§ 22. Російська імперія: самодержавство і спроби реформ (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Коли проголошено Російську імперію?

Російську імперію проголосили в 1721 році після перемоги Московського царства у Північній війні, коли цар Петро I прийняв титул імператора.

Чи вдалося Росії модернізувати суспільство?

Росії вдалося провести лише окремі зміни в економіці та військовій сфері. Повну модернізацію суспільства влада так і не завершила, бо самодержавство зберігало становий поділ, кріпацтво і гальмувало розвиток ринкових відносин та політичних свобод.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «самодержавство», «реформа»?

Самодержавство — це форма абсолютистського правління в Росії, де монарху належала верховна, необмежена законодавча, виконавча і судова влада.

Реформа — це мирне перетворення певної сфери суспільного життя, яке проводить влада без зміни основ державного ладу.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Які політичні зміни для Росії пропонувала «Конституція»?

«Конституція» Микити Муравйова пропонувала встановити конституційну монархію з федеративним устроєм. Вся держава мала ділитися на 13 держав і 2 області. Джерелом влади проголошували народ, встановлювали рівність перед законом, свободу слова, скасовували кріпацтво та рабство.

2. Чому, на вашу думку, ідеї Муравйова вважалися небезпечними для самодержавної влади?

Ідеї Муравйова заперечували необмежені права монарха і ставили царя під контроль закону. Проголошення народу джерелом влади та скасування кріпацтва руйнували всі підвалини імперії та позбавляли дворян їхніх виняткових привілеїв.

СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ.

1. Визначте основні зміни, введені Олександром І.

Олександр I скасував репресивні закони Павла I, відновив «Жалувані грамоти» дворянству і містам, оголосив амністію та відкрив кордони для іноземних книг. У 1802 році він замінив колегії на вісім міністерств, перетворив Сенат на вищий судовий орган. У 1803–1804 роках створив нову систему освіти з шістьма навчальними округами, а в 1810 році заснував Державну раду.

2. Чому, на вашу думку, реформаційні заходи наштовхнулися на опір дворянства?

Дворяни боялися втратити кріпаків, безкоштовну працю та свої станови привілеї. Проєкти залучення інших верств до управління державою поміщики сприймали як пряму загрозу їхній земельній власності та багатству.

3. Чи вдалось «оновити» самодержавство Олександру І?

Олександру I не вдалося суттєво змінити лад імперії. Він відмовився від проєкту конституції Михайла Сперанського через невдоволення дворян, а самого реформатора відправив у заслання. Самодержавство залишилося непорушним, а в країні після війни посилилася цензура та реакція.

СУСПІЛЬНІ РУХИ В РОСІЇ СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.

1. Як ви розумієте суть теорії «офіційної народності»?

Суть теорії Сергія Уварова полягала в трьох засадах: православ’я, самодержавство і народність. Ця формула проголошувала царську владу і панування православної церкви єдиними вірними основами життя імперії та виправдовувала збереження кріпацтва.

2. Визначте напрямки діяльності народників.

Першим напрямком була пропагандистська діяльність, коли народники з 1874 року розпочали «ходіння в народ» і кликали селян до повстання проти поміщиків та царя. Другим напрямком став індивідуальний терор, під час якого вони вбивали урядовців, поліцейських і вчинили смертельний замах на імператора Олександра II.

3. Чому на імператора Олександра ІІ, який скасував кріпацтво, вчинили замах народники? Вашу думку обґрунтуйте.

Народники вважали реформу 1861 року грабіжницькою та облудною, тому що селяни не отримали повної волі та землі без викупу. Радикали не вірили в поступки самодержавства і хотіли терором знищити імперську верхівку, щоб підштовхнути народ до соціалістичної революції.

ПОЛІТИЧНІ РУХИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1. Назвіть політичні партії та організації, що виникли в Російській імперії.

На початку ХХ ст. виникли Партія соціалістів-революціонерів (есери), Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовики та меншовики), Конституційно-демократична партія (кадети), «Союз 17 жовтня» (октябристи), а також чорносотенний «Союз російського народу».

2. Визначте основні ідеї діяльності перших російських партій.

Есери домагалися соціалізації землі та передачі її селянським громадам, підтримували терор. Більшовики прагнули збройного повстання, повалення царя і диктатури пролетаріату. Меншовики виступали за поступові реформи та союз із лібералами. Кадети відстоювали конституційну монархію, свободи й парламент. Октябристи прагнули зберегти сильну імператорську владу поруч із Державною думою. Чорносотенці відстоювали абсолютне самодержавство, націоналізм і громили революціонерів та євреїв.

3. Чи можна вважати революцію 1905—1907 років успішною? Відповідь аргументуйте.

Революцію можна вважати успішною лише частково. Народ виборов Маніфест 17 жовтня, парламент у вигляді Державної думи, основні права та скасування викупних платежів для селян. Але революція не викорінила самодержавство, цар зберіг контроль над армією та урядом, а в 1907 році розігнав опозиційну думу і звузив права громадян.

ВІР, АЛЕ ПЕРЕВІР

1. Поміркуйте, чому діяльність П. Столипіна мала неоднозначний характер.

Петро Столипін дав селянам право виходити з общини на хутори та відруби, що стимулювало господарство. Але водночас він жорстоко придушував революційні виступи військово-польовими судами через шибениці («столипінські краватки») та проводив наступ на національні права українців і фінів.

2. Чи потрібно в наші дні демонтовувати пам’ятники імперських часів?

Демонтувати такі монументи необхідно, бо вони прославляють колонізаторів та імперську політику поневолення нашого народу. Публічний простір українських міст має відображати власну історію, культуру та шанувати борців за незалежність України, а не царів і чиновників імперії.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Партійна палітра». Об’єднайтесь у пари чи групи. Створіть візуалізацію (інфографіку, колаж, постер) про програмні засади та лідерів російських партій початку ХХ століття.

Партійна палітра Російської імперії (поч. ХХ ст.) Соціалісти-революціонери (есери) Лідери: В. Чернов, О. Керенський Опора: Селянство Соціалізація землі (передача громадам), поєднання політики та індивідуального терору. РСДРП (більшовики / меншовики) Лідери: В. Ленін (більш.), Ю. Мартов (менш.) Опора: Робітники (пролетаріат) Більшовики: революція і диктатура. Меншовики: поступові реформи, співпраця з лібералами. Кадети (конституційні демократи) Лідери: П. Мілюков Опора: Інтелігенція, буржуазія Конституційна монархія, парламентська демократія, викуп земель для селян. Октябристи («Союз 17 жовтня») Лідери: О. Гучков, Д. Шипов Опора: Поміщики, великі промисловці Підтримка Маніфесту 17 жовтня, сильна монархія, поміркований розвиток. Чорносотенці («Союз рос. народу») Лідери: В. Пурішкевич, О. Дубровін Опора: Реакційне дворянство, частина церкви Непорушне самодержавство, православ'я, великоросійський шовінізм, погроми.
Назва партіїЛідериСоціальна опораПрограмні вимоги
Есери (соціалісти-революціонери)В. Чернов, О. КеренськийСеляниСоціалізація землі (передача громадам), федеративна республіка, політичний терор.
РСДРП (більшовики)В. ЛенінНаймані робітникиРеволюційне повалення царя, встановлення диктатури пролетаріату, соціалізм.
РСДРП (меншовики)Ю. МартовРобітники, інтелігенціяЕволюційний розвиток, реформи, легальна діяльність, співпраця з лібералами.
Кадети (конституційні демократи)П. МілюковЛіберальна буржуазія, освічені містяниКонституційна монархія, парламентська демократія, викуп земель у поміщиків.
Октябристи («Союз 17 жовтня»)О. Гучков, Д. ШиповПоміщики, фінансистиКонституційна монархія із сильною владою імператора, підтримка реформ уряду.
Чорносотенці («Союз російського народу»)В. Пурішкевич, О. ДубровінКонсервативні поміщики, реакційні верствиЗбереження абсолютизму, православ’я, російський шовінізм, заперечення реформ.

Навчальна інфографіка, що описує політичні партії Російської імперії початку XX століття. На плакаті зображені портрети лідерів, символи та основні програмні засади п'яти партій: есерів (В. Чернов), більшовиків (В. Ленін), кадетів (П. Мілюков), октябристів (О. Гучков) та чорносотенців (В. Пурішкевич).

КОРИСНА ГРА: «РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ»

За посиланням (https://cutt.ly/ftQtzoHQ) пропонується інтерактивна вікторина на співвіднесення історичних постатей, програмних документів і ключових подій (реформи Олександра І, діяльність декабристів, народників та партій початку ХХ ст.). Гра допомагає швидко перевірити знання дат і програмних гасел перед уроком.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Розташуйте у хронологічній послідовності: діяльність «Союзу порятунку», вбивство Олександра ІІ, створення Державної думи, повстання декабристів, початок діяльності народників.

Хронологічна послідовність:

  1. Діяльність «Союзу порятунку» (1816–1818 рр.).
  2. Повстання декабристів (14 грудня 1825 р.).
  3. Початок діяльності народників (1874 р. — початок «ходіння в народ»).
  4. Вбивство Олександра ІІ (1 березня 1881 р.).
  5. Створення Державної думи (Маніфест 17 жовтня 1905 р.).

2. Покажіть на карті міста, в яких діяли Північне та Південне товариства.

Північне товариство діяло в місті Санкт-Петербург, яке розташоване на північному заході імперії на узбережжі Фінської затоки Балтійського моря. Центром діяльності Південного товариства стало містечко Тульчин (нині Вінницька область, Правобережна Україна). Також осередки Південного товариства діяли у Василькові та Кам’янці.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

  • Коли Олександр I замінив колегії Петра I на вісім міністерств? (Відповідь: у 1802 році).
  • Що передбачала теорія «офіційної народності» С. Уварова? (Відповідь: непорушність триади «православ’я, самодержавство, народність» та виправдання кріпацтва).
  • Хто очолив повстання Чернігівського полку в Україні в січні 1826 року? (Відповідь: Сергій Муравйов-Апостол).
  • Де саме виникло Південне товариство декабристів? (Відповідь: у містечку Тульчин на Поділлі).
  • Звідки ми можемо дізнатися про програмні ідеї Північного товариства? (Відповідь: з проєкту «Конституції» Микити Муравйова).
  • Чому селяни поставилися з недовірою до пропаганди народників під час «ходіння в народ»? (Відповідь: вони зберігали наївну віру в доброго царя-батюшку, який захистить їх від свавілля поміщиків).
  • Як Маніфест 17 жовтня 1905 року змінив політичний устрій держави? (Відповідь: проголосив громадянські свободи і заснував законодавчу Державну думу).
  • Який результат мав «третьочервневий переворот» 1907 року? (Відповідь: розпуск ІІ Державної думи, зміна виборчого закону на користь поміщиків і встановлення реакційної «третьочервневої монархії»).

4. Поясніть, чому ідеї «Конституції» М. Муравйова були прогресивними для свого часу.

Проєкт Муравйова вимагав скасувати кріпацтво, проголошував народ джерелом верховної влади і встановлював рівність усіх громадян перед судом. Замість абсолютної монархії передбачався поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, а унітарну імперію пропонували перебудувати на федерацію.

5. Порівняйте бачення майбутнього Російської імперії різними політичними партіями.

Політична партіяБачення державного устрою та майбутнього Росії
ЕсериДемократична федеративна республіка, соціалізація землі з передачею громадам, знищення поміщицького землеволодіння.
БільшовикиЗбройне повалення самодержавства, диктатура пролетаріату, націоналізація всієї землі та промисловості, побудова соціалізму.
МеншовикиДемократична республіка, поступовий перехід до соціалізму через еволюційні реформи в союзі з ліберальною буржуазією.
КадетиКонституційна парламентська монархія, правова держава, розподіл влад, викуп селянами поміщицьких земель.
ОктябристиКонституційна монархія з сильною владою царя, єдина й неподільна імперія, збереження поміщицької власності.
ЧорносотенціНепорушне абсолютне самодержавство, безправ’я національних меншин, панування православної церкви і заборона реформ.

6. Вправа «Есей». Поміркуйте та напишіть есей на тему: «Чи можливо реформувати самодержавство?».

Самодержавство за своєю природою є абсолютною владою однієї людини, яка спирається на свавілля чиновників і привілеї дворян. Будь-яка справжня реформа вимагає верховенства закону, виборного парламенту та визнання прав громадянина. Як тільки правитель погоджується на ці кроки, самодержавство зникає і перетворюється на конституційну монархію.

Спроби Олександра I чи Олександра II оновити лад імперії завжди зупинялися через страх втратити контроль. Царі боялися опору дворян і згортали власні починання. Навіть створення Державної думи в 1905 році імператор Микола II перекреслив переворотом 1907 року. Самодержавство виявилося нездатним до мирного розвитку, тому його падіння в полум’ї революцій стало неминучим підсумком.

Light