§ 21. Національні рухи на західноукраїнських землях у 1880–1890-х роках (Хлібовська)
Згадайте, які етнічні групи проживали в Галичині, на Буковині й Закарпатті.
У Галичині, на Буковині та Закарпатті проживали українці, поляки, євреї, німці, угорці, румуни, австрійці та вірмени.
Як ви розумієте значення понять: «русофіли», «народовці», «смуга осілості»?
Русофіли — це прихильники суспільно-політичної течії, які відстоювали культурну і державну єдність з Росією та заперечували існування окремого українського народу.
Народовці — це діячі українського національного руху, які виступали за розвиток рідної мови на народній основі, окремішність українців та культурно-політичне піднесення краю.
Смуга осілості — це територія в Російській імперії, за межами якої євреям забороняли постійно проживати.
Чи пам’ятаєте ви, що народовці спільно з громадівцями прагнули перетворити Галичину в український П’ємонт? Що вам про це відомо?
Галичина мала стати центром національного відродження для всіх українських земель за зразком італійського П’ємонту. Народовці об’єднали зусилля з діячами київських Громад. Наддніпрянці підтримали галичан коштами й літературними силами, тому у Львові постали спільні культурні та наукові товариства.
ДОСЛІДІТЬ
Дізнайтесь, які прагнення були спільними для цих рухів, а які — відмінними. Результати свого дослідження оформте у вигляді діаграми Венна.
| Відмінне (Український рух) | Спільні ознаки | Відмінне (Польський і єврейський рухи) |
|---|---|---|
| • Визнання окремішності українського народу. • Створення українського університету та шкіл. • Поділ Галичини на українську та польську частини. | • Прагнення розширити громадянські й політичні свободи. • Вимоги демократичної виборчої реформи. • Розвиток власних товариств, шкільництва та преси. | • Поляки: відновлення Речі Посполитої в кордонах 1772 року та збереження домінування в Галичині. • Євреї: захист віри (хасиди), рівноправність і модернізація (маскіли) або створення власної держави в Палестині (сіоністи). |
1. РОЗГОРТАННЯ РУХУ НАРОДОВЦІВ. НАРОДОВСЬКА ПОЛІТИКА «НОВОЇ ЕРИ»
1. Які події пов’язані з діяльністю народовців у Галичині в 1880–1890-х роках?
У 1880 році Володимир Барвінський організував у Львові перше масове українське віче, де було визначено подальші напрямки руху. У 1885 році народовці заснували свою першу політичну організацію — «Народну Раду» на чолі з Юліаном Романчуком. Протягом 1890–1894 років відбулася спроба компромісу з австрійською владою і поляками під назвою «нова ера». Тоді у Львівському університеті відкрили кафедру історії України та офіційно затвердили фонетичний правопис.
2. Яка роль народовців у формуванні українського культурного і політичного життя на Буковині?
Народовці відіграли провідну роль у відродженні краю. Вони взяли під свій контроль перші громадські організації «Руська Бесіда» і «Руська Рада». У краї розвивалася література, де творила «буковинська трійця»: Юрій Федькович, Григорій і Сидір Воробкевичі. З 1885 року буковинські народовці видавали газету «Буковина» та створили розгалужену мережу українських шкіл.
3. Що стримувало розвиток українського національного руху на Закарпатті?
Розвиток українського руху стримували тиск угорського уряду та примусова мадяризація. Також у краї до кінця XIX століття переважали русофіли, які гуртувалися навколо «Товариства святого Василя Великого».
ЖИТТЄТЕКА
1. Які риси характеру, на вашу думку, допомогли Юліану Романчуку стати важливим діячем в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століття?
Юліану Романчуку допомогли наполегливість, працьовитість і глибока освіченість. Він уміло об’єднував людей навколо спільної справи. Його виваженість і здатність до переговорів дозволили здобути авторитет в українському середовищі та в австрійському парламенті.
2. Які дії Юліана Романчука показують, що він був не просто активістом, а системним будівничим української справи?
Юліан Романчук будував тривалі інституції для всього народу. Він заснував та очолював товариство «Просвіта», допомагав створити Наукове товариство імені Шевченка і «Рідну школу». Романчук заснував впливові газети «Батьківщина» і «Діло», очолив першу політичну організацію «Народна Рада» та обійняв посаду віцепрезидента парламенту Австро-Угорщини.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Якій події присвячене фото?
Фото присвячене з’їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського.
2. Де відбулася ця подія?
Ця подія відбулася у місті Львові.
3. В якому році зроблено фото?
Світлину зробили у 1898 році під час святкування ювілею поеми «Енеїда».
4. Кого із зображених особистостей ви вивчали?
На уроках літератури та історії ми вивчали Михайла Грушевського, Івана Франка, Ольгу Кобилянську, Михайла Павлика та Богдана Лепкого.
5. Про що свідчить участь у з’їзді жінок?
Участь Наталі Кобринської, Ольги Кобилянської та Євгенії Ярошинської свідчить про активний розвиток жіночого руху в Західній Україні та помітну роль жінок у культурному житті.
6. Яким чином фотографія пов’язує національне відродження в Західній Україні із Наддніпрянщиною?
Світлина показує єдність українських земель через постать Івана Котляревського з Полтавщини. Його поему урочисто вшановували у Львові діячі Галичини та Буковини. Також на фото є історик Михайло Грушевський, який переїхав з Києва до Львова і очолив наукове життя краю.
2. ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ГАЛИЧИНІ
1. Який регіон поляки прагнули перетворити на польський П’ємонт? Чому?
Поляки прагнули перетворити Галичину на «польський П’ємонт». Цей край мав крайове самоврядування, а в Галицькому сеймі провідні позиції посідала польська еліта. Вони сподівалися відновити польську державу в кордонах 1772 року разом із Правобережною Україною.
2. Що відстоювали польські консерватори, а що — польські ліберали?
Консерватори виявляли лояльність до австрійської влади, уникали насильницьких методів, посідали високі посади і йшли на компроміси з українцями. Ліберали вимагали для поляків ширших прав за прикладом угорців та наполягали на виборчій реформі. При цьому ліберали відкидали будь-які угоди з українцями. Обидва напрями спиралися на польську аристократію.
3. Якими були особливості польського людового і соціалістичного рухів?
Людовий рух захищав інтереси селянства, проте його лідери відкидали право українців на власну державу. Соціалісти визнавали право українців на державну самостійність, але тільки для тих земель, які перебували під владою Російської імперії.
МОВОЮ ЦИФР
1. Із представниками яких національностей в Східній Галичині ви можете пов’язати згадані в діаграмі релігійні групи?
Греко-католицьку релігійну групу представляли переважно українці, римо-католицьку — поляки, а юдейську — євреї.
2. Яким чином це релігійне різноманіття могло впливати на соціальні відносини та національні рухи в регіоні? Наведіть приклади можливих взаємодій або конфліктів, що могли виникнути на ґрунті такої релігійної мозаїки.
Релігійна належність у краї збігалася з національною, тому майнові конфлікти швидко переростали в міжнаціональні. Наприклад, українські селяни-греко-католики боролися за права й землю проти польських поміщиків-римокатоликів. Водночас громади знаходили спільну мову під час взаємної торгівлі та шукали політичні компроміси в Сеймі під час виборчих кампаній.
3. ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРЕЙСЬКОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ
1. Як і чому змінилося становище євреїв Галичини протягом XIX століття?
Становище євреїв змінилося через події «Весни народів» та австрійські конституційні реформи 1860-х років. Вони отримали рівні громадянські й політичні права. Кількість євреїв зросла у містах і селах, де вони займалися орендою маєтків, торгівлею, ремеслом і лихварством.
2. Які основні течії виникли в єврейському русі Галичини?
У русі виникли хасиди, які прагнули зберегти релігійні традиції, та маскіли, які підтримували модернізацію й освіту. З 1880-х років серед євреїв також поширився сіонізм.
3. Що таке сіонізм? У чому полягав зміст єврейського руху сіоністів у Галичині?
Сіонізм — це єврейський національний рух, який відстоював право євреїв на самостійний розвиток і створення власної держави в Палестині. У Галичині сіоністи гуртувалися навколо товариства «Сіон», видавали часопис «Майбутнє» та захищали самобутність свого народу.
Що цей спільний момент музикування розповідає нам про повсякденне життя та взаємодію українців і євреїв у західноукраїнських землях в той час?
Світлина свідчить про мирне повсякденне співіснування українців і євреїв. Музиканти обох громад разом грали на ярмарках, весіллях і сільських святах. Це доводить, що попри релігійні та станові відмінності, простий народ мав міцні культурні й побутові контакти.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Як ці події показують, що українці почали активно включатися в політичне життя та самостійно відстоювати свої інтереси в Австро-Угорщині? Чому, на вашу думку, саме в цей період посилилася їхня організованість?
Перше масове віче 1880 року, створення «Народної Ради» 1885 року та політика «нової ери» 1890–1894 років показали перехід українців від просвітництва до реальної політики. Українці вимагали місць у парламенті й Сеймі, відкриття гімназій та кафедр. Організованість посилилася через зростання нової інтелігенції. Австрійська конституція давала легальні можливості для боротьби, тому українці згуртовано відстоювали свої інтереси перед владою та польською більшістю.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Охарактеризуйте за схемою зміст і спрямування національних рухів на західноукраїнських землях у 1880–1890-х роках.
Національні рухи поділялися на помірковані та радикальні течії. До поміркованих належали українські народовці, польські консерватори та єврейські маскіли. Вони зберігали лояльність до Відня і шукали діалог, що проявилося в спробі компромісу «нової ери» в 1890–1894 роках. Радикальніші інтереси своїх громад відстоювали українські радикали, польські ліберали, людовці та соціалісти, а також єврейські хасиди й сіоністи.
2. Проведіть у класі дискусію «Діалог епохи», використовуючи алгоритм: 1) оберіть своєю групою, чиї інтереси ви будете представляти — українського, польського або єврейського національного руху; 2) підготуйте короткий виступ, де визначите головну ціль свого руху; 3) сформулюйте 3-4 запитання до іншої національної групи щодо їхніх прагнень; 4) презентуйте свої погляди та обміняйтеся з іншими групами питаннями й відповідями.
Виступ від імені українського руху:
Ми представляємо український народ Галичини. Наша головна мета — визнання українців корінним народом краю з рівними політичними правами. Ми вимагаємо поділу Галичини на українську та польську частини, розширення мережі українських шкіл і відкриття окремого українського університету у Львові.
Запитання до польської сторони:
- Чому ви вважаєте Галичину польським краєм і заперечуєте права української більшості?
- Чи готові ви погодитися на відкриття українського університету у Львові?
- Чому польські ліберали та людовці відкидають право українців на власну державність?
Відповідь польської сторони:
Галичина є осередком нашої багатовікової культури, тому ми прагнемо об’єднати всі історичні польські землі. Проте ми готові обговорювати культурні потреби українців у межах спільних австрійських законів.
У ТОЙ ЧАС, КОЛИ… ТОДІ… У СВІТІ
Синхронізуйте історичні події в Україні та світі наприкінці XIX століття.
У той час, коли на теренах України у 1890 році було укладено угоду, що дала початок політиці «нової ери», тоді у світі 25 січня 1890 року в США журналістка Неллі Блай тріумфально завершила свою навколосвітню подорож за 72 дні.