів (приблизно кожну четверту нову церкву в Галичині) та низку громадських споруд, зокрема Народний дім у Борщеві.
На його стиль вплинуло поєднання європейської архітектурної освіти у Цюриху, візантійської традиції та українського дерев’яного зодчества. Щоби зробити будівництво посильним для незаможних сіл, він відмовився від дорогого декору й створив практичні типові проєкти мурованих хрещато-банних церков у неовізантійському стилі.
РОЗГЛЯНЬТЕ СХЕМУ
Розгляньте схему. Поясніть вигоду кожного кооперативу для його учасників. Дізнайтеся, які види кооперації поширені в Україні в наш час.
Вигода різних видів кооперативів полягала в такому:
- Споживчі постачали якісні товари за гуртовими цінами без націнок посередників.
- Кредитні видавали селянам позики під малий відсоток і рятували від лихварів.
- Збутові допомагали гуртом продавати продукцію за вигідними ринковими цінами.
- Молочарські централізовано переробляли молоко на масло та сир для підвищення доходів селян.
- Сільськогосподарські забезпечували технікою, добривами та знаннями з агрономії.
- Страхові покривали збитки від пожеж, граду, загибелі худоби чи неврожаю.
Сьогодні в Україні діють аграрні обслуговуючі й виробничі кооперативи (зернові, молочні, ягідні), кредитні спілки, споживчі товариства, а також житлово-будівельні кооперативи.
Чи можна трудову еміграцію та розвиток кооперативного руху назвати моделями боротьби за поліпшення соціально-економічного становища українського селянства? Обговоріть у класі, який спосіб — еміграція чи кооперація — був продуктивнішим саме для розвитку західноукраїнських земель.
Обидва явища були засобами подолання бідності й безземелля. Еміграція була спробою індивідуального порятунку на чужині, тоді як кооперація — це шлях солідарної розбудови добробуту на рідній землі.
Для довгострокового розвитку краю продуктивнішою була кооперація: вона об’єднувала людей, накопичувала український капітал, підносила рівень агрокультури та навчала самоврядуванню. Еміграція хоч і давала заробітки родинам, але вимивала з краю найбільш енергійних і працьовитих людей.
3. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Пригадайте, що гальмувало індустріальний розвиток західноукраїнських земель у першій половині ХІХ ст. Визначте за прочитаним, чи змінилася ситуація в другій половині ХІХ ст.
У першій половині XIX ст. розвитку заважали кріпосництво, брак вільнонайманої праці, відсутність інвестицій та конкуренція фабрик із західних провінцій Австрії.
У другій половині XIX ст. ситуація докорінно не змінилася: попри будівництво залізниць і зростання видобутку нафти, озокериту та солі, край залишився аграрно-сировинним придатком. Місцеві підприємства не витримували конкуренції з австрійськими та чеськими товарами, через що промисловий переворот затягнувся.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Порівняйте показники споживання основних продуктів у Галичині з показниками інших європейських країн. Які висновки можна зробити щодо рівня життя населення Галичини в 1880-х роках на основі цих даних? Як це співвідноситься з економічними проблемами та явищами, згаданими в підручнику?
| Продукт | Англія | Франція | Бельгія | Німеччина | Угорщина | Галичина |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зерно (кг) | 200 | 284 | 235 | 200 | 182 | 114 |
| Картопля (кг) | 180 | 255 | 310 | 300 | 100 | 310 |
| М’ясо (кг) | 50 | 34 | 35 | 33 | 24 | 10 |
| Молоко (л) | 200 | 144 | 168 | 184 | 185 | 120 |
| Пиво (л) | 125 | 22 | 145 | 90 | 4 | 10 |
| Горілка (л) | 2,5 | 4 | 5 | 8,5 | — | 7 |
| Цукор (кг) | 30 | 10 | 7 | 7 | — | 2 |
| Кава (г) | 500 | 1500 | 4200 | 2300 | — | 160 |
| Чай (г) | 2000 | — | 10 | 30 | — | 40 |
Показники свідчать про дуже низький рівень життя і недоїдання населення Галичини. Споживання хліба (114 кг) та м’яса (10 кг) було найнижчим у Європі, а основу раціону становила дешева картопля (310 кг). Споживання цукру, чаю та кави було мізерним, тоді як споживання горілки (7 л) залишалося високим.
Ці дані підтверджують селянське малоземелля, зубожіння краю та дію поміщицької монополії на виробництво й продаж спиртного (права пропінації).
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів»:
Можу пояснити поняття «трудова міграція», «кооперативи»:
- Трудова міграція — переміщення працездатного населення до інших регіонів або за кордон у пошуках роботи та заробітку.
- Кооперативи — добровільні об’єднання громадян на пайових засадах для спільної господарської, торговельної чи фінансової діяльності.
Можу визначити суперечності економічного розвитку західноукраїнських земель:
Скасування панщини та прокладання залізниць відкрили шлях до ринку, проте імперська влада штучно стримувала розвиток місцевої фабричної промисловості, перетворивши Галичину, Буковину й Закарпаття на сировинний придаток та ринок збуту товарів із західних австрійських провінцій.
Можу пояснити причини трудової міграції жителів краю:
Головними причинами були безземелля й малоземелля селян після реформи 1848 року, демографічний вибух, важкі борги, лихварство та брак промислових підприємств у містах, які могли б забезпечити роботою населення.
Можу розкрити історичне значення кооперативного руху:
Кооперація захистила селян від банкрутства й боргової кабали, поширила сучасні методи землеробства, сформувала національний капітал і стала для українців практичною школою самоорганізації та громадської єдності.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Проаналізуйте зображення як історичне джерело. Які факти з історії можна встановити за цим повідомленням? Поміркуйте, чому цей напрямок міграції був популярним серед українців.
Оголошення «Руської агенції» в Чернівцях свідчить про такі факти:
- На західноукраїнських землях легально діяли комерційні контори, які організовували переїзд переселенців за кордон.
- Еміграція набула масового характеру, тому рекламні оголошення друкували українською мовою для місцевого населення.
- Основним напрямком міграції були країни Північної Америки — Канада та США.
Північна Америка приваблювала українців тим, що уряди Канади та США надавали переселенцям великі земельні наділи (гомстеди) на вигідних умовах, забезпечували особисті й майнові права, а розвинута промисловість гарантувала робочі місця на заводах, копальнях і будівництві доріг.