1 серпня 2026 р. Модерна доба

Політизація українського руху

ПОМІРКУЙТЕ

1. Назвіть ознаки третього, політичного етапу національного відродження.

Ознаками політичного етапу є перехід від суто просвітницької та культурницької роботи до відкритої політичної боротьби, висунення вимог автономії чи повної державної незалежності України, а також заснування перших нелегальних політичних гуртків і партій.

2. Уявіть себе на місці діяча / діячки громадського руху, якою була би ваша реакція на утиски з боку царської влади?

У відповідь на урядові заборони довелося б перейти до таємної підпільної діяльності, створювати нелегальні гуртки, радикалізувати політичні вимоги та переносити друк українських видань до підавстрійської Галичини, де існували вільніші умови для національного руху.

ЧИТАЄМО І РОЗУМІЄМО

Продовжуйте укладання систематизованої таблиці «Суспільні рухи в українських землях у другій половині ХІХ ст.». За підсумками роботи зіставте український, польський, російський і кримськотатарський суспільні рухи.

Національна течія	Представники (організації, течії, діячі)	Цілі діяльності	Форми діяльності
Українська	Громадівський рух (В. Антонович, М. Драгоманов, О. Кониський), Молоді громади, Братство тарасівців (І. Липа, М. Міхновський, М. Коцюбинський)	Культурно-освітня праця, піднесення національної свідомості, а згодом — вимога політичної автономії або повної державної самостійності України.	Видання часописів («Основа», «Киевский телеграф»), відкриття недільних шкіл, збирання фольклору, створення таємних гуртків і поширення нелегальних програмних маніфестів.
Польська	Польські революційні гуртки, керівники та учасники Січневого повстання (А. Потебня)	Відновлення незалежності Речі Посполитої в кордонах 1772 року (разом із Правобережною Україною) та повалення царського самодержавства.	Підготовка збройних виступів (Січневе повстання 1863–1864 років), створення підпільних організацій та агітація серед військових.
Російська	Народницькі організації («Київська комуна», «Південні бунтарі»), соціал-демократичні гуртки	Повалення царату, ліквідація поміщицького землеволодіння та побудова соціалізму на основі селянської общини.	«Ходіння в народ» (революційна пропаганда серед селян), терористичні акти проти урядовців, спроби організувати збройні бунти (Чигиринська змова 1877 року).
Кримськотатарська	Кримськотатарські просвітники, Ісмаїл Гаспринський, рух джадидизму	Модернізація мусульманського суспільства, подолання відсталості через освіту, збереження національної ідентичності в умовах імперського тиску.	Видання газети «Терджиман» («Перекладач»), відкриття новометодних шкіл, підготовка вчителів та написання світських підручників.

Спільною рисою всіх рухів був опір імперському самодержавству. Проте польські та російські діячі діяли радикально, роблячи ставку на повстання й терор. Український і кримськотатарський рухи спочатку спиралися на легальну просвітницьку діяльність, захист рідної мови та культури, і лише наприкінці ХІХ століття українські діячі перейшли до відкритої політичної боротьби за державність.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Визначте, за спогадами С. Єфремова, що об’єднувало членів молодих громад.

Членів молодих громад об’єднували спільні громадські переконання, міцна дружба, повне взаєморозуміння без зайвих слів і готовність безкорисливо працювати заради спільної ідеї.

2. Якими були відносини між членами громади?

Стосунки були щирими, довірливими та злагодженими. Між членами громади не виникало суперечок чи боротьби за лідерство, а різні риси характерів допомагали дружно виконувати спільну справу.

БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ

Пригадайте з курсу всесвітньої історії (§ 8 «Спроби осмислення нової дійсності (консерватизм, лібералізм, соціалізм)…»), у чому полягає сутність ідеологій соціалізму і марксизму.

Соціалізм — це ідеологія, що обстоює соціальну справедливість, рівність, захист інтересів найманих робітників і перехід засобів виробництва у суспільну власність для ліквідації експлуатації.
Марксизм — це революційна течія соціалізму, розроблена Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом, яка вважає класову боротьбу головною рушійною силою історії та закликає до повалення капіталізму шляхом пролетарської революції.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Об’єднайтеся в групи і виконайте аналіз історичного документа.

1. Поясніть, чому Братство тарасівців визначається як політична організація.

Братство тарасівців першим серед тогочасних об’єднань Наддніпрянщини подолало межі культурництва й відкрито проголосило політичні цілі: повалення царату, здобуття державної незалежності України та встановлення федеративного устрою.

2. Чим ідеї Братства відрізнялися від ідей громадівського руху?

Старі громадівці зосереджувалися на культурно-освітній і науковій діяльності та намагалися залишатися аполітичними в межах закону. Тарасівці ж перейшли до політичної боротьби, вимагали повної самостійності України та наполягали на обов’язковому вживанні української мови в усіх сферах життя.

3. Знайдіть у документі фрагменти, які вказують на те, що Братство тарасівців прагнуло до побудови демократичної держави, заснованої на засадах соціальної справедливості.

На прагнення до демократії та соціальної справедливості вказують такі рядки документа:

щодо рівноправності та федералізму: «…ідеалу людського ладу, в якому немає місця нациї пануючий і нациї підвладній, а українська нация в ряд з усякою другою, користуєть ся однаково рівними правами. Через се ми маємо бути цілковитими прихильниками до федерального ладу в тих державах, з якими з’єднана українська земля»;
щодо соціальної рівності: «В справах социяльно-економічних працювати мемо в дусі такого ладу, в якому немає місця нї панови, нї мужикови, нї визискувачеві, нї визискувано- му, а є місце цїловкраїнській національній родинї, що складаєтеся з рівних поміж себе правом, можливо однаково забезпечених, национально сьвідомих братів працівників».

4. Які ідеї Братства тарасівців відгукуються і в наш час?

Сьогодні залишаються актуальними ідеї захисту незалежності й суверенітету України, утвердження державної мови в усіх сферах суспільного життя, виховання молоді в національному дусі та розбудова справедливого демократичного суспільства.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Політизація українського руху».

Можу назвати час діяльності та учасників Братства тарасівців:
Братство тарасівців діяло в 1891–1898 роках (засноване влітку 1891 року біля могили Тараса Шевченка в Каневі). До його складу входили Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич, Віталій Боровик, а згодом приєдналися Борис Грінченко, Микола Міхновський, Михайло Коцюбинський, Володимир Самійленко, Євген Тимченко та інші діячі.

Можу з’ясувати ознаки політизації українського руху наприкінці ХІХ ст.:
Головними ознаками політизації були:

відхід від виключно культурницької праці та формування чітких політичних вимог;
висування ідей автономії, федералізму та повної державної самостійності України;
заснування нелегальних гуртків і підготовка ґрунту для перших політичних партій;
активне залучення радикальної студентської молоді до національно-визвольної боротьби;
створення й друк політичних програмних маніфестів («Profession de foi молодих українців»).

Можу визначити програмні засади діяльності Братства тарасівців:
Програма організації передбачала:

здобуття державної самостійності України або рівноправний федеративний устрій без пануючих і підвладних націй;
обов’язкове вживання й утвердження української мови в побуті, школах, науці та державних установах;
соціальну справедливість, рівність усіх перед законом і скасування експлуатації працівників;
запровадження демократичних свобод: свободи слова, друку, віросповідання та відокремлення церкви від держави;
патріотичне виховання дітей у свідомому українському дусі.

Можу пояснити, чим ідеї Братства тарасівців відрізнялися від ідей громадівського руху:
Громадівці діяли легальними методами, займалися переважно наукою, етнографією та просвітою, уникаючи відкритої політичної конфронтації з владою. Братство тарасівців створило підпільну політичну організацію, яка прямо проголосила боротьбу за національне визволення, відкинула лояльність до царату й поставила мету здобути державну незалежність.

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність, назвіть дати історичних подій. Запропонуйте власний варіант вправи.

Хронологічна послідовність подій:

Видання журналу «Основа» в Петербурзі (1861–1862 роки).
Валуєвський циркуляр (1863 рік).
Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873 рік).
Створення Братства тарасівців (1891 рік).

Власний варіант хронологічної вправи:

Видання Емського указу.
Заснування Революційної української партії (РУП).
Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Заснування таємної організації «Братство тарасівців».

Правильна відповідь до власного варіанта:

Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873 рік).
Видання Емського указу (1876 рік).
Заснування таємної організації «Братство тарасівців» (1891 рік).
Заснування Революційної української партії (1900 рік).

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Обговоріть діяльність Молодих громад і Братства тарасівців. Які факти їхньої історії свідчать про перехід українського національного відродження на політичний етап розвитку?

Про перехід українського руху на політичний етап свідчать такі факти:

Молоді громади під впливом Олександра Кониського та Михайла Драгоманова першими в Наддніпрянщині почали обговорювати ідею політичної самостійності та відійшли від аполітичного українофільства.
Братство тарасівців відкрито проголосило своєю кінцевою метою здобуття державної незалежності України.
Організація сформулювала політичну програму в маніфесті «Profession de foi молодих українців» (1893 рік), вимагаючи ліквідації самодержавства, широких громадянських свобод і автономії для всіх народів імперії.
Діячі Братства тарасівців створили ідейну основу для заснування першої політичної партії Наддніпрянської України — Революційної української партії (РУП) у 1900 році.

4. Визначте роль постаті Тараса Шевченка в розвиткові українського національного руху другої половини ХІХ ст.

Постать Кобзаря стала головним ідейним орієнтиром для діячів визвольного руху:

Творчість Шевченка утвердила в суспільстві ідею національної самобутності українців та необхідності боротьби проти соціального й національного гніту.
Могила поета на Чернечій горі в Каневі стала місцем паломництва української інтелігенції та символом національної єдності; київські громадівці опікувалися її збереженням.
Саме біля могили Тараса Шевченка в 1891 році молоді патріоти склали клятву вірності Україні й створили «Братство тарасівців».

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Осередки українського національного відродження діяли в умовах переслідування царським режимом. Проте це не ставало на заваді активній культурницькій і просвітницькій діяльності українців. Висловіть припущення, звідки бралися матеріальні ресурси для фінансування української справи. Доберіть з додаткових джерел інформації факти, які підтверджують ваші припущення.

Український рух фінансувався завдяки членським внескам свідомої інтелігенції, а також меценатській допомозі заможних українських підприємців і землевласників.

Ці припущення підтверджують такі історичні факти:

Родина Симиренків: Підприємці-цукрозаводчики постійно підтримували національну культуру. Платон Симиренко профінансував видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1860 року. Василь Симиренко щороку віддавав десяту частину прибутків на українські справи, утримував журнал «Київська старовина» і заповів свій статок на потреби українського руху.
Євген Чикаленко: Землевласник і громадський діяч власним коштом видавав єдину щоденну україномовну газету Наддніпрянщини «Рада», фінансував журнал «Київська старовина» та виплачував гонорари й стипендії українським письменникам, зокрема Михайлу Коцюбинському.
Єлизавета Скоропадська-Милорадович: Меценатка зі шляхетського роду надала значні кошти для заснування та роботи Літературно-наукового товариства імені Шевченка у Львові.