§ 22. Політизація національного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ століття (Хлібовська)
Згадайте, які ключові риси «громадівського соціалізму» Михайла Драгоманова.
Ключовими рисами «громадівського соціалізму» Михайла Драгоманова були побудова суспільства на основі федералізму, вільне самоврядування громад і поєднання соціальної справедливості з національним визволенням українців. Він вважав громаду основою суспільного устрою і виступав за широку децентралізацію влади без панування централізованої держави.
Як ви розумієте значення поняття «політична партія»?
Політична партія — це добровільне об’єднання людей зі спільним світоглядом, які прагнуть досягти конкретної мети, отримати державну владу або впливати на неї задля захисту спільних інтересів.
Чи пам’ятаєте ви, що під час «Весни народів» українці в Австрійській імперії отримали перший парламентський досвід? Що вам про це відомо?
Під час «Весни народів» у 1848 році українці Галичини та Буковини вперше обрали своїх депутатів до австрійського парламенту (Рейхстагу). Українські представники, серед яких були селяни та греко-католицькі священники, використовували трибуну для вимог щодо поділу Галичини на українську та польську частини і скасування феодальних повинностей.
Упродовж уроку з’ясуйте, які політичні партії виникли в Галичині, та особливості їхньої ідеології. Підготуйте короткі тези (3-4 речення для кожної партії), які б розкривали їхні ідейні засади та головні цілі.
Русько-українська радикальна партія (РУРП) — перша українська політична партія, яку заснували в 1890 році Іван Франко та Михайло Павлик. Спочатку її програма спиралася на ідеї соціалізму задля покращення добробуту робітників і селян та демократизації суспільства. З 1895 року під впливом брошури Юліана Бачинського головною метою партії стала боротьба за самостійність України.
Українська національно-демократична партія (УНДП) — постала в 1899 році через об’єднання частини радикалів і народовців. Засновниками партії стали Юліан Романчук, Кость Левицький та Євген Левицький. Партія виступала за утворення єдиної української провінції в Австро-Угорщині з власним сеймом, а стратегічною метою проголосила соборність і незалежність усієї України. Вона стала найчисельнішою українською партією Галичини.
Українська соціал-демократична партія (УСДП) — утворена в 1899 році колишніми членами РУРП під керівництвом Юліана Бачинського, Миколи Ганкевича та Семена Вітика. Її діячі прагнули поєднати ідеї соціал-демократії з боротьбою за незалежну Українську республіку. Партія орієнтувалася на нечисленний робітничий прошарок Галичини, тому не здобула широкої підтримки.
1. РАДИКАЛІЗМ У ГАЛИЧИНІ: ІДЕЙНІ ЗАСАДИ ТА ВПЛИВ ІВАНА ФРАНКА
1. Хто були ключовими діячами радикальної течії та які ідеї вони поширювали?
Ключовими діячами радикальної течії були Іван Франко, Михайло Павлик та Остап Терлецький. Вони поширювали ідеї соціалізму і прагнули надати українському руху європейського характеру. Діячі боролися за соціальне та національне визволення українців, об’єднання всіх земель у незалежній державі та зменшення впливу релігії на суспільство.
2. Які цілі визначили для себе західноукраїнські радикали?
Західноукраїнські радикали визначили своєю метою соціальне та національне визволення українського народу, а також об’єднання всіх українських земель у межах однієї незалежної держави. Вони прагнули побудувати соціально справедливе суспільство, покращити умови життя населення, зменшити вплив релігії на суспільні процеси та пробудити політичну свідомість селян і робітників.
3. За допомогою яких видань радикали поширювали свої ідеї?
Радикали поширювали свої ідеї через часописи «Громадський друг», «Дзвін», «Молот», «Світ» та «Народ».
ЖИТТЄТЕКА
1. Яким чином біографія Івана Франка ілюструє ідею, що безперервне навчання та гнучкість до змін є ключовими для успішного розвитку людини протягом усього її життя?
Іван Франко постійно навчався: закінчив початкову школу, Дрогобицьку гімназію, навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах і здобув ступінь доктора філософії. Гнучкість до змін проявилася в тому, що він спершу займався активною політичною діяльністю й заснував перші партії, а згодом зосередився на науковій та літературній праці в Науковому товаристві імені Шевченка.
2. На основі життєпису та цитати Павла Тичини сформулюйте результати діяльності Івана Франка.
Іван Франко написав численні літературні шедеври, заснував перші політичні партії Галичини та передав усю книжкову й рукописну спадщину Науковому товариству імені Шевченка. За словами Павла Тичини, він замінив собою цілі державні установи та став для Західної України «університетом, енциклопедією, академією наук і народним міністром культури та освіти».
2. УТВОРЕННЯ ПЕРШИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ
1. Коли утворилася перша українська політична партія? Яка мета її діяльності?
Перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія (РУРП) — утворилася в 1890 році. Спочатку вона ставила за мету впровадження соціалізму задля покращення добробуту робітників і селян та демократизації суспільства, а з 1895 року визначила головною ціллю здобуття незалежності України.
2. Хто і коли створив УНДП? Якою була мета партії?
Українську національно-демократичну партію створили в 1899 році Юліан Романчук, Кость Левицький та Євген Левицький. Метою партії було створення єдиної української провінції в Австро-Угорщині з власним сеймом та адміністрацією, згуртування галичан з українцями Наддніпрянщини та боротьба за майбутню соборність і незалежність України.
3. Хто і коли створив УСДП? Якою була мета партії?
Українську соціал-демократичну партію заснували в 1899 році під керівництвом Юліана Бачинського, а її лідерами також були Микола Ганкевич та Семен Вітик. Метою партії було поєднання ідей соціалізму з вимогою політичної незалежності України та захист прав робітників.
ЖИТТЄТЕКА
1. Як праця «Україна irredenta» та активна участь Юліана Бачинського у політичних партіях допомогли сформувати ідеї української державності та соборності?
Юліан Бачинський у своїй книзі вперше чітко довів, що успішний економічний і культурний розвиток народу можливий лише в незалежній державі. Завдяки його активній праці в РУРП та УСДП ідея державної самостійності й соборності стала головною програмною метою українського політичного руху.
2. На основі життєпису та цитати Степана Барана сформулюйте результати діяльності Юліана Бачинського.
Юліан Бачинський обґрунтував потребу державної самостійності, дослідив проблеми еміграції та брав активну участь у розбудові партій і подіях Української революції. За словами Степана Барана, праця Бачинського разом із «Кобзарем» Тараса Шевченка перетворила гімназистів і студентів на свідомих українських «державників та соборників».
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. За допомогою інтернет-ресурсів знайдіть інформацію про зміст праці Юліана Бачинського «Україна irredenta». Випишіть 3-5 ключових фактів, які, на вашу думку, є найважливішими для розуміння ідеї, яку пропагував автор. Зверніть увагу, чи справдилися якісь із висловлених у книзі прогнозів щодо майбутнього України.
- Це перша праця в українській суспільній думці, де прямо висунуто вимогу повної державної незалежності України.
- Автор довів, що політична самостійність є необхідною умовою для економічного розвитку та виживання української нації.
- Бачинський наголосив на соборності, тобто об’єднанні українських земель Австро-Угорщини та Російської імперії від Сяну до Кавказу.
- Книга переконала галицькі політичні партії включити пункт про самостійну Україну у свої програми.
- Прогноз Бачинського про крах імперій та виникнення незалежної української держави справдився під час визвольних змагань 1917–1921 років і остаточно в 1991 році.
2. Як ви вже знаєте, «Україна irredenta» була вперше опублікована ще у 1895 році. Поміркуйте, чому ідея «уярмленої України» залишалася настільки важливою та актуальною, що потребувала перевидання за кордоном майже через 30 років?
Після поразки Української революції 1917–1921 років українські землі знову опинилися під владою Польщі, СРСР, Румунії та Чехословаччини. Перевидання книги в Берліні у 1924 році нагадувало світові про несправедливий колоніальний поділ України та підтримувало боротьбу за відновлення незалежної соборної держави.
3. УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ГАЛИЦЬКОМУ СЕЙМІ ТА АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ У ВІДНІ
1. Чому парламентська діяльність була важливою для політичного життя Західної України?
Парламентська діяльність привчала українських діячів до політичної відповідальності та участі в прийнятті рішень. Вона давала змогу законно захищати інтереси виборців, розробляти закони і прискорювала зростання національної свідомості народу.
2. Яку роль відіграв Галицький крайовий сейм у розвитку українського парламентаризму?
Галицький сейм став головним майданчиком для відстоювання прав українців і формування взаємин із поляками. Українські посли-народовці виголошували із сеймової трибуни вимоги щодо самостійності, поділу Галичини на українську і польську частини та захисту прав рідної мови.
3. Як українські депутати в Державній Раді (Рейхсраті) намагалися досягти своїх цілей?
Українське представництво в парламенті було нечисленним, тому депутати виявляли лояльність до австрійського уряду в загальних питаннях. Натомість вони намагалися отримати поступки для українців: розширення автономії краю, обмеження свавілля польської адміністрації та збільшення фінансування українських шкіл.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Складіть історичну довідку про Галицький сейм за алгоритмом: кількість депутатів; представництво від соціальних груп; періодичність виборів; сесії сейму; приміщення сейму; чисельність українських депутатів; національні вимоги народовців. Результати роботи обговоріть у класі.
| Параметр | Характеристика |
|---|---|
| Кількість депутатів | Спочатку 150 послів, пізніше кількість зросла до 161 депутата. |
| Представництво від соціальних груп | Депутатів обирали за куріями: великі землевласники, торговельно-промислові палати, міста та сільські громади. |
| Періодичність виборів | Вибори призначалися один раз на 6 років. |
| Сесії сейму | Скликалися щорічно у Львові за наказом австрійського імператора. |
| Приміщення сейму | Спеціальна будівля у Львові (нині головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). |
| Чисельність українських депутатів | Кількість змінювалася від 49 послів на перших виборах до 12–20 осіб у наступні роки через махінації польської влади. |
| Національні вимоги народовців | Поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську), запровадження української мови в школах та установах, відкриття українського університету. |
2. Розгляньте світлину поруч із рубрикою. Що, на вашу думку, символізує той факт, що будівля, яка колись була центром законодавчої влади, тепер є осердям освіти та науки?
Цей факт показує, що знання, освіта та наука є справжньою основою міцної держави та свободи народу. Будівля сейму перетворилася на університет імені Івана Франка, що символізує перемогу ідей просвіти та національної культури над політичною несправедливістю минулого.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поясніть, чому саме наприкінці ХІХ століття виникла потреба в створенні цих партій і як їхня поява змінила характер українського національного руху в Галичині?
У 1890 році виникла РУРП, а в 1899 році — УНДП та УСДП. Наприкінці XIX століття звичайної культурно-просвітницької роботи стало замало для захисту інтересів українців від утисків польської адміністрації. Поява політичних партій організувала рух, вивела його на парламентський рівень і чітко поставила головну мету боротьби — здобуття незалежності та соборності України.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Наскільки вислів «Галичина — «український П’ємонт»» є точним та повним для характеристики ролі цього регіону? Обґрунтуйте свою думку, посилаючись на конкретні факти зі схеми, що свідчать про унікальність та вплив Галичини на українське національне відродження кінця ХІХ століття. Чи були, на вашу думку, інші регіони, що могли претендувати на подібну роль?
Вислів «український П’ємонт» є дуже точним, оскільки саме Галичина стала осередком національного єднання українців, як королівство П’ємонт для Італії. У краї діяла перша багатопартійна система, працювало Наукове товариство імені Шевченка, функціонувала кафедра історії у Львівському університеті та розвивалася «Просвіта». Інші регіони, зокрема Наддніпрянщина, не могли стати таким центром через царські заборони українського слова та жорстокі переслідування поліції.
2. Використовуючи інформацію зі схеми, створіть карту пам’яті, яка б візуально пояснювала, як кожен із елементів (політичні зміни, освітній розвиток, партійне будівництво, кооперативний рух тощо) сприяв перетворенню Галичини на «український П’ємонт». Поясніть, чому саме сукупність цих факторів мала вирішальне значення, а не окремі події.
Сукупність цих чинників мала вирішальне значення, оскільки вони взаємно підсилювали один одного. Освіта і товариство «Просвіта» підносили грамотність селян, кооперативи захищали їхні господарства від розорення, а політичні партії формували чіткі державницькі вимоги в сеймі. Окремо жоден із цих напрямів не зміг би підняти суспільство на боротьбу за незалежність і соборність.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/rr8aXiP5 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/rr8aXiP5.