22 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 21. Британський парламентаризм (Васильків)

ЗГАДАЙТЕ…

Який період в історії Англії називають «вікторіанською епохою»?

«Вікторіанською епохою» називають період правління королеви Вікторії з 1837 по 1901 рік. Це був час економічного розквіту Великої Британії, промислового лідерства та зміцнення могутності імперії.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «парламентаризм», «виборче право»?

Парламентаризм — це система державного управління, де виборний парламент має вищу законодавчу владу, ухвалює закони та контролює діяльність уряду.

Виборче право — це передбачене законами право громадян обирати своїх представників до органів влади та право бути обраними до них.

ЗАВДАННЯ ДО ПАРАГРАФА 21.1

1. Візуалізуйте в схемі або таблиці порівняння політичних поглядів «торі» та «вігів».

Ознака для порівняння	Торі (Консервативна партія з 1834 р.)	Віги (Ліберальна партія з 1859 р.)
Соціальна основа	Велика земельна аристократія (лендлорди), англіканське духовенство.	Нове дворянство, промисловці, купці та фінансисти.
Політичні орієнтири	Збереження традиційного порядку, захист влади монарха і прав перів.	Проведення поміркованих реформ і розширення прав буржуазії.
Релігійні погляди	Помірковані англікани, симпатизували католикам.	Більше схилялися до пуританських поглядів.
Економічна позиція	Захист інтересів землевласників та підтримка високих цін на хліб.	Вільна торгівля (фритредерство) і скасування ввізних мит на зерно.

2. Як наявність так званих «гнилих містечок» ілюструвала недосконалість виборчої системи?

Межі виборчих округів склалися ще на початку XVIII століття або раніше і зовсім не відповідали реаліям XIX століття. Старі безлюдні поселення, де жило лише 12–20 осіб, зберігали право відправляти депутата до парламенту. Водночас великі промислові міста з сотнями тисяч мешканців (Манчестер, Бірмінгем) узагалі не мали свого представництва. Лендлорди купували або підпорядковували ці дрібні округи й безперешкодно проводили до парламенту своїх «кишенькових» депутатів.

3. Поясніть залежність між ухвалою «хлібних законів» та зростанням соціальної напруги в суспільстві.

У 1815 році парламент заборонив вільне ввезення іноземного зерна до Британії. Землевласники-лендлорди завищували ціни на хліб і наживалися на цьому. Прості міські робітники не могли купити хліб своїм дітям і голодували. Невдоволення зростало, люди виходили на мітинги та протести, що призвело до відкритого протистояння з владою (зокрема до розгону мітингу в Манчестері).

ЗАВДАННЯ ДО ПАРАГРАФА 21.2

1. Коли «віги» і «торі» стали офіційно консерваторами і лібералами?

За партією «торі» назва Консервативна закріпилася від 1834 року. Партія «вігів» остаточно сформувалася як Ліберальна партія у 1859 році.

2. Визначте причини, суть і наслідки парламентської реформи 1832 р.

Складова реформи	Зміст
Причини	Невідповідність старих виборчих округів новим реаліям; відсутність депутатів від великих промислових міст (Манчестер, Бірмінгем); панування «гнилих містечок» і загроза революції через народне обурення.
Суть	56 «гнилих містечок» повністю втратили право посилати депутатів, ще 30 отримали право посилати лише одного депутата замість двох. Нові фабричні міста здобули депутатські місця. Виборче право надали особам із річним доходом від 10 фунтів стерлінгів.
Наслідки	Кількість виборців зросла приблизно до 650 тисяч осіб. Зміцнилися позиції промисловців та партії «вігів», які згодом провели реформу міського самоврядування і фабричний закон.

3. Сформулюйте власне судження про політику Вільяма Гладстона.

Політика Вільяма Гладстона сприяла модернізації Британії. Він підтримував вільну торгівлю, знижував податки й мита, що пожвавило економіку. Гладстон визнав законними профспілки, дозволив страйки і ввів таємне голосування на виборах. Його діяльність показала вміння вирішувати проблеми мирним шляхом реформ.

ЗАВДАННЯ ДО ПАРАГРАФА 21.3

1. Чому, на вашу думку, після парламентської реформи 1832 року назріла необхідність у проведенні нових виборчих реформ?

Реформа 1832 року дала виборчі права лише заможним верствам і промисловцям. Більшість населення, особливо фабричні робітники та дрібні орендарі, не мали права голосу через високий майновий ценз. Вони прагнули впливати на державні рішення й захищати свої права, тому вимагали нових виборчих перетворень.

2. Що стало запорукою демократичності британської політичної системи?

Запорукою демократичності стали регулярні мирні реформи та поступове розширення виборчого права. Важливу роль відіграло запровадження таємного голосування, остаточне скасування привілеїв «гнилих містечок», розвиток профспілок і конкуренція двох партій, які зважали на інтереси виборців.

3. Чи забезпечувала двопартійна політична система економічну та політичну стабільність?

Двопартійна система забезпечувала стабільність, бо влада переходила від однієї партії до іншої мирним шляхом через вибори. Опозиція контролювала дії уряду, а кожна партія намагалася проводити корисні перетворення, щоб перемогти на наступних виборах. Такий порядок захистив Британію від кривавих революцій.

МАШИНА ЧАСУ

«Вибори у ХІХ столітті». Об’єднайтесь у пари чи групи та проаналізуйте матеріали онлайн-кейсів на сайті Парламенту Великої Британії у розділі «Реформування виборів» (на бажання, скористайтесь онлайн-перекладачем). Виконайте завдання.

За матеріалами парламентських кейсів процес реформування виборів у Британії XIX століття полягав у поступовому переході від закритої системи великих землевласників до широкого представництва народу. Головними етапами стали акти 1832, 1867 та 1884 років, запровадження таємного голосування 1872 року та вирівнювання виборчих округів 1885 року. Це перетворило парламент на орган влади, підзвітний широкому колу виборців.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Інтерв’ю». У парах оберіть роль журналіста / журналістки та політика (відомого діяча «торі» або «вігів»). Проведіть інтерв’ю про ставлення політика до виборчої реформи.

Журналіст: Пане Роберте Піль, чому очолювана вами партія торі погодилася підтримати низку реформ і навіть скасувала «хлібні закони»?

Політик (Торі): Ми повинні дбати про мир у державі. Якщо бачимо справедливі скарги людей і загрозу голоду, держава має швидко діяти. Краще провести своєчасні поступки зверху, ніж довести народ до бунту.

Журналіст: Чи не означає це відмову від захисту інтересів лендлордів?

Політик (Торі): Наше завдання — захищати всю країну і закони, а не інтереси лише окремих багатіїв. Справжній консерватор зберігає стабільність суспільства через помірковані зміни.

КОРИСНА ГРА

«Політичний розвиток Англії в ХІХ ст.»

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на навчальній платформі за посиланням https://cutt.ly/EtQtlkJT.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Обчисліть на скільки років раніше створено Консервативну партію, ніж Ліберальну. Назвіть роки виборчих реформ.

Консервативна партія закріпила свою назву в 1834 році, а Ліберальна партія остаточно сформувалася в 1859 році:
1859 – 1834 = 25 років.
Консервативна партія постала на 25 років раніше, ніж Ліберальна.
Головні виборчі реформи у Великій Британії відбулися в 1832, 1867 та 1884 роках.

2. Покажіть на карті місто, у котрому відбулася «Бійня під Пітерлоо».

«Бійня під Пітерлоо» сталася 16 серпня 1819 року в місті Манчестер на полі Святого Петра.
На історичній карті Манчестер розташований на північному заході Англії (графство Ланкашир), на схід від портового міста Ліверпуль.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли відбулася перша парламентська реформа у Великій Британії?
Що називали «гнилими містечками» у виборчій системі країни?
Хто очолював уряд консерваторів і скасував «хлібні закони» в 1846 році?
Де відбувся розгін мітингу робітників, відомий як «Бійня під Пітерлоо»?
Звідки ми можемо дізнатися про вимоги британських робітників XIX століття?
Чому уряд запровадив «хлібні закони» в 1815 році?
Як вплинуло запровадження таємного голосування на виборчий процес?
Який результат мало ухвалення закону про народне представництво 1884 року?

4. Охарактеризуйте структуру державної влади Великої Британії.

Велика Британія у XIX столітті була парламентською монархією з чітким розподілом гілок влади:

Монарх (король або королева) — глава держави, який підписував ухвалені закони та виконував здебільшого представницькі функції.
Палата лордів (верхня палата парламенту) — складалася зі спадкових перів (земельної аристократії), які затверджували або блокували законопроєкти.
Палата громад (нижня палата парламенту) — обиралася від графств і міст, розробляла та ухвалювала закони й бюджет.
Уряд на чолі з прем’єр-міністром (виконавча влада) — призначався монархом за наслідками виборів і формувався партією, яка здобула більшість у Палаті громад.

5. Порівняйте напрямки політичної діяльності «торі» та «вігів».

Критерій порівняння	Діяльність «торі» (Консерваторів)	Діяльність «вігів» (Лібералів)
Головні завдання	Збереження авторитету монархії, традицій та інтересів великих землевласників.	Оновлення держави, зменшення влади старої аристократії, підтримка буржуазії.
Економічна лінія	Захист внутрішнього ринку за допомогою ввізних мит на зерно («хлібні закони»).	Впровадження принципів вільної торгівлі (фритредерства) та скасування мит.
Виборчі права	Тривалий опір реформам, згода на поступки лише під загрозою хвилювань.	Ініціювання реформ 1832 та 1884 років для надання прав містам і громадянам.
Соціальні кроки	Обмеження дитячої праці, 54-годинний робочий тиждень, легалізація кооперативів.	Закон про фабрики 1833 року, реформа самоврядування міст, легалізація профспілок.

III

6. Вправа «Парламентаризм». Поміркуйте та визначте короткострокові та довгострокові наслідки парламентських реформ у Великій Британії.

Термін наслідків	Зміст наслідків
Короткострокові наслідки	Ліквідація найбільш безлюдних «гнилих містечок», надання депутатських місць новим промисловим центрам, зниження майнового цензу та заспокоєння суспільства після гострих протестів.
Довгострокові наслідки	Поступове перетворення Британії на демократичну державу, утвердження загального виборчого права для чоловіків, закріплення двопартійної системи та розвиток мирного парламентського діалогу замість революцій.