16 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 21. Український національний рух наприкінці 60 — у 90-х рр. ХІХ ст. (Галімов)

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Охарактеризуйте основні події та здобутки попереднього етапу українського національного руху.

Основними подіями попереднього етапу були діяльність Кирило-Мефодіївського братства та першої хвилі громад наприкінці 1850-х — на початку 1860-х років. Головними здобутками стали розробка ідей народництва, видання часопису «Основа», відкриття недільних шкіл для народу та популяризація української літератури й мови серед інтелігенції.

2. ГР 1. Коли вийшов Валуєвський циркуляр? Які обмеження щодо української мови він установлював?

Валуєвський циркуляр вийшов 18 липня 1863 року. Документ забороняв друкувати українською мовою шкільні підручники, навчальні посібники та релігійні видання. До друку влада дозволяла лише художні твори.

3. ГР 1. Яким був вплив Валуєвського циркуляра на український національний рух?

Валуєвський циркуляр призвів до фактичного припинення діяльності громад, закриття недільних шкіл та значного обмеження видання книжок українською мовою. Національний рух був змушений перейти у стан стагнації, а багато активістів зазнали переслідувань.

1. ГРОМАДІВСЬКИЙ РУХ НАПРИКІНЦІ 60 — НА ПОЧАТКУ 70-Х РР. ХІХ СТ.

ГР 2. Створіть ментальну карту «Громадівський рух». Додайте інформацію про причини його відновлення, учасників, центри, діяльність, ключові події.

Нижче дивіться приклад ментальної карти.

2. ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА

ГР 3. Працюємо в парах. Метод «Спільна думка». Обговоріть і висловіть спільну думку: які можливості для українознавчих досліджень відкрило створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства відкрило можливість для легальної наукової діяльності в галузі етнографії, статистики та філології під державним патронатом. Відділ дозволив збирати та публікувати фактичний матеріал про побут, мову та історію українського народу, а також фінансувати масштабні наукові експедиції. Це сприяло науковому обґрунтуванню самобутності українців та створенню інтелектуального центру національного руху в Києві.

ГР 2. Працюємо в парах. Висловіть спільну думку, як Емський указ відображав загальну політику Російської імперії щодо національних меншин.

Емський указ відображав загальну політику русифікації та жорсткої централізації Російської імперії. Царський уряд прагнув знищити самобутність підкорених народів і перешкоджав розвитку їхньої національної самосвідомості. Будь-які культурні чи мовні прояви неросійських народів влада сприймала як політичну загрозу та сепаратизм.

3. ЕМСЬКИЙ УКАЗ

ГР 1. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Визначте причини, які спонукали російську владу створити чергову заборону української мови.

Російську владу занепокоїла активна праця Південно-Західного відділу Російського географічного товариства та вихід українознавчих статей у газеті «Київський телеграф». Провідну роль у появі заборони відіграв донос полтавського поміщика Михайла Юзефовича, який звинуватив громадівців у сепаратизмі. Царська спеціальна комісія дійшла висновку, що розвиток української літератури закладе основу для майбутнього відокремлення України від Росії. Тому влада вирішила повністю заблокувати легальну культурну діяльність українців.

ГР 2. Працюємо в малих групах. Обговоріть і спрогнозуйте, якими були наслідки встановлених заборон щодо української мови.

Наслідками заборон стали занепад легальної української культурно-просвітницької діяльності, закриття українських видань, театральних труп та наукових установ на території Наддніпрянщини. Це призвело до еміграції провідних діячів руху за кордон, зокрема до Галичини та Женеви, де вони отримали можливість продовжувати політичну та видавничу роботу.

ГР 2. Яку інформацію про склад учасників громади можна отримати за ілюстрацією?

На основі ілюстрації із зображенням членів Старої Київської громади другої половини XIX століття можна встановити, що учасниками товариства були чоловіки зрілого віку. Їхній охайний європейський одяг свідчить про належність до освіченої інтелігенції, університетської професури та науковців.

4. СТАРА ГРОМАДА. МОЛОДІ ГРОМАДИ. М. ДРАГОМАНОВ

ГР 3. Чи можна стверджувати, що члени молодих громад висловлювали радикальніші погляди, ніж їхні попередники? Чому?

Так, члени молодих громад висловлювали значно радикальніші погляди. Молодь відмовилася від обмеження своєї роботи лише культурництвом і прагнула активної політичної боротьби. Студенти поєднували національні вимоги із соціалістичними ідеями, вимагали повної автономії або незалежності України та використовували підпільні методи боротьби.

5. ГРОМАДІВСЬКИЙ РУХ У 80-Х РР. ХІХ СТ.

ГР 3. Працюємо в парах. Обговоріть і поясніть, як ви розумієте вислів «мертві роки». Доберіть факти, що доводять вашу думку.

Вислів «мертві роки» характеризує 80-ті роки XIX століття як період вимушеного затишшя українського національного руху в Наддніпрянщині через жорсткі обмеження Емського указу та урядові репресії. Фактами, що доводять цю думку, є зосередження більшості членів Старої громади виключно на аполітичній культурницькій діяльності, відмова від радикальних лозунгів задля збереження легальних можливостей праці та видання журналу «Київська старовина» російською мовою як єдиний доступний спосіб поширення українознавчих знань.

ГР 2. Метод «ПРЕС». Чим «Київська старовина» відрізнялася від видань «Основа» та «Громада» за змістом і характером?

Я вважаю, що «Київська старовина» відрізнялася від видань «Основа» та «Громада» своїм виключно науковим, історичним змістом і цензурним російськомовним форматом. Оскільки Емський указ забороняв друк українською мовою та вимагав уникати політики, громадівці були змушені діяти суворо в межах імперських законів. Наприклад, «Основа» була літературно-громадським україномовним часописом, а женевська «Громада» М. Драгоманова — радикальним політичним журналом, тоді як «Київська старовина» публікувала лише історичні, етнографічні та мовознавчі дослідження російською мовою. Отже, «Київська старовина» стала легальним науковим осередком української пам’яті, але не вела відкритої політичної та літературної пропаганди.

6. СТУДЕНТСЬКИЙ ГРОМАДІВСЬКИЙ РУХ У 90-Х РР. ХІХ СТ. «БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ»

ГР 2. Працюємо в малих групах. Розгляньте «Братство тарасівців» як систему. Поміркуйте, які елементи цієї системи (програма, діячі, методи) призвели до її розпаду і чому.

У системі «Братства тарасівців» взаємодіяли три головні елементи:

Програма: містила принципи повної автономії України, соборності та визнання українців окремою нацією. Для тогочасного суспільства ці погляди були занадто радикальними, тому помірковані громадівці їх не підтримали.
Діячі: членами організації була переважно студентська молодь. Братчикам бракувало ресурсів, життєвого досвіду та широких зв’язків у суспільстві.
Методи: нелегальна діяльність і таємна клятва поєднувалися зі спробами відкритої пропаганди на багатолюдних зібраннях.
Ці елементи призвели до швидкого розпаду. Відкритий публічний виступ у Харківському університеті викрив підпілля, після чого царська поліція провела арешти лідерів. Організація не встигла стати масовою та розпалася під ударами репресій.

ГР 1. Визначте одним-двома реченнями внесок зображених діячів у розвиток українського руху.

Микола Міхновський та Іван Липа заснували «Братство тарасівців» і першими в Наддніпрянській Україні висунули політичні вимоги повної автономії та єдності українського народу. Їхня праця започаткувала перехід національного руху від пасивного культурництва до політичної боротьби та націоналістичної течії.

7. ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА БЕЗПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУБО)

ГР 2. Працюємо в парах. Обговоріть і наведіть факти з тексту, що свідчать про перехід культурницько-літературного етапу українського національного руху до політичного.

Фактами переходу до політичного етапу є створення в 1891 році «Братства тарасівців», яке висунуло вимоги автономії та соборності України. Також про це свідчить поширення ідей Михайла Драгоманова та видання за кордоном журналу «Громада». Наприкінці десятиліття, у 1898 році, виникла Загальна українська безпартійна організація, яка об’єднала розрізнені осередки та заклала основу для майбутніх політичних партій.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Урядові заборони, під які підпадав український рух:
Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року демонстрували намагання імперської влади зупинити формування української нації. Заборони закривали школи, знищували вільний друк рідною мовою, припиняли роботу наукових установ і витісняли українську культуру в підпілля.

• Перехід від культурницької роботи в межах громад до політичної діяльності:
Культурництво в межах законів імперії вже не могло задовольнити потреби суспільства в умовах переслідувань. Діяльність М. Драгоманова, сміливі гасла «Братства тарасівців» та координаційна робота ЗУБО перетворили український рух на організовану політичну силу, яка висунула вимоги національного визволення, автономії та соборності.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Назвіть лідерів громадівського руху.

Лідерами громадівського руху були Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов, Микола Зібер, Олександр Русов, Сергій Подолинський та Григорій Галаган.

2. ГР 1. Опишіть основні напрями діяльності громадівців і «Братства тарасівців».

Громадівці зосереджували увагу на культурно-просвітницькій та науковій роботі, що включала видання газет (наприклад, «Київський телеграф»), організацію недільних шкіл, дослідження історії, етнографії та мовознавства. Діяльність «Братства тарасівців» мала політичне спрямування і була націлена на здобуття автономії України, єдність українського народу та поширення національної ідеї через пропаганду.

3. ГР 1. Наведіть приклади напрямів наукових досліджень, які здійснювали учасники Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Учасники відділу проводили етнографічні дослідження, записуючи весільні обряди та пам’ятки усної народної творчості, вивчали місцеві говірки та звичаєве право. Також здійснювалися статистичні та економічні дослідження щодо чисельності населення, заробітної плати, стану торгівлі, промисловості та врожаїв.

4. ГР 1. Поясніть, чим діяльність громадівців наприкінці 60 — на початку 70-х рр. XIX ст. відрізнялася від попереднього періоду.

Наприкінці 60-х — на початку 70-х рр. XIX ст. громадівський рух відновився у напівлегальній формі та став більш організованим із координаційним центром у Київській громаді. На відміну від попереднього періоду, громадівці почали використовувати офіційні державні установи, такі як Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, для наукового обґрунтування самобутності українського народу та висували вимоги федеративного устрою Росії.

5. ГР 1. Як утворилося «Братство тарасівців»? Чому з ним пов’язують початок переходу українського руху до політичної діяльності та появу націоналістичних ідей?

«Братство тарасівців» заснували влітку 1891 року студенти Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і Віталій Боровик, які склали урочисту присягу на могилі Тараса Шевченка в Каневі. З діяльністю братства пов’язують початок політичної боротьби, бо його учасники відмовилися від аполітичного культурництва. У своїй програмі вони відкрито проголосили українців окремим народом, висунули вимогу повної автономії та започаткували ідею соборності України.

(Інша версія підручника) ГР 1. Що лягло в основу ідеології народництва?

В основу ідеології народництва лягло переконання інтелігенції в необхідності служити трудовому народу та віддати йому свій соціальний борг. Народники вважали селянську громаду готовою основою для справедливого ладу і вірили, що суспільство може оминути капіталізм та перейти безпосередньо до соціалізму через селянську революцію чи реформи.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 3. Порівняйте Емський указ і Валуєвський циркуляр 1863 р. У чому полягали їхня спільність та відмінності? Як вони розвивали російську політику щодо української мови?

Спільні риси: обидва акти мали за мету придушення українського визвольного руху, русифікацію та збереження цілісності Російської імперії. Влада в обох документах заперечувала право українського народу на самостійний розвиток своєї культури.

Відмінності: Валуєвський циркуляр 1863 року забороняв лише шкільні підручники та релігійні книги, але тимчасово залишав дозвіл на друк художніх творів. Емський указ 1876 року встановив тотальну заборону: не дозволяв друкувати художню літературу, переклади, ноти зі словами, заборонив театральні вистави українською мовою, закрив наукові осередки та заборонив ввезення будь-яких українських книжок з-за кордону.

Розвиток політики полягав у постійному посиленні репресій. Царський уряд перейшов від часткових цензурних обмежень до суцільної заборони українського слова в усіх сферах суспільного життя.

7. ГР 2. Метод «Кола Венна». Порівняйте та визначте спільні й відмінні риси старих і молодих громад.

Відмінне (Старі громади)	Спільні ознаки	Відмінне (Молоді громади)
Орієнтувалися виключно на культурно-просвітницьку й наукову працю.	Складалися з української патріотичної інтелігенції.	Прагнули активної політичної боротьби та висували вимоги автономії.
Діяли переважно легально або напівлегально, уникали конфліктів із владою.	Прагнули відродження національної свідомості народу.	Захоплювалися соціалізмом і створювали конспіративні підпільні гуртки.
Обережно обирали нових членів через сувору систему рекомендацій.	Зазнавали утисків і переслідувань з боку влади.	Об’єднували переважно студентську молодь із радикальними настроями.

8. ГР 3. Створіть ментальну карту «Особливості й здобутки громадівського руху у 80-х рр. XIX ст.».

Головні елементи ментальної карти:

Умови доби: діяли жорсткі заборони Емського указу, через що десятиліття дістало назву «мертві роки».
Тактика громадівців: діячі Старої громади відмовилися від відкритих політичних гасел і зосередилися на захисті культурних досягнень.
Видавнича діяльність: у світ виходили літературні альманахи («Луна», «Рада», «Нива», «Степ»).
Головне наукове досягнення: заснування в 1882 році журналу «Київська старовина» за фінансової допомоги підприємця-мецената Василя Симиренка.
Західноукраїнський напрям: громадівці зміцнили зв’язки з Галичиною та перенесли туди частину видавничих проєктів.

9. ГР 3. Закінчіть складати таблицю «Громадівський рух у Наддніпрянській Україні». Проаналізуйте зміст діяльності та основні ідеї громадівського руху. Зробіть висновок про їхнє бачення подальшої долі України.

Громадівський рух у Наддніпрянській Україні

Період	Організації та діячі	Зміст діяльності та основні ідеї
Кінець 60-х — початок 70-х рр. XIX ст.	Київська громада, В. Антонович, П. Чубинський, М. Драгоманов.	Відновлення громад, відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, наукові експедиції та випуск газети «Київський телеграф». Ідея федеративного устрою Росії та автономії України.
80-ті рр. XIX ст.	Стара громада, В. Антонович, М. Лисенко, О. Кониський, В. Симиренко.	Аполітичне культурництво, видання літературних альманахів і заснування наукового журналу «Київська старовина». Прагнення зберегти мову, історію та етнічну пам’ять народу.
90-ті рр. XIX ст.	«Братство тарасівців» (І. Липа, М. Міхновський), ЗУБО (В. Антонович, О. Кониський, І. Шраг).	Політизація руху, створення «Декларації віри молодих українців», висунення вимоги повної автономії та єдності нації. Заснування ЗУБО у 1898 році для координації всіх громад.

Висновок: громадівці бачили майбутнє України як рівноправної та самоврядної частини демократичної федерації, а молодше покоління висунуло ідею соборності та державної самостійності. Громади зберегли культуру від асиміляції та підготували перехід до відкритої політичної боротьби за українську державність.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. ГР 2. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Сформулюйте історичне значення громадівського руху.

Історичне значення громадівського руху полягає в таких результатах:

Громади об’єднали лівобережних і правобережних діячів у спільних організаціях і згуртували українську інтелігенцію.
Рух забезпечив спадкоємність поколінь та передав національні традиції молодим діячам.
Наукова праця громадівців довела глибоке історичне коріння українців, виявила їхні етнічні особливості та окреслила межі розселення народу.
Учасники громад збагатили науку новими дослідженнями в галузі історії, мовознавства й етнографії.
Громадівці вплинули на національне життя на західноукраїнських землях і підготували ґрунт для створення політичних партій.

11. ГР 2. Дослідіть життя та діяльність В. Антоновича або М. Драгоманова. За допомогою штучного інтелекту створіть чатбот і проведіть інтерв’ю із цим діячем. Перевірте отримані відповіді на наявність історичних помилок.

Дослідження біографії Михайла Драгоманова та інтерв’ю з його віртуальним образом підтверджують його роль як лідера передової української думки. Під час бесіди діяч наголосив, що вважав за необхідне об’єднати національне визволення із соціальною справедливістю та захистом прав кожної людини. Драгоманов згадав про своє звільнення з Київського університету за Емським указом і вимушений виїзд до Женеви. Там він заснував часопис «Громада», який став першим українським вільним політичним журналом. Перевірка фактів не виявила помилок: діяч дійсно обстоював ідею автономії України у складі федерації вільних громад і через свої погляди розійшовся зі Старою громадою.

12. ГР 3. Працюємо разом. Які обмеження, встановлені Емським указом, ви вважаєте найжорстокішими? Чи порушували вони права людини в сучасному розумінні?

Найжорстокішими обмеженнями Емського указу 1876 року є повна заборона ввезення українських книг із-за кордону, заборона друкування оригінальних творів і перекладів українською мовою, а також заборона театральних вистав та публічних читань. Ці приписи прямо порушували права людини в сучасному розумінні, зокрема право на свободу думки і слова, право на культурний розвиток та використання рідної мови. Таке втручання державної влади у приватне та культурне життя є проявом дискримінації за етнічною ознакою та спробою примусової асиміляції народу.