7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 22. Український національний рух у 70–90-х роках ХІХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Уявіть життя в Україні понад 100 років тому, коли українська мова й культура були обмежені. Які труднощі чекали тих, хто їх відстоював? Чому молодь усе ж об’єднувалася з однодумцями? Сформулюйте гасло, що могло б надихати на таку боротьбу.

Діячів, які відстоювали українську мову та культуру в умовах імперських обмежень, чекали суворі переслідування. Вони стикалися з цензурними заборонами, звільненнями з посад без права викладання, арештами, засланнями та постійним поліцейським наглядом.

Молодь об’єднувалася з однодумцями через природне прагнення захистити рідну мову й культуру від русифікації, відчути власну національну гідність і допомогти рідному народові здобути освіту.

Гасло для боротьби: «Крізь темряву заборон — до світла рідного слова!».

1. Як розвивався громадівський рух на початку 70-х років ХІХ ст.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте нові риси діяльності учасників і учасниць українського руху порівняно з 60-ми роками ХІХ ст.

Новими рисами діяльності учасників українського руху на початку 70-х років XIX ст. стали:

Перехід від відкритих товариств до створення таємної організації із суворим регламентом вступу — Старої громади в Києві.
Легалізація наукової діяльності через створення державної установи — Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873 р.).
Проведення масштабних етнографічно-статистичних досліджень і першого одноденного перепису населення Києва (1874 р.).
Створення власного друкованого органу через залучення до співпраці редакції газети «Київський телеграф».
Налагодження власного книговидання й відкриття книгарень для поширення дешевої науково-популярної літератури серед народу.

2. Як реагувала влада на дії української інтелігенції

ПОМІРКУЙТЕ

Порівняйте Емський указ 1876 р. з Валуєвським циркуляром 1863 р. і запишіть висновки.

Порівняльний аналіз документів наведено в таблиці:

Ознака для порівняння	Валуєвський циркуляр 1863 р.	Емський указ 1876 р.
Ініціатор / Автор	Міністр внутрішніх справ Петро Валуєв	Імператор Олександр ІІ
Форма документа	Таємне міністерське розпорядження цензурним комітетам	Офіційний імператорський указ державного рівня
Сфера заборони	Призупинення видання шкільних підручників, букварів та духовної літератури українською мовою	Повна заборона друку оригінальних творів і перекладів, крім історичних джерел і художньої літератури російським правописом
Додаткові обмеження	Закриття недільних шкіл для народу	Заборона ввезення книжок з-за кордону, театральних вистав, співів, нот з українським текстом, закриття «Київського телеграфу» та відділу РГТ
Основна мета	Призупинити національне просвітництво серед селян	Повністю знищити український рух і витіснити мову з публічної сфери

Висновки:
Валуєвський циркуляр 1863 року був тимчасовим міністерським обмеженням і стосувався переважно початкової освіти та релігійних книг для народу. Натомість Емський указ 1876 року мав статус імператорського закону. Він запровадив тотальний наступ на українське друковане слово, театр, музику й наукові інституції. Обидва документи прагнули не допустити відокремлення України від Російської імперії, проте Емський указ діяв значно суворіше й мав на меті повне винищення української національної ідентичності.

ДОСЛІДІТЬ

Як пояснюється у документі поява Емського указу Олександра ІІ? Які заходи він передбачав? Які цілі переслідував?

Поява Емського указу в документі пояснюється висновками спеціальної комісії 1875 року. Вона заявила, що дозвіл на друк літератури українською мовою створює підґрунтя для переконання в можливості майбутнього відокремлення України від Росії.
Заходи, передбачені указом:
1. Не допускати ввезення в межі імперії без окремого дозволу будь-яких книжок і брошур, виданих за кордоном українською мовою.
2. Заборонити друкування та видання в імперії оригінальних творів і перекладів українською мовою (за винятком історичних документів у правописі оригіналів та творів художньої літератури російським правописом після цензурного розгляду).
3. Заборонити сценічні вистави, декламації, читання та друкування текстів до нот українською мовою.
4. Заборонити газету «Київський телеграф».
Цілі указу: повна ліквідація проявів українського національного руху, насильницька русифікація суспільства та недопущення виходу України зі складу Російської імперії.

ДОСЛІДІТЬ

Історик Орест Субтельний стверджував, що після 1876 р. «намагання паралізувати український рух ставали більш систематичними, ніж заходи, передбачені Валуєвським циркуляром». Чи погоджуєтеся з такою думкою? Чому?

Так, я погоджуюся з думкою Ореста Субтельного. Валуєвський циркуляр обмежував переважно початкову освіту та видання релігійної літератури для селян. Натомість Емський указ охопив усі публічні сфери суспільного життя. Влада заборонила імпорт книжок з Європи, театральні вистави, публічні читання і навіть ноти з українськими текстами. Крім того, царський уряд перейшов до прямих репресій: закрив Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, припинив випуск газети «Київський телеграф», вилучив українські книжки зі шкільних бібліотек і вислав лідерів руху за межі Наддніпрянщини.

3. Чим характеризувався громадівський рух наприкінці 70 — на початку 90-х років ХІХ ст.

ПОМІРКУЙТЕ

Як Емський указ відобразився на українському русі?

Емський указ завдав важкого удару по легальній діяльності української інтелігенції, але не зупинив руху. Влада ліквідувала Південно-Західний відділ Російського географічного товариства і закрила пресу. Багато українських діячів зазнали переслідувань або емігрували. Проте громадівці знайшли нові форми боротьби:

Вони брали участь у роботі Історичного товариства Нестора Літописця (заснованого 1873 року).
З 1882 року видавали в Києві журнал «Київська старовина».
Михайло Драгоманов заснував за кордоном друкарню, видавав часопис «Громада» і започаткував політичний етап українського руху.

ДОСЛІДІТЬ

Висловіть своє ставлення до діяльності Михайла Драгоманова. Яке значення вона мала для українського відродження?

Діяльність Михайла Драгоманова викликає глибоку повагу, оскільки він першим вивів український рух на міжнародну арену та надав йому чіткого політичного змісту.
Значення його діяльності для українського відродження полягає в таких здобутках:

Він поєднав прагнення національного визволення українців із європейськими ідеями демократії та самоврядування громад.
У Женеві він створив вільну українську друкарню і випускав часопис «Громада», який нелегально доставляли в Україну.
Він сформулював політичну програму боротьби за автономію України у складі федеративної держави.
Драгоманов поширював правду про утиски українського народу серед народів Європи та виховав нове покоління українських діячів у Галичині й Наддніпрянщині.

4. Як діяли молоді громади і «Братство тарасівців»

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості студентського руху 90-х років ХІХ ст.? У чому його спільні та відмінні риси у порівнянні з рухом 60–80-х років?

Особливості студентського руху 90-х років полягали в його рішучості, безкомпромісності та переході від аполітичного просвітництва до активної антиімперської та революційної боротьби. Студентська молодь не хотіла обмежуватися лише наукою і прагнула реальних політичних прав для України.

Спільні та відмінні риси:

Спільне: прагнення зберегти й розвивати українську мову, культуру та національну свідомість, а також боротьба проти тиску російського самодержавства.
Відмінне: діячі 60–80-х років уникали відкритих політичних вимог і зосереджувалися на науковій та культурній праці. Натомість студенти 90-х років відкинули поміркованість, створили таємне «Братство тарасівців», проголосили соборність українських земель і заклали початок першим політичним партіям.

ДОСЛІДІТЬ

Яких поглядів дотримувалися автори програмного документа «Братства тарасівців»? Що нового в цих положеннях ви бачите порівняно з поглядами діячів українського руху попередніх років?

Автори документа «Символ віри для молодих Українців» (1893 р.) дотримувалися таких поглядів:

Єдність усіх українців: австрійська й російська частини України є одним неподільним цілим, тому жодні географічні кордони не можуть розділити єдиний народ.
Захист мови: українська мова має запанувати в усіх сферах — у родині, у справах, у громаді та в літературі.
Соціальна рівність: побудова суспільства, де немає місця гнобленню панів над мужиками, а існує єдина національна родина.
Визнання українців окремим народом із правом на автономний розвиток у межах демократичної федерації.

Новими рисами порівняно з діячами минулих років стали:

Відкрите проголошення єдності (соборності) Наддніпрянщини та Галичини.
Обов’язкове використання рідної мови всіма членами організації у повсякденному та суспільному житті.
Перехід від легального культурництва до таємної політичної боротьби та висування гасел здобуття волі.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і як було створено Стару громаду?

Стара громада виникла на початку 70-х років XIX століття в Києві. Її заснували провідні діячі українського руху 60-х років, серед яких були університетські викладачі, вчителі та діячі культури. Вона діяла як таємна організація з дуже суворим регламентом прийому, де вимагалася одностайна згода всіх її учасників і учасниць. Організація принципово уникала відкритої політики й зосередилася на розвитку науки, освіти та культури.

2. Коли з’явився і які положення містив Емський указ?

Емський указ з’явився в травні 1876 року, коли його в німецькому місті Емс підписав імператор Олександр ІІ.
Основні положення указу:

Повна заборона ввозу з-за кордону книжок і брошур українською мовою без спеціального дозволу.
Заборона друку й видання оригінальних творів і перекладів українською мовою (дозволяли тільки історичні документи в правописі оригіналів та художню літературу загальноприйнятим російським правописом за суворою цензурою).
Заборона театральних вистав, декламацій, публічних читань та нот із українським текстом.
Закриття газети «Київський телеграф» та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

3. Які напрями існували в українському русі наприкінці 70 – у 90-х роках ХІХ ст.?

В українському русі кінця 70–90-х років XIX ст. чітко виокремилися три провідні напрями: помірковано-культурницький, федералістсько-громадівський та радикально-політичний.

Напрям	Провідні діячі / Організації	Основні ідеї та діяльність
Культурницький	Стара громада	Легальна наукова й видавнича діяльність, журнал «Київська старовина», Історичне товариство Нестора Літописця, аполітичне просвітництво.
Федералістський	Михайло Драгоманов	Громадівський соціалізм, видання часопису «Громада» в Женеві, вимога автономії України у складі федеративної держави, вихід на міжнародну арену.
Радикально-політичний	«Братство тарасівців»	Нелегальна політична боротьба, проголошення соборності українських земель, обов’язкове вживання рідної мови в усіх сферах, підґрунтя для заснування політичних партій (зокрема, РУП).

Характеристика кожного напряму:

Поміркований культурницький напрям: старші громадівці, які займалися легальною науковою, просвітницькою та видавничою справою в межах імперських законів (журнал «Київська старовина», Історичне товариство Нестора Літописця).
Політичний федералістський напрям: послідовники Михайла Драгоманова, які пов’язували відродження України з ідеями самоврядування громад, соціалізму та перебудови держави на засадах федерації (часопис «Громада» в Женеві).
Радикально-національний напрям: студентська молодь («Братство тарасівців»), яка прагнула рішучих змін, обстоювала соборність українських земель, обов’язкове вживання української мови в суспільстві та започаткувала створення суто політичних партійних структур (зокрема, РУП).

4. На яких питаннях національного руху зосередилася Стара громада?

Стара громада зосередилася на наукових, культурних та освітніх питаннях:

Збирання, дослідження та публікація народних пісень, казок, історичних джерел і праць.
Робота в Південно-Західному відділі Російського географічного товариства та організація наукових експедицій.
Проведення першого одноденного перепису населення Києва у 1874 році та участь в археологічному з’їзді.
Видання дешевих книжок про історію, природу й культуру України для поширення серед народу через власні книгарні.
Публікація наукових розвідок та гострих статей у газеті «Київський телеграф».

5. Уяви себе молодим співробітником / молодою співробітницею газети «Київський телеграф» у 1875–1876 pp. Склади розповідь про газету тих років.

У 1875–1876 роках наша газета «Київський телеграф» стала серцем українського життя в Києві. Наша редакція зібрала справжніх інтелектуалів: статті пишуть Михайло Драгоманов, Федір Вовк та Сергій Подолинський. Ми маємо власну друкарню, тому крім випуску щоденних номерів друкуємо корисні й недорогі книжки з історії, звичаїв і природи України, які люди охоче купують у книгарні. На сторінках газети ми відкрито порушуємо найгостріші економічні та соціальні проблеми. Працювати тут дуже відповідально, адже імперська цензура щодня стежить за нашими текстами та шукає привід для заборони газети.

6. Які були особливості студентського руху 90-х років ХІХ ст.?

Особливості студентського руху полягали в рішучому протесті проти поміркованості та аполітичності старшого покоління громадівців. Молодь обрала політичні та революційні методи боротьби. Студенти заснували таємне «Братство тарасівців» (1891 р.), створили гуртки в різних містах України та організували доставку забороненої літератури зі Львова. Вони проголосили ідею соборності українських земель, зробили вживання української мови обов’язковим правилом свого життя та підготували підґрунтя для утворення перших політичних партій.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Сформулюй 3–4 положення щодо значення громадівського руху.

Значення громадівського руху визначається такими положеннями:

Захист української мови й культури: діячі громад зберегли національні традиції в часи найжорстокіших цензурних заборон і тиску влади.
Наукове доведення самобутності українців: їхні ґрунтовні праці з етнографії, мовознавства та історії довели окремішність українського народу від росіян і поляків.
Просвітництво народу: через недільні школи, популярні книжки й часописи громадівці поширювали грамотність і знання серед простого люду.
Підготовка політичного етапу: діяльність громад виховала нову патріотичну молодь, яка започаткувала перші українські політичні партії на рубежі XIX–XX століть.

2. Виконай завдання 22.1–22.5 до § 22 в е-додатку.

Завдання 22.1–22.5 виконуються в електронному додатку до підручника в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі.

Робочий зошит

ГЗР 1

1. Уяви, що ти — історик / історикиня, який / яка створює карту українського руху 70‒90-х років ХІХ ст. для музейної виставки. На контурній карті України:

• Познач та підпиши міста, де діяли осередки Старої громади, виникли молоді громади та «Братство тарасівців»:

Осередки Старої та молодих громад: Київ (головний осередок), Харків, Одеса, Чернігів, Полтава.
«Братство тарасівців»: Канів (місце заснування на Тарасовій могилі 1891 року), осередки — Харків, Київ, Одеса, Полтава, Олександрія.

• Познач місця, пов’язані з діяльністю Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, виданням журналів («Київська старовина», «Громада»):

Діяльність Південно-Західного відділу РГТ (1873–1876 рр.) та журнал «Київська старовина» (з 1882 р.): Київ.
Журнал «Громада»: місто Женева (Швейцарія), за межами карти у винесеній рамці.

• Пунктирними стрілками покажи основні маршрути нелегального перевезення літератури:

З Женеви через австрійський Львів до Києва.
Зі Львова до Харкова та Херсона (канал постачання тарасівців 1893 року).

• Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення:

Червоний кружок — центри діяльності Старої громади.
Синій квадрат — осередки «Братства тарасівців».
Зелена зірочка — центр наукової та видавничої діяльності (Південно-Західний відділ РГТ, журнал «Київська старовина»).
Синій пунктир зі стрілкою — шляхи доставки нелегальних видань (Львів ➔ Київ, Львів ➔ Харків / Херсон).

АНАЛІЗ

Чому, на твою думку, центри громад зосередилися саме в позначених тобою на карті містах?

У цих містах діяли університети, гімназії та великі видавництва. Там була висока концентрація української інтелігенції, професорів, учителів і студентської молоді, які мали ресурси й знання для національної роботи.

Як Емський указ вплинув на географію та форми діяльності центрів українського руху?

Указ змусив діячів згорнути відкриту культурну праці в підросійській Україні й шукати підтримки за кордоном. Осередок видавничої та політичної активності перемістився до Женеви та Львова, а в Наддніпрянщині рух перейшов до конспірації, таємних гуртків і нелегального поширення заборонених видань.

2. Уяви, що ти — молодий громадівець / молода громадівка (наприклад, студент / студентка Київського університету або член / членкиня «Братства тарасівців») у 70‒90-х роках ХІХ ст., який / яка веде таємний щоденник для майбутніх поколінь. Твоя мета — зафіксувати ключові події українського національного руху в цей період. Створи хроніку подій у вигляді таблиці, де опиши 2‒3 ключові події цього руху.
Для кожної події зроби короткий запис у щоденнику від першої особи:
• дата події;
• опис події від першої особи «що я бачив / бачила / відчував / відчувала»;
• твої враження (сподівання, надія, розчарування тощо).

Дата	Подія («Сьогодні я дізнався / дізналася / побачив / побачила …»)	Твої враження (сподівання, надія, розчарування тощо)
Лютий 1873 р.	Сьогодні я побував на урочистому відкритті Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві. Побачив об’єднаних Антоновича, Чубинського та Драгоманова, які беруться досліджувати нашу землю.	Надія та натхнення. Ми нарешті здобули легальне право відкрито займатися українською наукою, збирати народні пісні та вивчати рідний край.
Травень 1876 р.	До Києва дійшла звістка з німецького Емса. Цар підписав указ про заборону українського друку, вистав, нот і закриття нашого Товариства, а Драгоманову й Чубинському окремим пунктом заборонили жити в Наддніпрянщині.	Глибоке розчарування і гнів. Імперія знову хоче знищити наше слово, але це лише зміцнює рішучість іти в підпілля.
Літо 1891 р.	На Тарасовій могилі в Каневі разом з Іваном Липою та побратимами ми дали клятву служити українському народові й заснували наше таємне «Братство тарасівців».	Віра в майбутнє та гордість. Час старшої аполітичної праці минув, молоде покоління відкрито вимагає повної національної свободи й рівності.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між подіями, використовуючи матеріал параграфа, за такою схемою:
Діяльність Старої громади та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві → Посилення суспільно-політичної діяльності громад та видання україномовної літератури → Реакція імперської влади → Видання Емського указу (1876 р.) та його наслідки для української культури → Адаптація українського руху (еміграція діячів, створення таємних організацій, перенесення активності до Галичини).
На основі тексту параграфа поясни кожен етап цього логічного ланцюга.

Діяльність Старої громади та Південно-Західного відділу РГТ (1873 р.) легалізувала українську науку. Дослідники організували збір фольклору, провели перепис населення Києва 1874 року та археологічний з’їзд.
Посилення суспільно-політичної діяльності відбулося через вихід газети «Київський телеграф», публікації гострих соціальних праць і масове видання дешевих просвітницьких книг для народу.
Реакція імперської влади проявилася у створенні спеціальної комісії 1875 року. Царські чиновники побачили в українській мові та освіті загрозу сепаратизму й відокремлення України від Росії.
Видання Емського указу 1876 року завдало нищівного удару: влада ліквідувала Південно-Західний відділ, закрила «Київський телеграф», заборонила друк і ввезення україномовних книжок, театральні вистави та звільнила провідних професорів.
Адаптація українського руху виявилася у зміні стратегії: Михайло Драгоманов виїхав до Женеви й заснував вільну друкарню, діячі перенесли видавничі плани до Галичини, заснували журнал «Київська старовина» (1882 р.), а молодь перейшла до створення таємних політизованих груп на зразок «Братства тарасівців» (1891 р.).

ГЗР 2

4. Визнач 3‒4 ключові історичні постаті, пов’язані з українським національним рухом 70‒90-х років ХІХ ст. Для кожного діяча / діячки заповни відповідні графи таблиці.

Діяч / діячка	Рух / організація	Роль / внесок
Павло Чубинський	Стара громада, Південно-Західний відділ РГТ	Очолив Південно-Західний відділ, організував масштабні етнографічно-статистичні експедиції Правобережжям, видав фундаментальні «Праці експедиції», відзначені в Парижі.
Михайло Драгоманов	Стара громада, закордонний центр у Женеві	Публікував дослідження в «Київському телеграфі», в еміграції створив українську друкарню в Женеві, видавав часопис «Громада» і сформулював концепцію громадівського соціалізму та автономії України.
Володимир Антонович	Стара громада, Київський університет	Був лідером київських громадівців, ініціював заснування Південно-Західного відділу РГТ, організував археологічний з’їзд 1874 року та розвивав українську історичну науку.
Іван Липа	«Братство тарасівців»	Став одним із засновників та ідеологів таємного «Братства тарасівців» 1891 року, співавтором програми «Символ віри для молодих Українців», яка вимагала захисту рідної мови та прав нації.

5. Уяви, що ти можеш поговорити з одним / однією із діячів / діячок українського національного руху 70‒90-х років ХІХ ст. Сформулюй 3–4 запитання до нього / неї про мотиви, ідеї та очікування від діяльності (наприклад, щодо Емського указу).

Запитання до Михайла Драгоманова:

Чому царський уряд побачив у Вашій науковій праці та викладанні загрозу імперії і вніс персональну заборону жити на Наддніпрянщині до тексту Емського указу?
Якою була головна мета заснування вільної української друкарні в Женеві та видання часопису «Громада»?
Чому Ви віддавали перевагу федеративному устрою над гаслом повної державної самостійності України?
Яким Ви бачите вихід для української культури в умовах повної заборони рідної мови в публічній сфері?

Використай чат-бот (ChatGPT, Gemini тощо), зазначивши: «Відповідай від імені [ім’я постаті]». Запиши найцікавіші відповіді.

«Імперська влада боїться не зброї, а освіти нашого народу рідною мовою. Університетська кафедра давала мені змогу відкривати студентам правду про історію України, а для самодержавства це вже є бунтом і сепаратизмом».
«У Женеві ми отримали свободу слова, якої нас позбавив Емський указ. Часопис “Громада” став відкритим трибуналом, де ми формулюємо політичну програму для всієї України й нелегально переправляємо правду на батьківщину».
«Самостійність вимагає великої організованої сили, якої наш розпорошений народ поки не має. Федералізм за зразком Швейцарії дасть громадам реальне самоврядування і захистить людину від свавілля центральної влади».

Проаналізуй: Чи відповідають отримані відповіді інформації з підручника? Чи дало змогу це інтерв’ю глибше зрозуміти мотиви історичної постаті?

Відповіді повністю узгоджуються з матеріалом параграфа про вимушену еміграцію Драгоманова, його концепцію громадівського соціалізму та прагнення автономії України у складі федерації. Такий формат допомагає зрозуміти, що федералізм Драгоманова був не відмовою від прав нації, а прагматичним розрахунком сил у тогочасних умовах абсолютизму.

6. Уяви, що ти — головний експерт / головна експертка з джерелознавства XIX ст. Твоє завдання — порівняти два документи Російської імперії, спрямовані на обмеження української мови та культури, і визначити, який із них був більш «руйнівним».
Крок 1. Зіставлення фактів та заборон
На основі матеріалу параграфа та додаткових джерел заповни таблицю для порівняння Валуєвського циркуляра (1863 р.) та Емського указу (1876 р.) — зазнач конкретні факти і приклади.

Критерій порівняння	Валуєвський циркуляр (1863 р.)	Емський указ (1876 р.)
Сфера застосування	Початкова освіта, народне читання, релігійні видання.	Публічна сфера: освіта всіх рівнів, театр, музика, книговидання, преса, ввезення книг.
Конкретні обмеження / заборони	Заборонено друк шкільних підручників, книжок для початкового читання та духовної літератури. Дозволено художні твори.	Заборонено друк оригінальних творів і перекладів (крім історичних джерел і белетристики російським правописом), ввезення книг з-за кордону, театральні вистави, тексти до нот, публічні читання. Закрито «Київський телеграф».
Ступінь жорсткості (спроба контролю чи повна заборона?)	Спроба призупинити народну освіту українською мовою; залишався легальний простір для художньої літератури.	Повна систематична заборона публічного вжитку мови та переслідування діячів (закриття установ, звільнення професорів, заслання).
Офіційність / формат	Таємне відомче розпорядження міністра внутрішніх справ цензурним комітетам.	Офіційний імператорський указ, підписаний особисто царем Олександром II.
Наслідки для українського руху	Закриття недільних шкіл, розпад перших громад, тимчасовий спад видавничої діяльності.	Закриття Південно-Західного відділу РГТ, репресії проти інтелігенції, еміграція Драгоманова, радикалізація молоді та вимушене перенесення друку до Галичини й Європи.

Крок 2. Аналіз

Історик Орест Субтельний писав, що Емський указ був «систематичнішим та безжальнішим» за Валуєвський циркуляр. Чи погоджуєшся ти з його думкою?

Так, ця оцінка цілком справедлива.

Наведи 2–3 аргументи з таблиці, яку ти щойно заповнив / заповнила, що підтверджують або спростовують цю думку.

Циркуляр 1863 року обмежував лише навчальні та релігійні книги для селян, тоді як указ 1876 року заборонив навіть театральні постановки, тексти до музичних нот і ввезення будь-яких україномовних видань з-за кордону.
Емський указ передбачав прямі адміністративні покарання: ліквідацію наукових установ (Південно-Західного відділу), цензурну заборону преси («Київський телеграф») та висилку вчених із забороною повертатися до Наддніпрянщини.

Зроби висновок: який із документів завдав більшої шкоди українській культурі й чому?

Більшої шкоди завдав Емський указ 1876 року. Він витіснив українську мову з усіх ділянок публічного життя, зруйнував офіційні наукові осередки та позбавив українців власної школи, преси й театру на десятиліття.

Вислови власну думку:
Я погоджуюся / не погоджуюся з оцінкою Ореста Субтельного, тому що…

Я погоджуюся з оцінкою Ореста Субтельного, тому що Емський указ завдав тотального удару не лише по селянській просвіті, а й по науковій та художній творчості еліти, прагнучи остаточно викорінити українську ідентичність.

ГЗР 3

7. Створи ескіз мотиваційного плаката чи сучасного інтернет-мема «Стара громада: ідеї та діячі». Твій інформаційний продукт має містити ключову ідею Старої громади та символи, що підкреслюють боротьбу за національну ідентичність.

Опис ескізу плаката: у центрі протиставлено наукову працю громадівців (книги, дослідження фольклору, газета «Київський телеграф») та цензурні імперські замки. Головне гасло підкреслює збереження національної ідентичності через культуру.

8. Розглянь у підручнику зображення палітурок словника Павла Житецького та збірок Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Що ці видання можуть свідчити про пріоритети Старої громади? У яких галузях і сферах її представники проводили дослідження?

Ці публікації свідчать, що громадавці зосередили основні зусилля на глибокому академічному вивченні рідного краю та доведенні самобутності українців. Дослідження охоплювали мовознавство, фольклористику, етнографію, історію, археологію та демографічну статистику.

Яке значення мали ці праці в умовах національного відродження?

Праці надали українському рухові беззаперечну наукову основу та спростували імперський міф про «триєдиний народ». Вони зафіксували багатство народної мови й традицій, сформували авторитет української науки в Європі та зміцнили національну самосвідомість суспільства.

9. Уяви, що ти — політичний оглядач / політична оглядачка кінця XIX ст. Твоє завдання — порівняти програмні вимоги двох ключових документів українського національного руху з інтервалом у 13 років: програми журналу «Громада» (1880 р.) та «Символу віри для молодих Українців» (1893 р.).
Крок 1. Заповни порівняльну таблицю.

Критерій	Програма журналу «Громада» (1880 р.) (ідеолог: Михайло Драгоманов)	«Символ віри для молодих Українців» (1893 р.) («Братство тарасівців»)
Основна ідея	Громадівський соціалізм, поєднання європейського демократизму з національним визволенням, свобода особистості й самоврядних громад.	Соборність українських земель, панування української мови в усіх сферах життя, безкомпромісна єдність нації без пана і мужика.
Кінцева мета	Здобуття широких національно-культурних прав та автономії України у складі реформованої федерації (за зразком США чи Швейцарії).	Цілковите визнання українців як окремого народу в межах демократичної федерації, здобуття повної національної волі й розбудова вільного ладу (з перспективною метою повної державності).
Тактика боротьби	Легальна інтелектуальна праця, критика абсолютизму, освіта народу, поширення закордонних вільних часописів.	Радикальні таємні дії, створення розгалужених підпільних гуртків, активне витіснення імперської культури, безкомпромісна принциповість молоді.
Ставлення до імперії	Вимога перетворення самодержавної Російської імперії на децентралізовану федеративну республіку.	Неприйняття імперського гніту та русифікації, рішуче протистояння колоніальному статусу України.

Крок 2. Аналіз

Зроби висновок: У чому головні подібності та відмінності між цими документами?

Подібне
Обидва документи рішуче засуджували самодержавний гніт, відстоювали право українського народу на всебічний національний розвиток, захищали рідну мову та орієнтувалися на демократичні перетворення.

Відмінне
Програма «Громади» спиралася на федералізм, космополітичний соціалізм і поступові реформи без гасла самостійності. «Символ віри» висунув на перше місце національну соборність («відрив Галичини неможливий»), тотальне вживання мови в побуті й суспільстві та пряму безкомпромісну політичну боротьбу.

Як ці відмінності відображають зміну у свідомості української інтелігенції за 13 років?

Відбувся перехід від поміркованого українофільства та сподівань на мирні ліберальні реформи царату до формування політичного націоналізму. Інтелігенція усвідомила марність суто культурницької праці в імперії і стала на шлях боротьби за політичні права.

Який документ можна вважати більш радикальним і чому?

Більш радикальним є «Символ віри для молодих Українців». Він категорично вимагав панування української мови в усіх публічних і приватних справах, об’єднував підросійську та австрійську Україну в єдине ціле й відкидав соціальні поступки панівним верствам заради волі нації.

Проаналізуй, чому «тарасівці» у 1893 р. відмовилися від федералізму, який був основою програми Михайла Драгоманова? (Поясни, що могло спричинити таку радикалізацію, ураховуючи події 1876-го та 80-х років.)

Погроми українських інституцій за Емським указом 1876 року, закриття преси та репресії 1880-х років довели марність сподівань на мирне порозуміння із самодержавством. Молоде покоління переконалося, що поміркований культурницький підхід старших діячів не захищає націю від русифікації, тому висунуло рішучі вимоги повної національної свободи, соборності українських земель та обов’язкового панування української мови в усіх сферах життя (хоча через брак сил більшість організації тоді ще розглядала демократичну федеративну Росію як практичну перехідну рамку для визнання окремішності українців).

10. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Найважливішу роль у розвитку українського національного руху на Наддніпрянщині в 70–90-х роках ХІХ ст. відігравала інтелігенція».
Використай метод PRES для відповіді, заповнивши поля нижче.

Позиція (Position): Я вважаю, що…
Українська інтелігенція відігравала вирішальну роль у національному русі Наддніпрянщини в 70–90-х роках XIX ст.

Обґрунтування (Reason): Тому що…
Саме університетські професори, вчителі, літератори та студентська молодь взяли на себе збереження мови, створення наукових центрів і формулювання перших політичних програм в умовах повної заборони українського слова.

Приклад (Example): Наприклад , …
Члени Старої громади заснували Південно-Західний відділ Російського географічного товариства і журнал «Київська старовина», Михайло Драгоманов друкував у Женеві вільний часопис «Громада», а харківські й київські студенти створили першу таємну політичну організацію «Братство тарасівців».

Висновок (Summary): Отже, можна зробити висновок, що…
Інтелігенція стала інтелектуальним та організаційним серцем руху, зберегла українську ідентичність від імперської асиміляції і підготувала ґрунт для появи українських політичних партій.