§ 22. Українське національне відродження на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. (Власов)

Зміст

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Про які дві суспільно-політичні течії на західноукраїнських землях довідалися? На підставі джерел витлумачте назви цих течій.

Із наведених джерел ми довідалися про москвофілів і народовців.

• Москвофіли отримали назву через орієнтацію на Росію та російські уряди. Вони відкидали самобутність українців і прагнули єдності з російським простором.
• Народовці взяли назву від того, що вживали народну мову й працювали для простого народу. Вони відстоювали окремішність нашого народу як від польського, так і від російського, тому почали називати себе й народ українським.

2. Яка з течій постала раніше, а яка пізніше? (Як про це сказано в уривкові 2?)

Раніше виникла москвофільська течія. Народовці постали пізніше, про що в уривку 2 сказано як про нове «молоде покоління», яке заговорило народною мовою та почало називати свій народ українським.

3. З якою течією пов’язана діяльність осередку, про який згадано в уривкові 3? Чому цей осередок мав популярність? Якими заходами він впливав на суспільно-політичну ситуацію в краї?

Діяльність осередку «Руська бесіда» у Тернополі пов’язана з народовською течією.

Цей осередок здобув популярність, бо став справжнім центром народного життя для українців Поділля. До товариства вчащали не тільки чоловіки, а й жінки. Там організували мішаний хор, а перші кроки на сцені робила славетна співачка Соломія Крушельницька.

«Руська бесіда» пожвавлювала просвітню діяльність у тісній співпраці з місцевою філією товариства «Просвіта». Осередок впливав на суспільство живим словом, відкриттям читалень, залученням молоді до співу та поширенням корисних книжок для широких верств селянства.

ЯКІ ПОЛІТИЧНІ УМОВИ СПРИЧИНИЛИ ПОЯВУ МОСКВОФІЛЬСТВА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ?

1. Які політичні умови спричинили появу москвофільства на західноукраїнських землях?

Москвофільство виникло після революції 1848–1849 років. Українська інтелігенція розчарувалася в австрійській владі Габсбургів, яка пішла на поступки полякам і фактично зробила Галичину польською автономією. Шукаючи захисту від польського наступу, частина діячів почала орієнтуватися на Російську імперію. Вони помилково плутали давні поняття «руський» і «русинський» зі словом «російський».

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

• Хто такі москвофіли?

Москвофіли (русофіли) — це суспільно-політична течія серед греко-католицького духовенства та інтелігенції Галичини, Буковини й Закарпаття другої половини ХІХ ст. Вони обстоювали культурну та державну єдність із Росією і заперечували існування окремого українського народу.

• Яким був їхній вплив на суспільно-політичне життя західноукраїнських земель?

Москвофіли мали відчутний вплив до 80-х років ХІХ століття. Вони очолювали старі організації «Галицько-руська матиця» і «Народний дім», у 1870 році створили політичну «Руську раду» та видавали газету «Слово». Москвофіли штучно насаджували язичіє, гальмували розвиток живої української мови та відштовхували молодь від національного руху.

• Чому діяльність москвофілів заохочувала влада Російської імперії?

Російський уряд вбачав у москвофілах інструмент свого політичного впливу та боротьби проти Австро-Угорщини. Імперія фінансувала їхні видання, бо заперечення існування українського народу полегшувало русифікацію та виправдовувало плани загарбання західноукраїнських земель.

ПОМІРКУЙТЕ

Прочитайте уривок із праці українського історика. Як наведені в уривкові факти характеризують діяльність москвофілів? У чому виявлялися їхня зверхність і лицемірство? Подискутуйте про те, у чому найбільша шкода від діяльності москвофілів для утвердження української національної ідеї. Які псевдонаукові твердження москвофілів використовує сучасна російська пропаганда, виправдовуючи свою агресивну війну проти України?

Наведені факти показують діяльність москвофілів як антиукраїнську та реакційну.

Зверхність діячів виявлялася у зневазі до простого народу і його мови. Наприклад, історик Денис Зубрицький заявляв, що народна говірка не підходить для науки, а селянину вистачить лише молитовника, псалтиря й катехізису. Лицемірство полягало в тому, що автори вихваляли Росію, але самі не знали російської мови. Редактор газети «Слово» видав посібник «В один час научиться малорусину по-великорусски», хоч сам до кінця життя так і не опанував російську. Священник Іван Наумович обіцяв швидке навернення галичан у православ’я, проте просто втік жити до Російської імперії.

Найбільша шкода полягала в розколі українського руху. Москвофіли дезорієнтували селян і молодь штучним язичієм, відбирали ресурси у рідної культури та підігрували асиміляторам.

Сучасна російська пропаганда використовує вигадки про «один народ від Карпат до Камчатки», заперечення окремішності українців і міф про те, що українська мова є лише діалектом російської. Цими фальшивими тезами агресор намагається виправдати вторгнення та знищення нашої державності.

ЯКУ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ВІДІГРАЛИ В 60–80-Х РР. ХІХ СТ. НАРОДОВЦІ?

2. Яку роль у формуванні української національної самосвідомості відіграли в 60–80-х рр. ХІХ ст. народовці?

Народовці стали головними захисниками української самобутності. Вони висунули ідею національної єдності всіх українських земель, розділених між Австро-Угорщиною та Росією, і почали розбудовувати літературну мову на народній основі.

У 1861 році народовці створили у Львові культурне товариство «Руська бесіда», а в 1864 році відкрили перший український театр. Для освіти народу вони заснували товариство «Просвіта» у 1868 році та відкривали читальні по селах і містах. Разом із діячами Наддніпрянщини у 1873 році вони створили Товариство імені Шевченка, яке пізніше стало центром української науки. Народовці видавали журнали «Вечерниці», «Правда» і популярну газету «Діло».

У 1885 році вони утворили першу власну політичну організацію «Народна рада», перейшовши від просвітництва до відкритого захисту прав українців.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

• Коли, як і чому в суспільному житті західноукраїнських земель виникла народовська течія?

Народовська течія виникла на початку 1860-х років. Її сформувала молода світська інтелігенція, студенти та вчителі. Головною причиною стало розчарування в австрійській владі через засилля поляків у краї та протест проти консервативного москвофільства. Молодь хотіла служити власному народові й розвивати його мову.

• Хто були її найяскравіші представники в різних регіонах Західної України?

У Галичині рух очолювали Володимир Барвінський, Олександр Барвінський, Юліан Романчук, Кость Левицький, Анатоль Вахнянин і Василь Нагірний. На Буковині лідерами були поет Юрій Федькович і вчений Степан Смаль-Стоцький. На Закарпатті народовські ідеї розвивалися слабше через постійну мадяризацію краю.

• У чому полягало значення створення народовцями культурно-освітнього товариства «Просвіта» та літературного Товариства імені Шевченка?

«Просвіта» (1868 р.) відкрила мережу сільських читалень, бібліотек і видавала доступні книжки, завдяки чому селяни ставали грамотними та національно свідомими. Літературне Товариство імені Шевченка (1873 р., згодом НТШ) об’єднало наукові й культурні сили Галичини та Наддніпрянщини і стало першою українською академією наук.

• Які провідні друковані органи народовців?

Першими осередками були журнали «Вечерниці» (1862–1863 рр.) і «Правда». Потім почали виходити газети «Батьківщина» (1879 р.) для селян, «Діло» (1880 р.) для інтелігенції, а на Буковині — перша українська газета «Буковина» (1885 р.).

• Чому з їх появою історики роблять висновок про політизацію національного руху на західноукраїнських теренах?

Газети «Діло» та «Батьківщина» прямо висвітлювали політичні події, критикували владу та москвофілів. Навколо них гуртувалися громадські діячі, які організували перше народне віче у Львові (1880 р.) та заснували політичне товариство «Народна рада» (1885 р.).

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ

На підставі замітки схарактеризуйте значення діяльності Наукового товариства імені Шевченка для розвитку українського національного руху. Із завданнями якого етапу національного відродження ця діяльність співвідносна? Чи можна вважати започаткування української наукової організації свідченням політизації українського руху? (Відповідь обґрунтуйте.)

Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) стало центром розвитку соборної української культури й академічної науки. Завдяки Михайлу Грушевському товариство створило власну друкарню, бібліотеку, музей і виховало плеяду молодих учених. Воно представляло Україну на міжнародних наукових з’їздах і фактично виконувало роль української Академії наук.

Ця праця відповідає науковому (академічному) етапу національного відродження. Учені досліджували мову, історію та культуру, підтверджуючи окремішність української нації.

Створення НТШ можна вважати свідченням політизації руху. Власна наука доводила світові спроможність нації мати державу й відкидала імперські міфи про «неіснуючий народ». Національні наукові інституції готували ґрунт для вимог автономії та самоврядування.

Прочитайте уривок із джерела. Про що в ньому йдеться? Схарактеризуйте заходи, яких уживали народовці для пробудження національної свідомості галицьких українців.

В уривку йдеться про урочистий вечір 1885 року, де виступав Олександр Барвінський із лекцією про життя й наукові здобутки Миколи Костомарова, а хор у народних подільських строях виконав твір «Боже великий, єдиний, Русь-Україну храни!».

Для пробудження самосвідомості народовці організовували просвітні лекції про видатних діячів усієї України, залучали хорові колективи та пропагували традиційне українське вбрання. Вони об’єднували інтелектуальну просвіту з емоційним впливом патріотичної музики, надихаючи людей живим українським словом.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/otuLgwIV або кодом, перегляньте відеосюжет про Юрія Федьковича. Що в долі буковинського поета подібне до долі Тараса Шевченка? Які обставини історичного розвитку українських земель зумовлюють, на вашу думку, цю подібність? Чи зацікавила вас мистецька діяльність Ю. Федьковича? Знайдіть в інтернеті та прочитайте вірш «Вечір на підгір’ю», на прикладі якого подискутуйте про джерела поетичної творчості митця. Про які вияви громадської активності Ю. Федьковича довідалися з відео? Поділіться міркуваннями про те, чому українські діячі ХІХ ст. змогли реалізувати себе в різних царинах суспільного життя. Що ви вважаєте передумовою для самореалізації? Які якості характеру сприяють цьому?

Долі Юрія Федьковича і Тараса Шевченка подібні тим, що обидва відчули тягар довгої солдатської служби в імперських арміях: Шевченко провів роки на засланні в російському війську, а Федькович понад десять років віддав цісарській армії Австрії. Обидва митці писали живою народною мовою, відображали біль свого знедоленого народу і стали провідниками національного пробудження, тому Федьковича справедливо називають «буковинським Кобзарем».

Цю схожість зумовило колоніальне становище розірваної між імперіями України. В обох імперіях панував соціальний і національний тиск, а талановиті українці мусили долати чуже середовище та захищати рідну мову.

Мистецька діяльність поета приваблює глибоким зв’язком із карпатським фольклором. У вірші «Вечір на підгір’ю» ми бачимо мальовничу природу рідного краю, тихий вечірній спокій і щиру любов автора до рідної Гуцульщини. Джерелами його натхнення стали карпатські пейзажі, народні перекази та спілкування зі звичайними горянами.

З біографії та відео відомо про значну громадську діяльність митця. Він був війтом у рідному містечку, працював інспектором шкіл Вижницького повіту, відстоював навчання українською мовою та укладав шкільні підручники. Пізніше Федькович редагував видання «Просвіти» у Львові й очолив першу газету «Буковина» в Чернівцях.

Українські діячі ХІХ ст. змушені були братися за різні справи, бо нація не мала власної держави та мала обмаль освічених лідерів. Один патріот мав одночасно писати твори, учити дітей, видавати пресу та займатися політикою.

Головною передумовою для розвитку людини є можливість здобути освіту та жити у вільному суспільстві. Цьому сприяють такі риси, як працьовитість, сміливість, цілеспрямованість і любов до свого народу.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

На підставі таблиці узагальніть матеріал параграфа, поділившись міркуваннями про причини змагальності двох основних течій у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Що спільного було в їхній діяльності? Чим кардинально вона відрізнялася?

Змагання москвофілів і народовців виникло через різне бачення майбутнього українського народу. Обидві течії шукали вихід із ситуації, коли владу в краї захопили поляки, проте обрали протилежні орієнтири.

Критерій	Москвофіли	Народовці
Спільні риси	Прагнули протистояти полонізації й онімеченню, засновували культурні товариства, видавали газети, часописи й книги, організовували дозвілля інтелігенції.	Прагнули протистояти полонізації й онімеченню, засновували культурні товариства, видавали газети, часописи й книги, організовували дозвілля інтелігенції.
Національні погляди	Вважали галичан частиною єдиного російського народу від Карпат до Камчатки, орієнтувалися на Санкт-Петербург.	Визнавали повну самобутність українців і виступали за єдність із братами з Наддніпрянщини.
Мова	Впроваджували штучне язичіє, зневажали народну мову та вважали її говіркою неосвічених селян.	Розвивали єдину літературну українську мову на живій народній основі.
Політична мета	Прагнули приєднання західноукраїнських земель до Російської імперії та брали гроші від російського уряду.	Відстоювали національне самовизначення, створення українського коронного краю в межах Австро-Угорщини та захист прав селян.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Витлумачте поняття: москвофільство, народовство.

Москвофільство — суспільно-політична течія в Галичині, на Буковині та Закарпатті у другій половині XIX ст., прихильники якої виступали за культурну й державну єдність із Росією та заперечували самобутність українського народу.

Народовство — суспільно-політична течія західноукраїнської інтелігенції з 1860-х років, представники якої обстоювали окремішність української нації, соборність українських земель і розвиток літературної мови на народній основі.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) створення політичної організації «Народна рада»; б) створення у Львові літературного Товариства імені Шевченка; в) заснування у Львові товариства «Просвіта»; г) створення у Львові при «Руській бесіді» першого українського театру на західноукраїнських землях.

Правильна хронологічна послідовність:

1. г) створення у Львові при «Руській бесіді» першого українського театру на західноукраїнських землях (1864 р.).
2. в) заснування у Львові товариства «Просвіта» (1868 р.).
3. б) створення у Львові літературного Товариства імені Шевченка (1873 р.).
4. а) створення політичної організації «Народна рада» (1885 р.).

3. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться в уривкові з джерела: «Метою Товариства є плекати та розвивати науку і мистецтво на українсько-руській мові, збирати та зберігати різні наукові предмети та пам’ятки старовини України-Руси…»

В уривку наведено витяг зі статуту Товариства імені Шевченка у Львові, заснованого у 1873 році (з 1892 року — Наукового товариства імені Шевченка, НТШ).

Документ окреслює створення багатогалузевої наукової інституції, яка займалася дослідженнями мови, історії, права, економіки, медицини та природничих наук українською мовою. Організація утримувала власну бібліотеку, музей, книгарню та друкарню. Завдяки спільній праці вчених Західної України та Наддніпрянщини Товариство перетворилося на першу українську національну Академію наук і забезпечило інтеграцію вітчизняних дослідників у європейський науковий світ.