§ 22. Національне відродження кримських татар. Антиєврейські погроми (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Як і коли було ліквідовано Кримський ханат?

Російська імперія ліквідувала Кримський ханат у 1783 році. Імператриця Катерина II видала маніфест про приєднання Криму, Тамані та Кубані до Росії. Кримські татари втратили власну незалежну державу, а їхні землі увійшли до складу імперії.

2. ГР 1. Якими були особливості робітничого руху в тогочасній Європі?

Робітничий рух став наслідком індустріалізації та зростання кількості найманих робітників на заводах і фабриках. Робітники не мали власності, страждали від важких умов праці, мізерної платні та економічних криз. Вони об’єднувалися у спілки, влаштовували страйки та підтримували соціалістичні партії, щоб боротися за свої права і покращення життя.

3. ГР 1. У чому полягала ідеологічна концепція соціалізму?

Соціалізм ґрунтувався на прагненні створити справедливе суспільство рівних людей без експлуатації та поділу на бідних і багатих. Його прибічники виступали за передачу засобів виробництва у суспільну або державну власність і розподіл благ для добробуту всього народу.

4. ГР 1. Поясніть сутність марксистського вчення.

Марксизм стверджував, що вся історія людства є історією боротьби класів. Згідно з цим вченням, пролетаріат має об’єднатися, здійснити революцію, повалити владу буржуазії та встановити соціалістичний лад без приватної власності.

5. ГР 1. Що таке земства? Якими були їхні повноваження?

Земства — це виборні органи місцевого самоврядування в Російській імперії, які виникли під час реформи 1864 року. Вони займалися суто господарськими й соціальними справами на місцях: будували школи й лікарні, організовували медичну допомогу, прокладали дороги, розвивали поштовий зв’язок, взаємне страхування та агрономічну службу.

1. ЗАРОДЖЕННЯ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОГО І РОБІТНИЧОГО РУХІВ

1. ГР 1. Працюємо в парах. Визначте передумови розгортання соціал-демократичного і робітничого рухів.

Головною передумовою стала індустріалізація, яка спричинила появу великих заводів і формування пролетаріату. Робітники жили в тяжких умовах, отримували низьку платню і не мали жодного соціального захисту під час економічних криз. Через це вони шукали захисту і легко сприймали соціалістичні та марксистські ідеї, які обіцяли рівність і подолання бідності.

2. ГР 2. Поясніть, що таке пролетаріат і чому саме він був головною силою в реалізації марксистського вчення.

Пролетаріат — це верства найманих працівників, які не мають власності на засоби виробництва і живуть виключно завдяки продажу своєї робочої сили. Карл Маркс і його послідовники вважали саме робітників головною силою змін, тому що вони були організовані спільними умовами заводської праці й не мали приватної власності, за яку могли б триматися, тому були готові йти на рішучу революційну боротьбу.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

ГР 2. Прочитайте рядки з пісні-гімну «Бунду». Про яку мету організації в ній ідеться?

У тексті гімну йдеться про повне оновлення суспільства та досягнення соціальної справедливості й рівності. Організація прагнула знищити становий і майновий поділ, щоб у світі не стало жебраків, багатіїв, панів і рабів, а всі знедолені робітники здобули рівні права і свободу.

2. ЗЕМСЬКИЙ РУХ

ГР 2. Поясніть суперечність між «ліберальним» характером земств і тим, що вони складалися переважно з поміщиків.

Суперечність полягала в тому, що дворяни-поміщики традиційно належали до найбільш консервативного прошарку імперії, який підтримував самодержавство. Проте під час роботи в земствах саме поміщики-ліберали щодня бачили відсталість сіл, злидні селян і свавілля царської адміністрації. Тому вони вимагали реформ, правопорядку, розвитку освіти та обмеження влади царя через ухвалення конституції.

3. НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР. І. ГАСПРИНСЬКИЙ

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Висловіть спільну думку, якому етапу українського відродження відповідав національний рух кримських татар наприкінці ХІХ ст. і чому.

Я вважаю, що кримськотатарський рух наприкінці XIX ст. відповідав культурно-просвітницькому етапу, подібно до діяльності українських громадівців. Оскільки його провідники зосередилися на захисті національної самосвідомості, подоланні неписьменності та боротьбі проти клерикалізму й відсталості. Наприклад, Ісмаїл Гаспринський започаткував світську систему навчання джадидизм, уклав нові підручники й видавав газету «Терджиман». Отже, рух створював інтелектуальну й освітню базу для народу і ще не висував відкритих вимог щодо здобуття політичної влади чи відокремлення.

ГР 2. Опишіть заняття в татарській школі від імені одного з її вихованців.

Мій ранок розпочинається в мектебі, де ми з іншими хлопчиками сидимо на килимах навколо вчителя. У старій школі ми годинами просто зазубрювали релігійні тексти арабською мовою і часто навіть не розуміли їхнього змісту. Тепер же вчителі навчають нас за новим звуковим методом, про який розповів поважний Ісмаїл-бей. Ми вчимося складати рідні слова з літер, пишемо у зошитах, читаємо зрозумілу книгу «Учитель дітей», знайомимося з лічбою та історією. Навчатися стало цікаво, бо ми дізнаємося багато нового про світ і починаємо краще розуміти рідну мову.

4. АНТИЄВРЕЙСЬКІ ПОГРОМИ

ГР 2. Метод «Найкращий варіант». Чому російський уряд не перешкоджав погромам?

Російський уряд свідомо не перешкоджав погромам, оскільки бачив у євреях зручного цапа-відбувайла. Влада хотіла спрямувати невдоволення та гнів бідного люду проти іншої національної меншини, щоб відвернути селян і робітників від протестів проти самого самодержавства. Пасивність поліції та чутки про «дозвіл царя» допомагали імперському режиму виправдовувати власну антисемітську політику.

ГР 3. Працюємо разом. Яку роль у дискримінації та погромах євреїв відігравали стереотипи та упередження?

Стереотипи та хибні чутки зображували євреїв винуватцями зубожіння селян і всіх економічних проблем у країні. Після вбивства Олександра II поширився міф про причетність євреїв до теракту. Такі упередження знімали з нападників моральні обмеження, тому погромники сприймали насильство й грабунки як виправдану помсту.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Причини появи робітничого руху: швидка індустріалізація породила багатотисячну армію пролетаріїв, які страждали від важкої праці, хвороб, низької оплати та безправ’я перед фабрикантами.
• Роль земського руху в оновленні Російської імперії: земства створили дієву систему місцевих лікарень, шкіл і доріг, а також стали головним осередком легальної ліберальної опозиції, що вимагала конституції та прав для людей.
• Початок національного відродження кримськотатарського народу: діяльність інтелігенції на чолі з Ісмаїлом Гаспринським і впровадження світської системи освіти та газети «Терджиман» зупинили асиміляцію кримських татар і піднесли їхню національну культуру.
• Антиєврейські погроми на українських землях: хвилі жорстокого насильства стали трагедією єврейського народу й наслідком розпалювання імперською владою міжнаціональної ворожнечі, що змусило понад мільйон людей виїхати за кордон.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1883 рік — початок видання Ісмаїлом Гаспринським у Бахчисараї першої кримськотатарської газети «Терджиман» («Перекладач»).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаємо і розуміємо

1. ГР 1. Де й коли виникла перша робітнича організація? Опишіть особливості та прояви розгортання соціал-демократичного та робітничого рухів на українських землях у складі Російської імперії.

Перша робітнича організація — «Південноросійський союз робітників» — виникла в 1875 році в Одесі. Її заснував Євген Депрерадович, а спілка об’єднала близько 250 осіб, поширювала листівки та керувала страйками, поки її не розгромила поліція. Особливість поширення соціал-демократії на українських землях полягала в тому, що її першими носіями були не робітники, а університетська інтелігенція (Микола Зібер і Сергій Подолинський). У 1890-х роках у Києві, Катеринославі та Харкові виникли «Союзи боротьби за визволення робітничого класу», а в 1898 році представники цих гуртків узяли участь у створенні РСДРП у Мінську. Також серед єврейського пролетаріату активну діяльність розгорнула партія «Бунд».

2. ГР 1. Із якою подією пов’язують початок політичної організації земств? Чи можна стверджувати, що земський рух мав деякі спільні цілі з українським національним рухом? Чому?

Початок політичної організації земств пов’язують зі з’їздом земських діячів у Харкові в 1878 році, де вони домовилися об’єднати сили та боротися за конституцію. Земський рух мав спільні риси з українським рухом, адже обидва прагнули обмеження царського свавілля, децентралізації управління, розвитку освіти для простого народу та введення конституційного ладу з гарантіями громадянських прав. Багато земських діячів на Чернігівщині чи Полтавщині одночасно підтримували українські культурні заходи.

3. ГР 1. Коли розпочалося кримськотатарське національне відродження? Як воно відбувалося? Яку роль у ньому відіграв І. Гаспринський?

Кримськотатарське національне відродження розпочалося у 80-х роках XIX століття. Молода інтелігенція під впливом молодотурків прагнула оновити традиційне суспільство, подолати клерикалізм і розширити права жінок. Провідником цього руху став Ісмаїл Гаспринський — міський голова Бахчисарая, просвітитель і видавець. Він заснував звуковий метод навчання грамоти (джадидизм), увів світські предмети до шкіл і з 1883 року видавав газету «Терджиман», яка поширювала ідеї освіти та діалогу між народами.

4. ГР 1. Наведіть ключові слова, які розкривають зміст понять «погром», «антисемітизм», «сіонізм».

Поняття	Ключові слова
Погром	Насильство, напад, грабунок, убивства, упередження, беззаконня, провокація.
Антисемітизм	Ворожість, нетерпимість, дискримінація, межа осілості, переслідування євреїв.
Сіонізм	Національний рух, власна держава, Палестина, репатріація, повернення на батьківщину, алія.

5. ГР 1. Поясніть причини антиєврейських погромів 1881—1884 рр.

Головними причинами погромів були штучне нагнітання антисемітизму царською владою, економічне суперництво в торгівлі та промисловості після реформи 1861 року, а також пошук винних у злиднях населення. Приводом до масових погромів стало вбивство народниками імператора Олександра II у 1881 році. Влада й преса поклали провину на євреїв, а провокатори поширювали чутки про вигаданий царський указ із дозволом грабувати єврейські квартали.

6. ГР 2. Як ідеї їдишкейту та дойкейту в «Бунді» відображали проблему національної ідентичності у Східній Європі?

Ці ідеї відображали прагнення євреїв зберегти власну самобутність без переселення в інші краї. Ідея їдишкейту передбачала розвиток народної мови їдиш, культури та освіти саме для східноєвропейських євреїв. Принцип дойкейту («тутешності») стверджував право євреїв жити там, де вони народилися, і боротися за свої соціальні та національні права на місці, відкидаючи заклики сіоністів емігрувати до Палестини.

Застосовуємо і аналізуємо

7. ГР 1. Покажіть на карті атласу міста, у яких відбулися антиєврейські погроми, та губернії, де земський рух був найвпливовішим і найрадикальнішим.

• Міста, де відбулися погроми: Єлисаветград (початок хвилі 1881 року, Центральна Україна), Київ (Середнє Подніпров’я), Одеса та Аккерман (Північне Причорномор’я), містечко Балта (Поділля), Сміла, Летичів, а також Варшава. Усі вони розташовувалися в межах смуги осілості або на півдні імперії.
• Губернії з найвпливовішим і найрадикальнішим земським рухом: Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії на Лівобережній і Слобідській Україні.

8. ГР 1. Які утиски діяли щодо євреїв у Російській імперії? Наведіть приклади.

Головним утиском була «смуга осілості», яка забороняла євреям вільно обирати місце проживання поза визначеними західними та південними губерніями. Також діяли відсоткові норми на вступ до гімназій та університетів, які обмежували доступ єврейської молоді до знань. Євреям забороняли купувати землю, обіймати державні посади, служити офіцерами в армії, а за законами Олександра III їх примусово виселяли із сіл до міських містечок.

9. ГР 2. Працюємо в парах. Проаналізуйте кримськотатарське національне відродження: визначте його головні цілі й досягнення, поясніть, як ці процеси впливали на культуру, освіту та політичне життя населення.

Головними цілями руху були модернізація кримськотатарського народу, захист національної мови й традицій, подолання клерикалізму, емансипація жінок і звільнення селян від утисків. Основними досягненнями стали створення системи новометодних шкіл джадидизму та видання газети «Терджиман» з 1883 року. В освіті це привело до поширення грамотності й вивчення природничих наук. У культурі сформувалася єдина літературна мова та нова інтелігенція. У політичному житті татари отримали досвід роботи в міському самоврядуванні (Бахчисарайська дума) та заклали фундамент для майбутніх політичних партій.

10. ГР 2. Як ви вважаєте, чому уряд сприймав деякі дії земств як бунтівні? Поясніть свою думку.

Земства створювалися виключно для благоустрою та господарських завдань, але земські діячі швидко стали центром ліберальної опозиції. Вони відкрито вимагали всеросійського парламенту, обмеження влади царя та запровадження конституції. Для царського самодержавства будь-яка спроба суспільства впливати на державне управління або координувати земців із різних губерній на з’їздах вважалася загрозою абсолютній владі монарха.

11. ГР 2. Працюємо в малих групах. Створіть інфографіку, що показує динаміку антиєврейських погромів.

Ще варіант інфографіки:

Оцінюємо і створюємо

12. ГР 2. Метод «Сторітелінг». Уявіть, що ви поміщик-ліберал. Напишіть коротке звернення до інших членів земства, закликаючи їх підтримати запровадження конституції.

Шановні панове гласні! Ми разом відкриваємо земські школи, споруджуємо повітові лікарні та поліпшуємо шляхи. Але кожен із нас бачить, як місцеві чиновники та губернатори перекреслюють наші корисні справи своїми заборонами. Росія не зможе розвиватися без верховенства закону. Без конституції та виборного парламенту всі наші земські турботи залишаться лише латанням дірок. Закликаю вас об’єднати голоси і направити прохання государю про ухвалення конституції. Лише вона дасть народові права, а нашій праці — міцний законний захист.

13. ГР 2. Напишіть есе «Чому земства були приречені на поразку в боротьбі із самодержавством?».

Земський рух мав шляхетну мету — перетворити Російську імперію на правову монархію мирним шляхом. Проте земства були приречені на поразку в протистоянні з владою.

По-перше, земства мали лише господарські повноваження і не мали права втручатися в політику. Щойно земці спробували скликати з’їзди та вимагати конституції, поліція почала розганяти їхні зібрання й висилати активістів. По-друге, царський уряд мав усю повноту каральної влади. За правління Олександра III розпочалися контрреформи: закон 1890 року обмежив права селян у земствах і підпорядкував їх губернаторському контролю.

Земці відкидали збройну боротьбу і сподівалися на діалог із монархом. Самодержавство ж не бажало добровільно ділитися владою, тому мирні петиції лібералів не мали шансів на успіх без глибокої кризи всього імперського режиму.

14. ГР 3. Працюємо разом. Яку роль у розпалюванні погромів відіграли газети?

Газети готували суспільну думку до погромів і виправдовували нападників. Офіційні та праві періодичні видання зображували єврейських ремісників і торговців винуватцями народного зубожіння. Вони поширювали наклепи про «визискування слов’ян» і таємні змови. Після вбивства Олександра II саме публікації в пресі посіяли паніку й створили враження, що влада схвалює покарання євреїв. Так преса стала прямим каталізатором агресії.

15. ГР 3. Поясніть, чому погроми спричинили масову еміграцію євреїв. Люди ставали перед вибором: боротися чи залишити Батьківщину. Що, на вашу думку, було складнішим?

Погроми змусили людей тікати через цілковиту беззахисність перед щоденною загрозою смерті, насильства та руйнування осель. Коли царська влада фактично потурала погромникам, залишатися в імперії означало жити в постійному страху.

Вибір був трагічним в обох випадках. Боротися в загонах самооборони означало щодня ризикувати життям проти переважаючих сил погромників і під загрозою арешту царською поліцією. Проте еміграція часто виявлялася ще складнішим рішенням: родинам доводилося кидати все нажите майно, могили пращурів і вирушати за океан у повну невідомість без грошей і мови. Люди йшли на цей крок лише заради порятунку життя своїх дітей.