Російська імперія в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.

Зміст

1. Поясніть, як впливали на розвиток Російської імперії самодержавство і кріпосницька система. 2. Яка подія середини XIX ст. засвідчила відсталість Російської імперії і нагальну потребу реформування держави?

1. Кріпосницька система гальмувала економічний розвиток, консервувала низьку продуктивність праці й блокувала ринок вільнонайманої робочої сили, а самодержавство заважало політичній модернізації, оскільки повністю виключало суспільство з управління державою.
2. Поразка Російської імперії у Східній (Кримській) війні 1853–1856 рр. викрила глибоку технічну та соціально-економічну відсталість держави.

ПОМІРКУЙМО!

Чого, на вашу думку, імператор боявся, висловлюючи необхідність реформування «згори»?

Олександр II боявся масових селянських бунтів і неконтрольованої революції «знизу», здатної знищити дворянське землеволодіння та повалити монархію, тому прагнув провести зміни під повним контролем влади й на вигідних для дворян умовах.

Спрогнозуйте вплив реформи на подальший розвиток Російської імперії.

Скасування кріпосного права відкрило шлях до капіталістичного розвитку: сформувався ринок вільнонайманої праці, пожвавилася торгівля й завершився промисловий переворот. Проте грабіжницькі викупні платежі, селянське малоземелля та збереження общини законсервували соціальну напругу на селі, що згодом призвело до революційного вибуху.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте «великі реформи» в Росії. Дайте їм оцінку з точки зору позитивного впливу на модернізацію суспільства Російської імперії.

«Великі реформи» 1860–1870-х років заклали підвалини для індустріалізації та модернізації держави:

• Селянська реформа дала особисту свободу селянам і стимулювала ринок праці.
• Земська й міська реформи запровадили елементи місцевого самоврядування, розвиваючи місцеву інфраструктуру, школи та лікарні.
• Судова реформа створила змагальний, відкритий суд за участю присяжних засідателів і незалежних адвокатів.
• Військова та освітня реформи запровадили загальну військову повинність і розширили мережу навчальних закладів, підвищивши загальний рівень грамотності.

ПОМІРКУЙМО!

Ви помітили, що уряди провідних держав у XIX ст. вдавалися до проведення освітніх реформ. Поясніть, який зв’язок між освітніми реформами і модернізацією.

Індустріалізація та технологічний прогрес вимагали масової підготовки кваліфікованих робітників, інженерів, лікарів і техніків. Освітні реформи забезпечували економіку фаховими кадрами, сприяли впровадженню винаходів у виробництво та формували грамотне суспільство, здатне брати участь у суспільно-політичному житті.

1. Спрогнозуйте вплив політики самодержавства та характеру опозиційних сил на політичний розвиток Російської імперії.

Небажання влади обмежити абсолютизм і заборона легальної політичної діяльності штовхали опозицію на шлях радикалізму. Відсутність діалогу між монархією та суспільством призвела до поширення нелегальних підпільних гуртків, тероризму й зробила майбутню революцію неминучою.

2. Зіставте цілі й методи боротьби опозиційних течій і рухів проти влади Російської імперії: визначте спільні й відмінні риси.

Спільною метою народників, меншовиків і більшовиків була ліквідація самодержавства та побудова справедливого соціалістичного устрою.

Відмінності полягали у поглядах на рушійні сили: народники спиралися на селянство й використовували індивідуальний терор та пропаганду, тоді як соціал-демократи орієнтувалися на робітничий клас. При цьому меншовики віддавали перевагу парламентським і реформістським методам, а більшовики виступали за збройне повстання та встановлення диктатури пролетаріату.

3. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, яким було ставлення російської опозиції до національно-визвольних рухів підлеглих народів імперії.

Більшість російських лібералів і народників дотримувалися великодержавних позицій, підтримуючи ідею єдиної та неподільної Росії та відкидаючи право народів на державну незалежність. Більшовики на словах декларували право націй на самовизначення, проте розглядали національні рухи лише як тимчасового союзника в боротьбі за повалення царату, плануючи об’єднати всі народи в новій централізованій соціалістичній державі.

Яка ідея плаката? Які настрої в російському суспільстві щодо сил Росії та Японії в майбутній війні він відображає?

Плакат транслює офіційну пропаганду: Японія зображена слабкою маріонеткою Великої Британії та США, а Росія — велетенським і непереможним богатирем. Малюнок відображає панівні напередодні війни шапкозакидацькі настрої та самовпевненість російського суспільства, яке розраховувало на легку «маленьку переможну війну».

ПОМІРКУЙМО!

Покажіть на карті територію Російської імперії на початку XX ст. Поясніть, чим Російська колоніальна імперія територіально відрізнялася від інших європейських, «морських» колоніальних імперій.

Територія Російської імперії охоплювала єдиний суцільний масив від Балтійського моря, Польщі, Фінляндії та України на заході через Кавказ і Центральну Азію до Тихого океану на сході.

Головна відмінність полягала в тому, що Російська імперія була континентальною: її колонії та підкорені народи територіально межували безпосередньо з метрополією і становили з нею єдиний суходіл. Натомість західноєвропейські імперії (Велика Британія, Франція) володіли заморськими колоніями, відокремленими від метрополії морями й океанами.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність подій історії Російської імперії. Поясніть причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Хронологічна послідовність подій:

1. Східна (Кримська) війна (1853–1856 рр.).
2. Ліквідація кріпацтва (1861 р.).
3. Російсько-японська війна (1904–1905 рр.).
4. «Кривава неділя» (9 січня 1905 р.).
5. Перша російська революція (1905–1907 рр.).
6. Столипінська аграрна реформа (1906 р.).

Причинно-наслідкові зв’язки:
Поразка в Кримській війні показала економічну слабкість Росії й змусила царат скасувати кріпацтво. Проте половинчастість реформ та поразка в Російсько-японській війні спричинили загальнонаціональну кризу. Розстріл мирної ходи 9 січня 1905 р. («Кривава неділя») дав старт революції 1905–1907 рр. Щоб збити революційну хвилю та створити заможну опору режиму на селі, влада розпочала столипінську аграрну реформу.

2. Які соціально-політичні й економічні проблеми мала розв’язати революція 1905–1907 рр.?

У політичній сфері революція мала повалити самодержавство, встановити конституційний лад і надати населенню демократичні права і свободи. В економічній та соціальній сферах стояли завдання ліквідувати поміщицьке землеволодіння, скасувати викупні платежі, впровадити 8-годинний робочий день і поліпшити умови праці робітників.

3. Визначте, що спільного в наслідках Східної (Кримської) та російсько-японської (1904–1905 рр.) воєн для розвитку Росії.

Поразки в обох війнах оголили технічну, військову та політичну відсталість імперії. Кожна з цих невдач викликала глибоку внутрішню кризу та змусила самодержавство йти на кардинальні перетворення: після Кримської війни — провести «великі реформи» 1860–1870-х років, а після поразки від Японії — погодитися на створення Державної думи та початок аграрної реформи.

4. Поясніть значення термінів і понять: «земство», «міська дума».

• Земство — всестановий виборний орган місцевого самоврядування в повітах і губерніях Російської імперії, створений реформою 1864 року для вирішення місцевих господарських і культурних справ.
• Міська дума — виборний розпорядчий орган міського самоврядування за реформою 1870 року, який займався благоустроєм, торгівлею, охороною здоров’я та початковою освітою в містах.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

5. Історики стверджують, що скасування кріпосного права стало історичним рубежем у багатовіковій історії Росії. Чи згодні ви з такою точкою зору?

Це твердження є правильним. Реформа 1861 року знищила особисту феодальну залежність селян і надала їм громадянські права, створивши умови для формування ринку вільнонайманої праці та швидкого індустріального розвитку. Разом із тим збереження поміщицьких латифундій і викупних платежів не розв’язало селянського питання до кінця.

6. Чи можна вважати, що столипінські реформи були «продовженням» реформ 1860–1870 рр.? У чому полягає їхня спільність і відмінність?

Столипінські перетворення дійсно були спробою завершити модернізацію економіки ринковими методами, яку розпочали в 1860-х роках.

Спільним було те, що обидві реформи проводилися державою «згори» з метою зберегти монархію та недоторканність поміщицьких маєтків. Відмінність полягала в ставленні до селянської общини: реформа 1861 року штучно консервувала общину для кругової поруки у сплаті викупів, а Петро Столипін намагався її зруйнувати, закріплюючи землю в приватну власність селян (хутори й відруби) для створення прошарку заможних селян-власників.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

7. П. Столипін у «Промові про влаштування побуту селян та про право власності», яку виголосив 10 травня 1907 р., зазначив: «…Супротивникам державності хотілося б обрати шлях радикалізму, шлях звільнення від історичного минулого Росії, звільнення від культурних традицій. Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія!». Як ви розумієте ці слова? Кому вони були адресовані? Чи могла Російська імперія на початку ХХ ст. уникнути революційних потрясінь?

Сенс цієї промови полягав у відстоюванні еволюційного шляху розвитку держави через поступові економічні перетворення при збереженні міцної централізованої влади та монархічного ладу на противагу насильницькому зламу традиційних підвалин імперії.

Слова були адресовані опозиційним революційним і радикальним партіям (насамперед соціалістам-революціонерам і соціал-демократам), які закликали до знищення монархії та конфіскації поміщицької землі.

Російська імперія на початку ХХ ст. навряд чи могла уникнути революції. Половинчастий характер модернізації, відсутність реального парламентаризму, гостре аграрне перенаселення, безправ’я робітників і жорстке придушення національних рухів робили суспільний конфлікт неминучим.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Столипін захищав шлях еволюційних реформ без зміни основ самодержавства, звертаючись із критикою до революційних радикалів.
• Уникнути потрясінь імперія не могла через невирішеність аграрного, робітничого, національного та політичного питань.