7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 21. Суспільно-політичне життя Наддніпрянщини наприкінці 50 – на початку 60-х років ХІХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як ви гадаєте, наскільки реформи в Російській імперії могли сприяти розвитку української культури й мови? Оцініть вірогідність цього від 1 до 10 і прокоментуйте свої думки. Працюючи з текстом параграфа, перевірте свої передбачення.

Я оцінюю вірогідність на 3 або 4 бали з 10.

Ліберальні реформи Олександра II створили умови для тимчасового суспільного оживлення. З’явилася можливість засновувати недільні школи, відкривати бібліотеки та легально видавати українські книжки й журнал «Основа». Проте імперська влада проводила реформи лише заради власної модернізації і не збиралася визнавати права поневолених народів. Будь-які національні прояви українців уряд вважав загрозою єдності держави та сепаратизмом. Це підтвердила поява Валуєвського циркуляра 1863 року, який заборонив українські навчальні й релігійні видання та закрив недільні школи.

1. Які витоки та особливості академічно-громадівського етапу українського руху

ПОМІРКУЙТЕ

Як і чому український рух перейшов від фольклорно-культурницького до академічно-громадівського етапу?

Перехід відбувся під впливом реформ 1860-х років, урбанізації, розширення шкільництва та появи земств. Нове покоління інтелігенції прагнуло модернізації імперії і дедалі частіше ставало в опозицію до влади. Відкритої політичної боротьби діячі не вели, а зосередилися на культурницькій праці.

Рух перейшов від простого захоплення минулим до систематичних наукових досліджень мови, історії та культури. Інтелігенція усвідомила потребу науково обґрунтувати національну ідентичність через роботу в архівах, збирання статистики, випуск словників і підручників. Глибокі дослідження діячі поєднали з практичною просвітою народу через мережу громад.

2. Як розпочався громадівський рух

ПОМІРКУЙТЕ

У яких організаційних формах існував цей рух і які були його особливості?

Рух існував у формі громад. Це були напівлегальні осередки української інтелігенції, які займалися науковою, видавничою та просвітницькою діяльністю.

Особливістю руху стало поєднання ґрунтовних наукових досліджень із практичною роботою для народу. Громадівці відкривали недільні школи та бібліотеки, проводили публічні читання рідною мовою, видавали часописи, збирали кошти й випускали підручники. Рух мав легальний культурницький характер і швидко знаходив прихильників серед учителів, студентів, ремісників та міщан.

ДОСЛІДІТЬ

Як історик Олександр Бойко характеризує виникнення й цілі громади в Санкт-Петербурзі?

Олександр Бойко зазначає, що першу Українську громаду в Санкт-Петербурзі створили 1859 року колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства після амністії та повернення із заслання.

Історик визначає її як культурно-освітню організацію. Її цілями були розвиток народної освіти, свобода літературного слова, поширення національної ідеї та формування національної свідомості. Навколо створеного громадою часопису «Основа» гуртувалися провідні діячі, зокрема Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко і весь громадівський рух.

3. Як діяла Київська громада

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягало значення діяльності Київської громади?

Значення Київської громади полягало в об’єднанні найкращих інтелектуальних сил навколо ідеї відродження української нації. Громадівці засновували та підтримували недільні школи, організовували бібліотеки й публічні лекції для населення. Вони створювали україномовні підручники, видавали доступні народні книги та поширювали твори Тараса Шевченка й Марка Вовчка. Громада надала українському руху системності та залучила до культурної праці молодь і студентство.

ДОСЛІДІТЬ

Які факти біографії Володимира Антоновича вас зацікавили? Як ви оцінюєте його діяльність?

Мене зацікавило те, що Володимир Антонович народився в родині польського шляхтича, але свідомо став на бік українського народу, вивчив його мову й звичаї та очолив рух хлопоманів. Також вражає його величезна наукова продуктивність: він очолював Історичне товариство Нестора Літописця, працював деканом у Київському університеті та багато років редагував давні історичні акти.

Я оцінюю його діяльність надзвичайно високо. Він показав приклад свідомого вибору на користь пригнобленого народу і створив міцну наукову базу для дослідження української минувшини.

4. Що таке Валуєвський циркуляр

ПОМІРКУЙТЕ

Чому реакція російської влади на діяльність громад була такою жорсткою? Чи можна вважати Валуєвський циркуляр виявом шовіністичної політики російського самодержавства? Чому?

Влада діяла дуже жорстко, оскільки бачила в успіхах громад загрозу цілісності держави. Поширення українських шкіл, книг і зростання національної свідомості чиновники вважали «малоросійським сепаратизмом», який міг зруйнувати єдність імперії.

Валуєвський циркуляр є прямим проявом великодержавного шовінізму. Документ офіційно заперечував існування окремої української нації та мови фразою: «ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може». Уряд оголосив мову зіпсованим діалектом російської і наклав пряму заборону на розвиток української освіти й культури.

ДОСЛІДІТЬ

Визначте основні положення наведеного документа та їх можливі наслідки. Накресліть таблицю і запишіть їх.

Основні положення документа	Можливі наслідки
Твердження про те, що української мови «не було, немає і бути не може», а її вважають зіпсованим полонізмами наріччям російської мови.	Офіційне заперечення української національної окремішності та спроба зупинити розвиток літературної мови.
Звинувачення діячів, які навчають українською мовою та видають підручники, у «сепаратистських задумах, ворожих до Росії».	Поліцейські переслідування української інтелігенції, розпуск гуртків та арешти громадівців.
Заборона видання підручників, граматик, букварів та книг навчального й духовного змісту українською мовою.	Примусове закриття українських недільних шкіл та гальмування початкової освіти для простих людей рідною мовою.
Дозвіл на друк лише художніх літературних творів під суворим цензурним контролем.	Звуження сфери вжитку української мови виключно до художньої літератури та її витіснення з публічного життя.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які події свідчили про піднесення українського руху наприкінці 50 – на початку 60-х років?

Про піднесення руху свідчили створення першої Української громади в Петербурзі в 1859 році, заснування громад у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та Чернігові. Також показниками стали вихід журналу «Основа», поява руху хлопоманів, відкриття мережі недільних шкіл і видання перших українських букварів та книжок для народу.

2. У чому полягало значення журналу «Основа» для розгортання українського руху?

Часопис став першим всеукраїнським суспільно-політичним та літературно-науковим виданням у межах Російської імперії. Він об’єднав навколо себе провідних інтелектуалів, сприяв захисту української мови, публікував твори літератури, історичні джерела та розбудив національну свідомість читачів у багатьох регіонах.

3. Хто такі хлопомани і яку роль вони відіграли в становленні українського руху на Наддніпрянщині?

Хлопомани — це патріотична студентська молодь Правобережжя польського або спольщеного шляхетського походження, яка на чолі з Володимиром Антоновичем вирішила служити українському народу. Вони розмовляли українською мовою, носили народний одяг, дотримувалися традицій та ходили в села для вивчення народного життя. Їхня діяльність поєдналася з роботою київських викладачів і студентів, завдяки чому в 1861 році виникла Київська громада.

4. Чим було викликане видання Валуєвського циркуляру?

Видання циркуляра спричинили швидкий успіх українських громад, зростання кількості недільних шкіл, підготовка україномовних підручників та поширення національної ідеї. Додатково імперська влада налякалася Польського повстання 1863 року і запідозрила українських патріотів у сепаратизмі та співпраці з повстанцями.

5. Які причини викликали піднесення українського руху наприкінці 50 – на початку 60-х років?

Піднесення руху викликали послаблення цензурного тиску після смерті імператора Миколи I, проведення ліберальних реформ Олександра II, повернення з заслання кирило-мефодіївців, а також швидка урбанізація і поява нового покоління інтелігенції.

6. Які були особливості цього руху?

Особливостями руху були його легальний культурницький характер, відмова від збройної та відкритої політичної боротьби, органічне поєднання наукових досліджень із народною освітою, а також організація у формі громад.

7. Яку мету мав царський уряд, видаючи Валуєвський циркуляр?

Царський уряд хотів зупинити процес формування української нації, не допустити появи національної школи, підірвати зв’язок української інтелігенції з народом та зберегти імперську єдність через русифікацію.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Створи ескіз постера про одного з діячів українського національного руху кінця 50 – початку 60-х років ХІХ ст.

Композиція постера поєднує три ключові грані біографії діяча:

Ідейний вибір (рух хлопоманів та повернення до народу).
Громадська діяльність (створення Київської громади та просвітницька місія).
Академічні здобутки (дослідження архівів, археологія та розбудова наукової бази України).

2. Виконай завдання 21.1–21.5 до § 21 в е-додатку.

Завдання 21.1–21.5 виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника (тестові запитання, вправи на відповідність та хронологічні ланцюжки).

Робочий зошит

ГЗР 1

1. Уяви, що ти — журналіст / журналістка, який /яка висвітлює діяльність громад на українських землях для європейської преси. На контурній карті України:

Познач та підпиши міста, де діяли найвідоміші громади:
Санкт-Петербург (столиця Російської імперії, північ): перша громада (1859 рік), видання журналу «Основа» (1861–1862 роки).
Київ (Подніпров’я, центр): Київська громада (1861 рік), осередок хлопоманів, мережа недільних шкіл.
Чернігів (північ України, Полісся): Чернігівська громада, видання часопису «Чернігівський листок» (1862 рік), недільні школи.
Полтава (Лівобережжя, східніше Дніпра): Полтавська громада, осередок поширення народної освіти та недільних шкіл.
Харків (Слобожанщина, схід): Харківська громада, недільні школи при університеті.
Одеса (південь, узбережжя Чорного моря): Одеська громада, культурно-просвітницька робота.
Познач місця видавання ключових журналів («Основа», «Чернігівський листок»); міста, де діяли недільні школи; центри, де хлопомани були найактивнішими:
Санкт-Петербург (журнал «Основа»), Чернігів («Чернігівський листок»).
Недільні школи: Київ, Полтава, Чернігів, Харків, Одеса.
Центр активності хлопоманів: Київ, а також маршрути піших мандрівок через Волинь, Поділля, Правобережну Київщину та Холмщину.
Пунктирними стрілками покажи основні маршрути поширення ідей та літератури між громадами:

Маршрути поширення літератури: із Санкт-Петербурга через Київ до Чернігова, Полтави, Харкова та Одеси.

Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення:
Кружечки із крапкою — міста з найвідомішими громадами (Київ, Чернігів, Полтава, Харків, Одеса, Санкт-Петербург).
Знак розкритої книги — видання журналів («Основа» у Санкт-Петербурзі, «Чернігівський листок» у Чернігові).
Літера «Ш» або дзвоник — осередки недільних шкіл (Київ, Полтава, Чернігів, Харків, Одеса).
Значок мандрівника або коло іншого кольору — головний осередок хлопоманів (Київ).
Штрихована зона — райони подорожей хлопоманів (Волинь, Поділля, Київщина, Холмщина).
Пунктирні стрілки — шляхи розповсюдження друкованих видань і перевезення літератури між громадами.

Аналіз. Чому, на твою думку, центри громад зосередилися саме в університетських містах? Як це пов’язано з реформами Олександра II та соціальними змінами?

Університети концентрували викладачів і студентську молодь, яка була головним рушієм модернізації та культурного відродження. Лібералізація режиму після Кримської війни дала інтелігенції можливість легально гуртуватися, а міське середовище створювало аудиторію для лекцій, бібліотек і преси.

Створи ескіз постера / плаката 60-х років ХІХ ст., який презентував би ідеї громад для європейської аудиторії.

Пояснення та переклад постера для європейської аудиторії:
Оскільки постер адресовано європейському читачеві 1860-х років, його текст подано міжнародною мовою європейської преси та дипломатії (англійською), щоб познайомити світ із суттю українського руху:

Головний заголовок: «Українські громади: світло та просвітництво. Мирне відродження європейської нації: наука, освіта та свобода (1860-ті рр.)».
Колонка 1 (Science & Research / Наука та дослідження): мовні студії, літописи, українські словники, етнографічні записи фольклору — створення наукового підґрунтя національної ідентичності.
Колонка 2 (Popular Education / Народна освіта): недільні школи для всіх, букварі рідною мовою (як «Буквар» Шевченка), безкоштовні курси для дорослих, публічні читання та сільські бібліотеки для вчорашніх кріпаків.
Колонка 3 (The Free Word / Вільне слово): журнал «Основа», газета «Чернігівський листок», поезія Тараса Шевченка та проза Марка Вовчка — пробудження духу вільного народу.
Нижній блок: «Гасло: Знання, людяність і прогрес для нашого народу! Мирний культурний рух за громадянське визволення та європейські цінності Просвітництва. Звернено до вільної громадської думки Європи».

Постер спростовував імперську пропаганду про «сепаратистську змову» чи «бунтівників» і демонстрував Європі, що український рух є винятково мирним, освітянським та глибоко гуманістичним, спорідненим із європейським Просвітництвом.

2. Склади і запиши в таблицю календар ключових подій, що відбувалися на академічно-громадівському етапі українського руху (кінець 50-х – початок 60-х років ХІХ ст.). Поясни, як кожна подія сприяла або перешкоджала розвитку українського руху.

Дата	Подія	Значення / вплив
1859 рік	Заснування першої громади в Санкт-Петербурзі колишніми кирило-мефодіївцями	Сприяла консолідації інтелігенції, розробці концепції народної освіти та започаткуванню всеукраїнського руху.
1859–1862 роки	Відкриття та діяльність недільних шкіл для дорослих	Сприяли подоланню неписьменності селян і міщан, навчанню рідною мовою та залученню молоді до просвіти.
Кінець 50-х – 1860 рік	Походи київських студентів-хлопоманів «у народ»	Сприяли вивченню фольклору та зближенню шляхетської молоді з селянством, але викликали підозру поліції.
1861–1862 роки	Видання першого українського щомісячного часопису «Основа»	Сприяв утвердженню національної самосвідомості, публікації творів Шевченка, Куліша, Костомарова й наукових статей.
1861 рік	Створення Київської громади	Сприяла перетворенню Києва на головний осередок руху, згуртувала біля 200 представників наукової та студентської еліти.
1861–1862 роки	Заснування громад у Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі	Сприяли поширенню громадівського руху по всій Наддніпрянщині та заснуванню газети «Чернігівський листок».
1862 рік	Арешти громадівців, закриття недільних шкіл і часопису «Основа»	Перешкоджали розвитку руху, розгромили осередки в Полтаві та Чернігові, зупинили легальну просвітницьку працю.
1863 рік (20 липня)	Видання таємного Валуєвського циркуляра	Перешкоджало руху: заборонило друк шкільних, релігійних і науково-популярних книг українською мовою, призупинило розвиток шкільництва.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між піднесенням українського руху та виданням Валуєвського циркуляра, доповнивши та обґрунтувавши таку схему:

Доповнена схема:
Піднесення українського руху наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХІХ ст. → Посилення суспільно-політичної діяльності громад та видавання українськомовної літератури → Сприйняття владою просвітництва як загрози єдності імперії та звинувачення громадівців у «сепаратизмі» → Реакція царського уряду → Видання Валуєвського циркуляра → Заборона українських навчальних і релігійних видань, закриття недільних шкіл та згортання відкритої діяльності громад.

Пояснення етапів логічного ланцюга:

Піднесення руху почалося під впливом амністії кирило-мефодіївців, селянської реформи та пом’якшення цензури.
Громадівці заснували недільні школи, журнал «Основа», створювали букварі й читали просвітницькі лекції для народу.
Поліція та чиновники (зокрема канівський справник Котляров) побачили в поширенні грамоти рідною мовою небезпеку відокремлення України, оголосивши діячів «сепаратистами».
Царський уряд провів арешти, розгромив осередки в Полтаві та Чернігові й припинив роботу недільних шкіл.
Петро Валуєв видав таємний циркуляр 1863 року, який стверджував, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може».
Унаслідок заборони шкільних і релігійних видань тиражі українських книжок різко впали, а національний рух був змушений тимчасово перейти у напівлегальне становище.

ГЗР 2

4. Досліди фото. Уважно розглянь фото, на якому зображені хлопомани. Дай відповіді на запитання.

Опиши зовнішність зображених осіб. Зверни увагу на їхній одяг, зачіски, пози, середовище. Які елементи на фото свідчать про зв’язок представників цього руху з народом?

Діячі одягнені в традиційний український селянський одяг: полотняні сорочки, киреї, підперезані тканими поясами, та мають прості зачіски. Їхні спокійні, упевнені пози й народний одяг засвідчують розрив із польсько-шляхетським побутом та свідоме прагнення злитися з українським селянством.

Як, на твою думку, це фото відображає основну ідею хлопоманів?

Світлина ілюструє ідею повернення ополяченої шляхти до рідного народу. Студенти-хлопомани показують зневагу до панських привілеїв і бажання служити тим селянам, чиєю працею віками жила шляхта.

Який настрій панує на фото? Це постановочне фото чи «живий» кадр? Обґрунтуй свою думку.

На світлині панує серйозний, зосереджений та піднесений настрій. Це постановочний фотопортрет, оскільки діячі позують перед фотокамерою в ательє, витримуючи тривалу експозицію задля виразного висловлення своєї світоглядної позиції.

Придумай креативний заголовок для цієї ілюстрації, який відображав би її суть. Обґрунтуй свій вибір.

«Шляхтичі за походженням — українці за покликанням». Цей заголовок підкреслює добровільний вибір молодих інтелігентів, які відмовилися від шляхетського статусу заради відродження культури рідного народу.

5. Визнач 3‒4 ключові історичні постаті, пов’язані з академічно-громадським етапом українського руху. Для кожного діяча / діячки заповни відповідні графи таблиці.

Ім’я діяча / діячки	Рух / організація	Роль / Внесок
Володимир Антонович	Рух хлопоманів, Київська громада	Очолив хлопоманів, організував Київську громаду, досліджував історію та давні акти України, обґрунтував перехід шляхти на бік українського народу.
Павло Чубинський	Рух хлопоманів, Київська громада	Брав участь у мандрівках Україною, збирав фольклорні матеріали, написав текст національного гімну «Ще не вмерла Україна».
Василь Білозерський	Петербурзька громада	Був співзасновником Петербурзької громади, редагував перший загальноукраїнський часопис «Основа».
Дмитро Пильчиков	Полтавська громада	Керував відкриттям недільних шкіл у Полтаві, ініціював звернення до інших громад про поширення письменності рідною мовою серед селян.

Уяви, що ти можеш поговорити з одним / однією із цих діячів / діячок. Сформулюй 3–4 запитання до нього / неї про його / її мотиви, ідеї та очікування від діяльності громад.

Запитання до Володимира Антоновича:

Що спонукало вас, нащадка польського шляхетського роду, перейти до українського руху та обрати селянську мову й одяг?
Яку практичну користь принесли ваші піші мандрівки Правобережною Україною під час студентських канікул?
Чому ви обрали для Київської громади наукову та просвітницьку працю замість прямої політичної боротьби з царизмом?
Якими ви бачите українські школи та книги через 20–30 років?

Використай чат-бот (ChatGPT, Gemini тощо), зазначивши: «Відповідай від імені [ім’я постаті]». Запиши найцікавіші відповіді.

Відповіді від імені Володимира Антоновича:

Мій вибір був справою морального обов’язку: шляхта століттями користалася працею українського селянина, тому єдиний чесний шлях для нас — полюбити цей народ і віддати йому свої сили та знання.
Мандрівки допомогли нам зняти панську полуду з очей, побачити реальне життя народу, вивчити його звичаї й переконатися у величезній духовній силі українців.
Політичний бунт імперія знищить за лічені дні, тоді як глибока наука, історичні документи та власна абетка створюють фундамент, який не подужає жоден царський указ.

Проаналізуй: Чи відповідають отримані відповіді інформації з підручника? Чи дало змогу це інтерв’ю глибше зрозуміти мотиви історичної постаті?

Відповіді повністю узгоджуються з текстом параграфа, де підкреслено відмову від збройної боротьби на користь наукової праці та служіння простому люду. Інтерв’ю розкриває особистий моральний вибір діяча, який поставив народні інтереси вище за станове походження.

6. Прочитай уривок із Валуєвського циркуляра 1863 р. в підручнику і дай відповіді на запитання.

Як цей документ відображає ставлення російської влади до української мови, культури та історії?

Документ демонструє шовіністичне заперечення самобутності українців. Влада оголосила українську мову штучною говіркою, зіпсованою польським впливом, а будь-які спроби її розвитку — антидержавним сепаратизмом.

Яку мету переслідував царський уряд, видаючи цей документ?

Уряд прагнув зупинити зростання національної самосвідомості українців, заблокувати навчання народу рідною мовою та запобігти загрозі відокремлення України від Російської імперії на тлі Польського повстання 1863 року.

Які наслідки для українського національного руху мало видання цього документа?

Видання циркуляра спричинило закриття недільних шкіл, ліквідацію частини громад і різке скорочення україномовних книжкових видань. Діячі руху були змушені зосередитися на академічній роботі або перейти до нелегальних форм праці.

Чому, на твою думку, Валуєвський циркуляр був спрямований саме на заборону видавання літератури духовного та навчального змісту?

Початкові підручники та духовні книги читали селяни й діти. Влада боялася, що грамотність рідною мовою перетворить неосвічену масу на свідому націю, тоді як художні твори для дворян вважала менш небезпечними.

Чому, на твою думку, Валуєвський циркуляр було видано таємно, а не як офіційний закон?

Уряд Олександра II демонстрував Європі курс ліберальних реформ і соромився публічно визнати відкриту дискримінацію мови багатомільйонного народу. Крім того, таємний циркуляр для цензорів було простіше запровадити без зміни офіційних законів імперії.

ГЗР 3

7. Прочитай уривок зі статті Володимира Антоновича «Моя сповідь» у підручнику і виконай завдання.

Визнач основну ідею тексту. Наведи ключову цитату, яка її підтверджує.

Головна ідея — моральний обов’язок ополяченої шляхти повернутися до українського народу, серед якого вона живе, розділити його долю та працювати на його відродження. Ключова цитата, яка це підтверджує: «…полюбити народ, серед якого живеш, жити його інтересами, повернутися до його народності і невтомною працею та любов’ю… спокутувати свій гріх перед ним, або ж залишитися колонізатором-експлуататором».

Які аргументи використовує Антонович, щоб переконати польську шляхту змінити ставлення до українського народу?

Антонович доводить, що шляхта на українських землях живе завдяки праці українського селянства. Він зазначає, що предки шляхтичів колись зрадили свій народ заради привілеїв, тому нинішнє покоління зобов’язане повернути цей історичний моральний борг чесною працею на користь селян.

Чи є цей текст лише особистим зізнанням, чи також політичним маніфестом? Свою думку обґрунтуй.

Текст є цілісним ідейним маніфестом. Антонович не просто описує власні почуття, а публічно висуває програму дій для цілого покоління правобережної інтелігенції, закликаючи її відкинути польські претензії та стати на службу українській нації.

8. Заповни таблицю, порівнявши два етапи українського національного руху та дай відповіді на запитання.

Критерії порівняння	Культурницький етап (до 50-х років ХІХ ст.)	Академічно-громадівський етап (кінець 50-х – початок 60-х років ХІХ ст.)
Ключові осередки руху та діячі	Харків, Київ, Полтава; І. Котляревський, М. Максимович, М. Костомаров, члени Кирило-Мефодіївського товариства.	Санкт-Петербург, Київ, Полтава, Чернігів, Одеса, Харків; В. Антонович, Т. Шевченко, П. Куліш, П. Чубинський, В. Білозерський.
Соціальна база руху	Вузьке коло дворян, окремі вчені, романтично налаштовані письменники та студенти.	Дворянська та різночинна інтелігенція, викладачі, студентство, вчителі, лікарі, міщани, заможні ремісники.
Головні ідеї та цілі	Захоплення народним минулим, збирання фольклору, емоційне ствердження народної самобутності за формулою «ми є».	Наукове доведення історичного права на розвиток, системна просвіта мас, відкриття недільних шкіл, легальна культурна праця.
Основні форми діяльності	Поодинокі публікації фольклору, етнографічні збірки, аматорські гуртки, перші таємні товариства.	Організація громад, створення мережі недільних шкіл, публічні читання, видання часописів «Основа» і «Чернігівський листок», укладання підручників.
Ставлення імперської влади	Відносно нейтральне на початку, поодинокі цензурні утиски; розгром Кирило-Мефодіївського товариства через страх перед таємними організаціями.	Спершу тимчасова терпимість під час «відлиги», далі жорсткі репресії: арешти, закриття шкіл і видань, поява Валуєвського циркуляра 1863 року.
Основні досягнення	Збереження історичної пам’яті, поява нової української літератури, формування перших політичних програм автономії.	Формування мережі організацій (громад), створення бази наукових джерел і словників, розгортання шкільництва рідною мовою, згуртування національної еліти.

Зроби висновок: У чому головні подібності та відмінності між культурницьким і академічно-громадівським етапами?

Подібне:
Обидва етапи зосереджувалися на мові, фольклорі та історії без збройної політичної боротьби. Вони спиралися на діяльність освіченої інтелігенції та прагнули пробудити національну гідність народу.

Відмінне:
Культурницький період спирався на емоційне романтичне захоплення окремих осіб, тоді як академічно-громадівський перейшов до системної науки, створення організацій (громад) та масової освіти для простолюду.

Причинно-наслідковий зв’язок. Поясни, чому культурницький етап став підґрунтям для виникнення академічно-громадівського.

Культурницький етап зібрав і зберіг перші фольклорні, мовні та історичні джерела. Академічно-громадівський рух використав ці напрацювання, перетворивши аматорські знахідки на наукову систему, граматики та підручники для народних шкіл.

9. Підготуй коротке повідомлення на тему «Роль недільних шкіл у національному відродженні». Використай матеріал підручника і додаткові джерела інформації.

Недільні школи виникли на зламі 1850–1860-х років як безкоштовні заклади для освіти дорослих селян і міських робітників, які працювали протягом тижня. Викладачами в них добровільно ставали студенти та викладачі університетів, гімназійні вчителі й громадівці.

Ці школи стали першим практичним майданчиком навчання простого народу українською мовою. Для учнів громадівці друкували перші доступні підручники: Тарас Шевченко видав власним коштом «Букварь южнорусскій», а Пантелеймон Куліш створив «Граматку». Поряд із грамотою та лічбою учням розповідали факти з історії України та читали художні твори.

Поява шкіл довела прагнення українців навчатися рідною мовою. Успіх цього руху налякав імперську владу, тому в 1862 році царський уряд повністю закрив недільні школи, угледівши в освіті народу пряму загрозу державному устрою.