§ 21. Європа у вирі соціальних трансформацій (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Як розвивалося сільське господарство українських земель у другій половині ХІХ ст.? Які зміни відбулися внаслідок скасування кріпосного права?
У другій половині XIX століття сільське господарство поступово перейшло на ринкові рейки. Поглибилася спеціалізація регіонів: Степова Україна перетворилася на центр вирощування товарної пшениці на експорт, а на Правобережжі та Лівобережжі розвивалися цукробурякове виробництво і товарне тваринництво.
Після селянської реформи 1861 року селяни отримали особисту свободу та громадянські права, проте через необхідність сплачувати викупні платежі та зменшення наділів багато родин зазнали зубожіння. З’явився великий ринок вільнонайманої праці, адже малоземельні селяни наймалися до заможних господарів або йшли працювати на міські заводи, фабрики й шахти.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте карикатуру, що зображує дискусію громадян навколо нової технології вуличного освітлення — газових ліхтарів, та дайте відповіді на запитання:
• Про що свідчить карикатура?
Малюнок демонструє зіткнення суспільства з новою технологією, яку мешканці зустріли з недовірою, страхом і нерозумінням. Замість радіти новому рівню безпеки та світлу на вулицях, городяни шукають небезпеки, сперечаються та захищають старий звичний уклад.
• Які страхи тогочасного суспільства передають діалоги персонажів карикатури?
Діалоги відображають страх масштабної пожежі та катастрофи, ніби через газ запалають річка й небо, а у воді загинуть усі риби. Також люди боялися порушити релігійні догми й не довіряли чужим відкриттям лише тому, що вони були незвичними й не схожими на традиційні речі.
• Яку реакцію людей на технічний прогрес хотів показати автор карикатури?
Автор висміяв суспільний консерватизм, обмеженість та схильність людей панікувати перед будь-яким технічним винаходом через брак знань.
• Створіть сучасну версію цієї карикатури, де відображено реакцію суспільства на новітні технології — наприклад, штучний інтелект, дрони чи масові соціальні мережі.
На малюнку зображено сучасний офіс або шкільний клас із великим монітором, на якому запущено штучний інтелект. Навколо метушаться перелякані працівники: один у паніці висмикує шнур живлення з розетки зі словами «Він залишить нас без роботи!», інший прикриває папку з паперами й кричить «Він викраде наші думки!», а третій дивиться у вікно й чекає на бунт машин. Поруч спокійно сидить школяр і за допомогою цієї ж програми за хвилину будує потрібний графік.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Поясніть, як ви розумієте думку історика. Наведіть аргументи на її підтвердження або заперечення.
Слова Ієна Мортімера означають, що завдяки промисловому перевороту європейці подолали постійну загрозу щоденного голоду. Життя більшості людей перестало бути боротьбою лише за біологічне існування, тому на перший план вийшли вибір професії, якість житла, освіта, дозвілля та захист власних прав.
На підтвердження цієї думки свідчать такі факти:
- Застосування машин у сільському господарстві й розвиток хімічних добрив суттєво підвищили врожаї, тому голод поступово відійшов у минуле.
- Залізниці та парові судна дозволили швидко перевозити зерно й харчі між країнами, а розвиток медицини та гігієни захистив людей від смертельних епідемій.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте репродукцію картини «Лікар» британського художника сера Люка Філдеса та виконайте завдання:
• Які особливості розвитку тогочасної медицини хотів зобразити автор картини?
Художник показав самовідданість, гуманізм та щиру турботу лікаря, який усю ніч чергує біля ліжка важкохворої дитини в бідній селянській хаті. Водночас картина показує обмеженість можливостей медицини кінця XIX століття, адже ефективних ліків від багатьох інфекцій тоді ще не створили, і лікар міг лише полегшувати страждання й очікувати на кризу хвороби.
• Сформулюйте 5 принципів гуманної медицини.
- Надання кваліфікованої медичної допомоги кожній людині незалежно від її статку чи соціального стану.
- Співчуття, милосердя та моральна підтримка хворого та його родини.
- Непохитне дотримання правила «не зашкодь».
- Використання перевірених наукових знань, правил гігієни та безпечних методів лікування.
- Збереження лікарської таємниці та повага до людської гідності пацієнта.
• Напишіть «присягу лікаря з картини», яку він міг би виголосити.
Я присягаю віддавати всі сили й знання для порятунку людського життя. Обіцяю безкорисливо приходити на поміч кожному, хто потребує лікування, бути терплячим і милосердним, підтримувати надію у серцях рідних і ніколи не залишати хворого без опіки в тяжку годину.
• Як розвиток медицини впливав на демографічний стан населення тогочасної Європи?
Запровадження вакцинації, будівництво водогонів і каналізації та правильний догляд за немовлятами різко знизили рівень смертності, передусім дитячої. Це викликало справжній демографічний сплеск, внаслідок якого населення Європи впродовж XIX століття зросло зі 150 до 400 мільйонів осіб.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чому, на вашу думку, деякі історики вважають модернізацію процесом, який може бути травматичним для людей?
Модернізація зруйнувала традиційний сільський спосіб життя мільйонів родин. Верстати витіснили ручну працю і залишили без заробітку ремісників, а збіднілі селяни мусили покидати рідні домівки й переселятися в перенаселені міста. Робітники працювали по 12–14 годин на добу в тяжких умовах і постійно боялися втратити роботу через хворобу або чергову економічну кризу.
ПОМІРКУЙТЕ
Порівняйте людину з переважно класовою свідомістю та людину з переважно національною свідомістю. Які цінності будуть для них визначальними?
Людина з класовою свідомістю вважає головними свої економічні інтереси, гідну оплату праці, скорочення робочого дня та солідарність із робітниками свого фаху незалежно від їхньої національності. Людина з національною свідомістю ставить на перше місце рідну мову, збереження культури й історичної пам’яті, єдність свого народу та здобуття або зміцнення національної держави.
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Поясніть поняття «ідеологія». Спробуйте створити до нього власне визначення.
Ідеологія — це система поглядів, ідей та переконань, яка відображає інтереси певної групи людей і слугує керівництвом для їхніх спільних дій у політичному житті.
Власне визначення: Ідеологія — це спільне бачення того, як має бути влаштована держава та суспільство, і план дій для досягнення цього ладу.
2. Які демографічні та соціальні зрушення відбулися в європейському суспільстві ХІХ ст.?
У демографічній сфері відбулося стрімке зростання кількості населення Європи — зі 150 мільйонів у 1800 році до 400 мільйонів у 1914 році. У соціальній сфері замкнений поділ на стани змінився класовою структурою за економічними критеріями, де провідну роль почали відігравати буржуазія-підприємці, наймані промислові робітники та фахова інтелігенція.
3. Що таке урбанізація? Як процес урбанізації впливав на соціально-економічні зміни?
Урбанізація — це процес швидкого зростання міст і збільшення частки міського населення внаслідок міграції людей із сіл. Вона забезпечила підприємства робочою силою, викликала будівництво залізниць, трамвайних ліній, водогонів та шкіл, а також змусила запровадити загальну початкову освіту й сформувала сучасний міський ритм життя.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Об’єднайтеся у групи. Порівняйте соціальні та демографічні процеси в Європі у ХVІІІ та ХІХ ст. Результати роботи представте у вигляді інфографіки або плаката.
Головні відмінності полягають у переході від аграрного, станового устрою з повільним приростом населення до динамічного міського суспільства, де ключову роль відігравали економічний успіх, освіта та активна участь громадян у політиці.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе мешканцем / мешканкою європейського міста ХІХ ст. Які зміни / винаходи вас найбільше б вразили? Методом сторітелінгу створіть коротку розповідь «Один день із життя європейки / європейця ХІХ ст.».
Мене звати Едвард, і я живу в Манчестері наприкінці XIX століття. Мій ранок розпочинається рівно о шостій за голосним фабричним гудком, який тепер регулює весь наш розклад замість сонця. Дорогою на роботу я щодня дивуюся руху на вулицях: поруч із кіньми гуркочуть омнібуси, а на центральних коліях залізниця збирає сотні робітників і торговців. Подорож до Лондона, яка колись забирала дні виснажливої їзди поштовим диліжансом, тепер триває лише кілька годин.
Увечері все місто змінює своє обличчя: тьмяні оливні ліхтарі поступилися місцем яскравому газовому та електричному світлу, тому на вулицях стало значно безпечніше. Я купую свіжу вечірню газету, куди новини надходять через електричний телеграф за лічені хвилини. Звичний світ став швидшим, і щодня відчувається, як наука та людський розум змінюють повсякденне життя.