§ 21. Франція (Гісем)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли у Франції був період Другої республіки та Другої імперії?

Друга республіка у Франції тривала в 1848–1852 роках. Друга імперія на чолі з Наполеоном III існувала в 1852–1870 роках.

2. Який зовнішньополітичний курс був основним у діяльності Наполеона III?

Основним курсом Наполеона III були активні колоніальні завоювання та спроби зміцнити вплив Франції в Європі й світі через участь у війнах.

3. Яка країна стояла на чолі об’єднання Німеччини? Яким способом це об’єднання здійснювалося?

На чолі об’єднання Німеччини стояло королівство Пруссія. Об’єднання відбувалося «залізом і кров’ю» за допомогою воєн проти Данії, Австрії та Франції.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Обговоріть, які принципи були покладені в основу Третьої республіки.

В основу Третьої республіки лягли принципи парламентаризму, свободи друку та зборів, загального виборчого права для чоловіків і захисту прав людини. Важливим принципом також стало усунення церкви з усіх сфер життя держави та впровадження світської освіти.

Як художник передав ідею вибору між свободою та смертю? Чи можна вважати цей плакат політичною агітацією? Чому?

Художник передав цю ідею через образ республіканця, який тримає зброю і національний стяг під гаслом «Свобода або смерть». Це символізує рішучість французів захищати республіку до кінця. Цей плакат є політичною агітацією, бо він закликав людей згуртуватися навколо нового республіканського устрою і боротися проти ворогів.

ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ

Поясніть, у чому проявилися політичні кризи у Франції. Чому для Третьої республіки була характерна політична нестабільність?

Політичні кризи проявлялися у гучних корупційних скандалах, загрозі державного перевороту з боку генерала Буланже та гострому протистоянні навколо справи Дрейфуса. Нестабільність виникала через те, що в країні діяло близько 100 партій і жодна з них не мала більшості в парламенті. Партії постійно укладали крихкі коаліції, тому уряди швидко розпадалися і йшли у відставку.

ЗА ДОДАТКОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ВСТАНОВІТЬ, ЩО СИМВОЛІЗУЄ КОЖЕН ЕЛЕМЕНТ ГЕРБА (НАПРИКЛАД, ОЛИВА, СОКИРА ТОЩО). ЯК СИМВОЛИ ГЕРБА ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЦІННОСТЯМИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (СВОБОДА, РІВНІСТЬ, БРАТЕРСТВО)? ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ, НАСКІЛЬКИ ВДАЛО ГЕРБ ПЕРЕДАЄ ПРИНЦИПИ РЕСПУБЛІКИ.

Елемент герба	Символічне значення
Оливкова гілка	Символ миру та злагоди.
Дубова гілка	Символ мудрості, сили та громадянської доблесті.
Фасції (пучок різок із сокирою)	Символ державної єдності, верховенства закону та справедливості.

Фасції втілюють братерство і громадянську єдність, а законність передає ідею рівності всіх людей перед судом. Оливкова та дубова гілки символізують мирне життя і силу народу, які потрібні для захисту свободи. Герб вдало передає республіканські цінності, оскільки поєднує давні символи сили держави з прагненням до миру і правопорядку.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Яку роль у справі Дрейфуса відіграв антисемітизм? Чи був він основним мотивом?

Антисемітизм відіграв вирішальну роль у фабрикації справи. Офіцери генерального штабу звинуватили капітана Альфреда Дрейфуса у зраді без належних доказів лише через його єврейське походження. Цей забобон був головним мотивом для військового керівництва, яке намагалося захистити «честь мундира» навіть після виявлення справжнього шпигуна Естергазі.

2. Як ви вважаєте, виправдання А. Дрейфуса — це перемога правди й справедливості чи лише компроміс?

Повне виправдання Дрейфуса в 1906 році стало перемогою правди та справедливості. Французьке суспільство змусило владу визнати невинність людини і довести, що права громадянина є вищими за накази військових чиновників.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Визначте ключові слова та сформулюйте, у чому полягали особливості економічного розвитку Франції кінця ХІХ ст.

Ключові слова: аграрно-індустріальна держава, дрібні підприємства, мартенівський спосіб, держава-рантьє, вивезення капіталу, дорожнеча робочої сили.

Особливості економічного розвитку Франції:

• Майже половина жителів працювала в сільському господарстві.
• Переважали дрібні ремісничі підприємства, які виготовляли одяг, шовк, парфуми та вина на експорт.
• Бідність селян стримувала розвиток внутрішнього ринку і промисловості.
• Швидко зростала металургія завдяки новим технологіям та покладам руди, з’явилися авто- й авіабудування.
• Франція стала «державою-рантьє», бо банкіри масово вивозили капітал за кордон у формі позик і жили на відсотки.

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ

Чи свідчить будинок про значне розшарування суспільства? Поясніть свою думку.

Так, цей будинок наочно свідчить про розшарування. Нижні та середні поверхи мають просторі зали й багате оздоблення для заможних власників. Під самим дахом на мансардах тулилися бідні службовці й робітники в тісних і холодних кімнатах.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

Метод «Синтез думок». Чи можна стверджувати, що колоніальна політика Франції була ефективною та успішною? Чому?

Захоплення величезних територій збільшило володіння Франції в десять разів і дало ресурси промисловості, тому уряд вважав політику успішною. З іншого боку, колоніальні війни вимагали величезних коштів із державного бюджету та людських жертв. Для підкорених народів ця політика принесла насильство, пограбування та безправ’я.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛАМИ (Е-ДОДАТОК)

Відповідь французького історика Фюстеля де Куланжа німецькому історику Моммзену (1870 р.)
«Нації відрізняє не раса і не мова. Батьківщина — це те, що ми любимо. Ельзас може бути німецьким за расою та мовою. Але за національністю та відчуттям батьківщини він французький. І чи знаєте ви, що зробило його французьким? Це був не Луї XIV, це була наша революція 1789 р. Відтоді Ельзас жив нашим життям. Усе, що ми думали, він думав. Усе, що ми відчували, він відчував. Він розділяв наші перемоги та наші невдачі, нашу славу та наші провини, усі наші радощі та наші печалі. Він не мав нічого спільного з вами. Батьківщина для нього — це Франція. Іноземець для нього — це Німеччина».

Чим обґрунтовує французький історик належність Ельзасу і Лотарингії до Франції? Чи погоджуєтесь ви з такими аргументами?

Французький історик обґрунтовує належність Ельзасу не мовними чи етнічними ознаками, а громадянським вибором самого населення та спільною історичною долею. На його переконання, саме події Французької революції 1789 р. та спільне переживання радощів і трагедій зробили жителів регіону невіддільною частиною французької політичної нації. З такими аргументами варто погодитися, оскільки належність до держави визначається насамперед свідомим самовизначенням громадян, прагненням до свободи та спільними громадянськими цінностями, а не лише походженням або мовою.

Із книги «Світ учора. Спогади європейця» австрійського письменника Стефана Цвейга про епізод у кінотеатрі французького міста Тур навесні 1914 р. (1942 р.)
«Коли на екрані з’явилися зображення імператорів Німеччини та Австро-Угорщини, у темній кімнаті зчинився шквал свисту та велика тиснява. Усі кричали та освистували; чоловіки, жінки та діти висловлювали свою ворожість, ніби їх особисто образили. Я був уражений, я був уражений від щирого серця. Я відчув, наскільки посилилося отруєння пропагандою ненависті, яке тривало роками».

Як вплинула пропаганда шовінізму на французьке суспільство?

Пропаганда шовінізму та реваншизму глибоко вкорінилася у свідомість усіх прошарків французького суспільства — від дорослих до дітей. Вона породила атмосферу нетерпимості, відкритої ворожості та щирої ненависті до всього німецького й австрійського, що сприймалося людьми як особиста образа. Це свідчить про те, що французьке суспільство було психологічно підготовлене пресою та політиками до неминучої війни за повернення Ельзасу й Лотарингії.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. Яку мету колоніальної експансії проголошує політичний діяч? Чи можна її вважати гуманною? Чиї інтереси він висуває на перше місце?

Ежен Етьєн називає метою розширення ринків збуту французьких товарів і здобуття сировини для промисловості. Цю мету не можна вважати гуманною, бо вона виправдовує загарбання земель і жертви заради прибутків бізнесу. На перше місце діяч ставить матеріальні інтереси французьких фабрикантів і торговців.

2. Чи вважаєте ви, що це джерело висвітлює лише один бік проблеми? Якщо так, то чому?

Так, джерело показує лише погляд колонізаторів. Автор зовсім не згадує про життя, інтереси й страждання корінного населення завойованих земель.

3. Чи можна виправдати колоніалізм з економічного погляду? Спрогнозуйте можливі наслідки такого виправдовування.

Колоніалізм не можна виправдати, бо отримання економічного прибутку через поневолення інших народів є злочином. Виправдання таких дій призводить до зростання шовінізму, пригноблення підкорених народів і неминучих воєн між імперіями за переділ світу.

КАРИКАТУРА НА ФРАНЦІЮ

Яке головне повідомлення хотів передати художник? Чи бачите ви елементи насмішки, перебільшення? У чому вони проявляються? Які реальні наслідки мала «цивілізаційна місія» Франції для підкорених народів?

Художник показав облудність французької пропаганди, яка зображувала загарбання як благородний порятунок і дарунок свободи. Насмішка полягає в контрасті між величним образом Франції та реальним збройним насиллям над місцевими жителями. Реальні наслідки полягали у втраті свободи, руйнуванні традиційного життя, примусовій праці та пограбуванні природних багатств колоній.

ОБКЛАДИНКА ГАЗЕТИ «LE PETIT JOURNAL»

Що примусило Францію та Велику Британію примиритися після більш ніж столітнього суперництва в колоніальній експансії?

Обидві країни пішли на примирення через появу спільного небезпечного ворога — Німецької імперії, яка створила Троїстий союз, нарощувала флот і прагнула переділу світу.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Становлення ліберально-демократичних цінностей у Франції наприкінці XIX ст.:
Франція остаточно закріпила республіканський лад, утвердила свободу друку, зборів і профспілок та довела пріоритет прав людини над свавіллям військових.

Місце Франції серед європейських держав в економічному розвитку:
Франція залишалася аграрно-індустріальною країною і поступалася за темпами промислового зростання Німеччині та Великій Британії, проте займала одне з провідних місць у світі як фінансовий центр і держава-рантьє.

Колоніальну політику Франції:
Французька колоніальна імперія стала другою за розміром у світі, підкоривши великі території в Африці та Індокитаї задля викачування ресурсів і нових ринків.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Шість запитань». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Кожна команда має скласти шість запитань із теми. Виграє команда, більшість запитань якої не повторюють запитання інших команд.

1. Які монархічні угруповання прагнули повернути собі владу на початку Третьої республіки?
2. Через яку велику аферу пішов у відставку республіканський уряд у 1892 році?
3. Що саме означає історичне поняття «казус Мільєрана»?
4. Чому французькі селяни наприкінці XIX ст. не купували нові машини й добрива?
5. Яку азійську колонію утворила Франція через об’єднання кількох підкорених земель?
6. Яка споруда слугувала входом на Всесвітню виставку 1889 року в Парижі?

2. Які галузі економіки Франції зростали найшвидше наприкінці ХІХ ст.? Чому саме ці?

Найшвидше розвивалися металургія, хімічна промисловість, а також виробництво автомобілів і літаків. Металургія зростала завдяки багатим родовищам залізної руди та винаходу мартенівського способу виплавки сталі. Нові галузі рухав уперед загальний розвиток науки й техніки.

3. Чому в умовах політичної нестабільності відбувався швидкий економічний розвиток Франції?

Економіка розвивалася завдяки винаходам, появі нових заводів, будівництву залізниць та вивезенню вільних коштів за кордон під відсотки. Часті зміни міністрів не заважали роботі приватних фабрик і банків.

4. Як колоніальна політика була пов’язана з економічними інтересами Франції?

Французькі фабрики потребували дешевої сировини та ринків, де можна було без перешкод продавати готові товари. Володіння колоніями давало змогу французьким бізнесменам отримувати високі прибутки без конкуренції з іншими державами.

5. Коли, ким і з якою метою була утворена Антанта?

Антанту сформували Франція, Велика Британія та Росія протягом 1891–1907 років. Метою союзу було стримування військової загрози з боку Німеччини та її союзників.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. Визначте ключові історичні події Франції 1870—1914 рр. Створіть інтерактивну лінію часу та позначте ці події з короткими коментарями про їхній вплив на розвиток країни.

Хронологічна послідовність ключових подій:

1. 1870 рік — повалення Другої імперії та проголошення Третьої республіки, перехід до демократії.
2. 1887–1889 роки — буланжистський рух, спроба встановлення військової диктатури.
3. 1892 рік — Панамський скандал, викриття хабарництва серед депутатів.
4. 1894–1906 роки — справа Дрейфуса, перемога захисників прав людини над свавіллям армії.
5. 1904 рік — укладення союзу з Великою Британією, початок створення Антанти.

7. Покажіть на карті атласу французькі колонії, здобуті після 1870 р. Охарактеризуйте причини та прояви колонізаційного процесу.

На карті ці території розташовані у двох головних регіонах світу:

• У Південно-Східній Азії на півострові Індокитай між Індійським і Тихим океанами Франція захопила землі В’єтнаму (Кохінхіну, Аннам, Тонкін), Камбоджу та Лаос, створивши Французький Індокитай.
• В Африці французькі володіння простяглися від Атлантичного узбережжя через Сахару до басейну річки Конго (Французька Західна та Екваторіальна Африка), а також на східному узбережжі біля Червоного моря (Французьке Сомалі) та на великому острові Мадагаскар в Індійському океані.

Причини колонізації полягали в пошуку ринків збуту, джерел дешевої руди й сировини та прагненні до військової величі. Прояви полягали у збройному підкоренні місцевих народів, призначенні колоніальної адміністрації та використанні багатств колоній на користь французьких компаній.

8. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини та наслідки справи Дрейфуса. Чи можна назвати її кризою демократії у Франції?

Причинно-наслідкова схема за методом «Фішбоун» («Скелет риби»):

Метод «Фішбоун» («Скелет риби»):

• Проблема (голова): Справа капітана А. Дрейфуса: як сфабриковане звинувачення офіцера-єврея у державній зраді спричинило масштабну політичну кризу та розкол французького суспільства?
  Причини (верхні кісточки):

1. Шпигуноманія та реваншизм: поразка у франко-прусській війні 1870–1871 рр. викликала постійний острах перед німецькими диверсіями та надмірну підозрілість у французькому Генштабі.
2. Антисемітизм і ксенофобія: поширені серед консервативного офіцерства та монархістів упередження щодо євреїв; прагнення знайти «чужого», на якого зручно покласти вину за витік військових таємниць.
3. Захист «честі мундира»: небажання військового керівництва визнавати судову помилку після того, як справжнього шпигуна (майора Ш. Естергазі) було викрито контррозвідкою.
   Факти й докази (нижні кісточки):
4. Судовий вирок і заслання (1894–1895 рр.): закритий суд без реальних доказів за сфальсифікованим рукописним списком («бордеро»), публічне розжалування офіцера та довічна каторга на Чортовому острові у Французькій Гвіані.
5. Відкритий лист Е. Золя «Я звинувачую!» (1898 р.): втручання інтелігенції розкололо Францію на «дрейфусарів» (демократи, соціалісти, республіканці) та «антидрейфусарів» (монархісти, духовенство, націоналісти).
6. Перегляд вироку та реабілітація (1899–1906 рр.): визнання підробки документів майором Анрі, помилування президентом і остаточне повне виправдання Касаційним судом; повернення Дрейфуса на службу та нагородження орденом Почесного легіону.

• Висновок (хвіст): Справу Дрейфуса можна назвати гострою кризою демократії, оскільки вона продемонструвала готовність військових та суддів знехтувати законом заради кланових інтересів. Проте тріумф прихильників Дрейфуса став перемогою правової держави: суспільство довело примат прав людини над свавіллям влади, армію поставили під цивільний контроль республіканців, а в 1905 р. було прийнято закон про повне відокремлення церкви від держави.

9. Працюємо в парах. Метод «Т-таблиця». Визначте сильні та слабкі сторони Третьої республіки у Франції.

Сильні сторони	Слабкі сторони
Утвердження демократичних свобод і прав людини.	Постійна політична нестабільність і часті відставки урядів.
Запровадження безкоштовної світської початкової освіти.	Високий рівень корупції серед чиновників та скандали.
Швидкий розвиток нових технічних галузей промисловості.	Бідність більшості селян та повільне зростання населення.
Створення другої за величиною колоніальної імперії.	Дорожнеча сировини та масове вивезення грошей за кордон замість розвитку власного виробництва.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. Визначте ключові слова, що характеризують одну з політичних криз у Франції ХІХ ст. Пропишіть промпт (запит) і за допомогою сервісів штучного інтелекту створіть візуальне зображення. Результат роботи перевірте на наявність історичних неточностей і помилок.

Ключові слова для справи Дрейфуса: військовий суд, несправедливе звинувачення, шпигуноманія, Альфред Дрейфус, стаття Золя «Я звинувачую!», розжалування.

Промпт для створення зображення:
«Детальна історична картина в стилі реалізму XIX ст.: публічне розжалування капітана Альфреда Дрейфуса 5 січня 1895 року на плацу Військової школи в Парижі. Офіцер ламає шаблю Дрейфуса над коліном перед шеренгами французьких солдатів у темно-синіх мундирах, червоних штанях і кепі. Похмуре зимове небо Парижа.»

Перевірка зображення на історичні помилки:

1. Історично правильно: точно передано французьку форму 1890-х років (темно-сині мундири, червоні штани pantalon garance та кепі), гвинтівки Лебеля з багнетами, зимову похмуру погоду та архітектуру Військової школи в Парижі.
2. Невідповідності та неточності:

• Дрейфус зображений спиною, хоча в реальності стояв обличчям до строю і вигукував слова про свою невинність.
• З мундира ще не зрізано знаки розрізнення (еполети та ґудзики), які за ритуалом зривали першими й кидали на бруківку.
• У кутку є вигаданий підпис художника — цифровий артефакт генерації ШІ.

11. Працюємо разом. Яку роль в утвердженні принципів демократії та прав людини відіграли політичні кризи?

Політичні кризи змусили французьке суспільство відкрито обговорювати зловживання можновладців і боротися за справедливість. Через протистояння у справі Дрейфуса громадяни домоглися верховенства закону над наказами військових чиновників. Суспільство усвідомило, що держава повинна гарантувати недоторканність прав кожної людини.

12. Уявіть себе журналістом / журналісткою, що живе у Франції наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. та веде шпальту новин. Розробіть декілька заголовків статей, які б розкривали сутність тогочасних подій.

• «Панамська афера: мільйони франків зникли, міністри йдуть у відставку!»
• «Еміль Золя б’є на сполох: відкритий лист президенту про невинність капітана Дрейфуса».
• «Париж дивує світ: Ейфелева вежа зустрічає гостей Всесвітньої виставки».
• «Лондон і Париж тиснуть руки: що означає нова домовленість про спільні інтереси».

13. Розробіть освітній проєкт «Ейфелева вежа: від скандалу до символу Франції».

Назва проєкту: Ейфелева вежа: від скандалу до символу Франції.
Мета проєкту: Дізнатися, як тимчасова металева конструкція подолала спротив критиків і стала головним символом Парижа.
План реалізації:

1. Збір матеріалів про протест паризьких митців і письменників у 1887 році проти спорудження вежі.
2. Дослідження інженерних досягнень Гюстава Ейфеля та ролі вежі на Всесвітній виставці 1889 року.
3. Опис практичного використання вежі для радіозв’язку, що врятувало її від демонтажу.
4. Створення презентації про вежу як національний символ сучасної Франції.

14. За додатковими джерелами складіть історичний портрет Жоржа Буланже або Жоржа Клемансо (на вибір).

Історичний портрет Жоржа Клемансо:

Жорж Бенжамен Клемансо народився 28 вересня 1841 року в містечку Муйрон-ан-Паре у Франції. Він зростав у родині лікаря та землевласника, згодом вивчився на медика в Нанті й Парижі, а також провів чотири роки в США. Його погляди сформувалися під впливом батька-політичного активіста, участі в студентських протестах проти Другої імперії та знайомства з американською демократією, що зробило його переконаним радикалом і противником впливу церкви на державу.

Його безкомпромісність, надзвичайна енергійність і гостре ораторське мистецтво дозволили йому швидко стати лідером радикального крила французької політики. За жорсткий характер, непохитність і нищівну критику оппонентів він отримав прізвисько «Тигр». У його особистості захоплюють сміливість, патріотизм і дивовижне самоволодіння — навіть після поранення під час замаху він жартував над невлучністю нападника. Водночас розчаровують його надмірна суворість до робітничих протестів і виражений консерватизм щодо надання виборчих прав жінкам.

Головними справами його життя були політика, журналістика та лікарська практика у бідному районі Парижа. Серед його найбільших успіхів — організація перемоги Франції у Першій світовій війні, повернення Ельзасу та Лотарингії, захист незаслужено звинуваченого Альфреда Дрейфуса та запровадження 8-годинного робочого дня. До невдач належать поразка на президентських виборах 1920 року та політичний скандал через звинувачення у фінансових махінаціях навколо Панамського каналу.

У своїй діяльності Клемансо спирався на підтримку патріотично налаштованих громадян, військових і середньої буржуазії. Натомість соціалісти та робітники виступали проти нього через жорстокі силові розгони забастовок. Його однодумцями були однопартійці-радикали, письменник Еміль Золя та союзники по Антанті, а противниками — монархісти, німецьке керівництво та політичні опоненти всередині країни. Наслідком його праці для сучасників стало збереження незалежності Франції та перемога у війні, а для нащадків — створення Версальської системи міжнародних відносин та пам’ять про нього як про «Батька Перемоги».

Його діяльність викликає повагу за непохитну волю, стійкість і відданість своїй країні у найважчий період історії. Ставлення до методів Клемансо лишається неоднозначним: якщо його суворі й авторитарні кроки під час війни були обґрунтовані порятунком держави, то силовий розгін мирних демонстрацій і сувора цензура заслуговують на критику.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Коли тривала франко-прусська війна?
1870—1871 рр.
Ця війна призвела до розгрому французьких військ, втрати Ельзасу та Лотарингії і проголошення Німецької імперії.

2. Яка республіка постала у Франції після повалення влади імператора Наполеона ІІІ?
Третя.
Третю республіку було проголошено 4 вересня 1870 р. в результаті народного повстання в Парижі після поразки під Седаном.

3. Яка подія призвела до падіння Другої імперії у Франції?
Франко-прусська війна.
Військова катастрофа під Седаном і потрапляння Наполеона III у полон спричинили революційні події та ліквідацію монархічного ладу.

4. Яку назву дістало повстання в Парижі в 1871 р.?
Паризька комуна.
Повстання тривало протягом 72 днів навесні 1871 р. і стало спробою встановлення самоврядування трудящих.

5. У 30-ті рр. ХІХ ст. Франція здійснила колоніальне загарбання
Алжиру.
Вторгнення французької армії в Алжир розпочалося в 1830 р. і започаткувало створення великої колоніальної імперії в Північній Африці.

6. Коли прийняли Конституцію Третьої республіки?
1875 р.
Конституційні закони 1875 р. остаточно закріпили у Франції республіканську форму правління на основі парламентаризму.

Перевірте здобуті знання

1. Який політичний скандал Франції засвідчив панування антисемітських настроїв у суспільстві?
Справа Дрейфуса.
Безпідставне звинувачення капітана Альфреда Дрейфуса в шпигунстві ґрунтувалося на його єврейському походженні та упередженості офіцерського корпусу.

2. Для характеристики розвитку Франції кінця ХІХ ст. слід використовувати поняття
Реваншизм, антисемітизм, політичні скандали.
Саме ці явища визначали гостроту суспільно-політичного життя країни після поразки у франко-прусській війні.

3. Який характер мав монополістичний капіталізм у Франції наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.?
Лихварський.
Французькі банки зосереджувалися не стільки на інвестиціях у національну промисловість, скільки на вигідному кредитуванні іноземних держав під високі відсотки.

4. Через яку споруду виник великий корупційний скандал у Франції наприкінці ХІХ ст.?
Панамський канал.
Розкрадання коштів сотень тисяч дрібних вкладників акціонерної компанії та підкуп політиків спричинили крах Панамського проєкту в 1892 р.

5. У чому полягала справа Буланже?
Генерал Ж. Буланже намагався здійснити державний переворот і захопити владу.
Спираючись на реваншистів, монархістів і невдоволених громадян, генерал готував повалення республіки, але втік після загрози трибуналу.

6. Втрата яких територій стала основою для поширення шовінізму у Франції?
Ельзас і Лотарингія.
Анексія цих прикордонних провінцій Німеччиною стала головною причиною прагнення французів до воєнного реваншу.

7. Які політичні погляди відстоювали французькі радикали?
Захищали приватну власність та особисту свободу.
Радикали виступали за демократичні права громадян, світський характер держави та підтримку дрібних власників.

8. Під час Всесвітньої виставки 1889 р. в Парижі, було представлено
Ейфелеву вежу.
Грандіозна металева вежа була споруджена як вхідна арка до виставки, присвяченої 100-річчю Французької революції.

9. Укажіть, із чим був пов’язаний Панамський скандал початку XX ст.
Із корупційною діяльністю чиновників з підтримки афери компанії, що будувала Панамський канал.
Керівництво компанії приховувало своє банкрутство шляхом систематичного підкупу депутатів парламенту, міністрів та періодичних видань.

10. Францію кінця XIX ст. називали «держава-рантьє», тому що
Значна частина населення Франції жила на відсотки зі своїх внесків, наданих у борг іншим державам.
Масове вивезення капіталу за кордон у формі державних позик робило доходи від цінних паперів основою добробуту багатьох французів.