§ 22. Як науково-технічна революція ХІХ–ХХ ст. впливала на суспільство

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які винаходи й відкриття «довгого XIX століття» сприяли інтенсивному розвитку промисловості?

Розвитку промисловості допомогло відкриття Майклом Фарадеєм законів електромагнітної індукції та виготовлення Вернером фон Сіменсом динамо-машини. Це дозволило запустити перші електростанції та живити фабричні верстати струмом. Нові двигуни внутрішнього згоряння Рудольфа Дізеля та Ніколауса Отто створили основу для автомобілів і сучасного транспорту. Успіхи органічної хімії, зокрема створення синтетичних барвників та добрив Фрідріхом Велером та його наступниками, породили хімічну індустрію, а конвеєр Генрі Форда започаткував масове дешеве виробництво.

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа складіть стислу схему про розвиток науки в XIX – на початку XX ст. та вплив цих процесів на хід індустріальної революції.

Короткий зміст схеми:

• Фізика: дослідження електромагнетизму дали людству динамо-машину, електростанції та безпечне освітлення фабрик і міст.
• Хімія: штучний синтез створив нові матеріали, ліки й добрива, що суттєво підняло продуктивність полів.
• Біологія та медицина: винайдення вакцин та антисептики врятували мільйони життів робітників від смертельних інфекцій.
• Техніка і комунікації: двигуни внутрішнього згоряння та бездротовий зв’язок прискорили перевезення вантажів і забезпечили швидке керування світовим бізнесом.

ДОСЛІДІТЬ

Створіть інфографіку про винаходи й відкриття доби науково-технічної революції, скориставшись запропонованими зображеннями. Додайте 2–3 ілюстрації або символи, які доречно її доповнять. До кожного винаходу й відкриття зробіть короткий підпис і додайте інформацію про причини появи та наслідки їх упровадження.

1. Динамо-машина та електростанція (Вернер фон Сіменс):

• Причина появи: промисловість потребувала потужного, безпечного й дешевшого джерела енергії, ніж пара.
• Наслідки впровадження: електрифікація виробництва, поява вуличних ліхтарів, запуск міських електричних трамваїв.

2. Вакцини та антисептика (Луї Пастер, Роберт Кох):

• Причина появи: регулярні спалахи небезпечних інфекційних хвороб (сказ, холера, туберкульоз) і висока смертність у містах.
• Наслідки впровадження: подолання епідемій, обов’язкова стерилізація лікарень, збереження мільйонів людських життів.

3. Двигун внутрішнього згоряння (Рудольф Дізель, Ніколаус Отто):

• Причина появи: потреба у компактному та надійному паливному двигуні для транспорту замість важких парових котлів.
• Наслідки впровадження: створення автомобілів, дизельних локомотивів, літаків та перехід до масових швидких перевезень.

4. Доречні додаткові символи для інфографіки:

• Телефонний апарат (Олександр Белл) — показує початок епохи швидкого голосового зв’язку між містами.
• Конвеєрна лінія (Генрі Форд) — уособлює перехід заводів до масового випуску товарів і здешевлення складних машин.
• Рентгенівська трубка (Вільгельм Рентген, Іван Пулюй) — показує переворот у медичній діагностиці без хірургічних операцій.

ПОМІРКУЙТЕ

Знайдіть у тексті імена вчених, які не були відомі вам раніше. Дізнайтеся про них більше з відкритих джерел і презентуйте в класі інформаційну довідку на 5–6 речень про їхні досягнення.

Серед науковців параграфа новими є постаті Генрієтти Лівіт і Мері Еннінг. Американська астрономка Генрієтта Лівіт виявила пряму залежність між періодом зміни блиску та яскравістю зірок-цефеїд. Завдяки цьому відкриттю вчені вперше змогли вимірювати точні відстані до далеких галактик і визначити справжні межі космосу. Британська дослідниця Мері Еннінг відшукала на морському узбережжі Англії перші повні кістяки викопних іхтіозаврів і плезіозаврів. Її знахідки наочно довели факт існування та вимирання стародавніх істот ще до появи еволюційної праці Дарвіна. Дослідження цих жінок збагатили світову науку і подолали тогочасні суспільні упередження.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте фото. За їх допомогою складіть стислу розповідь про вплив науково-технічної революції на повсякденне життя людей.

Науково-технічна революція докорінно змінила повсякденне життя людей і зробила світ комфортнішим. Завершення першої трансконтинентальної залізниці в США 1869 року та прокладення трансатлантичного телеграфного кабелю 1865 року скоротили час для поїздок і пересилки новин від тижнів до лічених хвилин. Перший успішний політ літака братів Райт 1903 року дав старт цивільній авіації та швидким міжміським подорожам. Електрика змінила й домашній побут: перші електричні пилосмоки спростили хатню працю та зберегли жінкам час для навчання й роботи. Лабораторні досліди Марії та П’єра Кюрі відкрили явище радіоактивності, що заклало основу для безпечної медичної діагностики та лікування тяжких хвороб.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви винаходи та технологічні нововведення, які найбільше вплинули на розвиток промисловості у XIX – на початку XX ст.

До найважливіших нововведень належать динамо-машина Вернера фон Сіменса, яка дозволила виробляти електричний струм, та створення перших електростанцій. У промисловості вирішальну роль відіграло вдосконалення парової машини, винахід двигунів внутрішнього згоряння Рудольфа Дізеля та Ніколауса Отто, а також запровадження конвеєрної системи на заводах Генрі Форда. У хімічній галузі ключовими стали розробка штучних барвників та синтетичних добрив.

2. Стисло схарактеризуй, як удосконалення транспорту й комунікацій змінило економічне та повсякденне життя людей у різних країнах світу.

Будівництво трансконтинентальних залізниць та поява океанських пароплавів скоротили час подорожей із тижнів до днів, що прискорило міжнародну торгівлю та міграційні процеси. Винайдення телеграфу Семюелем Морзе, телефону Олександром Беллом та радіо Гульєльмо Марконі забезпечило миттєву передачу інформації, що змінило методи ведення бізнесу, дипломатії та приватного спілкування. Поява автомобілів і перших літаків братів Райт поклала початок епосі масового швидкісного пересування.

3. Яку роль відіграли відкриття в медицині в поліпшенні умов життя та боротьбі з хворобами?

Відкриття Луї Пастера та Роберта Коха в галузі мікробіології дозволили встановити причини багатьох хвороб, створити перші вакцини та впровадити обов’язкову дезінфекцію в лікарнях. Відкриття рентгенівських променів Вільгельмом Рентгеном та Іваном Пулюєм зробило можливою внутрішню діагностику організму без хірургічного втручання. Ці досягнення значно знизили рівень смертності та сприяли подоланню епідемій.

4. Поміркуй, чому науково-технічна революція сприяла зростанню політичної активності населення та появі масових суспільних рухів на початку XX ст.

Концентрація виробництва та бурхлива урбанізація зібрали тисячі робітників на великих заводах. Вони створили власні профспілки й партії для захисту прав та поліпшення умов праці. Преса, телеграф і радіо швидко передавали політичні відозви по всій країні. Завдяки законам про обов’язкову початкову освіту більшість містян навчилися читати, тому свідомо цікавилися суспільними новинами та брали участь у мітингах і виборах.

5. Як наукові й технічні досягнення XIX – початку XX ст., на твою думку, змінили уявлення про світ?

Відкриття вчених спростували давні забобони й показали, що світ живе за чіткими законами природи. Теорія еволюції Чарльза Дарвіна та клітинна теорія Шлейдена й Шванна довели єдність усього живого та змінили погляд на появу людини. Залізниці, пароплави й бездротовий зв’язок зблизили віддалені куточки планети, тому люди відчули світ як спільний простір. Електрика змінила щоденний ритм життя міст, адже вуличне й домашнє освітлення подовжило робочий і вільний час доби.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Підготуй стисле повідомлення про вплив науково-технічної революції на повсякденне життя українства в XIX – на початку XX ст. Визнач спільні та відмінні риси із загальносвітовими тенденціями. Презентуй свою роботу в класі.

Науково-технічна революція відчутно змінила життя в українських містах і селах. Перші залізничні лінії Львів–Перемишль (1861 р.) та Одеса–Балта (1865 р.) прискорили торгівлю збіжжям і поїздки мешканців. У 1890-х роках у Києві та Львові запрацювало електричне вуличне освітлення, а 1892 року Київ першим запустив міський електричний трамвай. Вітчизняна медицина розвивалася на рівні передових держав: 1886 року в Одесі відкрили бактеріологічну станцію для захисту населення від сказу.

Спільні риси із загальносвітовими тенденціями:

1. Зростання великих промислових центрів і міст (Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Юзівка).
2. Поява дротового зв’язку (телеграфні лінії та телефонні станції) між міськими установами й банками.
3. Використання парових машин та електричних генераторів на шахтах Донбасу й цукрових заводах.

Відмінні риси:

1. Нерівномірний розвиток регіонів: промислові інновації охопили вугільно-металургійний Схід і Південь, а Правобережжя та Західна Україна залишалися здебільшого аграрними краями.
2. Підпорядкування імперським інтересам: залізниці будували насамперед для вивезення сировини до портів чи імперських центрів.
3. Повільне надходження побутових вигод: водогони, каналізація та електрика з’являлися лише в центральних кварталах великих міст для заможних жителів.