§ 23. Політизація українського національного руху в 90-ті рр. ХІХ ст. (Власов)
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ПРАЦІ М. ГРУШЕВСЬКОГО ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. На підставі яких фактів історик твердить, що в 70-ті рр. народовство «стає значною силою» на західноукраїнських землях?
Михайло Грушевський наводить такі факти:
- Народовство виросло з невеликих молодіжних гуртків 1860-х років у міцну течію і приваблювало все життєздатне в тогочасному суспільстві.
- Рух розгорнув літературну діяльність: видавав журнал «Правда», заснував товариство «Просвіта» (1868 рік) для видання книжок і Наукове товариство імені Шевченка на кошти українців з підросійської України.
- Народовці перейшли від культурництва до участі в політичному житті краю.
- Рух вийшов з культурних центрів у провінцію, залучив міщан і селян та поширив свій вплив на Буковину.
2. Що він мав на увазі, характеризуючи спільноту москвофілів як таку, що «косніла і розкладалася у своєму реакціонерстві (діяльності, спрямованій на протидію прогресу і на збереження застарілих порядків. – Авт.) та відчуженні від народу»?
Історик мав на увазі, що партія москвофілів трималася за старі порядки, противилася будь-якому розвитку і цуралася живої народної мови. Вони відірвалися від щоденних потреб селян і міщан, тому втратили авторитет і підтримку молоді.
• Спрогнозуйте, як розгортатиметься український національний рух у наступні десятиліття.
Український рух остаточно стане політичним. Діячі створять легальні політичні партії, висунуть чітку вимогу державної незалежності України та поведуть відкриту парламентську боротьбу за права народу через Галицький сейм і Державну раду у Відні.
1. За яких умов і коли з’явилися перші легальні українські політичні партії?
Перші легальні партії виникли наприкінці XIX століття завдяки дії австрійської конституції та поширенню європейських ідей. У другій половині 70-х років XIX століття у Львові сформувалася студентська група навколо Івана Франка та Михайла Павлика під впливом Михайла Драгоманова. Молоді радикали захопилися соціалістичними поглядами, зосередилися на захисті селян і прагнули вивести український рух на сучасний європейський рівень. У жовтні 1890 року вони заснували першу легальну політичну партію — Русько-українську радикальну партію (РУРП).
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
• Як було створено першу легальну українську політичну партію?
Першу легальну політичну партію РУРП створили у жовтні 1890 року у Львові молоді радикали. Її лідерами стали Іван Франко, Михайло Павлик, В’ячеслав Будзиновський, Северин Данилович, Євген Левицький та Роман Яросевич.
• Що передбачала угода між українцями та поляками Галичини 1890 р.?
Угода «нова ера» передбачала, що народовці відмовляться від союзу з москвофілами та заявлять про лояльність до Габсбурзької монархії. Натомість польські та австрійські владні кола обіцяли поступки українському рухові в культурі, освіті, політиці та господарстві.
• Чому її назвали «новою ерою»?
Її назвали «новою ерою», тому що угода мала покласти край давній ворожнечі між українцями й поляками та відкрити добу співпраці й поступок.
• Чому період «нової ери» тривав недовго?
Він тривав недовго, бо австрійські й польські урядовці не збиралися давати українцям повноцінних політичних прав. Поступки виявилися обмеженими, тому 1894 року більшість народовців на чолі з Юліаном Романчуком відмовилися від цієї угоди.
• Коли і за чиєї ініціативи виникли Українська національно-демократична й Українська соціал-демократична партії?
Обидві партії виникли в 1899 році. Українську національно-демократичну партію (УНДП) заснували народовці разом із поміркованими радикалами. Українську соціал-демократичну партію (УСДП) заснували колишні рурпівці Микола Ганкевич, Юліан Бачинський і Семен Вітик як відгалуження австрійської соціал-демократії.
• На підставі схеми поясніть, у чому полягала «новоерівська» політика народовців.
«Новоерівська» політика полягала в намаганні розбудувати українське життя легальними мирними методами через домовленості з владою: отримати підтримку шкільництва, розвинути науку та пресу, відкрити українцям доступ до посад і заснувати власні економічні організації.
• Якими були політичні здобутки «нової ери»?
Політичними й культурними здобутками угоди стали:
- Офіційні розпорядження про розширене вживання української мови в державних установах.
- Відкриття для українців ширшого доступу до урядових посад.
- Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі з Михайлом Грушевським (1894).
- Запровадження українського фонетичного правопису в навчальних закладах Галичини та Буковини (1892).
- Перетворення Товариства імені Шевченка на Наукове товариство імені Шевченка (1892) з наданням державних субсидій.
- Відкриття української гімназії в Коломиї (1892).
- Заснування страхового товариства «Дністер» (1892).
- Поширення принципу двомовності на низку вчительських семінарій.
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ
1. Які політичні завдання для забезпечення національних прав українців ставила УНДП?
УНДП поставила на перше місце національні політичні завдання: захист і розширення прав українського народу, соборність і його право на власну державу. Згодом партія також долучила до програми соціально-економічні вимоги на захист селян і міщан.
• Чому вона була наймасовішою та найвпливовішою політичною силою в Галичині?
Вона стала спадкоємницею народовського руху й об’єднала більшість національно налаштованого суспільства. До її лав увійшли світська інтелігенція, селяни, чиновники та греко-католицьке духовенство. На виборах кандидати УНДП здобули 267 тисяч голосів із 375 тисяч, поданих за всі українські партії.
2. Чим подібні й чим відрізнялися програмні засади РУРП і УНДП?
Спільним для обох партій була вимога політичної самостійності українського народу, прагнення вирішувати соціальні потреби селян і захищати національні права легальними методами.
Відмінності полягали в такому:
- Ідеологія: РУРП будувала програму на соціалістичних засадах і віддавала перевагу соціально-політичним реформам; УНДП стояла на національно-демократичних позиціях і ставила національні цілі на перше місце.
- Ставлення до церкви: РУРП мала різко антиклерикальний характер і відкрито боролася проти впливу духівництва; УНДП навпаки спиралася на уніатське (греко-католицьке) духовенство, яке становило значну частину її членів.
- Тактика: РУРП діяла як радикальне ліве крило, а УНДП об’єднувала ширші помірковані верстви українського суспільства.
3. Чому УСДП, за визначенням М. Грушевського, «наймолодша і найслабша»?
УСДП утворилася пізніше за інші (1899 рік) і не мала в аграрному краї широкої соціальної опори у вигляді фабричного пролетаріату. Також у містах їй доводилося конкурувати з польською соціал-демократією. Крім того, українські соціал-демократи з партійної солідарності спочатку підпорядковували національні вимоги загальним соціалістичним цілям і мало висували національне питання, що відштовхувало виборців.
• Складіть порівняльну таблицю українських політичних партій Галичини.
| Критерій порівняння | Русько-українська радикальна партія (РУРП) | Українська національно-демократична партія (УНДП) | Українська соціал-демократична партія (УСДП) |
|---|---|---|---|
| Рік виникнення | 1890 | 1899 | 1899 |
| Лідери та засновники | Іван Франко, Михайло Павлик, Северин Данилович | Юліан Романчук, Кость Левицький, Михайло Грушевський | Микола Ганкевич, Юліан Бачинський, Семен Вітик |
| Головна мета та ідеологія | Демократичний соціалізм, захист селянства, політична самостійність русько-українського народу (з 1895 р.) | Націонал-демократизм, соборність і самостійність України, захист соціально-економічних інтересів народу | Соціал-демократія, марксизм, національна свобода та рівноправність вільного й возз’єднаного українського народу |
| Соціальна база | Селяни, радикальне студентство, демократична молодь | Усі верстви українського народу: інтелігенція, уніатське духовенство, селянство, міщани | Нечисленний фабричний робітничий клас міст, соціалістична молодь |
| Ставлення до церкви | Різко антиклерикальне (проти засилля духівництва) | Співпраця з греко-католицьким (уніатським) духовенством | Релігія як приватна справа людини |
РОЗГЛЯНЬТЕ СВІТЛИНУ ТА ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ
1. Коли відбулася подія, засвідчена на фото?
Подія відбулася у жовтні – листопаді 1898 року у Львові під час святкування 100-річчя виходу у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського.
• Поділіться враженнями про зображених на ньому діячів: що свідчить про їхній культурний рівень, освіту, національний світогляд?
Діячі виглядають як освічені європейські інтелігенти. Їхній стриманий міський одяг, спокійний вираз облич і постава свідчать про впевненість у власних силах і високу внутрішню культуру. Спільне перебування лідерів галицьких і наддніпрянських українців довкола Михайла Грушевського та Івана Франка підтверджує їхнє спільне усвідомлення себе провідниками єдиної європейської нації.
2. На яких змінах у національній свідомості галичан наголошено в наведеному в замітці джерелі?
У джерелі підкреслено такі зміни:
- Галичани усвідомили, що народ по обидва боки річки Збруч є одним і тим самим, а спільний духовний центр перебуває в Києві.
- Люди почали відмовлятися від локальних назв «Русь» і «руський» та перейшли до назв «Україна-Русь», «українсько-руський», а згодом — «Україна» й «український».
3. Чому ці зміни свідчать про зростання українського руху?
Ці зміни свідчать про те, що крайова замкненість змінилася соборною свідомістю. Українці Галичини усвідомили свою спорідненість із наддніпрянцями, подолали штучний москвофільський вплив і виступили як єдиний народ зі спільною мовою та спільною історією.
ПОМІРКУЙТЕ
1. Як характеризує І. Франка його життєве кредо?
Слова про те, що «тільки всестороння праця зробить нас справді чимось, зробить нас живою одиницею серед народів», характеризують письменника як людину справи. Він бачив шлях до свободи не в голосних гаслах, а в щоденній науковій, освітній та громадській праці на користь народу.
• Чи легко, на вашу думку, жити з такими переконаннями?
Жити з такими переконаннями дуже важко, адже це вимагає постійної самопожертви, праці без відпочинку, а також готовності зносити злидні, арешти та нерозуміння навіть з боку частини власного народу.
2. У чому І. Франко вбачав кінцеву мету українського національного руху?
У поемі «Мойсей» письменник сформулював мету як повне звільнення українського народу від чужого ярма, здобуття власної незалежної держави та утвердження України повноправним господарем на своїй землі серед вільних народів світу.
• Поділіться припущеннями, навіщо І. Франко втілив її в поетичній формі?
Поезія звертається безпосередньо до почуттів і серця людини. Яскраві віршовані образи запам’ятовуються краще, ніж партійні документи, і здатні надихати тисячі людей на спільну боротьбу.
3. Яким був моральний ідеал І. Франка?
Моральним ідеалом поета були скромність, віддана праця задля поступу свого народу, відсутність марнославства й особиста безкорисливість.
• Чи відповідають цьому ідеалові риси його особистості? (Підтвердіть уривками з джерел.)
Так, особистість письменника повністю відповідала цьому ідеалу:
- Євген Чикаленко відзначав його виняткову інтелігентність і людяність: «у обох них відразу почувалася нещоденна талановитість, багатство знання і якась особлива простота…, що вабила до них усіх».
- Син Петро згадував про побутову невибагливість батька: «Батько залюбки одягався в сіру одежу. Майже завжди носив вишивану сорочку… В їді був Батько над вираз невибагливий… Батько ніколи не курив. У питті був незвичайно повздержливий».
- Григорій Величко свідчив про його прогресивність: «Він був зовсім європейцем і поступовою людиною… Через свою наукову роботу, широку літературну діяльність… Франко завоював собі загальну пошану і подив».
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ
• Яка інформація збагатила ваше уявлення про нього як про людину?
Мене вразила дивовижна працездатність Івана Франка, який написав близько 6 тисяч творів і праць, його пристрасть до риболовлі власноруч сплетеними сітками, збирання грибів і водночас цілковита невибагливість у повсякденному побуті.
• Якими відомими вам з цього та попередніх уроків історії, а також з уроків української літератури фактами доповнили б відео?
Відео варто доповнити фактами про три суди й тюремні ув’язнення за соціалістичні погляди, здобуття наукового ступеня доктора філософії у Віденському університеті, знання 14 мов та написання відомої повісті «Захар Беркут».
• Підготуйте запитання-загадки для історичної вікторини, яку проведіть для учнів школи.
- Хто з українських письменників носив вишивану сорочку під європейський костюм, увійшов в історію як Каменяр і став першим головою РУРП? (Іван Франко)
- У якій книзі 1895 року вперше науково обґрунтовано необхідність державної самостійності України? («Україна irredenta» Юліана Бачинського)
- Який відомий меценат відзначав надзвичайну скромність і талановитість Франка, порівнюючи його з професором Володимиром Антоновичем? (Євген Чикаленко)
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
2. Як взаємодіяли українці з австрійськими державними і крайовими парламентськими установами?
Українські депутати брали участь у засіданнях Галицького сейму у Львові та Державної ради у Відні. Через куріальну систему українці отримували лише 15–20 місць у сеймі замість можливих 50, тому польська більшість легко ухвалювала вигідні собі закони. Українські посли спершу протестували демонстративними виходами із зали. Із початку 1880-х років народовці перейшли до активної тактики: використовували сеймову трибуну для проголошення національних вимог, порушували питання єдності українського народу, вимагали поділу Галичини на українську та польську частини та тримали постійний зв’язок із виборцями. У віденському парламенті українські депутати переважно виступали проти виборчих зловживань та утисків селян.
• Який досвід отримали галицькі українці завдяки парламентській діяльності?
Галицькі українці навчилися легально захищати свої права в межах європейського правового поля. Вони опанували парламентські дебати, складання законопроєктів, проведення виборчих кампаній та методи політичного тиску на владу.
• У чому цінність цього досвіду?
Цінність досвіду полягала в тому, що парламентська робота стала школою підготовки майбутніх політичних лідерів. Українці навчилися обстоювати власні інтереси організовано, що допомогло згодом побудувати власну державність у Західноукраїнській Народній Республіці.
• Продовжіть укладати синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
| Рік / період | Подія в суспільно-політичному житті Галичини |
|---|---|
| 1867 рік | Утворення дуалістичної держави Австро-Угорщина |
| Друга половина 70-х років XIX ст. | Постання радикальної молодіжної течії на чолі з І. Франком і М. Павликом |
| Жовтень 1890 року | Створення Русько-української радикальної партії (РУРП) |
| 1890 рік | Укладення угоди «нова ера» між народовцями, поляками та австрійським урядом |
| 1892 рік | Запровадження фонетичного правопису; створення наукового НТШ; відкриття Коломийської української гімназії; заснування товариства «Дністер» |
| 1894 рік | Відкриття кафедри історії України у Львівському університеті (М. Грушевський); розрив народовцями угоди «нова ера» |
| 1895 рік | Вихід книги Ю. Бачинського «Україна irredenta»; включення вимоги самостійності України до програми РУРП |
| 1898 рік | Віче у Львові до 50-річчя ліквідації панщини; святкування 100-річчя поеми «Енеїда» І. Котляревського |
| 1899 рік | Створення Української національно-демократичної партії (УНДП) та Української соціал-демократичної партії (УСДП) |
• Поміркуйте, чи можна твердити, що роль П’ємонту в українських реаліях кінця ХІХ ст. відігравала Галичина.
Так, Галичина виконала роль «українського П’ємонту». Подібно до того, як королівство П’ємонт згуртувало навколо себе роздроблену Італію, Галичина стала центром консолідації всієї України та надійним осередком національного руху.
• Коли і внаслідок яких подій це сталося?
Це сталося в 1870–1890-ті роки. У підросійській Україні царський уряд видав Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року, які заборонили українське слово й друк. Через такі переслідування діячі Наддніпрянщини перенесли видавничу та наукову діяльність до автономної Галичини, де існували конституційні свободи, діяли НТШ і перші легальні партії.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Витлумачте абревіатури: РУРП, УНДП, УСДП та поняття політична партія, «нова ера».
РУРП — Русько-українська радикальна партія, перша українська політична партія європейського типу, заснована молодими радикалами у жовтні 1890 року у Львові.
УНДП — Українська національно-демократична партія, заснована в 1899 році наймасовіша партія Галичини, яка об’єднала народовців і поміркованих радикалів навколо національної ідеї.
УСДП — Українська соціал-демократична партія, створена в 1899 році колишніми членами РУРП соціал-демократична партія робітничого напрямку.
Політична партія — організація, що об’єднує своїх членів навколо програми, гасла чи керівника; прагне досягти мети шляхом здобуття державної влади, участі в її здійсненні або безпосереднього впливу на рішення державної влади.
«Нова ера» — угода між українцями та поляками Галичини 1890 року, яка передбачала відмову українських народовців від союзу з москвофілами та їх лояльне ставлення до імперії Габсбургів узамін на поступки з боку австрійських і польських владних кіл для українського руху в культурно-освітній, політичній та господарській сферах.
2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) утворення Русько-української радикальної партії; б) перетворення унітарної Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську імперію; в) вихід друком твору Ю. Бачинського «Україна irredenta»; г) відкриття кафедри історії України у Львівському університеті.
Хронологічна послідовність подій:
- б) Перетворення унітарної Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську імперію (1867 рік).
- а) Утворення Русько-української радикальної партії (жовтень 1890 року).
- г) Відкриття кафедри історії України у Львівському університеті (1894 рік).
- в) Вихід друком твору Ю. Бачинського «Україна irredenta» (1895 рік).
3. У чому виявлялася політизація українського національного руху в 90-ті рр. ХІХ ст. на західноукраїнських землях?
Політизація руху полягала у створенні перших легальних політичних партій (РУРП, УНДП, УСДП) замість суто культурницьких гуртків. Українці офіційно висунули мету здобуття державної самостійності України (праця Юліана Бачинського та програма РУРП 1895 року) і розпочали активну легальну боротьбу за голоси виборців.
• Яка роль у цьому процесі належала першим легальним політичним партіям та українському представництву в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні?
Перші легальні партії виробили чіткі політичні програми, залучили селянство й міщан до громадського життя та сформували нове покоління провідників. Представництво в Галицькому сеймі та Державній раді перетворило парламентську трибуну на засіб захисту прав українців, зупиняло зловживання влади й перетворило українців на організовану політичну силу.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/9r8hSfGT або кодом та виконайте завдання онлайн.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/9r8hSfGT.
Щоб перевірити, як засвоїли матеріал теми, виконайте завдання, перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/EtiCcWlT.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/EtiCcWlT.