§ 22. Німеччина (Гісем)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли завершилося об’єднання Німеччини? Яка подія цьому сприяла?

Об’єднання Німеччини завершилося 18 січня 1871 року, коли у Версальському палаці проголосили створення Німецької імперії. Цій події сприяла перемога німецьких держав на чолі з Пруссією у франко-прусській війні 1870–1871 років.

2. Як були взаємопов’язані процеси об’єднання Німеччини та об’єднання Італії в єдині держави?

Обидві держави мали спільних суперників — Австрію та Францію. У 1866 році Пруссія й Італія виступили союзниками у війні проти Австрії, завдяки чому Італія повернула Венецію, а Пруссія об’єднала північнонімецькі землі. Під час франко-прусської війни 1870–1871 років Франція вивела свій гарнізон із Рима. Це дало змогу італійським військам увійти в місто і завершити об’єднання Італії.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Чому перемога партії на виборах не гарантувала змін у виконавчій владі?

За Конституцією 1871 року уряд не залежав від парламентської більшості. Рейхсканцлера призначав і звільняв одноосібно кайзер (імператор), тому уряд відповідав лише перед монархом, а не перед рейхстагом.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Визначте слабкі місця в економічному розвитку Німеччини.

Слабкими місцями були високий рівень мілітаризації економіки, обмеженість власних природних ресурсів і значне втручання держави та її контроль над господарством.

ПОМІРКУЙТЕ ТА ВИСЛОВІТЬ ДУМКУ

Поміркуйте та висловіть думку, які чинники сприяли збільшенню кількості міського населення Німеччини в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.

Зростанню міського населення сприяло завершення промислового перевороту і поява багатьох робочих місць на фабриках і заводах. Також вплинули створення єдиного внутрішнього ринку, модернізація сільського господарства та розвиток залізниць, якими селяни легко діставалися до промислових центрів.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Визначте мету та основні напрями діяльності канцлера О. фон Бісмарка.

Головною метою Бісмарка було зміцнення центральної влади в імперії, забезпечення внутрішньої стабільності та збереження панівних позицій Німеччини в Європі.

Основні напрями діяльності канцлера:

• Зміцнення імперії: створення загальноімперських органів влади, єдиної фінансової системи, загальнонімецької армії та мережі залізниць.
• Політика «культуркампф»: обмеження впливу католицької церкви, запровадження цивільного шлюбу та державного контролю за школами.
• Боротьба із соціалізмом: ухвалення закону 1878 року про заборону соціалістичних організацій і робітничої преси.
• Соціальні реформи: введення першого у світі робітничого законодавства (страхування від хвороб, нещасних випадків і пенсії за віком із 70 років).
• Зовнішня політика: ізоляція Франції через створення союзів (Союз трьох імператорів, Троїстий союз) та початок загарбання колоній в Африці.

За додатковими джерелами визначте, у якому історичному контексті було встановлено цей пам’ятник. Складіть короткий опис пам’ятника для туристичного путівника, ураховуючи історичний і символічний зміст.

Пам’ятник Отто фон Бісмарку в берлінському районі Грюневальд створив скульптор Макс Кляйн і відкрив у 1897 році. Монумент поставили вдячні жителі передмістя на знак пошани до Бісмарка як творця єдиної держави та діяча, який сприяв розбудові цього району.

Опис пам’ятника для туристичного путівника:
Монумент зображує «залізного канцлера» у незвичному цивільному образі. Бісмарк стоїть у довгому пальті, з капелюхом і тростиною в руках, що підкреслює образ мудрого державного діяча в повсякденному житті. Біля його ніг спокійно лежить улюблений пес породи німецький дог, який символізує пильність, відданість і приховану силу нації.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ (с. 144)

Із Цивільного кодексу Німеччини про обов’язки дружини й чоловіка (1896 р.)

«Дружина не зобов’язана коритися рішенням чоловіка, якщо вони є зловживаннями з його боку… Дружина бере прізвище чоловіка… Дружина має право й обов’язок відати спільним господарством… Дружина зобов’язана виконувати домашню роботу та допомагати чоловікові в його справах… Чоловік зобов’язаний утримувати дружину співмірно зі своїм суспільним становищем, власним майном і своєю працездатністю…»

Працюємо в малих групах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання.

1. Які обов’язки дружини й чоловіка були закріплені в документі? Як ви вважаєте, хто з них мав більше прав? Чому?

Документ закріплював за дружиною обов’язок узяти прізвище чоловіка, вести спільне домашнє господарство, виконувати домашню роботу та допомагати чоловікові в його справах. Водночас вона мала право не підкорятися рішенням чоловіка, якщо вони були зловживанням з його боку. На чоловіка покладався обов’язок утримувати дружину відповідно до свого суспільного становища, майна та працездатності.
Більше прав у тогочасному шлюбі мав чоловік, оскільки за ним визнавався статус глави сім’ї та право ухвалювати основні рішення, тоді як діяльність жінки фактично обмежувалася обслуговуванням побуту та допомогою чоловікові.

2. Які із цих норм уже втратили актуальність?

Втратили актуальність норми щодо обов’язкового прийняття жінкою прізвища чоловіка (сучасне законодавство дає право вибору або збереження дошлюбного прізвища), закріплення домашньої праці як обов’язку виключно дружини та одноосібного фінансового утримання родини лише чоловіком. У сучасному демократичному суспільстві подружжя має рівні обов’язки щодо ведення господарства та взаємної підтримки.

3. Висловіть думку, які суспільні наслідки мало таке законодавство для становища жінок у Німеччині на межі XIX—XX ст.

Це законодавство закріплювало патріархальні норми та підпорядковане становище жінки в сім’ї та державі, обмежуючи її професійну самореалізацію виключно хатнім простором. Проте визнання права не підкорятися явним зловживанням з боку чоловіка стало першим кроком до захисту прав жінок і водночас стимулювало піднесення руху за виборчі та громадянські права жінок (фемінізму) в Німеччині.

Кого ви бачите на карикатурі? Що хотів показати художник, зображуючи фігури різного розміру?

На карикатурі зображено канцлера Отто фон Бісмарка та трьох імператорів: німецького кайзера Вільгельма I, австро-угорського Франца Йосифа I та російського царя Олександра III. Велика постать Бісмарка показує його провідну роль господаря становища в європейській дипломатії, тоді як менші фігури монархів демонструють їхню залежність від політичної гри канцлера.

1. Якою могла бути мета створення цієї фотографії? Як вона ілюструє расову ієрархію колоніального світу?

Метою світлини було показати повний контроль колонізаторів над місцевим населенням для звіту та пропаганди в метрополії. Расова ієрархія показана буквально: білий колонізатор сидить на плечах темношкірого жителя, що демонструє ставлення до місцевих жителів як до безправної робочої сили.

2. Яке враження мала справити ця фотографія на німецьке суспільство?

Фотографія мала переконати німецьких громадян у могутності власної імперії та викликати відчуття вищості над колонізованими народами.

3. Які стереотипи та ідеологічні ідеї могли поширюватися через такі фотографії? Як показане уявлення колонізаторів про «цивілізацію» і «варварство»?

Світлина поширювала стереотипи про неповноцінність корінних народів Африки та ідею расової вищості європейців. «Цивілізацію» уособлює білий правитель, який несе порядок, а «варварством» колонізатори вважали місцеве населення, відводячи йому лише роль покірних слуг.

Що хотів показати автор карикатури? Які образи він використав, щоб пояснити значення Троїстого союзу?

Автор показав нерівність учасників Троїстого союзу і домінування в ньому Німеччини. Образ німецького вояка в центрі є найбільшим і найсильнішим, а союзники з Австро-Угорщини та Італії спираються на нього і залежать від військової могутності німецької імперії.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Доведіть, що Соціал-демократична партія Німеччини стала впливовою партією країни. Чому так сталося?

Впливовість СДПН доводять такі факти:

• На початку XX століття партія об’єднувала 1 мільйон членів.
• Вона сформувала найбільшу фракцію в рейхстазі, здобувши 109 депутатських місць із 397.
• Програмні документи партії (Готська та Ерфуртська програми) слугували прикладом для соціалістів усієї Європи.

Це сталося тому, що внаслідок індустріалізації робітничий клас став численним і прагнув захисту своїх прав. СДПН діяльно відстоювала інтереси робітників, а урядові заборони лише згуртували партію та додали їй авторитету в суспільстві.

ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ

Визначте та відобразіть графічно особливості правління Вільгельма ІІ. Чи був перехід до «світової політики» закономірним? Поясніть свою думку.

Особливості правління Вільгельма II:

• Відставка Бісмарка у 1890 році та скасування закону проти соціалістів.
• Перехід до «світової політики» (Weltpolitik) та боротьба за колоніальний переділ світу.
• Поширення ідеології пангерманізму та стрімка мілітаризація країни.
• Розбудова потужного військового флоту з 1898 року і проникнення на Близький Схід.

Перехід до «світової політики» був закономірним. Німеччина випередила інші європейські країни за темпами розвитку промисловості. Її підприємствам були потрібні нові ринки збуту та сировина. Оскільки світ уже був поділений між іншими імперіями, німецький уряд вдався до активної експансії.

УКРАЇНА І СВІТ

Як розуміння національних інтересів України пов’язане з ідеєю європейської безпеки? Як формування власної державності впливає на місце України в Європі?

Бісмарк зазначав, що відділення України від Росії надовго позбавить російську імперію змоги загрожувати миру в Європі. Національні інтереси України та безпека Європи збігаються, адже незалежна українська держава стримує східну імперську експансію. Формування власної державності перетворює Україну з території боротьби між імперіями на самостійного й надійного партнера в системі європейської безпеки.

ПОЧАТОК ПРАВЛІННЯ ВІЛЬГЕЛЬМА II. ПЕРЕХІД ДО «СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ»

Чому на картині О. фон Бісмарка проводжає великий натовп? Про що це свідчить? Як ви вважаєте, чи всі громадяни Німеччини захоплювалися канцлером? Поясніть свою думку.

Натовп берлінців проводжав Бісмарка після його патріотичної промови в рейхстазі 6 лютого 1888 року. Це свідчить про високий авторитет канцлера як об’єднувача німецьких земель і творця імперії. Проте захоплювалися ним далеко не всі. Католики чинили опір його політиці «культуркампф», соціал-демократи та робітники боролися проти заборонних законів, а ліберали критикували Бісмарка за зневагу до парламенту.

Працюємо в парах. Дослідіть життя та діяльність Вільгельма ІІ. Якби ви мали можливість зустріти його, то про що ви б у нього запитали? Спрогнозуйте відповіді. Результати роботи подайте у вигляді уявного інтерв’ю.

— Ваша Величносте, чому в 1890 році ви відправили у відставку канцлера Бісмарка?
— Я прагнув правити самостійно. Бісмарк дивився лише на Європу, а Німеччині потрібні були світові масштаби та новий енергійний курс.
— Навіщо Німеччині знадобився власний великий військовий флот?
— Наша торгівля і промисловість зростали з кожним днем. Німеччина мала здобути своє «місце під сонцем» і надійно захищати торговельні шляхи в океанах.
— Чи не турбувало вас, що будівництво флоту посварить країну з Великою Британією?
— Сильна держава не повинна запитувати дозволу в сусідів. Британія мусила звикнути, що на морях з’явилася нова рівна їй потужна імперія.

Чому будівництво залізниці загострило міжнародні відносини?

Спорудження Багдадської залізниці відкривало Німеччині прямий доступ до багатств Близького Сходу, Туреччини й Перської затоки. Це загрожувало британським володінням в Індії та Єгипті, а також позиціям Росії на Балканах, тому суперництво між цими державами різко посилилося.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Продовжте розповідь». Правила гри. Учні та учениці мають викласти зміст певного питання з теми, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає той, чиє речення буде останнім.

1. У 1871 році у Версалі проголосили створення єдиної Німецької імперії.
2. Нова держава об’єднала 22 монархії та три вільні міста під керівництвом Пруссії.
3. Фактичним керівником країни протягом перших двох десятиліть був канцлер Отто фон Бісмарк.
4. Уряд провів об’єднання фінансової системи, створив спільну армію та єдиний внутрішній ринок.
5. Для зміцнення державної влади Бісмарк провів наступ на права католицької церкви в межах політики «культуркампф».
6. Прагнучи спинити робітничий рух, рейхстаг ухвалив закон проти соціалістичних організацій.
7. Водночас Німеччина першою у світі ввела державне соціальне страхування для найманих працівників.
8. Завдяки контрибуції та новим технологіям країна швидко вийшла на перше місце в Європі за обсягами виробництва.
9. У зовнішній політиці Бісмарк зосередився на дипломатичній ізоляції Франції та створив Троїстий союз.
10. Новий кайзер Вільгельм II відправив Бісмарка у відставку і спрямував державу до боротьби за переділ світу.

2. Хто визначав політику Німеччини в перші 20 років після об’єднання? Поясніть, чому в Німецькій імперії перемога на виборах не гарантувала змін у виконавчій владі.

Перші двадцять років політику країни визначали імператор Вільгельм I та рейхсканцлер Отто фон Бісмарк. Перемога будь-якої партії на виборах до парламенту не вела до зміни уряду, тому що канцлера призначав особисто кайзер. Кабінет міністрів не був відповідальним перед парламентом і не йшов у відставку після втрати парламентської більшості.

3. Як політична структура Німеччини впливала на її зовнішню політику?

Вся повнота прийняття військових і зовнішньополітичних рішень зосереджувалася в руках кайзера і залежного від нього канцлера. Парламент майже не мав важелів впливу на ці питання. Завдяки цьому уряд швидко та одноосібно спрямовував ресурси на озброєння армії, укладав союзи й перейшов до курсу «світової політики».

4. Які галузі промисловості набули розвитку в Німеччині в цей період? Чому Німеччина наприкінці XIX ст. досягла промислової першості в Європі?

Найшвидше розвивалися металургія, машинобудування, хімічна та електротехнічна галузі, а також видобуток вугілля.

Німеччина досягла першості в Європі з таких причин:

• Утворився єдиний внутрішній ринок після об’єднання країни.
• Імперія отримала 5 мільярдів франків контрибуції від Франції.
• До держави відійшли багаті на залізну руду та вугілля райони Ельзасу й Лотарингії.
• Заводи будували з нуля за найновішими технічними досягненнями того часу.
• Держава щедро підтримувала фабрикантів субсидіями й військовими замовленнями, спираючись на дисципліновану кваліфіковану робочу силу.

5. Назвіть країни, що були учасниками Союзу трьох імператорів і Троїстого союзу. Із якою метою утворили ці об’єднання?

До Союзу трьох імператорів (1873 рік) увійшли Німеччина, Австро-Угорщина та Росія. Його утворили для підтримання порядку в Європі та запобігання союзу Росії із Францією.

До Троїстого союзу (1882 рік) увійшли Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Цей блок створили для військової підтримки проти Франції та Росії й подальшої боротьби за європейське домінування.

6. Чому наприкінці ХІХ ст. відбулося загострення відносин Німецької та Британської імперій?

Якісні німецькі промислові товари почали витісняти британську продукцію на світових ринках. Крім того, колоніальні зазіхання Німеччини та початок будівництва великого німецького військового флоту в 1898 році кинули відкритий виклик пануванню Британії на морях.

7. Чому Німеччина прагнула поширення впливу на Близький Схід? У чому це проявлялося?

Близький Схід приваблював німців багатими сировинними ресурсами та новими ринками збуту. Також закріплення в регіоні давало змогу послабити позиції Великої Британії на її шляху до Індії. Це проявилося в отриманні концесії на будівництво Багдадської залізниці від Османської імперії, а також у проникненні німецького капіталу в турецьку економіку та посиленні військового співробітництва.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

8. Покажіть на карті атласу колонії, здобуті Німеччиною в 1871—1914 рр. Поясніть, чому саме ці регіони були обрані. Як змінилася колоніальна карта світу після вступу Німеччини в боротьбу за заморські території?

На карті в Африці слід шукати: Того і Камерун на узбережжі Гвінейської затоки, Німецьку Південно-Західну Африку (територія Намібії) на південному заході та Німецьку Східну Африку (Танганьїка) на сході материка. В Океанії та Азії: порт Цзяочжоу (Циндао) на півострові Шаньдун у Китаї, північно-східну частину Нової Гвінеї, архіпелаг Бісмарка й Маршаллові, Каролінські та Маріанські острови в Тихому океані.

Ці землі обрали тому, що всі інші вигідні території вже захопили Велика Британія і Франція. Німеччина брала землі, які ще лишалися вільними від інших імперій, щоб заснувати військові бази та постачати сировину. Колоніальна карта остаточно розділилася між сильними державами, а прихід Німеччини спричинив гострі конфлікти й призвів до утворення блоків, які протистояли один одному перед Першою світовою війною.

9. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Порівняйте внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка та Вільгельма ІІ. Визначте головні відмінності.

Відмінне (О. фон Бісмарк)	Спільні ознаки	Відмінне (Вільгельм II)
Боровся з церквою («культуркампф») і забороняв соціалістичні організації. Зберігав мир у Європі через складну систему союзів та дипломатично ізолював Францію. Стримано ставився до захоплення колоній.	Зміцнювали авторитет імператора та панівну роль Пруссії в державі. Нарощували військову силу армії та використовували авторитарні методи керівництва.	Скасував закон проти соціалістів і прагнув особисто керувати урядом. Оголосив перехід до агресивної «світової політики» та пангерманізму. Розпочав гонку морських озброєнь проти Великої Британії.

Головна відмінність: Бісмарк прагнув утримати рівновагу сил на континенті й не вступати у конфлікти з Британією, а Вільгельм II взяв курс на силове перекроювання колоніальних володінь у світі.

10. Метод «Т-таблиця». Визначте сильні й слабкі сторони політичної системи Німецької імперії.

Сильні сторони	Слабкі сторони
Наявність парламенту та загального виборчого права для повнолітніх чоловіків.	Уряд і канцлер підпорядковувалися тільки імператору і не звітували перед парламентом.
Швидка робота централізованих імперських служб, єдиного суду, армії та грошової системи.	Повне позбавлення виборчих прав жінок і військовослужбовців.
Здатність уряду без затримок проводити важливі реформи в інтересах економіки та соціальної сфери.	Панівне становище Пруссії над усіма іншими монархіями імперії та періодичні утиски опозиції.

11. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини економічного піднесення Німеччини та його наслідки.

• Проблема: Стрімке економічне піднесення Німецької імперії наприкінці XIX — на початку XX ст.
• Причини: Об’єднання країни та створення єдиного ринку; французька контрибуція в 5 млрд франків; багаті копалини Ельзасу й Лотарингії; впровадження нових технологій; підтримка заводів державою.
• Факти й докази: Виникнення потужних картелів і заводів Круппа; швидкий розвиток хімічної та електротехнічної галузей; зростання частки у світовому виробництві з 8,5% до 14,8%; зростання частки міського населення до 60% у 1910 році.
• Висновок: Німеччина випередила промисловість європейських країн, завоювала світові ринки і розпочала боротьбу за колоніальний переділ планети.

12. Працюємо в парах. Створіть ментальну карту, що розкриває зміст основних напрямів політики О. фон Бісмарка. Із якою метою він запровадив у Німеччині соціальне законодавство?

Структура політики Бісмарка:

• Внутрішнє зміцнення: створення загальних законів, судів і протидія впливу церкви.
• Боротьба із соціал-демократами: обмеження робітничих організацій.
• Соціальне забезпечення: запровадження системи пенсій і виплат під час хвороби.
• Зовнішні справи: ізоляція Франції дипломатичним шляхом і здобуття перших колоній в Африці.

Бісмарк запровадив соціальне законодавство, щоб відвернути робітників від радикальних революційних ідей та підірвати вплив соціал-демократичної партії на суспільство.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

13. Працюємо в малих групах. Обговоріть і прокоментуйте вислови О. фон Бісмарка: 1) «Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання та напередодні виборів». 2) «Ставлення держави до вчителя — це державна політика, яка свідчить або про силу держави, або про її слабкість».

1. Бісмарк наголосив, що в цих трьох випадках люди найбільш схильні перебільшувати чи казати неправду. На війні дезінформація потрібна для перемоги над ворогом і підбадьорення населення. Після полювання мисливці вихваляються здобиччю через азарт, а перед виборами політики щедро роздають порожні обіцянки, щоб отримати голоси виборців.
2. Канцлер показав, що школа виховує наступні покоління громадян. Якщо держава дбає про вчителів, їхні доходи й повагу до них, це формує грамотних, працьовитих і відданих громадян, роблячи державу сильною. Зневага до вчителів веде до занепаду освіти та слабкості країни.

14. Чому в Німеччині не було революції наприкінці XIX ст.? Дайте аргументовану відповідь.

Революції вдалося уникнути завдяки кільком чинникам:

• Стрімкий підйом економіки створював нові робочі місця та підвищував заробітки.
• Передове соціальне законодавство гарантувало виплати в разі хвороби, каліцтва чи старості, що знижувало протестний настрій серед працівників.
• Влада одночасно тримала під контролем ліві рухи через поліцейські заборони.
• Соціал-демократи перейшли до парламентської боротьби замість підготовки збройного повстання.
• Ідеї національної єдності та гордості за успіхи держави об’єднували більшість німецького суспільства.

15. Працюємо разом. Обговоріть такі теми: «Колоніальні здобутки Німеччини: право чи агресія?», «Пангерманізм: ідея національного єднання чи прикриття імперіалізму?»

• Колоніальні загарбання Німеччини були неприхованим актом збройної агресії. Німецькі війська силою захоплювали чужі землі в Африці та Океанії, підкоряли місцеве населення і грабували ресурси заради збагачення власних монополій.
• Пангерманізм наприкінці XIX століття перетворився на прикриття імперіалізму. Спочатку це був рух за єдність німців, проте згодом він переріс у доктрину вищості німецької нації та став виправданням мілітаризму, гонки озброєнь і війни за світове панування.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

Якою державою за формою правління стала об’єднана Німеччина?
Конституційною монархією. Відповідно до Конституції 1871 року Німецька імперія являла собою союз 22 монархій і трьох вільних міст на чолі з кайзером (королем Пруссії), влада якого юридично обмежувалася парламентом (рейхстагом і бундесратом).

Перевірте здобуті знання

1. Яка особливість була притаманна економічному розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст.?
Мілітаризація промисловості. Провідну роль у створенні й підтримці важкої індустрії відігравали щедрі військові замовлення, субсидії та пільги від держави.

2. Укажіть, кому належать ці слова.
Вільгельм ІІ. Новий німецький монарх активно підтримував політику імперської експансії та прагнув утвердити верховенство Німеччини на міжнародній арені.

3. У якій країні діяв закон проти соціалістів?
Німеччина. Винятковий закон проти соціал-демократів («закон проти соціалістів») був ухвалений за ініціативи Отто фон Бісмарка у 1878 році після замахів на імператора і діяв до 1890 року.

4. Яку назву дістала політика О. фон Бісмарка, спрямована проти впливу церкви?
Культуркампф. Під гаслом «боротьби за культуру» у 1870-х роках уряд Бісмарка позбавив духовенство нагляду за школами, запровадив обов’язковий цивільний шлюб і підпорядкував діяльність церкви контролю держави.

5. Із ким вів активну боротьбу канцлер О. фон Бісмарк?
Із соціалістами. Бісмарк сприймав соціалістичні ідеї та організований робітничий рух як пряму загрозу імперському устрою, тому поєднував суворі репресії проти соціал-демократичних організацій із проведенням реформ у сфері соціального страхування.

6. Хто став імператором Німеччини наприкінці ХІХ ст.?
Вільгельм ІІ. Він став імператором у 1888 році й відмовився від обережної європейської дипломатії Бісмарка на користь глобальної «світової політики».

7. Які чинники сприяли швидкому економічному розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст. (три правильні відповіді)?

• Територіальні придбання та контрибуція від Франції (приєднання Ельзасу й Лотарингії та 5 млрд франків контрибуції після франко-прусської війни);
• Використання новітніх досягнень науки й техніки (будівництво передових підприємств хімічної, електротехнічної та машинобудівної галузей);
• Підтримка державою провідних галузей економіки (надання урядових замовлень, пільг і захисних мит).