§ 23. Соціальні зміни в українському суспільстві (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
На які соціальні групи поділялося населення України першої половини XIX ст.? Які зміни в соціальній структурі європейського суспільства спричинила індустріальна революція?
У першій половині XIX ст. населення українських земель поділялося на стани: дворянство, духовенство, купецтво, міщанство, козацтво та селянство (кріпосні й державні селяни).
Індустріальна революція в Європі зруйнувала традиційний становий поділ. Замість нього сформувалася класова структура, де головну роль відігравали підприємці (промислова буржуазія) та наймані робітники (пролетаріат).
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Які причини загального збіднення селянства ви можете додати до наведених істориком? Чому модернізація призводить до розшарування селянства?
До причин збіднення, крім браку капіталу та перенаселення, належали високі викупні платежі за землю після реформи 1861 року, державні податки та часті неврожаї. Також селяни втратили ліси й пасовища (сервітути), за користування якими доводилося платити поміщикам.
Модернізація вводить ринкову конкуренцію, де виживає сильніший. Ті господарі, які мали коней чи волів, реманент і гроші, купували нові машини, наймали робітників і багатіли. Селяни без тяглової сили та грошей швидко розорялися, закладали наділи й ставали наймитами.
ПОМІРКУЙТЕ
Поясніть, чому українські селяни, на відміну від російських, вкрай неохоче наймалися на промислові підприємства і переселялися до міст.
Українські селяни були історично прив’язані до хліборобства і розглядали землю як головну цінність і джерело свободи. Вони воліли йти в найми в поміщицькі економії, на цукрові заводи чи переселятися на цілинні землі Сибіру, Казахстану й Кубані, аби зберегти звичний селянський уклад життя.
Крім того, великі промислові міста і заводи Наддніпрянщини були русифікованими, туди масово вербували робітників із центральних російських губерній, де традиції сільської общини слабше тримали селян на землі.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Як економічні труднощі суспільства впливали на ставлення до єврейського населення?
Через законодавчі обмеження російської влади євреї не могли володіти землею, тому працювали переважно орендарями, шинкарями, дрібними торговцями та лихварями. Коли селяни потрапляли в скруту, вони позичали гроші під великі відсотки або брали товари в борг у єврейських крамницях. Зубожіння та боргова залежність викликали у селян роздратування, і вони часто звинувачували у своїх бідах не імперську систему, а посередників і торговців, що підживлювало ворожі настрої.
Як в українському суспільстві взаємовпливали соціальні та національні поділи населення? Чому так відбулося?
В Україні соціальний поділ майже повністю накладався на етнічний. Великими землевласниками та чиновниками були росіяни й поляки, торгівлю й кредитування тримали євреї, а українці залишалися переважно селянами або некваліфікованими наймитами. Будь-який соціальний чи економічний конфлікт між селянином і поміщиком або орендарем одразу набував національного забарвлення, бо гнобитель і пригноблений належали до різних народів.
ПОМІРКУЙТЕ
Які проблеми для суспільства спричинив демографічний вибух? Які держави, на вашу думку, мали можливість їх подолати?
Демографічний вибух спричинив гостре аграрне перенаселення, подрібнення селянських наділів між спадкоємцями до мізерних розмірів і зростання кількості безземельних людей. Це призвело до падіння заробітків та злиднів у селах.
Подолати такі виклики могли держави з потужною індустрією (як Велика Британія чи Німеччина), де фабрики й міста поглинали весь надлишок робочої сили із сіл, або країни, які мали розвинену систему державної допомоги та організованого переселення.
РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/NDI9Q)
За допомогою QR-коду або покликання попрацюйте з історичною картою «Національний склад населення українських земель» (за можливості скористайтеся інтегрованим атласом «Історія України. Всесвітня історія» для 9 класу). Проаналізуйте національний склад населення Наддніпрянської України. За текстом підручника і картою визначте основні характеристики становища українців.
Карта й статистичні дані перепису 1897 року показують, що українці становили абсолютну більшість населення Наддніпрянської України — 72,6%. Найвищою їхня частка була в селах Полтавської, Київської, Чернігівської та Подільської губерній (понад 80–90%). Росіяни складали 11,8% і проживали переважно у великих містах Півдня і Сходу, а також на промисловому Донбасі. Євреї становили 8,3% і зосереджувалися в містечках Смуги осілості на Правобережжі.
Основні характеристики становища українців:
- Переважна більшість українців належала до селянського стану й жила в селах.
- У містах та серед промислових робітників українці залишалися меншістю через приплив заробітчан із російських губерній.
- В економічно провідних групах — серед великої буржуазії та технічної інтелігенції — частка українців була незначною.
- Через брак землі українські селяни масово виїжджали на заробітки й заселяли східні околиці імперії (Сірий, Малиновий та Зелений Клин).
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (зі статті Івана Франка «З приводу української еміграції»)
Як Франко пояснює причини еміграції українців? Чи можна, на вашу думку, з ним погодитись?
Іван Франко підкреслює, що причиною еміграції були не лише бідність, голод і брак землі, адже виїжджали навіть заможні господарі з грошима й майном. Головною рушійною силою він називає мрію про свободу — прагнення позбутися свавілля чиновників, відчути себе господарем на власній землі й отримати громадянські права.
З письменником можна погодитися, бо для багатьох людей еміграція за океан була втечею від безправ’я, національного гніту та безвиході, що панували в рідному краї.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які зміни відбулися у соціальному становищі селянства у другій половині ХІХ ст.? Якими були наслідки розшарування селянства?
Селяни отримали особисту свободу, але втратили частину земель через відрізки та потрапили у фінансову залежність через викупні платежі. Єдиний селянський стан розпався на три групи: заможні господарі (15–20%), середняки (близько 25%) та бідняки й наймити (понад 50%).
Наслідками розшарування стали масове знеземелення селян, формування ринку вільнонайманої сільської праці, зростання бідності та початок масової трудової еміграції до Америки або на східні землі Російської імперії.
2. Якою була чисельність і роль інтелігенції у другій половині ХІХ ст.?
Чисельність інтелігенції була невеликою — у містах вона становила лише кілька відсотків населення, а частка українців у ній ледь перевищувала третину. Більшість інтелігенції тепер походила не з дворян, а з різночинців: дітей священників, міщан, купців і заможних селян.
Попри малу кількість, інтелігенція відіграла провідну роль у житті суспільства: вона розвивала науку й культуру, засновувала громадські організації, формувала національну свідомість і створила перші українські політичні партії.
3. Поясніть поняття «демографічний вибух». Які проблеми виникли внаслідок збільшення кількості населення?
«Демографічний вибух» — це різке й швидке зростання чисельності населення, викликане зниженням смертності (особливо дитячої) завдяки розвитку медицини та земських лікарень за збереження високої народжуваності.
В Україні це викликало критичне аграрне перенаселення. Землі на всіх не вистачало, селянські наділи дрібнішали, робітників у селах ставало надто багато, а заробітна плата падала, що призвело до зубожіння мільйонів родин.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
Об’єднайтеся у групи. Дослідіть, які соціальні зміни відбулися в українському суспільстві у другій половині ХІХ ст. Визначте позитивні й негативні зміни. Результати роботи представте у вигляді інфографіки.
Головні зміни:
- Позитивні: ліквідація кріпосницької залежності, зародження ринкового господарства, формування прошарку вільнонайманих робітників, зростання національної буржуазії-меценатів та утвердження патріотичної інтелігенції.
- Негативні: глибоке соціальне розшарування села, катастрофічний брак землі в більшості селянських родин, важкі умови заводської праці та вимушений масовий виїзд українців за океан.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе робітником / робітницею цукрового заводу Симиренків. Якими були б умови вашої праці? Створіть рекламний плакат такого заводу. Відобразіть у вашій роботі переваги, які б отримали працівники цукрового заводу, та інновації, які були впроваджені Симиренками у виробництві.
Умови праці на Городищенському цукрорафінадному заводі фірми «Брати Яхненки і Симиренко» вражали навіть сучасників. Праця тут була вільнонайманою та щедро оплачуваною. Заводське містечко мало все необхідне для гідного життя: робітники мешкали в чистих, охайних казармах із паровими лазнями, лікувалися у безкоштовній лікарні з аптекою, відвідували заводську бібліотеку й церкву, а їхні діти навчалися у відкритому Симиренками училищі, де викладали вчителі з університетською освітою.
Проєкт рекламного плаката:
- Головний заголовок угорі: «Цукроварня фірми „Брати Яхненки і Симиренко“ в Городищі: праця, гідність, добробут!»
- Центральне зображення: Могутній триповерховий паровий завод із високими трубами, навколо якого зеленіє впорядковане робітниче містечко з білокам’яною лікарнею, училищем і квітучими садами.
- Блок інновацій (ліворуч): «Передові парові машини з Франції, власна газова підстанція для освітлення цехів і вулиць, залізнична під’їзна колія».
- Блок турботи про людей (праворуч): «Гідна платня за чесну працю, тепле житло, безкоштовна лікарня з лікарем, безкоштовне училище на 150 місць для дітей працівників».
- Гасло внизу: «Міцний цукор — чесна справа — заможний український робітник!»
