7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 23. Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні у другій половині ХІХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Прочитайте звернення від імені різних етнічних спільнот, які мешкали на території України в першій половині ХІХ ст. Поміркуйте, представником якої спільноти — польської, єврейської чи кримськотатарської — є автор / авторка кожного з них. Поясніть свій вибір, навівши 1–2 відомих вам факти.
Звернення 1. У містах нас селять окремо, обмежують у ремеслах і торгівлі, нашу віру не завжди визнають. Ми прагнемо рівного захисту законом і можливості навчати дітей своїм традиціям.
Звернення 2. Після входження нашої землі до Російської імперії нас переселяють, обмежують у користуванні землею, багато хто змушений емігрувати. Хочемо зберегти мусульманські звичаї, школи й мову.
Звернення 3. Наш народ поділили між імперіями, ми втратили права й мріємо відновити власну культуру та незалежність попри утиски влади.
Обговоріть, як, на вашу думку, могли змінитися їхні потреби чи становище у другій половині ХІХ ст. Порівняйте свої думки з матеріалом підручника.

Визначення спільнот за текстом звернень:

Звернення 1 належить представнику єврейської спільноти. Влада Російської імперії встановила для євреїв смугу осілості та обмежувала їхні права в містах, ремеслах і торгівлі.
Звернення 2 належить представнику кримськотатарської спільноти. Після анексії Кримського ханства 1783 року імперська влада відбирала землі в татарських селян і тиснула на релігійні звичаї, тому почалася масова еміграція до Османської імперії.
Звернення 3 належить представнику польської спільноти. Після трьох поділів Речі Посполитої польські землі опинилися під владою трьох імперій, а поляки боролися за відновлення своєї держави.

У другій половині XIX ст. потреби та становище спільнот змінилися так:

Польські патріоти перейшли до відкритого збройного повстання 1863–1864 років, а після його розгрому зосередили національне життя в австрійській Галичині.
Євреї дедалі активніше долучалися до світського життя, створювали політичні партії та сіоністські осередки, а через хвилю погромів та утисків почали масово емігрувати до Європи, Америки та Палестини.
Кримські татари під проводом Ісмаїла Гаспринського розгорнули рух за збереження своєї культури та гідності через просвіту, реформу шкільної освіти й видання преси.

1. ЯК РОЗГОРТАЛОСЬ ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863–1864 РР.

ПОМІРКУЙТЕ

Якою була участь українського населення в польському повстанні 1863–1864 рр.? Як воно вплинуло на Україну?

Більшість українських селян не підтримала польське повстання. Селяни не довіряли польським поміщикам і побоювалися повернення їхнього панування. Наслідки повстання були відчутними для України: влада посилила переслідування українського національного руху, бо вважала його проявом «польської інтриги». Водночас царський уряд навесні 1864 року оголосив селянську реформу на Правобережжі на вигідніших умовах, ніж в інших регіонах імперії, аби залучити селян на свій бік і послабити вплив польської шляхти.

ДОСЛІДІТЬ

Чому, на думку Михайла Драгоманова, українство не підтримало польського повстання?

Михайло Драгоманов пояснював, що українцям не було вигоди знову ділити свій народ і свої землі між Польщею та Росією. Поляки прагнули відновити державу в кордонах 1772 року та повернути собі Правобережну Україну. Драгоманов підкреслював, що українці мають проливати кров лише за свободу й автономію всього власного народу, а не заради чужих державних інтересів.

ДОСЛІДІТЬ

На картині Олександра Сохачевського зображено привал на кордоні Європи та Азії учасників польського повстання, які прямують на каторгу і заслання до Сибіру. Який настрій картини і чому ви так думаєте? Як ви вважаєте, у чому основна ідея картини? Кому симпатизує художник?

Настрій картини сповнений глибокого смутку, болю та тривоги. Художник передав це через холодний краєвид, виснажені обличчя людей, важкі кайдани та межовий стовп між Європою й Азією, де засуджені назавжди прощаються з рідною землею.

Основна ідея картини полягає в показі трагічної долі учасників визвольної боротьби, які зазнали жорстоких репресій за прагнення свободи, але зберегли людську гідність і незламність духу.

Художник відверто симпатизує повстанцям. Олександр Сохачевський сам брав участь у Січневому повстанні, відбув каторгу в Сибіру й зобразив побратимів із великим співчуттям і пошаною до їхньої жертви.

2. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАЛОСЯ КУЛЬТУРНЕ ТА ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Чим різнилися особливості культурного та громадсько-політичного життя єврейського населення України в першій і другій половинах XIX ст.?

У першій половині XIX ст. життя єврейських громад було переважно замкненим у межах традиційних кагалів і релігійних шкіл під тиском обмежень «смуги осілості». У другій половині XIX ст. єврейська спільнота активно інтегрувалася в модернізаційні процеси: розвивалася світська література на їдиш та івриті, відкривалися державні й приватні гімназії, працювали єврейські театри й бібліотеки. У громадсько-політичному житті виникли організовані структури: перша сіоністська група «Ховевей Ціон», соціалістична партія Бунд та галицьке товариство «Мікра Кодеш», які боролися за національні права та відродження єврейської держави в Палестині.

ДОСЛІДІТЬ

Які відомі вам явища громадського й культурного життя єврейського населення відображають подані тут і в галереї е-додатка до § 23 ілюстрації?

Картина Хани Ковальської «Штетл» показує традиційне життя єврейського містечка, де зосереджувалися ремесла, дрібна торгівля та релігійні звичаї спільноти. Малюнок «Учитель хедеру» відображає роботу традиційної початкової релігійної школи для хлопчиків, де меламед навчав дітей грамоти та основ юдаїзму.

3. КОЛИ І ЯК РОЗВИВАЛОСЯ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР

ПОМІРКУЙТЕ

У яких умовах розвивалося національне відродження кримських татар? У чому воно проявилося?

Національне відродження кримських татар розвивалося в умовах колоніального гніту царської влади після анексії Криму 1783 року. Царат відбирав землі у селян, закривав національні школи, палив книги, руйнував святині та спричинив масову еміграцію татар до Османської імперії.

Відродження виявилося у створенні в 1880-х роках осередків молодої кримськотатарської інтелігенції на чолі з Ісмаїлом Гаспринським. Воно проявилося у відкритті реформованих шкіл з європейською програмою, заснуванні газети «Терджиман», виданні жіночого журналу «Алем-і Нісван» і дослідженні татарської історії та писемності.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на біографічні факти, висловіть своє ставлення до діяльності Ісмаїла Гаспринського.

Діяльність Ісмаїла Гаспринського викликає щиру повагу. Він зумів у складні часи імперського тиску знайти мирний і дієвий шлях для порятунку свого народу через освіту, знання та культуру. На посаді міського голови Бахчисарая він збільшив міський бюджет утричі та покращив життя людей. Його підручник «Ходжа-і-суб’ян», нова шкільна система та газета «Терджиман» допомогли модернізувати суспільство, зберегти рідну мову й заклали основи толерантності та єдності.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і чому розгорнулося польське повстання?

Польське повстання розгорнулося в січні 1863 року. Його учасники прагнули визволити Польщу з-під влади Російської імперії, відновити власну державність у кордонах 1772 року, скасувати кріпацтво та ліквідувати станові привілеї.

2. Які були його підсумки й наслідки?

До вересня 1864 року повстання було жорстоко придушене російськими військами. Сотні польських повстанців стратили, а тисячі відправили на каторгу і заслання до Сибіру.

Наслідки повстання:

Царський уряд оголосив на Правобережжі селянську реформу 1864 року на значно вигідніших для селян умовах, щоб підірвати вплив польських поміщиків.
Влада обмежила проведення реформ на Правобережній Україні: земську реформу не ввели, судову звузили, а міську запровадили у спрощеному вигляді.
Посилилися репресії проти українського руху, оскільки царат підозрював українських діячів у спільних діях із поляками.
Центр польського національного життя перемістився до австрійської Галичини, яка здобула автономію в складі Австро-Угорщини.

3. Які риси характеризували соціально-економіне та культурне життя єврейського населення?

Соціально-економічне життя євреїв визначалося їхньою великою чисельністю в містах Правобережжя та Галичини, де діяли обмеження «смуги осілості». Більшість населення займалася дрібною торгівлею, ремеслами, промислами, банківською справою та працювала в майстернях.

Культурне життя відзначалося відкриттям світських державних шкіл, читалень і гімназій у Києві, Одесі, Житомирі та Львові. Працювали єврейські театри й бібліотеки, друкувалася періодика. Завдяки творчості Шолом-Алейхема, Менделе Мойхер-Сфоріма та Іцхока Лейба Переца єврейська література вийшла на міжнародний рівень.

4. Хто були представники руху кримськотатарського народу і які ідеї вони висували?

Рух очолила молода кримськотатарська інтелігенція, ремісники та дрібні підприємці, а його провідником став видатний просвітник і реформатор Ісмаїл Гаспринський.

Вони висували такі ідеї:

Відродження та захист національної гідності кримських татар шляхом поширення світської освіти та знань.
Гармонійне поєднання європейських досягнень із власною мусульманською спадщиною.
Реформування шкільної освіти за новою звуковою методикою та вивчення світських предметів поряд із духовними.
Поширення ідей толерантності й навчання жінок за допомогою преси під гаслом «Думкою, працею, знанням».

5. Чому українське населення не підтримало польського руху 60-х років ХІХ ст.?

Українські селяни не підтримали польське повстання, тому що польські патріоти прагнули відновити Річ Посполиту в кордонах 1772 року та зберегти своє панування на українських землях. Селяни пам’ятали століття кріпосницького гніту та не вірили обіцянкам шляхти про наділення землею. Як зазначав Михайло Драгоманов, українці не мали інтересу знову ділити свій народ навпіл на користь Польщі та Росії. Царська влада використала цю недовіру й навесні 1864 року запровадила вигідніші умови селянської реформи для Правобережжя.

6. Які зміни відбулися в суспільному житті євреїв порівняно з першою половиною ХІХ ст.?

Порівняно з початком XIX ст., у другій половині століття виник організований громадсько-політичний рух. З’явилися перші сіоністські осередки («Ховевей Ціон», «Мікра Кодеш») та партія Бунд, які поставили за мету відродження єврейської держави в Палестині. Значна частина молоді перейшла до світської культури й освіти. Через дискримінацію та жорстокі погроми в Києві, Одесі, Балті та Єлисаветграді розпочалася масштабна еміграція євреїв за кордон.

7. Які спільні риси об’єднували український національний і кримськотатарський рухи?

Український і кримськотатарський рухи мали такі спільні риси:

Обидва народи зазнавали колоніального гніту та русифікаторської політики з боку влади Російської імперії.
Провідну роль у рухах відігравала молода патріотична інтелігенція.
Основна боротьба велася в культурно-просвітницькій сфері через розвиток рідної мови, школи, літератури та відкриття читалень і часописів.
Діячі прагнули модернізації своїх народів, поєднуючи європейські ідеї з національними традиціями.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери одну із пропонованих тем та знайди в інтернеті факти, що її засвідчують:
• Рішучість і мужність учасників польського повстання 1863–1864 рр.
• Зміни у становищі єврейського населення на українських землях.
• Розвиток кримськотатарського руху в Україні у другій половині ХІХ ст.

Обрана тема: Розвиток кримськотатарського руху в Україні у другій половині ХІХ ст.

Факти, які засвідчують цей розвиток:

У 1880-х роках у Криму згуртувалася молода національна інтелігенція, яка розпочала культурне відродження народу.
Ісмаїл Гаспринський запропонував оновлену шкільну систему з вивченням математики, географії та природознавства поряд із традиційними предметами.
З 1883 року в Бахчисараї почала виходити газета «Терджиман», яка поширювала знання та знайомила світ із проблемами кримських татар.
Підручник Гаспринського «Ходжа-і-суб’ян» став основним посібником для десятків нових шкіл.
Почав видаватися журнал «Алем-і Нісван», який уперше в мусульманському світі відкрив жінкам доступ до світських знань і дискусій про виховання.

2. Підготуй коротку (4–5 слайдів) презентацію.

Структура презентації «Кримськотатарське національне відродження в другій половині XIX ст.»:

Слайд 1. Тема й мета. Заголовок: Національне відродження кримських татар у другій половині XIX ст. Мета: показати шляхи модернізації кримськотатарського суспільства через освіту та пресу.
Слайд 2. Становище народу в імперії. Землі селян конфісковували, школи закривали, а святині руйнували. Відбувалася масова еміграція татар до Османської імперії.
Слайд 3. Ісмаїл Гаспринський — лідер руху. Біографія просвітника, його робота міським головою Бахчисарая та гасло «Думкою, працею, знанням».
Слайд 4. Освітня реформа та перша преса. Запровадження новометодних шкіл (джадидизм), підручник «Ходжа-і-суб’ян», перша двомовна газета «Терджиман» 1883 року та жіночий журнал «Алем-і Нісван».
Слайд 5. Підсумки. Завдяки просвітницькому руху кримські татари зберегли рідну мову й культуру та зробили перший крок до формування модерної нації.

Робочий зошит

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)

1. Уяви, що ти — фахівець / фахівчиня з картографії та етнографії, який / яка укладає атлас національних рухів України у другій половині ХІХ ст. На контурній карті України:

• Познач та підпиши міста / регіони, що були центрами: 1) польського повстання 1863 ‒ 1864 рр.; 2) єврейської громадської активності, сіоністського руху; 3) кримськотатарського національного відродження:

Регіони польського повстання 1863–1864 рр.: Правобережжя (Волинь, Поділля, Київщина), міста Житомир та Дружкопіль.
Центри єврейського руху: Одеса (осередок «Ховевей Ціон», діяльність Бунду), Львів (товариство «Мікра Кодеш»), Київ.
Центри кримськотатарського відродження: Бахчисарай та Сімферополь.

• Придумай умовні позначення та нанеси на карту: 1) «смугу осілості» для єврейського населення; 2) міста, де виходили газети «Терджиман» і «Таврида»:

«Смуга осілості»: заштрихована територія Правобережної, Південної та частини Лівобережної України (без права вільного виїзду до внутрішніх губерній Росії та з обмеженням на проживання в селах).
Міста виходу газет: Бахчисарай («Терджиман») та Сімферополь («Таврида»).

• Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення:

Штриховка похилими лініями — територія «смуги осілості» єврейського населення в Російській імперії.
Червоний прапорець — осередки бойових дій польського повстання 1863–1864 рр.
Синій круг — центри єврейської громадської активності та сіоністського руху.
Зелений півмісяць — центри кримськотатарського національного відродження.
Символ відкритої газети: Бахчисарай — видання «Терджиман», Сімферополь — видання «Таврида».

Аналіз: Чому, на твою думку, позначені тобою на карті регіони стали центрами польського, єврейського та кримськотатарського рухів в Україні у другій половині XIX ст.? Свою думку обґрунтуй використовуючи інформацію з підручника та додаткових джерел.

Правобережжя стало осередком польського руху через високу частку польської шляхти й землевласників, які прагнули відновити Річ Посполиту в межах 1772 року.

Правобережжя та Південь стали центрами єврейського руху, оскільки входили до «смуги осілості», де євреї становили значну частку міського населення (в Одесі контролювали до 60% зернової торгівлі, на Правобережжі — понад 40% містян). Одеса і Львів мали розвинену інтелектуальну сферу й зв’язки з Європою, що прискорило виникнення сіонізму.

Крим став центром кримськотатарського руху, бо це історична батьківщина народу, який після анексії півострова 1783 року страждав від примусового вилучення земель, руйнування шкіл та русифікації.

2. «Історичний календар трьох рухів». Уяви, що ти — журналіст / журналістка європейської газети кінця ХІХ ст., який / яка готує рубрику «Хроніка етнічних рухів в Україні». Твоє завдання — скласти узагальнений календар ключових подій трьох етнічних рухів (польського, єврейського та кримськотатарського), які відбувалися у другій половині ХІХ ст. Сформулюй події коротко, як газетні заголовки.

Дата / період	Польський рух (подія)	Єврейський рух (подія)	Кримськотатарський рух (подія)
1862–1864 рр.	Січневий зрив: шляхта оголошує Маніфест і береться за зброю	Прорив до знань: в Одесі відкрито першу державну єврейську школу	Земля під тиском: масова еміграція кримців до Османської імперії
1867–1870 рр.	Галицький тріумф: поляки здобувають політичне панування в автономному краї	Модернізація традицій: заснування товариства «Мікра Кодеш» у Львові	Занепад медресе: колоніальна влада витісняє татарські школи
1880–1884 рр.	Сибірський шлях: царський суд масово засилає повстанців на каторгу	Хвиля насильства та опір: єврейські погроми породжують «Ховевей Ціон»	Просвіта крізь друк: Ісмаїл Гаспринський видає двомовний «Терджиман»
1890-ті рр.	Польська опозиція у Львові блокує українські національні права	Сіоністський вибір: молодь України прямує на конгреси та мріє про Палестину	Шкільна реформа: запровадження новометодної системи освіти («усул-і джадід») та розвиток національного друку

Уважно проаналізуй заповнену тобою таблицю і дай відповіді на запитання:

Які події трьох рухів відбувалися одночасно або в один і той самий період, але мали різні причини та наслідки?

На початку 1880-х років одночасно відбувалися перші хвилі антиєврейських погромів у великих містах України та зародження новометодної просвіти кримських татар навколо газети «Терджиман» (1883 рік). Погроми були наслідком шовіністичної політики самодержавства і призвели до вимушеної еміграції та створення перших сіоністських гуртків «Ховевей Ціон». Видання Гаспринського виникло через прагнення зберегти культуру свого народу й спричинило освітній підйом та відкриття світських татарських шкіл.

Які спільні тенденції ти можеш помітити в розвитку польського, єврейського та кримськотатарського рухів у цей період?

Усі три рухи розвивалися в умовах жорсткого колоніального та дискримінаційного тиску Російської імперії. Наприкінці XIX століття кожен із них перейшов від замкнених традиційних форм до модернізації: творення світської інтелігенції, створення власної преси та оформлення політичних організацій і партій.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між політикою Російської імперії щодо єврейського населення та масовою його еміграцією з України, заповнивши пропущені елементи схеми:

Встановлення «смуги осілості», заборона володіти й орендувати землю, урядові обмеження на проживання в селах ➝ Зосередження єврейського капіталу в торгівлі та лихварстві ➝ Масові погроми та відчуття незахищеності ➝ Масова еміграція євреїв до країн Європи, США і Палестини та зростання популярності сіоністського руху.

На основі тексту параграфа поясни, який економічний наслідок це мало для міст Правобережжя та Півдня?

У містах Правобережжя євреї становили понад 40% населення і стали основою міського господарства (у Києві їм належало майже 40% торговельних підприємств, у Харкові — третина майстерень).
В Одесі єврейські підприємці контролювали до 60% торгівлі зерном, зв’язуючи українське село зі світовим ринком через чорноморські порти.
Погроми (у Києві, Одесі, Балті) руйнували крамниці й підприємства, а викликана ними масова еміграція позбавляла міста тисяч активних торговців, кваліфікованих майстрів і значних коштів.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)

4. Дослідницький квест-розслідування «Чому українське селянство не підтримало польського повстання 1863 – 1864 рр.»

Уяви себе істориком-детективом / історикинею-детективкою, який розслідує складну історичну справу. Твоє завдання — на основі історичних джерел та думок сучасних істориків / історикинь з’ясувати справжні причини, чому більшість українських селян не підтримала польського повстання 1863 р.

Крок 1. Мої гіпотези / припущення

Прочитай у підручнику уривок з «Маніфесту до польського народу». Визнач, які цілі проголошували повстанці, і запиши їх у свій «детективний блокнот»:

Повалення російського панування та відновлення польської державності в кордонах 1772 року.
Скасування панщини та проголошення селян власниками їхніх наділів.
Виплата компенсацій поміщикам за віддані землі з державної казни.
Залучення всіх наймитів і робітників до повстанського війська.

Тепер вислови власне припущення, чому більшість українських селян не повірила цим обіцянкам. Обґрунтуй свою думку.

Українські селяни Правобережжя сприймали польських повстанців передусім як поміщиків-гнобителів, які століттями кріпачили українців. Селяни більше сподівалися на царську владу, яка навесні 1864 року закріпила землю за селянами на вигідніших умовах, ніж у решті імперії, аби підірвати підтримку повстанців.

Крок 2. Думка сучасника

Прочитай у підручнику уривок із твору Михайла Драгоманова «Листи на Наддніпрянську Україну» і дай відповіді на запитання.

Як Михайло Драгоманов пояснює той факт, що українство не підтримало польського повстання?

Михайло Драгоманов пояснював це тим, що українцям не було користі розділяти свій народ навпіл між Росією та Польщею. Він наголошував, що українці мають проливати кров лише за власну автономію для всієї своєї землі, а не за чужі політичні інтереси.

Чи збігається його думка з твоїми припущеннями? У чому саме?

Думка збігається в тому, що цілі польського повстання були чужими для українського народу. Поляки боролися за повернення Правобережжя під владу шляхетської Польщі, що не несло українцям національного визволення.

Крок 3. Думка сучасних істориків / історикинь

Переглянь в е-додатку відео 23.1 «Історія без міфів» та 23.2 «За нашу і вашу свободу! Січневе повстання 1863 року», у яких історики й історикині аналізують причини непідтримки українцями польського повстання, та дай відповіді на запитання.

Які ключові причини непідтримки українством польського повстання називають сучасні історики?

Глибокий соціальний конфлікт між українськими селянами та польськими поміщиками.
Небажання лідерів повстання визнати українців рівноправною окремою нацією з правом на самостійну державу.
Проведення російською владою вигіднішої селянської реформи на Правобережжі, що переманило селянство на бік імперії.
Агітація православного духівництва проти повстанців-католиків.

Як українські селяни сприйняли обіцянки повстанців? Які положення викликали недовіру?

Селяни зустріли заклики повстанців насторожено й переважно відмовилися їх підтримувати. Недовіру викликало те, що повстання очолювали поміщики, у яких вбачали давніх гнобителів. Обіцянки землі від шляхти селяни вважали обманом, а гасло відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року загрожувало поверненням польського панування.

Порівняй свої припущення (Крок 1), думки Драгоманова (Крок 2) та сучасних істориків (Крок 3). У чому вони збігаються, а в чому відрізняються?

Усі погляди збігаються у висновку, що відновлення кордонів 1772 року суперечило українським інтересам і закріплювало поділ народу між імперіями. Відмінність полягає в акцентах: Михайло Драгоманов аналізував політичну шкоду розколу України, селяни керувалися соціальною ворожнечею до поміщиків-поляків, а сучасні історики підкреслюють прагматичний крок царату, який вигіднішою реформою 1864 року переманив українське селянство на свій бік.

5. Уяви, що ти — журналіст / журналістка газети кінця ХІХ ст. Редактор / редакторка доручив / доручила тобі провести невеличке аналітичне розслідування про роль єврейської громади в економіці українських міст і підготувати статтю.

Ти маєш використати статистичні дані з параграфа (кількість населення, сфери діяльності, участь у міському житті) для відповідей на запитання і зробити власні висновки.

Склади ТОП-перелік професій / галузей діяльності, які були основними для єврейської громади:

Дрібна та гуртова торгівля (особливо експорт зерна, міські крамниці).
Ремісниче виробництво (кравецтво, кушнірство, шевство, годинникарство).
Промисловість та переробка сировини (цукроваріння, млинарство, гуральні).
Фінансова сфера (кредитування, банкірські та посередницькі контори).
Поліграфія та видавнича справа (друкарні, книгарні).

Поясни, чому саме ці професії / галузі стали нішевими. Була активність євреїв у певних галузях їх свідомим вибором чи вимушеною необхідністю через державні обмеження?

Концентрація в цих галузях була вимушеною необхідністю. Закони Російської імперії забороняли євреям купувати орну землю, обмежували право проживання в селах, а також запроваджували відсоткові норми в гімназіях, університетах і на державній службі. Єдиним доступним способом заробітку залишалися міська комерція, фінанси та ремесла.

Які міста або регіони були найважливішими економічними центрами для єврейської громади? Поясни чому:

Головними осередками стали міста Правобережжя та Півдня — Одеса, Київ, Житомир, Бердичів, а на західноукраїнських землях — Львів і Чернівці. Вони знаходилися в межах смуги осілості або на коронних землях Австро-Угорщини, були вузлами міжнародної й регіональної торгівлі, а частка єврейського населення в них сягала від третини до понад 40% містян.

Які висновки можна зробити про роль єврейського населення в економічному житті українських земель?

Єврейська громада стала важливим рушієм міського розвитку й розвитку ринкових відносин. Вона забезпечувала торговельний зв’язок між селом і містом, розбудовувала мережу майстерень та утримувала провідні позиції у великому бізнесі, контролюючи до 60% зернового експорту в Одесі та близько 40% підприємств Києва.

Склади три заголовка для статті, які привернули б увагу читачів і читачок кінця ХІХ ст.:

Хто тримає ключ від міських ринків: праця єврейських майстрів і підприємців.
Одеський хліб і київські капітали: як комерція єврейських торговців розвиває край.
У тісних межах імперських законів: як підприємливість долає смугу осілості.

6. Уяви, що ти контент-мейкер / контент-мейкерка, і тобі потрібно створити яскраву, сучасну публікацію в стилі Instagram / Facebook / TikTok / Threads про одного з учасників етнічних національних рухів другої половини ХІХ ст.
Твоя публікація має зацікавити аудиторію, бути короткою й структурованою (до 7 речень), містити історично точні факти, відповідати сучасному стилю соцмереж. Використовуй емодзі, хештеги, меми — усе, що зробить твою розповідь цікавою, живою та доступною. Але не забувай: історична достовірність і повага до постаті, подій та представників різних етносів — обов’язкові.

Оформи пост за шаблоном:

Ім’я користувача / користувачки (нікнейм): @ismail_gaspraly

Публікація (допис або сториз): коротко (до 7 речень) за рубриками: #ХтоЦе, #ЩоЗробив/ #ЩоЗробила, #ЧимУславився/ #ЧимУславилася, #ЧомуВажливийСьогодні / #ЧомуВажливаСьогодні.

#ХтоЦе: Кримськотатарський мислитель, реформатор, мер Бахчисарая та провідник національного відродження.
#ЩоЗробив: Заснував першу двомовну газету «Терджиман» і розробив нову систему шкільної освіти.
#ЧимУславився: Запровадив звуковий метод навчання, підручник «Ходжа-і-суб’ян» та відстоював право жінок на світську освіту.
#ЧомуВажливийСьогодні: Його гасло «Думкою, працею, знанням» доводить, що культура й освіта — це найсильніша мирна зброя за національну гідність.

#Хештеги: добери 3–5 хештегів, які допоможуть краще поширити пост.
#ІсмаїлГаспринський #Терджиман #КримськіТатари #Просвіта #ДумкоюПрацеюЗнанням

Коментарі: придумай 2–3 уявні коментарі (наприклад, від сучасників / сучасниць, представників тогочасної влади або навіть ботів).
@bakhchysaray_craft: Ваша газета «Терджиман» відкрила нашим ремісникам очі на великий світ!
@tsar_police_dept: Звертаємо увагу цензурного комітету на надмірне вільнодумство у нових підручниках.
@school_teacher1885: Дякуємо за звуковий метод навчання — діти засвоюють грамоту значно швидше!

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)

7. У другій половині ХІХ ст. на українських землях різні національні рухи обирали різні стратегії боротьби за збереження ідентичності та прав народу. Два приклади: • польський рух — шлях збройного повстання (1863 р.); • кримськотатарський рух (Ісмаїл Гаспринський) — просвіта, культурний розвиток, модернізація. Твоє завдання — проаналізувати обидві стратегії й зважено оцінити їхній потенціал у контексті другої половини ХІХ ст., не обов’язково стаючи «на чийсь бік».

Крок 1. Порівняльний аналіз

Критерії	Польський рух (1863)	Кримськотатарський рух
Головна мета	Відновлення незалежності Польщі в кордонах 1772 року, повалення царату, ліквідація кріпацтва і станових привілеїв.	Збереження національної гідності, традицій та ідентичності, модернізація через європейські досягнення.
Методи (як намагалися досягти мети)	Збройне повстання, видання декретів про наділення селян землею, заклики до зброї.	Мирна просвіта, шкільна реформа, видання двомовної преси («Терджиман»), робота в міському самоврядуванні.
Хто підтримував рух	Польська шляхта, міська інтелігенція, офіцери, студентська молодь.	Молода кримськотатарська інтелігенція, кустарі, ремісники, вчителі новометодних шкіл.
Результати та наслідки	Придушення виступу, страти, тисячі засланих до Сибіру, скасування виборності суддів і обмеження реформ на Правобережжі.	Створення широкої мережі реформованих шкіл, піднесення національної самосвідомості та міжнародне визнання.
Довготривалий вплив / наслідок для спільнот	Переміщення центру боротьби до автономної Галичини, втрата шляхтою лідерства на Правобережжі.	Створення освіченої еліти, запобігання тотальній асиміляції кримських татар, інтелектуальне лідерство у тюркському світі.

Крок 2. Осмислення через дискусійні питання

Відповідай коротко, але вдумливо та аргументовано:

Чи можна вважати стратегію успішною, якщо вона закінчилася репресіями та погіршенням становища учасників / спільнот?

У короткостроковому вимірі збройну стратегію не можна назвати успішною, бо вона призвела до розгрому підпілля, страт, заслань і посилення цензурного тиску. Проте вона змусила імперську владу провести більш вигідну селянську реформу на Правобережжі, щоб нейтралізувати вплив шляхти, та продемонструвала готовність народу боротися за свою свободу.

Чи могла стратегія культурної просвіти допомогти зберегти ідентичність та модернізувати спільноту?

Ця стратегія виявилася дуже ефективною в умовах імперської заборони на політичну діяльність. Створення шкіл нового типу, друк газети «Терджиман» і популяризація науки допомогли кримським татарам зберегти рідну мову, адаптуватися до вимог часу та виховати власну інтелігенцію без кривавих втрат.

Чи могла стратегія просвіти бути надто повільною порівняно зі збройним повстанням та створювати ризик асиміляції?

Просвітництво потребувало тривалого часу для відчутних результатів, і в умовах масової колонізації Криму загроза асиміляції зберігалася. Однак збройний виступ без армії та підтримки загрожував фізичним винищенням народу, тоді як освіта заклала фундамент для захисту національної культури на багато поколінь .

Крок 3. Висновок — моя аналітична позиція

Сформулюй узагальнений висновок (5–7 речень), не обов’язково вибираючи один варіант як правильний. Можна наголосити на сильних та слабких сторонах кожної стратегії або пояснити, яка з них могла бути ефективнішою за певних умов:

Збройне повстання здатне привернути увагу світу та об’єднати найрішучішу частину суспільства, проте його поразка завжди призводить до жорстоких репресій і ліквідації залишків автономії. Еволюційний шлях просвітництва діє повільно, але він надійно зберігає сили громади та готує освічену еліту . Успіх радикальної збройної боротьби можливий лише за умови масової підтримки селянства та наявності зовнішньої допомоги, яких польському повстанню 1863 року забракло. Культурницька й модернізаційна праця Ісмаїла Гаспринського чи єврейських просвітницьких кіл виявилася значно стійкішою проти імперського тиску. Найбільш ефективною є стратегія, яка поєднує накопичення інтелектуальних і матеріальних ресурсів із готовністю вчасно відстоювати політичні права народу.

8. Уяви, що ти — головний куратор / головна кураторка історичного музею. Твоє завдання — розробити віртуальну експозицію одного з національних рухів (польського, єврейського та кримськотатарського) на українських землях у другій половині ХІХ ст. Запропонуй:

Назву зали для обраного руху.
«Думкою, працею, знанням: відродження кримськотатарського народу наприкінці ХІХ століття».

Обґрунтуй вибір назви.
Ця назва ґрунтується на провідному життєвому гаслі Ісмаїла Гаспринського. Вона підкреслює, що осередком кримськотатарського руху став шлях мирної еволюції, шкільної реформи, друкованого слова та інтелектуальної праці, які допомогли народові вберегти гідність під тиском самодержавства.

3–4 ключові експонати, які найкраще показують внесок руху (книга, газета, артефакт, зброя тощо), та обґрунтуй свій вибір:

Примірник газети «Терджиман» 1883 року: перша двомовна газета Російської імперії, яка поширювала знання серед мусульман і знайомила світ із потребами кримських татар.
Підручник «Ходжа-і-суб’ян» Ісмаїла Гаспринського: головна навчальна книга реформованої школи, яка поєднала традиційне виховання з європейською наукою .
Жіночий часопис «Алем-і Нісван»: видання, започатковане просвітницьким рухом, яке популяризувало світську освіту та нові підходи до виховання серед мусульманських жінок.
Печатка міського голови Бахчисарая кінця 1870-х років: речовий доказ успішної участі діячів руху в місцевому самоврядуванні та зростання економіки міста .

Склади короткий аудіогід для кожного експоната (2–3 речення) — поясни його значення:

Газета «Терджиман»: Перед вами перший номер бахчисарайської газети, заснованої Ісмаїлом Гаспринським у 1883 році. Видання виходило тюркською та російською мовами й стало головним голосом захисту прав і гідності кримських татар.
Підручник «Ходжа-і-суб’ян»: Ця книга докорінно змінила навчання мусульманських дітей і стала популярною в усьому тюркомовному світі . Вона навчала основам грамоти звуковою методикою та прищеплювала толерантність .
Журнал «Алем-і Нісван»: Цей часопис відкрив шлях до освіти для мусульманських дівчат і жінок. Він доводив суспільству необхідність прогресивного виховання молоді та залучення жінок до громадської праці.
Печатка міського голови Бахчисарая: Цей артефакт свідчить про практичні досягнення лідерів руху в міському самоврядуванні . За каденції Гаспринського бюджет Бахчисарая зріс утричі, що дозволило розширити школи та поліпшити санітарний стан міста .

Запропонуй інтерактивний елемент для відвідувачів і відвідувачок музею, який дасть їм змогу відчути себе учасником або учасницею подій (наприклад, написання листа від імені учасника / учасниці руху тощо):

Інтерактивна друкарня «Терджиман»: сенсорний термінал дає змогу відвідувачам скласти власну коротку замітку або оголошення за правилами друкарського набору ХІХ століття, зверстати примірник сторінки шрифтом тієї епохи та роздрукувати його на згадку.

Сформулюй (2–3 речення) головну мету твоєї віртуальної експозиції:

Експозиція покликана показати наполегливу боротьбу кримських татар за власну мову, освіту та гідність в умовах колоніальної політики Російської імперії. Вона демонструє значення мирної модернізації, реформи освіти та національної преси як дієвих засобів збереження самобутності народу. Головний посил виставки — довести, що інтелектуальна та культурна стійкість здатні зберегти націю навіть у часи найтяжчого імперського тиску.

9. Напиши невелике аналітичне есе (7–10 речень) на тему: «Які уроки з історії національних рухів та співіснування різних етнічних спільнот на українських землях у другій половині ХІХ ст. ми можемо винести для сучасності?».

Історія національних рухів другої половини ХІХ століття переконливо доводить, що імперська влада завжди використовує тактику «розділяй і володарюй» для розпалювання ворожнечі між поневоленими спільнотами. Трагічний досвід Січневого повстання 1863 року засвідчив: визвольний рух не матиме успіху, якщо він ігнорує соціальні інтереси народу та право сусідніх націй на самовизначення. Просвітницька спадщина Ісмаїла Гаспринського наочно демонструє, що якісна реформована освіта, преса й збереження культури є надійним інструментом збереження ідентичності корінного народу. Водночас історична доля єврейської громади нагадує, як державна ксенофобія, дискримінація та штучні обмеження виштовхують за кордон колосальний інтелектуальний та економічний потенціал. Важливим уроком для сучасної України є розуміння життєвої необхідності міжнаціональної злагоди, толерантності та громадянської солідарності. Лише розбудова інклюзивного суспільства на засадах рівноправності корінних народів і національних спільнот створює незламний щит проти будь-яких зовнішніх імперських зазіхань. Отже, полікультурність є не загрозою, а потужним джерелом суспільного збагачення, єдності та демократичного поступу вільної держави.