17 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 23. Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ століття (Хлібовська)

РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

1. Дізнайтеся, хто з відомих діячів української інтелігенції був присутній на виголошенні Миколою Міхновським маніфесту «Самостійна Україна».

На виголошенні промови в оселі Олександра та Софії Русових були присутні Симон Петлюра та його брат Олександр, письменник Іван Липа, історик Дмитро Антонович, діяч кооперації Борис Мартос, учені Кость Мацієвич, Лев Падалка, а також письменник Панас Мирний.

2. Поміркуйте. Як вислів Міхновського «Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя» відображає історичний шлях України та її прагнення до свободи?

Цей вислів підкреслює закономірність прагнення народу до власної держави. Рух до незалежності неможливо придушити заборонами чи імперським тиском, коли нація усвідомлює свої права й починає боротьбу.

3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, як життя Миколи Міхновського було тісно переплетене з ключовими історичними подіями кінця ХІХ – початку ХХ століття в Україні. Наведіть 3-4 факти з його біографії, що яскраво показують його участь у цій епосі.

У 1891 році Микола Міхновський став одним із співзасновників таємної організації «Братство тарасівців». У 1900 році він виголосив і опублікував маніфест «Самостійна Україна», який проголосив курс на державну незалежність. У 1902 році він заснував Українську народну партію (УНП), яка відкрито вимагала самостійності. Навесні 1917 року Міхновський створив клуб імені гетьмана Павла Полуботка та організував Перший український козачий полк імені Богдана Хмельницького.

ЗГАДАЙТЕ

Згадайте, що передбачав кооперативний рух, де і коли він виник.

Кооперативний рух передбачав добровільне об’єднання людей для спільного ведення господарства, захисту економічних інтересів та збуту продукції без посередників. У світі він зародився у середині XIX століття в Англії у місті Рочдейл. На українських землях перше споживче товариство виникло в Харкові у 1866 році.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Як ви розумієте значення понять: «модернізація», «монополія»?

Модернізація — це оновлення та перехід від традиційного аграрного суспільства до сучасного промислового, що супроводжується впровадженням нової техніки й технологій. Монополія — це велике об’єднання підприємців, яке зосереджує у своїх руках виробництво або продаж товарів, диктує ціни та усуває вільну ринкову конкуренцію.

ЧИ ПАМ’ЯТАЄТЕ ВИ

Чи пам’ятаєте ви, що Яхненки, Симиренки, Чикаленки — це родини українських підприємців? Що вам про це відомо?

Яхненки та Симиренки були першими успішними цукрозаводчиками, побудували сучасне містечко для робітників у Млієві та підтримували Тараса Шевченка. Євген Чикаленко володів великим аграрним господарством на Херсонщині, де застосовував передові машини, і фінансував українські газети й діяльність патріотичних організацій.

ПОМІРКУЙТЕ

Упродовж уроку визначте позитивні тенденції економічного розвитку українських земель початку XX століття. Поміркуйте, які чинники впливали на їхню динаміку.

Позитивними тенденціями стали бурхливий розвиток важкої індустрії, впровадження нової техніки, зростання залізничної мережі та зародження кооперативного руху на селі. На їхню динаміку впливали світові кризи, приплив іноземного капіталу, вигідне розташування сировинних басейнів і політика імперської влади.

1. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ

1. Назвіть ключові промислові інновації на початку ХХ століття?

Ключовими інноваціями стали нова техніка і технології, нові джерела енергії, а також поява автомобілів і літаків.

2. Визначте тенденції промислового розвитку України на початку ХХ століття?

На початку століття українська промисловість пережила економічну кризу 1900–1903 років і тривалу депресію, після яких у 1910 році почалося стрімке піднесення. Усталилася чітка спеціалізація регіонів, посилилося домінування добувних галузей і виготовлення напівфабрикатів, а також зросла концентрація виробництва й залежність від іноземних грошей.

3. Як проявлялась концентрація виробництва в українських землях?

Концентрація виявилася в тому, що понад 44% робітників працювали на великих підприємствах. Це спричинило утворення синдикатів для спільного збуту товарів, таких як «Продвагон», «Продамет», «Трубопродаж» і «Продвугілля», що тримав під контролем 75% видобутку вугілля на Донбасі.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Об’єднайтеся в четвірки. Розгляньте світлини. Складіть паспорти заводів за алгоритмом: час створення, власники, вироблена продукція, прибутковість, сьогодення.

Критерій паспорта	Київський чавуноливарний і механічний завод	Краматорський машинобудівний завод
Час створення	1882 рік	1896 рік
Власники	Яків Гретер, Йосип Криванек (Акціонерне товариство Гретера і Криванека)	Фірма «В. Фіцнер і К. Гампер», згодом Краматорське металургійне товариство
Вироблена продукція	Обладнання для цукрових заводів, парові котли, чавунне литво, залізничні механізми	Обладнання для шахт і заводів, залізничні крани, прокатний стан, мостові ферми
Прибутковість	Висока, підприємство швидко стало лідером машинобудування в центральному регіоні	Висока, завод мав великі державні й приватні замовлення для Донбасу
Сьогодення	Колишній завод «Більшовик» (Перший київський машинобудівний завод), приватизований у 2021 році, виробництво закрито	Старокраматорський машинобудівний завод (СКМЗ) та Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ) продовжують традиції важкого машинобудування

МОВОЮ ЦИФР

1. Розгляньте діаграму. Про що свідчать показники діаграми?

Показники діаграми свідчать про те, що іноземні компанії контролювали переважну більшість продукції української важкої промисловості на початку ХХ століття.

2. В які галузі промисловості найбільше інвестували капітал іноземці?

Найбільше капіталу іноземці вкладали в металургію (виробництво сталі та чавуну), вугільну галузь і машинобудування.

3. Висловіть судження, чому в машинобудівній галузі іноземний капітал домінував.

Іноземні промисловці мали передові технології, верстати та значні вільні кошти, яких не вистачало місцевим підприємцям для розбудови складних виробництв. Російська імперія відставала в технічному розвитку, тому уряд заохочував приплив закордонних інвестицій для швидкого будівництва залізниць і заводів.

СВІТЛИНА: СТЕНД ЗАВОДУ «ГЕЛЬФЕРІХ-САДЕ»

1. Проведіть дослідження та дізнайтесь:
1. В якому місті знаходився завод?

Завод «Гельферіх-Саде» знаходився в місті Харкові.

2. Яку продукцію виготовляли на заводі?

Підприємство виробляло сільськогосподарські знаряддя та машини: парові молотарки, сівалки, віялки, плуги та борони.

3. Хто був власником заводу?

Власником і засновником був німецький підприємець Максиміліан Гельферіх, а пізніше — товариство за участі його родичів.

4. В чому проявлялася благодійність власників?

Максиміліан Гельферіх жертвував великі суми на міські потреби. Він профінансував будівництво Харківської лікарні «Жіноча допомога», заснував стипендії для бідних учнів комерційного та реального училищ і матеріально підтримував хворих робітників.

5. Як склалася доля заводу у ХХ та ХХІ століттях, чому?

У радянський час завод націоналізували та назвали «Серп і молот», перетворивши на гіганта з виробництва дизельних двигунів для комбайнів. У XXI столітті через застарілі технології, економічну кризу та втрату ринків збуту підприємство збанкрутувало, а його споруди знесли.

2. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

1. Які процеси відбувалися в сільському господарстві на початку ХХ століття?

Відбувалося поступове розшарування селянства та посилення малоземелля, зростали обсяги використання нової техніки в поміщицьких і заможних селянських садибах. Через надлишок робочої сили почалася масова еміграція селян на окраїни імперії, а також зароджувалися перші кооперативні спілки.

2. Хто очолив кооперативний рух у Наддніпрянській Україні?

Кооперативний рух у Наддніпрянській Україні очолив Микола Левитський.

3. Назвіть як відбувалася спеціалізація сільського господарства Наддніпрянської України?

Південь спеціалізувався на вирощуванні зернових, передусім озимої пшениці. Правобережжя та частково Лівобережжя зосередилися на технічних культурах, зокрема цукрових буряках, льоні та коноплях.

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. На які результати кооперативного руху сподівався Микола Левитський?

Микола Левитський сподівався на економічне і духовне відродження рідного краю і всього народу завдяки братському єднанню та самостійній праці селян.

2. Поясніть значення вислову: «Свій до свого по своє».

Цей вислів закликає людей купувати українські вироби й користуватися послугами вітчизняних підприємців і кооперативів. Такий підхід допомагає залишати гроші всередині громади й зміцнює національне господарство.

PRO ІСТОРІЮ

1. Про які історичні процеси йдеться в рубриці?

У тексті йдеться про процес урбанізації, розширення робітничого класу та міграцію селян із перенаселених сіл на шахти й заводи Донбасу в пошуках заробітку.

2. Зробіть припущення, чи вдалося родині Микити Хрущова повернутися до Калинівки? Свою відповідь обґрунтуйте.

Родина не повернулася до сільського життя, оскільки сам Микита обрав місто, став робітником-механіком на шахті й пов’язав свою долю з революційним рухом і більшовицькою партією.

МОВОЮ ЦИФР

1. Розгляньте діаграму. Про що свідчать показники діаграми?

Показники свідчать про ключову роль українських губерній у зовнішній торгівлі Російської імперії, оскільки Наддніпрянщина постачала основну частку кукурудзи, ячменю та жита.

2. Як сільськогосподарські культури експортувались?

Експорт здійснювався морем через порти Одеси, Миколаєва, Маріуполя та Бердянська залізницями з центральних і південних регіонів.

3. Висловіть судження. Чому частка українського експорту була така висока.

Частка була високою через високу родючість українських чорноземів, сприятливий теплий клімат і близькість портів Чорного та Азовського морів до світових морських шляхів.

МОВОЮ ЦИФР

1. Порахуйте скільки кілограм хлібних культур і борошна було відправлено з України в зазначені роки.

Дано:
1 пуд = 16,4 кг
1902 рік — 276 427 тис. пудів (276 427 000 пудів)
1903 рік — 259 202 тис. пудів (259 202 000 пудів)
1909 рік — 263 901 тис. пудів (263 901 000 пудів)
1910 рік — 320 109 тис. пудів (320 109 000 пудів)
1911 рік — 321 727 тис. пудів (321 727 000 пудів)

Знайти:
Масу зерна і борошна в кілограмах за кожен рік.

Розв’язання:
1902 рік: 276 427 000 * 16,4 = 4 533 402 800 кг
1903 рік: 259 202 000 * 16,4 = 4 250 912 800 кг
1909 рік: 263 901 000 * 16,4 = 4 328 016 400 кг
1910 рік: 320 109 000 * 16,4 = 5 249 787 600 кг
1911 рік: 321 727 000 * 16,4 = 5 276 322 800 кг

Відповідь:
У 1902 році відправлено 4 533 402 800 кг;
У 1903 році — 4 250 912 800 кг;
У 1909 році — 4 328 016 400 кг;
У 1910 році — 5 249 787 600 кг;
У 1911 році — 5 276 322 800 кг.

2. Якою була динаміка експорту? Про що це свідчило?

Після незначного спаду в 1903 році обсяги вивозу постійно зростали й сягнули рекорду в 1910–1911 роках. Це свідчило про швидкий розвиток ринкового землеробства та зростання попиту на європейському ринку на українське зерно.

3. УКРАЇНСЬКІ МЕЦЕНАТИ

1. З яких соціальних станів формувалося українське підприємництво?

Українське підприємництво виходило переважно з середовища поміщиків, заможних селян і торговців.

2. Визначте основні риси підприємців.

Основними рисами були підприємливість, висока культура праці, обережність у розрахунках, наполегливість, готовність до ризику та інтерес до технічних винаходів.

3. Як українські підприємці проявляли свою благодійність і меценацтво.

Вони віддавали мільйони карбованців на відкриття лікарень, шкіл, музеїв, храмів та університетських корпусів. Також вони купували притулки для сиріт, допомагали художникам, вченим і фінансували видання українських часописів і книг.

PRO ІСТОРІЮ

1. Доведіть або спростуйте думку: «Євген Чикаленко — вмів заробляти й вмів навчати».

Думка абсолютно правдива, адже він ефективно організував своє велике господарство на півдні за допомогою нових сівалок і техніки. Свої знання про раціональне землеробство він виклав у брошурах і навчав селян берегти землю та здобувати гарні врожаї.

2. Чи любив Євген Чикаленко Україну до глибини своєї кишені?

Так, він послідовно втілював власне гасло в життя. Він роками за власний кошт утримував щоденні українські газети «Громадська думка» і «Рада», виділяв гроші на НТШ та побудував гуртожиток для українських студентів у Львові.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Пригадайте, коли почався й коли закінчився промисловий переворот. Накресліть лінію часу в зошиті й позначте на ній дати.

Промисловий переворот в українських землях розпочався у 30–40-х роках XIX століття і закінчився у 1880-х роках. На початку XX століття Україна пережила кризу 1900–1903 років, депресію 1904–1908 років та промислове піднесення з 1910 року.

Ілюстрація

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Об’єднайтеся в групи та підготуйте проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху й соціальної відповідальності» за алгоритмом: родина, ім’я, місце проживання, сфера діяльності, меценатство.

Родина / Ім’я	Місце проживання	Сфера діяльності	Меценатство
Терещенки (Артемій, Нікола)	Глухів, Київ	Цукрова промисловість, торгівля зерном	Спорудили корпуси Київського політехнічного інституту, гімназії, лікарні та музей у Києві.
Харитоненки (Іван, Павло)	Суми	Цукрова галузь, сільське господарство	Будували міські лікарні, сиротинці, церкви й підтримували художників.
Симиренки (Платон, Василь)	Мліїв, Сидорівка	Цукроваріння, плодівництво, машинобудування	Профінансували друк «Кобзаря», утримували українські щоденні газети та школи.
Алчевські (Олексій, Христина)	Харків	Металургія, вуглевидобуток, банки	Відкрили недільні школи для народу й поставили перший пам’ятник Тарасу Шевченку.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Ur8aXM17 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за покликанням https://cutt.ly/Ur8aXM17.