Австро-Угорщина — дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах

Зміст

Уважно розгляньте герб Австро-Угорської імперії. Як багатонаціональний характер імперії відображено в її гербі?

Багатонаціональний характер держави відображено через поєднання двох головних гербів — австрійського двоголового орла та угорського щита, які оточені земельними гербами окремих провінцій і регіонів імперії (зокрема Чехії, Галичини, Хорватії, Трансильванії), де проживали різні народи.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Чим, на вашу думку, можна пояснити таке становище Австро-Угорської імперії?

Таке становище пояснюється гострими внутрішніми суперечностями та необхідністю постійно задовольняти вимоги численних підкорених націй, через що уряд дбав насамперед про власне виживання та збереження єдності держави. Крім того, військові поразки середини XIX століття та послаблення міжнародного впливу змусили монархію Габсбургів шукати союзу із сильнішою Німеччиною і поступово потрапляти в залежність від її зовнішньої політики.

Покажіть на карті протоки Босфор і Дарданелли. Поясніть, у чому полягає військово-стратегічне значення контролю над цими протоками.

Протока Босфор розташована у північній частині чорноморської протокової зони та сполучає Чорне море з Мармуровим, а протока Дарданелли лежить південніше і з’єднує Мармурове море з Егейським та Середземним морями.

Військово-стратегічне значення цих проток полягає в тому, що вони є єдиним морським виходом із Чорного моря до Середземномор’я. Контроль над ними дозволяв відкривати або повністю блокувати торговельні шляхи та вихід військових флотів інших держав у світовий океан.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Зазначте передумови перетворень в Австрійській імперії в середині ХІХ ст.

Передумовами реформ стали міжнародна ізоляція Австрії після Східної (Кримської) війни, поразка у війні проти Франції та П’ємонту 1859 року, а також наростання внутрішньої кризи й масових антиурядових виступів, особливо в Угорщині. Це змусило імператора відмовитися від абсолютизму та шукати компроміс із національними рухами.

2. Схарактеризуйте угорський національний рух у 1849–1863 рр.

Після придушення революції 1848–1849 років угорський рух перейшов до активного пасивного та політичного спротиву імперському тиску. Угорці вимагали відновлення Конституції 1848 року та відмовилися визнавати централізаторський «Жовтневий диплом» 1860 року й «Лютневий патент» 1861 року, через що австрійська влада розпустила Державні збори Угорщини та запровадила в країні надзвичайний стан.

3. Що зумовило австро-угорське зближення в 1860-х роках?

Зближення зумовила поразка Австрії у війні з Пруссією 1866 року та загроза розпаду держави через внутрішні національні конфлікти. Австрійська верхівка потребувала союзу з угорцями для збереження панування над іншими народами імперії, а угорські ліберали на чолі з Ф. Деаком погодилися відмовитися від вимоги повної незалежності заради рівноправного дуалістичного союзу.

4. Назвіть основні причини російсько-турецької війни 1877–1878 рр.

Головними причинами війни стали загострення східного питання, боротьба великих держав за вплив на Балканах і прагнення Росії взяти під контроль чорноморські протоки. Приводом до воєнних дій стало жорстоке придушення Османською імперією повстань у Боснії, Герцеговині та Болгарії, на захист яких виступили Сербія, Чорногорія та Російська імперія.

5. Користуючись картою, схарактеризуйте основні події російсько-турецької війни 1877–1878 рр.

Бойові дії розгорталися на Балканському та Кавказькому фронтах. На Балканах російські війська форсували Дунай, після тривалої облоги взяли Плевну, здолали Шипкинський перевал і дійшли до містечка Сан-Стефано поблизу Константинополя. На Кавказі російська армія захопила турецькі фортеці Батум, Ардаган, Карс і Баязет, змусивши Османську імперію капітулювати.

6. Порівняйте основні положення Сан-Стефанського мирного договору та рішення Берлінського конгресу. Які рішення Берлінського конгресу свідчили про ослаблення позицій Росії на міжнародній арені?

За Сан-Стефанським договором передбачалося створення великої автономної Болгарії від Дунаю до Егейського моря, автономія Боснії та Герцеговини, повна незалежність Сербії, Чорногорії й Румунії з розширенням їхніх територій, а також передача Росії Південної Бессарабії та фортець Карс, Ардаган, Баязет і Батум.

Рішення Берлінського конгресу суттєво змінили ці умови:

• Болгарію розчленували: лише Північна Болгарія стала автономним князівством, а Південна (Східна Румелія) та Македонія повернулися під пряму владу султана.
• Територіальні надбання Чорногорії, Сербії та Румунії були значно зменшені.
• Австро-Угорщина здобула право окупувати Боснію та Герцеговину.
• Росія була змушена повернути Туреччині фортецю Баязет.

Про ослаблення міжнародних позицій Росії свідчило те, що під тиском Великої Британії та Австро-Угорщини вона мусила скасувати сприятливі для себе результати війни, втратила монопольний вплив на Болгарію та поступилася позиціями на Балканах на користь західноєвропейських держав.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Сан-Стефанський мир створював велику автономну Болгарію та значно посилював Росію на Балканах.
• Берлінський конгрес розчленував Болгарію, віддав Боснію під окупацію Австро-Угорщини й обмежив надбання Росії, показавши її міжнародну ізоляцію.

7. Які з держав за Сан-Стефанським мирним договором стали незалежними?

За Сан-Стефанським мирним договором 1878 року повну незалежність від Османської імперії здобули Сербія, Чорногорія та Румунія.

8. Поясніть значення термінів і понять: «унітарна держава», «дуалістична монархія».

• Унітарна держава — форма державного устрою, за якої держава має єдину систему органів влади, єдине законодавство та територіальний поділ лише на адміністративні одиниці (області, райони), які не мають державної автономії.
• Дуалістична монархія — форма конституційної монархії, за якої державна влада розділена між монархом і парламентом, причому монарх зберігає за собою контроль уряд, армію та зовнішню політику.

9. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/GTYCJ.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо за вказаним посиланням.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

10. Схарактеризуйте особливості Австро-Угорської дуалістичної монархії за угодою 1867 р. У чому полягали її політичні переваги і недоліки?

Австро-Угорщина стала союзною державою із двох рівноправних частин — Австрії та Угорщини, кожна з яких мала власний парламент, уряд і внутрішнє законодавство. Спільними для всієї імперії залишалися лише монарх (імператор Австрії та король Угорщини), зовнішня політика, армія й фінанси. Політичною перевагою угоди було збереження цілісності держави, подолання затяжної кризи та економічне піднесення обох регіонів. Головним недоліком стало те, що угода враховувала інтереси тільки двох націй — німців та угорців, залишивши без політичних прав інші народи, зокрема слов’янські, що посилило міжнаціональну напругу.

11. Берлінський конгрес 1878 р. переглянув кордони на Балканах: він урізав територіальні надбання Сербії, Чорногорії та Румунії, але дозволив Австро-Угорщині окупувати Боснію та Герцеговину. Як ви думаєте, чому провідні європейські країни (насамперед Велика Британія, Австро-Угорщина, Німеччина, Франція) стали ініціаторами таких рішень?

Провідні європейські держави прагнули зберегти баланс сил у Європі й не допустити виходу Російської імперії до Середземного моря через створення залежних від неї балканських держав. Вони урізали території Сербії та Чорногорії, щоб обмежити російські плацдарми на Балканах. Дозвіл Австро-Угорщині окупувати Боснію та Герцеговину став компенсацією за посилення Росії, задовольнив експансіоністські інтереси Відня і зберіг Османську імперію як бар’єр проти російського просування на південь.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

12. У чому полягає значення історичного досвіду утворення Австро-Угорської дуалістичної монархії? Використовуючи додатковий матеріал, підготуйте повідомлення про вплив австро-угорської культури на українські землі.

Досвід австро-угорського компромісу довів, що складну політичну кризу багатонаціональної держави можна тимчасово розв’язати шляхом децентралізації та конституційних реформ. Водночас цей досвід показав незавершеність дуалізму: задоволення інтересів лише двох панівних народів та ігнорування прав решти націй призвело до внутрішньої нестабільності й зрештою до розпаду імперії під час Першої світової війни.

Входження Галичини, Буковини та Закарпаття до складу Австро-Угорщини позитивно вплинуло на українське культурне життя. Завдяки австрійській конституції українці отримали можливість заснувати легальні політичні партії, легально видавати часописи, розбудовувати мережу товариств «Просвіта» та Наукове товариство імені Шевченка. Австро-угорська доба сформувала архітектурне обличчя Львова, Чернівців й Івано-Франківська (стилі сецесії та історизму), збагатила повсякденну культуру традиціями європейських кав’ярень і театрів, а також сприяла утвердженню поваги до закону й парламентаризму.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Досвід Австро-Угорщини довів ефективність децентралізації, але показав небезпеку ігнорування інтересів інших народів.
• Австро-угорський період дав українцям Галичини й Буковини правові свободи для розвитку культури, освіти, преси та створив європейську міську архітектуру й побутові традиції.

13. Історія і сьогодення свідчать про особливий інтерес Росії до балканських країн. Як ви вважаєте, які воєнно-стратегічні, політичні та економічні чинники визначають цей інтерес?

У воєнно-стратегічному плані Балканський півострів є ключовим перехрестям між Європою та Азією. Контроль або присутність у цьому регіоні дає змогу впливати на чорноморські протоки Босфор і Дарданелли, мати вихід до Середземного моря та створювати противагу військовій присутності НАТО в Південно-Східній Європі.

Політичні та економічні чинники полягають у використанні ідеології «слов’янської єдності» та православ’я для збереження важелів впливу на балканські уряди. Крім того, Балкани важливі для Росії як транзитний вузол для постачання енергоносіїв (газу й нафти) до Центральної Європи та як ринок для інвестицій у стратегічні галузі економіки.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Воєнно-стратегічний чинник: прагнення контролювати шлях до Середземного моря через Чорноморські протоки.
• Політичний та економічний чинники: використання релігійних і мовних зв’язків для впливу на регіон і контроль за маршрутами постачання енергоносіїв.