§ 23. Австро-Угорщина — дуалістична монархія (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Якими територіями в Європі володіли правителі династії Габсбургів?

Правителі династії Габсбургів у різні часи володіли великими територіями Центральної, Східної та Південної Європи. До їхніх володінь належали австрійські землі, Чехія (Богемія, Моравія, Сілезія), Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Трансильванія, Галичина, Буковина, а також частини Північної Італії (Ломбардія та Венеція).

Що таке конституційна монархія?

Конституційна монархія — це форма державного правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, а вищим законодавчим органом є виборний парламент.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «федерація», «національний рух»?

Федерація — це союзна держава, що складається з кількох самоврядних утворень (земель, штатів, республік), які мають власні органи влади, але підпорядковуються єдиному центру в межах спільної конституції.

Національний рух — це боротьба народу за збереження своєї мови, культури й самобутності, а також за здобуття політичної автономії чи власної незалежної держави.

23.1. ПЕРЕТВОРЕННЯ АВСТРІЇ В ДУАЛІСТИЧНУ МОНАРХІЮ

1. Охарактеризуйте зовнішньополітичне становище Австрії на середину XIX ст.

На середину XIX століття зовнішньополітичне становище Австрійської імперії суттєво погіршилося через воєнні невдачі та втрату впливу в Європі. У війні проти Франції і П’ємонту Австрія зазнала поразки і втратила багату провінцію Ломбардію в Італії. Одночасно Пруссія почала відбирати в Австрії лідерство в Німецькому союзі. Поразка в австро-прусській війні 1866 року (зокрема розгром у битві біля Садової) остаточно витіснила Відень із процесу об’єднання німецьких земель.

2. Визначте причини перетворення Австрії на дуалістичну монархію.

Головними причинами стали болючі воєнні поразки та реальна загроза розпаду імперії. Невдачі у війні проти Франції і П’ємонту в Італії та розгром від Пруссії в 1866 році підірвали міжнародний авторитет і військову міць Відня. На цьому тлі спалахнуло нове зростання протестів в Угорщині. Щоб зберегти єдність монархії та втримати владу Габсбургів, Франц Йосиф I був змушений піти на поступки угорській еліті та поділити державу на дві самоврядні частини.

3. Як ви розумієте гасло Австро-Угорської імперії «Неподільні й нерозлучні»?

Гасло вказувало на те, що попри поділ країни на дві самоврядні частини, вона залишається єдиною державою на міжнародній арені. Австрію та Угорщину поєднували спільний правитель, спільне військо, фінансова система і спільна зовнішня політика, тому існування однієї частини було нерозривно пов’язане з іншою.

23.2. АВСТРО-УГОРЩИНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТ.

РОБОТА З ІСТОРИЧНОЮ МАПОЮ (ЕТНІЧНА КАРТА, 1910 Р.)

1. Ознайомтеся з історичною мапою та визначте:

• а) межі проживання українців;

Межі розселення українців охоплювали східні території імперії: Східну Галичину (на схід від річки Сян), Північну Буковину та Закарпаття (північно-східна частина Угорського королівства).

• б) етнічні групи, що населяли найбільші за площею регіони імперії.

Найбільші регіони імперії заселяли численні етноси: в Угорському королівстві мешкали угорці, румуни, словаки, серби, хорвати й українці; в австрійській частині проживали австрійські німці, чехи, поляки, українці та словенці.

2. Поміркуйте, чи відповідала етнічна структура Австро-Угорщини її поділу на Цислейтанію і Транслейтанію.

Етнічна структура монархії зовсім не відповідала її поділу на дві частини. Кордон по річці Лейта враховував лише політичні інтереси австрійських німців та угорців. Інші народи виявилися поділеними або підпорядкованими одній із панівних націй. Українці жили і в австрійській частині (Галичина, Буковина), і в угорській (Закарпаття), а південні слов’яни та румуни також були розділені кордонами провінцій.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ ПІДРОЗДІЛУ 23.2

1. Які вимоги висували народи, що входили до складу Австро-Угорської імперії?

Народи імперії вимагали визнання своїх національних прав, рівності мов у навчанні й судочинстві, а також політичної автономії. Чехи домагалися відновлення окремого Чеського королівства з правами, рівними з Угорщиною. Більшість народів також активно вимагала демократизації виборчого законодавства та скасування майнового цензу.

2. Визначте, які політичні реформи здійснено за правління Франца Йосифа I.

За правління Франца Йосифа I здійснено такі політичні реформи:

• Укладено австро-угорську угоду 1867 року, яка запровадила дуалістичний устрій, конституцію для Австрії та відновлення дії конституції 1848 року для Угорщини.
• Хорватія в 1868 році отримала автономію у складі земель угорської корони (Транслейтанії).
• Знижено майновий ценз на виборах, завдяки чому право голосу здобула частина робітників і селян.
• Збільшено кількість депутатських місць для чехів у парламенті, а в чеських землях поруч із німецькою мовою в діловодстві запроваджено чеську.

3. Яка роль Франца Йосифа I в утриманні цілісності імперії?

Франц Йосиф I утримував державу завдяки своєму величезному особистому авторитету, вмінню балансувати між ворогуючими національними елітами та спиратися на армію, поліцію й чиновницький апарат. Його компроміси дозволили імперії зберегтися до початку Першої світової війни.

23.3. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

1. Охарактеризуйте розвиток сільського господарства у другій половині XIX ст. Із якими викликами зіткнулася ця традиційна галузь економіки?

Після скасування панщини у 1848 році сільське господарство поступово перейшло на ринкові рейки: поширилося вирощування цукрових буряків, переробка лісу, а з 1890-х років з’явилися кредитні каси Райфайзена, які підтримували селян позиками.

Водночас аграрії зіткнулися із серйозними викликами. Селянам бракувало досвіду ведення ринкового господарства, а поділ землі між спадкоємцями спричиняв збідніння. Австрійські фермери потерпали від дешевого угорського збіжжя та заокеанського імпорту зерна з Америки й вовни з Австралії. Особливо тяжко доводилося жителям гірських районів, які не могли конкурувати з великими рівнинними маєтками, де вже застосовували машини й добрива.

2. Визначте регіони імперії, в яких інтенсивно розвивалася промисловість.

Осердям промислового поступу стали чеські землі: Богемія, Моравія та Сілезія (тут розвивалися цукрова, вугільна та машинобудівна індустрія). Крім того, гірнича й металургійна промисловість розвивалися в альпійських регіонах Австрії, де добували руду та вугілля.

3. Чи можемо стверджувати, що розвиток економіки Австро-Угорської імперії мав колоніальний характер? Відповідь обґрунтуйте.

Так, про це свідчить помітна нерівномірність розвитку регіонів. Австрійські промислові кола перебували в залежності від корисних копалин і заводів так званих «внутрішніх колоній» (Моравії та Сілезії). Водночас східні провінції (Галичина, Буковина, Закарпаття) залишалися суто аграрними придатками, звідки вивозили дешеву сировину і робочу силу, продаючи туди готові промислові вироби із заходу імперії.

4. Попрацюйте з історичною мапою за покликанням https://cutt.ly/SrZcdlzA чи QR-кодом.

Мапа підтверджує, що Австро-Угорщина була розділена на дві великі частини за течією річки Лейта. Промислові райони зосереджувалися навколо Відня, в Альпах і в чеських землях, тоді як східні українські землі та балканські провінції залишалися переважно аграрними територіями.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Історична модель». Об’єднайтесь у пари чи групи. Самостійно створіть політичну модель «Австро-Угорщина після компромісу 1867 року: що змінилося?».

Політична модель Австро-Угорщини після компромісу 1867 року:

Ознака устрою	Характеристика моделі
Форма правління	Дуалістична (двоєдина) конституційна монархія.
Територіальний поділ	Австрійські землі (Цислейтанія) та Угорське королівство (Транслейтанія).
Глава держави	Франц Йосиф I Габсбург (імператор Австрії та апостольський король Угорщини).
Спільні інституції	Три міністерства (закордонних справ, військове, фінансів), єдина армія, флот і грошова одиниця.
Автономні інституції	Окремі парламенти, уряди, судова система та закони для кожної частини держави.
Державне гасло	«Неподільні й нерозлучні».

КОРИСНА ГРА: «ДУАЛІСТИЧНА ІМПЕРІЯ»

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за покликанням https://cutt.ly/TtQtvJpz.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

I

1. Обчисліть, скільки років тому відбулося перетворення Австрії в дуалістичну імперію. Створіть хронологічну лінію політичного розвитку Австро-Угорщини.

Австро-угорську угоду укладено у 1867 році. Відлік від 1867 року до 2026 року: 2026 – 1867 = 159 років тому відбулося перетворення імперії на дуалістичну державу.

Хронологічна лінія подій:

• 1848–1849 рр. — «Весна народів», початок правління імператора Франца Йосифа I, скасування панщини.
• 1851 р. — скасування першої конституції, відновлення абсолютизму.
• 1859 р. — поразка у війні з Францією і П’ємонтом, втрата Ломбардії.
• 1866 р. — розгром під Садовою у війні з Пруссією, вихід Австрії з Німецького союзу та втрата Венеції.
• 1867 р. — укладення австро-угорської угоди, утворення Австро-Угорщини.
• 1867–1868 рр. — багатотисячні демонстрації та страйки чехів із вимогою автономії.
• 1868 р. — укладення угоди про надання автономії Хорватії.
• 28 червня 1914 р. — теракт у Сараєво (вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда), початок Першої світової війни.
• 1916 р. — смерть імператора Франца Йосифа I.

2. Покажіть на карті кордон між Цислейтанією і Транслейтанією. Назвіть слов’янські народи, що мешкали в межах Австро-Угорщини. Знайдіть регіони, де проживали чехи, і поясніть, чому саме вони активно вимагали автономії.

• Покажіть на карті кордон між Цислейтанією і Транслейтанією:
Кордон між двома частинами імперії проходив по річці Лейта (права притока Дунаю). Землі на захід від річки утворювали Цислейтанію (австрійську частину), а землі на схід — Транслейтанію (угорське королівство разом із Хорватією та Трансильванією).

• Назвіть слов’янські народи, що мешкали в межах Австро-Угорщини:
В імперії проживали західні, східні та південні слов’яни: українці, поляки, чехи, словаки, словенці, хорвати й серби.

• Знайдіть регіони, де проживали чехи, і поясніть, чому саме вони активно вимагали автономії:
Чехи проживали на заході та північному заході монархії — у провінціях Богемія, Моравія та Сілезія. Вони вимагали автономії, тому що їхні землі були найбільш економічно й промислово розвиненими в державі. Чехи спиралися на давні традиції Чеського королівства і вважали несправедливим, що угорці здобули широкі права, а слов’янські народи залишилися другорядними.

II

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було підписано угоду про утворення Австро-Угорщини?
• Що передбачав статус дуалістичної монархії для Австрії та Угорщини?
• Хто очолював імперію під час реформ 1867 року?
• Де відбулася вирішальна битва між Австрією і Пруссією в 1866 році?
• Звідки ми можемо дізнатися про багатонаціональний склад Австро-Угорщини на початку XX століття?
• Чому чехам відмовили у створенні окремого Чеського королівства на зразок Угорського?
• Як селянам допомагали кредитні каси Райфайзена після 1890 року?
• Який результат мало вбивство спадкоємця престолу Франца Фердинанда в Сараєво?

4. Поясніть, чому Австро-Угорщина не перетворилася на федерацію.

Імперія не стала федерацією через супротив панівних еліт — австрійських німців та угорської шляхти. Вони категорично не хотіли ділитися державною владою зі слов’янськими народами. Коли ерцгерцог Франц Фердинанд запропонував перетворити державу на федерацію за зразком США, його план спричинив різкий спротив урядовців обох частин монархії, а його вбивство в Сараєво 1914 року остаточно зірвало будь-які спроби компромісних реформ.

5. Поміркуйте, якими були переваги та недоліки дуалістичної системи для народів імперії.

Перевагою системи було те, що угорці повернули самоврядування і власну конституцію, уникнувши нового повстання та зберігши стабільність держави ще на кілька десятиліть. Недоліком було те, що ця угода задовольнила лише дві нації, тоді як чехи, українці, словаки, серби й румуни залишилися без власної автономії, через що міжнаціональна ворожнеча постійно загострювалася.

III

6. Вправа «Політичні права». Визначте, які права були надані народам імперії після компромісу 1867 року. Яких прав не вистачало? Чи можна назвати Австро-Угорщину демократією другої половини XIX ст.? Відповідь аргументуйте.

Після компромісу 1867 року австрійці та угорці отримали власні конституції, законодавчі парламенти та окремі уряди. Хорватам у 1868 році надали автономію в межах Угорщини, а чехи здобули ширше представництво в парламенті та право вживати рідну мову в діловодстві.

Проте іншим народам не вистачало рівноправності: їм було відмовлено в політичній автономії, а українці в Закарпатті взагалі не мали доступу до місцевого законотворення. Навіть після реформ виборчі права мали лише 6–7% громадян, голосування залишалося відкритим, а реальну владу зосереджував монарх через армію, поліцію та право вето. Тому Австро-Угорщину не можна назвати демократією: це була обмежена конституційна монархія з пануванням вузької верхівки аристократів і чиновників.