§ 23. Велика Британія. Індія — «перлина Британської корони» (Гісем)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли у Великій Британії розпочалася «Вікторіанська епоха»?

«Вікторіанська епоха» у Великій Британії розпочалася в 1837 році, коли на престол зійшла королева Вікторія.

2. Із якою метою у Великій Британії були проведені парламентські реформи 1832, 1867 рр.?

Парламентські реформи були проведені для розширення кола виборців за рахунок промислової буржуазії та робітників. Також реформи ліквідували «гнилі містечка» і перерозподілили депутатські місця на користь великих промислових міст.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Визначте негативні тенденції розвитку економіки Великої Британії наприкінці ХІХ ст.

До негативних тенденцій належали такі явища:

• уповільнення темпів зростання промислового виробництва порівняно зі США та Німеччиною;
• використання застарілого технічного обладнання на багатьох підприємствах;
• втрата лідерства за виплавкою сталі, виробництвом чавуну та видобутком кам’яного вугілля;
• висока собівартість британських товарів порівняно з дешевшими американськими та німецькими;
• нездатність власного сільського господарства повністю задовольнити потреби країни в продовольстві та сировині;
• спрямування капіталів у колонії замість модернізації власної промисловості.

Проаналізуйте діаграми та зробіть висновки про економічний розвиток Великої Британії.

Частка Великої Британії у світовій економіці послідовно зменшувалася: з 22,9% у 1880 році до 18,5% у 1900 році та до 13,6% у 1913 році. Це свідчить про те, що Велика Британія втратила монопольне становище «майстерні світу» і поступилася промисловою першістю новим лідерам — США та Німеччині.

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Які реформи проводила Велика Британія? Яке значення вони мали для подальшого розвитку країни?

У другій половині XIX — на початку XX ст. у країні відбулися такі реформи:

• виборча реформа 1884 року, яка надала право голосу більшості робітників і селян;
• освітні реформи, що запровадили безплатну початкову освіту та харчування в їдальнях для бідних дітей;
• закони про охорону праці: скорочення нічної зміни для чоловіків, заборона нічної праці жінок і впровадження 8-годинного робочого дня для гірників у 1908 році;
• закони про державні пенсії за віком, виплати з безробіття, у разі хвороби та допомогу в разі виробничого каліцтва.

Ці реформи допомогли запобігти революційному вибуху, суттєво покращили становище трудящих і заклали основи системи державного соціального захисту.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

За додатковими джерелами створіть віртуальну виставку з аудіогідом «Образ королеви Вікторії: реальність і легенди».

Експозиція виставки:

Зал 1. Сімейна ідилія: міф та правда

• Експонат: Картина Е. Ландсіра «Королівська родина в 1843 році».
• Аудіогід: Поширена легенда зображувала шлюб Вікторії та принца Альберта як безхмарний ідеал вікторіанської родини. Проте реальність була складнішою: королева важко переживала вагітності, мала спалахи роздратування і вела з чоловіком тривалу боротьбу за вплив на прийняття державних рішень.

Зал 2. «Віндзорська вдова»

• Експонат: Фотопортрет королеви у жалобному вбранні.
• Аудіогід: Після смерті Альберта в 1861 році королева сорок років носила траур і рідко з’являлася на публіці. Легенда подавала це як взірець вічного кохання, проте тривале усамітнення монархині викликало невдоволення в суспільстві та пожвавило розмови про республіку.

Зал 3. «Бабуся Європи» та імперська велич

• Експонат: Карта родинних зв’язків Вікторії з європейськими монархіями та портрет із титулом імператриці Індії.
• Аудіогід: Вікторію вважали миротворицею через шлюби її дітей і онуків із монархами інших країн. Насправді вона наполегливо відстоювала британські колоніальні інтереси та чинила спротив ліберальним змінам, які могли б послабити авторитет корони.

РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ

1. Хто і для кого міг створити такий плакат? Якою була його основна ідея?

Плакат створило керівництво тред-юніонів (профспілок) для британських робітників. Головна ідея плаката — закликати людей до солідарності, єдності та організованої спільної боротьби за свої права, гідну оплату й нормальні умови праці.

2. Чи актуальні зараз цінності, відображені на плакаті?

Цінності робітничої солідарності, взаємовиручки та колективного захисту трудових прав залишаються актуальними й сьогодні. На цих принципах тримається діяльність сучасних професійних спілок та правозахисних організацій.

3. Чи можна назвати тред-юніони початком громадянського суспільства? Чому?

Так, тред-юніони були яскравим проявом формування громадянського суспільства. Вони стали масовими незалежними організаціями, які виникли з ініціативи самих громадян задля захисту спільних інтересів без прямого втручання чи контролю з боку держави.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Визначте зміст ірландського питання наприкінці XIX — на початку XX ст.

Зміст ірландського питання полягав у боротьбі ірландського народу за національне та соціальне визволення:

• селяни вимагали справедливої аграрної реформи, повернення земель і припинення свавілля англійських землевласників (лендлордів);
• політичний рух на чолі з Ч. Парнеллом наполягав на запровадженні гомрулю — відновлення самоврядування та власного парламенту в Ірландії.

ІРЛАНДСЬКЕ ПИТАННЯ

Поясніть задум автора карикатури у висвітленні шляхів вирішення ірландського питання.

Автор карикатури висвітлив безвихідь та гостроту протистояння навколо ірландського питання. Художник показав суперечність між двома підходами: силовими репресіями з боку британського уряду та спробами лібералів провести поступки й надати гомрул. Карикатура підкреслює, що напівзаходи та небажання парламенту дати Ірландії повноцінне самоврядування не розв’язують конфлікт, а лише ведуть до нових спалахів спротиву та бойкотів.

РЕФОРМІЗМ

Які закони було ухвалено в межах реформ Д. Ллойда Джорджа? Поміркуйте, як вони вплинули на становище робітництва.

З ініціативи Д. Ллойда Джорджа парламент ухвалив:

• закон про безплатну початкову освіту та безплатне харчування для бідних школярів;
• закон про скорочення нічної зміни для чоловіків та її повну заборону для жінок;
• надання допомоги з інвалідності та безплатного лікування постраждалим на виробництві;
• закон 1908 року про 8-годинний робочий день для шахтарів;
• запровадження державних пенсій за віком (з 70 років);
• страхування на випадок хвороби та безробіття за рахунок коштів робітників, підприємців і держави;
• закон, який захистив страйкарів і звільнив профспілки від відшкодування збитків фабрикантам під час страйків.

Ці закони значно покращили становище трудящих. Вони дали робітникам правовий захист, базову соціальну допомогу на старість або на випадок втрати заробітку та зменшили загрозу зубожіння.

ЗОВНІШНЯ ТА КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Чому Великій Британії довелося на початку XX ст. відмовитися від традиційної політики «блискучої ізоляції»?

Велика Британія відмовилася від «блискучої ізоляції» через зростання військової загрози з боку Німеччини, яка бурхливо розвивала свій військовий флот і претендувала на перерозподіл колоній. У Європі утворився ворожий Троїстий союз, тому для збереження своєї безпеки й колоній Британія мусила шукати союзників і піти на зближення з Францією та Росією.

Чи справедливим був вислів, що над Британською імперією ніколи не заходить сонце? Свою думку поясніть.

Цей вислів був повністю справедливим. Колоніальні володіння Британії охоплювали території на всіх континентах: в Азії, Африці, Північній Америці, Австралії та численних островах океанів. Через таке географічне розташування сонце світило щонайменше над однією з британських територій у будь-яку пору доби.

Чому бури спочатку завдавали поразок британській армії?

Бури добре знали місцевість, влучно стріляли, були вправними вершниками і вели маневрений партизанський бій. Натомість британське командування недооцінило супротивника, діяло неповороткими колонами за застарілою тактикою і не мало досвіду війни на просторах Південної Африки.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Наведіть факти, які підтверджують вислів, що Індія — «перлина Британської корони».

Справедливість цього вислову доводять такі факти:

• королева Вікторія в 1876 році офіційно проголосила себе імператрицею Індії;
• Індія була найбільшою за площею і населенням колонією імперії;
• вона була головним ринком збуту товарів британської промисловості та постачальником дорогоцінної сировини: бавовни, чаю, джуту й кави;
• британські підприємці вигідно вкладали сюди величезні капітали, будуючи мережі залізниць і переробні заводи;
• людські та військові ресурси Індії Велика Британія використовувала для охорони кордонів і ведення війн у всьому світі.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Як поводилися британські колонізатори в Індії? Які наслідки це мало?

Британці поводилися зневажливо і трималися осторонь місцевого населення. Вони жили в ізольованих просторих маєтках із великою кількістю слуг, уникаючи відвідин індійських міських кварталів.

Таке ставлення разом із важким колоніальним гнітом призвело до зростання обурення серед населення, консолідації індійської освіченої еліти та піднесення національно-визвольної боротьби.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Поступову втрату Великою Британією промислової першості

Наприкінці XIX ст. Велика Британія втратила роль світового промислового гегемона. Її виробниче обладнання застаріло, а підприємці охочіше вивозили капітал у колонії. У результаті за виплавкою сталі, виробництвом чавуну та видобутком вугілля її випередили США та Німеччина.

Становлення ліберально-демократичної держави шляхом реформ політичної та соціальної сфер у другій половині XIX ст.

Завдяки реформам виборчого права 1867 та 1884 років більшість робітників і селян отримали право голосу. Закони врегулювали тривалість праці жінок і дітей. Це зміцнило основи парламентаризму та привело робітничі організації до легальної політичної діяльності.

Значні зміни у внутрішньому житті Великої Британії на початку XX ст. завдяки політиці реформізму Д. Ллойда Джорджа

Реформи Д. Ллойда Джорджа створили в країні дієву систему соціальної допомоги. Держава запровадила пенсії літнім людям, допомогу з безробіття та хвороби, 8-годинний робочий день шахтарям. Необхідні гроші уряд отримав через підвищення податків на великі землеволодіння і доходи багатіїв, що зняло соціальну напругу.

Розвиток Індії під зверхністю Великої Британії

Британія розвивала в Індії транспорт та експортне господарство, будувала залізниці й текстильні фабрики. Проте традиційне ремесло занепало, селяни потерпали від податків і голоду, а колоніальний режим обмежував права місцевих жителів. Це викликало масовий спротив і зміцнення сил, які вимагали самоврядування.

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Історичний ланцюг». Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, ім’я, історичний факт із теми. Другий гравець має спочатку повторити це слово, а потім додати своє. Наступний гравець повторює всі попередні слова та продовжує історичний ланцюг. За помилку або довгу паузу гравець вибуває з гри. Перемагає той, хто залишиться останнім.

Приклад історичного ланцюжка для уроку:
1876 рік (проголошення Вікторії імператрицею Індії) — гомрул — Чарльз Парнелл — бойкот — «Шинн Фейн» — тред-юніони — Девід Ллойд Джордж — домініон — рух свадеші — Бал Гангадхар Тілак.

2. Чому наприкінці XIX ст. Велика Британія почала втрачати провідні позиції у світовій економіці?

Велика Британія почала відставати через повільніші темпи модернізації фабрик і застаріле обладнання. Тим часом підприємства США та Німеччини використовували новітні технології і виробляли дешевші товари. Крім того, наявність величезних колоній гарантувала збут і постачання сировини, тому британські промисловці менше дбали про оновлення власного виробництва.

3. Укажіть особливості колоніальної політики Великої Британії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Головними рисами колоніальної політики були:

• загарбання нових територій у південній частині Африки (війна проти бурів);
• надання колоніям із переселенцями з Європи статусу самоврядних частин імперії — домініонів (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз);
• нещадна експлуатація залежних народів і жорстке придушення визвольних виступів в Індії;
• відмова від політики ізоляції заради захисту загарбаних територій через союзи з іншими державами.

4. Під яким гаслом партія «Шинн Фейн» виступила за самостійну Ірландську державу? Як ви розумієте це гасло?

Партія «Шинн Фейн» висунула гасло «Ірландія для ірландців». Це гасло означало повне право ірландського народу жити у власній незалежній державі, керувати нею без англійських чиновників і вигнати іноземних землевласників.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

5. Покажіть на карті атласу британські колонії та домініони на початку ХХ ст. Поміркуйте та запропонуйте, як можна відобразити на карті основні зони напруженості в колоніальній політиці Великої Британії.

На карті світу початку XX ст. колонії та домініони позначені рожевим або червоним кольором. Домініони (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз) зазвичай мають світліший відтінок або спеціальні підписи. Колонії метрополії займають Індію, Бірму, Східну та Південну Африку.

Зони напруженості на такій карті можна зобразити так:

• штрихуванням або кольоровими плямами виділити райони збройних конфліктів і повстань (Трансвааль та Оранжеву республіку в Південній Африці, Бенгалію та місто Бомбей в Індії, а також північну частину Ірландії);
• значками схрещених шабель чи зірочками позначити місця боїв англо-бурської війни 1899–1902 років;
• стрілками показати маршрути перекидання британських каральних військ і флотів;
• пунктиром показати регіони суперництва за вплив з іншими державами (Персія, Китай, Османська імперія).

6. Складіть у хронологічній послідовності перелік ключових подій, які визначали розвиток Великої Британії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Поясніть свій вибір. Які події відбувалися в цей час у Європі, у світі?

Хронологічний перелік подій:

1. 1876 рік — проголошення королеви Вікторії імператрицею Індії (закріпило імперський статус колонії).
2. 1884 рік — виборча реформа (відкрила доступ до виборів більшості селян і робітників).
3. 1885 рік — створення Індійського національного конгресу (початок організованого руху за права населення Індії).
4. 1886 рік — відхилення парламентом першого закону про гомрул (загострило боротьбу в Ірландії).
5. 1899–1902 роки — англо-бурська війна (викликала кризу у військовій системі та приєднала бурські республіки).
6. 1900 рік — створення Комітету робітничого представництва (майбутньої Лейбористської партії, яка порушила двопартійність).
7. 1906–1911 роки — соціальні реформи уряду лібералів і Д. Ллойда Джорджа (заклали основи пенсійного забезпечення та охорони праці).
8. 1914 рік — схвалення закону про гомрул (зумовило розкол та кризу в Північній Ірландії).

У Європі та світі в цей час відбувалися:

• франко-прусська війна 1870–1871 рр. та проголошення єдиної Німецької імперії;
• бурхливий економічний ривок США та Німеччини;
• утворення військових блоків Троїстого союзу та Антанти;
• перші війни за перерозподіл колоніальних володінь.

7. Працюємо в малих групах. Метод «SWOT-аналіз». Проаналізуйте сильні та слабкі сторони, можливості й загрози діяльності тред-юніонів.

Сильні сторони (Strengths)	Слабкі сторони (Weaknesses)
• Велика чисельність і згуртованість (до 1913 року — 4 млн осіб). • Досвід організації страйків і взаємодопомоги. • Фінансова незалежність за рахунок членських внесків.	• Тривала орієнтація лише на кваліфікованих майстрів. • Зосередженість тривалий час виключно на зарплаті без політичних цілей. • Залежність фінансів від криз і спаду виробництва.
Можливості (Opportunities)	Загрози (Threats)
• Створення власної парламентської партії (Лейбористської). • Залучення до своїх лав некваліфікованих робітників. • Проведення через парламент вигідних законів про умови праці.	• Судові заборони страйків і позови фабрикантів щодо збитків. • Зростання безробіття під час економічних криз. • Спроби підприємців використати штрейкбрехерів.

8. Працюємо в парах. Створіть ментальну карту «Національно-визвольний рух в Індії» або «Англо-бурська війна» (на вибір).

Для виконання завдання обрано тему «Національно-визвольний рух в Індії».

Стислий зміст ментальної карти:

1. Причини: пограбування колонії англійцями, зубожіння населення та провокативне рішення віцекороля Дж. Керзона про поділ Бенгалії.
2. Організація і лідери: партія ІНК, помірковане крило інтелігенції та радикали на чолі з Балом Тілаком.
3. Методи боротьби: рух «свадеші» (бойкот англійського краму), вимога автономії («сварадж»), мітинги та політичний страйк у Бомбеї 1908 року.
4. Результати: скасування указу про поділ Бенгалії в 1911 році, надання виборчих місць у провінційних радах і перенесення столиці колонії до Делі.

«НОВА КОРОНА ДО СТАРОЇ»: ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Б. ДІЗРАЕЛІ ТА КОРОЛЕВА ВІКТОРІЯ. КАРИКАТУРА 1876 Р.

Що прагнув показати художник?

Художник використав казковий мотив про Аладдіна, де хитрий купець пропонує нову блискучу лампу в обмін на стару чарівну. Прем’єр-міністр Б. Дізраелі зображений торговцем, який підносить королеві Вікторії імператорську корону Індії.

Художник висміяв марнославство влади і висловив сумнів британців щодо нового титулу: він попереджав, що захоплення колоніальною розкішшю та авторитаризмом може зашкодити старовинним традиціям англійської парламентської свободи.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

9. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Обговоріть і сформулюйте, у чому полягали основні підсумки «Вікторіанської епохи» для Великої Британії.

Підсумки «Вікторіанської епохи»:

• Велика Британія створила найбільшу у світі імперію та стала провідним світовим фінансовим центром;
• наприкінці епохи британська промисловість втратила першість, поступившись США та Німеччині;
• реформи парламенту забезпечили внутрішній політичний мир і залучили народні низи до виборів без революцій;
• зародився легальний робітничий і профспілковий рух;
• сформувалися стандарти суспільної поведінки та побуту («вікторіанська мораль»).

10. Працюємо разом. Що спонукало Велику Британію надати статус домініону частині своїх колоній? Це було свідченням сили чи слабкості Британської імперії? Поясніть свою думку.

Надати статус домініону Канаді, Австралії, Новій Зеландії та Південно-Африканському Союзу Британію спонукало небажання повторити помилку з втратою американських колоній, як це сталося у війні за незалежність США.

Це було проявом гнучкості та далекоглядності метрополії, але водночас свідчило про брак сил для збереження прямого контролю. Британія усвідомила, що тримати силовими методами озброєних переселенців дорого й ризиковано, тому добровільно поділилася владою і зробила їх союзниками.

11. Уявіть, що Д. Ллойд Джордж вів особистий щоденник. Зробіть від його особи докладний запис у день, коли парламент відхилив бюджет.

«30 листопада 1909 року.
Палата лордів наважилася знехтувати волею народу і заблокувала мій „Народний бюджет“. Аристократи дбають лише про власні палаци й великі маєтки і не бажають ділитися доходами. Вони вважають неприпустимим платити податки за землю задля того, щоб старі робітники отримали крихту пенсії, а хворі — допомогу лікаря. Лорди забули, у якому столітті живуть. Їхня зарозумілість стане початком їхнього політичного кінця. Ми звернемося до виборців, і новий закон назавжди обмежить право вето цих вельмож!»

12. Працюємо в малих групах. Обговоріть і презентуйте спільну думку, чому робітничий рух перейшов від радикальних форм до легальної парламентської діяльності.

Робітничий рух змінив тактику, тому що виборчі реформи дали трудящим доступ до парламенту. З’явилася реальна можливість законно змінювати порядки. Робітники створили масові тред-юніони та заснували власну Лейбористську партію. Крім того, влада довела готовність іти на поступки: уряд ухвалив закони про пенсії, страхування та обмеження робочого дня. Тому боротьба в залі парламенту виявилася набагато кориснішою й безпечнішою за стихійні збройні бунти.

13. Метод «ПРЕС». Поміркуйте, чи можна вважати англо-бурську війну оборонною та чи мала Велика Британія моральне право її вести.

Я вважаю, що англо-бурська війна не була оборонною для Великої Британії, і вона не мала морального права її розпочинати. Оскільки це був відкритий колоніальний напад потужної імперії на дві невеликі незалежні республіки з метою захоплення їхніх земель. Наприклад, британці прагнули заволодіти багатими родовищами золота й алмазів у Трансваалі та Оранжевій республіці, а під час війни створювали табори для цивільного населення і випалювали ферми. Отже, війна була несправедливою та загарбницькою спробою Британії розширити свій імперський вплив.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. У першій половині ХІХ ст. Велику Британію називали
«майстернею світу»
Завдяки швидкому завершенню промислового перевороту та високому рівню технічного розвитку Британія виробляла більшу частину фабричної продукції тогочасного світу.

2. Укажіть провідну галузь промисловості Великої Британії першої половини ХІХ ст.
текстильна
Текстильне (зокрема бавовняне) виробництво було локомотивом британської індустріалізації та основою її зовнішньої торгівлі.

3. Економічне процвітання Великої Британії в середині ХІХ ст. базувалося на ідеях
фритредерства
Політика вільної торгівлі без імпортних мит (фритредерство) сприяла широкому збуту дешевих британських товарів у всьому світі.

4. Вислів, що у Великої Британії немає постійних союзників, а є лише постійні інтереси, відображає зміст політики
«блискучої ізоляції»
Цей курс передбачав відмову від участі в довготривалих військових союзах у Європі задля збереження повної свободи дій та імперської могутності.

5. Про який період британської історії йдеться в уривку з історичного джерела?
Вікторіанська епоха
Період правління королеви Вікторії (1837—1901 рр.) став часом найвищого розквіту імперії, стабільності та промислової першості.

6. Що мали на меті парламентські реформи у Великій Британії 1832 і 1867 рр.?
розширення кількості виборців
Обидві реформи знизили майновий ценз і надали виборчі права промисловій буржуазії та кваліфікованим міським робітникам.

7. Укажіть хронологічні межі Вікторіанської епохи в історії Великої Британії.
1837—1901 рр.
Ці роки відповідають часу перебування королеви Вікторії на британському троні.

Перевірте здобуті знання

1. Якою була головна причина втрати Великою Британією економічної першості наприкінці ХІХ ст.?
застарілість матеріально-технічної бази промисловості
Британські заводи збудували раніше за інші, тому їхнє обладнання застаріло, тоді як нові лідери — США та Німеччина — створювали сучасні підприємства на передових технологіях.

2. У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. гомрулу вимагали від Великої Британії лідери національного руху
Ірландії
Гомрул (самоуправління) був провідною вимогою ірландського національного руху за відновлення власного парламенту.

3. Яку нову форму боротьби ірландці застосували проти англійського панування?
бойкот
Цей мирний метод тиску виник через відмову місцевого населення співпрацювати з англійським управителем Ч. Бойкоттом.

4. У 1876 р. королева Великої Британії Вікторія була проголошена імператрицею
Індії
Цей статус було офіційно закріплено за ініціативи прем’єр-міністра Б. Дізраелі, щоб підкреслити виняткове значення Індії для Британської імперії.

5. Першими у Великій Британії в ХІХ ст. право на 8-годинний робочий день дістали
шахтарі
Зважаючи на небезпечні та важкі підземні умови праці, у 1908 році ліберальний уряд законодавчо обмежив тривалість робочого дня для гірників 8 годинами.

6. На кінець XІX ст. найбільший прибуток британська економіка отримувала від
вивезення капіталу
Британські фінансисти активно вкладали вільні гроші в розвиток шахт, залізниць і портів у колоніях та за кордоном, що приносило величезні прибутки.

7. Які партії мали представництво в англійському парламенті в останній третині ХІХ ст.?
Ліберальна і Консервативна
У цей час у країні функціонувала класична двопартійна система, оскільки робітнича Лейбористська партія з’явилася на початку ХХ ст.

8. Де відбувалися основні події англо-бурської війни?
Африка
Збройне протистояння 1899—1902 рр. проходило на півдні Африки за контроль над багатими на алмази й золото бурськими землями.

9. Як називали самоврядні частини Британської імперії зі своїм урядом і парламентом?
домініон
Цей статус отримували переселенські колонії (Канада, Австралія тощо), які здобували широку внутрішню автономію, зберігаючи зв’язок із монархом метрополії.

10. Колоніальна імперія Великої Британії в 1870—1914 рр. була
найбільшою у світі
Британська імперія за розміром підвладних територій та кількістю населення була наймогутнішою серед усіх світових держав.

11. Принцип «блискучої ізоляції», якого дотримувалася Велика Британія в XIX ст., передбачав
неучасть у військових союзах
Лондон уникав тривалих союзницьких зобов’язань на континенті, щоб зберігати роль арбітра європейської рівноваги.