§ 21. Соціально-економічний розвиток (Власов)
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З ОПОВІДАННЯ І. ФРАНКА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Про життя якої суспільної групи йдеться у творі?
У творі йдеться про найбідніший прошарок селянства — халупників. Вони мали лише стару хату без землі й наймитували або шукали випадкових заробітків.
• Чи відповідає історичним умовам, що склалися на західноукраїнських землях у ХІХ ст., розповідь письменника?
Розповідь повністю відповідає реальним умовам другої половини ХІХ століття. Селянська реформа 1848 року звільнила селян від панщини, але залишила їх без достатньої кількості землі й засобів до існування.
2. Наскільки типовими були умови життя, описані І. Франком? (Підтвердіть відповідь історичними фактами.)
Описані умови були масовими й типовими для краю. За підручником, у власність селян перейшло менше половини угідь, а 75–85 % населення було зайнято в аграрному секторі. Тисячі людей належали до безземельних халупників і комірників, тому хронічні злидні та голод були звичним явищем.
3. Які деталі в тексті вказують на історичний період, за якого відбуваються події, – до скасування панщини чи після?
Події відбуваються після скасування панщини. На це вказує вільний ринок праці: діти пастушать за їжу й одяг у заможних господарів, батько плете мітли на продаж у Дрогобичі за австрійські крейцари, а поміщикові платить лише за зібране пруття, а не відробляє панщину.
• Чи поліпшила реформа 1848 р. умови життя галицьких селян? Поділіться припущеннями, чому.
Реформа не поліпшила життя більшості селян. Держава змусила їх платити великий викуп за ліквідацію повинностей. Більшість угідь залишилася в руках поміщиків, а втрата безкоштовного доступу до лісів і пасовиськ погіршила становище сільських родин.
1. ЩО ВИЗНАЧАЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.?
• Які умови визначали економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.? (Відповідь обґрунтуйте прикладами з певної галузі.)
Економіку визначав аграрний характер краю та повільна індустріалізація сировинних галузей за участю іноземного капіталу. Наприклад, у нафтовій промисловості Борислава і Дрогобича у 1880-х роках перейшли від ручного видобутку до парового буріння. Це збільшило видобуток нафти до 40–70 тисяч тонн на рік, а фінансували промисли австрійські та англійські підприємці.
• Якими були результати селянської реформи 1848 р.?
Реформа скасувала особисту залежність селян і панщину. Селяни отримали у власність менше половини земель краю і сплачували викуп у розмірі 20-кратної вартості річних повинностей. Поміщики зберегли більшість угідь і привласнили громадські ліси та пасовища через сервітути.
• Поділіться припущеннями про причини низьких темпів індустріалізації західноукраїнських земель.
Імперська влада розглядала цей регіон як аграрно-сировинний придаток та ринок збуту для промислових товарів із західних австрійських провінцій. Влада не підтримувала розвиток місцевих фабрик, тому тут розвивалися лише первинна переробка сировини та лісозаготівля.
• Як економічний розвиток краю позначився на становищі різних груп населення?
Поміщики пристосували маєтки до ринку й використовували найману працю та машини. Більшість селян страждала від малоземелля, боргів і сервітутів. Промислові робітники працювали по 12 годин замість установлених 11, а їхня заробітна плата була вдвічі нижчою, ніж у західних провінціях Австрії.
• Схарактеризуйте особливості процесів урбанізації у краї.
Урбанізація пришвидшилася, але більшість міст залишалися дрібними з населенням до 10 тисяч осіб. У Східній Галичині на зламі століть було 92 міста й містечка, на Закарпатті — 21, а в Північній Буковині — 8. Найбільшими центрами стали Львів (206 тисяч мешканців у 1910 році) та Чернівці (87 тисяч мешканців).
ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Коли і за яких обставин на західноукраїнських землях виник кооперативний рух?
Кооперативний рух виник у 1880–1890-х роках. Його початком стало створення у 1883 році у Львові Василем Нагірним першого споживчого кооперативу «Народна торгівля», який продавав товари та допомагав приватній торгівлі.
2. Які умови соціально-економічного життя спричинили його появу?
Появу руху спричинили малоземелля селян, злидні, високі податки та свавілля лихварів. Селяни й міщани потребували дешевих товарів і позик під малі відсотки для порятунку від розорення.
3. Чому основною стала кредитна кооперація?
Кредитна кооперація рятувала селян, купців і ремісників від кабали лихварів. Установи на зразок кооперативу «Віра» або сільських осередків («райффайзенок») надавали доступні позики під нерухомість або розписки.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
• Спираючись на факти з тексту підручника, підтвердіть або спростуйте міркування історика.
Міркування історика Я. Грицака є слушними. Модернізація дійсно руйнувала звичний уклад життя через розвиток міст, залізниць, появу найманої праці та фабрик. Патріархальні зв’язки розпадалися, і людям доводилося пристосовуватися до ринкових відносин.
• Які чинники, на вашу думку, найбільше посприяли модернізації західноукраїнського суспільства?
Найбільше модернізації сприяли скасування кріпацтва, будівництво залізниць, поява кооперативів, розвиток нафтової промисловості та поширення початкової освіти й преси.
• Про які нові суспільні ролі пише дослідник? (Наведіть приклади цих ролей за матеріалами параграфа.)
Замість традиційних кріпаків і шляхти з’явилися вільнонаймані сільськогосподарські та промислові робітники, кооператори, підприємці й технічна інтелігенція. Селяни також ставали трудовими емігрантами за океаном.
• Чому суспільні зміни в Галичині супроводжувалися настроями тривоги та непевності?
Звичний патріархальний лад зникав, а ринкові відносини не гарантували стабільності. Селяни боялися втратити землю, потрапити в борги до лихварів або залишитися без заробітку в умовах безробіття.
2. ЩО ВИЗНАЧАЛО СТАНОВИЩЕ ПЕРШИХ ТРУДОВИХ ЕМІГРАНТІВ?
• Що спонукало українців Австро-Угорщини до еміграції?
Головними причинами були безземелля, малоземелля, аграрне перенаселення, безробіття, високі податки та боргова залежність від лихварів.
• До яких країн вони переселялися?
Вони переселялися переважно до США, Канади, Бразилії, Аргентини, а також до європейських держав.
• Представники якої суспільної групи найчастіше зважувалися на переїзд за океан? Чому?
Найчастіше виїжджали селяни. Вони прагнули отримати земельні наділи на пільгових умовах (гомстеди) у США й Канаді або врятувати родини від голоду завдяки роботі чорноробами на фабриках і шахтах.
• Поміркуйте над наведеними в тексті словами з твору В. Стефаника: які історичні факти дали підстави письменникові оцінювати еміграцію як трагедію?
Виїзд за океан означав назавжди розірвані родинні зв’язки та прощання з Батьківщиною. Переселенці вирушали у важку й небезпечну дорогу без знання мови, продавали майно за безцінь і важко хворіли в дорозі, тому селяни сприймали еміграцію як смерть.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. З якими труднощами стикалися західноукраїнські емігранти?
У Бразилії переселенці опинялися в скелястих горах без родючої землі або потрапляли в кабалу на кавових плантаціях, де зазнавали знущань і побоїв від наглядачів і жовнірів. У Канаді переселенці страждали від мовного бар’єра, обману посередників, ізольованості ферм, важкого клімату та необхідності освоювати болота, ліси й піски.
2. Навіщо, на вашу думку, заокеанські переселенці повідомляли на Батьківщину про своє життя?
Вони прагнули застерегти односельців від необдуманого виїзду та обману агентами пароплавних компаній. Також листи допомагали підтримувати зв’язок із рідними й зменшувати почуття самотності.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
• Про яку царину діяльності В. Нагірного довідалися?
Василь Нагірний був видатним архітектором, громадським діячем та засновником кооперативного руху в Галичині. Він створив товариства «Народна торгівля» і «Дністер» та проєктував муровані церкви для українських громад.
• Що найбільше вразило в його архітектурній спадщині?
Вражає величезна кількість зведених ним споруд — понад двісті церков по всій Галичині. Він створив власний стиль, у якому поєднав українське дерев’яне зодчество з візантійськими традиціями.
• Подискутуйте про умови, які посприяли реалізації багатогранної особистості цього видатного українця.
Йому допомогли здобута у Швейцарії технічна освіта, знайомство з європейським кооперативним досвідом, конституційні права в Австро-Угорщині та патріотичне бажання підняти рідний народ із бідності.
УЗАГАЛЬНІТЬ ТА ПІДСУМУЙТЕ
• Узагальніть матеріали параграфа висновком про причини масової еміграції західноукраїнського населення.
Масова еміграція спричинена збереженням поміщицького землеволодіння, селянським безземеллям після реформи 1848 року, сервітутними тяжбами, податками та відсутністю промислових робочих місць у краю.
• Спираючись на подані нижче міркування І. Франка, складіть перелік мотивів, що спонукали до переїзду за океан.
Мотиви до переселення включали:
- нестачу хліба, брак землі та крайні злидні;
- пошук кращої заробітної плати та постійної роботи;
- прагнення отримати безкоштовні чи дешеві земельні ділянки у власність;
- мрію про особисту свободу, безпеку й захист від свавілля влади.
• Які з них були, на вашу думку, найвагомішими?
Найвагомішим мотивом був голод і брак власної землі, адже без неї селянська родина була приречена на вимирання.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Витлумачте поняття: сервітути, кооперативний рух, споживчий кооператив, трудова еміграція.
Сервітути — це звичаєві права користування чужою землею, лісами або пасовищами. Після 1848 року більшість угідь перейшла у власність поміщиків, через що селяни мусили платити за випас худоби та заготівлю лісу.
Кооперативний рух — це добровільне об’єднання людей для ведення спільної господарської діяльності заради захисту спільних інтересів і взаємодопомоги.
Споживчий кооператив — це підприємство, створене громадянами для гуртових закупівель і роздрібного продажу товарів за доступними цінами своїм членам без посередників.
Трудова еміграція — це добровільний або вимушений виїзд громадян за межі своєї країни на постійне або тривале проживання заради пошуку роботи й заробітку.
2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) відкриття залізниці Перемишль – Львів; б) створення у Львові першого кооперативу на західноукраїнських землях; в) скасування австрійським імператором панщини.
Послідовність подій:
- в) скасування австрійським імператором панщини (1848 р.);
- а) відкриття залізниці Перемишль – Львів (1861 р.);
- б) створення у Львові першого кооперативу на західноукраїнських землях («Народна торгівля», 1883 р.).
3. Порівняйте соціально-економічний розвиток українських земель під владою Австро-Угорщини та Російської імперії. Визначте спільні й відмінні риси.
Порівняльна таблиця:
| Лінії порівняння | Українські землі під владою Австро-Угорщини | Українські землі під владою Російської імперії |
|---|---|---|
| Спільні риси | 1. Колоніальне становище ринку збуту та сировинного придатку метрополій. 2. Збереження поміщицьких латифундій і масове селянське малоземелля. 3. Велика частка іноземного капіталу в промисловості. 4. Масове зубожіння селянства і початок трудової еміграції. | 1. Колоніальне становище ринку збуту та сировинного придатку метрополій. 2. Збереження поміщицьких латифундій і масове селянське малоземелля. 3. Велика частка іноземного капіталу в промисловості. 4. Масове зубожіння селянства і початок трудової еміграції. |
| Відмінні риси | 1. Скасування кріпацтва на 13 років раніше (1848 р.). 2. Переважання видобувних і первинних галузей (нафта, ліс, сіль). 3. Гостра проблема сервітутів і сервітутних судів. 4. Активний розвиток кредитної та споживчої кооперації. 5. Напрямок еміграції — за океан (США, Канада, Бразилія). | 1. Селянська реформа відбулася пізніше (1861 р.). 2. Потужний розвиток важкої індустрії (вугілля, метал, машинобудування Донбасу та Придніпров’я). 3. Збереження селянської громади та кругової поруки. 4. Заборона незалежних політичних і громадських об’єднань селян. 5. Напрямок еміграції — на схід (Сибір, Далекий Схід). |